Постанова

від 10.03.2020 по справі 140/3087/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2020 рокуЛьвівСправа № 140/3087/19 пров. № А/857/718/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Попка Я.С.

суддів Сеника Р.П., Хобор Р.Б.

розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 6 грудня 2019 року, ухвалене суддею Кзензюк А.Я., м. Луцьк, дата складання повного тексту рішення 28 листопада 2019 року, у справі за позовом Рожищенської районної спілки споживчих товариств до Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,-

В С Т А Н О В И В:

17.10.2019 позивач - Рожищенська районна спілка споживчих товариств звернулася до суду з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області, в якому просить визнанти протиправною та скасувати постанову відповідача про накладення штрафу за порушення Закону України Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин законодавства про харчові продукти та корми від 19.09.2019 №02/13 в розмірі 41 730 грн.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 6 грудня 2019 року позов задоволено повністю. Визнано протиправною та скасовано постанову Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області про накладення штрафу за порушення Закону України Про державний контроль за дотримання законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин законодавства про харчові продукти та корми від 19.09.2019 №02/13.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що Рожищенська районна спілка споживчих товариств не здійснює виробництва, реалізації або зберігання будь-яких харчових продуктів та кормів, не є суб`єктом операторів ринку та потужностей, які провадять діяльність, пов`язану з виробництвом та/або зберіганням харчових продуктів тваринного походження, а тому не може нести відповідальність, передбачену пунктом першим частини першої статті 65 Закону України Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин .

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, вважаючи його необґрунтованим, ухваленим з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, порушенням норм матеріального та процесуального права, Головне управління Держпродспоживслужби у Волинській області оскаржило його, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Волинського окружного адміністративного суду від 6 грудня 2019 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт зазначає, що посилання суду першої інстанції лише на основний вид діяльності позивача, як такий, що зобов`язує його займатися лише цим видом діяльності є помилковим, адже Рожищенська районна спілка крім надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна вправі займатися й іншою діяльністю. Крім того, здача суб`єктом господарювання в оренду майна не звільняє його від відповідальності за порушення законодавства про харчові продукти та корми, гігієнічних вимог щодо обігу харчових продуктів, а також дотримання умов здійснення господарської діяльності лише виходячи із її виду визначеного в статутних документах та відповідно до реєстрації КВЕД.

Апелянт стверджує, що Рожищенська районна спілка звернувшись із заявою про отримання експлуатаційного дозволу та отримавши його, визнало, що здійснює діяльність пов`язану з виробництвом та/або зберіганням харчових продуктів тваринного походження. Крім того, твердження позивача, що він не є оператором ринку не відповідають дійсності, адже згідно п.55 ч.1 ст.1 Закону України Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів .

Таким чином, Рожищенська районна спілка отримавши експлуатаційний дозвіл визнало, що здійснює діяльність як агропродовольчий ринок, а відтак зобов`язане виконувати вимоги Правил торгівлі на ринках та Ветеринарно-санітарних правил для ринків зокрема в частині щодо обігу харчових продуктів.

Крім того, апелянт звертає увагу, що 01.10.2019 Рожищенським районним управління ТУ Держпродспоживслужби у Волинській області була здійснена позапланова перевірка Рожищенськоїрайонної спілки на виконання припису №12 від 03.09.2019 року. За результатами перевірки встановлено, що попередньо виявлені порушення були повністю усуненні. Таким чином, усунувши виявлені при перевірці порушення, Рожищенська районна спілка визнала необхідність виконання вимог вказаних у приписі, та підтвердив, що саме він несе відповідальність за виявленні порушення.

Апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, а тому суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст.311 КАС України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Із змісту ст.19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Встановлено, підтверджено матеріалами справи, що на підставі направлення №50/13 на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 27 серпня 2019 року, річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на 2019 рік, наказу ГУ Держпродспоживслужби у Волинській області №50/13 від 27.08.2019 у період з 28.08.2019 по 29.08.2019 ГУ Держпродспоживслужби була проведена планова перевірка Рожищенської районної спілки споживчих товариств.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 29 серпня 2019 року №50, згідно висновків якого перевіркою встановлено, що Рожищенська районна спілка споживчих товариств не дотримується встановлених законодавством гігієнічних вимог до обігу, реалізації та зберігання харчових продуктів у відповідності до статей 20, 32, 37, 41, 42, 45, 47, 48, 49 Закону України Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів .

Зокрема, перевіркою виконання вимог законодавства України стосовно забезпечення безпечності та окремих показників якості харчових продуктів та вимог щодо поводження з харчовими продуктами встановлено наступне: стіни, підлога, столи в м`ясному павільйоні, торгові ряди, кіоски, прилавки для реалізації харчових продуктів знаходяться у неналежному санітарному стані, що несе ризик забруднення харчової продукції; між торговими рядами наявне накопичення сміття, відсутні сміттєзбірники; у критому павільйоні відмічено здійснення реалізації продукції тваринного походження (м`яса), в тому числі риби та рибопродукції без використання холодильних вітрин та недотримання відповідних температурних режимів; в м`ясному та в молочному павільйоні використовуються дерев`яні трапи, які брудні та пошкоджені; обладнання не каліброване відповідно до законодавства (ваги не пройшли повірки); прибиральний інвентар знаходиться в неналежному стані та відсутнє відповідне маркування; колода для розрубки м`яса не відповідає ветеринарно-санітарним вимогам (має глибокі зарубки і ритвини); наявні необладнані належним чином місця для торгівлі сільськогосподарською продукцією; відсутні протоколи відомчого лабораторного контролю щодо води питної; відсутні докази проходження профілактичного медичного огляду у декількох продавців; відсутні записи про проходження навчання щодо гігієнічних вимог до обігу харчових продуктів у цього оператора ринку, невизначена періодичність такого навчання; контейнери для накопичення відходів пошкоджені та в не належному стані.

За результатами перевірки 3 вересня 2019 року винесено припис №12 про усунення вищезазначених недоліків до 1 жовтня 2019 року.

У зв`язку з невиконанням позивачем припису, 11 вересня 2019 року начальником Рожищенського районного управління ГУ Держпродспоживслужби Барвінським І.Я. був складений протокол №02/13 про порушення Закону України Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин , законодавства про харчові продукти та корми, копія протоколу була вручена керівнику Рожищенської районної спілки споживчих товариств В.М. Дендера.

У зв`язку з розглядом вказаного протоколу, 11.09.2019 керівнику Рожищенської районної спілки споживчих товариств В.М. Дендера було вручене повідомлення про розгляд справи про порушення Закону України Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин , законодавства про харчові продукти та корми, із тексту якого вбачається, що розгляд справи про порушення встановлених законодавством гігієнічних вимог до обігу, реалізації та зберігання харчових продуктів відбудеться 19 вересня 2019 року о 10:00 год.

За результатом розгляду протоколу №02/13 від 11 вересня 2019 року про порушення Закону України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин , законодавства про харчові продукти та корми, 19 вересня 2019 року винесено постанову №02/13 про накладення на Рожищенську районну спілку споживчих товариств штрафу за порушення Закону України Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин , законодавства про харчові продукти та корми у розмірі 41730,00 грн.

Правові та організаційні засади державного контролю, що здійснюється з метою перевірки дотримання операторами ринку законодавства про харчові продукти, корми, здоров`я та благополуччя тварин, а також законодавства про побічні продукти тваринного походження під час ввезення (пересилання) таких побічних продуктів на митну територію України визначено Законом України Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин від 18.05.2017 № 2042-VІІІ (далі - Закон №2042-VIII).

Відповідно до статті 2 Закону №2042-VIII законодавство про державний контроль складається з Конституції України, цього Закону, Митного кодексу України, законів України Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів , Про ветеринарну медицину , Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності та інших виданих відповідно до них нормативно-правових актів.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 № 877-V.

Відповідно до ст.1 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) сфері господарської діяльності державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно частин 1, 4 ст. 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом. Виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа. Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу.

Частиною четвертою статті 2 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) сфері господарської діяльності державний нагляд (контроль) передбачено, що заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої-восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої-четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої-четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів та у сфері ветеринарної медицини, його територіальні органи зобов`язані забезпечити дотримання з урахуванням особливостей, визначених Законом України Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин , виключно вимог частин першої, четвертої, шостої-сьомої, абзацу другого частини десятої, частин дванадцятої-чотирнадцятої статті 4, частин першої (крім вимоги щодо отримання погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного контролю, або відповідного державного колегіального органу на проведення позапланового заходу) та третьої статті 6, частин першої-четвертої, шостої, восьмої-десятої статті 7, частин першої та другої статті 12, статей 13-18, 20, 21 цього Закону.

Приписами частини шостої, восьмої, дев`ятої статті 66 Закону №2042-VIII визначено, що особа, щодо якої складено протокол, або її представник має право викласти у протоколі або на окремому аркуші, що додається до нього, своє пояснення щодо змісту протоколу, засвідчивши їх особистим підписом. У разі відмови особи, щодо якої складено протокол, або її представника від надання таких пояснень у протоколі робиться відповідний запис. Викладені у протоколі або на окремому аркуші, що додається до нього, пояснення свідків та/або потерпілих засвідчуються їхніми підписами.

Справа про порушення цього Закону, законодавства про харчові продукти та корми (далі - справа) розглядається компетентним органом або його територіальними органами. Від імені зазначених органів розглядати справи мають право головні державні інспектори та головні державні ветеринарні інспектори. Справа розглядається не пізніше п`ятнадцяти робочих днів з дня отримання відповідною посадовою особою протоколу та інших матеріалів справи. За письмовим клопотанням особи, щодо якої складено протокол, розгляд справи відкладається, але не більше ніж на десять робочих днів, для подання нею додаткових матеріалів або з інших поважних причин.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 65 Закон №2042-VIII оператори ринку несуть відповідальність за такі правопорушення: порушення встановлених законодавством гігієнічних вимог до виробництва та/або обігу харчових продуктів або кормів, якщо це створює загрозу для життя та/або здоров`я людини або тварини, що тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі десяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб-підприємців - у розмірі шести мінімальних заробітних плат.

Із витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що основним видом діяльності Рожищенської районної спілки споживчих товариств, код ЄДРПОУ 01744257, є надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (КВЕД 68.20).

Як правильно встановлено судом першої інстанції, Рожищенська районна спілка споживчих товариств є власником будівлі молочного павільйону, літ. Б-1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 де здійснюється торгівля харчовими продуктами.

Згідно договорів оренди Рожищенська районна спілка споживчих товариств передала вказану будівлю в оренду фізичним особам-підприємцям ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , акт приймання-передачі від 28 грудня 2018 року та від 20 грудня 2018 року відповідно. Фізичні особи-підприємці ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в подальшому передають торговельні місця для реалізації харчових продуктів у вищевказаній будівлі в оренду суб`єктам підприємницької діяльності, які здійснюють продаж та зберігання харчових продуктів.

Отже, Рожищенська районна спілка споживчих товариств не користується будівлею молочного павільйону, літ. Б-1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відтак, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що Рожищенська районна спілка споживчих товариств не здійснює виробництва, реалізації або зберігання будь-яких харчових продуктів та кормів, не є суб`єктом операторів ринку та потужностей, які провадять діяльність, пов`язану з виробництвом та/або зберіганням харчових продуктів тваринного походження, а тому не може нести відповідальність, передбачену пунктом першим частини першої статті 65 Закону України Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин .

Згідно частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, відповідачем не доведено факту порушення позивачем Закону України Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин законодавства про харчові продукти та корми, а тому судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги Рожищенської районної спілки споживчих товариств до Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню, оскільки суд всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, висновок суду є правильними.

Апеляційна скарга не містить належних та обґрунтованих доводів, які б спростовували наведений висновок суду. У ній також не зазначено інших міркувань, які б не були предметом перевірки суду першої інстанції та щодо яких не наведено мотивів відхилення такого аргументу.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України Про судоустрій і статус суддів встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини зазначив, що національнеправо повинновідповідатипоняттю законність , визначеномуКонвенцією,якавимагає,щоб усе право - писане чи неписане - було достатньо чітким,щоб дозволити особі,у разі потреби - з належною консультацією,передбачати певною мірою за певних обставин наслідки, які може спричинити така дія (див. рішенняусправах S.W.протиСполученого Королівства , серія A,N 335-В,с.41-42, п. 35-36, та, Санді Таймс проти Сполученого Королівства (№ 1) , серія A, № 30, с.31, п.49, і Галфорд проти Сполученого Королівства ).

Крім того, Європейський суд з прав людини зазначив, що втручання держави вважатиметься необхідним в демократичному суспільстві із законною метою, якщо воно відповідає нагальній соціальній потребі , зокрема якщо воно є співмірним щодо законної мети, яка переслідується, а також якщо причини, на які посилаються національні органи влади для виправдання такого втручання, є доречними та достатніми (див., наприклад, справу Костер проти Сполученого Королівства (Coster v. the United Kingdom), № 24876/94, п. 104, рішення; справа С. і Марпер проти Сполученого Королівства (S. and Marper v. еhe United Kingdom) (Велика Палата), №№ 30562/04 та 30566/04, п. 101).

Суд, у цій справі, також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 6 грудня 2019 року у справі №140/3087/19 за позовом Рожищенської районної спілки споживчих товариств до Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку лише з підстав, визначених в статті 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Я. С. Попко судді Р. П. Сеник Р. Б. Хобор Повне судове рішення складено 10.03.2020.