Постанова

від 05.03.2020 по справі 916/2258/19

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2020 року м. ОдесаСправа № 916/2258/19 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

Головуючого судді : Колоколова С.І.

суддів : Разюк Г.П., Свицького Я.Ф.

секретар судового засідання: Федорончук Д.О.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, паспорт серія № НОМЕР_2, дата видачі: 24.09.18

від відповідача - Степанішина А.С. на підставі інструкції;

від третьої особи - Коваль І.В., довіреність № 01-36/2, дата видачі : 15.01.20.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Одеської міської ради

на рішення Господарського суду Одеської області від „18" листопада 2019р., повний текст якого складено та підписано „20" листопада 2019р.

у справі № 916/2258/19

за позовом ОСОБА_1

до відповідача Одеської міської ради

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Департамент комунальної власності Одеської міської ради

про внесення змін до договору оренди,

головуючий суддя - Д`яченко Т.Г.

місце ухвалення рішення: Господарський суд Одеської області

В судовому засіданні 05.03.2020 згідно ст.233 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Одеської області із позовом до Одеської міської ради про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки від 08.10.2013р., виклавши окремі пункти у наступній редакції:

- пункт 2.1. „в оренду передаються земельні ділянки з кадастровим номером 5110137300:27:004:0016 площею 0,1330 га та кадастровим номером 5110137300:27:004:0015 площею 0,0074 га, сформовані із земельної ділянки площею 1404 кв.м., з кадастровим номером 5110137300:27:004:0011";

- пункт 2.3. „нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: 1179580,93грн., згідно рішення Одеської міської ради №756-VII від 29.06.2016р. „Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси";

- пункт 4.1. „орендна плата за земельну ділянку площею 1404 кв.м. розрахована у розмірі 5% від нормативної грошової оцінки цієї землі та складає 58979,04 грн. на рік".

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на необхідність приведення договору оренди землі у відповідність до вимог чинного законодавства в частині зазначення кадастрових номерів, утворених при проділі земельних ділянок та в частині визначення розміру орендної плати.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 18.11.2019 року у справі №916/2258/19 (суддя Д`яченко Т.Г.) позовну заяву ОСОБА_1 задоволено повністю; зобов`язано Одеську міську раду внести зміни до Договору оренди землі від 08.10.2013р., посвідченого приватним нотаріусом Калгановою М.В. Одеського міського нотаріального округу за №744, виклавши окремі пункти Договору у наступній редакції:

- пункт 2.1. "В оренду передаються земельні ділянки з кадастровим номером 5110137300:27:004:0016 площею 0,1330 га та кадастровим номером 5110137300:27:004:0015 площею 0,0074 га, сформовані із земельної ділянки площею 1404 кв.м з кадастровим номером 5110137300:27:004:0011";

- пункт 2.3. „Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: 1179580 (один мільйон сто сімдесят дев`ять тисяч п`ятсот вісімдесят) грн. 93 коп., згідно рішення Одеської міської ради №756-VII від 29.06.2016р. „Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси";

- пункт 4.1. „Оренда плата за земельну ділянку площею 1404 кв.м розрахована у розмірі 5% (п`яти відсотків) від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки та складає 58979 (п`ятдесят вісім тисяч дев`ятсот сімдесят дев`ять) грн. 04 коп. на рік".

Стягнуто з Одеської міської ради на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 1921 грн.

Рішення суду мотивовано чинністю рішення Одеської міської ради від 29.06.2016р. №756-VІІ „Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси" та рішення Одеської міської ради від 26.06.2018р. №3440-VII „Про погодження технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, площею 0,1404 га, яка находиться в оренді у фізичній особі-підприємця Волкодава А.В., за адресою: АДРЕСА_1 ", відсутністю згоди Одеської міської ради на добровільне внесення змін до Договору оренди, дотримання позивачем порядку внесення змін до договору, визначеного положеннями ст. 188 Господарського кодексу України.

Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду, Одеська міська рада звернулась через місцевий господарський суд до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволені позову відмовити.

Скаржник вважає оскаржуване рішення необґрунтованим, незаконним та прийнятим з неправильним застосуванням норм матеріального права, з огляду на наступне.

Так апелянт зазначає, що між Одеською міською радою та ФОП Волкодавом А.В. 08 жовтня 2013 року було укладено Договір оренди землі.

Надалі, Одеською міською радою було прийнято відповідне рішення від 06.06.2018 р. №3440-VII „Про погодження технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, площею 0, 1404 га, яка знаходиться в оренді у фізичній особи-підприємця Волкодава А.В., за адресою: АДРЕСА_1 ", яким було вирішено: погодити технічну документацію із землеустрою щодо поділу та об єднання земельних ділянок, щодо якої укладений договір оренди землі між Одеською міською радою та ФОП Волкадавом А.В., посвідчений 08.10.2013р. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Калгановою М.В. в реєстрі № 744, право оренди зареєстровано 08.10.2013р. за № 2779235, площею 0,1404 га, за адресою: АДРЕСА_1 110, для експлуатації та обслуговування станції технічного обслуговування з миючими боксами і офісними приміщеннями, поділивши її наступним чином: земельна ділянка (кадастровий номер 5110137300:27:004:0016), площею 0, 1330 га; земельна ділянка (кадастровий номер 5110137300:27:004:0015), площею 0, 0074 га. Затверджено проект додаткового договору (угоди) про внесення змін до договору оренди землі, укладеного між Одеською міською радою та гр. ОСОБА_1 (додається.) Доручено департаменту комунальної власності Одеської міської ради здійснювати контроль за виконанням умов договору оренди землі. Рекомендовано Державній податковій інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області здійснювати контроль за надходженням коштів від орендної плати за землю згідно з чинним законодавством.

Скаржник звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що вищевказаним рішенням Одеської міської ради було затверджено проект додаткового договору (угоди) про внесення змін до договору оренди землі від 08.10.2013р., посвідченого приватним нотаріусом Калгановою М.В., укладеного між Одеською міською радою та ФОП Волкодавом А.В.

Крім того, у вищевказаному проекті додаткового договору (угоди) зазначено, що на підставі рішення Одеської міської ради від 06.06.2018 р. № 3440-VII, сторони дійшли до згоди внести зміни до договору оренди землі, укладеного між Одеською міською радою та позивачем, право оренди зареєстровано 08.10.2013р. за №2779235, на земельну ділянку площею 0, 1404 га за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, 110, а саме: у частині площі земельної ділянки замість земельну ділянку (кадастровий номер 5110137300:27:004:0011) площею 0, 1404 га читати „земельну ділянку (кадастровий номер 5110137300:27:004:0015) площею 0, 0074 га та земельну ділянку (кадастровий номер 5110137300:27:004:0016) площею 0, 1330 га"; п.п. 2.3,4.1. договору оренди землі викласти в новій редакції: „п. 2.3 Нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 0,0074 га становить: 62171 грн. 64 коп., згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки м. Одеси від 16.05.2018р. № 1010, складеного Відділом у м. Одесі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 0,1330 га становить: 1117409 грн. 29 коп., згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки м. Одеси від 16.05.2018 р. №1011, складеного Відділом у м. Одесі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області"; „п. 4.1. Орендна плата за земельну ділянку площею 0,0074 га розрахована у розмірі 5% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки та складає: 3108 грн. 58 коп. на рік. Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій безготівковій формі. Орендна плата за земельну ділянку площею 0, 1330 га розрахована у розмірі 5% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки та складає: 55870 грн. 46 коп. на рік. Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій безготівковій формі.

Скаржник звертає увагу на те, що істотні умови проекту додаткового договору (угоди) про внесення змін до договору оренди землі від 08.10.2013р. та прохальна частина позовної заяви ОСОБА_1 є майже тотожними.

Однак, на думку скаржника, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що позивач звернувся до суду з позовними вимогами про зобов`язання Одеської міської ради внести зміни до вищевказаного договору оренди змелі, які по суті вже були внесенні на підставі вищевказаного рішення Одеської міської ради від 06.06.2018р. № 3440-VII, яким затверджений відповідний проект додаткового договору (угоди).

Крім того, скаржник зазначає, що згідно з листом Департаменту комунальної власності Одеської міської ради від 14.05.2019р., Департаментом на підставі вищезазначеного рішення Одеської міської ради відповідний проект додаткового договору було направлено до приватного нотаріуса Колганової М.В. для посвідчення. Однак, при перевірці документів нотаріусом було з`ясовано, що на земельній ділянці площею 0, 0074 га існує нерухоме майно, яке не належить ФОП Волкодаву А.В. на праві власності. Таким чином, внесення змін до договору оренди в частині поділу земельних ділянок не було можливим, у зв`язку з чим документи були повернені до Департаменту. Враховуючи вищевикладене, для внесення змін до договору оренди землі, ФОП Волкодаву А.В. необхідно надати документи що посвідчують право власності на нерухоме майно, розташоване на земельній ділянці площею 0, 0074 га, яка знаходиться у нього в оренді.

У зв`язку з зазначеним, висновки, викладені в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції не відповідають дійсним обставинам справи.

Стосовно внесення змін до договору оренди землі в частині поділу земельної ділянки, площею 0, 1404 га та надання ФОП Волкодаву А.В. в оренду двох ділянок, сформованих з вищевказаної земельної ділянки, скаржник звертає увагу, що відповідно до листа ПАТ Енергопостачальна компанія Одесаобленерго від 23.01.2018р. №101/07/03-471, на земельній ділянці, розташованій за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, 110, розташоване ТП 6148, яка знаходиться на балансі енергокомпанії.

Крім того, позивач у позові зазначає, що необхідність поділу орендованої земельної ділянки виникла із наміром в подальшому відмовитись від утвореної земельної ділянки, на якій розташовано майно ПАТ Одесаобленерго .

Разом з тим, позивач звернувся до суду з вимогою зобов`язати Одеську міську раду внести зміни до договору оренди землі від 08.10.2013р., виклавши п.2.1 в редакції позивача.

Однак, при прийняті оскаржуваного рішення суд першої інстанції не прийняв до уваги факт відсутності у ФОП Волкодава А.В. правовстановлюваного документу на об`єкт нерухомого майна, який розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 5110137300:27:004:0015 площею 0,0074 га та з порушенням норм чинного земельного законодавства задовольнив позовні вимоги.

Що стосується внесення змін до договору оренди землі в частині нормативної грошової оцінки землі та розміру орендної плати щодо земельної ділянки, площею 0, 1404 га, Одеська міська рада зазначає, що у зв`язку з тим, що на підставі рішення від 06.06.2018р. № 3440-VII Одеською міською радою була погоджена технічна документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, площею 0, 1404 га, яка знаходиться в оренді у Фізичної особи-підприємця Волкодава А.В., за адресою: АДРЕСА_1 , сформовано дві земельні ділянки площами 0, 1330 га та 0, 0074 га та з урахуванням того факту, що на даний час земельної ділянки площею 0,1404 га з кадастровим номером 5110137300:27:004:0011 у зв`язку із поділом, не існує, тому неможливо внесення змін до п.п. 2.3, 4.1 договору оренди землі від 08.10.2013 р. в редакції позовних вимог.

Однак, при прийняті оскаржуваного рішення суд першої інстанції взагалі не звернув уваги на даний довід Одеської міської ради та не надав йому об`єктивної оцінки, що призвело до прийняття незаконного рішення. Крім того, Одеська міська рада вважає, що позивачем обрано не єфективний спосіб захисту порушених на його думку прав.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.12.2019 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Одеської міської ради на рішення Господарського суду Одеської області від 18 листопада 2019 року у справі № 916/2258/19.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.12.2019 року призначено розгляд справи № 916/2258/19 за апеляційною скаргою Одеської міської ради на 30.01.2020 року о 10:00 год. 02.01.2020р. від ФОП Волкодава А.В. надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого позивач просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги Одеської міської ради, а рішення Господарського суду Одеської області від 18.11.2019р. у справі №916/2258/19.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.01.2022р. продовжено розгляд апеляційного провадження на розумний строк. Судове засідання у справі №916/2258/19 призначено на 05.03.2020 о 10:00 год.

У судовому засіданні 05.03.2020 представник скаржника підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та просив її задовольнити.

Представник третьої особи просив задовольнити апеляційну скаргу.

Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, з підстав її необґрунтованості.

Відповідно до частин першої, четвертої статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши та перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу, відзив на неї, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла до наступного.

Як встановлено господарським судом та підтверджено під час апеляційного перегляду, 08 жовтня 2013р. між Одеською міською радою (Орендодавець) та Фізичною особою підприємцем Волкодавом Андрієм Володимировичем (Орендар) було укладеного Договір оренди землі, посвідчений приватним нотаріусом Калгановою М.В. Одеського міського нотаріального округу за №744 (надалі - Договір), за умовами якого Орендодавець на підставі Закону України „Про оренду землі" та рішення Одеської міської ради №3761-VI від 18.07.2013р. передає, а Орендар приймає у строкове, платне володіння, користування земельну ділянку площею 1404 кв.м., що знаходиться у місті Одесі, Малиновському районі, вулиця Балківська. 110, згідно з планом земельної ділянки, який є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до п. 1.2. Договору, зазначена земельна ділянка належить територіальній громаді міста Одеси в особі Одеської міської ради, право власності на яку зареєстровано 25 липня 2013р. в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про право власності: 2103706, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 132193851101, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №7921408, виданим 13.08.2013р. Реєстраційною службою Одеського міського управління юстиції Одеської області.

Відповідно до п. 2.1. Договору, в оренду передається земельна ділянка площею 1404 кв.м. кадастровий номер 5110137300:27:004:0011, у тому числі по угіддях: капітальна одноповерхова забудова - 845 кв.м., під проїздами, проходами та площадками - 559 кв.м.

Згідно до .п 2.2. Договору, на земельній ділянці розташована нежитлова будівля СТО, АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого 24 червня 2011р. Муль Н . С. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, по реєстру за №1042 та зареєстрованого 11.10.2011р. КП „ОМБТІ та РОН", номер запису 2261 в книзі 107-неж-195, реєстраційний номер 9362897, згідно Витягу про державну реєстрацію прав №31607813, виданого 11.10.2011р. КП „ОМБТІ та РОН". Інженерне забезпечення - від існуючих міських мереж.

Відповідно до п. 2.3. Договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 2701422,36 грн., згідно Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки м. Одеси №25/М від 02.07.2013р., складеної Управлінням Держземагенства у м. Одесі Одеської області.

Положеннями п. 3.1. Договору визначено, що Договір укладено терміном на 25 років, для експлуатації та обслуговування станції технічного обслуговування з миючими боксами і офісними приміщеннями.

Відповідно до п. 4.1. Договору, оренда плата за земельну ділянку площею 1404 кв.м. розрахована у розмірі 5% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки та складає 135071,12 грн. на рік.

Згідно п. 5.1. Договору, земельна ділянка передається в оренду фізичній особі-підприємцю Вовкодаву Андрію Володимировичу, для експлуатації та обслуговування станції технічного обслуговування з миючими боксами і офісними приміщеннями.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем було зазначено, що умовами Договору передбачена індексація розміру орендної плати у відповідності до чинного законодавства. Положеннями статті 289 Податкового кодексу України встановлено, шо коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. В зв`язку з тим, що протягом 2014-2016 років коефіцієнт індексації орендної плати змінювався, станом на січень 2017 року сума щомісячного розміру орендної плати склала 21354,81 грн. на місяць, та сплачувалась позивачем в повному обсязі у відповідності до вимог діючого законодавства, зокрема, Податкового кодексу України, яким передбачений обов`язок орендаря самостійно щороку обчислювати суму орендної плати станом на 1 січня з урахуванням нормативної грошової оцінки.

Рішенням Одеської міської ради від 16.02.2018р. №2977-VII „Про надання згоди гр. ОСОБА_1 на поділ земельної ділянки, площею 0,1404 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вирішено, зокрема, надати згоду гр. ОСОБА_1 на поділ земельної ділянки (кадастровий номер 5110137300:27:004:0011), площею 0,1404 га (категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення) за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, 110, щодо якої укладений договір оренди землі між Одеською міською радою та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Калгановою М.В. в реєстрі №744, право оренди зареєстровано 08.10.2013р. за №2779235. для експлуатації та обслуговування станції технічного обслуговування з миючими боксами і офісними приміщеннями.

Рішенням Одеської міської ради від 26.06.2018р. №3440-VII „Про погодження технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, площею 0,1404 га, яка находиться в оренді у фізичній особі-підприємця Волкодава А.В., за адресою: АДРЕСА_1 , вирішено, зокрема, погодити технічну документацію із землеустрою щодо поділу об`єднання земельних ділянок, щодо якої укладений договір оренди землі між Одеською міською радою та фізичною особою-підприємцем Волкодавом А.В., посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Калгановою М.В. в реєстрі за №744, право оренди зареєстровано 08.10.2013р. за №2779235, площею 0,1404 га, за адресою: м. Одеса. вул. Балківська, 110, для експлуатації та обслуговування станції технічного обслуговування з миючими боксами і офісними приміщеннями, поділивши її наступним чином:

- земельна ділянка (кадастровий номер 5110137300:27:004:0016), площею 0,1330 га;

- земельна ділянка (кадастровий номер 5110137300:77:004:0015), площею 0,0074 га.

В 2018 році шляхом поділу орендованої земельної ділянки площею 0,1404 га з кадастровим номером 5110137300:27:004:0011, були сформовані земельні ділянки з такими кадастровими номерами: 5110137300:27:004:0016 площею 0,1330 га; 5110137300:27:004:0015 площею 0, 0074 га. Загальна площа утворених земельних ділянок складає 0,1404 га.

Позивачем було зазначено, що маючи намір привести укладений договір оренди у відповідності до вимог законодавства, в квітні 2019 року він звернувся до Департаменту комунальної власності Одеської міської ради з пропозицією внести зміни до договору оренди в частині визначення розміру орендної плати згідно з Рішенням Одеської міської ради №756-VII від 29.06.2016 року „Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси", та зазначенням в договорі на кадастрові номери утворених земельних ділянок.

У відповідь на своє звернення, позивачем було отримано відповідь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради від 14.05.2019р. про неможливість внесення змін до договору оренди, в зв`язку з відсутністю даних про орендовану земельну ділянку в Державному земельному кадастрі. А також було повідомлено про наявність у позивача заборгованості по сплаті орендної плати у розмірі 260949,84 грн.

В травні 2019 року позивач звернувся до Департаменту комунальної власності Одеської міської ради із заявою про надання йому детального розрахунку суми заборгованості, оскільки про її наявність та розмір йому стало відомо із відповіді Департаменту від 14.05.2019. Натомість, 02.07.2019р. позивачем було отримано відповідь про те, що зміни до договору оренди у частині нормативної грошової оцінки та розміру орендної плати, відповідно до нормативної грошової оцінки, яка затверджена Рішенням Одеської міської ради №756-VII від 29.06.2016 року „Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси", не вносились, додаткова угода про внесення змін до договору не укладалась.

18.07.2019 від Департаменту комунальної власності позивачем було отримано претензію, до якої додана інформаційна довідка щодо розрахунків заборгованості з орендної плати у сумі 310 260,54 грн., обчислення якої починається з січня 2017 року.

Підставами для звернення позивача до Одеської міської ради із заявою про поділ земельної ділянки в 2018 році стало розташування на земельній ділянці ТП 6148, яка знаходиться на балансі Публічного акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія Одесаобленерго", що підтверджується листом від 23.01.2018 №101/07/03-471. В зв`язку з чим виникла необхідність поділу орендованої земельної ділянки із наміром в подальшому відмовитись від утвореної земельної ділянки, на якій розташовано майно не позивача, а іншої особи - Публічного акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія Одесаобленерго".

Позивачем було зазначено, що технічна документація із землеустрою щодо поділу земельної ділянки площею 0,01404 га за адресою м. Одеса, вул. Балківська, 110, погоджена рішенням Одеської міської ради № 3440 -VIІ від 06.06.2018р.

Пунктом 2 зазначеного рішення Одеської міської ради затверджено проект додаткового договору (угоди) про внесення змін до договору оренди землі, укладеного між Одеською міською радою та громадянином Волкодавом А .В .

Про обґрунтованість підстав, з яких виникла необхідність поділу земельної ділянки, а саме про розташування на земельній ділянці ТП 6148, що знаходиться на балансі Публічного акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія Одесаобленерго , Одеській міській раді було відомо як під час надання дозволу на такий поділ, так і під час погодження та затвердження технічної документації щодо такого поділу. Тому відмова Департаменту у внесенні змін до договору у цій частині, за твердженням позивача, не може бути обґрунтованою.

Рішенням Одеської міської ради від 29.06.2016р. №756-VII „Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси" відповідно до пункту 34 частини 1 статті 26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні", статей 12 та 201 Земельного кодексу України, статті 271 Податкового кодексу України, статей 11, 15, 18 та 23 Закону України „Про оцінку земель", статей 15 та 21 Закону України „Про Державний земельний кадастр", статей 9 та 35 Закону України „Про державну експертизу землевпорядної документації", враховуючи рішення Одеської міської ради від 10.06.2015р. за № 6761-VI „Про проведення нормативної грошової оцінки земель міста Одеси", розглянувши технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси, розроблену Державним підприємством Українським державним науково-дослідним інститутом проектування міст „Діпромісто" ім. Ю.М. Білоконя та висновок Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 23.05.2016 року за № 410-16, Одеська міська рада вирішила затвердити технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси, розроблену Державним підприємством Українським державним науково-дослідним інститутом проектування міст „Діпромісто" ім. Ю.М. Білоконя, станом на 01.01.2016 року.

Встановлено, що нормативна грошова оцінка, зазначена в пункті 1 цього рішення, застосовується з 1 січня 2017 року.

Доручено департаменту інформації та зв`язків з громадськістю Одеської міської ради оприлюднити це рішення у засобах масової інформації в порядку, визначеному законодавством. Контроль за виконанням цього рішення покладено на постійну комісію Одеської міської ради з питань планування, бюджету та фінансів.

Відповідно до Витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки м. Одеси, наданих Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області № 1010 та № 1011 від 16.05.2018, наданих Головним управлінням нормативна грошова оцінка утворених із поділу земельних ділянок, розташованих за адресою: м.Одеса, вул. Балківська, 110, складає: 5110137300:27:004:0016 площею 0,1330 га - 1117409, 29 грн. та 5110137300:27:004:0015 площею 0, 0074 га - 62171,64 грн. Загальна сума нормативної грошової оцінки орендованих земельних ділянок за новою нормативною грошовою оцінкою землі починаючи з 01 січня 2017 року становить 1179580, 93 грн.

Таким чином, як вказує позивач, сума щорічного платежу по орендній платі складає 58 979,04 грн., та, відповідно, 4 914,92 грн. на місяць, та розрахунок розміру орендної плати за землю поставлений у пряму залежність від визначеної нормативної грошової оцінки та визначається шляхом встановлення відсоткового відношення саме до діючої нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Позивачем було зазначено, що пункт 4.5 договору оренди передбачає, що розмір орендної плати переглядається у разі введення в дію нової нормативної грошової оцінки земель міста Одеса, яка затверджується рішенням Одеської міської ради. У цьому випадку розмір орендної плати змінюється за ініціативою орендодавця. Оскільки розмір орендної плати за землю визначається шляхом встановлення відсоткового відношення до нормативної грошової оцінки земельної ділянки, з огляду на положення пункту 9.4.2 договору оренди, яким передбачений обов`язок орендаря самостійно, щороку обчислювати суму орендної плати станом на 1 січня з урахуванням нормативної грошової оцінки і не пізніше 20 лютого поточного року подавати відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік, позивачем було самостійно зроблено розрахунок орендної плати, який щомісячно сплачуються пропорційними частинами. Проте, як вбачається із наданого до претензії розрахунку суми заборгованості з орендної плати, заборгованість вирахована виходячи із нормативної грошової оцінки, встановленої на день укладання договору, без урахування нової нормативної грошової оцінки. Зазначене, за твердженням позивача, свідчить про порушення з боку Одеської міської ради вимог діючого законодавства.

Також позивачем було вказано, що в момент надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо поділу земельної ділянки, та затвердження розробленого проекту в червні 2018 року, з боку орендодавця - Одеської міської ради не було жодних претензій та зауважень щодо неналежного виконання позивачем зобов`язань по договору в частині визначення та сплати орендної плати, при тому, що під час погодження технічної документації вже тривалий час діяла нова нормативна грошова оцінка земель. Зазначене свідчить про відсутність будь-яких розбіжностей в частині визначеного розміру орендної плати, та досягнення згоди щодо внесення змін до договору оренди земельної ділянки в цій частині.

На підставі викладеного та зазначеного, позивач просив суд зобов`язати Одеську міську раду внести зміни до Договору оренди землі від 08.10.2013р., посвідченого приватним нотаріусом Калгановою М.В. Одеського міського нотаріального округу за №744, виклавши окремі пункти у наступній редакції: пункт 2.1."В оренду передаються земельні ділянки з кадастровим номером 5110137300:27:004:0016 площею 0,1330 га та кадастровим номером 5110137300:27:004:0015 площею 0,0074 га, сформовані із земельної ділянки площею 1404 кв.м з кадастровим номером 5110137300:27:004:0011"; пункт 2.3. „нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: 1179580 (один мільйон сто сімдесят дев`ять тисяч п`ятсот вісімдесят) грн. 93 коп., згідно рішення Одеської міської ради №756-VII від 29.06.2016р. „Про затвердження технічної документації з грошової оцінки земель міста Одеси"; пункт 4.1. „Оренда плата за земельну ділянку площею 1404 кв.м розрахована у розмірі 5% (п`яти відсотків) від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки та складає 58979 (п`ятдесят вісім тисяч дев`ятсот сімдесят дев`ять) грн. 04 коп. на рік".

Проаналізувавши наявні у справі докази, та надавши їм правову оцінку, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги і правомірність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, виходячи з наступного.

За положеннями ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою ст. 16 Цивільного кодексу України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке, порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право. За приписами процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб`єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес, яке у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл. Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Зазначені висновки висвітлені в абзаці 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 року № 3-рп/2003.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. До господарського суду вправі звернутись кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється, тобто має значення лише суб`єктивне уявлення особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Предмет позову кореспондує зі способами захисту права. Під способами захисту права слід розуміти заходи, прямо передбачені законом з метою припинення оспорювання або порушення суб`єктивних цивільних прав та усунення наслідків такого порушення. Після з`ясування фактичних обставин суд може зробити висновок про відповідність заявленої матеріально правової вимоги способам захисту права і про порушення охоронюваного законом інтересу позивача. У разі встановлення, що заявлені вимоги за своїм змістом не відповідають матеріально-правовим способам захисту права суд приймає рішення про відмову у позові. Підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому, позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Реалізуючи право на судовий захист, передбачене ст. 55 Конституцією України, ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Таким чином, вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відповідно до ст. 11 Цивільного Кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст. 202, 205 Цивільного кодексу України).

Статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено господарським судом, правовідносини між Одеською міською радою та Фізичною особою підприємцем Волкодавом Андрієм Володимировичем виникли на підставі укладеного між ними 08 жовтня 2013р. Договору оренди землі, посвідченого приватним нотаріусом Калгановою М.В. Одеського міського нотаріального округу за №744 (надалі - Договір).

За умовами вказаного Договору, Орендодавець на підставі Закону України „Про оренду землі" та рішення Одеської міської ради №3761-VI від 18.07.2013р. передав, а Орендар прийняв у строкове, платне володіння, користування земельну ділянку площею 1404 кв.м., що знаходиться у місті Одесі, Малиновському районі, вулиця Балківська. 110, згідно з планом земельної ділянки, який є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 Цивільного Кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Умовами ст. 628 Цивільного Кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Положеннями п. 12.1. укладеного Договору оренди, сторонами погоджено, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін, яка підлягає обов`язковому нотаріальному посвідченню. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору, спір розв`язується у судовому порядку.

Рішенням Одеської міської ради від 26.06.2018р. №3440-VII „Про погодження технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, площею 0,1404 га, яка находиться в оренді у фізичній особі-підприємця Волкодава А.В., за адресою: АДРЕСА_1 , вирішено, зокрема, погодити технічну документацію із землеустрою щодо поділу об`єднання земельних ділянок, щодо якої укладений договір оренди землі між Одеською міською радою та фізичною особою-підприємцем Волкодавом А.В., посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Калгановою М.В. в реєстрі за №744, право оренди зареєстровано 08.10.2013р. за №2779235, площею 0,1404 га, за адресою: м. Одеса. вул. Балківська, 110, для експлуатації та обслуговування станції технічного обслуговування з миючими боксами і офісними приміщеннями, поділивши її наступним чином:

- земельна ділянка (кадастровий номер 5110137300:27:004:0016), площею 0,1330 га;

- земельна ділянка (кадастровий номер 5110137300:77:004:0015), площею 0,0074 га.

Рішенням Одеської міської ради від 29.06.2016р. №756-VІІ „Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси" вирішено затвердити технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Одеса, розроблену Державним підприємством Українським державним науково-дослідним інститутом проектування міст „Діпромісто" ім. Ю.М. Білоконя, станом на 01.01.2016р., встановлено, що нормативна грошові оцінка, зазначені в пункті 1 цього рішення застосовується з 01 січня 2017 року.

Відповідно до Витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки м. Одеси, наданих Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області № 1010 та № 1011 від 16.05.2018, нормативна грошова оцінка утворених із поділу земельних ділянок, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, 110, складає: 5110137300:27:004:0016 площею 0,1330 га - 1117409, 29 грн. та 5110137300:27:004:0015 площею 0, 0074 га - 62171, 64 грн. Загальна сума нормативної грошової оцінки орендованих земельних ділянок за новою нормативною грошовою оцінкою землі починаючи з 01 січня 2017 року становить 1179580, 93 грн.

Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Положеннями ст. 188 Господарського кодексу України визначено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Маючи намір привести укладений з Одеською міською радою довір оренди у відповість до вимог законодавства, позивач звертався на адресу Одеської міської ради та на адресу Департаменту комунальної власності з відповідними пропозиціями щодо внесення змін до Договору оренди землі від 08.10.2013р., посвідченого приватним нотаріусом Калгановою М.В. Одеського міського нотаріального округу за №744, проте, ОСОБА_1 було отримано відмову, з зазначенням про відсутність інформації про орендовану ділянку в Державному земельному кадастрі та також було повідомлено про наявність заборгованості у позивача по сплаті орендної плати.

Позовні вимоги направлено на зобов`язання Одеської міської ради внести зміни до Договору оренди землі від 08.10.2013р., посвідченого приватним нотаріусом Калгановою М.В. Одеського міського нотаріального округу за №744, виклавши окремі пункти Договору у наступній редакції: пункт 2.1."В оренду передаються земельні ділянки з кадастровим номером 5110137300:27:004:0016 площею 0,1330 га та кадастровим номером 5110137300:27:004:0015 площею 0,0074 га, сформовані із земельної ділянки площею 1404 кв.м з кадастровим номером 5110137300:27:004:0011"; пункт 2.3. „нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: 1179580 (один мільйон сто сімдесят дев`ять тисяч п`ятсот вісімдесят) грн. 93 коп., згідно рішення Одеської міської ради №756-VII від 29.06.2016р. „Про затвердження технічної документації з грошової оцінки земель міста Одеси"; пункт 4.1. „Оренда плата за земельну ділянку площею 1404 кв.м розрахована у розмірі 5% (п`яти відсотків) від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки та складає 58 979 (п`ятдесят вісім тисяч дев`ятсот сімдесят дев`ять) грн. 04 коп. на рік".

Відповідно до листа Головного управління ДФС в Одеській області від 12.08.2019р. вбачається, що станом на 01.07.2019р. відповідно до даних ІС „Податковий блок" в ІКП Волкодав Андрій Володимирович РНОКПП НОМЕР_1 відсутня заборгованість з орендної плати з фізичних осіб (КБК 18010900).

Матеріали справи не містять доказів скасування та/або визнання недійсними рішення Одеської міської ради від 29.06.2016р. №756-VІІ „Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси" та рішення Одеської міської ради від 26.06.2018р. №3440-VII „Про погодження технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, площею 0,1404 га, яка находиться в оренді у фізичній особі-підприємця Волкодава А.В., за адресою: АДРЕСА_1 ", а тому, в силу приписів ст. 144 Конституції України, ст.73 Закону України Про місцеве самоврядування є обов`язковими для виконання на відповідній території.

За змістом статті 30 Закону України "Про оренду землі" зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Відповідно до ст. 289 Податкового кодексу України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

За таких обставин, з урахуванням положень законодавства, чинність рішення Одеської міської ради від 29.06.2016р. №756-VІІ „Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси" та рішення Одеської міської ради від 26.06.2018р. №3440-VII „Про погодження технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, площею 0,1404 га, яка находиться в оренді у фізичній особі-підприємця Волкодава А.В., за адресою: АДРЕСА_1 ", відсутність згоди Одеської міської ради на добровільне внесення змін до Договору оренди, дотримання позивачем порядку внесення змін до договору, визначеного положеннями ст. 188 Господарського кодексу України - є правомірним висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для внесення змін до договору оренди землі.

Виходячи з вищевикладеного, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, судова колегія вважає непереконливими та такими, що спростовуються наявними матеріалами справи.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Пункт 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвеція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України", no. 4241/03, від 28.10.2010 року).

Обґрунтованим визнається рішення суду, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. (п. 58 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Серявін проти України"). Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади обов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Колегія суддів зауважує, що ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує особі право на справедливий суд. Однак ця стаття не закріплює будь-яких правил допустимості доказів чи правил їх оцінки, а тому такі питання регулюються передусім національним правом і належать до компетенції національних судів.

Для того, щоб судовий розгляд був справедливим, як того вимагає п. 1 ст. 6 Конвенції, суд зобов`язаний належним чином вивчити та перевірити зауваження, доводи й докази, а також неупереджено їх оцінити на предмет того, чи будуть вони застосовуватися в рішенні суду.

І хоча Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях констатує, що п. 1 ст. 6 Конвенції дійсно вимагає, щоб суди мотивували висновки в рішеннях, однак ця вимога не означає обов`язку суду надавати детальну відповідь на кожен аргумент; таке питання вирішується виключно у світлі обставин конкретної справи.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.05.2018 року у справі № 918/519/17.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що норми чинного законодавства місцевим господарським судом застосовані правильно, рішення відповідає приписам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування рішення.

За таких обставин, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Одеської міської ради не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Одеської області від 18.11.2019 року у справі № 916/2258/19 відповідає обставинам справи та вимогам закону і достатніх правових підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275,276, 281-284 ГПК України, Південно-західний апеляційний господарський суд постановив:

1. Апеляційну скаргу Одеської міської ради залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Одеської області від 18.11.2019р. у справі №916/2258/19 без змін.

Відповідно до ст.284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів, які обчислюються у відповідності до ст.288 ГПК України.

Повний текст постанови

складено „10" березня 2020 року

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя Г.П. Разюк

Суддя Я.Ф. Савицький