Рішення

від 21.02.2020 по справі 910/13079/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.02.2020Справа № 910/13079/19 За позовом: Фізичної особи-підприємець Хильман Анастасія Вікторівна

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер Продукт Плюс"

про стягнення 567 217,17 грн.

суддя Мельник В.І.

за участю секретаря судового засідання Федорової О.В.

Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання

Суть спору:

Фізична особа-підприємець Хильман Анастасія Вікторівна подала на розгляд Господарського суду міста Києва позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер Продукт Плюс" про стягнення 567217,71 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором поставки від 06.11.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.09.2019 відкрито провадження у справі № 910/13079/19 та призначити підготовче засідання на 08.11.2019.

23.09.2019 відділом діловодства суду від позивача отримано заяву про забезпечення позову.

Ухвалою суду від 24.09.2019 відмовлено в задоволенні заяви про забезпечення позову.

15.10.2019 відділом діловодства суду від відповідача отримано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

21.10.2019 відділом діловодства суду від відповідача отримано відзив на позовну заяву.

В судовому засіданні 08.11.2019 судом оголошено перерву на 29.11.2019.

29.11.2019 відділом діловодства суду від позивача отримано відповідь на відзив.

В судовому засіданні 29.11.2019 судом оголошено перерву на 24.01.2020.

В підготовче судове засіданні 24.01.2020 представник позивача з?явився, надав усні пояснення.

В підготовче судове засіданні 24.01.2020 представник відповідача з?явився, надав усні пояснення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.2020 закінчено підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 21.02.2020.

В судове засідання 24.01.2020 представник позивача з`явився, просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання 24.01.2020 представник відповідача з`явився, просив суд відмовити в задоволенні

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 24.02.2020 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, судом з`ясовано наступне.

06.11.2018 між позивачем, як постачальником та відповідачем, як покупцем було укладено Договір поставки та встановлення обладнання, відповідно до умов якого постачальник зобов`язався передати покупцю лінію для обвалювання і жилкування м`яса далі (Товар), яка має наступні характеристики: виробнича потужність 8-10 тонн в зміну, довжина лінії - 11 метрів, та складається з: конвеєр для м`яса кроковий реверсивний з частотним регулюванням ходу - 1шт.; конвеєр збору для кісток - 1 штука; конвеєр транспортування ящиків - 1 штука; стіл обвалювання і жилкування - 10 штук; щит управління - 1 штука.

Відповідно до п.1.1.2. Договору позивач зобов`язався виконати роботи з встановлення та налаштування товару за адресою: 11103, Житомирська область, Овруцький район, с.Дубовий гай, вул.Шевченка, 1.

Згідно п.3.1. Договору загальна ціна договору становить 40 000 (сорок тисяч) євро.

Відповідно до п.1.2. відповідач зобов`язався прийняти і оплати товар та роботи зазначені в п. 1.1.1 та п. 1.1.2. Договору.

Відповідно до п.4.1.1. Договору відповідач зобов`язався здійснити попередню оплату позивачу в сумі 4000 євро.

Відповідно до п.4.1.1. Договору відповідач зобов`язався перерахувати позивачу протягом дев`яти наступних місяців після встановлення та налаштування лінії, щомісячно до 15 числа поточного місяця, по 4000 (чотири тисячі) євро.

Відповідно до п.4.3. Договору всі розрахунки відповідно до договору необхідно здійснювати в грошовій одиниці України - гривні, за курсом НБУ щодо Євро у день оплати.

Відповідно до п.5.3. Договору датою фактичного отримання Товару в відповідачем є дата підписання представниками акту прийому передачі Товару, що є свідченням переходу права власності на Товар до Відповідача.

Відповідно до п.6.3 Договору роботи з встановлення та налаштування Товару вважаються виконаними з дати підписання представниками акта здавання-приймання виконаних робіт.

Позивач зазначив, що свої зобов`язання за договором виконав належним чином, що підтверджується актом прийому-передачі товару та актом здавання-приймання виконаних робіт, які підписані сторонами в 2018 році.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором, в зв`язку із чим утворилась заборгованість в розмірі 506453,34 грн.

02.09.2019 позивачем надіслано на адресу відповідача лист із вимогою про виконання умов Договору, проте як зазначив позивач відповідачем відповіді не надано та грошові кошти не сплачено.

Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог крім того надав суду докази сплати грошових коштів в розмірі 107000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1540 від 25.11.2019.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню , враховуючи наступне.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України ), суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України ) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу .

Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України , договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст. 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (526 ЦК України ). Одностороння відмова від зобов`язання, в силу ст. 525 ЦК України , не допускається.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково в розмірі 399453, 34 грн.

Крім суми основної заборгованості позивач просить стягнути із відповідача в зв`язку із неналежним виконанням зобов`язань за договором пеню в розмірі 55897,36 грн. та 3% річних в розмірі 4867,01 грн.

Відповідно до п.8.2. Договору, за несвоєчасне перерахування грошових коштів відповідач сплачує на користь позивача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу.

Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частинами 1, 3 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно розрахунку позивача сума пені складає 55897,36 грн.

Розрахунок пені відповідає матеріалам справи та умовам договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України , боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що дії відповідача є порушенням грошового зобов`язання, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України .

Перевіривши розрахунок позивача 3% річних з простроченої суми суд вважає його обґрунтованим, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 4867,01 грн. - 3% річних підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76 , 77-79 , 86 , 91 , 126, 129 , 236-241 Господарського процесуального кодексу України , Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позовні вимоги частково.

2. Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю Лідер Продукт Плюс (02140, м. Київ, вул. Олександра Мишуги, буд.2, офіс 424, ідентифікаційний код 39232447) на користь Фізичної -особи підприємець Хильман Анастасії Вікторівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) основну заборгованість в розмірі 399453 (триста дев`яносто дев`ять тисяч чотириста п`ятдесят три) грн. 34 коп., пеню в розмірі 55897 (п`ятдесят п`ять тисяч вісімсот дев`яносто сім) грн. 36 коп., 3% річних в розмірі 4867 (чотири тисячі вісімсот шістдесят сім) грн. 01 коп., судовий збір у розмірі 8508 (вісім тисяч п`ятсот вісім) грн., 27 коп.

3. В іншій частині відмовити.

4. Видати наказ.

Це рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 10.03.2020

Суддя В.І. Мельник