Рішення

від 24.02.2020 по справі 910/12710/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.02.2020Справа № 910/12710/19

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К. І., при секретарі судового засідання Лук`янчук Д. Ю., розглянувши у порядку загального позовного провадження господарську справу

за позовом Фермерського господарства "Стоянов А.А."

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичний еквівалент"

про розірвання договору, стягнення 255 300,00 грн.

за участю представників:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

В С Т А Н О В И В:

До Господарського суду міста Києва звернулось Фермерське господарство "Стоянов А.А." (далі - ФК "Стоянов А.А.", позивач) із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичний еквівалент" (далі - ТОВ "Енергетичний еквівалент", відповідач) про розірвання договору поставки № К12/04/19-1 від 12.04.2019 р. та стягнення попередньої оплати у сумі 255 300,00 грн. за вказаним договором.

У обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідно до умов договору поставки № К12/04/19-1 від 12.04.2019 р. ним була здійснена попередня оплата вартості товару. Однак, ТОВ "Енергетичний еквівалент" порушило свої зобов`язання за цією угодою та поставку обумовленого договором товару не здійснило, тому сплачені кошти мають бути повернуті позивачу.

У позові ФК "Стоянов А.А." просить розірвати договір поставки № К12/04/19-1 від 12.04.2019 р., укладений між сторонами, та стягнути з відповідача суму попередньої оплати у розмірі 255 300,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.10.2019 р. вказану заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження, справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження, сторонам надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

Відповідач у строк, визначений законом, надав суду відзив, у якому проти позовних вимог заперечив, зазначив, що непоставка товару була зумовлена бездіяльністю позивача, який у визначений договором строк не сплатив попередньої оплати у розмірі 50 % від вартості продукції та не надав транспортних засобів під завантаження. Також вказав, що з перерахованої позивачем суми попередньої оплати, частина коштів у сумі 5 000,00 грн. позивачу була повернута. Вважав позов необгрунтованим та просив відмовити у його задоволенні.

У судове засідання представники сторін не з`явились, належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, клопотання про розгляд справи без їх участі або про відкладення розгляду справи до суду не подали.

У той же час, представник позивача через канцелярію суду подав заяву щодо зміни предмета та підстав позову, у якій позивач відмовився від вимоги про розірвання договору поставки № К12/04/19-1 від 12.04.2019 р., оскільки на даний час цей договір припинив свою дію, а тому просив задовольнити вимогу про стягнення з відповідача попередньої оплати на підставі ст. 1212 ЦК України у сумі 255 300,00 грн. Указана заява була долучена судом до матеріалів справи, але до розгляду не прийнята відповідно до ст. 46 ГПК України як така, що подана після початку розгляду справи по суті та є одночасною зміною предмета та підстав позову.

Отже, розглянувши заяви учасників справи по суті позову, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Установлено, що 12.04.2019 р. між ФК "Стоянов А.А." (покупець) та ТОВ "Енергетичний еквівалент" (продавець) був укладений договір постачання карбаміду на внутрішній ринок України № К12/04/19-1, яким сторони погодили поставку карбаміду кількістю 40,00 тонн, загальною вартістю 444 000,00 грн.

У подальшому, як вбачається з копії електронної переписки сторін, поставка зазначеного товару (карбаміду) була збільшена сторонами до 46,400 тонн вартістю 515 040,00 грн., у зв`язку із чим договір № К12/04/19-1 від 12.04.2019 р. був переукладений сторонами на вказаних умовах (далі - договір).

Відповідно до п. 3.1 договору продавець передає, а покупець приймає продукцію окремими партіями (власним або орендованим автомобільним транспортом) відповідно до погодженого графіка поставки на умовах Франко-завод EXW Правил Інкотермс-2010 , за місцем поставки за адресою: Одеська обл., м. Южне, вул. Заводська, 3, ПАТ ОПЗ .

Постачання продукції здійснюється продавцем до 30.04.2019 р. в наданий покупцем автомобільний транспорт в Біг-бегах (800 кг). Остаточну дату відвантаження та інструкції по відвантаженню продукції сторони узгоджують додатково, надаючи електронною поштою лист із зазначенням відповідної інформації після зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця. Датою переходу права власності на продукцію або партію продукції від продавця до покупця вважається дата, яка зазначається у видатковій накладній на продукцію. Продавець звільняється від відповідальності у випадку, якщо у вищевказаний термін покупцем не поставлено транспортних засобів під завантаження (п. 3.2 договору).

Відповідно до п. 3.3, 3.4 договору продукція постачається окремими партіями на основі узгоджених заявок на відвантаження продукції покупця, які можуть подаватись за допомогою електронної пошти, не пізніше, ніж за 3 доби (до 15:00) до вказаної дати в заявці покупця.

Пунктом 5.3 договору сторони погодили умови оплати, а саме - перерахування передоплати у розмірі 515 400,00 грн. на підставі рахунку, виставленого продавцем, у наступному порядку: 50 % вартості товару у сумі 257 520,00 грн. - до 15.04.2019 р. (включно); 50 % вартості товару у сумі 257 520,00 грн. - у день відвантаження, визначений на підставі п. 3.2 договору.

Договір набуває чинності з моменту підписання і діє по 31.12.2019 р. (п. 8.1).

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 вказаної статті).

Згідно з ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Із матеріалів справи вбачається, що 12.04.2019 р. на виконання умов договору та на підставі виставленого рахунку № 70 позивач сплатив ТОВ "Енергетичний еквівалент" попередню оплату вартості товару у сумі 255 300,00 грн., що підтверджується банківською випискою, наявною у матеріалах справи.

Того ж дня позивач направив на адресу ТОВ "Енергетичний еквівалент" заявку № 07 від 12.04.2019 р., у якій просив відповідача здійснити поставку карбаміду кількістю вже на 46 тонн автомобільним транспортом (самовивозом) до 16.04.2019 р.

У той же час, у вказаний строк відповідач свого зобов`язання з поставки не виконав та товар покупцю не передав.

Оскільки товар не був поставлений позивачу та втратив для останнього актуальність, ФК "Стоянов А.А." 07.06.2019 р. направив відповідачу вимогу № 21, у якій просив розірвати договір поставки № К12/04/19-1 від 12.04.2019 р. за згодою сторін та повернути попередню оплату у сумі 255 300,00 грн. Цією ж вимогою відповідачу був направлений проект додаткової угоди про розірвання договору поставки.

У відповідь на вказану вимогу ТОВ "Енергетичний еквівалент" листом № 11/06/19-1 від 11.06.2019 р. повідомило позивача, що оскільки виробництво карбаміду здійснюється АТ Одеський припортовий завод , запуск якого заплановано на 30.06.2019 р., то поставка карбаміду буде здійснена відповідачем 05.07.2019 р., у іншому випадку - 22.07.2019 р. грошові кошти передоплати будуть повернуті. У цьому ж листі відповідач не погодився із розірванням договору поставки за згодою сторін.

11.06.2019 р. позивач повторно направив лист (№ 22), у якому просив відповідача повернути отриману ним 12.04.2019 р. попередню оплату у сумі 255 300,00 грн., оскільки для позивача поставка продукції вже немає економічної доцільності. Вказаний лист був залишений відповідачем без відповіді та задоволення.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказує на істотне порушення продавцем умов договору, що виявилось у непоставці обумовленої продукції у визначений строк, тому просить розірвати договір поставки № К12/04/19-1 від 12.04.2019 р.

За загальним правилом (стаття 188 ГК України, стаття 651 ЦК України) зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозицію про це другій стороні за договором.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом; у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

У той же час, судом встановлено, що на час розгляду даної справи строк дії договору поставки № К12/04/19-1 від 12.04.2019 р. закінчився 31.12.2019 (п. 8.1 договору).

Відповідно до ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть реалізувати свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. З урахуванням цього розірванню підлягає чинний договір, тобто такий, що діє на час звернення до суду з позовом та прийняття відповідного судового рішення, а не договір, строк дії якого закінчився (вказаний висновок викладено Верховним Судом у постанові від 07.08.2018 у справі № 910/7981/17, у постанові від 18.11.2018 р. у справі № 910/16750/18).

Отже, указана обставина є підставою для відмови у позові ФК "Стоянов А.А." про розірвання договору поставки № К12/04/19-1 від 12.04.2019 р.

Одночасно суд зазначає, що припинення строку дії договору поставки не впливає на обов`язок відповідача повернути попередню оплату у зв`язку із невиконанням умов цього договору.

Положеннями статей 610, 612 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 644 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це.

Відповідно до п. 3.1 договору продавець передає, а покупець приймає продукцію окремими партіями (власним або орендованим автомобільним транспортом) відповідно до погодженого графіка поставки на умовах Франко-завод EXW Правил Інкотермс-2010 , за місцем поставки за адресою: Одеська обл., м. Южне, вул. Заводська, 3, ПАТ ОПЗ .

У п. 3.4 договору сторони узгодили, що відвантаження продукції здійснюється продавцем за заявкою покупця, яка подається не пізніше, ніж за 3 доби (до 15:00) до вказаної дати. При цьому остаточну дату та інструкції по відвантаженню продукції сторони узгоджують додатково, надаючи електронною поштою листа із зазначенням відповідної інформації.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач у своїй заявці № 07 від 12.04.2019 р. просив відвантажити карбамід самовивозом до 16.04.2019 р. Однак, у відповідь на вказану заявку ТОВ "Енергетичний еквівалент" не надало позивачу будь-якої інформації про те, коли саме (дата, час) ФК "Стоянов А.А." має отримати товар. А як вбачається з умов договору, обов`язок щодо узгодження із покупцем дати відвантаження продукції покладений саме на відповідача, оскільки передача продукції здійснюється продавцем відповідно до погодженого графіка поставок АТ Одеський припортовий завод (п. 3.1 договору). І тільки після узгодження продавцем дати відвантаження продукції покупець має можливість подати транспортний засіб під завантаження товару.

Натомість, відповідач лише 11.06.2019 р. (на вимогу ФК "Стоянов А.А." від 07.06.2019 р.), тобто майже через два місяці після спливу кінцевого терміну поставки продукції - 30.04.2019 р. (п. 3.1 договору), повідомив позивача, що з огляду на початок роботи АТ Одеський припортовий завод , він має можливість 05.07.2019 р. здійснити поставку продукції.

Доводи відповідача про порушення позивачем умов договору (несплата позивачу 50 % вартості продукції до 15.04.2019 р.) суд відхиляє, оскільки матеріалами справи підтверджено, що позивач сплатив передплату у сумі 255 300,00 грн., а обставини недоплати нової партії (46 тонн) продукції не дають права відповідачу у визначений договором строк відмовити у поставці продукції. Продавець має право лише змінити ціну продукції, повідомивши про це письмово покупця (п. 4.7 договору).

Відповідно до ст. 73, 74, 76 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи, а вирогідні докази - це ті, які на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Указані норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

З урахуванням зазначеного та зважаючи на встановлені у справі обставини, суд вважає, що позивач довів суду належними та вірогідними доказами той факт, що відповідач не виконав свого обов`язку та у визначений договором строк не поставив позивачу обумовленої продукції, чим істотно порушив умови договору поставки № К12/04/19-1 від 12.04.2019 р.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За приписами ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Оскільки відповідач доказів, які б підтверджували належну поставку товару на суму 255 300,00 грн. не надав, суд дійшов висновку про те, що попередня оплата має бути стягнута з відповідача.

У той же час, судом встановлено, що на вимогу позивача від 18.04.2019 р. відповідач повернув частину попередної оплати у сумі 5 000,00 грн., що підтверджується наявною у матеріалах справи банківською випискою, а тому сума, належна до сплати позивачу, становить 250 300,00 грн.

За таких обставин позов ФК "Стоянов А.А." підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 73-79, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Фермерського господарства "Стоянов А.А." до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичний еквівалент" про розірвання договору та стягнення попередньої оплати у сумі 255 300,00 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичний еквівалент" (01023, м. Київ, площа Спортивна, 1-А, ідентифікаційний код 40651177) на користь Фермерського господарства "Стоянов А.А." (68650, Одеська обл., с. Кирнички, вул. Калініна, буд. 177, ідентифікаційний код 33555705) попередню оплату у сумі 250 300 (двісті п`ятдесят тисяч триста) грн. 00 коп., витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 754 (три тисячі сімсот п`ятдесят чотири) грн. 50 коп.

У решті вимог - відмовити.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 24 лютого 2020 року.

Повний текст рішення складений 6 березня 2020 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя Головіна К. І.