Рішення

від 03.03.2020 по справі 910/16013/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.03.2020Справа № 910/16013/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., за участю секретаря судового засідання Дьогтяр О.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження господарську справу

за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК"

(01001, м. Київ, вул. Грушевського, будинок 1Д, код 14360570)

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Футуріс"

(03065, м. Київ, бульвар Вацвала Гавела, 10, код 41936354)

2) ОСОБА_1

( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 )

про солідарне стягнення 126 186,48 грн

Представники сторін: не з`явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Футуріс" (відповідача-1) та ОСОБА_2 (відповідача-2) про стягнення солідарно з відповідачів заборгованості за кредитним договором б/н від 06.03.2019 у розмірі 126 186,48 грн (116 666,65 грн заборгованості за кредитом, 1 688,89 грн заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, 6 423,93 грн заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії, 1 407,01 грн пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором).

Позовні вимоги мотивовані невиконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "Футуріс" умов кредитного договору № б/н від 06.03.2019 в частині повернення суми кредиту. Оскільки виконання зобов`язання за вказаним договором забезпечено порукою за договором поруки № POR1551365863404 від 28.02.2019, позивач просить стягнути суму заборгованості з позичальника та поручителя солідарно.

Ухвалою від 19.11.2019 заяву було залишено без руху, встановлено позивачеві спосіб усунення недоліків шляхом подання до суду документальних доказів або письмових пояснень щодо вірного прізвища відповідача-2 та її адреси з огляду на дані, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

10.12.2019 позивач надав суду заяву, в якій зазначив, що прізвищем відповідача-2 на даний час є ОСОБА_2 .

Господарський суд м. Києва звернувся до Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради щодо отримання відомостей про реєстрацію ОСОБА_2 .

На адресу суду надійшла відповідь про відсутність запитуваних даних, в якій також міститься рекомендація звернутися до Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України в Одеській області.

Ухвалою суду від 15.01.2020 було відкрито провадження у справі № 910/16013/19 в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 11.02.2020.

У судове засідання 11.02.2020 представники сторін не з`явились, про дату та час судового розгляду повідомлялись належним чином.

Ухвалою суду від 11.02.2020 розгляд справи відкладено на 03.03.2020.

У засідання суду 03.03.2020 представник позивача не з`явився, письмових пояснень на виконання ухвали суду від 11.02.2020 не надав.

Відповідач 1 та відповідач 2 письмових відзивів на позов не надали, явку своїх представників у засідання суду 11.02.2020, 03.03.2020 не забезпечили, про дату та час розгляду справи повідомлялись належним чином в порядку ст.120 ГПК України.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, з метою повідомлення відповідачів про розгляд справи судом та їх право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала про відкриття провадження у справі та ухвали про відкладення розгляду справи направлялися судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідачів, зокрема, відповідача 1, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 03065, м. Київ, бульвар Вацвала Гавела, 10. Конверт з надісланою відповідачу 1 ухвалою суду від 15.01.2020 був повернений до суду відділенням поштового зв`язку з відміткою за закінченням терміну зберігання . Згідно пошукового ресурсу Укрпошти, ухвала суду від 11.02.2020, яка надіслана судом відповідачу 1 за поштовим відправленням № 0103053903065 не вручена адресату з зазначенням причини інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення .

Таким чином, враховуючи, що ухвали суду направлялися відповідачу 1 на зазначену в відомостях Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресу місцезнаходження (реєстрації), а матеріали справи не містять доказів повідомлення іншої адреси перебування відповідача 1, то керуючись приписами ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України суд дійшов висновку про належне повідомленням відповідача 1 про розгляд справи.

Щодо повідомленням відповідача 2 про судовий розгляд справи суд зазначає наступне.

Ухвали суду від 15.01.2020, 11.02.2020 були надіслані відповідачу 2 на адресу, зазначену у позовній заяві позивачем, та повернені до суду з зазначенням причини повернення інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення .

Ухвалою від 15.01.2020 судом надіслано запит до Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України в Одеській області щодо доступу до персональних даних ОСОБА_1 .

Частиною 7 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи має бути надана протягом п`яти днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання та перебування особи відповідного звернення суду.

Згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення № 0103052794890, ухвалу-запит від 15.01.2020 Відділом отримано 21.01.2020.

Станом на 10.02.2020, як і на 03.03.2020, відповідь на запит суду з Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України в Одеській області щодо доступу до персональних даних ОСОБА_1 не надійшла.

Відповідно до положень ч. 10 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

Відповідача 2 про розгляд справи 11.02.2020, 03.03.2020 повідомлено на офіційному веб-порталі судової влади України.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відтак, враховуючи, що сторони були належним чином повідомлені про судовий розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження у судових засіданнях 11.02.2020, 03.03.2020 і не повідомили суду про причини своєї неявки, суд постановив розгляд справи по суті проводити за їх відсутності.

У той же час, приписами ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Беручи до уваги, що відповідачі у встановлений строк не подали до суду відзивів на позов, а відтак не скористалися наданими їм процесуальними правами, за висновками суду в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 03.03.20209, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом складено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

06.03.2019 ТОВ Айрас (код ЄДРПОУ 41936354, змінено найменування на ТОВ Торгівельна компанія Футуріс ), як клієнт, підписавши через систему інтернет-клієнт-банкінг із використанням електронного цифрового підпису Заяву про приєднання до Умов та правил надання послуги КУБ від 05.03.2019 (надалі - Заява), погодилося з Умовами і Правилами надання банківських послуг, тарифами Банка, розміщеними на офіційному сайті Банка www.pb.ua, які разом складають кредитний договір між клієнтом і банком (надалі - Договір) та взяло на себе зобов`язання виконувати умови договору.

Згідно з п.п. 1.2, 1.3 та 1.4 п. 1 Заяви істотними умовами кредитного договору, зокрема, є: розмір кредиту - 200 000,00 грн.; строк кредиту - 12 місяців з дати видачі коштів клієнту; проценти (комісія) за користування кредитом - перші 6 місяців 1,8% в місяць від початкового розміру кредиту, починаючи з 7-го місяця 1,6% в місяць від початкового розміру кредиту (в т.ч. при достроковому погашенні кредиту).

Відповідно до п. 1.5 Заяви, порядок погашення заборгованості за кредитом: щомісяця рівними частинами, починаючи з місяця, наступного за місяцем видачі коштів клієнту, до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом; погашення процентів щомісяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем видачі коштів клієнту, до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом. Сторони узгодили, що графік погашення кредиту надається у Додатку 1 до цієї заяви та доступний клієнту у системі Приват24 для бізнесу .

Пунктом 1.6 Заяви визначено, що у випадку порушення строку погашення заборгованості за кредитом, що зазначений в п. 1.5 цієї заяви, клієнт зобов`язаний додатково до процентів, вказаних в п. 1.4, сплатити банку проценти у розмірі 4% в місяць від суми простроченої заборгованості та неустойку в розмірі і згідно розділу 3.2.8 Умов та Правил надання банківських послуг.

Згідно з Графіком погашення основної суми боргу та процентів за кредитом (Додаток № 1 до Заяви про приєднання до Умов та правил надання послуги КУБ № б/н від 05.03.2019) встановлено розмір щомісячної плати щодо сплати кредиту та суми відсотків за кредитом.

Відповідно до ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування, тощо).

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 3.2.8.1 Умов, банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати клієнту строковий Кредит КУБ для фінансування поточної діяльності клієнта, в обмін на зобов`язання клієнта з повернення кредиту, сплати процентів в обумовлені цим Договором терміни. Істотні умови кредиту (сума кредиту, проценти за користування кредитом, розмір щомісячною платежу, порядок їх сплати) вказуються в Заяві про приєднання до Умов та правил надання послуги КУБ , а також в системі Приват24. Клієнт приєднується до Послуги шляхом підписання електронно-цифровим підписом Заяви в системі Приват24 або у сервісі Paperless або іншим шляхом, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору. Кредит також може надаватись шляхом видачі кредитних коштів з наступним їх перерахуванням на рахунок підприємства-продавця за товари та послуги. Якість послуг має відповідати законодавству України, нормативним актам Національного банку України, які регулюють кредитні відносини.

Розмір кредиту, який може бути наданий в рамках послуги, складає від 50 000,00 грн до 1 000 000,00 грн. (пункту 3.2.8.2 Умов).

Згідно з пунктами 3.2.8.3.1, 3.2.8.3.1.3 Умов повернення кредиту здійснюється щомісяця шляхом забезпечення клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених у Заяві. Клієнт доручає банку щомісячно у строки, зазначені в Заяві, здійснювати договірне списання з його рахунків, відкритих у банку, на погашення заборгованості за послугою у кількості та розмірі, зазначеному в кредитному договорі.

За змістом пункту 3.2.8.3.2 Умов за користування послугою клієнт сплачує щомісячно на протязі всього терміну кредиту проценти на користування кредитом в розмірі та згідно графіку, визначених в заяві та тарифах. При несплаті процентів у строк, визначений графіком, вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання договору згідно з пунктом 3.2.8.6.2).

За положеннями пунктів 3.2.8.5.2 та 3.2.8.5.3 Умов клієнт зобов`язується оплатити щомісячні проценти за користування кредитом згідно з пунктом 3.2.8.3.2; повернути кредит та здійснити інші платежі, передбачені договором, у терміни і в сумах, як встановлено в пунктах 3.2.8.3.1, 3.2.8.3.2, 3.2.8.5.14, 3.2.8.6.2, а також зазначені в Заяві, шляхом розміщення необхідних для планового погашення внеску коштів на своєму поточному рахунку.

Відповідно до пунктів 3.2.8.9.1, 3.2.8.9.2, 3.2.8.9.3 Умов за користування кредитом у період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дат погашення кредиту згідно з пунктами 3.2.8.1, 3.2.8.3 цього договору клієнт сплачує проценти в розмірі, зазначеному в пункті 3.2.8.3.2.

Договір є чинним з моменту підписання клієнтом Заяви про приєднання та перерахування банком кредитних коштів на рахунок клієнта. Строк дії договору встановлюється з дня його укладання і до повного виконання сторонами зобов`язань за договором. (пункт 3.2.8.11 Умов).

Таким чином, шляхом приєднання відповідача-1 до Умов та правил надання банківських послуг між сторонами було укладено кредитний договір б/н від 06.03.2019.

Частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).

Судом встановлено, на виконання умов кредитного договору від 06.03.2019 банк надав клієнту - ТОВ Айрас (код ЄДРПОУ 41936354), найменування якого змінено на ТОВ ТК Футуріст , кредитний ліміт у сумі 200 000,00 грн., що підтверджується випискою про рух коштів по поточному рахунку № НОМЕР_2 .

З матеріалів справи вбачається, що відповідач-1, зі своєї сторони, зобов`язання з повернення використаних кредитних коштів не виконав неналежним чином, не повернув надані йому 116 666,65 грн. кредитного ліміту. Також за розрахунком позивача, у відповідача 1 виникла заборгованість щодо погашення 1688,89 грн. заборгованість по відсоткам за прострочену заборгованість за кредитом, 6423,93 грн. заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії та 1407,01 грн. пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач-1 взяті на себе зобов`язання по погашенню кредиту, сплаті відсотків за користування кредитними коштами в передбачені строки не виконав.

Відповідно до п. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Статтею 1056-1 Цивільного кодексу України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як визначено абзацом 1 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи вищезазначене, станом на 30.10.2019, заборгованість по кредиту в розмірі 116 666,65 грн., заборгованість по відсотках, нарахованими на прострочену заборгованість згідно пунктів 3.2.8.3.3 та 3.2.8.9.1 Умов в розмірі 1688,89 грн., щомісячних процентах за користування кредитом у розмірі 6423,93 грн належним чином доведена, документально підтверджена та клієнтом не спростована і відповідач-1 доказів, які б підтверджували належне виконання ним своїх зобов`язань за кредитним договором б/н від 06.03.2019 не надав, а в матеріалах справи вони відсутні, тому суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення вказаним сум боргу є обґрунтованими.

Щодо позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 1407,01 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до наданого банком розрахунку станом на 30.10.2019 пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором, нарахування якої здійснено на підставі п.3.2.8.10.1 Умов, становить 1407,01 грн.

Згідно з частиною 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України вказано, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами статті 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За умовами п. 3.2.8.10.1 Умов визначено, що у разі порушення клієнтом будь-якого із зобов`язань щодо сплати процентів за користування кредитом та термінів повернення кредиту, передбачених пп.3.2.8.3.2, 3.2.8.3.1, 3.2.8.9, 3.2.8.3.1 цього договору, клієнт сплачує банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня (у % річних від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу). Сплата пені здійснюється в гривні.

У п. 3.2.8.10.3 Умов передбачено, що нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов`язань здійснюється протягом 15 років з дня коли зобов`язання мало бути виконано.

Разом з тим, згідно п. 3.2.8.1 Умов, істотні умови кредиту (сума кредиту, проценти за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, порядок їх сплати) вказуються в Заяві про приєднання до Умов та правил надання послуг КУБ , а також в системі Приват24.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Судом встановлено, що Умови не містять підпису позичальника, а у Заяві про приєднання від 05.03.2019 відсутня домовленість щодо сплати пені за невиконання договору.

Позивачем не надано належних і допустимих доказів, які підтверджували б, що саме Умови, на які посилається позивач, є складовою укладеного між сторонами кредитного договору і що саме ці Умови мав на увазі позичальник, підписуючи заяву про приєднання від 05.03.2019.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем належними засобами доказування не доведено підстав нарахування та пред`явлення до стягнення пені у розмірі 1407,01 грн., що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постановах від 22 березня 2017 року № 6-2320цс16, від 14.02.2018 у справі № 578/132/16-ц.

Водночас, частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно частиною 1 статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Відповідно до частини 2 статті 553 Цивільного кодексу України порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Так, в забезпечення виконання зобов`язань позичальника (відповідача -1) за кредитним договором, 28.02.2019 між позивачем та ОСОБА_2 (змінено прізвище на ОСОБА_2 (код НОМЕР_3 ) було укладено договір поруки № POR1551365863404, предметом якого є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання ТОВ Айрас зобов`язань за угодами-приєднаннями до:

- розділу 3.2.8. Кредит КУБ Умов та правил надання банківських послуг (Угода 1) по сплаті:

а) процентної ставки за користування кредитом:

- за період користування кредитом згідно Угоди 1 - 1,8% відсотка від суми кредиту щомісяця (перші 6 місяців) та 1,6% від початкового розміру кредиту (починаючи з 7-го місяця)

- за період користування кредитом згідно пункту 3.2.8.3.3. Угоди 1 - 4,0% від початкового розміру кредиту щомісяця;

б) кредиту в розмірі 200 000,00 грн.

У п.1.2 договору поруки встановлено, що поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за Угодою 1 в тому ж розмірі, що і Боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед Кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

За змістом пункту 1.5 договору поруки, у випадку невиконання боржником зобов`язань за Угодою 1 боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Сторони взаємно домовились, що порука за цим договором припиняється через 15 років після укладення цього договору. У випадку виконання боржником та/або поручителем всіх зобов`язань за Угодою 1 цей договір припиняє свою дію (пункт 4.1 договору поруки).

Відповідно до статті 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Враховуючи вищезазначене, оскільки факт наявності у ТОВ Айрас , найменування якого змінено на ТОВ ТК Футуріс (відповідач 1) заборгованості за кредитним договором № б/н від 06.03.2019 належним чином доведений, документально підтверджений, позичальником та поручителем не спростований, та враховуючи, що в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між позивачем та відповідачем 2, укладено договір поруки № № POR1551365863404 від 28.02.2019, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за кредитом у розмірі 116 666,65 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом у розмірі 1688,89 грн., заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії у розмірі 6423,93 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Вимоги в частині стягнення 1407,01 грн пені судом не задовольняються у зв`язку з недоведеністю підстав нарахування.

Згідно з частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 78 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З системного аналізу вищевикладеного, приймаючи до уваги, що відповідачами не надано суду належних доказів на спростування викладених у позові обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Акціонерного Товариства Комерційний банк ПриватБанк .

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідачів в рівних частинах, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме по 949,79 грн.

При цьому, згідно з абз. 3 п. 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України від 21 лютого 2013 року № 7 у разі коли позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

На підставі викладеного, керуючись статями 73-74, 76-80, 86, 129, 232-233, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Футуріс" (03065, м. Київ, бульвар Вацвала Гавела, 10, код 41936354) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк (01001, м. Київ, вул. Грушевського, будинок 1Д, код 14360570) заборгованість за кредитом у сумі 116 666,65 грн (сто шістнадцять тисяч шістсот шістдесят шість гривень 65 коп), заборгованість по відсоткам за користування кредитом у розмірі 1688,89 грн (одну тисячу шістсот вісімдесят вісім гривень 89 коп), заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії у розмірі 6423,93 грн (шість тисяч чотириста двадцять три гривні 93 коп.).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Футуріс" (03065, м. Київ, бульвар Вацвала Гавела, 10, код 41936354) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк (01001, м. Київ, вул. Грушевського, будинок 1Д, код 14360570) судовий збір у розмірі 949,79 грн (дев`ятсот сорок дев`ять гривень 79 коп).

4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк (01001, м. Київ, вул. Грушевського, будинок 1Д, код 14360570) судовий збір у розмірі 949,79 грн (дев`ятсот сорок дев`ять гривень 79 коп).

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

6. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 10.03.2020.

Суддя О.Г. Удалова