Ухвала

від 19.02.2020 по справі 911/294/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"19" лютого 2020 р. м. Київ Справа № 911/294/20

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Квінт ЛТД"

про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти та майно

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Квінт ЛТД"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросталь ЛТД"

про стягнення 1 796 560,56 грн.

Суддя Карпечкін Т.П.

Без виклику представників сторін.

обставини справи:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Квінт ЛТД" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросталь ЛТД" про стягнення 1 796 560,56 грн. з яких 1 791 411,50 грн. попередньої оплати за непоставлений товар, 4 122,70 грн. 3% річних та 1 026,27 грн. пені за Договором № 13 від 05.11.2018 року.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.02.2020 року справа № 911/294/20 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Квінт ЛТД" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросталь ЛТД" про стягнення 1 796 560,56 грн. залишено без руху.

17.02.2020 року через канцелярію Господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "Квінт ЛТД" надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти та майно, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

В обґрунтування необхідності вжиття обраного заходу забезпечення позову заявник посилається на ухилення відповідачем від виконання покладених на нього обов`язків згідно спірного договору в частині поставки в погоджений сторонами строк зерносушильної установки для зернових культур Comil20DR-COL, про що свідчить те, що відповідач не вчиняє жодних дій спрямованих ні на поставку обладнання, ні на повернення сплачених за обладнання грошових коштів. Заявник стверджує, що відповідач може закрити рахунки в банках, перевести наявні у нього кошти на рахунки інших осіб, відчужити належне йому майно тощо. Окрім того, зазначає, що проти засновника та директора відповідача відкриті чотири кримінальні провадження, що викликає у позивача побоювання щодо може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Приписами ст. 136 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

З огляду на зміст ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, забезпечення позову полягає у вжитті заходів, необхідних для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача.

Частиною 4 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно з ч. 11 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб (п. 1 ч. 1 ст 137 Господарського процесуального кодексу України).

Суд, розглянувши подану заяву, зазначає, що достатнім обґрунтуванням для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має оцінювати обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наявності зв`язку між конкретним заходом щодо забезпечення позову і змістом позовних вимог та обставинами, на яких вони ґрунтуються, і доказами, які наведені на їх підтвердження, та положеннями законодавства, якими позивач обґрунтовує свої права, подаючи позов (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 23.03.2010 року).

Частиною 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч. ч. 5, 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Як вбачається зі змісту заяви, остання ґрунтується лише на особистому припущенні заявника щодо неможливості або суттєвого ускладнення стягнення коштів за даним позовом.

Вказані у заяві про забезпечення позову доводи не обґрунтовують того, що невжиття обраного заходу може істотно ускладнити/унеможливити виконання рішення суду або ефективне поновлення порушених прав заявника, за захистом яких він звернувся.

Крім того, заявником не наведено обставин та не додано доказів, які свідчать про намір відповідача вживати заходи, спрямовані на ухилення від виконання рішення суду, приховання коштів чи майна, тощо.

Також, заявником не обґрунтовано яким саме чином захід забезпечення позову, зокрема накладення арешту на майно відповідача, сприятиме виконанню рішення у даній справі за вимогою про стягнення грошових коштів.

З огляду на викладене, у суду відсутні правові підстави для вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти та майно, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Квінт ЛТД" про забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 136- 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

постановив :

1. Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Квінт ЛТД" про забезпечення позову.

2. Копію ухвали Господарського суду Київської області надіслати сторонам у справі.

Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в строк та в порядку, передбаченому ст. ст. 256-257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 розділу ХІ Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Т.П. Карпечкін