Рішення

№ 88105557

від 23.02.2020 по справі 915/2101/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2020 року Справа № 915/2101/19

м. Миколаїв.

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль C.М.,

за участі секретаря судового засідання Сьянової О.С.,

від позивача: не присутні;

від відповідача: не присутні;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом: акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» , 01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6

до приватного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» ,

54020, Каботажний спуск, буд. 18, м.Миколаїв;

про стягнення основного боргу за договором купівлі-продажу від 10.10.2016 р. №5168/1617-ТЕ-22, пені, 3 % річних та суми, на яку збільшився основний борг, з урахуванням індексу інфляції, а всього грошових коштів у сумі 28284359 грн. 80 коп.,-

В С Т АН О В И В:

Акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз Україна» пред`явлено позов до приватного акціонерного товариства (ПАТ) «Миколаївська теплоелектроцентраль» про стягнення з останнього грошових коштів у загальній сумі 28284359 грн. 80 коп., з яких: 160094248 грн. 61 коп.- основний борг; 1915108 грн. 75 коп.- 3% річних, 5991686 грн. 57 коп. - сума, на яку збільшився борг з урахуванням індексу інфляції, 4283315 грн. 87 коп. - пеня, з посиланням на неналежне невиконання відповідачем грошового зобов`язання щодо оплати вартості поставленого природного газу за укладеним між ними договором купівлі продажу природного газу від 10.10.2016 р. № 5168/1617-ТЕ-22, внаслідок чого утворилася заборгованість у спірній сумі, на яку у відповідні періоди прострочень здійснено нарахування 3 % річних та індексу інфляції, на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, пені у порядку п. 8.2 договору, а також позивач просить про стягнення грошових коштів на відшкодування судових витрат, зокрема, з оплати позовної заяви судовим збором.

Ухвалою суду від 11.10.2019 відкрито провадження в даній справі і вирішено про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Відповідач у наданому відзиві проти позову заперечує та просить відмовити, мотивуючи тим, що частково оплатив борг, а також те, що товариство є не прибутковою організацією, яка фінансується за рахунок платежів споживачів теплової енергії, за яку останні не розрахувались, за наслідком чого позивачем нараховано пеню, 3% річних та сума, на яку збільшився борг з урахуванням індексу інфляції. Окрім цього, відповідач зазначив що, на підставі ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України розмір неустойки може бути зменшений судом.

До того ж, заявою від 13.12.2019 року № 09-01/659 про уточнення, відповідач підтверджує, що існує борг перед позивачем який складає з 160094248 грн. 61 коп.- основний борг; 1915108 грн. 75 коп.- 3% річних, 5991686 грн. 57 коп. - сума, на яку збільшився борг з урахуванням індексу інфляції та просить зменшити пеню.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

Сторонами у справі укладено договір купівлі продажу природного газу від 10.10.2016 р. № 5168/1617-ТЕ-22, за умовами якого та укладеної до нього додаткових угод №№1, 2, 3, АТ «НАК «Нафтогаз України» (продавець) зобов`язалося поставити ПАТ «Миколаївська теплоелектроцентраль» у 2016 - 2017 роках природний газ для виробництва теплової енергії, для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню, загальним обсягом до 33396 тис. куб.м. і вартістю 4942 грн. 00 коп. (разом з ПДВ -5930 грн. 40 коп.) за 1000 куб.м. газу, а покупець - прийняти цей природний газ та оплатити його грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати вартості замовленого обсягу протягом місяця поставки газу з остаточним розрахунком за фактично переданий газ до 25-го числа місяця (включно), наступного за місяцем поставки газу, (п.п. 1.1, 1.2, 2.1, 5.2, 6.1 договору з урахуванням додаткових угод №№1, 2, 3 до договору).

Приймання-передача газу у відповідному місяці поставки оформлюється актом приймання-передачі газу; обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця (п. 3.4 договору).

Сторонами погоджено, що договір діє в частині реалізації газу з 01.10.2016 до 31.03.2018 (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п. 12.1 договору).

На виконання умов договору АТ «НАК «Нафтогаз України» поставлено відповідачу природний газ в обсязі 27131,884 тис. куб. м. на загальну суму 160902924 грн. 89 коп., що підтверджується відповідними актами приймання-передачі природного газу, підписаними уповноваженими представниками сторін та скріпленими печатками сторін.

За твердженнями позивача, відповідач неналежно виконував грошові зобов`язання за договором, зокрема, вартість поставленого природного газу оплатив з простроченням, у зв`язку з чим на такі суми нараховано пеню та 3 % річних у період прострочення 26.11.2016-19.11.2019.

Чинним законодавством передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) в зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язаний прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.265 ГК України, ст.712 ЦК України).

Положеннями ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони. (ч.ч. 1, 2 ст. 193 ГК України).

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилось неможливим внаслідок дії непереборної сили (ч. 2 ст. 218 ГК України).

Ураховуючи викладене, суд визнає, що вимога про стягнення з відповідача оплати в сумі 160094248 грн. 61 коп., за поставлений на підставі укладеного між сторонами у справі договору, є обґрунтованою і підлягає задоволенню тому, що ПАТ «Миколаївська теплоелектроцентраль» не виконано зобов`язання за договором щодо оплати позивачу поставленого природного газу.

Законодавством передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України). Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч. 2 ст. 193 ГК України). Господарськими санкціями визнаються штрафні санкції у вигляді грошової суми, зокрема штраф, пеня (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Умовами укладеного сторонами у справі договору передбачено, що у разі невиконання покупцем узгоджених у договорі умов оплати поставленого природного газу, він зобов`язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню в розмірі 21 % річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу (пп. 8.2 договору).

Сторонами погоджено, що строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за договором (строк позовної давності), в тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, - установлюється тривалістю у 5 років (п. 10.3 договору).

Ураховуючи викладене, суд визнає обґрунтованим вимоги ПАТ «НАК «Нафтогаз України» про стягнення нарахувань пені та 3 % річних на прострочені суми оплати вартості поставленого природного газу.

Суд погоджується із поданими позивачем розрахунками 3 % річних у загальній сумі 1915108 грн. 75 коп. за період 26.11.2016-19.11.2019, та пені в загальній сумі 4283315 грн. 87 коп. нарахованої у період 26.11.2016-02.04.2018 на прострочені суми оплати вартості поставленого в природного газу, а також індексу інфляції в загальній сумі 5991686 грн. 57 коп., нарахованого за період 28.02.2017-31.10.2019 на прострочену суми оплати вартості поставленого природного газу, і визнає позовні вимоги обґрунтованими.

Разом з тим, визначаючи розмір підлягаючої стягненню пені, суд виходить із інтересів обох сторін, і враховує, що ПАТ «Миколаївська теплоелектроцентраль» є товариство, яке фінансується за рахунок платежів - споживачів (власників квартир, ОСББ, ЖБК). Поставлений за договором природний газ відповідачем використано для отримання теплової енергії для потреб населення.

Суд також приймає до уваги, що допущені відповідачем прострочення хоч і носили систематичний характер, але частково погашаються; що порушення відповідачем договірних зобов`язань не спричинило негативних наслідків господарській діяльності ПАТ «НАК « Нафтогаз України» .

Виходячи із засад справедливості, добросовісності, пропорційності і розумності, як складових елементів загального конституційного принципу верховенства права, суд вважає, що нарахована пеня є непропорційною допущеному правопорушенню, що прострочення грошових зобов`язань відповідачем також компенсуються підлягаючими стягненню з відповідача сумами інших нарахувань: 3 % річних, індексу інфляції.

Викладені обставини суд ураховує як виняткові, які мають істотне значення і дають суду право зменшити суму нарахованої пені, на підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України, ст. 233 ГК України, котрими передбачено право суду зменшити розмір неустойки, за наявності обставин, які мають істотне значення.

З огляду на викладене, суд визнає, що визначений позивачем розмір пені в загальній сумі 4283315 грн. 87 коп. належить зменшити до суми 428331 грн. 59 коп. і в цій сумі задовольнити вимоги позивача.

Таким чином, позов ПАТ «НАК «Нафтогаз України» підлягає задоволенню.

Господарським процесуальним законодавством передбачено покладання судових витрат, зокрема, витрат на оплату позовної заяви судовим збором, у разі задоволення позову, - на відповідача (ст. 129 ГПК України).

Отже, витрати ПАТ «НАК «Нафтогаз України» на оплату позовної заяви судовим збором, згідно платіжного доручення від 12.09.2019 р. №7008438 у сумі 424265 грн. 40 коп. (з урахуванням повернутого судового збору у сумі 15706 грн., ухвалою суду від 24.02.2020 року), яка, у відповідності до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» , належить у зазначеній сумі відшкодувати за рахунок відповідача.

Проте, ч. 1 ст. 130 ГПК України передбачено, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Ураховуючи те, що відповідач у заяві про уточнення від 13.12.2019 року № 09-01/659 підтверджує, що існує борг перед позивачем, тобто визнано позов, суд вважає повернути ПАТ «НАК «Нафтогаз України» з державного бюджету 50 відсотків судового збору в сумі 212132 грн. 70 коп., а інші 50% судового збору у сумі 212132 грн. 70 коп. відшкодувати за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 130, 232, 233, 236-238, ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» задовольнити.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» (54020, Каботажний спуск, буд. 18, м.Миколаїв, ідентифікаційний код 30083966) на користь публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 20077720), грошові кошти в загальній сумі 168429375 грн. 52 коп., із яких: 160094248 грн. 61 коп.- основний борг; 428331 грн. 59 коп. - пеня; 1915108 грн. 75 коп.- 3% річних, 5991686 грн. 57 коп. - сума, на яку збільшився борг з урахуванням індексу інфляції; а також грошові кошти на відшкодування витрат на оплату позовної заяви судовим збором у сумі 212132 грн. 70 коп.

3. Повернути Акціонерному товариству «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз Україна» (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, ідентифікаційний код 20077720) з державного бюджету України 50 % судового збору у сумі 212132 грн. 70 коп., сплачений згідно платіжного доручення №7008438 від 12.09.2019 р.

Рішення може бути оскаржено до Південно-Західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Оформлене відповідно до вимог статті 238 ГПК України, рішення підписано 05.03.2020 року.

Суддя С.М.Коваль.