Постанова

від 25.02.2020 по справі 910/12722/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" лютого 2020 р. Справа№ 910/12722/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Грека Б.М.

суддів: Копитової О.С.

Остапенка О.М.

за участю секретаря судового засідання: Ковган О.С. за участю представників сторін: згідно з протоколом судового засідання від 25.02.2020

перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на постановуГосподарського суду міста Києва від 02.10.2019 у справі№910/12722/19 (суддя Пасько М.В.) за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю Про-Діфенс пробанкрутство

ВСТАНОВИВ

Постанову Господарського суду міста Києва від 02.10.2019 у справі №910/12722/19 викладено в наступній редакції: "Визнати банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Про-Діфенс" (04071, м. Київ, вул. Хорива, 47-А, оф. 6, код ЄДРПОУ 39244379). 2. Відкрити ліквідаційну процедуру. 3. Призначити ліквідатором банкрута голову ліквідаційної комісії Мирошниченко Олексія Миколайовича 4. Підприємницьку діяльність банкрута завершити." Вирішено інші процесуальні питання.

Не погоджуючись з винесеною постановою суду, Головне управління Державної податкової служби у місті Києві звернулось з апеляційною скаргою на постанову Господарського суду міста Києва від 02.10.2019, в якій просить скасувати її та припинити провадження у справі.

Відповідно до витягу з протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 15.01.2020 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Грек Б.М., судді: Копитова О.С., Остапенко О.М.

Апеляційна скарга мотивована порушенням норм матеріального та процесуального права, зазначено, що ліквідаційна комісія не дотрималась приписів ч. 7 ст. 111 ЦК України щодо добровільної ліквідації боржника. Суд першої інстанції безпідставно порушив провадження у даній справі про банкрутство, в порядку норм ст.95 Закону.

Від ТОВ Про-Діфенс надійшов відзив в якому зазначено, що юридичний факт щодо недостатності майна боржника для задоволення вимог кредиторів є кваліфікуючою ознакою на існування підстав для порушення справи про банкрутво. Також зазначено, що в матеріалах справи наявний акт про результати документальної планової виїзної перевірки боржника, що свідчить про проведення ГУ ДФС у місті Києві перевірки повноти сплати податків банкрутом.

Представники всіх сторін у судове засідання не з`явилися, заяв та клопотань до суду не направили. Про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, направленням на адреси місцезнаходження учасників справи копій ухвали суду.

Крім того, судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень", для доступу до судових рішень загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що сторони не були позбавлені права та можливості ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд вважає за можливе здійснювати розгляд скарги, так як сторони належним чином повідомленні про дату, час та місце розгляду справи, учасниками якої вони є, а часткова неявка не перешкоджає розгляду справи.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Північний апеляційний господарський суд вважає, що постанова Господарського суду міста Києва від 02.10.2019 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, у вересні 2019 року ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "Про-Діфенс" звернувся до суду з заявою про порушення справи про своє банкрутство у зв`язку з виявленням в ході ліквідаційної процедури кредиторської заборгованості, активи для погашення якої відсутні.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 25.09.2019 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Про-Діфенс", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, розгляд справи призначено на 02.10.2019, запропоновано Товариству з обмеженою відповідальністю "Про-Діфенс" подати суду інші наявні, але не подані документи на підтвердження своєї неплатоспроможності.

Як встановлено судом, 04.06.2019 рішенням Товариства №01/2019 було прийнято рішення про припинення юридичної особи шляхом її ліквідації, було вирішено призначити ліквідатором товариства Мирошниченко Олексія Миколайовича.

На виконання вимог ч. 1 ст. 105 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" державним реєстратором Подільської районної у місті Києві державної адміністрації було внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про припинення юридичної особи за рішенням засновників.

Так, судом встановлено, що 04.06.2019 було внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи про припинення юридичної особи в результаті ліквідації.

За даними ліквідаційної комісії у підприємства відсутня заборгованість із відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров`ю, виплати заробітної плати та вихідної допомоги працівникам, виплати авторської винагороди (відповідні відомості в матеріалах справи).

За наявними у матеріалах справи доказами підприємство не має заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до Фонду соціального страхування на випадок безробіття, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, а також до Пенсійного фонду України.

На підтвердження вказаних обставин суду було подано протокол загальних зборів учасників товариства про ліквідацію підприємства, докази звернення до державного реєстратора та податкового органу з відповідним повідомленням та для з`ясування питання про наявність заборгованості перед бюджетом та позабюджетними державними цільовими фондами, довідки державних реєстраційних органів, що здійснюють реєстрацію майнових активів (різного роду рухомого та нерухомого майна), матеріали інвентаризації тощо.

Так, за результатами проведеної інвентаризації (станом на 05.06.2019) було встановлено, що у Товариства з обмеженою відповідальністю "Про-Діфенс" відсутні основні засоби, товарно-матеріальні цінності та інші матеріальні та нематеріальні активи, окрім фінансових інвестицій у сумі 429 625 467,80 грн., дебіторської заборгованості у сумі 25 071,29 грн. та гшрошових коштів на рахунках в банках у сумі 507,31 грн. На балансі підприємства обліковується кредиторська заборгованість у загальному розмірі 438 463 311,80 грн., що у свою чергу співпадає з даними бухгалтерського обліку боржника.

Дебіторську заборгованість було списано з балансу боржника у зв`язку із малозначністю суми та безпідставністю її стягнення в судовому порядку.

Відповідно до даних інвентаризації у боржника на балансі обліковуються цінні папери п`яти емітентів на суму 429 625 467,80 грн., проте відповідно до листа ТОВ "ІК "Добрий капітал" №10 від 06.06.2019 їх обіг зупиненно рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та, як наслідок, відсутня можливість їх подальшої реалізації.

Ліквідатором було проведено незалежну оцінку цінних паперів боржника вартість яких, відповідно до висновків про вартість об`єкта оцінки станом на 29.08.2019, становить 7,00 грн.

Після проведення інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, встановлено недостатність майнових активів боржника для задоволення вимог кредиторів.

Даними статуту підприємства та боржника стверджується, що у статутному капіталі частка державної власності відсутня.

Крім того, Головним управлінням ДФС у м. Києві було проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Про-Діфенс", за результатами якої було складено акт від 16.11.2018 №705/26-15-14-01-03/39244379.

Так, ГУ ДФС у м. Києві за результатами вищезазначеної перевірки було направлено ТОВ "Про-Діфенс" податкові повідомлення-рішення: №0013754208 від 28.11.2018 на суму 140,58 грн., №0013744208 від 28.11.2018 на суму 1 687,00 грн., №150726151401 від 30.11.2018 на суму 244 286,00 грн., №0061301401 від 30.11.2018 на суму 137 690,01 грн. та №0008834001 від 30.11.2018 на суму 83 829,00 грн.

Вищезазначені грошові зобов`язання були сплачені Товариством з обмеженою відповідальністю "Про-Діфенс", про що свідчать платіжні доручення від 03.12.2018: №2284 на суму 140,58 грн., №2285 на суму 1 687,00 грн., №2282 на суму 244 286,00 грн., №2283 на суму 137 690,01 грн. та №2281 на суму 16 766,00 грн.

Таким чином, з огляду на встановлені обставини неплатоспроможності боржника, 04.09.2019 рішенням єдиного учасника Товариства було прийнято рішення затвердити проміжний ліквідаційний баланс Товариства та звернутись до Господарського суду м. Києва з заявою про порушення справи про банкрутство боржника.

Задовольняючи заяву, визнаючи банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю "Про-Діфенс" та відкриваючи ліквідаційну процедуру, суд першої інстанції, з яким погоджується апеляційний господарський суд, виходив з наступного.

21.10.19 р. набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства від 21.10.2019 №2597-VIII.

Відповідно до п.2 Прикінцевих та перехідних положень, з дня введення в дію цього Кодексу визнати такими, що втратили чинність: Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 31, ст. 440 із наступними змінами); Постанову Верховної Ради України "Про введення в дію Закону України " Про банкрутство" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 31, ст. 441). Закон України "Про мораторій на стягнення майна громадян, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 28, ст. 940; 2015 р., № 43, ст. 386) втрачає чинність через один рік з дня введення в дію цього.

У випадках колізії нормативних приписів Закону та співвідносних норм інших законів судам слід керуватися роз`ясненнями Конституційного Суду України (далі-КСУ), викладеними в пункті 3 мотивувальної частини його Рішення від 3 жовтня 1997 р. N 4-зп про набуття чинності Конституції України. У цьому Рішенні КСУ роз`яснено: "Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше". Відповідні роз`яснення КСУ слід застосовувати і до інших законів, приписи яких інакше, ніж Закон, мають протягом визначеного в них строку регулювати окремі питання.

За відсутності суперечностей у змісті норм судам слід застосовувати положення Законув системному взаємозв`язку з приписами інших законів.

Відповідно до частини 1 статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов`язані звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Обов`язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.

Загальні положення про порядок ліквідації юридичної особи вміщені у ст.ст. 110-112 Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 110 Цивільного кодексу України юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв`язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановлені законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом (частина 3 статті 110 Цивільного кодексу України).

Як передбачено ст. 111 Цивільного кодексу України, для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання органам доходів і зборів та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку.

До моменту затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.

Ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред`явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду.

Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Таким чином, необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є: прийняття рішення власником майна (або органом, уповноваженим управляти майном) боржника про звернення боржника до господарського суду із заявою, проведення аналізу активів боржника у вигляді проведення інвентаризації наявного майна, його належної оцінки та оцінки грошових коштів на рахунках боржника, аналіз пасиву боржника шляхом публікації оголошення згідно з вимогами ч. ч. 2, 5 ст. 105 ЦК України, повідомлення кредиторів про ліквідацію юридичної особи боржника з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості. Проведення аналізу активу та пасиву боржника є підставою складення проміжного ліквідаційного балансу, який додається до заяви боржника відповідно до п. 3 ст. 11 "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Крім того, звернення до суду з такою заявою можливо лише після закінчення строку, передбаченого ст. 105 ЦК України.

Нормами ч. 1 ст. 37 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд у судовому засіданні за участю сторін приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців.

Згідно з ч. 2 ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" за результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора у порядку, встановленому цим Законом для призначення розпорядника майна.

Враховуючи наявні в матеріалах справи докази та встановлені в ході судового розгляду обставини як судом першої так і апеляційної інстанції, зокрема, щодо недостатності майна боржника для задоволення вимог його кредиторів, господарський суд дійшов обгрунтованого висновку щодо наявності підстав для визнання боржника банкрутом та відкриття процедури ліквідації. При цьому, місцевим судом вірно враховано та перевірено дані бухгалтерського балансу боржника, з якого слідує, що його пасиви перевищують активи, що свідчить про його неплатоспроможність.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Проніна та інші проти України" від 18.07.2006 зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може прийматись як вимоги подавати детальну відповідь на кожний аргумент.

У рішенні у справі "Сутяжник проти Росії" (заява № 8269/02) від 23.07.2009, Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що не може бути скасоване правильне по суті судове рішення та не може бути відступлено від принципу правової визначеності лише з підстав порушення незначних правил при розгляді та задля правового пуризму, судове рішення може бути скасоване лише з метою виправлення істотної судової помилки.

Отже, зазначені в апеляційній скарзі доводи не знайшли свого підтвердження під час перегляду ухвали судом апеляційної інстанції, скаржник не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 73, 76-79, 86 Господарського процесуального кодексу України. Доводи скаржника спростовуються матеріалами справи та встановленими обставинами. А тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275 Господарського процесуального кодексу України, Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві залишити без задоволення.

Постанову господарського суду міста Києва від 02.10.2019 у справі №910/12722/19 залишити без змін.

Матеріали справи №910/12722/19 направити до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України та нормами Кодексу України з процедур банкрутства.

Головуючий суддя Б.М. Грек

Судді О.С. Копитова

О.М. Остапенко

повний текст виготовлено 10.03.2020