Постанова

від 25.02.2020 по справі 50/790-43/173

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" лютого 2020 р. Справа№ 50/790-43/173

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Полякова Б.М.

суддів: Грека Б.М.

Копитової О.С.

за участю секретаря судового засідання Михайлюченко О.Г.

перевіривши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства Український комунальний банк (далі - ПАТ Укркомунбанк , скаржник, Банк)

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.11.2019 (повний текст складено 25.11.2019)

у справі №50/790-43/173 (суддя - Пасько М.В.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Уліс Сістемс (далі - ТОВ Уліс Сістемс )

до Закритого акціонерного товариства Планета-Буд (ідентифікаційний код 25638927) (далі - ЗАТ Планета-Буд , боржник)

про банкрутство

за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 26.02.2020

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2009 у справі №50/790-43/173 порушено провадження у справі про банкрутство ЗАТ Планета-Буд .

Постановою Господарського суду міста Києва від 11.02.2014 визнано ЗАТ Планета-Буд банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Від ПАТ Укркомунбанк надійшла скарга на дії ліквідатора боржника, яка мотивована тим, що:

- ліквідатором боржника порушено порядок продажу заставленого майна, а саме не було погоджено умови продажу із забезпеченим кредитором.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.11.2019 в задоволенні зазначеної заяви ПАТ Укркомунбанк відмовлено.

В силу положень ст. 2, 9 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КзПБ) та ст. 255 ГПК України ухвала господарського суду, постановлена у справі про банкрутство за результатами розгляду господарським судом заяви учасника справи, відноситься до переліку процесуальних документів, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку.

Суд апеляційної інстанції зазначає про наявність колізії між п. 17 ч. 1, ч. 2 ст. 255; ч. 3 ст. 273 ГПК в частині застосування при оскарженні в апеляційному порядку судових рішень у справах про банкрутство (неплатоспроможності) Закону Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (далі - Закон про банкрутство) та частинами 1, 2 Прикінцевих та перехідних положень КзПБ.

Відповідно до названих частин положень КзПБ Закон про банкрутство втрачає силу з моменту введення в дію КзПБ. КзПБ набрав чинності з 21.10.2019.

У зв`язку з чим апеляційний господарський суд усуває колізію шляхом застосування при оскарженні в апеляційному порядку судових рішень у справах про банкрутство (неплатоспроможності) нового акту - КзПБ.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось ПАТ Укркомунбанк , яку в подальшому ним було уточнено, та остаточно банк просив ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.11.2019 скасувати та визнати дії ліквідатора Гусара І.О. щодо продажу майна, що є предметом застави ПАТ Укркомунбанк , незаконними.

Ключовими аргументами скарги є:

- неотримання згоди Банку на продаж заставного майна;

- порушеннями ліквідатором та організатором аукціону порядку продажу майна банкрута в ліквідаційній процедурі, шляхом реалізації одним лотом всього заставленого майна;

- продаж майна забезпечене Банком всупереч ухвали про накладення заборони на відчуження цього майна.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.12.2019 вказана апеляційна скарга передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Поляков Б.М., судді Грек Б.М., Копитова О.С. Зазначена колегія суддів сформована відповідно до рішення загальних зборів суддів Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2018 зі змінами від 12.11.2019.

Відтак, судова колегія зазначає, що визначений за допомогою автоматизованої системи розподілу судової справи склад колегії суддів є судом, встановленим законом, у розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20 липня 2006 року вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі "Zand v. Austria", висловлено думку, що термін "судом, встановленим законом" у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів".

11.02.2020 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від ліквідатора надійшов відзив на апеляційну скаргу ПАТ "Укркомунбанк", ключовими аргументами якого є:

- ПАТ "Укркомунбанк" надавав згоду на продаж заставленого майна боржника (лист № 147/19-Л від 07.05.2019);

- ліквідатором при реалізації спірного майна були дотримані норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкротства).

Інші учасники справи не скористалися правом, визначеним ч. 1 ст. 263 ГПК України, та у строк, встановлений судом, не подали суду письмового відзиву на апеляційну скаргу, що у відповідності до ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

В силу положень ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 98 Закон про банкрутство під час реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов`язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов`язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство.

Разом з тим, апеляційна інстанції повинна враховувати позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 15.01.2020 № 14-404 цс19, відповідно до якої суд має застосовувати ту норму, яка діяла на час окремої процесуально дії, розгляду (чи перегляду) справи, в тому числі апеляційною інстанцією.

Враховуючи викладене, Північний апеляційний господарський суд застосовує норми КзПБ, який вступив в силу 21.10.2019 і є чинним на час перегляду справи.

Зазначена вище норма Закону про банкрутство кореспондується з положеннями ч. 3 ст.12 КзПБ.

Арбітражний керуючий під час реалізації майна боржника має дотримуватися балансу інтересів між кредиторами та боржником. При реалізації майна він повинен дотримуватись принципу економічності, тобто продажу майна за найвищою ціною та з мінімальними витратами на його реалізацією. Для цього він повинен вибрати за допомогою конкурсу особу з найменшою вартістю послуг, та такі послуги повинні бути поставлені в залежність від вартості майна, яке реалізується на аукціоні.

Проте, Гусар І.О. під час здійснення своїх повноважень, як арбітражний керуючий діяв недобросовісно та нерозсудливо з огляду на таке.

Так, ліквідатор з самого початку формував через комітет кредиторів лот для продажу, який був розрахований лише на обмежене коло осіб. Лот включав велику кількість квартир та автомобілів. Таке майно може бути придбане лише оптовими покупцями, які в подальшому будуть перепродавати майно (квартири, автомобілі).

Більш економічним варіантом продажу заставлено майна, який приніс би найбільші кошти від його реалізації - є продаж кожної речі ( квартири чи автомобіля) окремо, що надало би змогу прийняти участь в аукціоні більшої кількості покупців, в тому числі громадян.

Крім того, з метою реалізації принципу дотримання балансу інтересів, арбітражному керуючому слід було погоджувати порядок і умови продажу заставного майна з забезпеченим кредитором. Хоча такий обов`язок у силу Закону про банкрутство прямо не передбачений, проте реалізація таких дій в майбутньому призвела би до продажу майна за найвищою ціною.

Арбітражний керуючий відповідно до ст. 75 КзПБ визначає умови продажу майна за погодженням з комітетом кредиторів та забезпеченим кредитором, це правило стосується умов проведення продажу майна на повторному та другому повторному аукціоні, в тому числі з можливістю зниження початкової ціни (ст. 78, 79 КзПБ)

Оскільки наявність конфлікту між арбітражним керуючим, комітетом кредиторів і забезпеченим кредитором є тим фактором, який стримує потенційних покупців взяти участь в аукціоні, це в свою чергу заважає продати майно за найвищою ціною.

Таким чином, арбітражний керуючий діяв на шкоду основній меті аукціону - продати майно за найвищою ціною.

Крім того, судова колегія звертає увагу на те, що арбітражний керуючий намагався реалізовувати майно боржника в період діючих заборон.

Так, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2019 клопотання ПАТ Український комунальний банк про вжиття заходів забезпечення позову задоволено та заборонено відчужувати майно ЗАТ Планета-Буд .

Також, на час проведення аукціону не були зняті обтяження на це майно, які були застосовані внаслідок іпотеки.

Такі обтяження були зняті ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.2019.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції безпідставно відмовив ПАТ Укркомунбанк в задоволенні скарги на дії ліквідатора, оскільки з матеріалів справи вбачається, що ліквідатором було порушено принципи закладені в ч. 3 ст. 12 КзПБ.

Отже, місцевий господарський суд при прийнятті оскарженої ухвали не повністю з`ясував обставини, що мають значення для справи натомість, виходячи з наявних в матеріалах справи доказів, виніс помилкову ухвалу.

Доводи ліквідатора про не порушення ним законодавство про банкрутство спростовуються зазначеним вище та відхиляються.

В зв`язку з вищевикладеним, колегія суддів вважає, що ухвала Господарського суду міста Києва від 19.11.2019 у справі №50/790-43/173 підлягає скасуванню, а апеляційна скарга ПАТ Укркомунбанк частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 9 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 253-255, 269, ст. 275, ст. 277, 281-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Український комунальний банк на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.11.2019 у справі №50/790-43/173 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.11.2019 у справі №50/790-43/173 скасувати, прийняти нове рішення.

3. Скаргу Публічного акціонерного товариства Український комунальний банк на дії ліквідатора боржника Гусара Івана Олексійовича задовольнити частково.

4. Визнати дії ліквідатора Гусара Івана Олексійовича з продажу майна Публічного акціонерного товариства Український комунальний банк , що є предметом забезпечення, незаконними.

5. Матеріали оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 19.11.2019 за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Український комунальний банк у справі №50/790-43/173 повернути до Господарського суду міста Києва.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

7. Порядок касаційного оскарження передбачено ст. 287 ГПК України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

Головуючий суддя Б.М. Поляков

Судді Б.М. Грек

О.С. Копитова

Повний текст складено 10.03.2020