Постанова

від 10.03.2020 по справі 910/18221/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" березня 2020 р. Справа№ 910/18221/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Поляк О.І.

суддів: Кропивної Л.В.

Пономаренка Є.Ю.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатзахідтранс" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.01.2020 у справі №910/18221/19 (суддя Нечай О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатзахідтранс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Елемент Нафта"

про стягнення 100573,29 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Прикарпатзахідтранс" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Елемент Нафта" про стягнення 100573,29 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.12.2019 вказану позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків - протягом 7 днів з дня вручення даної ухвали, встановити Товариству з обмеженою відповідальністю "Прикарпатзахідтранс" спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом: зазначення у позовній заяві офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти сторін (в разі, якщо така інформація щодо відповідача позивачу не відома, зробити відповідне застереження); зазначення у позовній заяві правових підстав позову, на яких ґрунтуються вимоги позивача, з посиланням на приписи чинного законодавства України; подання до суду документів в оригіналах або в належним чином засвідчених копіях (у відповідності з Вимогами до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003, чинних від 01.09.2003), що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

02.01.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.01.2020 у справі №910/18221/19 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатзахідтранс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Елемент Нафта" про стягнення 100573,29 грн повернуто позивачу. Обґрунтовуючи вказану ухвалу, суд першої інстанції зазначив, що при усуненні недоліків позовної заяви позивачем не було зазначено жодної інформації щодо наявності/відсутності офіційної електронної адреси відповідача та не було зроблено відповідного застереження про те, що така інформація щодо відповідача позивачу не відома;

при постановленні ухвали про залишення позовної заяви без руху та при вирішенні питання про повернення позовної заяви, судом було досліджено матеріали позовної заяви, зокрема, і надані позивачем письмові докази, однак дата засвідчення копій відсутня на копіях письмових доказів долучених до позовної заяви в порушення п. 5.27 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003, чинних від 01.09.2003).

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Прикарпатзахідтранс" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.01.2020 у справі №910/18221/19 та зобов`язати місцевий господарський суд прийняти позовну заяву до розгляду і відкрити провадження у справі. Крім цього, апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки апеляційна скарга подана ним у межах строку встановленого ч. 2 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України.

06.02.2020 матеріали справи разом з апеляційною скаргою надійшли до Північного апеляційного господарського суду та згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передані на розгляд колегії суддів у складі: Поляк О.І. (головуючий), Пономаренко Є.Ю., Кропивна Л.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.02.2020 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Прикарпатзахідтранс строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 08.01.2020, відкрито апеляційне провадження у справі № 910/18221/19, розгляд скарги вирішено здійснювати у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи.

Апелянт не погоджуючись з висновками суду першої інстанції, посилається на те, суд першої інстанції вдався до надмірного формалізму при постановленні оскаржуваної ухвали, послався на незазначення позивачем офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти відповідача (незазначення відповідного застереження в разі, якщо така інформація позивачу не відома), тоді як у виправленому примірнику позовної заяви позивачем було зазначено про те, що адреса електронної пошти відповідача йому не відома. Крім того, ст. 174 Господарського процесуального кодексу України не передбачає такої підстави для повернення позовної заяви, як неналежне засвідчення доданих до позову документів. Скаржник зазначив, що у випадку, якщо суд встановив невідповідність письмових доказів законодавчим вимогам щодо їх засвідчення, суд може визнати їх неналежними та/або недопустимими.

Згідно зі ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

Звертаючись з позовом позивач не зазначив відомих номерів засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

Разом із заявою про усунення недоліків позивач подав виправлений примірник позовної заяви, в якому зазначив, що адреса електронної пошти відповідача йому не відома.

Водночас, суд першої інстанції, повертаючи позовну заяву, зазначив, що при усуненні недоліків позовної заяви позивачем не було зазначено жодної інформації щодо наявності/відсутності офіційної електронної адреси відповідача та не було зроблено відповідного застереження про те, що така інформація щодо відповідача позивачу не відома.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необхідності зазначення у позовній заяві відповідного застереження про те, що інформація щодо номерів засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти відповідача позивачу не відомі, позаяк вказана норма не містить відповідних положень. Зі змісту п. 2 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що зазначення номерів засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти вимагається лише за умови якщо такі відомості позивачу відомі.

Принцип правової визначеності (певності) - загальний принцип права, який гарантує забезпечення легкості з`ясування змісту права і можливість скористатися цим правом у разі необхідності.

Зокрема, у справі "Новік проти України" (заява N 48068/06, рішення від 18.12.2008) Європейський Суд з прав людини зробив висновок, що надзвичайно важливою умовою є забезпечення загального принципу юридичної визначеності. Вимога "якості закону" у розумінні пункту 1 статті 5 Конвенції означає, що закон має бути достатньо доступним, чітко сформульованим і передбачуваним у своєму застосуванні для того, щоб виключити будь-який ризик свавілля.

Відповідно до вимог принципу правової визначеності правозастосовчий орган у випадку неточності, недостатньої чіткості, суперечливості норм позитивного права має тлумачити норму на користь невладного суб`єкта (якщо однією зі сторін спору є представник держави або органу місцевого самоврядування), адже якщо держава нездатна забезпечити видання зрозумілих правил, то саме вона і повинна розплачуватися за свої прорахунки. Це так зване правило пріоритету норми за найбільш сприятливим для особи тлумаченням (аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 911/1521/18).

Виходячи з викладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції необґрунтовано зазначив про невиконання позивачем вимог п. 2 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, позаяк зазначення в позові відомостей щодо номерів засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти вимагається лише у випадку, якщо така інформація відома позивачу. Розширене тлумачення вказаної норми не на користь невладного суб`єкта обмежує право на справедливий судовий розгляд.

Крім того, суд першої інстанції зазначив, що надані позивачем письмові докази не засвідчені належним чином, а саме відсутня дата засвідчення на копіях письмових доказів долучених до позовної заяви в порушення п. 5.27 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003, чинних від 01.09.2003).

Відповідно до ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно з ч.ч. 1, 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 162, 164, 172 цього кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

З аналізу зазначених норм вбачається, що чинний процесуальний закон не передбачає такої підстави для повернення позовної заяви, як неналежне засвідченням позивачем доданих до неї документів.

Частинами 2, 4, 5 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Водночас, ч. 6. ст. 91 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Отже, суд першої інстанції, встановивши, що подані позивачем докази засвідчені неналежним чином і у випадку, якщо у нього виникли сумніви щодо достовірності таких доказів має право витребувати у нього оригінал письмового доказу. Водночас, у випадку ненадання оригіналу доказу, суд має право не приймати його до уваги при вирішенні спору.

Слід зазначити, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист (аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду 27.03.2019 у справі № 904/4098/18).

Наведене вище свідчить про помилковість висновків місцевого господарського суду про те, що позивачем допущено та не усунуто недоліки позовної заяви та про наявність підстав для застосування положень ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України та повернення позовної заяви.

Статтею 275 Господарського процесуального кодексу України передбачено право суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до ст.280 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування ухвали, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

У випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції (ч.3 ст.271 Господарського процесуального кодексу України ).

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 08.01.2020 у справі №910/18221/19 з направленням даної справи на розгляд до суду першої інстанції.

У зв`язку зі скасуванням ухвали місцевого господарського з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, розподіл сум судового збору згідно з ст. 129 Господарського процесуального кодексу України має здійснюватись судом першої інстанції за результатами розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Прикарпатзахідтранс" задовольнити, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.01.2020 у справі №910/18221/19 скасувати.

2. Матеріали справи №910/18221/19 повернути Господарському суду міста Києва для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачені ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 10.03.2020.

Головуючий суддя О.І. Поляк

Судді Л.В. Кропивна

Є.Ю. Пономаренко