Ухвала від 04.03.2020 по справі 910/3438/17

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про закриття апеляційного провадження

"04" березня 2020 р. м.Київ Справа№ 910/3438/17

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Тищенко А.І.

Михальської Ю.Б.

за участю секретаря судового засідання: Короля Д.А.

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 04.03.2020 року у справі №910/3438/17 (в матеріалах справи).

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1

на рішення Господарського суду міста Києва від 11.05.2017, повний текст якого складено та підписано 16.05.2017

у справі №910/3438/17 (суддя Привалов А.І.)

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву

до Публічного акціонерного товариства Компанія Райз

про розірвання договору та зобов`язання повернути майно.

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.05.2017 у справі №910/3438/17, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.08.2017, позов задоволено. Розірвано договір купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва - лікарні на 400 ліжок, розташованої за адресою: вул . Світла, смт Бортничі, м. Київ, від 27.08.1997 №504, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву і Публічним акціонерним товариством Компанія Райз . Зобов`язано Публічне акціонерне товариство Компанія Райз повернути Регіональному відділенню Фонду державного майна України по місту Києву зазначений об`єкт незавершеного будівництва за актом приймання-передачі. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Компанія "Райз" в доход Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3 200,00 грн.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 11.05.2017 та справу №910/3438/17 передати на новий розгляд до суду першої інстанції. Крім того, скаржник просить поновити строк на апеляційне оскарження судового рішення.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.12.2019, справу №910/3438/17 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Яковлєв М.Л.; судді: Тищенко А.І., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2019 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 11.05.2017 у справі №910/3438/17 залишено без руху.

02.01.2020 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшли матеріали по справі №910/3438/17 щодо усунення недоліків встановлених при поданні апеляційної скарги.

У зв`язку з перебуванням судді Шаптали Є.Ю., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відпустці з 02.01.2020 по 10.01.2020, розпорядженням керівника апарату суду №09.1-08/30/20 від 08.01.2020 призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/3438/17.

Так, за наслідками проведення перерозподілу справи №910/3438/17, відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.01.2020 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Яковлєв М.Л.; судді: Тищенко А.І., Михальська Ю.Б.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.01.2020 поновлено ОСОБА_1 пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 11.05.2017 у справі №910/3438/17; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 11.05.2017 у справі №910/3438/17; розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 11.05.2017 у справі №910/3438/17 призначено на 18.02.2020 о 11:10 год.

22.01.2020 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, як таке, що прийнято у повній відповідності до вимог законодавства України.

18.02.2020 судове засідання не відбулось у зв`язку з перебуванням головуючого судді Яковлєва М.Л. на лікарняному.

18.02.2020 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання про долучення долучення до матеріалів справи копію рішення Дарницького районного суду м.Києва від 12.11.2019 по справі №753/11421/18 за позовом Київської місцевої прокуратури №2 в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння. Копію вказаного судового рішення судом було долучено до матеріалів справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2020 розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 11.05.2017 у справі №910/3438/17 призначити на 04.03.2020 о 15:00 год.

Відповідач не скористався своїм правом згідно ч.1 ст.263 ГПК України та не надав суду відзиву на апеляційну скаргу, що згідно ч.3 ст.263 ГПК не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення.

Крім того, відповідач наданим йому процесуальним правом не скористався та у судове засідання, яке відбулося 04.03.2020, не з`явився, своїх повноважних представників не направив, про причини своєї неявки суд не повідомив. При цьому, судом апеляційної інстанції було вчинено всі дії з метою належного повідомленні їх про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.

Пунктом 1 частини 3 статті 202 ГПК України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

У відповідності до п.12 ст.270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, явка представників сторін не визнавалась обов`язковою, а також нез`явлення їх не перешкоджає вирішенню спору, колегія суддів вважає можливим розглянути справу у відсутності вказаного вище учасника справи.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заслухавши пояснення представника позивача і скаржника, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційне провадження у даній справі підлягає закриттю, з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Якщо апеляційна скарга надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи, і особа, яка подала скаргу, не була присутня під час апеляційного розгляду справи, суд розглядає відповідну скаргу за правилами цієї глави (ч.1 ст.272 ГПК України).

Згідно з ч.1 ст.254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Стаття 254 ГПК України визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення і які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків. При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок, і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена, зокрема у постанові від 19.02.2020 по справі №910/16409/15.

Пунктом 3 частини 1 статті 264 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо, зокрема, після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Як свідчать матеріали справи, Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Компанія "РАЙЗ" (далі - відповідач) про розірвання договору та зобов`язання повернути майно.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач у визначений Договором №504 купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва від 27.08.1997 строк не виконав взяті на себе зобов`язання щодо завершення будівництва об`єкта незавершеного будівництва - лікарні на 400 ліжок, яка знаходиться за адресою: м. Київ, смт. Бортничі, вул. Світла, що є підставою для його розірвання та повернення об`єкту незавершеного будівництва у державну власність.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.05.2017 у справі №910/3438/17, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.08.2017, позов задоволено та розірвано договір купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва - лікарні на 400 ліжок, розташованої за адресою: вул. Світла, смт Бортничі, м. Київ, від 27.08.1997 №504, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву і Публічним акціонерним товариством Компанія Райз , а також зобов`язано Публічне акціонерне товариство Компанія Райз повернути Регіональному відділенню Фонду державного майна України по місту Києву зазначений об`єкт незавершеного будівництва за актом приймання-передачі.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивачем доведено обґрунтованість підстав на які він посилається заявляючи позовні вимоги.

В обґрунтування наявності права на оскарження вказаного судового рішення скаржник посилається на те, що станом на час прийняття оскаржуваного судового рішення право власності на спірний об`єкт незавершеного будівництва було зареєстровано за ним та є єдиним його володільцем.

Проте, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними зазначенні посилання скаржника, з огляду на таке.

Як свідчать матеріали справи, 11.05.2016 приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Герасименко Н.М. вніс до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис за №926958480000 про реєстрацію права власності на спірне майно за скаржником на підставі рішення Дарницького районного суду м. Києва від 13.07.2009 у справі № 2-4409/2009 про визнання дійсним укладеного між скаржником і фірмою ТЕВікс договору купівлі-продажу спірного майна від 25.06.2012 та визнання за скаржником права власності на нього.

В той же час, рішенням Апеляційного суду міста Києва від 02.03.2011 у справі № 22-2183/11, залишеним в силі ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18.08.2011, рішення Дарницького районного суду м. Києва від 13.07.2009 скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову скаржника.

Тобто, приватним нотаріусом зареєстровано право власності на спірне майно за скаржником на підставі судового рішення, яке не набуло законної сили та в подальшому було скасоване.

Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що договір купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва між Фірмою ТЕВікс та скаржником було укладено без додержання передбаченої законом нотаріальної форми (статті 227 ЦК Української РСР, чинного на момент укладення договору), що відповідно до ч. 1 ст. 47 цього Кодексу тягне за собою його недійсність.

За змістом положень ЦК Української РСР як і чинного на цей час ЦК України недійсна угода (правочин) не створює жодних правових наслідків, крім тих, що пов`язані з її недійсністю.

Отже, зважаючи на недійсність укладеного між Фірмою ТЕВікс та скаржником договору купівлі-продажу спірного майна та скасування рішення суду у справі №2-4409/2009, ухваленого щодо спірного об`єкта, реєстраційне посвідчення права власності не породжує жодних правових наслідків.

До того ж, зі змісту договору, який є предметом спору у даній справі, вбачається, що спірний об`єкт було продано за результатами проведеного аукціону в порядку, встановленому Законом України Про приватизацію державного майна від 04.03.1992 № 2163-XII та Державної програми приватизації.

Згідно з посвідчувальним написом, вчиненим на договорі, який є предметом спору у даній справі, під час його посвідчення нотаріус перевіряв, зокрема, правоздатність продавця - Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву та належність останньому відчужуваного об`єкта незавершеного будівництва.

Матеріали справи не містять будь-яких доказів щодо наявності рішення власника - Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву, спрямованого на відчуження спірного майна скаржнику поза межами договору, який є предметом спору у даній справі.

Тобто, встановлене вище свідчить про те, що право власності на спірний об`єкт було зареєстровано за скаржником незаконно, без відповідної правової підстави.

Крім того, скаржник не є стороною договору, який є предметом спору у даній справі, а також учасником спірних правовідносин.

З огляду на що, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що права скаржника оскаржуваним судовим рішенням не були порушені.

Інші доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі щодо порушення його прав, інтереси та (або) обов`язки, судом апеляційної інстанції до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються вищевикладеним.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Враховуючи вище викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 11.05.2017 у справі №910/3438/17.

Керуючись ст.ст. 234, 264, 269, 270, 281 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

У Х В А Л И В:

1.Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 11.05.2017 у справі №910/3438/17.

2.Матеріали справи №910/16409/15 повернути до Господарського суду міста Києва.

Ухвала набирає законної сили негайно та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст судового рішення складено 10.03.2020.

Головуючий суддя М.Л. Яковлєв

Судді А.І. Тищенко

Ю.Б. Михальська