Постанова

від 03.03.2020 по справі 910/10428/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" березня 2020 р. Справа№ 910/10428/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дикунської С.Я.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Станіка С.Р.

секретар судового засідання Кубей В.І.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання

розглянувши матеріали апеляційної скарги Державного підприємства Український державний центр радіочастот

на рішення Господарського суду міста Києва

від 07.10.2019 (повний текст складено 07.10.2019)

у справі №910/10428/19 (суддя Маринченко Я.В.)

за позовом Державного підприємства Український державний

центр радіочастот

до Товариства з обмеженою відповідальністю Ведекон

про стягнення 60 097,92 грн.

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство Український державний центр радіочастот (далі - ДП Український державний центр радіочастот , позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Ведекон (далі - ТОВ Ведекон , відповідач) про стягнення 60 097,92 грн. В обґрунтування своїх вимог зазначило про неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором №3216/241м-15 на роботи, пов`язані з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів від 01.02.2016 щодо повної та своєчасної оплати вартості виконаних позивачем робіт , в зв`язку з чим у відповідача утворилась заборгованість в розмірі 60 097,92 грн., яку позивач й просив стягнути в судовому порядку.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.10.2019 у справі 910/10428/19 в позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись із згаданим рішенням, ДП Український державний центр радіочастот оскаржило його в апеляційному порядку, просило скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, а також стягнути з відповідача на користь позивача суму сплаченого судового збору. В обґрунтування своїх вимог зазначило, що оскаржуване рішення ухвалено за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт заперечує висновки місцевого господарського суду щодо не доведення позивачем належними доказами направлення відповідачу та отримання ним поштової кореспонденції в вигляді актів та рахунків, вказуючи, що обов`язок щодо вручення поштової кореспонденції належному одержувачеві покладається саме на оператора поштового зв`язку, а не на відправника. Крім цього, апелянт звертає увагу, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву, отже не заперечував проти фактів, викладених позивачем у позові, а саме щодо направлення позивачем відповідачеві цінною кореспонденцією з описами вкладення та повідомленнями про вручення актів та рахунків за спірний період (з 01.04.2019 по 30.06.2019) на виконання умов п. 3.3 укладеного між сторонами Договору, а також проти фактів отримання відповідачем або його уповноваженим представником відповідної поштової кореспонденції. Щодо надсилання позивачем поштової кореспонденції на адресу відповідача: вул. Іоанна Павла II, буд.4/6, корпус В, а/с 4, м. Київ, 01042, апелянт зазначив, що вказана адреса є погодженою відповідачем, оскільки доказів на спростування цього ним не надано. Крім цього, 08.10.2019 відповідачем було направлено позивачу листа з проханням направляти кореспонденцію саме на цю адресу.

14.01.2020 та 31.01.2020 до Північного апеляційного господарського суду надішли клопотання ТОВ Ведикон за підписом директора про закриття провадження у справі за відсутністю предмету спору, до яких долучено платіжні доручення № 58 від 13.01.2020 на суму 60 097,92 грн. з призначенням платежу оплата заборгованості по дог. № 3216/241м-15 від 01.02.2019 за 04-6 місяць 2019р по справі 910/10428/19 від 07.10.2019, в т. ч. ПДВ 20% 10 016,32 грн. та № 201 від 23.01.2020 на суму 2 881, 50 грн. з призначенням платежу оплата судового збору - 1921,00 та суд. збору по апеляції - 960,50 по справі № 910/10428/19 від 07.10.2019 Без ПДВ .

В судовому засідання апеляційної інстанції 04.02.2020 представник позивача заперечив проти загаданих клопотань відповідача про закриття провадження у справі, вказуючи на те, що останнім сплачено лише частину судового збору за подання апеляційної скарги, відтак просив розглядати його апеляційну скаргу по суті.

02.03.2020 до Північного апеляційного господарського суду надійшло чергове клопотання відповідача за підписом директора про закриття провадження у справі, згідно якого 25.02.2020 платіжним дорученням № 346 відповідачем здійснено оплату судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 1 921, 00 грн., на підтвердження чого долучено копію цього платіжного доручення з призначенням платежу оплата судового збору за подання апеляційної скарги - 1 921 грн. по справі № 910/10428/19 07.10.2019 без ПДВ .

03.03.2020 до апеляційного суду надійшла заява позивача (апелянта) про розгляд справи за відсутності його представника, в якому позивач підтвердив надходження від відповідача коштів на сплату заборгованості та судового забору за подання позову та апеляційної скарги в повному обсязі.

Оскільки в судове засідання апеляційної інстанції 03.03.2020 представники сторін не з`явились, хоча про час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином шляхом направлення їм відповідної ухвали про оголошення перерви, позивачем (апелянтом) подано клопотання про розгляд справи без участі його представника, апеляційний суд вважав за доцільне справу розглядати за відсутності представників сторін за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Як встановлено матеріалами справи, 01.02.2016 між ДП Український державний центр радіочастот (позивач, виконавець за договором) та ТОВ Ведекон (відповідач, замовник за договором) укладено Договір №3216/241м-15 на роботи, пов`язані з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів (далі - Договір), предметом якого за умовами п. 1.1 є проведення виконавцем робіт, пов`язаних з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності (ЕМС) радіоелектронних засобів (РЕЗ) згідно з виданими дозволами, а також виявлення та усунення дії джерел радіозавад роботі РЕЗ замовника на території України.

Положеннями п. 3.1 Договору сторони погодили, що ціна виконаних робіт, пов`язаних з радіочастотним моніторингом та забезпеченням ЕМС РЕЗ, визначається на підставі чинних тарифів на роботи (послуги) Державного підприємства Український державний центр радіочастот , затверджених у встановленому порядку, за один календарний місяць, залежить від кількості РЕЗ, щодо яких проводились роботи і не включає податок на додану вартість. Податок на додану вартість нараховується згідно з законодавством України. Розрахунок ціни робіт здійснюється на підставі додатку до договору, що є його невід`ємною частиною.

Виконання робіт згідно п. 3.2 Договору підтверджується відповідними актами виконаних робіт, підписаними обома сторонами.

Відповідно до п. 3.3 Договору виконавець після закінчення проведення робіт оформлює рахунки за виконані роботи та разом з актами виконаних робіт надсилає на адресу замовника до кінця місяця, протягом якого виконувались роботи: якщо замовник не підписує акти виконаних робіт він повинен протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту їх отримання надати виконавцю вмотивовану відмову (п.3.3.1); у випадку не підписання замовником актів виконаних робіт без вмотивованої відмови у прийнятті робіт по закінченню строку, вказаного в п.3.3.1 договору, акти вважаються підписаними, а роботи прийнятими та підлягають оплаті (п.3.3.2).

За змістом п. 3.4 Договору розрахунки між виконавцем і замовником за роботи, пов`язані з радіочастотним моніторингом та забезпечення ЕМС РЕЗ, проводяться шляхом перерахування суми, вказаної у платіжному документі, на поточний рахунок виконавця не пізніше 25 числа місяця, наступного за місяцем, у якому був виставлений (оформлений) рахунок.

За умовами п.4.1 Договору сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за Договором.

Цей Договір укладений на строк один календарний рік, набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін, вважається продовженим на кожний наступний строк тривалістю один календарний рік, якщо жодна зі сторін за 30 календарних днів до закінчення строку його дії не надішле іншій стороні письмове повідомлення про свій намір припинити його дію надалі (п. 6.1 та п. 6.2 Договору).

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України ( п. 2 ч. 1 ст. 193 ГК України).

Відповідно до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Як визначено ст. ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договором згідно ст. 626 ЦК України є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору (ст. 628 ЦК України) становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Положеннями ст. 629 ЦК України встановлено обов`язковість договору для виконання сторонами.

За договором про надання послуг на підставі ст. 901 ЦК України одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, встановлених договором.

Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин на підставі ст. ст. 193 ГК України, 525, 526 ЦК України повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань або одностороння зміна його умов, якщо інше не встановлено договором або законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач зазначив, що за період з 01.04.2019 по 30.06.2019 ним надано відповідачу послуги на загальну суму 60 097,92 грн., на оплату яких надіслано акти виконання робіт №19-5784 від 26.04.2019, №19-7616 від 31.05.2019, №19-9225 від 27.06.2019 та рахунки №5784 від 24.04.2019, №7616 від 28.05.2019, №9225 від 24.06.2019, які відповідач отримав, однак станом на момент звернення до суду так і не оплатив, жодних заперечень щодо вартості, якості або кількості наданих послуг, а також мотивованої відмови від підписання наданих позивачем актів не надав.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що з наданих позивачем описів вкладення та рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень вбачається, що направляючи на адресу відповідача акти та рахунки, позивачем зазначено адресу одержувача - ТОВ Ведекон : 01042, м. Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, буд.4/6, кор. В, тоді як в Договорі №3216/241м-15 від 01.02.2016 сторонами погоджено іншу адресу замовника, а саме: 01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 51-Б, кімн.4. Крім цього, суд вважав недоведеним позивачем (матеріали справи не містять) факту погодження сторонами іншої адреси для листування, окрім тієї, яка зазначена в Договорі, як і того, що підпис особи у вказаних рекомендованих повідомленнях про вручення поштових відправлень, яка отримала поштові відправлення, належить саме уповноваженому представнику відповідача. Відтак, з огляду на не доведення позивачем факту направлення відповідачу рахунків, та за умови відсутності погодженого сторонами в Договорі обов`язку замовника самостійно отримувати платіжні документи (рахунки) у суду відсутні підстави вважати, що надані позивачем послуги неоплачені саме з вини відповідача.

Апеляційний господарський суд не погоджується з такими висновками місцевого суду.

Як вище згадувалось, за умовами п. 3.3 Договору виконавець після закінчення проведення робіт оформлює рахунки за виконані роботи та разом з актами виконаних робіт надсилає на адресу замовника до кінця місяця, протягом якого виконувались роботи: якщо замовник не підписує акти виконаних робіт він повинен протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту їх отримання надати виконавцю вмотивовану відмову (п.3.3.1); у випадку не підписання замовником актів виконаних робіт, без вмотивованої відмови у прийнятті робіт по закінченню строку (п.3.3.1 Договору), акти вважаються підписаними, а роботи прийнятими та підлягають оплаті (п.3.3.2).

За матеріалами справи, на підтвердження факту направлення відповідачу актів та рахунків за спірний період, а також доказів одержання відповідачем вказаних документів, позивачем до матеріалів справи долучено описи вкладення в цінні листи №05300235238232 від 06.05.2019, №0530025113224 від 08.06.2019 та №0530024790559 від 11.07.2019, а також рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень №05300235238232, №0530025113224 та №0530024790559, згідно яких ці акти виконаних робіт та рахунки на їх оплату направлялись позивачем на адресу: 01042, м. Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, буд.4/6, кор. В.

Згідно розділу 7 Договору Юридичні адреси та реквізити сторін адресою замовника ТОВ Ведикон є: 01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 51-Б, кімн.4, дійсність якої підтверджується витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, сформованими станом на дату кожного окремого відправлення позивачем пакету документів.

При цьому, умови Договору не містять положень щодо обов`язку виконавця направляти поштову кореспонденцію замовнику лише на зазначену в розділі 7 Договору адресу.

Водночас слід зазначити, що згідно ст.1 Закону України Про поштовий зв`язок поштовий зв`язок - приймання, обробка, перевезення та доставка (вручення) поштових відправлень, виконання доручень користувачів щодо поштових переказів, банківських операцій

Відповідно до ст. 13 Закону України Про поштовий зв`язок оператори надають користувачам послуги поштового зв`язку відповідно до законодавства України та провадять іншу підприємницьку діяльність в установленому законом порядку. Послуги поштового зв`язку надаються на договірній основі згідно з Правилами надання послуг поштового зв`язку, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, та повинні відповідати встановленим нормам якості.

За змістом згаданих Правил оператор поштового зв`язку за невиконання чи неналежне виконання послуг поштового зв`язку несе відповідальність перед користувачами послуг поштового зв`язку згідно із законом.

У разі виявлення дефектів поштового відправлення (розходження фактичної маси з масою, зазначеною у супровідних документах, пошкодження упаковки, печаток тощо) оператор у порядку, встановленому уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі зв`язку, зобов`язаний письмово оформити факт дефекту та вжити заходів до вручення даного поштового відправлення адресату або відправнику (абз. 5 ст.14 Закону України Про поштовий зв`язок ).

Відповідно до ч.1 ст.908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором.

Положеннями ст. 924 ЦК України визначено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві.

Тобто, за змістом вказаних норм чинного законодавства обов`язок щодо вручення поштової кореспонденції належному одержувачеві покладається саме на оператора поштового зв`язку, а не на відправника, відтак позивач не повинен вживати додаткових заходів щодо доведення належного вручення кореспонденції одержувачеві, тобто відповідачеві або його уповноваженому представнику.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що факт отримання відповідачем поштових відправлень за спірний період доведено долученими до матеріалів справи описами вкладення в цінні листи №05300235238232 від 06.05.2019, №0530025113224 від 08.06.2019 та №0530024790559 від 11.07.2019, а також рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень №05300235238232, №0530025113224 та №0530024790559, на яких стоїть відмітка про отримання цієї кореспонденції адресатом, а саме, ТОВ Ведекон , та на яких проставлено відбиток печатки поштового відділення, відповідального за вручення кореспонденції.

При цьому, під час розгляду справи судом першої інстанції відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву, отже не заперечив проти фактів, викладених позивачем у позові, а саме, щодо направлення позивачем відповідачеві цінною кореспонденцією з описами вкладення та повідомленнями про вручення актів та рахунків за період (з 01.04.2019 по 30.06.2019) на виконання умов п. 3.3 Договору, а також проти фактів отримання відповідачем або його уповноваженим представником відповідної поштової кореспонденції.

З огляду на наведене, апеляційний суд вважає передчасними висновки суду першої інстанції про те, що позивачем не виконано визначених п.3.3 Договору умов щодо направлення відповідачу актів та рахунків на оплату послуг, що в свою чергу не призводить до виникнення обов`язку відповідача з оплати виставлених позивачем рахунків (п.3.4 Договору), адже цим пунктом Договору сторони передбачили, що розрахунки між виконавцем і замовником проводяться шляхом перерахування суми, вказаної у платіжному документі.

За таких обставин, апеляційний господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення 60 097, 92 грн. заборгованості за Договором, які позивачем доведено належними та допустимими доказами, відповідачем не спростовано, відтак підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи приписи ч. 1 ст. 9 Конституції України та ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зокрема, Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України у рішенні від 18.07.2006 та у справі Трофимчук проти України у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім цього, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених місцевим та апеляційним судами, інші доводи сторін не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на вирішення справи по суті спору.

Відповідно до ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч.ч. 1-2, 4 ст. 269 ГПК України).

За результатами розгляду апеляційної скарги апеляційний суд згідно п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення на підставі п.п. 1-4 ч.1 ст.277 ГПК України є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування вимог матеріального права.

За таких обставин, апеляційний господарський суд не погоджується із висновками місцевого суду про відмову у задоволенні позову, оскаржене рішення вважає незаконним й таким, що підлягає скасуванню з прийняттям нового - про задоволення позовну в повному обсязі. Тому доводи позивача по суті його апеляційної скарги заслуговують на увагу, а скарга - підлягає задоволенню.

В зв`язку із задоволенням позову та апеляційної скарги позивача з відповідача на його користь на підставі ст. 129 ГПК України підлягають стягненню 1 921,00 грн. судового збору за подання позовної заяви та 2 881, 50 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

При цьому, після ухвалення рішення місцевим судом та під час його перегляду в апеляційному порядку відповідачем було сплачено 60 097,92 грн. заборгованості за Договором, 1 921, 00 грн. судового збору за подання позову та 2 881, 50 грн. судового збору за подання апеляційної скарги, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями, письмовими поясненнями позивача та повинно бути враховано у випадку пред`явлення позивачем рішення суду до виконання, проте не може бути підставою для задоволення клопотання відповідача про закриття провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України за відсутністю предмету спору, оскільки вказані кошти, зокрема, заборгованість були сплачені вже після ухвалення рішення судом першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 269-270, п. 2 ч. 1 ст. 275, ст. ст. 277, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства Український державний центр радіочастот задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2019 у справі №910/10428/19 - скасувати та прийняти нове рішення:

Позов Державного підприємства Український державний центр радіочастот до Товариства з обмеженою відповідальністю Ведекон про стягнення 60 097,92 грн. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Ведекон (04128, м. Київ, вул. Академіка Туполєва, буд. 20В, кв. 81, ідентифікаційний код 32162049) на користь Державного підприємства Український державний центр радіочастот (03179, м. Київ, пр-т Перемоги, 151, ідентифікаційний код 01181765) 60 097, 92 грн. заборгованості та 1 921,00 грн. судового збору за подання позовної заяви.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Ведекон (04128, м. Київ, вул. Академіка Туполєва, буд. 20В, кв. 81, ідентифікаційний код 32162049) на користь Державного підприємства Український державний центр радіочастот (03179, м. Київ, пр-т Перемоги, 151, ідентифікаційний код 01181765) 2 881, 50 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.

Матеріали справи № 910/10428/19 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, визначених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Повний текст постанови складено 10.03.2020

Головуючий суддя С.Я. Дикунська

Судді Є.Ю. Пономаренко

С.Р. Станік