Рішення

від 27.02.2020 по справі 902/1049/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" лютого 2020 р. м. Вінниця Cправа № 902/1049/19

Господарський суд Вінницької області у складі:

головуючий суддя Міліціанов Р.В.

при секретарі Незамай Д.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРА ВІННИЦЯ", вул. Пирогова, 131, м. Вінниця, 21037, код - 41835359

до : Ямпільського міжрайонного управління водного господарства, вул. Черняховського, 5, м. Ямпіль, Вінницька область, 24500, код - 04528258

про стягнення 682 274,31 грн

ВСТАНОВИВ :

12.12.2019 року до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРА ВІННИЦЯ" до Ямпільського міжрайонного управління водного господарства про стягнення 682 274,31 грн, з яких 594 494, 09 грн боргу, 12 478,12 грн інфляційних втрат, 6 459,50 грн 3% річних, 68 842,60 грн пені за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № МО-101701 від 02.12.2019 року.

Ухвалою суду від 17.12.2019 року відкрито провадження у справі № 902/1049/19 у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 16.01.2020 року.

08.01.2020 року до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву № 01-7/370 від 24.12.2019 року, в якому останній визнає заявлені позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 420 542,69 грн та просить суд відмовити позивачу в стягненні штрафних санкцій.

14.01.2020 року на адресу суд від представника позивача надійшла відповідь на відзив № 1.13-434 від 13.01.2020 року, в якій останній просить суд задоволити заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Крім того, 14.01.2020 року представником позивача подано заяву № 1.13-436 від 13.01.2020 року, в якій останній в зв`язку з частковим погашенням відповідачем заборгованості, відмовляється від позову в частині стягнення основного боргу за спожиту електричну енергію в сумі 173 951,40 грн. Також, в заяві останній зазначає, що підтримує позовні вимоги в частині стягнення 420 542,69 грн боргу, 12 478,12 грн інфляційних втрат, 6 459,50 грн 3% річних, 68 842,60 грн пені.

В судовому засіданні 16.01.2020 року судом постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання у справі № 902/1049/19 на 13.02.2020 року об 11:00 год., яку занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою суду від 20.01.2020 року повідомлено сторін про дату наступного судового засідання.

В судовому засіданні 13.02.2020 року судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи № 902/1049/19 для судового розгляду по суті на 27.02.2019 року, яку занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою суду від 14.02.2020 року повідомлено сторін про дату судового засідання.

27.02.2020 року від представника відповідача до суду надійшов лист № 01-7/123 від 26.02.2020 року в якому останній зазначає, що визнає заявлені позовні вимоги частково, в сумі стягнення основного боргу.

27.02.2020 року до суду від представника позивача надійшла заява (б/н від 27.02.2020 року), в якій останній зазначає, що підтримує заявлені позовні та просить суд їх задоволити.

У судовому засіданні 27.02.2020 року представники сторін правом участі не скориставлися, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлялися належним чином.

Згідно із п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справі "Шульга проти України" та справі "Красношапка проти України" зазначено, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ та організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними.

З огляду на вищевказане, враховуючи наявні в справі докази стосовно повідомлення позивача про розгляд справи в суді, а також той факт, що у відповідності до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про можливість здійснення розгляду даної справи за відсутності представників сторін.

Розглянувши подані документи і матеріали даної справи, з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Як вбачається із позовної заяви позивач в якості підстави заявлених вимог позивач посилається на укладення між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРА ВІННИЦЯ" (Постачальник) та Ямпільським міжрайонним управлінням водного господарства (Споживач) договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № МО-101701 від 02.12.2019 року.

В зв`язку з неналежним виконанням Ямпільським міжрайонним управлінням водного господарства умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № МО-101701 від 02.12.2019 року, в частині грошових зобов`язань в останнього утворилась заборгованість.

Враховуючи вище викладене позивачем було нараховано загальну суму боргу, яка включає основний борг, 3 % річних, інфляційні втрати та пеню.

У відзиві на позовну заяву відповідач визнає заявлені позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 420 542,69 грн та просить суд відмовити позивачу у стягненні штрафних санкцій, вважаючи їх неспіврозмірними. Також у відзиві останній зазначає про те що, Ямпільське міжрайонне управління водного господарства є державною установою Державного агентства водних ресурсів України, яка фінансується виключно із державного бюджету і здійснює оплату за надані послуги відповідно до виділених асигнувань.

У відповіді на відзив позивач підтримує заявлені позовні вимоги та вважає доводи відповідача викладені у відзиві щодо заявлених штрафних санкцій необґрунтованими та безпідставними.

Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує, що 02.12.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРА ВІННИЦЯ" (Постачальник) та Ямпільським міжрайонним управлінням водного господарства (Споживач) договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № МО-101701 (а.с.14-23, т.1).

Відповідно п. 2.1 Договору Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору.

Згідно п. 2.2 Договору обов`язковою умовою для постачання електричної енергії Споживачу є наявність у Споживача укладеного в установленому порядку з оператором системи договору про надання послуг з розподілу, на підставі якого Споживач набуває право отримувати послуги з розподілу електричної енергії.

Побутовий споживач використовує електричну енергію виключно на власні побутові потреби, у тому числі для освітлення, живлення електроприладів тощо, що не включає професійну та або господарську діяльність.

Малі не побутові споживачі можуть використовувати електричну енергію для професійної господарської, підприємницької та іншої діяльності.

За змістом п. 3.1 Договору ціни на електроенергію для Споживача повинні бути економічно обґрунтованими, прозорими, недискринамінаційними і формуються Постачальником відповідно до методики (порядку) затвердженої Регулятором: Споживач має право змінювати Постачальника без сплати будь-яких штрафних санкцій на користь такого Постачальника у разі дострокового розірвання договору.

Для забезпечення безперервного надання послуг з постачання електричної енергії Споживачу Постачальник зобов`язується здійснювати своєчасну закупівлю електричної енергії в обсягах, що за належних умов забезпечить задоволення попиту на споживання електричної енергії Споживачем (п. 4.1 Договору).

Споживач розраховується з Постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є Додатком 2 до Договору (п. 5.1 Договору).

Спосіб визначення ціни за електричну енергію зазначається в комерційній пропозиції Постачальника (п. 5.2 Договору).

Ціна на електричну енергію встановлюється з дотриманням вимог передбачених Законом України "Про ринок електричної енергії" і ПРРЕЕ.

Сторони домовились про те, що ціна на електричну енергію встановлена Регулятором, повинна бути обов`язкова для сторін з дати введення її в дію (п. 5.5 Договору).

Інформація про діючу ціну на електричну енергію Постачальника має бути розміщена на офіційному веб-сайті Постачальника не пізніше ніж за 20 днів до дати її застосування із зазначенням порядку її формування (п. 5.6 Договору).

Відповідно п. 5.7 Договору ціна (тариф) на електричну енергію має зазначатися Постачальником у рахунках на оплату спожитої електричної енергії за договором у тому числі її зміни.

У випадку застосування до Споживача диференційованих цін (тарифів) на електричну енергію суми вказані в рахунках відображають середню ціну, обчислену на базі різних диференційованих цін (тарифів).

Розрахунковим періодом за договором є календарний місяць (п. 5.8 Договору).

Розрахунки Споживача за договором здійснюються на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання Постачальника.

При цьому, Споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за договором через банківську платіжну систему, он-лайн переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу Постачальника та в інший незаборонений чинним законодавством спосіб.

Оплата вартості електричної енергії за договором здійснюється Споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок Постачальника.

Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунку Постачальника надійшла вся сума коштів. Спецрахунок Постачальника зазначається у платіжних документах Постачальника, у тому числі у разі його зміни.

Згідно п. 5.10 Договору оплата рахунка Постачальника за договором має бути здійснена Споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання Споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції прийнятої Споживачем.

Всі платіжні документи, що виставляються Постачальником Споживачу мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами цього договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо комерційної якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.

Відповідно п. 5.11 Договору якщо Споживач не здійснив оплату за договором в строки передбачені комерційною пропозицією Постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії Споживачу у порядку, визначеному ПРРЕЕ (з урахуванням особливостей встановлених для вразливих споживачів).

У разі порушення Споживачем строків оплати Постачальник має право вимагати сплату пені, 3% річних та інфляційних нарахувань. Пеня, 3% річних, інфляційні нарахування нараховуються за кожен прострочений день оплати за цим договором.

Споживач сплачує за вимогою Постачальника пеню, 3%річних та інфляційні нарахування у розмірі, що зазначаються у комерційній пропозиції.

Згідно п. 13.1 договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав Споживач та набуває чинності з дати подання Споживачем заяви-приєднання. Умови цього договору починають виконуватись з дати початку постачання електричної енергії, зазначеної Споживачем у заяві-приєднання.

На виконання умов договору № МО-101701 Ямпільським міжрайонним управлінням водного господарства (Споживач) підписано заяву - приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (Додаток № 1) (а.с. 24-26, т. 1).

Також, між сторонами до укладеного договору підписано комерційну пропозицію № 1.1.2.2 (Додаток № 2), за умовами якої сторонами погоджено ціну, спосіб надання послуг, територію здійснення діяльності оператора, термін надання рахунку за спожиту електричну енергію, штрафні санкції, термін дії договору, інші умови тощо (а.с.27-28, т. 1).

За твердженням позивача відповідачу щомісячно виставлялись рахунки - фактури на оплату за поставку електричної енергії, а саме: № МО-101701/229859/1 від 27.06.2019 року на суму 677 805,70 грн, № МО-101701/270689/1 від 31.07.2019 року на суму 1 197 507,08 грн, № МО-101701/307335/1 від 30.08.2019 року на суму 746 240,30 грн, № МО-101701/350024/1 від 30.09.2019 року на суму 1 036 348,52 грн, № МО-101701/387935/1 від 31.10.2019 року на суму 1 053 647,01 грн, № МО-101701/422052/1 від 29.11.2019 року на суму 594 494,09 грн (а.с. 31-36, т. 1).

За період з січня по листопад 2019 року Ямпільським міжрайонним управлінням водного господарства спожито електричну енергію в розмірі 902339 кВт/год на загальну суму 3 158 740,66 грн, що підтверджується довідкою щодо сальдових оборотів по споживачу за календарний період станом на 03.12.2019 року (а.с. 37, т. 1).

Відповідачем частково проведено розрахунок за послуги електропостання електричної енергії на суму 2 564 246,57 грн, що підтверджується банківськими виписками по особовому рахунку, які долучено до матеріалів справи (а.с. 38-66, т. 1).

Як зазначає позивач, відповідачем прийнято на підставі актів прийняття-передавання товарної продукції - активну електричну енергію, а саме: № МО-101701/229859/1 від 27.06.2019 року на суму 577 805,70 грн, № МО-101701/270689/1 від 31.07.2019 року на суму 1 197 507,00 грн, від 30.08.2019 року на суму 746 240,30 грн, № МО-101701/350024/1 від 30.09.2019 року на суму 290 108,22 грн, № МО-101701/387931/1 від 01.11.2019 року на суму 17 298,49 грн (а.с. 68-72, т. 1).

Однак відповідачем здійснено часткову оплату за спожиту електричну енергію.

Заборгованість відповідача перед позивачем становить 594 494,09 грн.

15.11.2019 року на адресу відповідача надіслано претензію № 165/2019 про сплату заборгованості за спожиту активну електричну енергію за договором № 101701 (а.с.74-76, т. 1).

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 2 статті 275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

На виконання вимог Закону щодо відокремлення оператора системи розподілу від постачання електричної енергії, створено ТОВ "ЕНЕРА ВІННИЦЯ", яке згідно отриманої ліцензії (Постанова НКРЕКП від 14.06.2018р. № 429) з 01.01.2019 року почало здійснювати діяльність з постачання електричної енергії юридичним та фізичним (побутовим) споживачам.

У відповідності до ч. 30 ст. 1 Закону електропостачальник - суб`єкт господарювання, який здійснює продаж електричної енергії за договором постачання електричної енергії споживачу.

Згідно до ч.2 ст.56 Закону України "Про ринок електричної енергії" договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Відповідно ч. 6 ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку (надалі - ПРРЕЕ).

Відповідно до п. 1.2.7. ПРРЕЕ Постачання електричної енергії здійснюється електропостачальником на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу, який розробляється електропостачальником на 2 основі Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу (додаток 5 до цих Правил) та укладається в установленому цими Правилами порядку.

Положенням п. 3.2.1. ПРЕЕ передбачено, що Споживач перед укладенням договору про постачання електричної енергії споживачу має ознайомитись з умовами постачання електричної енергії, правами та обов`язками, обрати відповідну комерційну пропозицію та зазначити її у заяві-приєднані до умов договору. Обрана споживачем комерційна пропозиція є додатком до укладеного відповідним електропостачальником та споживачем договору.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

У відповідності до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 610, 612 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріали справи підтверджують неналежне виконання Відповідачем договірних зобов`язань щодо проведення розрахунків за спожиту електричну енергію, у встановлений Договором строк.

Виходячи з встановлених обставин справи та наведених вище законодавчих приписів, Позивачем правомірно заявлено до стягнення з Відповідача 594 494,09 грн заборгованості за спожиту електроенергію.

В процесі розгляду справи судом встановлено, що 14.01.2020 року представником позивача до суду подано заяву № 1.13-436 від 13.01.2020 року, в якій останній, у зв`язку з частковим погашенням відповідачем заборгованості, відмовляється від позову в частині стягнення основного боргу за спожиту електричну енергію в сумі 173 951,40 грн.

Також, у заяві останній зазначає, що підтримує позовні вимоги в частині стягнення 420 542,69 грн основного боргу, 12 478,12 грн інфляційних втрат, 6 459,50 грн 3% річних, 68 842,60 грн пені.

Враховуючи викладене відповідачем погашено основну заборгованість в сумі 173 951,40 грн за Договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № МО-101701 від 02.12.2019 року.

Ухвалою суду від 27.02.2020 року закрито провадження у справі № 902/1049/19 в частині стягнення основного боргу в сумі 173 951,40 грн за Договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №МО-101701 від 02.12.2019 року на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є нормативно та документально доведені, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню в сумі 420 542,69 грн.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Судом розглянуто вимоги позивача про стягнення з відповідача 12 478,12 грн інфляційних втрат, 6 459,50 грн 3% річних, 68 842,60 грн пені, за результатами чого суд дійшов наступних висновків.

Згідно ч. 1ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов`язання, згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Таким чином, заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3 % річних є правомірними та обґрунтованими, оскільки відповідають вимогам чинного законодавства України.

Здійснивши розрахунок за допомогою інтегрованого в систему інформаційно-правового забезпечення "Ліга:Закон Еліт 9.1.5" калькулятора сум інфляційних втрат та 3% річних судом помилок не виявлено, в зв`язку з чим вимоги позову у цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також, судом розглянуто вимоги позивача про стягнення з відповідача 68 842,60 грн пені, нарахованих у період наявності зобов`язальних відносин.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушення зобов`язання, згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Слід зазначити, що у відповідності до п.3 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. При цьому штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно із ч. 4 ст. 231 ГК України розмір штрафних санкцій встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно п. 5.11 Договору якщо Споживач не здійснив оплату за договором в строки передбачені комерційною пропозицією Постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії Споживачу у порядку, визначеному ПРРЕЕ (з урахуванням особливостей встановлених для вразливих споживачів).

У разі порушення Споживачем строків оплати Постачальник має право вимагати сплату пені, 3% річних та інфляційних нарахувань. Пеня, 3% річних, інфляційні нарахування нараховуються за кожен прострочений день оплати за цим договором.

Споживач сплачує за вимогою Постачальника пеню, 3%річних та інфляційні нарахування у розмірі, що зазначаються у комерційній пропозиції.

В силу ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч. 2 ст. 551 ЦК України).

Відповідно до ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Отже, зобов`язання зі сплати пені та її розмір повинен погоджуватись сторонами у підписаному договорі.

Перевіркою за допомогою інтегрованого в систему інформаційно-правового забезпечення "Ліга:Закон Еліт 9.1.5" калькулятора обрахунку пені, судом помилок не виявлено.

Відповідачем не надано доказів на підтвердження скрутного матеріального становища. існування обставин, які можуть свідчити про необхідність зменшення нарахованої позивачем пені.

Суд вважає суму пені співмірною з розміром основного боргу та з огляду на тривалий термін невиконання основного зобов`язання не вбачає підстав для її зменшення.

Таким чином, вимоги позову у цій частині підлягають задоволенню.

Згідно з ч.ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

При цьому ч. 1 ст. 14 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч. 2 вказаної статті).

Натомість відповідачем не надано суду належних доказів на спростовування заявлених позовних вимог, в тому числі щодо проведення розрахунків, не надано власного розрахунку заборгованості, доказів повної сплати боргу тощо.

Як визначає ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За вказаних обставин у своїй сукупності, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРА ВІННИЦЯ" підлягає частковому задоволенню.

Витрати зі сплати судового збору в сумі 10 234,11 грн. підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України у повному обсязі, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій Ямпільського міжрайонного управління водного господарства, погашення суми основного боргу мало місце після відкриття провадження у справі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 3, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 113, 118, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Ямпільського міжрайонного управління водного господарства (вул. Черняховського, 5, м. Ямпіль, Вінницька область, 24500, код - 04528258) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРА ВІННИЦЯ" (вул. Пирогова, 131, м. Вінниця, 21037, код - 41835359) 420 542,69 грн - основного боргу за Договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № МО-101701 від 02.12.2019 року, 12 478,12 грн - інфляційних втрат, 6 459,50 грн - 3% річних, 68 842,60 грн - пені та 10 234,11 грн - відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Північно - західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Вінницької області.

Повний текст судового рішення складено 10 березня 2020 р.

Суддя Міліціанов Р.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Пирогова, 131, м. Вінниця, 21037)

3 - відповідачу (вул. Черняховського, 5, м. Ямпіль, Вінницька область, 24500)