Рішення

від 03.03.2020 по справі 904/5422/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.03.2020м. ДніпроСправа №904/5422/19

За позовом Фермерського господарства "Агротехколос", м. Верхівцеве Верхньодніпровського району Дніпропетровської області

до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, м. Дніпро

про визнання додаткової угоди укладеною

Суддя Манько Г.В.

За участю секретаря судового засідання Федьковської О.В.

Представники:

від позивача: Норочевський О.О.;

від відповідача: Армашова І.М.

СУТЬ СПОРУ:

Фермерське господарство "Агротехколос" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом та просить визнати укладеною між Головним управлінням Держгеокадасту у Дніпропетровській області та Фермерським господарством "Агротехколос" додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки №29/10/14/3-ДО загальною площею 31,7122 га кадастровий номер 1221010300:01:043:0018, викладену в редакції позивача та стягнути з відповідача судові витрати у справі.

Позивач у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Надав відповідь на відзив. У судовому засіданні підтримав доводи, викладені у відповіді на відзив та позовній заяві.

Відповідача у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Надав відзив на позов у якому заперечує проти задоволення позовних вимог. У відзиві звертав увагу суду, що Головному управлінню Держгеокадастру у Дніпропетровській області незрозумілий запропонований зміст додаткової угоди, яку позивач просить визнати укладеною. Дана угода до Договору оренди земельної ділянки №29/10/14/3-ДО від 29.10.2014 датована 12.04.2019. Проте до Головного управління Хилевич В.В. звернувся із пропозицією щодо укладення додаткової угоди - 06.05.2019. До вказаної заяви був наданий проект додаткової угоди від 18.04.2019. Головному управлінню незрозуміло, які саме наміри переслідує ФГ "Агротехколос" кожний раз змінюючи дату укладення Додаткової угоди, яка взагалі не може вважатися укладеною раніше ніж особа звернулася із цим питанням до уповноваженого органу. Оскільки позивач ФГ "Агротехколос" не є стороною договору оренди земельної ділянки №29/10/14/3-ДО загальною площею 31,7122 га кадастровий номер 1221010300:01:043:0018, укладеного між Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області та ОСОБА_1 , не є підписантом заяви (пропозиції по укладенню додаткової угоди про внесення змін до Договору оренди землі від 29.10.2014), вважаємо, що він є неналежним позивачем у справі.

У судовому засіданні на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

29.10.2014 між Головним управлінням Держземагентства у Дніпропетровській області та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки №29/10/14/3-ДО (далі - договір).

Згідно з п. 1.1 договору цим договором регулюються правовідносини, пов`язані із переданням орендодавцем орендарю у строкове платне користування земельної ділянки.

Відповідно до п. 1.2 договору земельна ділянка надається в оренду на підставі розпорядження Верхньодніпровської райдержадміністрації від 23.05.2012 № Р-245 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу їх в оренду громадянину ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства на території Верхівцевської міської ради".

За умовами п. 2.1 договору орендодавець надає, орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, а саме для ведення фермерського господарства, яка знаходиться за межами населеного пункту на території Верхівцевської міської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області.

Кадастровий номер земельної ділянки: 1221010300:01:043:0018 (п. 3.2 договору).

На земельній ділянці будинки, будівлі, споруди, лінійні споруди, інші об`єкти

інфраструктури, в тому числі дороги, майданчики із твердим покриттям, меліоративні

системи відсутні (п. 3.3 договору).

Згідно з п. 4.1 договору цей договір укладено на строк 49 років.

Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п. 4.2 договору).

Пунктом 6.1 договору передбачено, що земельна ділянка передається в оренду із земель сільськогосподарського призначення.

Цільове призначення земельної ділянки: за КВЦПЗ - код 01.02: - для ведення

фермерського господарства (п. 6.2 договору).

Умови збереження стану об`єкта оренди: виконання умов земельного законодавства (п. 6.3 договору).

Відповідно до п. 7.1 договору передача земельної ділянки в оренду здійснюється на підставі розробленого проекту її відведення.

За умовами п. 8.1 договору після припинення його дії орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому з тим, у якому він одержав її в оренду.

Орендодавець у разі погіршення корисних властивостей орендованої земельної ділянки, пов`язаних із зміною її стану, має право на відшкодування збитків у розмірі, визначеному сторонами. Якщо сторонами не досягнуто згоди про розмір відшкодування збитків, спір розв`язується у судовому порядку.

Пунктом 10.1 договору визначено, що орендодавець має право вимагати від орендаря:

- використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди;

- дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил;

- своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до п. 12.1 договору зміна його умов здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку. .

Дія договору припиняється у разі:

- закінчення строку, на який його було укладено;

- придбання орендарем земельної ділянки у власність;

- викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом;

- смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови чи відсутності осіб - спадкоємців, які відмовилися від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки. Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом (п. 12.2 договору).

Пунктом 14.1 договору передбачено, що право на оренду земельної ділянки державної власності не може бути відчужене орендарем іншим особам, внесено до статутного фонду, передано у заставу.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань до засновників (учасників) фермерського господарства "Агротехколос" належить: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .

Головним управлінням Держземагентства у Дніпропетровській області та ОСОБА_1 29.10.2014 підписано акт приймання-передачі об`єкта оренди, за яким орендодавець на підставі договору оренди земельної ділянки №29/10/14/3-ДО від 29.10.2014 передав, а орендар прийняв в оренду земельну ділянку, що знаходиться за межами населеного пункту на території Верхівцевської міської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, кадастровий №1221010300:01:043:0018.

У матеріалах справи (а.с. 24, 25) міститься схема земельної ділянки площею 31,7122 га, кадастровий номер 1221010300:01:043:0018, відведеної гр. ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства Верхівцевської міської ради Дніпропетровської області

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про фермерське господарство" фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону. Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім`ї, відповідно до закону. Фермерське господарство має найменування та може мати печатки. Фермерське господарство підлягає державній реєстрації як юридична особа або фізична особа - підприємець. Фермерське господарство діє на основі установчого документа (для юридичної особи - статуту, для господарства без статусу юридичної особи - договору (декларації) про створення фермерського господарства). В установчому документі зазначаються найменування господарства, його місцезнаходження, адреса, предмет і мета діяльності, порядок формування майна (складеного капіталу), органи управління, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до господарства та виходу з нього та інші положення, що не суперечать законодавству України. Фермерське господарство, зареєстроване як юридична особа, має статус сімейного фермерського господарства, за умови що в його підприємницькій діяльності використовується праця членів такого господарства, якими є виключно члени однієї сім`ї відповідно до статті 3 Сімейного кодексу України. Фермерське господарство без статусу юридичної особи організовується на основі діяльності фізичної особи - підприємця і має статус сімейного фермерського господарства, за умови використання праці членів такого господарства, якими є виключно фізична особа - підприємець та члени її сім`ї відповідно до статті 3 Сімейного кодексу України. Особливості створення та діяльності сімейного фермерського господарства без набуття статусу юридичної особи регулюються положеннями статті 8-1 цього Закону. Головою сімейного фермерського господарства може бути лише член відповідної сім`ї. Залучення сімейним фермерським господарством інших громадян відповідно до статті 27 цього Закону може здійснюватися виключно для виконання сезонних та окремих робіт, які безпосередньо пов`язані з діяльністю господарства і потребують спеціальних знань чи навичок.

За приписом ст. 7 Закону України "Про фермерське господарство" надання земельних ділянок державної та комунальної власності у власність або користування для ведення фермерського господарства здійснюється в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.

Відповідно до положень ст. 12 Закону України "Про фермерське господарство" землі фермерського господарства можуть складатися із: а) земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; б) земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності; в) земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди. Права володіння та користування земельними ділянками, які знаходяться у власності членів фермерського господарства, здійснює фермерське господарство.

Абзацом першим частини першої статті 116 Земельного кодексу України у поточній редакції встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно із ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України у поточній редакції центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Відповідно до абзацу 16 частини другої статті 134 Земельного кодексу в редакції на час укладення договору передбачалося, що не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів, для сінокосіння і випасання худоби, для городництва.

Положеннями абзацу 16 частини другої статті 134 Земельного кодексу України у поточній редакції передбачено, що не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі передачі громадянам земельних ділянок для сінокосіння і випасання худоби, для городництва.

Згідно з ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Статтею 188 цього Кодексу визначено порядок зміни та розірвання господарських договорів. Так, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Відповідно до положень ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Статтею 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Отже, ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області 06.05.2019 із заявою про внесення змін до Договору оренди землі №29/10/14/3-ДО від 29.10.2014 щодо заміни особи орендаря. Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області 27.05.2019 було розглянуто дану заяву та підготовлено мотивовану відмову по внесенню змін до Договору оренди землі №29/10/14/3-ДО від 29.10.2014 щодо заміни особи орендаря.

Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області було зазначено, що створення фермерського господарства не є підставою для заміни сторони в договорі оренди земельної ділянки.

Мотивована відмова щодо заміни особи орендаря викладена у листі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 27.05.2019 вих. Х-2382/0-1 868/0/20-19 фактично є рішенням юридичної особи публічного права, яке на теперішній час є чинним. Слід зазначити, що вказане рішення оскаржено в судовому порядку не було.

З боку Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області згоди на зміну умов договору в частині особи орендаря ОСОБА_1 надано не було. Дана пропозиція ФГ "Агротехколос" є такою, що суперечить вимогам норм законодавства.

Станом на 29.10.2014 отримати земельну ділянку для ведення фермерського господарства без проведення земельних торгів можливо було лише громадянам. Юридичні особи набували права оренди земельними ділянками виключно на конкурентних засадах (земельних торгах).

На теперішній час в дану норму внесені зміни, земельні ділянки для ведення фермерського господарства і громадянами, і юридичними особами набуваються виключно на земельних торгах. Виключенням є лише випадок, коли на земельній ділянці розташовані об`єкти нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

Господарський суд погоджується з доводами відповідача, що дії юридичної особи ФГ "Агротехколос" направлені на незаконне отримання юридичною особою в оренду земельної ділянки державної форми власності сільськогосподарського призначення, у спосіб не передбачений нормами Земельного кодексу України.

Слід взяти до уваги, що сама форма договору оренди земельної ділянки адаптована під фізичну особу - орендаря. Так, пп. 12.2 п. 12 Договору оренди землі №29/10/14/3-ДО від 29.10.2014 встановлено, що дія договору припиняється у разі смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови чи відсутності осіб-спадкоємців, які відмовилися від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки.

Наявні у справі докази є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Згідно вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачений ст. ст. 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 10.03.2020.

Суддя Г.В. Манько