ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
11 березня 2020 рокуСправа № 921/174/20 УХВАЛА
Господарський суд Тернопільської області у складі судді Руденка О.В. розглянувши заяву Державного підприємства "Зал офіційних делегацій" №112 від 04.03.2020 про забезпечення позову
у справі
за позовом Державного підприємства "Зал офіційних делегацій", Аеропорт, м. Бориспіль, Київська область, 08307
до відповідача Державного підприємства "Санаторій "Збруч", вул. Санаторна, 10, смт. Гусятин, Тернопільська область, 48201
про стягнення заборгованості у розмірі 500 000 грн.
без виклику представників сторін
ВСТАНОВИВ:
Державне підприємство "Зал офіційних делегацій" звернулось до Господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до ДП "Санаторій "Збруч" про стягнення заборгованості у розмірі 500 000 грн.
Ухвалою суду від 11.03.2020 відкрито провадження у справі №921/174/20 за правилами загального позовного провадження.
10.03.2020,разом із позовною заявою, ДП "Зал офіційних делегацій" звернулось до суду із заявою про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на майно відповідача, а саме: Комплексу державного підприємства "Санаторій "Збруч", загальною площею 10955,1 кв.м., що знаходиться за адресою Тернопільська область, смт. Гусятин, вул. Санаторна, 10 "з", Артсвердловини №1 та Артсвердловини №2 за адресою : Північна околиця смт. Гусятин, правий берег р. Збруч, кадастровий номер майна 6121655100:02:002:0044.
Оцінивши обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття визначених ним заходів до забезпечення позову, господарський суд вважає, що у задоволенні заяви слід відмовити, з огляду на наступне.
Обґрунтовуючи заяву, Державне підприємство вказує на те, що відповідач не виконує свої зобов`язання за договором №10 від 25.03.2011 більше 9-ти років та жодного разу не звертався з пропозиціями про часткову сплату заборгованості або її реструктуризацію, не здійснює ніяких дій, спрямованих на погашення цього боргу. Відтак, позивач вважає, що боржник не має наміру повертати зазначену суму.
За твердженням заявника, забезпечення позову необхідне для уникнення порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також для забезпечення реального виконання чи уникнення труднощів при виконанні рішення суду, у випадку задоволення позову.
Крім цього, позивач посилається на те, що під час наради, яка проводилась у Державному управлінні справами, яке є засновником та органом управління майном сторін у спорі, представнику ДП "Зал офіційних делегацій" було повідомлено, що ДП "Санаторій "Збруч", надавши фінансову звітність, відобразило відсутність грошових коштів на своїх рахунках. Отже, пролонгація дії договору або виконання зобов`язання за договором №10 щодо повернення фінансової допомоги у розмірі 500 000 грн у добровільному порядку є неможливими.
Відповідно до ст.136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Пунктом 1 частини 1 статті 137 ГПК України передбачено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно, що належить відповідачу.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Одночасно, процесуальними нормами обумовлено, що вжиття заходів забезпечення позову можливе, якщо заявником буде доведено, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Тобто, при зверненні до суду з заявою про вжиття заходів до забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно, заявником мають бути визначені: підстави такого звернення; обставини, за наявності яких виконання рішення по справі може стати неможливим; докази того, що запропонований захід до забезпечення позову дійсно може виключити можливість невиконання або утруднення виконання судового рішення.
При цьому, застосування заходів до забезпечення позову може мати місце лише за наявності підстав, викладених у законі. При подачі заяви про забезпечення позову заявник насамперед повинен обґрунтувати звернення із заявою відповідними доказами, що підтверджують необхідність вжиття відповідних заходів.
З поданої заяви вбачається, що позивач просить накласти арешт на майно відповідача задля стягнення в подальшому із останнього грошових коштів в сумі 500 000 грн.
Однак, підстави забезпечення позову не обмежуються лише пов`язаністю з позовною вимогою. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Судом критично оцінюються доводи Державного підприємства щодо наявності підстав для забезпечення позову, у зв`язку із простроченням виконання відповідачем зобов`язань за договором поставки №10 від 25.03.2011. Адже такі обставини є безпосередньо предметом позову у даній справі, а факт прострочення чи ухилення відповідача від виконання зобов`язань не є встановленим та підлягає доведенню під час вирішення справи по суті і сам по собі не може свідчити про майбутнє ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду.
Крім того, надана Підприємством Пояснювальна записка до звіту про виконання фінансового плану за 9 місяців 2019 року ДП "Санаторій "Збруч" також не свідчить про ухилення відповідача від виконання зобов`язання перед позивачем та не є обставиною, яка утруднить чи зробить неможливим виконання рішення господарського суду.
За наведених обставин суд констатує, що заявником не доведена наявність реальної загрози відчуження відповідачем вище вказаного майна та необхідність накладання на нього арешту.
Крім цього, накладення арешту на зазначене позивачем майно жодним чином не впливає на зобов`язання зі сплати чи повернення грошових коштів.
Таким чином, заява Державного підприємства про вжиття заходів забезпечення позову, не містить обґрунтованих доводів щодо реальних, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, так само як і не містить документального обґрунтування наявності фактичних обставин, які свідчать про загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
У рішенні ЄСПЛ у справі "Зеленчук та Цицюра проти України" зазначено, що перша і найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу полягає в тому, що будь-яке втручання державної влади у безперешкодне користування своїм майном повинно бути законним: згідно з другим реченням першого абзацу особа може бути позбавлена майна тільки "на умовах, передбачених законом", а за змістом другого пункту держави мають право здійснювати контроль за використанням власності шляхом забезпечення дотримання "законів". Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, властивий всім статтям Конвенції.
ЄСПЛ у рішенні від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
Згідно зі ст. 74 ГПК України обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з заявою про забезпечення позову.
Всупереч цьому, наведені в заяві про забезпечення позовних вимог доводи позивача ґрунтуються лише на припущеннях останнього. Однак такі припущення щодо можливості вчинення дій відповідачем з метою уникнення відповідальності за невиконання договірних зобов`язань документально не підтверджені. А серед доданих до заяви про забезпечення позову документів відсутні будь-які докази, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.
З викладеного вище в сукупності, у задоволенні заяви Державного підприємства "Зал офіційних делегацій" слід відмовити.
За ч.ч. 1, 6, 8 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 74, 136-140, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
УХВАЛИВ:
1. У задоволенні заяви Державного підприємства "Зал офіційних делегацій" №112 від 04.03.2020 про забезпечення позову - відмовити .
2. Ухвалу направити сторонам по справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та відповідно до ст.255 ГПК України підлягає оскарженню в апеляційному порядку до апеляційного господарського суду, у межах територіальної юрисдикції якого перебуває місцевий господарський суд.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.
Суддя О.В. Руденко
Суд | Господарський суд Тернопільської області |
Дата ухвалення рішення | 11.03.2020 |
Оприлюднено | 12.03.2020 |
Номер документу | 88108377 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Тернопільської області
Руденко О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні