Рішення

від 03.03.2020 по справі 160/12263/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2020 року Справа № 160/12263/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіСидоренко Д.В. за участі секретаря судового засіданняКручини Ю.Д. за участі: представника позивача представника третьої особи Салтисюка Ю.В. Олійник Ю.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АКВАТОРІЯ" до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Дніпровська міська рада про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми "Р" №0023421404 від 09.08.2019 року, -

Обставини справи: до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю Акваторія до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми Р №0023421404 від 09.08.

Позовні вимоги обґрунтовані допущенням контролюючим органом грубої помилки, так як для встановлення нормативно-грошової оцінки земельної ділянки та розрахунку орендної плати за договором, при проведенні перевірки, використано витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, який не відповідає періоду складання та надання декларації про орендну плату за землю за 2017 рік.

Ухвалою суду від 10.12.2019 року відкрито провадження у адміністративній справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання та залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Дніпровську міську раду.

03.01.2020 року надійшов відзив на адміністративний позов від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні адмініративного позову повністю. В обґрунтування правової позиції зазначає, що згідно витягу від 18.06.2018р. №40/040618/03-07 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 01.01.2017р. по вул.Велика Діївська, б.111М, площею 0,2991 га. складає 10757213,69 грн., внаслідок чого позивачем занижено орендну плату за 2017р. на суму 64543,28 грн. Також у відзиві відповідач зазначає, що фіскальний орган не наділений повноваженнями тлумачення чинного витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

28.01.2020р. до суду надійшли письмові пояснення третьої особи, згідно яких остання просить відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування правової позиції зазначає, що відповідач, при винесенні оскаржуваного рішення, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, оскільки оскаржуване рішення прийнято на підставі чинного Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 18.06.2018р. №40/040618/03-07.

Ухвалою суду від 06.02.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 03.03.2020 року об 11:00 год.

В судовому засіданні представники позивача та третьої особи підтримали свої правові позиції.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, часі і місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

У період з 11.07.2019р. по 18.07.2019р., на підставі направлення від 04.07.2019р. №4587 та від 11.07.2019р. №4674, виданого Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області, згідно з пп.19-1.1.1 п.19-1.1 ст.19-1, пп.20.1.4. п.20.1 ст.20, ст.75, пп.78.1.1, 78.1.4 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України, та відповідно до наказу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 03.07.2019 року №4043-п, проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю АКВАТОРІЯ з питань повноти нарахування плати за землю (орендна плата та/або земельний податок) за земельну ділянку, що перебувають в користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю АКВАТОРІЯ на підставі укладеного договору оренди землі: площею: 0,2991 га (кадастровий номер 1210100000:08:714:0013) за період з 01.01.2017 по 31.12.2017р.

За результатами перевірки складений акт від 22.07.2019р. №40815/04-36-14-04/32651130, згідно висновків якого проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем пп.16.1.4 п.16.1 ст.16, п.286.1, 286.2 ст.286, п.289.1 ст.289 Податкового кодексу України, внаслідок чого встановлено заниження орендної плати за земельні ділянки, розташовані на території Новодакацького району за період з 01.01.2017р. по 31.12.2017р. на суму 64543,28 грн.

На підставі вказаного акту контролюючим органом винесене податкове повідомлення-рішення від 09.08.2019р. №0023421404 яким Товариству з обмеженою відповідальністю АКВАТОРІЯ збільшено суму грошового зобов`язання за платежем орендна плата з юридичних осіб на суму 64543,28 грн. за податковим зобов`язанням та 16135,82грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи заявлений спір по суті, суд виходить із наступного.

Відповідно до пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Згідно пп.14.1.147 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України плата за землю це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності

Згідно пп.14.1.136 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності це обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до п.288.7 ст.288 Податкового кодексу України, податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік (п.285.1 ст.285 Податкового кодексу України). Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців) (п.285.2 ст.285 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 288.1 статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки (п.288.2 ст.288 Податкового кодексу України). Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду (п.288.3 ст.288 Податкового кодексу України).

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (п.288.4 ст.288 Податкового кодексу України).

Пунктом 286.2 ст.286 Податкового кодексу України визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Пунктом 287.3 ст.287 Податкового кодексу України передбачено, що податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до п.289.1 ст.289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Згідно ч.2 ст.20 Закону України Про оцінку земель дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (ч.3 ст. 23 Закону України Про оцінку земель ).

Відповідно до п.286.2 ст.286 Податкового кодексу України при поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею платником подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Проведеною відповідачем перевіркою встановлено наступне.

Між Дніпропетровською міською радою та ТОВ АКВАТОРІЯ було укладено договір оренди земельної ділянки від 26.07.2012р., згідно якого ТОВ АКВАТОРІЯ , відповідно до рішення міської ради №65/24 від 30.05.2012р. прийнято у строкове платне користування земельну ділянку по фактичному розміщенню нежитлових будівель, площею 0,2991 га., що знаходиться за адресою: вул.Братів Трофімових, 11-М, кадастровий номер 1210100000:08:714:0013. Цільове призначення земельної ділянки:землі житлової та громадської забудови. Код УКВЦЗ: 1.11.6 (інша комерційна діяльність).

ТОВ АКВАТОРІЯ надало до перевірки витяг від 01.02.2017р. №184/010217/03-07 з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки, нормативно грошова оцінка земельної ділянки, м.Дніпро, Новокодацький р-н, вул.Велика Діївська, б.111М, площею 0,2991 га. (кадастровий номер 1210100000:08:714:0013) станом на 01.02.2017р. складає 8605770,95 грн.

Згідно отриманого витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 18.06.2018р. №40/040618/03-07, відповідачем здійснено розрахунок суми орендної плати - нормативна грошова оцінка земельної ділянки 10757213,69 грн. грн * 3% = 322716,41 грн. (за місяць 26893,03 грн). Підприємством задекларовано орендну плату за земельну ділянку за період з 01.01.2017р. по 31.12.2017р. на суму 258173,13 грн., а отже встановлено заниження орендної плати на суму 64543,28 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, при розрахунку орендної плати за землю на 2017 рік, позивачем використаний розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідно до витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 01.02.2017р. №184/010217/03-07, із коефіцієнтом, який характеризує функціональне використання земельної ділянки Кф - 2,00 . Відповідно до розділу цільове призначення (КВЦПЗ) інформація не внесена до відомостей Державного земельного кадастру .

В подальшому, Відділом у м.Дніпро Головного управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області, на замовлення Департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпропетровської міської ради, було сформовано витяг від 18.06.2018р. №40/040618/03-07із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, згідно якої, нормативна грошова оцінка вищевказаної земельної ділянки визначена станом на 01.01.2017р. на рівні 10757213,69 грн. (Цільове призначення земельної ділянки (ЦВЦПЗ): 03.10 - для буд. та обслуг. будівель ринкової інфраструктури (адм.буд., оф.прим. та інших буд.гром.забуд., які викор. для здійснення підприємн. та інш. діяльності, пов`яз. з отрим. прибутку. Коефіцієнт (Кф) - 2,5).

Зі змісту витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 01.02.2017р. №184/010217/03-07та від 18.06.2018р. №40/040618/03-07вбачається, що при визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки,територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, застосовані різні коефіцієнти функціонального використання (Кф) із значенням 2,0 та 2,5 відповідно, що і призвело до визначення різної нормативної грошової оцінки земельної ділянкиіз кадастровим номером1210100000:08:714:0013.

Процедура проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів з 01.01.2017р. визначається Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №489 від 25.11.2016 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 19.12.2016 року за №1647/29777.

Відповідно до п.3 Розділу ІІ Порядку №489 нормативна грошова оцінка всіх категорій земель та земельних ділянок населених пунктів (за винятком земель сільськогосподарського призначення та земельних ділянок водного фонду, що використовуються для риборозведення) визначається згідно з формулою 1.

Згідно із п.5 Розділу ІІ Порядку №489 коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), встановлюється на підставі Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року № 548, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01 листопада 2010 року за № 1011/18306 (додаток 1). Отже коефіцієнт функціонального використання земельної ділянки, який впливає на визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка є базою оподаткування плати за землю, встановлюється залежно від коду виду цільового призначення земель. При цьому у Примітках Додатку І до Порядку №489 визначено, що у разі якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) застосовується із значенням 2,0.

Тобто, єдиною умовою за якої починаючи з 01.01.2017 р. повинен застосовуватися Кф інший, ніж із значенням 2,0, є наявність у відомостях Державного земельного кадастру коду Класифікації видів цільового призначення земель.

Листом вих.№28-4-0.38-428/107-18 від 13.03.2018р. Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області повідомило позивача про те, що управління вважає за можливе з метою забезпечення обліку земельних ділянок за видами цільового призначення земель змінити код КВЦПЗ у даних Державного земельного кадастру для земельної ділянки за кадастровим номером 1210100000:08:714:0013, яка розташована за адресою: вул .Велика Діївська (Братів Трофімових), б.111 М на значення: 03.10 - для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку .

Отже, до 2017 році відомості Державного земельного кадастру не містили інформації про код Класифікації видів цільового призначення земель відносно земельної ділянки, яка перебуває в користуванні позивача. Такі відомості, як встановлено судом та не заперечувалось учасниками справи, були внесені до Державного земельного кадастру на підставі заяви -Департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради.

Крім цього, згідно із Додатком №9 до Порядку №489, яким затверджено форму витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку, передбачено зазначення у витязі із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки лише дати формування витягу. Зазначення у витязі інших дат, в тому числі стосовно визначення нормативної грошової оцінки станом на будь-яку іншу дату, Додатком 9 до Порядку №489 не передбачено.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позивач правомірно застосував у розрахунку розміру орендної плати відомості, які отримав від ГУ Держгеокадастру в Дніпропетровській області (витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 01.02.2017р. №184/010217/03-07), при тому що витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 18.06.2018р. №40/040618/03-07, на час подання декларації за 2017 рік, не існувало, а тому він не мігбути врахований позивачем при розрахунку розміру орендної плати за землю.

При цьому, відповідальність за правильність визначення показників (в тому числі і коефіцієнта функціонального використання Кф) при формуванні Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки та обчисленні нормативної грошової оцінки земельної ділянки на підставі цих показників, покладається на орган, що його формує (в розрізі спірних відносин - Головне управління Держгеокадастру у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області). За таких обставин, користувач земельної ділянки лише використовує відомості про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, визначену у Витягу на момент складання податкової звітності та не може нести відповідальність за правильність її обчислення.

З урахуванням викладеного вище, суд зазначає, що висновки акту перевірки щодо заниження позивачем суми орендної плати за землю у 2017 році є необґрунтованим, у зв`язку із чим, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.08.2019 року №0023421404.

Статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

У рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення у справі Hasan and Chaush v. Bulgaria №30985/96).

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), №37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 20.10.2011 року у справі Рисовський проти України (п.70, п.71) Європейський Суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу належного урядування , який, зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. Суд зазначив, що на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Приписами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно із ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду у розмірі 1921,00 грн., що документально підтверджується квитанцією про сплату №47775 від 04.12.2019р., яка наявна в матеріалах справи. Отже, витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань особи, що виступала відповідачем у справі - Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0023421404 від 09.08.2019 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АКВАТОРІЯ" (вул.Б.Трофімових, буд.111М, м.Дніпро, 49000; код ЄДРПОУ 32651130) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1921,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (вул.Сімферопольська, буд.17-а, м.Дніпро, 49600; код ЄДРПОУ 43145015).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 11.03.2020 року.

Суддя Д.В. Сидоренко