Рішення

від 10.03.2020 по справі 160/13055/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2020 року Справа № 160/13055/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Верба І.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про скасування вимог про сплату боргу (недоїмки), -

встановив:

І. ПРОЦЕДУРА

1. 23.12.2019 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про скасування вимог про сплату боргу (недоїмки) від 21.05.2019 № 1160-50/67, від 08.11.2019 № 1160-50/67.

2. Ухвалою суду від 02.01.2020:

- прийнято адміністративний позов до розгляду, відкрито провадження у справі;

- призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін;

- встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті спору;

- витребувано від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області: вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 21.05.2019 № 1160-50/67 з доказами її направлення та отримання позивачем; докази направлення та отримання позивачем вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 08.11.2019 № 1160-50/67; інтегровану картку зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з дати виникнення боргу; пояснення із підтверджуючими доказами, чи подавалась позивачем податкова звітність; розрахунок сум боргу, визначених у вимогах про сплату боргу (недоїмки) від 21.05.2019 № 1160-50/67, від 08.11.2019 № 1160-50/67; усі наявні документи, на підставі яких були прийняті оскаржувані у цій справі вимоги; пояснення із підтверджуючими доказами, чи розглянута скарга на вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 16.12.2019, подана ОСОБА_1 до Державної податкової служби України.

3. 09.01.2020 до канцелярії суду надійшла заява, в якій позивач збільшила позовні вимоги, зокрема, просила суд скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 08.11.2019 № 1160-50/67, вимогу про сплату боргу (недоїмки) № 1160-50/67 від 21.05.2019, вимогу про сплату боргу (недоїмки) № 1160-50/67 від 21.08.2019.

4. Ухвалою суду від 16.01.2020:

- прийнято заяву про збільшення позовних вимог в адміністративній справі № 160/13055/19;

- витребувано від ОСОБА_1 : копію трудової книжки; довідки про знаходження у трудових правовідносинах у спірні періоди, та про нарахування та виплату заробітної плати із нарахуванням та виплатою ЄСВ.

- запропоновано відповідачу протягом 15 днів, з дня отримання копії ухвали відзив на заяву про збільшення позовних вимог в адміністративній справі № 160/13055/19;

- витребувано від відповідача: докази направлення вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 21.08.2019 № 1160-50/67; розрахунок суми боргу вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 21.08.2019 № 1160-50/67; усі наявні документи, на підставі яких була прийнята вимога про сплату боргу (недоїмки) від 21.08.2019 № 1160-50/67; пояснення із підтверджуючими доказами, чи розглянута скарга на вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 21.08.2019 № 1160-50/67; пояснення із підтверджуючими доказами, на якій системі оподаткування перебував позивач.

5. Збільшуючи зміст позовних вимог, позивач заявила клопотання про покладення на відповідача витрат на сплату судового збору за подання позову із врахуванням уточнено у розмірі 840,80 грн та витрат на професійну правничу допомоги адвоката Іванни Ковальчук загальну суму 3 500 грн.

щодо строку розгляду справи

6. Розглянута справа є важливою для позивача та потребувала від суду особливої ретельності, чим обумовлений строк її розгляду.

ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА

7. Позивач перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення дитиною трьох років, та не змогла отримати допомогу по догляду за дитиною із свого карткового рахунку у зв`язку із тим, що цей рахунок був заблокований виконавчою службою.

8. У Новокодацькому відділі державної виконавчої служби міста Дніпра позивачу повідомили, що причиною такого блокування стала вимога про сплату боргу (недоїмки) № 1160-50/67 від 21.05.2019, яку ні позивач, ні члени сім`ї не отримували. Для з`ясування причини винесення вищевикладеної вимоги, 12.12.2019 року позивач відвідала ГУ ДПС у Дніпропетровській області. Вимогу № 1160-50/67 від 21.05.2019 вручено не було, натомість надано (як мені пояснили на заміну) оновлену вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 08.11.2019 під тим самим № 1160-50/67, про що позивачем здійснено запис у відповідному журналі ДПС. Разом із тим, вимоги № 1160-50/67 від 21.05.2019 із виконавчої служби станом на сьогодні не відкликано у зв`язку із чим змушена просити суд про скасування цієї вимоги також.

9. Із змісту вимоги від 08.11.2019 № 1160-50/67 слідує, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (дівоче прізвище) має борг зі сплати єдиного соціального внеску у розмірі 26 539,26 грн.

10. 01.11.2006 позивач з ініціативи свого тогочасного роботодавця дійсно зареєструвалась як фізична особа-підприємець. Разом із тим, фактично здійснювати підприємницьку діяльність не розпочала, реалізовуючи своє право на працю в межах трудових правовідносин. Роботодавець, який наполіг на реєстрації позивача як фізичної особи-підприємця, запевняв, що така реєстрація скасована.

11. У період часу з 2006 року по сьогодні позивачем не здійснювалось жодної підприємницької діяльності, ніколи не подавалось звітності до контролюючих органів, не сплачувалось податків. Про факт не припинення моєї реєстрації як фізичної особи-підприємця дізналась у зв`язку із ознайомленням із вимогою ДПС. Після цього, здійснила припинення реєстрації підприємницької діяльності.

12. Разом із тим, оскільки фізична особа відповідає за зобов`язання, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, моє зобов`язання по сплаті податку не припинилось у зв`язку із припиненням державної реєстрації фізичної-особи підприємця (постанова ВСУ у справі № 6-125цс13 від 04.12.2013), а тому для захисту свого права позивач змушена звертатись до суду.

13. З 07.03.2017 позивач я працює на посаді контролера водопровідного господарства управління Водозбуд Комунального підприємства Дніпроводоканал Дніпропетровської міської ради, що підтверджується довідкою від 14.07.2019 № 317/4-14. На даний час знаходиться у відпустці по вагітності і пологах до досягнення дитиною трирічного віку з 25.06.2019 по 29.03.2022.

14. Оскільки, починаючи із березня 2017 року перебуває у трудових відносинах з Комунальним підприємством Дніпроводоканал Дніпропетровської міської ради, єдиний соціальний внесок за мене сплачується роботодавцем, що підтверджується інформацією Пенсійного фонду України, яка міститься у формі ОК-5 від 13.12.2019 і свідчить про безпідставність вимог ДПС про подвійну сплату такого внеску, оскільки Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування не передбачено обов`язку особи двічі сплачувати єдиний внесок при одночасному перебуванні фізичної особи в трудових відносинах та здійснення підприємницької діяльності.

15. Законодавча назва єдиний соціальний внесок та мета його збору, якою є забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством прав фізичних осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування свідчить про те, що такий сплачується лише один раз.

16. Вищевикладене також підтверджується судовою практикою. Зокрема, при розгляді судової справи № 440/2149/19 Касаційний адміністративний суд Верховного Суду сформував правову позицію, відповідно до якої особа, яка зареєстрована як фізична особа - підприємець, проте господарську діяльність не веде та доходи не отримує зобов`язана сплачувати єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування не нижче розміру мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу лише за умови, що така особа не є найманим працівником. В іншому випадку якщо особа є найманим працівником, така особа є застрахованою і платником єдиного внеску за неї є її роботодавець, а мета збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування досягається за рахунок його сплати роботодавцем.

17. Також, контролюючим органом було грубо порушено процедуру прийняття оскаржуваних мною вимог. Зокрема, відповідно до частини третьої статті 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування обчислення недоїмки єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

18. Контролюючим органом не проводилось жодних перевірок та аналізів бухгалтерської звітності чи інших документів, а підставою для видачі вимоги, всупереч вимог статті 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування стали виключно дані інформаційної системи органів доходів в зборів. При цьому, у вимозі зазначене прізвище ОСОБА_1 , яке на даний час є недійсним. Зокрема, 19.09.2014 позивачем було укладено шлюб і після державної реєстрації шлюбу обрано прізвище ОСОБА_1 .

19. У відповіді на відзив позивач підтвердила, що нею була вимушено сплачена сума єдиного внеску, що стягувалась у примусовому порядку, що не позбавляє її оскарження вимог у судовому порядку, оскільки право на судовий захист не залежить від факту сплати/несплати коштів, які вимагав контролюючий орган. Сам факт оплати не звільняє відповідача від обов`язку довести правомірність свого рішення та дотримання ним чинного законодавства при прийняття останнього.

ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА

20. Відповідач проти позову заперечив повністю, зазначив, що відповідно до Закону України № 2464 Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , із змінами, які набули чинності з 01.01.2017, що стосуються платників, які перебувають на загальній системі оподаткування та якими не отриманий дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року) фізичні особи підприємці зобов`язані сплачувати суму єдиного внеску, яка не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

21. У 2017 році ця сума становила 3 200 грн (мінімальна заробітна плата) х 22% = 704 грн/місяць, у 2018 році - 3 723 грн х 22% = 819,06 грн/місяць, у 2019 році - 4 173 грн х 22% = 918,06 грн/місяць.

22. В ході проведення інвентаризації даних, які обліковувалися в інтегрованій картці платника єдиного внеску по коду бюджетної класифікації 71040000 (далі - ІКП) фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в автоматичному режимі були нараховані щоквартальні нарахування:

- за 2017 рік, строк сплати 09.02.2018 - 8 448 грн;

- за 1 квартал 2018 року, строк сплати 19.04.2018 - 2 457,18 грн;

- за 2 квартал 2018 року, строк сплати 19.07.2018 - 2 457,18 грн;

- за 3 квартал 2018 року, строк сплати 19.10.2018 - 2 457,18 грн.

23. Враховуючи відсутність сплати в інтегрованій картці платника станом на 31.12.2018 виникла недоїмка в розмірі 15 819,54 грн.

24. Протягом 2019 року, відповідно до вимог чинного законодавства, ОСОБА_1 в автоматичному режимі були нараховані щоквартальні нарахування єдиного внеску, а саме:

- за 4 квартал 2018 року, строк сплати 19.02.2019 - 2 457,18 грн;

- за 1 квартал 2019 року, строк сплати 19.04.2019 - 2 754,18 грн.

25. Враховуючи відсутність сплати в інтегрованій картці платника станом на 01.05.2019 виникла недоїмка в розмірі 21 030,90 грн.

26. Керуючись абзацом 1 пункту 4 розділу VІ Інструкції № 449 контролюючим органом сформовано вимогу про сплату боргу № Ф-1160-50/67 від 21.05.2019, яку направлено платнику на податкову засобами поштового відправлення реєстраційний № 4930009078306. Дане поштове відправлення повернуто контролюючому органу з відміткою за закінченням терміну зберігання 05.09.2019.

27. Верховний суд виходить з того, що документи вважаються належним чином врученими платнику податків, якщо вони надіслані платнику податків за податковою адресою рекомендованим листом з повідомленням про вручення (постанова від 24.09.2019 № 825/1109/16).

28. В автоматичному режимі позивачу нараховані щоквартальні нарахування:

- за 2 квартал 2019 року, строк сплати 19.07.2019 - 2 754,18 грн;,

- за 3 квартал 2019 року, строк сплати 19.10.2019 - 2 457,18 грн.

29. Враховуючи відсутність сплати в інтегрованій картці платника станом на 31.10.2019 виникла недоїмка в розмірі 26 539,26 грн.

30. Керуючись абзацом 1 пункту 4 розділу VІ Інструкції № 449 контролюючим органом сформовано вимог сплату боргу № Ф-1160-50/67 від 08.11.2019, яку вручено платнику особисто під підпис 12.12.2019.

31. ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу суду на те, що платником самостійно сплачено недоїмку з єдиного внеску, відповідно до платіжного доручення № @2РL000493 від 20.12.2019 на суму 26 539,26 грн).

32. Відповідно чого зобов`язання з єдиного внеску вважається узгодженим та відсутній предмет оскарження так як відповідно до підпункту 60.1.1 пункту 60.1 статті 60 ПК України податкова вимога вважається відкликаною у разі, якщо сума податкового боргу була погашена самостійно платником податків або органом стягнення.

33. Відповідно до підпункту 60.1.1 пункту 60.1 статті 60 ПК України вимоги ГУ ДПС у Дніпропетровській області № Ф-1160-50/67 від 08.11.2019 про сплату боргу (недоїмки) в розмірі 26 539,26 грн та № Ф-1160-50/67 від 21.05.2019 на суму 21 030,90 грн є нечинними та відкликаними, так як у платника відсутня заборгованість.

34. Відповідно до інтегрованої картки у позивача відсутні як і нарахування з єдиного внеску (бо з 16.12.2019 позивач не є платником єдиного внеску) та недоїмка.

35. З 01.01.2016 фізична особа-підприємець ОСОБА_1 є платником єдиного внеску.

36. При цьому, частиною 4 статті 4 Закону № 2464-VI передбачено, що особи, зазначені у пунктах 4 та 5-1 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони: отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

37. Щодо фізичних осіб підприємців, які не здійснюють підприємницьку діяльність, то вони не звільнені Законом № 2464 від сплати єдиного внеску.

38. У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

39. Надсилання податковим органом рішення із затримкою не впливає на обов`язок особи сплачувати встановлені податковим законодавством податки та збори (постанова Верховного Суду від 19.11.2018 по справі № 804/5370/17).

40. Враховуючи вищезазначене та у зв`язку з тим, що за даними інформаційної системи фіскального органу даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 з 01.11.2006 до 16.12.2019 була фізичною особою-підприємцем, тож 2017-2019 роки є періодами, за який ФОП ОСОБА_1 необхідно було сплачувати єдиний внесок, як фізичній особі підприємцю, а не найманому працівнику, яка влаштована на роботу з 07.03.2017 та працювала до 25.06.2019.

41. Окрім того, ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу суду на те, що визначальним для вирішення справи є дослідження та встановлення нарахування та сплати єдиного внеску.

42. Отже, визначальним для вирішення справи є встановлення фактів несплати (несвоєчасної) сплати позивачем єдиного соціального внеску на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів, а саме: зворотного боку облікової картки платника єдиного соціального внеску ФОП ОСОБА_1 , які відображують не сплату єдиного внеску.

43. Дана позиція підтверджується в постанові Верховного Суду від 12.07.2019 у справі № 813/753/18.

44. Отже, вимога ГУ ДФС у Дніпропетровській області № Ф-1160-50/67 від 08.11.2019 про сплату боргу (недоїмки) в розмірі 26 539,26 грн є абсолютно законною.

45. Відносини щодо адміністрування єдиного внеску при одночасному перебуванні фізичної особи в трудових відносинах та наявності у неї статусу фізичної особи-підприємця Законом № 2464-VІ не врегульовано.

46. Необхідними умовами для сплати особою єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є провадження такою особою, зокрема, підприємницької діяльності та отримання доходу від такої діяльності, який і є базою для нарахування ЄСВ. Отже, саме дохід особи від такої діяльності є базою для нарахування, проте за будь-яких умов розмір ЄСВ не може бути меншим за розмір мінімального страхового внеску за місяць. При цьому, за відсутності бази для нарахування ЄСВ у відповідному звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, законодавство встановлює обов`язок особи самостійно визначити цю базу, розмір єдиного внеску не може бути меншим за розмір мінімальної заробітної плати.

47. Таким чином, метою встановлення розміру мінімального страхового внеску та обов`язку сплачувати його незалежно від наявності бази для нарахування є забезпечення у передбачених законодавством випадках мінімального рівня соціального захисту осіб шляхом отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

48. Наведене правове врегулювання дає підстави для висновку, що, з урахуванням особливостей форми діяльності осіб, що зареєстровані як фізичні особи підприємці, проте фактично не здійснюють та не ведуть господарську діяльність та доходи не отримують, саме задля досягнення вищевказаної мети збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування законодавством встановлено обов`язок сплати особами мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу від їх діяльності.

ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

49. ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстрована фізичною особою-підприємцем 01.11.2006 номер запису: 2 224 000 0000 037870, припинила підприємницьку діяльність 16.12.2019 (а.с.25-26).

50. Позивач перебувала на обліку в Правобережному управлінні ГУ ДФС у Дніпропетровській області, як фізична особа-підприємець, як платник, яким обрано загальну систему оподаткування.

51. 19.09.2014 зареєстровано шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 , прізвище дружини після державної реєстрації шлюбу ОСОБА_1 (а.с.13).

52. Записами трудової книжки підтверджується працевлаштування позивача, у тому числі, у період з 15.01.2014 по 03.03.2017, з 07.03.2017 до 24.01.2020 включно (а.с.83-85).

53. Персоніфікованими відомостями про застраховану особу за формою ОК-5 Пенсійного фонду України підтверджено сплату заробітку для нарахування пенсії, із позначкою про сплату страхових внесків (а.с.9-11):

- у 2017 році: з січня по березень включно ТОВ Готельно-ресторанний комплекс Хутір (ЄДРПОУ 35270101); з березня по грудень включно Комунальним підприємством Дніпроводоканал Дніпропетровської міської ради (ЄДРПОУ 03341305);

- у 2018 році: з січня по грудень включно Комунальним підприємством Дніпроводоканал Дніпропетровської міської ради (ЄДРПОУ 03341305);

- у 2019 році; з січня по червень включно Комунальним підприємством Дніпроводоканал Дніпропетровської міської ради (ЄДРПОУ 03341305); з квітня по жовтень Правобережним Управлінням соціального захисту населення Дніпровської міської ради (ЄДРПОУ 42788513).

54. Довідкою від 04.02.2017 № 7 підтверджено отримання позивачем доходу у виді заробітної плати в ТОВ Готельно-ресторанний комплекс Хутір за період з 01.01.2017 по 04.03.2017 у розмірі 9 939,54 грн за роботу на посаді оператора.

55. Довідками від 06.02.2020 № 52, 53, 54 підтверджено отримання позивачем доходу у виді заробітної плати в Комунальному підприємстві Дніпроводоканал Дніпропетровської міської ради за період з березня 2017 року по червень 2019 року у повному обсязі із нарахуванням та сплатою у повному обсязі сум єдиного внеску у встановлені терміни.

56. Згідно зі довідкою від 04.07.2019 № 317/4-14 ОСОБА_1 працює в Комунальному підприємстві Дніпроводоканал Дніпропетровської міської ради з 07.03.2017, знаходиться у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 3-х років з 25.06.2019 по 29.03.2022 (а.с.14).

57. Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області сформовано ОСОБА_1 :

- станом на 30.04.2019 вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 21.05.2019 № Ф-1160-50/67 на суму недоїмки у розмірі 21 030,90 грн (а.с.69).

- станом на 31.07.2019 вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 21.08.2019 № Ф-1160-50/67 на суму недоїмки у розмірі 23 785,08 грн (а.с.39).

- станом на 31.10.2019 вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 08.11.2019 № Ф-1160-50/67 на суму недоїмки у розмірі 26 539,26 грн (а.с.12, 70).

58. Позивач подала до ДПС України скарги на вимоги про сплату боргу (недоїмки)

- скарга від 16.12.2019 на вимоги про сплату боргу (недоїмки) № 1160-50-67 від 21.05.2019 від 08.11.2019 (а.с.16-27).

- скарга від 09.01.2020 на вимогу про сплату боргу (недоїмки) № 1160-50-67 від 21.08.2019 від 08.11.2019 (а.с.41-45).

59. Згідно із відомостями інтегрованої картки платника податків контролюючим органом проведено наступні записи (а.с.65-67):

-- станом на 31.12.2018 недоїмка 15 819,54 грн;

- 21.01.2019: 2 457,18 грн, нараховано ЄВ № 165500/еv від 21.01.2019, термін сплати 21.01.2019; 2 457,18 грн збільшено недоїмку;

-- станом на 31.01.2019 недоїмка 18 276,72 грн;

- 19.04.2019: 2 457,18 грн, нараховано ЄВ № 3084778/еv від 19.04.2019, термін сплати 19.04.2019; 2 457,18 грн збільшено недоїмку;

-- станом на 30.04.2019 недоїмка 21 030,90 грн;

-- станом на 31.05.2019 недоїмка 21 030,90 грн;

-- станом на 30.06.2019 недоїмка 21 030,90 грн;

- 19.06.2019: 2 457,18 грн, нараховано ЄВ № 4557607/еv від 19.07.2019, термін сплати 19.07.2019; 2 457,18 грн збільшено недоїмку;

-- станом на 31.07.2019 недоїмка 23 785,08 грн;

-- станом на 31.08.2019 недоїмка 23 785,08 грн;

-- станом на 30.09.2019 недоїмка 23 785,08 грн;

- 21.10.2019: 2 457,18 грн, нараховано ЄВ № 6036626/еv від 21.10.2019, термін сплати 21.10.2019; 2 457,18 грн збільшено недоїмку;

-- станом на 31.10.2019 недоїмка 26 539,26 грн;

-- станом на 30.11.2019 недоїмка 26 539,26 грн;

- 20.12.2019: зараховано 26 539,26 грн, надходження коштів у рахунок погашення податкового боргу/недоїмки з єдиного внеску платіжне доручення № @PL000493 від 20.12.2019;

- 20.12.2019: у зв`язку із сплатою погашено недоїмку, нараховано довідково пеню та нараховано довідково штрафні санкції;

-- 31.12.2019: недоїмка відсутня.

V. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

60. Відповідно до пункту 1.3 статті 1 ПК України цей Кодекс не регулює питання погашення зобов`язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, зборів на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

61. Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначені Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI).

62. Статтею 1 Закону № 2464-VI наведено визначення наступних термінів:

- єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування;

- застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок;

- максимальна величина бази нарахування єдиного внеску - максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює п`ятнадцяти розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом, на яку нараховується єдиний внесок;

- мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця;

- недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

63. Згідно статті 2 Закону № 2464-VI дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

64. Виключно Законом № 2464-VI визначаються, зокрема: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність.

65. Згідно пункту 4 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

66. Правила обліку платників єдиного внеску врегульовані статтею 5 Закону № 2464-VI.

67. Облік осіб, зазначених у пунктах 1, 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, ведеться в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

68. Відповідно до підпунктів 1, 4 частини другої статті 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв`язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю.

69. У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця така фізична особа користується правами, виконує обов`язки та несе відповідальність, що передбачені для платника єдиного внеску, в частині діяльності, яка здійснювалася нею як фізичною особою-підприємцем (частина четверта статті 6 Закону № 2464-VI).

70. З 01.01.2017 відповідно до пункту 2 частини першої статті 7 Закону № 2464-VI для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

71. У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

72. У зв`язку з прийняттям Закону України від 03.10.2017 № 2148-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій , внесено зміни до Закону № 2464-VI, які набули чинності з 01.01.2018.

73. З 01.01.2018 єдиний внесок нараховується:

2) для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5 1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць;

- у разі, якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

74. Частиною четвертою статті 8 Закону № 2464-VI визначено, що порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - ПК України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

75. Відповідно до частини другої статті 9 Закону № 2464-VI обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

76. Відповідно до частини третьої статті 9 Закону № 2464-VI обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

77. Органи доходів і зборів мають право проводити перевірки у фізичних осіб - підприємців бухгалтерських книг, звітів, кошторисів та інших документів про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску, достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру, отримувати необхідні пояснення, довідки і відомості (зокрема письмові) з питань, що виникають під час такої перевірки. Документальні та камеральні перевірки проводяться у порядку, встановленому Податковим кодексом України (пункт 2 частини першої статті 13 Закону № 2464-VI).

78. Згідно частини першої статті 25 Закону № 2464-VI:

- рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов`язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами;

- положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов`язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок;

- орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату;

- вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом;

- платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

79. Процедура нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) страхувальниками, визначеними Законом № 2464-VI, нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів визначена Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 04.05.2018 № 469, далі - Інструкція № 449).

80. Пунктом 10 розділу ІV Інструкції № 449 визначено, що обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів здійснюється на підставі актів документальної перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органу доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму виплат (доходу), на які нараховується єдиний внесок.

81. Згідно пункту 3 Розділу VI Інструкції № 449 органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо:

- дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів;

- платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;

- платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

82. У випадку, передбаченому абзацом другим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) приймається відповідним органом доходів і зборів протягом 10 робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника єдиного внеску до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки.

83. Орган доходів і зборів надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску протягом трьох робочих днів з дня її винесення.

84. Пунктом 4 Розділу VI Інструкції № 449 встановлено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

85. Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , затверджений наказом Міністерства фінансів України від 20.06.2016 № 422 (далі - Порядок № 422) визначає організацію діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

86. Відповідно до пункту 2 розділу І Порядку № 422 базовий запис - первинний запис в інформаційній системі.

87. Облікові показники - показники, що інтегруються в процесі ведення оперативного обліку.

88. Оперативний облік - процес відображення, систематизації та узагальнення первинних показників через їх перетворення в облікові показники в ІКП.

89. Первинні документи - документи, що складені платниками податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску та/або органами ДФС, іншими органами влади згідно з чинним законодавством (податкові декларації, митні декларації, аркуші коригування, уточнюючі розрахунки, податкові повідомлення-рішення, рішення контролюючого органу, вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску, судові рішення, рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу), інформація органів Державної казначейської служби України про надходження податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів та єдиного внеску тощо).

90. Згідно з розділом ІІ Інтегрована картка платника Порядку № 422 з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

91. ІКП відкриваються автоматично кожному платнику у разі:

- нарахування сум грошових зобов`язань і пені з податків, зборів та сум єдиного внеску, самостійно визначених платником (за фактом надходження податкових декларацій, розрахунків, уточнюючих розрахунків);

- нарахування сум грошових зобов`язань і пені з податків, зборів та сум єдиного внеску, визначених органом ДФС (акт перевірки, податкове повідомлення-рішення, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, передбачених Законом України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів , рішення про застосування штрафних санкцій по єдиному внеску, вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску);

- сплати податків, зборів та єдиного внеску за фактом надходження інформації органів Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) про надходження сум податків, зборів, єдиного внеску.

VІ. ОЦІНКА СУДУ

щодо нарахування сум єдиного внеску

92. Позивач з 01.11.2006 по 16.12.2019 перебувала на загальній системі оподаткування як фізична особа-підприємець.

93. Суд зазначає, що метою встановлення розміру мінімального страхового внеску та обов`язку сплачувати його незалежно від наявності бази для нарахування є забезпечення у передбачених законодавством випадках мінімального рівня соціального захисту осіб шляхом отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

94. За позивача у спірному періоді сплачені суми єдиного внеску та позивач має відповідний трудовий стаж.

95. Таким чином, позивач є застрахованою особою і єдиний внесок за нього нараховував та сплачував роботодавець та в подальшому управління соціального захисту, що виключає обов`язок по сплаті єдиного внеску позивачем як підприємцем, що призвело б до подвійної сплати єдиного внеску у мінімальному розмірі.

96. Інше тлумачення норм Закону № 2464-VI щодо необхідності сплати єдиного внеску особами, які перебувають на обліку в органах ДФС і зареєстровані як фізичні особи-підприємці (однак господарську діяльність не здійснюють і доходи не отримують), та які одночасно перебувають у трудових відносинах, спричиняє подвійну його сплату (безпосередньо особою та роботодавцем), що суперечить меті запровадженого державою консолідованого страхового внеску.

щодо добровільної сплати сум єдиного внеску

97. Сплата позивачем у зв`язку із примусовим виконанням вимоги про сплату боргу (недоїмки) направлена на мінімізацію негативних наслідків прийняття оскаржуваних вимог, та не може бути підставою для відмови у позові або відмови у судовому захисті порушених прав позивача.

98. Розгляд заявленого спору по суті потребує захисту інших прав позивача, зокрема згідно із відомостями ІКП контролюючий орган довідково нарахував пеню та штрафні санкції за несвоєчасну сплату нарахованих в ІПК сум єдиного внеску, які в подальшому пред`являтимуться до стягнення.

99. Доводи відповідача про те, що вимога про сплату боргу (недоїмки) по єдиному внеску є відкликаною на підставі статті 60 ПК України, є помилковими, оскільки норми Кодексу щодо відкликання податкових вимог не розповсюджуються на вимоги сплату боргу (недоїмки) по єдиного внеску, останній не є податком.

щодо автоматичного обчислення суми єдиного внеску

100. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із того, що оскаржувана вимога про сплату боргу (недоїмки) сформована у зв`язку із автоматичним внесенням до інтегрованої картки платника (ІКП) зобов`язань зі сплати сум єдиного внеску.

101. В обґрунтування заперечень проти позову відповідач посилався на облікові дані з інформаційної системи органу доходів і зборів, як підставу формування вимоги про сплату боргу (недоїмки), здійснення нарахування інвентаризації даних на підставі алгоритму автоматичного розрахунку, та пункт 4 Розділу VI Інструкції № 449.

102. Відповідно до частини другої статті 2 Закону № 2464-VI виключно цим Законом визначається порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску.

103. Порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається Законом № 2464-VI, в частині адміністрування - ПК України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (частина четверта статті 8 Закону № 2464-VI).

104. Порядок 1) нарахування, 2) обчислення та 3) сплати єдиного внеску визначені відповідними статтями Закону № 2464-VI.

105. Таким чином: нарахування єдиного внеску здійснює платник, правильність здійсненого нарахування - перевіряє орган доходів і зборів (пункти 2, 3 частини другої статті 6, частина третя статті 9); звітність про нарахування подає платник (частина двадцять восьма статті 8); донарахування здійснює орган доходів і зборів із застосування штрафних санкцій (пункт 3 частини одинадцятої статті 25).

106. Обчислення єдиного внеску здійснюється (стаття 9 Закону № 2464-VI):

а) платником: обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок (частина друга статті 9 Закону № 2464-VI).

б) органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом № 2464-VI: обчислення єдиного внеску, здійснюється на підставі (частина третя статті 9 Закону № 2464-VI):

- актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску;

- звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів;

- бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

107. Таким чином, частина третя статті 9 Закону № 2464-VI встановлює чіткий перелік документів (в подальшому доказів у судовому процесі), на підставі яких органами доходів і зборів здійснюється обчислення єдиного внеску.

108. В розглянутому спорі:

- акти перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску - не складались, перевірка в порядку пункту 2 частини першої статті 13 Закону № 2464-VI - не проводилась;

- звітність з єдиного внеску позивачем на подавалась;

- бухгалтерські та інші документи - не перевірялись.

(щодо вчинення запису в ІКП)

109. При вчиненні в ІКП записів були відсутні первинні документи, визначені пунктом 2 розділу І Порядку № 422.

110. Відповідач не обґрунтував підстав та унормування процедури автоматичного внесення в ІКП записів.

(щодо формування вимоги)

111. Процедура нарахування і сплати єдиного внеску страхувальниками, нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів визначена Інструкцією № 449.

112. Згідно пункту 10 Розділу ІV Інструкції № 449 обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів здійснюється на підставі актів документальної перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органу доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму виплат (доходу), на які нараховується єдиний внесок.

113. Пунктом 4 Розділу VI Інструкції № 449 встановлено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі: актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів.

114. Згідно пункту 3 Розділу VI Інструкції № 449 надсилання платникам вимоги про сплату боргу (недоїмки) передбачено у трьох випадках:

- дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів;

- платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;

- платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

115. Статтею 1 Закону № 2464-VI визначено, що недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

116. Таким чином, в розглянутих правовідносинах первісно мала б бути обчислена недоїмка, в порядку частини третьої статті 9 Закону № 2464-VI, однак, як зазначено вище, відповідне обчислення відповідачем не здійснено та не оформлено.

117. При проведенні перевірки в установленому законом порядку, та обчисленні єдиного внеску, відповідач мав встановити яка сума єдиного внеску у спірному періоді сплачена роботодавцем за платника податків, проте вказані дії відповідачем не здійснені.

118. Доводи відповідача про достатність відомостей облікових даних з інформаційної системи для внесення відомостей в ІКП, обчислення недоїмки по єдиному внеску та формування вимоги про сплату боргу (недоїмки) не відповідають вищенаведеним нормам права, оскільки відповідач не застосував та не виконав вимоги частини третьої статті 9 Закону № 2464-VI, а користувався пунктом 4 Розділу VI Інструкції № 449, акту нижчої юридичної сили, при цьому не виконавши вимоги пункту 10 Розділу ІV Інструкції № 449.

VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ

119. Надаючи оцінку доводам сторін, суд виходить із завдання адміністративного судочинства, та оцінює процедуру прийняття оскаржуваної вимоги про сплату боргу (недоїмки) на відповідність статті 19 Конституції України.

120. З системного аналізу матеріалів справи та наведених норм законодавства, судом встановлено, що обчислення сум недоїмки по єдиному внеску та відображення нарахувань в інтегрованій картці здійснено органом доходів і зборів без проведення перевірки, у порядку встановленому ПК України, вчинене автоматичне обчислення призвело до невстановлення факту сплати єдиного внеску за позивача роботодавцем, сум та періодів сплати.

121. Відповідач протиправно нарахував єдиний внесок за період, коли за позивача у встановленому законом порядку були сплачені страхові внески.

122. Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

123. Суд зазначає, що заявлений спір є майновим, отже вирішення спору пов`язане із правом позивача на мирне володіння майном, охоронюваним статтею 1 Протоколу Першого до Конвенції, тому суд враховує й норми статей 6, 13 Конвенції.

124. Європейський суд з прав людини у рішенні по справі Рисовський проти України (№ 29979/04) висловив правову позицію, відповідно до якої принцип належного урядування , зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості уникати виконання своїх обов`язків.

125. Вказаний висновок підтверджений ЄСПЛ також у рішенні по справі Лелас проти Хорватії (заява № 55555/08, п.74, від 20.05.2010).

126. Таким чином, недодержання встановленої законом процедури прийняття суб`єктом владних повноважень рішення призводить до незаконності рішення, що неодноразово зазначав Верховний Суд та відображено у чисельній практиці Європейського суду з прав людини.

127. Оскаржувана вимога про сплату боргу (недоїмки) прийнята всупереч порядку, встановленому абзацом сьомим частини першої статті 5, частиною третьою статті 9 Закону № 2464-VI (у формі незастосування) та пунктам 3, 4 Розділу VI Інструкції № 449 (у формі неправильного застосування), без врахування сплати єдиного внеску за позивача роботодавцем та управлінням соціального захисту.

128. В розглянутому спорі, у разі відмови у задоволенні позову та визнання правомірними оскаржуваних вимог про сплату боргу (недоїмки), які є виконавчими документами, суду належало б зазначити про додержання органом доходів і зборів абзацу сьомого частини першої статті 5, частини третьої статті 3 статті 9 Закону № 2464-VI, визнання правомірним нарахування подвійного єдиного внеску.

129. Фактично здійснені послідовні дії відповідача: внесення записів за періоди 2017-2019 роки, формування вимоги про сплату борги (недоїмки) - не є вчиненими у законному порядку та спосіб, отже є протиправними та такими, що порушують права та законні інтересі позивача та суперечать принципу належного урядування.

130. Недодержанням передбаченого порядку обчислення єдиного внеску відповідач ухиляється від виконання обов`язку, покладеного на нього законом, уникаючи виконання такого обов`язку та покладаючи тягар відповідальності та негативні наслідки на позивача, що є неприпустимим.

131. Здійснюючи контроль легальності у розглянутому спорі, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позову.

132. Посилання відповідача правовий висновок Верховного Суду, наведений у постанові від 12.07.2019 у справі № 813/753/18, у якій нараховано штраф юридичній особі по сплаті ЄВ за працівників, не може бути застосованій у цій справі.

133. Задовольняючи позовні вимоги суд застосовував правові висновки Верховного Суду щодо аналогійних правовідносин, висловлені у постановах від 04.12.2019 у справі № 440/2149/19, від 23.01.2020 у справі № 480/4656/18.

щодо судових витрат

щодо витрат на сплату судового збору

134. У зв`язку із задоволенням позову суд покладає на відповідача понесені позивачем витрати на сплату судового збору у розмірі 840,80 грн.

щодо витрат на професійну правничу допомогу

135. Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (частина перша статті 132 КАС України).

136. Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

137. Згідно з частиною третьою статті 134 Витрати на професійну правничу допомогу КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

138. Частиною четвертою статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

139. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із (частина четвертою статті 134 КАС України): складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

140. Згідно із частиною шостою статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

141. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).

142. Позивач заявив клопотання про покладення на відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 500 грн, відповідач заяв та клопотань з цього питання не надав.

143. З матеріалів справи вбачається, що позивачу надана професійна правнича допомога адвокатом Ковальчук Іванною Олександрівною, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю від 29.08.2019 Серія ЛВ № 001663, відповідно до договору про надання правової допомоги № 16/26 від 17.12.2019, додатком до якого визначений розмір гонорару адвоката.

144. Сторонами договору 30.01.2020 складений акт наданих послуг у сфері права згідно договору № 16/26 адвокатом вчинені наступні дії правовий аналіз обставин справи та підготовка проекту позовної заяви - 2 000 грн (5 год.), підготовка проекту заяви про збільшення позовних вимог - 500 грн. (1,20 год.); підготовка відповіді на відзив, адвокатських запитів, клопотань - 1 000 грн (3 год.).

145. Позивачем на користь адвоката Ковальчук І.О. здійснені платежі згідно наданих квитанцій у безготівковій формі 30.01.2020 у розмірі 500 грн, 14.01.2020 у розмірі 500 грн, 23.12.2019 у розмірі 500 грн, 17.12.2019 у розмірі 2 000 грн.

146. Суд дійшов висновку про достатність підстав для задоволення заявленого клопотання, у зв`язку із чим покладає понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 500 грн на відповідача.

147. Керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

148. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; код НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015; вул. Сімферопольська, 17-А, м. Дніпро, 49005) про скасування вимог про сплату боргу (недоїмки) - задовольнити повністю.

149. Визнати протиправними та скасувати вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 21.05.2019 № 1160-50/67, від 21.08.2019 № 1160-50/67, сформовані Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області.

150. Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 08.11.2019 № 1160-50/67, сформовану Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області.

151. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області понесені судові витрати на сплату судового збору та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 340,80 грн.

152. Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

153. Повне рішення складено 10.03.2020.

Суддя І.О. Верба