ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
справа №380/1910/20
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
11 березня 2020 року м.Львів
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Потабенко В.А., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Залузької сільської ради про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язати вчинити дії, - в с т а н о в и л а:
06.03.2020 ОСОБА_1 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Залузької сільської ради, з наступними вимогами:
- визнати незаконним та скасувати п. 2 рішення Залузької сільської ради №909 від 11.09.2019 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, як власнику сертифіката на право на земельну ділянку частку (пай) ОСОБА_1 » ;
- зобов`язати Залузьку сільську раду передати у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 1,5529 га з кадастровим номером 4625884500:02:000:0077 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Вказана позовна заява та додатки до неї сформовані та подані через систему «Електронний суд» .
Відповідно до вимог статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви, з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 вказаного Кодексу.
Частиною 2 ст. 160 КАС України передбачено, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до п. 15.1., 15.3. Розділу VII «Перехідні положення» КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі; розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі.
Отже, враховуючи, що позовна заява сформована представником позивача в системі «Електронний суд» , тобто подана не у паперовій формі, позивач або представник позивача з метою звернення до суду має подати до суду паперову позовну заяву з додатками із власноручним підписом.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 05.10.2018 у справі №815/6914/17 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 76941148), від 14.02.2019 у справі №804/6858/16 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 79846016), в ухвалі Верховного Суду від 21.05.2019 у справі №1840/2566/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 81889934).
Крім того, суддя наголошує, що позовна заява, яка подається до адміністративного суду, має відповідати вимогам ст.ст. 160, 161 КАС України, однак у позовній заяві міститься покликання на ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Так, відповідно до п.2 ч.5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Суддя зазначає, що у позові не вказано поштового індексу позивача, а також відсутнє повне найменування відповідача та його номер засобу зв`язку.
Таким чином, з метою усунення вказаних недоліків, позивачу потрібно надати суду належним чином оформлену позовну заяву, з врахуванням вимог до позовної заяви згідно КАС України, для суду та її копію для відповідача.
Крім того, суддя звертає увагу на вимоги до оформлення письмових доказів, які визначені у ст. 94 КАС України. Так, відповідно до вказаної статті, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
У відповідності до п. 5.27 Національного стандарту України «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів» (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 року №55, копія документа засвідчується відміткою, що складається зі слів «Згідно з оригіналом» , назвою посади, особистим підписом особи, яка засвідчує копію, її ініціалами та прізвищем, датою засвідчення копії, що проставляється у лівому нижньому куті документа. Одночасно підпис відповідальної особи на документі має бути засвідчений відбитком печатки організації (п.5.26 цього Національного стандарту України).
Додані позивачем до позовної заяви копії документів для суду та відповідача не засвідчені позивачем жодним чином.
Тому, на виконання вимог ч.5 ст. 94 КАС України позивачу необхідно надати належним чином завірені додані до позовної заяви копії письмових доказів для суду та відповідача.
Також суддя звертає увагу, що позовна заява подана представником позивача - адвокатом Гаталяком Макаром Ярославовичем (далі - Гаталяк М.Я.).
На підтвердження повноважень адвокат Гаталяк М.Я. надав копію ордера про надання правової допомоги серії ВС №1015575 від 05.03.2020, яку подано через систему «Електронний суд» .
Особливості представництва в адміністративному судочинстві передбачено, серед іншого ч.4 ст. 59 КАС України, згідно з якою повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданими відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» .
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» , адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Ордером визнається письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Згідно п.2 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 №41, ордер на надання правової допомоги - письмовий документ, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги у випадках і порядку, встановлених Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та іншими законами України.
Згідно вказаного Положення реквізити генеруються автоматично, всі інші реквізити ордера заповнюються адвокатом самостійно з метою збереження адвокатської таємниці.
Суддя зазначає, що повноваження представника позивача, яким є адвокат, повинні бути підтверджені оригіналом ордеру виданого на ведення справи в суді.
Згідно з вимогами ст. 62 ЦПК України ордер, який посвідчує повноваження адвоката як представника, подається в оригіналі. Відповідність оригінала копії ордера може бути посвідчена підписом судді, після чого копія приєднується до матеріалів справи.
Можливості посвідчення відповідності оригіналу копії ордеру самостійно адвокатом положеннями ЦПК України і Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не передбачено.
Вказана позиція суду також узгоджується з позицією Верховного Суду викладеною в ухвалі 29.05.2019 року, у справі № 202/5348/18.
Тобто, адвокат як представник для підтвердження своїх повноважень учасника справи повинен надати ордер, що являє собою оригінальний документ встановленої законодавством форми та змісту, який повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені Положенням № 41, з якого можна встановити, що він виданий на підставі договору про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правової допомоги, і підтверджує правомочність адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.
Інші замінники та форми відтворення змісту цього документа (копії ордера, зокрема, завірені адвокатом) не замінюють обов`язку надавати ордер як єдиний, унікальний та основний вид цього документу, який і є юридично значимим документом для цілей підтвердження повноважень адвоката.
Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, наведеній в ухвалах від 27.11.2018 у справі №826/5357/17, від 30.03.2018 у справі №908/1843/17, від 09.08.2018 у справі №826/19995/16, від 31.10.2018 у справі №9901/847/18.
Положення ч. 4 ст. 59 КАС України не містять правил, які б дозволяли адвокату підтверджувати свої повноваження поданням копії ордеру, а не основного документа, з якого була зроблена ця копія.
З огляду на викладене, позовна заява подана до суду особою, повноваження якої не підтвердженні відповідно до вимог ст. 59 КАС України, що свідчить про невиконання вимог процесуального закону при зверненні до суду.
Також суддя звертає увагу, що відповідно до ч. 4 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат зобов`язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.
Отже, для представництва особи в адміністративній справі адвокат повинен мати або ордер або довіреність, при цьому, ордер на відміну від довіреності не вказує обсяг повноважень, наданих адвокату.
Таким чином, повноваження адвоката, зокрема, стосовно підписання позову/заяви, повинно підтверджуватись домовленістю сторін саме у договорі про надання правової допомоги, який засвідчує існування між клієнтом та адвокатом домовленості стосовно об`єму наданих йому повноважень. При цьому, право підпису позову/заяви є виключним правом позивача/заявника, яке повинно надаватись представнику, шляхом окремого визначення даної дії у договорі.
В долученій до матеріалів позовної заяви копії ордера наявне посилання на договір про надання правової допомоги (правничої) допомоги №б/н від 02.03.2020 та зазначається, що договором про надання правової (правничої) допомоги права адвоката не обмежуються.
Однак копії вказаного договору до матеріалів позовної заяви не долучено.
Крім того, відповідно до п.12.4 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 №41, ордер повинен містити назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом, із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» .
Водночас, у наданому ордері вказано «у всіх судах України всіх інстанцій» без зазначення конкретної установи до якої подано позов.
Таким чином, з метою підтвердження повноважень представника, до матеріалів позовної заяви необхідно долучити договір про надання правової допомоги, який містить в собі делеговане позивачем право представнику на підписання від його імені позовної заяви та оригінал ордеру на надання правової допомоги, оформленого відповідно до вимог, зазначених в Положенні про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 №41.
Щодо сплати судового збору.
Згідно із ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до приписів постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23.01.2015№ 2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір» відповідні платіжні документи про оплату судового збору подаються до суду тільки в оригіналі.
Належним документом про сплату судового збору є оригінал квитанції установи банку або відділення зв`язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення та зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України.
Представником позивача в якості доказів сплати судового збору направлено квитанцію №9X84-549F-PO3В-ТСK6 від 05.03.2020 на суму 840,80 грн. через систему «Електронний суд» .
Отже, подана квитанція, направлена засобами електронного зв`язку, не відповідає зазначеним вимогам щодо надання суду оригіналу документу про сплату судового збору.
Таким чином, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви слід надати до суду оригінал платіжного документу №9X84-549F-PO3В-ТСK6 від 05.03.2020 про сплату судового збору в сумі 840,80 грн.
Згідно з вимогами ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи наведене вище, суддя вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та надати позивачу строк для усунення виявлених недоліків.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
у х в а л и л а:
залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Залузької сільської ради про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язати вчинити дії.
Позивачу встановити десятиденний строк для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали, з дати отримання копії вказаної ухвали.
Роз`яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Потабенко В.А.
Суд | Львівський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 11.03.2020 |
Оприлюднено | 12.03.2020 |
Номер документу | 88114505 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Потабенко Варвара Анатоліївна
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Потабенко Варвара Анатоліївна
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Потабенко Варвара Анатоліївна
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Потабенко Варвара Анатоліївна
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Потабенко Варвара Анатоліївна
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Потабенко Варвара Анатоліївна
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Потабенко Варвара Анатоліївна
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Потабенко Варвара Анатоліївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні