Рішення

від 10.03.2020 по справі 460/114/20

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

10 березня 2020 року м. Рівне №460/114/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Махаринця Д.Є. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій, - В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі позивач ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, в якому просила суд:

1. визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо застосування величини оцінки страхового стажу в розмірі 1% при призначенні позивачу пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування";

2. зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області починаючи здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком позивачу відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник 2014, 2015, 2016 роки, із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1,35% відповідно до п.п.4-4 п.4 розділу XV Прикінцеві положення з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з 08.05.2008 їй призначено пенсію згідно із Законом України "Про державну службу" №3723-XII від 16.12.1993. Розпорядженням №801931 від 25.10.2017 Рівненським об`єднаним управлінням пенсійного фонду України Рівненської області з 01.10.2017 позивачу призначена пенсія по Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Під час обчислення пенсії з 01.10.2017 відповідачем неправильно застосовано розмір величини оцінки одного року страхового стажу, а саме: замість 1,35%, застосований 1%. На звернення позивача Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повідомило про відсутність підстав щодо застосування величини оцінки страхового стажу 1,35%, оскільки управління в даному випадку здійснило переведення з одного виду пенсії на інший. Позивач зазначила, що фактично її не переведено з одного виду пенсії на інших, а призначено пенсію за іншим Законом, а тому при визначені розміру пенсію повинна застосовуватися величина оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %. У зв`язку з чим, позивач звернулася до суду та просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою суду від 10.02.2020 прийнято дану позову заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено розгляд справи здійснити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

У встановлений судом строк відповідачем подано до суду відзив на адміністративний позов, в якому він вказує на те, що вимоги позивача - є безпідставними. Так, відповідач зазначив, що позивачку переведено на пенсію за віком, шляхом застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в України, з якої сплачено страхові внески, та яка враховується для обчислення пенсій за 2014-2016 роки, із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. Більше того, відповідач наголошує, що позивачці пенсію призначено не вперше, а тому підстав для застосування величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35% - позивачці немає. На підставі вищенаведеного, відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову повністю, за безпідставністю.

Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, судом встановлено наступне.

З 08.05.2008 на підставі заяви пенсійним органом призначено позивачці пенсію за віком, згідно положень статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 р. №3723-XII в редакції, що була чинна на момент призначення пенсії.

Відповідно до копії розпорядженням №151161 від 27.11.2017, з 01.10.2017 позивачці призначена пенсія за віком, згідно із Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

03.12.2019 позивачка звернулася до відповідача з заявою, де просила надати інформацію стосовно коефіцієнта розрахунку заробітної плати та коефіцієнта стажу на дату переведення на пенсію за віком.

Листом від 18.12.2019 № 2035 Сарненський відділ обслуговування громадян (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повідомив позивача, що при призначенні пенсії за віком на загальних умовах з 01.10.2017 правомірно застосовано величину оцінки страхового стажу 1%. Відповідач, зокрема, вказав про те, що позивачу призначено пенсію в 2017 році і під час призначення пенсії застосовано величину оцінки одного року страхового стажу - 1,0 та показник середньої заробітної плати за 2014-2016 роки.

Не погоджуючись з такими діями відповідача, в частині не проведення перерахунку та виплати пенсії за віком, відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з застосуванням середньої заробітної плати (доходу ) в Україні, з якої сплачено страхові внески із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1,35%, відповідно до п.п.4-4 п.4 розділу XV "Прикінцеві положення", починаючи 01.10.2017, та вважаючи протиправним рішення, позивач звернулася до суду з даним позовом.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Як встановлено ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У ч.1 ст. 9 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.03.2003, який набрав чинності 01.01.2004 (далі - Закон України №1058-ІV від 09.03.2003) передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

В ч.3 ст.45 цього Закону зазначено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

З системного аналізу вказаних норм права судом встановлено, що при переведенні з одного виду пенсії на інший особам враховується заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), як при первісному призначенні пенсії, а за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Як встановлено матеріалами справи, та зазначено у відзиві на позовну заяву, позивачку переведено із пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 р. № 3723- XII на пенсію за віком, відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", шляхом застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в України, з якої сплачено страхові внески, та яка враховується для обчислення пенсій за 2014-2016 роки в сумі 3764,40 грн., із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%, з урахуванням проведеного перерахунку пенсії, згідно ч.4-3 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV від 09.03.2003

Більше того, відповідач наголошує, що позивачці пенсію призначено не вперше, а тому підстав для застосування величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35% - немає. Однак, з такими висновками суд не погоджується, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 11.10.2017 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 № 2148-VIII, яким внесено зміни до Закону України №1058-ІV від 09.03.2003.

Згідно із ч.4-4 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV від 09.03.2003, з 1 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %.

Судом відхиляється твердженнями відповідача в частині того, що величина оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 % не застосовуються до визначення розміру пенсії позивачці, оскільки вона призначена не вперше, з огляду на наступне.

Так, наявними матеріалами справи підтверджено, що з 08.05.2008 на підставі відповідної заяви пенсі ним органом призначено позивачці пенсію за віком, згідно положень статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 р. № 3723- XII в редакції, що була чинна на момент призначення пенсії, що також підтверджується розпорядженням відповідним розпорядженням в матеріалах справи.

Відповідно до копії розпорядженням №151191 від 27.11.2017, з 01.10.2017 позивачці призначена пенсія за віком, згідно із Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

З системного аналізу наведених норм пенсійного законодавства, суд дійшов висновку, що у даному випадку переведення позивачки з одного виду пенсії на інший, яке регламентовано ст. 45 Закону України №1058-ІV від 09.03.2003 здійснюється шляхом призначення іншого виду пенсії, на підставі поданої заяви пенсіонера, не за іншим Законом, а саме за Законом України №1058-ІV від 09.03.2003.

Аналогічний правовий підхід щодо застосування зазначених норм матеріального права міститися у постанові Верховного Суду від 06.03.2018 у справі № 185/1474/17 (2-а/185/161/17), у постанові від 06.02.2019 у справі № 333/1856/17 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 876/5312/17, та враховується при вирішенні цієї справи в силу приписів частини п`ятої статті 242 КАС України, згідно якої при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного суду.

З огляду на зазначене, положення п. 4-4 Прикінцевих положень Розділу XV Закону України №1058-ІV від 09.03.2003 поширюються на правовідносини щодо визначення розміру пенсії при призначенні позивачці пенсії згідно іншого Закону, оскільки, у вказаній нормі зазначено, що з 1 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %.

Отже, доводи відповідача про те, що позивач вже отримував пенсію за віком на підставі Закону України "Про державну службу", а тому призначення пенсії за віком у відповідності Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" слід розглядати як переведення з одного виду пенсії на інший, суд до уваги не бере, як такі, що суперечать вимогам чинного пенсійного законодавства.

Таким чином, відповідачем при призначенні розміру пенсії позивачці з 01.10.2017 безпідставно не застосовано величину оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%.

А тому враховуючи те, що відповідачем не дотримано положення п. 4-4 Прикінцевих положень Розділу XV Закону України №1058-ІV від 09.03.2003 при призначенні пенсії позивачу з 01.10.2017, відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", то суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову в наступній редакції, а саме визнати протиправними дії відповідача щодо застосування величини оцінки страхового стажу в розмірі 1% при призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області починаючи з 01.10.2017 здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 , відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник 2014, 2015, 2016 роки, із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1,35% відповідно до пункту 4-4 розділу XV "Прикінцеві положення" з урахуванням раніше виплачених сум.

Частиною 1 ст. 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень не обґрунтував обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, а позивач довів ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Оскільки факт наявності у позивача порушеного права знайшов своє підтвердження у ході розгляду справи, то поданий позов необхідно задовольнити повністю.

Сплачена сума судового збору у розмірі 840 грн. 80 коп. відповідно до квитанції від 04.01.2020 №22, оригінал якої знаходиться в матеріалах справи, підлягає стягненню на користь позивача.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Короленка, 7,м. Рівне,33028, код ЄДРПОУ 21084076) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій, - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії відповідача щодо застосування величини оцінки страхового стажу в розмірі 1% при призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області починаючи з 01.10.2017 здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 , відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник 2014, 2015, 2016 роки, із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1,35% відповідно до пункту 4-4 розділу XV "Прикінцеві положення" з урахуванням раніше виплачених сум.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області судовий збір у розмірі 840,80 (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 10 березня 2020 року.

Суддя Махаринець Д.Є.