Постанова

від 11.03.2020 по справі 360/4201/19

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2020 року справа №360/4201/19

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В., Міронової Г.М., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2020 року (головуючий суддя І інстанції - Секірська А.Г.), складене в повному обсязі 19 грудня 2019 року в м. Сєвєродонецьк Луганської області, у справі № 360/4201/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інтегралл до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

23 вересня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Інтегралл звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20 березня 2019 року № 0007115505 про порушення строку сплати грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 29 140,43 грн. за штрафними санкціями (а.с. 4-5)

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2020 року у справі № 360/4201/19 позовні вимоги задоволені частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 20 березня 2019 року № 0007115505, винесене Головним управлінням ДФС у Луганській області, в частині зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю Інтегралл за затримку на 107, 68 та 68 календарних днів сплати грошового зобов`язання у сумі 145532,15 грн. сплатити штраф у розмірі 20% в сумі 29106,43 (двадцять дев`ять тисяч сто шість гривень 43 коп.) грн. У задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 20 березня 2019 року № 0007115505 в частині зобов`язання товариства з обмеженою відповідальністю Інтегралл за затримку 45 календарних днів сплати грошового зобов`язання в сумі 170,00 грн. сплатити штраф у розмірі 20% в сумі 34,00 грн. відмовлено (а.с. 99-102).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Луганській області звернулось до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі, зазначивши, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та ґрунтуються на не правильному застосуванні норм матеріального права ,також порушенні норми процесуального права.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що ГУ ДФС у Луганській області на підставі п.п.191.1.1, 191.1.2 п. 191.1 ст. 191, п.п.20.1.4 п.20.1 ст. 20, п.п.75.1.1 п. 75.1 ст. 75, п. 76.1, 76.3 ст. 76 розділу ІІ Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку податкової звітності ТОВ Інтегралл з питань дотримання термінів сплати узгоджених сум грошового зобов`язання за грудень 2017 року та травень 2018 року. При перевірці використано податкові повідомлення - рішення від 29 грудня 2017 року № 0027941207 та від 02 травня 2018 року № 0017581207, відомості баз даних ДФС України.

Перевіркою встановлено порушення термінів сплати узгоджених сум грошового зобов`язання з ПДВ протягом строків, визначених абз.1 п.57.3 ст. 57 Податкового кодексу України за період грудень 2017 року та травень 2018 року.

20 березня 2019 року винесено податкове повідомлення - рішення № 0007115505, яким визначено збільшення грошового зобов`язання з ПДВ за штрафними санкціями на суму 29 140,43 грн. за несвоєчасну сплату грошових зобов`язань, визначених в податковому повідомленні - рішенні від 29 грудня 2017 року № 0027941207 на суму 145 532,16 грн. та податковому повідомленні - рішенні від 02 травня 2018 року № 0017581207 на суму 170,00 грн.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2018 року у справі № 812/1656/18 відмовлено у задоволенні позовних вимог ТОВ Інтегралл про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 29.12.2017 № 0027941207 на суму 145 532,16 грн. Сума 145 532,16 грн. стала узгодженою та підлягала сплаті з моменту винесення ухвали Першого апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2018 року про повернення апеляційної скарги заявнику.

ТОВ Інтегралл погасив вказану суму 20 грудня 2018 року з порушенням строків більше 30 днів, тобто після її узгодження, що є підставою для застосування штрафних санкцій у відповідності до п.126.1 ст. 126 Податкового кодексу України в розмірі 20% (а.с. 99-102).

Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2020 року замінено відповідача по справі - Головне управління ДФС у Луганській області на правонаступника - Головне управління ДПС у Луганській області.

Представники сторін в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином.

Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати частково, з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Інтегралл зареєстровано як юридична особа 22.11.2000, 18.11.2004, № запису 1 362 120 0000 000026, місцезнаходження: 92703, Луганська область, Старобільський район, м. Старобільськ, вул. Жовтнева, буд. 36, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 18.12.2019 за № 1006105638 (арк.спр. 81-85).

29 грудня 2017 року ГУ ДФС у Луганській області прийнято податкове повідомлення - рішення № 0027941207, яким ТОВ Інтегралл зобов`язано сплатити штраф в розмірі 10% -145 532,16 грн. за порушення строку сплати суми грошового зобов`язання за платежем податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (арк.спр. 58).

02 травня 2018 ГУ ДФС у Луганській області прийнято податкове повідомлення - рішення № 0017581207, яким ТОВ Інтегралл нараховано штрафні санкції за неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків ) в сумі 170,00 грн. (арк.спр. 62).

19 лютого 2019 року головним державним ревізором - інспектором відділу податків і зборів з юридичних осіб Старобільського управління ГУ ДФС у Луганській області Логвіненко Валерією Олександрівною на підставі п.п. 19-1.1.1, 19-1.1.2 п.19-1.1 ст.19-1, п.п.20.1.4 п.20.1 ст. 20, п.п.75.1.1 п.75.1 ст.75, п.76.1, 76.3 ст. 76 розділу ІІ Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку податкової звітності ТОВ Інтегралл з питань дотримання термінів сплати узгоджених сум грошового зобов`язання за грудень 2017 року та травень 2018 року, під час якої використано податкові повідомлення - рішення від 29 грудня 2017 року № 0027941207 та від 02 травня 2018 року № 0017581207; відомості баз даних ДФС України, та за наслідками якої складено акт № 271/12-32-55-05/31255865 (арк.спр. 14-15).

Згідно із висновками, відображеними в Акті, камеральною перевіркою ТОВ Інтегралл встановлено порушення термінів сплати узгоджених сум грошового зобов`язання з податку на додану вартість протягом строків, визначених абз.1 п.57.3 ст. 57 Податкового кодексу України за грудень 2017 року та травень 2018 року, відповідальність платника передбачена п. 126.1 ст.126 глави 11 розділу ІІ Податкового кодексу України.

Примірник Акта отримано платником 28.02.2019 (арк.спр. 39).

Відповідно до Акта камеральної перевірки від 19 лютого 2019 року № 271/12-32-55-05/31255865 ГУ ДФС у Луганській області прийнято податкове повідомлення - рішення від 20 березня 2019 року № 0007115505, яким за порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), визначеного п.п.203.2 ст. 203 Податкового кодексу України, та на підставі ст. 126 Податкового кодексу України за затримку на 107, 68, 68 та 45 календарних днів сплати грошового зобов`язання у сумі 145702,15 грн. зобов`язано ТОВ Інтегралл сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 29 140,43 грн. за платежем ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), 14010100 (арк.спр. 10-11).

Правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення є спірним питанням даної справи.

Часткового задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що спірне податкове повідомлення-рішення № 0007115505 є таким, що підлягає скасуванню в частині зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю Інтегралл за затримку на 107, 68 та 68 календарних днів сплати грошового зобов`язання у сумі 145532,15 грн. сплатити штраф у розмірі 20% в сумі 29 106,43 грн., виходячи з того, що узгодження суми грошового зобов`язання відбулось 04.02.2019 року, а сплата боргу відбулась без прострочення 20.12.2018 року,що виключає можливість застосування штрафних санкцій.

При цьому, суд першої інстанції відмовив у задоволені позовних вимог про скасування вищевказаного податкового повідомлення-рішення на суму 170,00 грн. та в цій частині рішення суду не оскаржено.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Рішення суду першої інстанції оскаржується лише в частині задоволених позовних вимог, тобто в частині скасування податкового повідомлення-рішення в сумі 29106грн.43 коп.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України, статті 94 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з п.п. 20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючи органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Контролюючи органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки, відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України. Основним завданням камеральної перевірки є перевірка складання податкових декларацій і розрахунків, що включає в себе арифметичний підрахунок підсумкових сум податкових зобов`язань, що підлягають сплаті до відповідного бюджету або бюджетному відшкодуванню, та перевірка правильності застосування ставок податків і податкових пільг, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування; виявлення арифметичних або методологічних помилок.

Матеріалами справи підтверджується, що податковим органом проведено камеральну перевірку з питань дотримання термінів сплати узгоджених сум грошового зобов`язання за грудень 2017 року та травень 2018 року.

Порядок надання податкової декларації з ПДВ та строки розрахунків з бюджетом визначені статтею 203 ПК України. Так, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 126 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Тобто, законодавець пов`язує строк та підстави застосування штрафних санкцій за статтею 126 Податкового кодексу України з днем строку сплати суми грошового зобов`язання та фактичною датою його сплати.

Камеральною перевіркою встановлено порушення термінів сплати узгоджених сум грошового зобов`язання з ПДВ протягом строків, визначених абзацом першим пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України за грудень 2017 року та травень 2018 року:

- грудень 2017 року, податкове повідомлення - рішення від 29 грудня 2017 року № 0027941207, дата погашення боргу - 20 грудня 2018 року та 28 січня 2019 року, кількість днів затримки сплати - 68, 68 та 107 відповідно, сума зменшеного податкового боргу - 3015,40 грн., 142513,20 грн. та 3,55 грн. відповідно;

- травень 2018 року, податкове повідомлення - рішення від 02 травня 2018 року № 0017581207, дата погашення боргу - 30 липня 2018 року, кількість днів затримки сплати - 45, сума зменшеного податкового боргу - 170,00 грн.

Відтак, спірне у даній справі податкове повідомлення-рішення (в частині апеляційного оскарження) винесене за несвоєчасну грошового зобов`язання визначеного в податковому повідомленні-рішенні від 29 грудня 2018 року № 0027941207 на суму 145 532,16 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2018 року по справі № 812/1656/18 відмовлено у задоволені позову ТОВ Інтегралл до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29 грудня 2017 року № 027941207 на суму 145 532,16 грн. (а.с. 87-89).

Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2018 року повернуто апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2018 року по справі № 812/1656/18 (а.с. 90).

Відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відтак, рішення Луганського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2018 року по справі № 812/1656/18 набрало законної сили з дати повернення апеляційної скарги - з 26 жовтня 2018 року, а, відтак, податкове повідомлення-рішення від 29 грудня 2017 року № 027941207 на суму 145 532,16 грн. є узгодженим також з 26 жовтня 2018 року.

Суд першої інстанції помилково взяв дату другого повернення апеляційної скарги (04 лютого 2019 року (а.с. 93) як дату набрання законної сили рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2018 року по справі № 812/1656/18 з огляду на положення ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Сторонами не заперечується, що товариство погасило суму 145 532,16 грн. 20 грудня 2018 року, відтак, строк сплати узгодженого грошового зобов`язання з податку на додану вартість порушено позивачем більше 30 днів.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо визначення дати набуття грошового зобов`язання з податку на додану вартість статусу узгодженого, відтак, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині задоволених позовних вимог, оскільки податковим органом правомірно нараховані штрафні санкції щодо порушення строків сплати узгодженого податкового зобов`язання .

Посилання податкового органу, що дата набуття грошового зобов`язання з податку на додану вартість статусу узгодженого є 12 січня 2018 року є незмістовним, та таким що протирічить матеріалам справи.

Згідно приписам ч.4 ст.78 КАС України,обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України Про судоустрій і статус суддів встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Як зазначив Європейський суд з прав людини в справі Золотас проти Греції стаття 1 Протоколу № 1, яка має за головну мету захистити особу від будь-якого посягання держави на повагу до її майна, може також вимагати позитивних зобов`язань, відповідно до яких держава має вжити певних заходів, необхідних для захисту права власності, зокрема, якщо існує прямий зв`язок між заходом, якого заявник може правомірно очікувати від влади, і ефективним користуванням ним своїм майном (Zolotas v. Greece, заява № 66610/09). Подібний висновок викладений у рішенні Європейського суду з прав людини в справі Капітал Банк АД проти Болгарії (Capital Bank AD v. Bulgaria, заява № 49429/99).

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

У справі, що розглядається, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржникові надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду попередньої інстанції.

Відповідно до положень ч.1 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність часткового скасування рішення суду.

Керуючись статтями 250, 272, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Луганській області - задовольнити.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду 18 грудня 2020 року по справі № 360/4201/19 - скасувати в частині визнання протиправним та скасування податкове повідомлення - рішення від 20 березня 2019 року № 0007115505, винесене Головним управлінням ДФС у Луганській області, в частині зобов`язання товариства з обмеженою відповідальністю Інтегралл за затримку на 107, 68 та 68 календарних днів сплати грошового зобов`язання у сумі 145532,15 грн. сплатити штраф у розмірі 20% в сумі 29106,43 (двадцять дев`ять тисяч сто шість гривень 43 коп.) грн. та відмовити в задоволені позову в цій частині.

В іншій частині рішення Луганського окружного адміністративного суду 18 грудня 2020 року по справі № 360/4201/19 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку встановленому ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 11 березня 2020 року.

Судді Т.Г.Арабей

І.В. Геращенко

Г.М. Міронова