Рішення

від 28.02.2020 по справі 331/3027/16-ц

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Провадження № 2/331/95/20

Справа № 331/3027/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2020 року місто Запоріжжя

Жовтневий районний суд м. Запоріжжя в складі :

головуючого - судді Скользнєвої Н.Г.,

за участю : секретаря Постарнак М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі справу за позовом акціонерного товариства Державний ощадний банк України в особі Територіально відокремленого без балансового відділення № 10007/0325 філії - Запорізького обласного управління до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредитної лінії № 0325/17-Ю від 2 вересня 2011 року,

ВСТАНОВИВ :

11.04.2016 року ПАТ Державний ощадний банк України , в особі територіального відокремленого безбалансового відділення № 10007/0325 філії - Запорізького обласного управління звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредитної лінії № 0325/17-Ю від 02.09.2011 року станом на 17.02.2016 року у сумі 2 482 533,84 грн.

Позов обґрунтовано тим, що 02.09.2011 року між ПАТ Державний ощадний банк України та ТОВ Торговий будинок Сучасних технологій було укладено Договір кредитної лінії № 0325/17-Ю від 02.09.2011 року.

В якості забезпечення належного виконання зобов`язань по Кредитному договору був укладений Договір поруки № 0325/17-Ю/2П від 25.07.2014 року із фінансовим поручителем ОСОБА_1 .

Останні погашення за Кредитним договором відбулись у жовтні 2014 року.

Станом на 17.02.2016 року загальна заборгованість за Кредитним договором становила - 2 482 533,84 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту - 984 975,89 грн., заборгованість за несплаченими відсотками - 308 177,31 грн., пеня за заборгованість за несплаченими відсотками - 96 665,17 грн., пеня на заборгованість за тілом кредиту - 548 719,86 грн., заборгованість 3% річних від простроченої суми відсотків по кредиту - 5 947,85 грн., заборгованість 3% річних від простроченої суми кредиту - 32 816,97 грн., сума індексації простроченого боргу з урахуванням індексу інфляції - 449 486,98 грн., сума індексації прострочених відсотків з урахуванням індексу інфляції - 55 743,81 грн.

З метою досудового врегулювання спору Банк нарочно надав відповідачу вимогу про дострокове погашення кредиту за Кредитним договором, однак вимога не була виконана, у зв`язку з чим Банк вимушений звернутися до суду з цим позовом.

Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 21 грудня 2016 року по справі № 331/3027/16-ц (2/331/831/2016) за позовом ПАТ Державний ощадний банк України до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором , позовні вимоги банківської установи задоволені. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ Державний ощадний банк України в особі в Територіально відокремленого безбалансового відділення №10007/0325 філії - Запорізьке обласне управління, заборгованість за договором кредитної лінії № 0325/17-Ю від 02 вересня 2011 року в розмірі 2482533,84 грн., з яких: заборгованість за кредитом 984 975.89 грн.; заборгованість за відсотками 308177,31 грн.; пеня за несвоєчасну сплату відсотків 96 665,17 грн.; пеня за несвоєчасну сплату кредиту 548 719,86 грн.; заборгованість 3% річних від простроченої суми відсотків по кредиту 5 947,85 грн.; заборгованість 3% річних від простроченої суми кредиту 32 816,97 грн.; сума індексації простроченого боргу з урахуванням індексу інфляції 449 486,98 грн.; сума індексації прострочених відсотків з урахуванням індексу інфляції 55 743,81 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ Державний ощадний банк України в особі в Територіально відокремленого безбалансового відділення №10007/0325 філії - Запорізьке обласне управління судовий збір у сумі 37 238,01 грн.( т. 1 а.с. 124-125)

Не погоджуючись із заочним рішенням суду, відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення суду (т. 1 а.с. 138-140).

10.04.2019 року ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя по справі № 331/3027/16-ц (2/331/831/2016) заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду задоволено. Заочне рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 21 грудня 2016 року у справі № 331/3027/16-ц (2/331/831/2016) за позовом ПАТ Державний ощадний банк України до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредитної лінії № 0325/17-Ю від 2 вересня 2011 року, скасовано. Вирішено розгляд справ проводити за правилами загального провадження, справу призначено до розгляду у підготовче судове засідання (т. 1 а.с. 159-161).

24.04.2019 р. відповідачем ОСОБА_1 було подано відзив на позовну заяву (т. 1 а.с. 168-169).

Відзив обгунтовано тим, що він як поручитель за договором поруки № 0325/17-Ю/2П від « 25« липня 2014 року, зобов`язався солідарно з позичальником ТОВ Торговий будинок Сучасних технологій відповідати за зобов`язанням по кредиту в розмірі 1 000 000,00 гривень, а також відсотків за кредитом, комісійних винагород, штрафних санкцій.

Однак, стосовно позичальника ТОВ Торговий будинок Сучасних технологій в 2016 році проведена процедура банкрутства та підприємство ліквідоване. В ході ліквідації боржника реалізоване його майно, в тому числі заставне, частина заборгованості за кредитом погашена.

За частиною першою статті 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання, а також у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Крім того, розрахунок банку є необґрунтованим на підставі того, що суму простроченого Кредиту за окремі місяці банк зазначає 2 78 466,56 грн., хоча в дійсності, сума максимального ліміту за кредитом не перевищувала 1 000 000 грн. У зв`язку з вказаним й нарахування суми індексації простроченого боргу з урахуванням індексу інфляції в 449 486,98 грн. та заборгованості 3% річних від простроченої суми кредиту 32 816,97 грн. є абсолютно безпідставним та незаконним.

Також з розрахунку заборгованості вбачається, що відсотки за користування кредитом нараховувалися поза межами строку кредитного договору. Однак, таке нарахування відсотків не відповідає закону. Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Отже, нарахування відсотків після припинення строку кредитування, тобто після 27.02.2015 року є незаконним.

Окрім того, розрахунки суми пені за прострочений кредит та прострочені відсотки по кредиту зроблено більше ніж за 1 рік .

06.05.2019 року позивач надав суду відповідь на відзив (т. 1 а.с. 177-178).

Відповідь обґрунтована таким.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб, підприємців та громадських формувань, позичальник (боржник) ТОВ Торговий будинок Сучасних технологій (ЄДРПОУ 35366977) ліквідовано 12.04.2017 року, про що зроблено запису № 11031170020024718. Однак, з вимогами про стягнення суми боргу з поручителя банк пред`явив до суду раніше, в 2016 році. Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 21.12.2016 р. позовні вимоги банку задоволені у повному обсязі.

Згідно ч. 2 ст. 258 ЦК України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Таким чином, пеня за прострочення сплату тіла кредиту за період з 22.01.2015 р по 01.01.2016 р. становить - 533 751,63 грн.; пеня за прострочення сплати відсотків по кредиту за період з 11.02.2015 р. по 11.02.2016 р. становить - 93 077,64 грн.

Максимальний ліміт кредитування Банк не підвищував.

Ухвалою суду від 10.05.2019 р. закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до розгляду по суті (т. 1 а.с. 181).

09.07.2019 року, на виконання вимог суду, представником позивача надано документи про ліквідацію ТОВ Торговий будинок Сучасних технологій , а саме: ухвала Господарського суду Запорізької області від 05.04.2017 року; звіт ліквідатора; виписка за період 01.02.2017 року - 28.02.2017 року; меморіальний ордер від 23.02.2017 р.; розрахунок заборгованості станом на 01.07.2019 р. (т. 1 а.с. 240-251).

01.08.2019 року представником позивача надано заяву про зміну найменування Банку з ПАТ Державний ощадний банк на АТ Державний ощадний банк , яке відбулося 18.07.2019 року у зв`язку із зміною типу публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк з публічного на приватне (т. 2 а.с. 1-2).

27.11.2019 року представником позивача надано оригінал розрахунків заборгованості за кредитом та за відсотками за кредитом (т. 1 а.с. 229-239).

28.01.2020 року представником відповідача надані пояснення на позовну заяву (т. 2 а.с. 10-11).

19 вересня 2014 року ОСОБА_1 була отримана вимога про дострокове погашення заборгованості за договором кредитної лінії № 0325/17-Ю від 02.09.2011 року у розмірі 1 027 433,73 грн., з яких:

основна сума боргу - 1 000 000,00 грн.; заборгованість за процентами - 17 835,62 грн.; поточні нараховані відсотки - 9 205,48 грн.;

пеня 383,83 грн.;

3% річних на прострочені відсотки по кредиту - 8,80 грн.

Оскільки позивач не пред`явив позов до Поручителя протягом 6 місяців з дня настання строку виконання кредитного зобов`язання з 19 вересня 2014 року порука припинилася. Дата припинення поруки - 20 березня 2015 року.

Позовна заява про стягнення заборгованості за договором кредитної лінії подана Банком до суду лише у квітні 2016 року.

Представник позивача на позовних вимогах наполягав в повному обсязі з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача, заперечував проти позову з підстав, викладених у відзиві на позову заяву.

Суд, вивчивши позовні вимоги позивача, відзив представника відповідача, перевіривши наявні в матеріалах справи докази, вислухавши доводи представників відповідача та позивача, приходить до такого.

Судом встановлено, що 02.09.2011 року між ПАТ Державний ощадний банк України та ТОВ ТОРГОВИЙ БУДИНОК СУЧАСНИХ ТЕХНОЛОГІЙ , ЄДРПОУ 35366977, було укладено Договір кредитної лінії № 0325/17-Ю від 02.09.2011 року, відповідно до умов якого Банк надав кредит у розмірі 1 000 000,00 гривень у вигляді відновлюваної кредитної лінії, терміном повернення 01.09.2014 року. Згідно додаткового договору про реструктуризацію № 2 до Договору кредитної лінії № 0325/17-Ю від 02.09.2011 року, терміном повернення кредиту є 27.02.2015 року (т. 1 а.с. 21-37) .

Вимоги до ТОВ ТОРГОВИЙ БУДИНОК СУЧАСНИХ ТЕХНОЛОГІЙ були забезпечені шляхом укладання з відповідачем ОСОБА_1 договору поруки № 0325/17-Ю/2П від 25.07.2014 року (т. 1 а.с. 38-55).

Відповідно до договору поруки № 0325/17-Ю/2П від 25.07.2014 року ОСОБА_1 зобов`язався солідарно з позичальником відповідати перед банком за виконання зобов`язань за Договором кредитної лінії № 0325/17-Ю від 02.09.2011 року.

Як зазначає у позовній заяві позивач, у зв`язку з неналежним виконанням умов Кредитного договору, станом на 17.02.2016 року загальна заборгованість за Кредитним договором становить - 2 482 533,84 гривень, з яких: заборгованість по тілу кредиту - 984 975,89 грн., заборгованість за несплаченими відсотками - 308 177,31 грн., пеня за заборгованість за несплаченими відсотками - 96 665,17 грн., пеня на заборгованість за тілом кредиту - 548 719,86 грн., заборгованість 3% річних від простроченої суми відсотків по кредиту - 5 947,85 грн., заборгованість 3% річних від простроченої суми кредиту - 32 816,97 грн., сума індексації простроченого боргу з урахуванням індексу інфляції - 449 486,98 грн., сума індексації прострочених відсотків з урахуванням індексу інфляції - 55 743,81 грн (т. 1 а.с.7).

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст. ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Згідно ст. 1054 ЦК України, обов`язком Позичальника за кредитним договором є зокрема повернення кредиту та сплата процентів за користування ним.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

За приписами ч.ч. 1-2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя, протягом одного року від дня укладання договору поруки.

Судом встановлено, що договір поруки від 25.07.2014р., укладених між сторонами, вступає в силу з моменту його підписання та діє протягом тридцяти років. Що стосується строку виконання основного зобов`язання, то цей строк був встановлений до 27 лютого 2015 року, оскільки саме ця дата прописана в додатковому Договорі про реструктуризацію № 2 до Договору кредитної лінії № 0325/17-Ю від 02 вересня 2011 року.

Відповідно п.п. 3.2.6, 3.2.7 договору поруки від 25.07.2014 р., Поручитель зобов`язується здійснити виконання порушеного зобов`язання протягом десяти календарних днів з дати одержання Вимоги від Кредитора та в обсязі, зазначеному у Вимозі. Вимога Кредитора є єдиним та достатнім доказом настання підстав для виконання Поручителем зобов`язання в розмірі, визначеному Кредитором у Вимозі.

З метою досудового врегулювання спору 19.09.2014 року Банк нарочно надав Позичальнику та Відповідачу Вимогу про дострокове погашення кредиту за Договором кредитної лінії № 0325/17-Ю від 02.09.2011 року (т. 1 а.с. 20).

За умови пред`явлення банком боржнику й поручителю вимог про дострокове виконання зобов`язання з повернення кредиту, змінюється в односторонньому порядку строк виконання основного зобов`язання й порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позов до поручителя протягом шести місяців від зміненої дати виконання основного зобов`язання.

Відповідно до постанови Верховного Суду України від 17.09.2014 р., ухваленої по справі № 6-53цс14, пред`являтися до Поручителя має саме позовна вимога і якщо саме позовна вимога протягом 6 місячного строку не була пред`явлена то мають місце наслідки вказані в ч.4 ст. 559 ЦКУ, а саме припинення поруки.

Згідно правової позиції Верховного Суду України у справі № 6-1009цс17 від 14.06.2017 року, якщо договором поруки передбачений строк її дії до повного припинення зобов`язань боржника , то строк чинності поруки все одно складає шість місяців з моменту обов`язку боржника виконати основне зобов`язання. За змістом частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя.

Отже, порука - це строкове зобов`язання, і незалежно від того, встановлено договором чи законом строк її дії, його сплив припиняє суб`єктивне право кредитора.

Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Разом з тим з настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов`язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (статті 251, 252 ЦК України).

Під виконанням сторонами зобов`язання слід розуміти здійснення ними дій щодо реалізації прав і обов`язків, що випливають із зобов`язання, передбаченого договором.

Отже, основне зобов`язання полягає не в змісті кредитного договору, а в реально існуючих правовідносинах, які складаються з прав та обов`язків.

Оскільки відповідно до статті 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому самому обсязі, що й боржник, то зазначені правила (з урахуванням положень частини четвертої статті 559 цього Кодексу) повинні застосовуватись і до поручителя.

Отже, аналізуючи частину четверту статті 559 ЦК України, можна зробити висновок, що застосоване в цій нормі поняття строк чинності поруки повинне розглядатися як строк, протягом якого кредитор може реалізувати свої права за порукою, як видом забезпечення зобов`язання .

Таким чином, порука припинилася, оскільки позивач не пред`явив позовну вимогу до поручителя протягом 6 місяців з дня настання строку виконання кредитного зобов`язання, тобто протягом 6 місяців з 19 вересня 2014 року.

З позовною заявою про стягнення заборгованості за Договором кредитної лінії № 0325/17-Ю від 02 вересня 2011 року Банк звернувся до Поручителя 11.04.2016 року.

Тому в даному випадку підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 ЦК України про припинення поруки зі спливом встановленого законом часу.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Разом із цим, встановлені частиною четвертою статті 559 ЦК України строки, після закінчення яких порука припиняється, не відносяться до позовної давності.

Врегульовуючи правовідносини з припинення поруки у зв`язку із закінченням строку її чинності, частина четверта статті 559 ЦК України передбачає три випадки визначення строку дії поруки: протягом строку, встановленого договором поруки (перше речення частини четвертої статті 559 ЦК України); протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання, якщо кредитор не пред`явить вимоги до поручителя (друге речення частини четвертої статті 559 ЦК України); протягом одного року від дня укладення договору поруки (якщо строк основного зобов`язання не встановлено або встановлено моментом пред`явлення вимоги), якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя (третє речення частини четвертої статті 559 ЦК України).

Аналіз зазначеної правової норми права дає підстави для висновку про те, що строк дії поруки (будь-який із зазначених у частині четвертій статті 559 ЦК України) не є строком захисту порушеного права, а є строком існування суб`єктивного права кредитора й суб`єктивного обов`язку поручителя, після закінчення якого вони припиняються.

Це означає, що зі збігом цього строку (який є преклюзивним) жодних дій щодо реалізації свого права за договором поруки, у тому числі застосування судових заходів захисту свого права (шляхом пред`явлення позову), кредитор вчиняти не може.

З огляду на преклюзивний характер строку поруки й обумовлене цим припинення права кредитора на реалізацію даного виду забезпечення виконання зобов`язань застосоване в другому реченні частини четвертої статті 559 ЦК України словосполучення "пред`явлення вимоги" до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання, як умови чинності поруки, слід розуміти як пред`явлення кредитором у встановленому законом порядку протягом зазначеного строку саме позовної, а не будь-якої іншої вимоги до поручителя. Зазначене положення при цьому не виключає можливість пред`явлення кредитором до поручителя іншої письмової вимоги про погашення заборгованості за боржника, однак і в такому разі кредитор може звернутися з такою вимогою до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання.

Таким чином, закінчення строку, установленого договором поруки, так само як сплив шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання або одного року від дня укладення договору поруки, якщо строк основного зобов`язання не встановлений, припиняє поруку за умови, що кредитор протягом строку дії поруки не звернувся з позовом до поручителя.

Отже, враховуючи вищенаведені обставини, суд вважає необхідним відмовити АТ Державний ощадний банк України в задоволенні позовних вимог до відповідача ОСОБА_1 .

Судові витрати по справі суд розподіляє між сторонами відповідно до положень пункту 2 частини другої статті 141 ЦПК України.

Керуючись статтями 10-13, 60,74,79, 84,88, 259, 263-265 ЦПК України, суд , -

ВИРІШИВ :

У задоволенні позову акціонерного товариства Державний ощадний банк України в особі Територіально відокремленого без балансового відділення № 10007/0325 філії - Запорізького обласного управління (місцезнаходження: м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників,32; код ЄДРПОУ 02760363) до ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за договором кредитної лінії № 0325/17-Ю від 2 вересня 2011 року, відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду в 30-денний строк з дня складання повного рішення суду.

Повне рішення складено 10 березня 2020 року.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя : Н.Г.Скользнєва

28.02.2020