Постанова

від 10.03.2020 по справі 661/1254/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

10 березня 2020 року

м. Київ

справа № 661/1254/18

провадження № 61-12082св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

представник позивача - адвокат Грицак Оксана Сергіївна,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 06 грудня 2018 року у складі судді Чирського Г. М. та постанову Херсонського апеляційного суду від 07 травня 2019 року у складі колегії суддів: Склярської І. В., Пузанової Л. В., Чорної Т. Г.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2018 року представник ОСОБА_1 - адвокат Грицак О. С. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.

Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають між собою у зареєстрованому шлюбі з 11 грудня 2004 року, та ними за спільні кошти були придбані земельна ділянка та транспортний засіб марки Нуundai H6 білого кольору, державний номер НОМЕР_1 . Крім того, відповідач є членом гаражного кооперативу Сокол та з 26 грудня 2016 року у його користуванні перебувають гаражні бокси № НОМЕР_2 , НОМЕР_5.

Вказувала, що сторони добровільно дійти домовленості про розподіл спільного майна не можуть.

Уточнивши позовні вимоги, представник ОСОБА_1 - адвокат Грицак О. С. просила суд: визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину земельної ділянки; право власності на Ѕ частину транспортного засобу марки Нуundai H6 білого кольору, державний номер НОМЕР_1 ; виділити у користування ОСОБА_1 гараж № НОМЕР_2 , що розташований в гаражному кооперативі Сокол м. Нова Каховка; визнати спільною сумісною власністю подружжя: агрегат АГД 2,5 придбаний, ОСОБА_2 у 2008 році, вартість якого становила 19 500 грн, агрегат АГД 2,5, придбаний ОСОБА_2 в 2008 році, вартість якого становила 9 500 грн, агрегат АГД 2,5, придбаний ОСОБА_2 у 2008 році, вартість якого становила 10 000 грн, трактор Беларус 1025 заводський № НОМЕР_11, придбаний ОСОБА_2 в 2008 році, вартість якого складає 155 000 грн, культиватор навісний КН-3,8-12 № 506, придбаний ОСОБА_2 в 2011 році за 24 842,55 грн, розкидач мінеральних добрив МВУ-1000 тент № техніки 1556 придбаний ОСОБА_2 в 2011 році за 11 666,67 грн, агрегат АГД 2,5, придбаний ОСОБА_2 в 2015 році, вартість якого становила 48 000 грн, мисливську рушницю марки ІЖ-26ЕN № НОМЕР_3 , 12 калібру, 1961 р. в., вартість якої становила 10 000 грн, мисливську рушницю марки Benelli М2 , № НОМЕР_7 №НОМЕР_8, 12 калібру, 2012 р. в., вартість якої становила 48 000 грн, металевий сейф для зберігання вогнепальної зброї вартістю 10 000 грн, грошові кошти, які перебувають на депозиті ОСОБА_2 в АТ КБ Приватбанк та становлять 100 000 грн; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 Ѕ частину вартості спільно нажитого майна подружжя, яка становить 222 254,65 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Новокаховського міського суду Херсонської області від 06 грудня 2018 року Позовні вимоги задоволено частково.

Визнано земельну ділянку, площею 0,0752 га кадастровий номер 6510700000:01:001:0376, розташовану в АДРЕСА_1 , призначену для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), об`єктом права спільної сумісної власності подружжя громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Визнано за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину земельної ділянки, площею 0,0752 га кадастровий номер 6510700000:01:001:0376, розташовану в АДРЕСА_1 , призначеної для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), як об`єкту права спільної сумісної власності подружжя.

Визнано автомобіль марки HYUNDAY H-1, державний номер НОМЕР_1 , об`єктом права спільної сумісної власності подружжя громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Визнано за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину автомобіля марки HYUNDAY H-1, державний номер НОМЕР_1 , як об`єкту права спільної сумісної власності подружжя.

Визнано спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 : агрегат АГД-2,5, вартістю 19 500 грн, агрегат АГД-2,5, вартістю 9 500 грн, агрегат АГД-2,5, вартістю 10 000 грн, культиватор навісний КН-3,8-12 № 506, вартістю 24 842 грн 55 коп, розкидач мінеральних добрив МВУ-1000 тент № техніки 1556, вартістю 11 666,67 грн, агрегат АГД-2,5, вартістю 48 000 грн - загальною сумою 123 509 грн 22 коп.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 вартість Ѕ частини: агрегату АГД-2,5, агрегату АГД-2,5, агрегату АГД-2,5, культиватора навісного КН-3,8-12 № 506, розкидача мінеральних добрив МВУ-1000 тент № техніки 1556, агрегату АГД-2,5, у розмірі 61 754 грн 61 коп.

У задоволенні решті вимог відмовлено.

Районний суд зазначив, що договір купівлі-продажу земельної ділянки від 16 грудня 2014 року ОСОБА_2 було укладено за згодою дружини ОСОБА_1 , тобто на потереби сім`ї, а походження коштів на придбання спірної земельної ділянки саме від продажу приватизованої земельної ділянки та за власні особисті кошти не підтверджено відповідачем належними та допустимими доказами.

Крім того, районний суд вважав спільною сумісною власністю подружжя сільськогосподарську техніку та автомобіль марки Hundai Н-1, державний номер НОМЕР_1 , оскільки ОСОБА_2 не надав суду доказів придбання його за власні кошти.

При цьому суд дійшов висновку про поділ земельної ділянки та автомобіля між сторонами, виходячи з правил рівності часток подружжя в спільному майні, визнавши за позивачкою і відповідачем право власності - за кожним на Ѕ частину вказаного майна та змінивши внаслідок цього режим спільної сумісної власності подружжя на ці об`єкт на режим спільної часткової власності.

Суд першої інстанції зазначив, що зброя та металевий сейф для зберігання зброї, є особистою приватною власністю ОСОБА_2 , та у зв`язку з цим не можуть бути визнані об`єктами спільної сумісної власності подружжя на підставі частини другої статті 57 СК України, оскільки придбавалися та використовувалися ним для індивідуального користування - у мисливстві.

Суд відмовив у задоволенні позовної вимоги про визнання спільною сумісною власністю подружжя трактора колісного марки Беларус-1025, 2008 р. в. з огляду на те, що вказаний сільськогосподарський транспортний засіб знятий з обліку внаслідок продажу відповідачем в період шлюбу з позивачем, отже, не може бути предметом спору.

Щодо вимог про виділення у користування позивача гаражів за № НОМЕР_2 та № НОМЕР_5 , розташованих в гаражному кооперативі Сокол , суд вважав, що такі задоволенню не підлягають, оскільки всі гаражні бокси, які розташовані на території гаражного кооперативу, є виключно власністю гаражного кооперативу Сокол , що діє на підставі статуту, який регламентує, в тому числі певний порядок набуття статусу члена кооперативу та позбавляє його права передачі гаражного боксу іншій особі.

Районний суд зазначив, що вимоги позивача про визнання об`єктом спільної сумісної власності грошових коштів, які перебувають на депозитному рахунку АК КБ Приватбанк ОСОБА_2 в сумі 100 000 грн, задоволенню не підлягають з огляду на те, що позивач не надав доказів про наявність зазначених коштів на рахунку відповідача.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Херсонського апеляційного суду від 07 травня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.

Рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 06 грудня 2018 року в частині визнання об`єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 та визнання за ОСОБА_1 права власності на Ѕ частину цієї земельної ділянки, як об`єкта права спільної сумісної власності подружжя скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання об`єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 та визнання за нею права власності на Ѕ частину зазначеної земельної ділянки відмовлено.

Це ж рішення суду в частині визнання спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 агрегату АГД - 2,5, вартістю 9 500 грн, агрегату АГД-2,5, вартістю 10 000 грн та стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 половину зазначених сум ( 9 500 грн та 10 000 грн) скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні зазначеної позовної вимоги відмовлено.

В іншій оскарженій частині рішення суду залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що ОСОБА_2 було спростовано презумпцію спільності права власності подружжя на земельну ділянку розташовану: АДРЕСА_1 , оскільки 16 грудня 2014 року він, як власник належної йому на праві особистій власності земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , продав її ОСОБА_3 та в цей же день та годину придбав у цієї ж особи, ОСОБА_3 , земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 60, 9).

Апеляційний суд вважав, що між сторонами вказаних правочинів фактично відбувся обмін земельними ділянками, різниця вартості в яких складає суму 1 733 грн.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що районний суд помилково в обсяг спільного майна подружжя зазначив дві одиниці АГД-2,5 та вирішив питання про стягнення компенсації, отже, вважав, що рішення суду в частині визнання спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 агрегату АГД-2,5 вартістю 9 500 грн, агрегату АГД-2,5, вартістю 10 000 грн та стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 половини зазначених сум (9 500 грн та 10 000 грн) підлягають скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні вказаної позовної вимоги.

Апеляційний суд зазначив, що в іншій частині рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому залишено без змін.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у липні 2019 року до Верховного Суду , ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині:

визнання автомобіля марки HYUNDAY H-1, державний номер НОМЕР_1 , об`єктом права спільної сумісної власності подружжя;

визнання за ОСОБА_1 права власності на Ѕ частину автомобіля марки HYUNDAY H-1, державний номер НОМЕР_1 , як об`єкту права спільної сумісної власності подружжя;

визнання спільною сумісною власністю подружжя агрегату АГД-2,5, вартістю 19 500 грн, культиватора навісного КН-3,8-12, № Н506, вартістю 24 842,55 грн, розкидача мінеральних добрив МВУ-1000 тент № техніки 1556, вартістю 11 666,67 грн, агрегату АГД-2,5, вартістю 48 000 грн - загальною сумою 123 509,22 грн.

стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 вартості Ѕ частини: агрегату АГД-2,5, агрегату АГД-2,5, агрегату АГД-2,5, культиватора навісного КН-3,8-12 № 506, розкидача мінеральних добрив МВУ-1000 тент № техніки 1556, агрегату АГД-2,5 - у розмірі 61 754, 62 грн.

скасувати та в цій частині ухвалити рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга ОСОБА_2 мотивована тим, що сільськогосподарська техніка, не може бути об`єктом поділу, оскільки зазначене майно на час припинення сімейних відносин не знаходилося у його користуванні, було здано на утилізацію, а кошти, вилучені з такої здачі, використані в інтересах сім`ї.

Вважає, що позивач не довів, що до складу майна, яке підлягає поділу та яке наявне у сторін на час розгляду справи, входить сільськогосподарська техніка.

Зазначає, що позивачем не вказано про свою фінансову участь у придбанні автомобіля марки HYUNDAY H-1, державний номер НОМЕР_1 . При цьому стверджує, що спірний автомобіль був пошкоджений внаслідок ДТП, тому його вартість є меншою.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У жовтні 2019 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому зазначає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки її доводи є безпідставними.

Зазначає, що посилання ОСОБА_2 про неправомірне задоволення судами вимог щодо визнання спільною сумісною власністю подружжя сільськогосподарської техніки та стягнення вартості Ѕ частини вказаного майна на її користь не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки заперечення проти цього є надуманими, суперечать нормам законодавства і свідчать про його небажання йти на будь-які поступки при вирішення питання про поділ спільного майна подружжя.

Фактичні обставини, встановлені судами

Згідно зі свідоцтвом про одруження, виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану Новокаховського міського управління юстиції Херсонської області 11 грудня 2004 року, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали шлюб (а. с. 8).

Рішенням Новокаховського міського суду Херсонської області від 18 червня 2018 року у справі № 661/552/18 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.

Відповідно до договору купівлі-продажу від 16 грудня 2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Новокаховського міського нотаріального округу Сушко С. В. та Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 16 грудня 2014 року ОСОБА_2 придбав земельну ділянку площею 0,0752 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд, кадастровий номер 6510700000:01:001:0376.

Продаж земельної ділянки проводився за 24 651,00 грн (а. с. 9-11).

Згідно з договором купівлі-продажу від 16 грудня 2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Новокаховського міського нотаріального округу Сушко С. В., ОСОБА_2 продав земельну ділянку площею 0,08 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд, кадастровий номер 6510700000:01:001:0546.

Продаж земельної ділянки проводився за 26 384, 00 грн (а. с. 60-62).

Відповідно до звіту про оцінку майна, складеного Товариством з обмеженою відповідальністю Інвесткон , оціночна вартість вказаної земельної ділянки складає 183 000 грн (а. с. 14).

У довідці Гаражного кооперативу Сокол від 16 березня 2018 року № 2 зазначено, що ОСОБА_2 є членом гаражного кооперативу Сокол з 26 грудня 2016 року та в його користуванні перебувають гаражі № НОМЕР_2 та № НОМЕР_5 (а. с. 12).

Відповідно до інформації Територіального сервісного центру № 6545 Регіонального сервісного центру в Херсонській області МВС України від 13 квітня 2018 року, отриманої відповідно до ухвали суду від 11 квітня 2018 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_3 , належить автомобіль марки Hundai Н-1 , державний номер НОМЕР_1 з 27 грудня 2011 року.

ОСОБА_2 є власником сільськогосподарської техніки, а саме: агрегату АГД-2,5, вартістю 19 500 грн, агрегату АГД-2,5, вартістю 9 500 грн, агрегату АГД-2,5, вартістю 10 000 грн, культиватора навісного КН-3,8-12 № 506, вартістю 24 842,55 грн, розкидача мінеральних добрив МВУ-1000 тент № техніки 1556, вартістю 11 666,67 грн, агрегату АГД-2,5, вартістю 48 000 грн - загальною сумою 123 509,22 грн, що підтверджується: накладною від 02 липня 2008 року № 47, квитанцією до прибуткового касового ордеру від 03 липня 2008 року № 6, квитанцією від 02 липня 2008 року № 5, договором купівлі-продажу від 29 липня 2008 року, укладеного між ТОВ Техноторг-Дон та ОСОБА_2 , специфікації до договору купівлі-продажу від 29 липня 2008 року, актом приймання-передачі від 04 серпня 2008 року, видатковою накладною від 04 серпня 2008 року № ТехХ000459, меморіальним ордером від 07 серпня 2008 року № 1, рахунком-фактурою від 11 серпня 2011 року №ТехХ000787, видатковою накладною від 12 серпня 2011 року № ТОВХ000382, актом приймання-передачі від 12 серпня 2011 року, товарним чеком від 11 листопада 2015 року № 11, квитанцією до прибуткового касового ордеру від 16 листопада 2015 року (а. с. 110-118).

Відповідно до довідки Головного управління Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Головного управління Держродспоживслужби в Херсонській області від 20 липня 2018 року № 10/4112, за ОСОБА_2 по автоматизованій електронно-обліковій системі АгроТех в Херсонській області 06 серпня 2008 року було зареєстровано та 06 лютого 2018 року знято з обліку трактор колісний марки Беларус-1025, 2008 р. в., заводський номер НОМЕР_4(а. с. 135).

У повідомленні Новокаховського ВП ГУНП в Херсонській області № 6959, наданому на запит адвоката Грицак О. С., зазначено, що на ім`я ОСОБА_2 була зареєстрована наступна зброя: у період з 05 серпня 2008 року по 26 вересня 2011 року - газова зброя - пістолет марки ПГШ-790 , № НОМЕР_9 калібр 9 мм, 2006 р. в., у період з 23 березня 2010 року по 01 червня 2018 року - мисливська гладкоствольна зброя -рушниця марки ІЖ-26Е № НОМЕР_10, 12 калібру, 1961 р. в., у період з 25 грудня 2012 року по 01 червня 2018 року - мисливська гладкоствольна зброя - рушниця марки Benelli М2 , № НОМЕР_7 №НОМЕР_8, 12 калібру, 2012 р. в.

26 вересня 2011 року за заявою ОСОБА_2 газова зброя -пістолет марки ПГШ-790 , № НОМЕР_9 калібр 9 мм, 2006 р. в була здана на знищення.

01 червня 2018 року мисливська гладкоствольна зброя - рушниця марки ІЖ-26Е , № НОМЕР_10, 12 калібру, 1961 р. в. та мисливська гладкоствольна зброя - рушниця марки Benelli М2 , № НОМЕР_7 №НОМЕР_8, 12 калібру, 2012 р. в., були переоформлені на іншого власника (а. с. 120).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини другої розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Положенням частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судове рішення суду першої інстанції, в незміненій після апеляційного перегляду частині, та судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

За правилом статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно зі статтею 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до частини першої статті 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй (йому) особисто.

Конструкція норми статті 60 СК України свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом із тим, зазначена презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року у справі № 6-843цс17.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частково задовольняючи позов, районний суд визнав об`єктами спільної сумісної власності подружжя майно, набуте відповідачем під час перебування у шлюбі з позивачем, а саме: земельну ділянку, площею 0,0752 га, кадастровий номер 6510700000:01:001:0376, автомобіль марки HYUNDAY H-1, державний номер НОМЕР_1 та сільськогосподарську техніку.

Переглядаючи справу в апеляційному порядку, суд апеляційної інстанції зазначив, що рішення районного суду в частині визнання об`єктом права спільної сумісної власності подружжя земельної ділянки, площею 0,0752 га, кадастровий номер 6510700000:01:001:0376, визнання за ОСОБА_1 права власності на Ѕ частину цієї земельної ділянки та визнання спільною сумісною власністю подружжя агрегату АГД - 2,5, вартістю 9 500 грн, агрегату АГД-2,5, вартістю 10 000 грн та стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 половини зазначених сум ( 9 500 грн та 10 000 грн), підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується із висновками апеляційного суду та вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов правильних висновків про те, що придбавши спірну земельну ділянку, ОСОБА_2 фактично вчинив договір міни, відтак, висновки про виключення вказаної земельної ділянки з об`єктів спільного майна подружжя, є правильними.

При цьому апеляційним судом правильно застосовано положення пункту 5 частини першої статті 57 Сімейного кодексу України про те, що особистою приватною власністю дружини, чоловіка є земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки, оскільки спірна земельна ділянка набута відповідачем у власність до 08 липня 2014 року.

Доводи заявника про те, що позивач не довів належними доказами наявність у нього на час розгляду справи сільськогосподарської техніки, колегія суддів відхиляє з огляду на те, що відповідач не заперечує сам факт придбання вказаного спірного майна у період перебування у шлюбі з позивачем.

Щодо посилання заявника на відсутність доказів фінансової участі позивача у придбанні спірного автомобіля, то такі є необґрунтованими та безпідставними, оскільки презумпція спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу, не вимагає доказування фінансової участі іншого з подружжя у придбанні майна.

Отже, доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування судових рішень в оскаржуваних частинах, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні позивачем норм матеріального та процесуального права й зводяться, виключно, до необхідності переоцінки судом доказів, що відповідно до вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.

Наведені у касаційній скарзі заявника доводи були предметом дослідження у суді апеляційної інстанції із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах закону, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Оскільки доводи касаційної скарги на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в незміненій після апеляційного перегляду частині, та постанови апеляційного суду не впливають, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення.

Керуючись статтями 400, 401, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 06 грудня 2018 року, в незміненій після апеляційного перегляду частині, та постанову Херсонського апеляційного суду від 07 травня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Р. А. Лідовець

І. А. Воробйова

Ю. В. Черняк