Постанова

від 04.03.2020 по справі 4910/16/19-к

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2020 року

м. Київ

справа № 4910/16/19-к

провадження № 51-4903км19

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря

судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_6 на ухвалу Київського апеляційного суду від 23 жовтня 2019 року про повернення апеляційної скарги.

Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12 вересня 2019 року задоволено клопотання заступника начальника третього слідчого відділу управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України, обрано щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою. Ухвалено після затримання підозрюваного ОСОБА_7 і не пізніше ніж через 48 годин зчасу його доставки до місця кримінального провадження розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановити ухвалу.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 23 жовтня 2019 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12 вересня 2019 року повернуто особі, яка її подала.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 не погоджується з ухвалою апеляційного суду, просить її скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону.

В обґрунтування своїх вимог захисник стверджує, що Київський апеляційний суд відмовив йому у доступі до правосуддя, оскільки, повертаючи апеляційну скаргу, неврахував положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду» від 18 вересня 2019 року, згідно з якими підсудність вказаної категорії справ змінено.

Заперечень на касаційну скаргу захисника від учасників кримінального провадження не надходило.

Позиції учасників судового провадження

У судовому засіданні захисник ОСОБА_6 просив касаційну скаргу задовольнити, за доводами, викладеними у ній.

Прокурор заперечував проти задоволення касаційної скарги, просив судове рішення залишити без зміни.

Інших учасників судового провадження було належним чином повідомлено про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді, або повідомлень про поважність причин їх неприбуття до Суду від них не надходило.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника, прокурора, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла таких висновків.

Відповідно до статті 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення умежах касаційної скарги.

Виходячи зі змісту вимог статті 370 КПК, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Зокрема, обґрунтованим єрішення, ухвалене судом на підставі об`єктивноз`ясованих обставин; вмотивованим є рішення, вякому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Предметом касаційного перегляду є ухвала Київського апеляційного суду від 23жовтня 2019 року, постановлена за наслідками розгляду апеляційної скарги наухвалу Вищого антикорупційного суду від 12 вересня 2019 року, якою підозрюваному ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у виді тримання під варту.

Мотивуючи оскаржене рішення про повернення апеляційної скарги, Київський апеляційний суд послався на приписи пункту 20 частини 1 статті 3 КПК та зазначив, що виключним правом на перегляд судових рішень, постановлених Вищим антикорупційним судом наділена його Апеляційна палата. При цьому перегляд судових рішень іншими судами, аніж визначено процесуальним законом, призведе до порушення підсудності укримінальному провадженні. З такими висновками Київського апеляційного суду погоджується і колегія суддів касаційного суду, враховуючи наступне.

Відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 34 КПК Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду здійснює розгляд питання про направлення кримінального провадження з цього Суду до іншого суду за поданням складу суду, визначеного для розгляду кримінального провадження, або за клопотанням сторін не пізніше п`яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про щопостановляється вмотивована ухвала.

Зі змісту зазначеної процесуальної норми вбачається, що вирішення питань, пов`язаних з передачею на розгляд кримінальних проваджень з Вищого антикорупційного суду до іншого суду, у тому числі до іншого апеляційного суду, тобто фактичну зміну підсудності у кримінальних провадженнях, підсудних цьому суду, віднесено до виключної компетенції колегії у складі п`яти суддів Апеляційної палати цього Суду.

Досліджуючи матеріали кримінального провадження суд касаційної інстанції встановив, що, захисник ОСОБА_6 , непогоджуючись із ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12вересня 2019 року, якою його підзахисному ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, 17 вересня 2019року звернувся до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду запеляційною скаргою, в якій порушував питання про скасування вищезазначеного судового рішення та наводив обґрунтування висунутих ним вимог.

Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 17 вересня 2019року відкрито провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 , а матеріали провадження за клопотанням прокурора про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 призначено до розгляду у цьому суді.

03 жовтня 2019 року Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду на підставі заяви ОСОБА_6 про передачу справи за його апеляційною скаргою до Київського апеляційного суду згідно з положеннями пункту 2 частини 3 статті 34 КПК, звернулася до колегії суддів у складі п`яти суддів цього суду з поданням щодо вирішення питання про зміну територіальної підсудності у кримінальному провадженні.

Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі суддів: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 від 10 жовтня 2019 року подання колегії суддів про направлення матеріалів провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12 вересня 2019 року про обрання стосовно ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017000000000394 від 14 лютого 2017 року, на розгляд до іншого суду залишено без задоволення.

Прийняте рішення суд обґрунтував тим, що предметна підсудність Вищого антикорупційного суду визначено статтею 331 КПК, згідно з якою Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України, статтями 2062, 209, 211, 3661 цього Кодексу, у разі наявності хоча б однієї з умов, передбачених пунктами 1-3 частини 5 статті 216 КПК.

Враховуючи, що ОСОБА_7 у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42017000000000394 від 14 лютого 2017 року, підозрюється, у тому числі у вчиненні злочинів, передбачених частиною 3 статті 209, частиною 4 статті 368, частини 3 статті 3682 КК, провадження за апеляційною скаргою його захисника ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12 вересня 2019 року на момент її надходження до суду підсудне Апеляційній палаті цього суду.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду» від 18 вересня 2019 року № 100-IX, який набрав законної сили 22 вересня 2019 року, внесено зміни до розділу XІ Перехідних положень КПК та викладено пункт 202 в новій редакції, за якою: підсудність Вищого антикорупційного суду, передбачена цим Кодексом як суду першої інстанції, суду апеляційної інстанції та слідчих суддів, поширюється на кримінальні провадження, відомості за якими про кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня набрання чинності Законом України"Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду", якщо досудове розслідування здійснюється або здійснювалося Національним антикорупційним бюро України та закінчено прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Однак, як обґрунтовано зазначено Апеляційною палатою, застосування цього правила, з огляду на положення частини 3 статті 331 КПК, яка забороняє розгляд іншим судам кримінальних проваджень щодо злочинів, які віднесені до підсудності Вищого антикорупційного суду, унеможливить розгляд апеляційної скарги ОСОБА_6 та позбавить учасників провадження прав на справедливий судовий розгляд і ефективний засіб правового захисту.

Враховуючи вищезазначене, Київський апеляційний суд був позбавлений процесуальної можливості здійснювати апеляційне провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12 вересня 2019 року, а тому дійшов правильного висновку про неможливість розгляду вищезазначеної скарги цим судом та обґрунтовано повернув її скаржнику. З такими висновками суду апеляційної інстанції погоджується і колегія суддів касаційного суду, вважає їх вмотивованими, а тому не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги захисника ОСОБА_6 .

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Верховний Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного суду від 23 жовтня 2019 року без зміни.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною іоскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3