Рішення
від 12.03.2020 по справі 420/97/20
ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/97/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі, головуючого судді Корой С.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю СПЕЦІАЛІЗОВАНА КОМПАНІЯ ЕНЕРГОСЕРВІС до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

03 січня 2020 року до суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю СПЕЦІАЛІЗОВАНА КОМПАНІЯ ЕНЕРГОСЕРВІС до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.12.2019 року №0008293307, №0008303307, №0008313307, №0008461403, №0008471403, №0008481403.

08 січня 2019 року (вх. №ЕП/56/20) від представника позивача до суду надійшло клопотання, в якому наявна інформація про місцезнаходження оригіналів доказів, копії яких додані до позовної заяви та власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Підстава звернення до суду - позивач вважає, що суб`єкт владних повноважень порушив його права під час прийняття оскаржуваних рішень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у період з 24.06.2019 р. по 10.10.2019 р. відповідачем проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ СПЕЦІАЛІЗОВАНА КОМПАНІЯ ЕНЕРГОСЕРВІС з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства та з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016р. по 31.12.2018р., результати якої оформлені актом №174/15-32-05-09/37812094 від 18.10.2019 року.

Позивач зазначив, що викладена в Акті перевірки інформація не вказує на наявність порушень позивачем ані податкового, ані іншого законодавства, оскільки відсутні результати перевірки контрагентів позивача.

Позивач вказав, що відповідачем не враховано рух активів товариства, який супроводжувався передбаченим ст.198 ПК України списанням коштів з банківського рахунку, що є безумовною підставою для складання податкових накладних.

Крім того, згідно ст.198 ПК України позивач має право на включення до податкового кредиту сум податку, зазначених у податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування.

Позивач зазначив, що на підтвердження здійснення господарських операцій між ТОВ СПЕЦІАЛІЗОВАНА КОМПАНІЯ ЕНЕРГОСЕРВІС та контрагентами, позивачем надано оригінали всіх первинних документів, що підтверджується актом перевірки. Крім того, під час перевірки посадові особи товариства надали посадовим особам відповідача вичерпні пояснення щодо усіх питань, що виникли у них під час перевірки на підтвердження реальності господарських операцій та правильності їх оформлення.

Разом із тим, доказів того, що укладені угоди позивача із контрагентами визнані у встановленому законом порядку нечинними чи фіктивними, у відповідача відсутні.

До висновків, щодо неможливості підтвердження реальності фактичного надання товарів (робіт, послуг) відповідним контрагентом позивача, відповідач приходив спираючись на наявну в податковому органі (надану відповідним листом щодо відповідного контрагента позивача) податкову інформацію про певні недоліки чи можливі порушення законодавства таким контрагентом, а також на незначні недоліки у оформленні первинних документах.

В свою чергу, жодною нормою діючого законодавства не передбачено обов`язку платника податків контролювати сплату своїм контрагентом до бюджету податків та ведення ними бухгалтерського та податкового обліку.

Доводи податкового органу про вчинення позивачем порушень податкового законодавства, на думку позивача, не ґрунтуються на доказах, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на включення понесених витрат до складу валових витрат та формування податкового кредиту.

Щодо використання позивачем автотранспорту за договорами оренди, строк дії яких закінчився у червні 2016, листопаді 2016 та за договором між позивачем та ОСОБА_1 , який розірвано 19.07.2017, внаслідок чого на думку відповідача виникла безпідставна сплата за придбане пальне та за капітальний ремонт, що є додатковим благом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , представник позивача пояснив, що в силу приписів Цивільного кодексу України встановлені правові наслідки продовження користування майном після закінчення строку договору найму. Так, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

За таких обставин, враховуючи відсутність заперечення орендодавців протягом місяця після закінчення дії договорів оренди та використання позивачем орендованих транспортних засобів ці договори є поновленими на строк, який був раніше ними встановлений (3 роки) та, відповідно - були чинними в перевіряємому періоді.

Крім того, представник позивача вказує на те, що відповідач безпідставно вважає додатковим благом орендодавців ремонт, проведений орендарем (позивачем) та безпідставно вважає такий ремонт капітальним, оскільки договорами оренди, укладеними між позивачем та орендодавцями - фізичними особами, встановлений обов`язок проведення капітального ремонту саме орендарем (позивачем) за свій рахунок, відтак - проведення такого ремонту не може вважатися додатковим благом орендодавця.

08.01.2020 року від представника позивача надійшло клопотання (вхід. № ЕП/56/20), в якому зазначено про наявність у позивача оригіналів доказів доданих до позовної заяви, а також вказано, що позивачем не подана іншого позову до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Ухвалою суду від 08.01.2020 року судом прийнято до розгляду позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю СПЕЦІАЛІЗОВАНА КОМПАНІЯ ЕНЕРГОСЕРВІС до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, суддею одноособово.

24.01.2020 року від представника відповідача надійшов відзив на позов (Том 4 а.с. 231-236), в якому зазначив, що в ході перевірки з боку позивача були встановлені порушення, які знайшли відображення в акті перевірки, що підтверджується фактичними обставинами, а тому оскаржувані рішення є законними. Зокрема, представник відповідача зазначив про неможливість підтвердження реальності фактичного надання послуг контрагентами позивача на адресу ТОВ СПЕЦІАЛІЗОВАНА КОМПАНІЯ ЕНЕРГОСЕРВІС , оскільки у контрагентів позивача відсутні відповідні об`єми трудових ресурсів а, також в актах виконаних робіт не зазначено субпідрядників які згідно укладених договорів могли б бути задіяні чи залучені до здійснення відповідних господарських операцій. Крім того, під час проведення перевірки посадовими особами відповідача був проведений аналіз ймовірного ланцюгу постачання товарів (робіт, послуг) та встановлено, що виписані податкові накладні на товар, роботи відмінні від тих, які були придбані по ланцюгу постачання. Роботи номенклатури реалізації на ТОВ СПЕЦІАЛІЗОВАНА КОМПАНІЯ ЕНЕРГОСЕРВІС не придбавалися, що на думку відповідача свідчить про нереальність господарських операцій по придбанню відповідних послуг у контрагентів постачальників.

Вказані порушення відображено по контрагентах позивача - ТОВ МАСМЕД (код за ЄДРПОУ 41655586), ТОВ КОНКОРДБУД (код за ЄДРПОУ 39915445), ТОВ ДОРБУД-ЮГ (код за ЄДРПОУ 40053215), ТОВ ІНТЕРРІО (код за ЄДРПОУ 39741115), ТОВ ДРОНТ (код за ЄДРПОУ 40639920), ТОВ АТРОКС (код за ЄДРПОУ 40822270), ТОВ АЛЬФАТОРГ-СЕРВІС (код за ЄДРПОУ 40541497), ТОВ НЕЙЛЕН (код за ЄДРПОУ 40650037), ТОВ СТАЙЛЕКС (код за ЄДРПОУ 40075270), ТОВ АВЕРС БІЗНЕС ГРУПП (код за ЄДРПОУ 40367113), ТОВ БЕТРАСТ (код за ЄДРПОУ 39742501), ТОВ БАЗІС ТОРГ (код за ЄДРПОУ 39717475), ТОВ СПЕКТР ІНВЕСТ (код за ЄДРПОУ 39700943), ТОВ РЕГІОНБУДІНВЕСТ (код за ЄДРПОУ 40039508).

Крім того, відповідач вказує на те, що у перевіряємому періоді позивач використовував автотранспортні засоби на підставі договорів-оренди строк дії яких закінчився, а саме: Договір оренди між ТОВ Енергосервіс та гр. ОСОБА_3 (i.н.н. НОМЕР_1 ) від 21.06.2013 року до 21.06.2016 року на автомобіль марки ГАЗ модель 32213; Договір оренди між ТОВ Енергосервіс та гр. ОСОБА_2 (i.н.н. НОМЕР_2 ) від 19.11.2013 року до 19.11.2016 року; Договір оренди між ТОВ Енергосервіс та гр. ОСОБА_1 (i.н.н. НОМЕР_3 ) від 27.06.2014 року до 27.06.2019 року (Договір про розірвання договору оренди транспортного засобу від 19.07.2017 року).

Представник відповідача вказує на те, що всупереч вимог ст.125 КЗпП стосовно відшкодування витрат та ст. 799 Цивільного кодексу України були відсутні будь які наступні договори оренди на автотранспортні засоби з фізичними або юридичними особами та Акти прийому-передачі (внутрішнє переміщення) фізичним особам транспортних засобів, та як наслідок відсутні первинні документи, які підтверджували б використання пального безпосередньо в господарській діяльності та службових цілях. Враховуючи зазначене, на думку відповідача, виникла безпідставна сплата за придбане пальне, що є додатковим благом директора ТОВ СК ЕНЕРГОСЕРВІС ОСОБА_1 . Також, було здійснено проведення капітального ремонту автомобілів. Враховуючи зазначене, представник відповідача наголошує на правомірності нарахування податку на доходи фізичних осіб у розмірі 80695,85 грн. (з урахуванням коефіцієнту) у вигляді додаткового блага.

29.01.2020 року (вхід. № 4148/20) від представника відповідача надійшла відповідь на відзив (Том 4 а.с. 243-246), в якому зазначено про неспростування відповідачем у відзиві доводів та обґрунтувань позивача викладених позовній заяві.

У підготовче судове засідання 04.02.2020 року прибув представник позивача, представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце проведення підготовчого судового засідання був повідомлений належним чином та своєчасно.

Ухвалою суду від 04.02.2020 року занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті.

У судове засідання 13.02.2020 року представники позивача та відповідача не прибули про дату, час та місце судового засідання сторони повідомлені належним чином та завчасно. Від представника позивача 12.02.2020 року надійшло клопотання (Вхід. № ЕП/1374/20) про розгляд справи за його відсутності.

За приписами ч.1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (ч. 9 ст. 205 КАС України).

Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи наведене, у зв`язку із неприбуттям у судове засідання 13.02.2020 року всіх учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце судового розгляду, та надання представником позивача заяви про розгляд справи за його відсутності, суд дійшов висновку про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі письмовими доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Згідно з ч.6 ст.120 КАС України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Таким чином, зважаючи на дату відкриття провадження по даній справі, судом приймається рішення по зазначеній справі у межах визначеного строку - 12.02.2020 року.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позов, відповіді на відзив, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, під час розгляду справи, судом встановлено, що у період з 24.06.2019 р. по 10.10.2019 р. відповідачем проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ СПЕЦІАЛІЗОВАНА КОМПАНІЯ ЕНЕРГОСЕРВІС з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства та з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, результати якої оформлені актом №174/15-32-05-09/37812094 від 18.10.2019 року.

Згідно вказаного акту перевірки, відповідачем встановлено порушення ТОВ СПЕЦІАЛІЗОВАНА КОМПАНІЯ ЕНЕРГОСЕРВІС податкового законодавства, а саме:

п.44.2 ст.44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п. 135.1 ст.135, п. 137.1 ст. 137 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (із змінами і доповненнями), п.5, п.7, п.8, п.10, п.21 П(С)БО 15 Дохід , п.7, п.11, п.15 П(С)БО 16 Витрати , затвердженого Наказом Міністерства Фінансів України від 31.12.1999 № 318 зареєстрованого у Мінюсті України від 19.01.2000 за №27/4248 (із змінами та доповненнями), Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні № 996-XIV від 16 липня 1999 року (зі змінами та доповненнями) пункту 1 статті, пункту 2 статті 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , п.п.2.4 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за №168/704, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1 316 119 грн.;

п.198.1, п.198.3, п. 198.6 ст.198, п.199.1 ст.199 розділу V Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1 282 790 грн.;

п. 120 1.2. ст. 120 1 розділу XIV Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями) не зареєстровано в ЄРПН податкові накладні у сумі ПДВ 120 930 грн.;

ст. 51, п.119.2 ст.119, п.176.2 ст.176 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями, податкова звітність про суми доходів нарахованого (сплаченого) на користь платників податків податку та суми утриманого з них податку надавалися з неповними даними, а саме: у перевіряємому періоді не відображено виплачені доходи фізичним особам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вигляді додаткового блага з ознакою доходу 126 ;

пп.162.1.3 п.162.1 ст.162, пп.164.2.17 п.164.2, п.164.5 ст.164, п.167.1 ст.167, пп.168.1.1, пп.168.1.2 п.168.1 ст.168, п.171.2 ст.171, п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями донараховано податку на доходи фізичних осіб у розмірі 80695,85 грн. (з урахуванням коефіцієнту) у вигляді додаткового блага.;

пп. 1.3, п.п.1.4, п.п.1.5 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX, пп. 162.1.1., пп. 162.1.2., пп.162.1.3, п.162.1, ст. 162, пп. 163.1.1, пп. 163.1.2., п.163.1, пп. 163.2.1., пп. 163.2.2. п. 163.2. ст.163 ст. 163, пп. 164.1.1.,пп. 164.1.2 п. 164.1 , пп. 164.2.17 п.164.2, п.п.168.1.1, п.п.168.1.5 п. 168.1 ст. 168, п. 171.2 ст.171 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, із змінами і доповненнями донараховано військового збору у розмірі 5514,27 грн.

На підставі акту перевірки №174/15-32-05-09/37812094 від 18.10.2019 року, відповідачем прийнято 11.12.2019 року податкові повідомлення-рішення:

№0008293307, яким збільшено суму грошового зобов`язання позивача з податків та зборів у тому числі з податку на доходи фізичних осіб на суму 140025 грн. (зобов`язання 80695,81 грн. та штраф 59329,87 грн.);

- №0008303307, яким застосовано до позивача штраф за платежем Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати, в сумі 510 грн;

- №0008313307, яким збільшено суму грошового зобов`язання позивача з податків та зборів, у тому числі з військового збору на суму 9568,45 грн. (зобов`язання 5514,23 грн. та штраф 4054,22 грн.);

- №0008461403, яким збільшено суму грошового зобов`язання позивача з податку на прибуток приватних підприємств на суму 1645149 грн. (зобов`язання 1316119 грн. та штраф 329030 грн.);

- №0008471403, яким збільшено суму грошового зобов`язання позивача з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 949450 грн. (зобов`язання 759560 грн. та штраф 189890 грн.);

- №0008481403, яким застосовано до позивача штраф в сумі 60099 грн. (відсутність реєстрації податкових накладних з ПДВ).

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Досліджуючи правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, суд виходить із наступного.

Згідно п.44.1 ст.44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Відповідно до п.44.2 ст.44 ПК України, для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Платники податку, які відповідно до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об`єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

Юридичні особи - платники єдиного податку, які відповідають критеріям, визначеним підпунктом 3 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат з метою обрахунку об`єкта оподаткування за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об`єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об`єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п.198.2 ст.198 ПК України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Датою збільшення податкового кредиту орендаря (лізингоотримувача) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об`єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) відповідно до підпункту 191.1.2 пункту 191.1 статті 191 цього Кодексу оператором поштового зв`язку, експрес-перевізником.

Згідно абз. 5, 11 ст.1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію

Згідно ч.2 ст.3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Так, порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської та іншої звітності, що ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, підприємствами, їх об`єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи), регулюється Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (далі - Положення).

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2, п.2 Положення, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи).

Згідно п.п. 2.4, 2.5, 2.13, 2.14 п.2 вказаного Положення, первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо. Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Використання при оформленні первинних документів факсимільного відтворення підпису допускається у порядку, встановленому законом, іншими актами цивільного законодавства. Повноваження на здійснення господарської операції особи, яка діє в інтересах юридичної особи або фізичної особи - підприємця одержує основні засоби, запаси, нематеріальні активи, грошові документи, цінні папери та інші товарно-матеріальні цінності згідно з договором, підтверджуються відповідно до законодавства. Такі повноваження можуть бути підтверджені, зокрема, письмовим договором, довіреністю, актом органу юридичної особи тощо.

Керівник підприємства, установи забезпечує фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій, що були проведені, у первинних документах та виконання всіма підрозділами, службами і працівниками правомірних вимог головного бухгалтера або особи, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства, щодо порядку оформлення та подання для обліку відомостей і документів. Керівником підприємства, установи затверджується перелік осіб, які мають право давати дозвіл (підписувати первинні документи) на здійснення господарської операції, пов`язаної з відпуском (витрачанням) грошових коштів і документів, товарно-матеріальних цінностей, нематеріальних активів та іншого майна. Кількість осіб, які мають право підписувати документи на здійснення операцій з видачі особливо дефіцитних товарів і цінностей, бланків суворої звітності, повинно бути обмежено.

Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці первинні документи.

Під час розгляду справи судом встановлено та не заперечувалось сторонами, що ТОВ СПЕЦІАЛІЗОВАНА КОМПАНІЯ ЕНЕРГОСЕРВІС у перевіряємий період мало господарські операції з наступними суб`єктами господарювання: ТОВ РЕГІОНБУДІНВЕСТ (код за ЄДРПОУ 40039508); ТОВ СПЕКТР ІНВЕСТ (код за ЄДРПОУ 39700943); ТОВ БАЗІС ТОРГ (код за ЄДРПОУ 39717475); ТОВ БЕТРАСТ (код за ЄДРПОУ 39742501); ТОВ АВЕРС БІЗНЕС ГРУПП (код за ЄДРПОУ 40367113); ТОВ СТАЙЛЕКС (код за ЄДРПОУ 40075270); ТОВ НЕЙЛЕН (код за ЄДРПОУ 40650037); ТОВ АЛЬФАТОРГ-СЕРВІС (код за ЄДРПОУ 40541497); ТОВ АТРОКС (код за ЄДРПОУ 40822270); ТОВ ДРОНТ (код за ЄДРПОУ 40639920); ТОВ ПАРАОН (код за ЄДРПОУ 41408569); ТОВ ІНТЕРРІО (код за ЄДРПОУ 39741115); ТОВ ДОРБУД-ЮГ (код за ЄДРПОУ 40053215); ТОВ КОНКОРДБУД (код за ЄДРПОУ 39915445); ТОВ МАСМЕД (код за ЄДРПОУ 41655586).

Так, перевіркою наданих первинних документів встановлено, що ТОВ СПЕЦІАЛІЗОВАНА КОМПАНІЯ ЕНЕРГОСЕРВІС було отримано будівельно-монтажні роботи від постачальника ТОВ РЕГІОНБУДІНВЕСТ (код за ЄДРПОУ 40039508), за період січень 2016 р., на суму обсягу 139 000 грн., ПДВ 27 800 грн. Згідно з актами виконаних робіт, ТОВ СПЕЦІАЛІЗОВАНА КОМПАНІЯ ЕНЕРГОСЕРВІС отримано роботи від ТОВ РЕГІОНБУДІНВЕСТ (код за ЄДРПОУ 40039508), за період січень 2016 р., на суму 166 800,00 грн., ПДВ 27 800 грн.

В акті перевірки зазначено, що згідно даних бухгалтерських рахунків зазначені операції відображено наступними бухгалтерськими проводками : Дт 631 Кт 311, Дт 90 Дт 644 Кт 631, Дт 84 Кт 631. за даними оборотно - сальдових відомостей та журналів - ордерів по рахункам бухгалтерського обліку 631, 311, в розрізі субрахунків за перевіряємий період кредиторська (дебіторська) заборгованість по взаємовідносинам з даним контрагентом станом на 31.12.2018р. відсутня.

Перевіркою наданих первинних документів встановлено, що ТОВ СПЕЦІАЛІЗОВАНА КОМПАНІЯ ЕНЕРГОСЕРВІС (код за ЄДРПОУ 37812094) було отримано товар від постачальника ТОВ СПЕКТР ІНВЕСТ (код за ЄДРПОУ 39700943), за період січень 2016 р., на суму обсягу 65 065 грн., ПДВ 13 013 грн.

Згідно з видатковими накладними, ТОВ СПЕЦІАЛІЗОВАНА КОМПАНІЯ ЕНЕРГОСЕРВІС отримано товар від ТОВ СПЕКТР ІНВЕСТ (код за ЄДРПОУ 39700943), за період січень 2018 р., на суму обсягу 65065,00 грн., ПДВ 13013,00 грн.

Згідно даних бухгалтерських рахунків зазначені операції відображено наступними бухгалтерськими проводками : Дт 201 Кт 631, Дт 631 Кт 311, Дт 644 Кт 631, Дт 84 Кт 631. за даними оборотно - сальдових відомостей та журналів - ордерів по рахункам бухгалтерського обліку 631, 311, в розрізі субрахунків за перевіряємий період кредиторська (дебіторська) заборгованість по взаємовідносинам з даним контрагентом станом на 31.12.2018р. відсутня.

Крім того, в ході проведення перевірки наданих первинних документів відповідачем встановлено, що ТОВ СПЕЦІАЛІЗОВАНА КОМПАНІЯ ЕНЕРГОСЕРВІС (код за ЄДРПОУ 37812094) було отримано товар від постачальника ТОВ БАЗІС ТОРГ (код за ЄДРПОУ 39717475), за період квітень, травень 2016 р., на суму обсягу 269 526,9 грн., ПДВ 53 905,38 грн.

Згідно з видатковими накладними, ТОВ СПЕЦІАЛІЗОВАНА КОМПАНІЯ ЕНЕРГОСЕРВІС отримано товар від ТОВ БАЗІС ТОРГ (код за ЄДРПОУ 39717475), на суму обсягу 269 526,9 грн., ПДВ 53 905,38 грн.

В ході проведення перевірки відповідачем також зазначається, що перевіркою наданих первинних документів встановлено, що ТОВ СПЕЦІАЛІЗОВАНА КОМПАНІЯ ЕНЕРГОСЕРВІС (код за ЄДРПОУ 37812094) було отримано послуги від постачальника ТОВ БЕТРАСТ (код за ЄДРПОУ 39742501), за період червень, липень 2016 р., на суму обсягу 289 811,84 грн., ПДВ 57 962,37 грн.

Згідно з актами виконаних робіт КБ2-в, ТОВ СПЕЦІАЛІЗОВАНА КОМПАНІЯ ЕНЕРГОСЕРВІС отримано послуги від ТОВ БЕТРАСТ (код за ЄДРПОУ 39742501), на суму обсягу 289 811,84 грн., ПДВ 57 962,37 грн.

Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати Форма №КБ-3а за червень 2016р. на загальну суму з ПДВ 122894,21 грн., в т.ч. ПДВ на суму 20 482,37 грн.

Згідно даних бухгалтерських рахунків зазначені операції відображено наступними бухгалтерськими проводками : Дт 903 Кт 631, Дт 631 Кт 311, Дт 644 Кт 631, Дт 84 Кт 631. за даними оборотно - сальдових відомостей та журналів - ордерів по рахункам бухгалтерського обліку 631, 311, в розрізі субрахунків за перевіряємий період кредиторська (дебіторська) заборгованість по взаємовідносинам з даним контрагентом станом на 31.12.2018р. відсутня.

Згідно акту перевірки, перевіркою наданих первинних документів встановлено, що ТОВ СПЕЦІАЛІЗОВАНА КОМПАНІЯ ЕНЕРГОСЕРВІС (код за ЄДРПОУ 37812094) було отримано послуги від постачальника ТОВ АВЕРС БІЗНЕС ГРУПП (код за ЄДРПОУ 40367113), за період липень, серпень 2016 р., на суму обсягу 480 379,27 грн., ПДВ 96 075,86 грн.

Згідно з актами виконаних робіт, ТОВ СПЕЦІАЛІЗОВАНА КОМПАНІЯ ЕНЕРГОСЕРВІС отримано послуги від ТОВ АВЕРС БІЗНЕС ГРУПП (код за ЄДРПОУ 40367113), на суму обсягу 480 379,27 грн., ПДВ 96 075,86 грн

Згідно даних бухгалтерських рахунків зазначені операції відображено наступними бухгалтерськими проводками : Дт 90 Кт 631, Дт 631 Кт 311, Дт 644 Кт 631, Дт 84 Кт 631. за даними оборотно - сальдових відомостей та журналів - ордерів по рахункам бухгалтерського обліку 631, 311, в розрізі субрахунків за перевіряємий період кредиторська (дебіторська) заборгованість по взаємовідносинам з даним контрагентом станом на 31.12.2018р. відсутня.

Також, перевіркою наданих первинних документів встановлено, що ТОВ СПЕЦІАЛІЗОВАНА КОМПАНІЯ ЕНЕРГОСЕРВІС (код за ЄДРПОУ 40650037) було отримано товар від постачальника ТОВ СТАЙЛЕКС (код за ЄДРПОУ 40075270), за період серпень, жовтень 2016 р., на суму обсягу 344 011,00 грн., ПДВ 68 802,20 грн.

Згідно з видатковими накладними, ТОВ СПЕЦІАЛІЗОВАНА КОМПАНІЯ ЕНЕРГОСЕРВІС отримано послуги від ТОВ СТАЙЛЕКС (код за ЄДРПОУ 40075270), на суму обсягу 344 011,00 грн., ПДВ 68 802,20 грн. Крім того, до перевірки надано відповідні товарно -транспортні накладні.

Згідно даних бухгалтерських рахунків зазначені операції відображено наступними бухгалтерськими проводками : Дт 201 Кт 631, Дт 631 Кт 311, Дт 644 Кт 631, Дт 84 Кт 631. За даними оборотно - сальдових відомостей та журналів - ордерів по рахункам бухгалтерського обліку 631, 311, в розрізі субрахунків за перевіряємий період кредиторська (дебіторська) заборгованість по взаємовідносинам з даним контрагентом станом на 31.12.2018р. відсутня.

Перевіркою наданих первинних документів встановлено, що ТОВ СПЕЦІАЛІЗОВАНА КОМПАНІЯ ЕНЕРГОСЕРВІС (код за ЄДРПОУ 37812094) було отримано товар від постачальника ТОВ НЕЙЛЕН (код за ЄДРПОУ 40650037), за період листопад 2016 р., на суму обсягу 14 020,84 грн., ПДВ 2 804,17 грн.

Згідно з видатковими накладними, ТОВ СПЕЦІАЛІЗОВАНА КОМПАНІЯ ЕНЕРГОСЕРВІС отримано товар від ТОВ НЕЙЛЕН (код за ЄДРПОУ 40650037), на суму обсягу 14020,84 грн., ПДВ 2804,17 грн.

Згідно даних бухгалтерських рахунків зазначені операції відображено наступними бухгалтерськими проводками : Дт 2011 Кт 631, Дт 631 Кт 311, Дт 644 Кт 631, Дт 84 Кт 631. За даними оборотно - сальдових відомостей та журналів - ордерів по рахункам бухгалтерського обліку 631, 311, в розрізі субрахунків за перевіряємий період кредиторська (дебіторська) заборгованість по взаємовідносинам з даним контрагентом станом на 31.12.2018р. відсутня.

Перевіркою наданих первинних документів встановлено, що ТОВ СПЕЦІАЛІЗОВАНА КОМПАНІЯ ЕНЕРГОСЕРВІС (код за ЄДРПОУ 37812094) було отримано товар від постачальника ТОВ АЛЬФАТОРГ-СЕРВІС (код за ЄДРПОУ 40541497), за період грудень 2016 р., на суму обсягу 295 833,33 грн., ПДВ 59 166,67 грн.

Згідно з актами виконаних робіт/видатковими накладними, ТОВ СПЕЦІАЛІЗОВАНА КОМПАНІЯ ЕНЕРГОСЕРВІС отримано послуги від ТОВ АЛЬФАТОРГ-СЕРВІС (код за ЄДРПОУ 40541497), на суму обсягу 295 833,33 грн., ПДВ 59 166,67 грн. До перевірки надавались довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати.

Згідно даних бухгалтерських рахунків зазначені операції відображено наступними бухгалтерськими проводками : Дт 903 Кт 631, Дт 631 Кт 311, Дт 644 Кт 631, Дт 84 Кт 631. За даними оборотно - сальдових відомостей та журналів - ордерів по рахункам бухгалтерського обліку 631, 311, в розрізі субрахунків за перевіряємий період кредиторська (дебіторська) заборгованість по взаємовідносинам з даним контрагентом станом на 31.12.2018р. відсутня.

Перевіркою наданих первинних документів встановлено, що ТОВ СПЕЦІАЛІЗОВАНА КОМПАНІЯ ЕНЕРГОСЕРВІС (код за ЄДРПОУ 37812094) було отримано послуги від постачальника ТОВ АТРОКС (код за ЄДРПОУ 40822270), за період грудень 2016 р., на суму обсягу 465 011,3 грн., ПДВ 93 002,26 грн.

Згідно з актами виконаних робіт/видатковими накладними, ТОВ СПЕЦІАЛІЗОВАНА КОМПАНІЯ ЕНЕРГОСЕРВІС отримано послуги від ТОВ АТРОКС (код за ЄДРПОУ 40822270), на суму обсягу 465 011,3 грн., ПДВ 93 002,26 грн. В акті перевірки зазначено про ненадання Договорів укладених між ТОВ АТРОКС , код ЄДРПОУ 40822270 виконавець та ТОВ СПЕЦІАЛІЗОВАНА КОМПАНІЯ ЕНЕРГОСЕРВІС замовник . До перевірки надано також довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат.

Перевіркою наданих первинних документів встановлено, що ТОВ СПЕЦІАЛІЗОВАНА КОМПАНІЯ ЕНЕРГОСЕРВІС (код за ЄДРПОУ 37812094) було отримано товар від постачальника ТОВ ДРОНТ (код за ЄДРПОУ 40639920), за період грудень 2016 р., на суму обсягу 49 108,90 грн., ПДВ 9 821,78 грн. В акті перевірки вказано, що Договір укладений між ТОВ ДРОНТ , код ЄДРПОУ 40639920 виконавець та ТОВ СПЕЦІАЛІЗОВАНА КОМПАНІЯ ЕНЕРГОСЕРВІС замовник до перевірки не надано. Згідно з актами виконаних робіт/видатковими накладними, ТОВ СПЕЦІАЛІЗОВАНА КОМПАНІЯ ЕНЕРГОСЕРВІС отримано послуги від ТОВ ДРОНТ (код за ЄДРПОУ 40639920), на суму обсягу 49 108,90 грн., ПДВ 9 821,78 грн. Також, до перевірки надано відповідні товарно-транспортні накладні.

Разом з тим, перевіряючими зазначено в акті перевірки, що ними отримано від юридичного управління ГУ ДПС в Одеській області інформацію щодо Вироку Печерського районного суду м. Києва від 07.12.2017 року по справі №757\23664\17-К., яким було встановлено те, що ТОВ Дронт було створено та перереєстровано не з метою дійснення господарської діяльності, а з метою прикриття незаконної діяльності інших осіб, а саме: з метою сприяння суб`єктам господарювання реального сектору економіки, з яким у ТОВ Дронт були розрахунки, у безготівкуванні безготівкових грошових коштів у не обліковану готівку і т.і. В акті перевірки вказано, що дану інформацію враховано в ході перевірки взаємовідносин даного постачальника з ТОВ СПЕЦІАЛІЗОВАНА КОМПАНІЯ ЕНЕРГОСЕРВІС

Перевіркою наданих первинних документів встановлено, що ТОВ СПЕЦІАЛІЗОВАНА КОМПАНІЯ ЕНЕРГОСЕРВІС (код за ЄДРПОУ 37812094) було отримано послуги від постачальника ТОВ ПАРАОН (код за ЄДРПОУ 41408569), за період жовтень 2017 р., на суму обсягу 339 064,05 грн., ПДВ 67 812,81 грн.

Згідно з актами виконаних робіт/видатковими накладними, ТОВ СПЕЦІАЛІЗОВАНА КОМПАНІЯ ЕНЕРГОСЕРВІС отримано послуги від ТОВ ПАРАОН (код за ЄДРПОУ 41408569), на суму обсягу 339 064,05 грн., ПДВ 67 812,81 грн.

Розрахунки здійснювались шляхом оплати грошовими коштами через розрахунковий рахунок на підставі виставлених рахунків, платіжних доручень оригінали яких надані в ході перевірки. Згідно даних бухгалтерських рахунків зазначені операції відображено наступними бухгалтерськими проводками : Дт903 Кт 631, Дт 631 Кт 311, Дт 644 Кт 631, Дт 84 Кт 631. За даними оборотно - сальдових відомостей та журналів - ордерів по рахункам бухгалтерського обліку 631, 311, в розрізі субрахунків за перевіряємий період кредиторська (дебіторська) заборгованість по взаємовідносинам з даним контрагентом станом на 31.12.2018р. відсутня.

Перевіркою наданих первинних документів встановлено, що ТОВ СПЕЦІАЛІЗОВАНА КОМПАНІЯ ЕНЕРГОСЕРВІС (код за ЄДРПОУ 37812094) було отримано товар від постачальника ТОВ ІНТЕРРІО (код за ЄДРПОУ 39741115), за період березень 2016 р., на суму обсягу 169 410,00 грн., ПДВ 33 882,00 грн.

Згідно з видатковими накладними, ТОВ СПЕЦІАЛІЗОВАНА КОМПАНІЯ ЕНЕРГОСЕРВІС отримано послуги від ТОВ ІНТЕРРІО (код за ЄДРПОУ 39741115), на суму обсягу 169 410,00 грн., ПДВ 33 882,00 грн. Також, до перевірки надано відповідні товарно-транспорті накладні.

Перевіркою наданих первинних документів встановлено, що ТОВ СПЕЦІАЛІЗОВАНА КОМПАНІЯ ЕНЕРГОСЕРВІС (код за ЄДРПОУ 37812094) було отримано товар від постачальника ТОВ ДОРБУД-ЮГ (код за ЄДРПОУ 40053215), за період січень, лютий 2016 р., на суму обсягу 318 365,00 грн., ПДВ 63 673,00 грн.

Згідно з актами виконаних робіт, ТОВ СПЕЦІАЛІЗОВАНА КОМПАНІЯ ЕНЕРГОСЕРВІС отримано послуги від ТОВ ДОРБУД-ЮГ (код за ЄДРПОУ 40053215), на суму обсягу 318 365,00 грн., ПДВ 63 673,00 грн.

Перевіркою наданих первинних документів встановлено, що ТОВ СПЕЦІАЛІЗОВАНА КОМПАНІЯ ЕНЕРГОСЕРВІС (код за ЄДРПОУ 37812094) було отримано послуги від постачальника ТОВ КОНКОРДБУД (код за ЄДРПОУ 39915445), за період 2016 -2017р., на суму обсягу 1 683 169 грн., ПДВ 336 633,8 грн.

Згідно з актами виконаних робіт/видатковими накладними, ТОВ СПЕЦІАЛІЗОВАНА КОМПАНІЯ ЕНЕРГОСЕРВІС отримано послуги від ТОВ КОНКОРДБУД (код за ЄДРПОУ 39915445), на суму обсягу 1 683 169 грн., ПДВ 336 633,8 грн.

Перевіркою наданих первинних документів встановлено, що ТОВ СПЕЦІАЛІЗОВАНА КОМПАНІЯ ЕНЕРГОСЕРВІС (код за ЄДРПОУ 37812094) було отримано послуги від постачальника ТОВ МАСМЕД (код за ЄДРПОУ 41655586), за період листопад, грудень 2017 р., на суму обсягу 874218,17 грн., ПДВ 174843,60 грн.

Згідно з актами виконаних робіт/видатковими накладними, ТОВ СПЕЦІАЛІЗОВАНА КОМПАНІЯ ЕНЕРГОСЕРВІС отримано послуги від ТОВ МАСМЕД (код за ЄДРПОУ 41655586), на суму обсягу обсягу 874218,17 грн., ПДВ 174843,60 грн.

В акті перевірки зазначено, що по вказаним контрагентам розрахунки, в тому числі ПДВ здійснені шляхом оплати грошовими коштами через розрахунковий рахунок на підставі виставлених рахунків, платіжних доручень оригінали яких надані в ході перевірки.

Тобто, відповідачем не заперечується належне оформлення та надання позивачем первинної документації на підтвердження господарських операцій з контрагентами.

Разом з тим, в акті перевірки відповідач вказує на те, що враховуючи проведений аналіз ймовірного ланцюгу постачання товарів (робіт, послуг) встановлено, що контрагентами позивача виписано податкові накладні на товар, роботи відмінні від тих, які були ними придбані по ланцюгу постачання. Роботи номенклатури реалізації на ТОВ СПЕЦІАЛІЗОВАНА КОМПАНІЯ ЕНЕРГОСЕРВІС не придбавалися, наявна підміна (фіктивне введення в обіг товару), що свідчить про нереальність господарської операції по придбанню товарів/ послуг у контрагентів позивача.

Виходячи з наведеного, контрагенти позивача, здійснювали діяльність спрямовану на здійснення операцій пов`язаних з наданням податкової вигоди третім особам. Крім того, в акті перевірки зазначено, що перевіркою первинних документів не встановлено кількість зазначених людино/годин які було використано на надання зазначених в акті послуг, що не відповідає фактичній наявності трудових ресурсів постачальників/контрагентів позивача, також в актах виконаних робіт не зазначено субпідрядників які згідно укладених договорів з даним підрядником могли б бути задіяні чи залучені до здійснення господарських операцій.

У зв`язку з чим, на думку відповідача є не можливим підтвердити реальність фактичного надання відповідних послуг підрядниками на адресу ТОВ "СПЕЦІАЛІЗОВАНА КОМПАНІЯ ЕНЕРГОСЕРВІС"

Суд бере до уваги доводи позивача, що зазначені первинні документи надані під час перевірки та надання яких не заперечується відповідачем, відповідають вимогам Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88.

Зауваження щодо оформлення позивачем первинних документів, що підтверджують господарські операції позивача з переліченими контрагентами, в Акті перевірки відсутні.

Доказів того, що укладені угоди позивача із контрагентами визнані у встановленому законом порядку нечинними чи фіктивними, відповідачем не надано.

Суд вказує на те, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому, в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, у власному капіталі підприємства у зв`язку з його господарською діяльністю.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток, витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

Доводи податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту.

Така правова позиція вказана Верховним Судом у постанові від 03.10.2019 року по справі №813/4079/15.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, необхідно враховувати, що відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень.

Проте, у разі надання контролюючим органом доказів, які і свідчать, що платником податків не було відображено у податковому обліку та задекларовано отриманий прибуток, або документи, на підставі яких платник податків задекларував свої податкові зобов`язання, у тому числі сформував податковий кредит, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Суд вказує на те, що під час проведення перевірки податковим органом не було зазначено про невідповідність первинних бухгалтерських документів, що підлягають складанню вимогам чинного законодавства, також не зазначено про відсутність будь-якої первинної документації, яка є обов`язковою для складання під час здійснення господарської діяльності. В акті перевірки не заперечується факт укладання відповідних правових угод та проведення оплати за такими угодами.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, необхідно враховувати, що відповідно до вимог ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень. (Постанова Верховного Суду від 31.05.2019 року у справі №812/1787/17).

Також, Верховний суд у Постанові від 02.04.2019 року по справі № 826/6245/18, висловив правову позицію, що що не підтвердження операцій за ланцюгом постачання, так само як і податкова інформація про інші порушення податкової дисципліни, допущені контрагентом платника податків або третіми особами у відносинах з контрагентом, не є свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними і допустимими первинними документами, як підставами формування бухгалтерського обліку.

У постанові Верховного Суду від 11.10.2019 року зазначено, що судами правомірно не взято до уваги і посилання контролюючого органу на висновки викладені в актах про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів зважаючи на те, що будь - яка податкова інформація, що наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, в тому числі і складена з причин неможливості проведення зустрічної звірки, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону. Зокрема посилання контролюючого органу на наявність актів про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів, як критерій оцінки реальності господарських операцій, є безпідставними оскільки, під час складення акту про неможливість проведення звірки будь - які первинні документи платника податків не використовувались та не аналізувались, а отже оформлення вказаного акту з відображенням в ньому окремих відомостей, не відповідають критерію юридичної значимості, а отже не є належним доказом в розумінні процесуального Закону .

Презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об`єктивно відтворюють господарські операції, що є об`єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов`язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом. У площині процесуального регулювання презумпції добросовісності платника податків відповідає обов`язок доведення контролюючим органом правомірності прийнятого рішення в судовому процесі, порушеному за позовом платника податків про скасування рішення як неправомірного. У разі надання контролюючим органом доказів, які спростовують дійсність чи повноту даних поданої платником податків податкової звітності, платник податків відповідно до встановленого обов`язку кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, повинен довести наявність законних підстав, для врахування задекларованих в податковому обліку даних при визначені суми його податкового обов`язку.

Обов`язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з`ясування обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого нормами ч. 4 ст. 9 КАС України (Постанова Верховного Суду від 24.04.2019 року у справі № 820/5629/13-а).

Будь-яке автоматизоване співставлення, чи дані отримані з автоматизованих систем контролюючого органу не є належними доказами в розумінні процесуального Закону, оскільки, автоматизоване співставлення, зокрема задекларованих податкових зобов`язань та податкового кредиту, не віднесено до засобів перевірки правильності та повноти визначення таких податкових зобов`язань, а тому здобуті таким чином докази не можуть визнаватись належними (Постанова Верховного Суду від 27.02.2018 р. у справі № 811/2154/13-а).

Не можна вважати обґрунтованим висновок про не підтвердження факту поставки у зв`язку з відсутністю товарно-транспортних накладних або неналежним їх оформленням, оскільки за умови наявності інших належних доказів товарності, ненадання зазначених документів не позбавляє платника права на формування податкового кредиту. Чинним законодавством України передбачено обов`язковість товарно-транспортної накладної лише у випадку надання послуг з перевезення (Постанова Верховного Суду від 16.05.2018 р. у справі № 2а-0870/12052/11).

Товарно-транспортні накладні не завжди складаються при наявності операцій з перевезення. Відсутність товарно-транспортних накладних пояснюється фактом перевезенням товарів власними силами. У даній ситуації відсутність товарно-транспортної накладної є законним явищем. (Постанова Верховного Суду від 05.06.2018 р. у справі №2а-10089/11/1370).

Товарно-транспортна накладна не є документом, що підтверджує факт придбання або продажу товарно-матеріальних цінностей, наявність або відсутність товарно-транспортних накладних та недоліки у їх оформленні не є підставою для висновків про безтоварність господарської операції, якщо з інших даних вбачається фактичний рух активів або зміни у зобов`язаннях платника податків. (Постанова Верховного Суду від 17.04.2018 р. у справі № 816/1587/17).

Верховний Суд у постанові від 08.10.2019 року по справі №817/548/15 встановив необґрунтованість посилань податкового органу, як на підставу неправомірності формування даних податкового обліку, на відсутність товарно-транспортних документів, які б свідчили про транспортування придбаного товару, оскільки такі документи, зокрема, товарно-транспортна накладна, призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення, а відтак визначає взаємовідносини по виконанню перевезення вантажів для обліку транспортної роботи.

Товарно-транспортні накладні чи подорожні листи не є винятковими первинними бухгалтерськими документами, які підтверджують факт реальності здійснення господарської операції за договором, та за відсутності яких платник позбавляється права на формування податкового кредиту, а також віднесення до складу доходів і витрат сум за договорами у разі наявності інших первинних бухгалтерських документів, оформлених відповідно до положень чинного законодавства, а саме: договорів, видаткових накладних, податкових накладних, регістрів бухгалтерських документів, платіжних доручень, відомостей про рух активів, товару та інших документів .

Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів , висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Відтак, висновки Верховного Суду щодо товарно-транспортних накладних, як умови для підтвердження реальності господарських операцій, є обов`язковими і для податкових органів. За вказаних обставин суд критично оцінює висновки відповідача щодо нереальності господарських операцій за відсутності товарно-транспортних накладних.

Крім того, норми податкового законодавства не визначають певний обсяг матеріальних та/чи трудових ресурсів у платника податків при здійсненні господарської діяльності як критерій правового статусу платника податків щодо отримання податкової преференції у формі податкового кредиту чи наміру платника податків отримати певний результат від здійснення господарської операції (підприємницької діяльності) (Постанова Верховного Суду від 08.05.2018 р. у справі № 815/3526/17).

Відсутність у спірних контрагентів матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу (Постанова Верховного Суду від 08.05.2018 р. у справі № 814/937/15).

При цьому, такі обставини, як відсутність у контрагента трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортного та торгівельного обладнання, відсутність працівників також не можуть спростовувати фактичне виконання операції, оскільки специфіка підприємницької діяльності полягає у тому, що підприємство не завжди повинно мати у власності задекларовану значну кількість працівників, наявність основних засобів та транспорт для виконання взятих на себе зобов`язань, а особливо в разі перепродажу товару; звичаями ділового обороту визначені й інші можливості залучення ресурсів для поставки товарів, як от на підставі цивільно-правових договорів ( справа №822/955/16 від 12.09.2019).

Щодо відсутності договорів укладених з відповідними контрагентами (ТОВ АТРОКС , ТОВ ДРОНТ , ТОВ АЛЬФАТОРГ-СЕРВІС ), суд зазначає, що договори не є первинним обліковим документом для цілей бухобліку, а свідчать лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання, в той час як саме первинні документи складаються лише за фактом надання послуг.

Разом з тим, позивачем надано до суду копії відповідних договорів укладених з ТОВ АТРОКС , ТОВ ДРОНТ , а саме: з ТОВ АТРОКС договір №05/12У від 01.12.2016, договір №14/12А від 01.12.2016, договір №15/12А від 01.12.2016 (Том 2 а.с. 104-105, 107-108, 124-125) з ТОВ ДРОНТ договір № 1216 від 09.12.2016 року разом з додатковою угодою №1 від 09.12.2016 року (Том 2 а.с. 174-178) та з ТОВ АЛЬФАТОРГ-СЕРВІС договір № 29/12 від 20.12.2016 року (Том 2 а.с. 71-72)

Суд вказує на те, що право на формування податкового кредиту виникло у позивача саме за результатами фактичного здійснення господарських операцій, підтверджених первинними документами здійснення таких операцій та наявності належним чином оформлених податкових накладних.

В свою чергу, під час проведення перевірки та в самому Акті перевірки не зазначено про відсутність чи неналежне оформлення саме первинних документів визначених законодавством України і податкових накладних за здійсненими операціями між позивачем та його контрагентами по яким були відсутні договори.

При цьому, посилання відповідача в акті перевірки на інформацію щодо відсутності у контрагентів позивача можливостей виконати умови договорів, не можуть вважатися обґрунтованими, оскільки ці обставини стосуються не позивача, а його контрагентів, стосовно яких відсутні результати здійснення перевірочних заходів контролюючими органами, на обліку яких знаходяться ці контрагенти позивача.

При цьому, нереальність господарських операцій з придбання платником податків товарів/послуг має підтверджуватись належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, обумовлених лише посиланням на недостатність у контрагентів покупця товарів (послуг), трудових ресурсів, техніки, тощо.

Жодною нормою чинного законодавства не передбачено обов`язку платника податків контролювати сплату своїм контрагентом до бюджету податків та ведення ними бухгалтерського та податкового обліку.

Так, Верховний Суд у постанові від 23.10.2018 року по справі №815/29546/13-а (№К/9901/4496/18) зазначив, що чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів у останніх. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх податкових зобов`язань, адже поняття добросовісний платник , яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань.

Відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що позивач як платник податків, діяв без належної обачності й обережності, і йому було відомо про можливі порушення, які можливо допускав його контрагент або, що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з даними підприємствами було одержання позивачем податкової вигоди.

Окрім того, під час розгляду справи до суду не було надано належних доказів на підтвердження фактичної відсутності у контрагентів позивача об`єктивної неможливості здійснення господарської діяльності з надання послуг (поставки товарів), адже у комерційній діяльності виконання поставок товарів (надання послуг) не завжди вимагає наявності власних основних засобів, значної кількості персоналу, оскільки наявна можливість укладання договорів оренди, найму, тощо.

Щодо наявної інформації у відповідача про Вирок Печерського районного суду м. Києва від 07.12.2017 року по справі №757\23664\17-К., яким було встановлено те, що ТОВ Дронт було створено та перереєстровано не з метою дійснення господарської діяльності, а з метою прикриття незаконної діяльності інших осіб, а саме: з метою сприяння суб`єктам господарювання реального сектору економіки, з яким у ТОВ Дронт були розрахунки, у безготівкуванні безготівкових грошових коштів у не обліковану готівку і т.і. , суд зазначає наступне.

Суд вказує на те, що факт наявності вироку, ухваленого на підставі угоди у кримінальному провадженні, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин, встановлених вироком, який набрав законної сили, вказана позиція визначена у постанові Верховного Суду від 05.06.2018 р. у справі № 2а-1570/6063/12.

В свою чергу, відсутність у вироку конкретних обставин щодо господарських операцій, періодів їх здійснення, даних посадових осіб, що підписували первинні документи спростовує доводи, що цей вирок є належним доказом нереальності господарських операцій товариства з його контрагентами та беззаперечно свідчить про наявність податкового правопорушення платником податків при формуванні податкового кредиту (Постанова Верховного Суду від 05.06.2018 р. у справі № 805/649/15-а).

Так, відповідачем зазначено про використання позивачем автотранспорту за договорами оренди, строк дії яких закінчився у червні 2016, листопаді 2016 та за договором між позивачем та ОСОБА_1 , який розірвано 19.07.2017, внаслідок чого виникла безпідставна сплата за придбане пальне та за капітальний ремонт, що є додатковим благом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , у зв`язку з чим прийнято податкові повідомлення - рішення №0008293307, яким збільшено суму грошового зобов`язання позивача з податків та зборів у тому числі з податку на доходи фізичних осіб на суму 140025 грн. (зобов`язання 80695,81 грн. та штраф 59329,87 грн.) та №0008303307, яким до позивача застосовано штраф за платежем Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати, в сумі 510 грн.) та №0008313307, яким збільшено суму грошового зобов`язання позивача з податків та зборів, у тому числі з військового збору на суму 9568,45 грн. (зобов`язання 5514,23 грн. та штраф 4054,22 грн.) (арк. акту 114 - 120).

Під час проведення перевірки, відповідачем встановлено, що у перевіряємому періоді позивачем використовувались автотранспортні засоби на підставі Договорів-оренди, а саме Договір оренди між ТОВ Енергосервіс та гр. ОСОБА_3 (і.н.н. НОМЕР_1 ) від 21.06.2013 року до 21.06.2016 року на автомобіль марки ГАЗ модель 32213; Договір оренди між ТОВ Енергосервіс та гр. ОСОБА_3 (і.н.н. НОМЕР_1 ) від 15.02.2017 року до 19.02.2019 року; Договір оренди між ТОВ Енергосервіс та гр. ОСОБА_2 (і.н.н. НОМЕР_2 ) від 19.11.2013 року до 19.11.2016 року; Договір оренди між ТОВ Енергосервіс та гр. ОСОБА_4 (і.н.н. НОМЕР_4 ) від 22.07.2016 року до 22.07.2021 року; Договір оренди між ТОВ Енергосервіс та гр. ОСОБА_5 (і.н.н. НОМЕР_3 ) від 01.09.2017 року на 54 місяці; Договір оренди між ТОВ Енергосервіс та гр. ОСОБА_6 (і.н.н. НОМЕР_5 ) від 11.10.2017 року на 58 місяців; Договір оренди між ТОВ Енергосервіс та гр. ОСОБА_1 (і.н.н. НОМЕР_3 ) від 09.10.2017 року до 19.10.2022 року; Договір оренди між ТОВ Енергосервіс та гр. ОСОБА_7 (і.н.н. НОМЕР_6 ) від 12.05.2014 року до 12.05.2019 року; Договір оренди між ТОВ Енергосервіс та гр. ОСОБА_8 (і.н.н. НОМЕР_7 ) від 05.06.2014 року до 05.06.2019 року; Договір оренди між ТОВ Енергосервіс та гр. ОСОБА_1 (і.н.н. НОМЕР_3 ) від 27.06.2014 року до 27.06.2019 року (Договір про розірвання Договору оренди транспортного засобу від19.07.2017 року);

Відповідач вказує на Договори оренди строк яких закінчився, а саме:

Договір оренди між ТОВ Енергосервіс та гр. ОСОБА_3 (і.н.н. НОМЕР_1 ) від 21.06.2013 року до 21.06.2016 року на автомобіль марки ГАЗ модель 32213;

Договір оренди між ТОВ Енергосервіс та гр. ОСОБА_2 (і.н.н. НОМЕР_2 ) від 19.11.2013 року до 19.11.2016 року;

Договір оренди між ТОВ Енергосервіс та гр. ОСОБА_1 (і.н.н. НОМЕР_3 ) від 27.06.2014 року до 27.06.2019 року (Договір про розірвання Договору оренди транспортного засобу від 19.07.2017 року).

Відповідач, враховуючи зазначене робить висновок, що всупереч вимог ст.125 КЗпП стосовно відшкодування витрат та ст. 799 Цивільного кодексу України були відсутні будь які наступні договори оренди на автотранспортні засоби з фізичними або юридичними особами та Акти прийому-передачі (внутрішнє переміщення) фізичним особам транспортних засобів, та як наслідок відсутні первинні документи,які підтверджували б використання пального безпосередньо в господарській діяльності та службових цілях. Відтак, виникла безпідставна сплата за придбане пальне, що є додатковим благом.

Суд критично оцінює такі висновки відповідача, оскільки дійсно, статтею 759 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Договір найму укладається на строк, встановлений договором (ч. 1 ст. 763 ЦК України).

Разом з тим, статтею 764 ЦК України встановлені правові наслідки продовження користування майном після закінчення строку договору найму. Так, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

За таких обставин, враховуючи відсутність заперечення орендодавців протягом місяця після закінчення договорів оренди та використання позивачем орендованих транспортних засобів, що не заперечується відповідачем, вказані вище договори є поновленими на строк, який був раніше ними встановлений та, відповідно - були чинними в перевіряємому періоді.

Крім того, суд вважає обгрунтованими доводи позивача, що відповідач безпідставно вважає додатковим благом орендодавців ремонт, проведений орендарем (позивачем) та безпідставно вважає такий ремонт капітальним.

Так, статтею 776 ЦК України встановлено, що поточний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймачем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом. Капітальний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймодавцем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено та не заперечувалось сторонами, що договорами оренди, укладеними між позивачем та орендодавцями - фізичними особами, встановлений обов`язок проведення капітального ремонту саме орендарем (позивачем) за свій рахунок (п. п. ж п. 4.3. договорів), відтак - проведення такого ремонту не може вважатися додатковим благом орендодавця.

Крім того, згідно п. 3.16 Положення про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту Затвердженого Наказом Мінтрансу України від 30.03.1998 № 102 - до капітального ремонту належать роботи, пов`язані із заміною кузова для автобусів та легкових автомобілів, рами для вантажних автомобілів або одночасною заміною не менш трьох базових агрегатів.

Згідно Додатку Г зазначеного положення базовими агрегатами дорожнього транспортного засобу є: двигун з картером зчеплення у зборі; коробка передач, роздавальна коробка; гідромеханічна передача; задній міст (вісь); середній міст (вісь); передня вісь (міст); рульове керування; кабіна вантажного та кузов легкового автомобіля; кузов автобуса; рама; підйомне обладнання платформи автомобіля - самоскида.

Відтак, оскільки орендар (позивач) не здійснював щодо орендованих транспортних засобів робіт, пов`язаних із заміною кузова та не замінював одночасно трьох базових агрегатів - виконані роботи є не капітальним, а поточним ремонтом та технічним обслуговуванням. Доказів, на підтвердження протилежного, відповідачем до суду не надано.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено порушення позивачем податкового законодавства та як наслідок правомірність прийняття 11.12.2019 року податкових повідомлень-рішень № 0008293307, № 0008303307, № 0008313307, № 0008461403, № 0008471403, № 0008481403.

Відтак, доводи позивача щодо протиправності податкових повідомлень-рішень від 11.12.2019 року №0008293307, №0008303307, №0008313307, №0008461403, №0008471403, №0008481403 є обґрунтованими, та відповідно, позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до положень ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем, за звернення до суду з даним адміністративним позовом, було сплачено судовий збір у розмірі 21020 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 5797 від 03.01.2020 року.

Враховуючи задоволення даного адміністративного позову, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат у розмірі 21020 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю СПЕЦІАЛІЗОВАНА КОМПАНІЯ ЕНЕРГОСЕРВІС до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.12.2019 року №0008293307, №0008303307, №0008313307, №0008461403, №0008471403, №0008481403- задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 11.12.2019 року № 0008293307.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 11.12.2019 року № 0008303307.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 11.12.2019 року № 0008313307.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 11.12.2019 року № 0008461403.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 11.12.2019 року № 0008471403.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 11.12.2019 року № 0008481403.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю СПЕЦІАЛІЗОВАНА КОМПАНІЯ ЕНЕРГОСЕРВІС за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області судові витрати у розмірі 21020 грн. (двадцять одна тисяча двадцять грн.).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю СПЕЦІАЛІЗОВАНА КОМПАНІЯ ЕНЕРГОСЕРВІС (вул.Шкодова гора, 6-а, м.Одеса, 65041, код ЄДРПОУ 37812094).

Відповідач: Головне управління ДПС в Одеській області (вул.Семінарська, 5, м.Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 43142370);

Суддя Корой С.М.


Дата ухвалення рішення	12.03.2020
Оприлюднено	12.03.2020
Номер документу	88140702
Судочинство	Адміністративне
Суть	визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

Самойлюк Г.П.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 12.03.2020 по справі 420/97/20ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —420/97/20

Рішення
від 12.03.2020 по справі 420/97/20
ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД