Рішення
від 12.03.2020 по справі 420/7218/19
ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/7218/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Аракелян М.М.

Розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративною позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Рівер Торг (код ЄДРПОУ 38450170, адреса: вул. Розкидайлівська, 18, к.2, м. Одеса, 65020) до Головного управління Державної податкової служби в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370, адреса: вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

02 грудня 2019 до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Рівер Торг до Головного управління Державної податкової служби в Одеській області, у якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0044851405 від 08.10.2019 року.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 02.12.2019 року о 13:33:39 справа №420/7218/19 розподілена на суддю Аракелян М.М.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 04.12.2019 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Рівер Торг було залишено без руху з підстав несплати судового збору у встановленому розмірі та надано строк на усунення недоліків позовної зави 7 днів з дня отримання ухвали суду.

10.12.2019 року за вх.№46898/19 від представника позивача надійшло клопотання про усунення недоліків позовної заяви, про збільшення позовних вимог, до якого надано уточнену позовну заяву та квитанцію про сплату судового збору, чим усунуто недоліки позовної заяви, визначені ухвалою суду від 04.12.2019 року.

За новою редакцією позовної заяви Товариство з обмеженою відповідальністю Рівер Торг просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0044851405 від 08.10.2019 року, №0044861405 від 08.10.2019 року, №0044871405 від 08.10.2019 року, №0044881405 від 08.10.2019 року.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 13.12.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 13.01.2020 року.

У зв`язку із перебуванням головуючого судді Аракелян М.М. на лікарняному з 09.01.2020 року по 23.01.2020 року включно, підготовче засідання перенесено на 03.02.2020 року.

13.01.2020 року за вх.№1224/20 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 03.02.2020 року закрито підготовче провадження у справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 24.02.2020 року.

У судове засідання 24.02.2020 року сторони не з`явились, про дату, час та місце судового засідання сповіщені належним чином та завчасно.

24.02.2020 року за вх.№8076/20 від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Згідно ч.1 ст.205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно ч.9 ст.205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на вказане справу розглянуто судом у порядку письмового провадження.

В обґрунтування вимог позову представник позивача вказує, що за результатом проведеної планової документальної виїзної перевірки Головним управління ДФС в Одеській області складено Акт перевірки, у якому встановлено порушення норм податкового законодавства. За даним Актом були прийняті податкові повідомлення-рішення від 08.10.2019 року за №№0044851405, 0044861405, 0044871405, 0044881405, з приводу оскарження яких позивач і звертається до суду за захистом порушених прав. В обґрунтування протиправності оскаржуваних рішень представник позивача вказує наступне:

по-перше, оцінка діяльності підприємств, з якими позивач ТОВ Рівер Торг має господарські відносини, не може впливати на правомірність дій платника податку, адже позивач не несе відповідальності за вчинені іншими особами дії в частині формуванн обліку та звітності податків;

по-друге, господарські операції між ТОВ Рівер Торг та його контрагентами не мають недоліків правового характеру, мали реальний характер, призвели до зміни майнового стану учасників господарських відносин (ТОВ Рівер Торг отримало вугілля деревне, а контрагенти - грошові кошти), що підтверджується наданими для перевірки належним чином оформленими первинними документами. Водночас, висновки контролюючого органу про те, що ТОВ Голдторг Профіт не мало складських та виробничих потужностей, трудових ресурсів тощо, а отже, не мало можливості ведення фінансово-господарської діяльності, вугілля деревне фактично не реалізовувало, є надуманими та ґрунтуються на припущеннях;

по-третє, при перевірці реальності господарських операції контролюючий орган керувався припущеннями та хибними умовиводами щодо наявності у діях позивача ознак порушення норм податкового законодавства. Обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, однак контролюючий орган при винесенні оскаржуваних рішень не дослідив та не співставив факти, що підтверджуються даними первинної документації, із юридичними та фінансовими наслідками проведених господарських операцій. Чинним законодавством не передбачено, що суб`єкту господарювання необхідно контролювати стан податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації, наявності чи відсутності у них основних фондів, дотримання ним податкової дисципліни та правильності ведення податкового або бухгалтерського обліку. Тобто, у разі підтвердження реального характеру здійснених операцій, платник не може відповідати за порушення, допущені продавцем;

по-четверте, контрагенти позивача є зареєстрованими платниками податку на додану вартість, відомості щодо них наявні у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, юридичні особи перебувають на обліку в органах статистики та податкових територіальних органах. Проведення господарських операцій опосередковане оформленням податкових накладних з податку на додану вартість, щодо яких у податкового органу відсутні будь-які заперечення, наступна реалізація фактично отриманої продукції підтверджується первинними документами позивача;

по-п`яте, контролюючим органом у встановленому законом порядку не встановлено фіктивності або недійсності первинної документації, що підтверджує факт проведення господарських операцій;

по-шосте, окремі податкові повідомлення-рішення складені з порушенням правил їх оформлення. Так, з тексту податкового повідомлення-рішення від 08.10.2019 року №0044881405 встановлено, що підставою для його винесення стали висновки Акту перевірки №907/15-32-14-05/35991758, в той час коли за результатом перевірки ТОВ Рівер Торг було складено Акт №1671/15-32-14-05/38450170. Крім цього, податковим повідомленням-рішенням від 08.10.2019 року №0044861405 встановлено порушення п.44.1 ст. 44, ч а п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України і яким зменшено розмір від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 105 387,00 грн. за декларацією за 2017 року, однак ст.198 ПК України стосується податку на додану вартість.

13.01.2020 року за вх.№1224/20 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Вказана заява по суті відображає заперечення контролюючого органу проти задоволення позовних вимог та вказує, що доводи та висновки ГУ ДПС в Одеській області, покладені в основу оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, є обґрунтованими та правомірними. В обґрунтування власної правової позиції представником відповідача покладені наступні доводи:

по-перше, за результатами планової перевірки встановлено, що проведення господарських операцій з контрагентами ТОВ Голдторг Профіт код 39801252, ТОВ Техлогістика код 39497005, ТОВ Евіал Груп код 41032505, ТОВ Кімет Груп код 41047134, ТОВ Тек ЮГ код 41066953, ТОВ Торбін ЛТД код 41484058 не могло бути фактично реалізоване в силу відсутності у останніх основних фондів та трудових ресурсів, необхідних для проведення господарських операцій зазначеного обсягу;

по-друге, до перевірки не надано документів, що підтверджують взаємовідносини з контрагентами, а саме: товарно - транспортних накладних, будь-яких інших первинних документів, які підтверджують транспортування товарів (товарно - матеріальних цінностей), розвантаження-навантаження, зберігання, сертифікатів на придбаний товар (якості, відповідності, походження) із зазначенням виробника, довіреностей, що підтверджують факт отримання товарів від вказаних суб`єктів господарювання, журнал реєстрації доручень на отримання товарно - матеріальних цінностей, документів, що підтверджують факт зберігання та рух товарно - матеріальних цінностей (книги складського обліку, картки складського обліку, звіти про рух ТМЦ на складі), тощо;

по-третє, наявність документального підтвердження наступної реалізації отриманого товару не підтверджує правомірності його отримання та того, що такий товар було придбано в результаті господарських операцій з контрагентами ТОВ Голдторг Профіт код 39801252, ТОВ Техлогістика код 39497005, ТОВ Евіал Груп код 41032505, ТОВ Кімет Груп код 41047134, ТОВ Тек ЮГ код 41066953, ТОВ Торбін ЛТД код 41484058.

З огляду на вказане контролюючий орган дійшов висновку про наявність розбіжностей між встановленими позивачем та фактичним обсягом сплачених податкових зобов`язань та сформованих сум від`ємного значення з податку на додану вартість, на підставі чого і виніс оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.

Під час розгляду справи судом встановлено, що позивач Товариство з обмеженою відповідальністю Рівер Торг є господарюючим суб`єктом, основними видами діяльності якого згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є Код КВЕД 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; Код КВЕД 16.29 Виробництво інших виробів з деревини; виготовлення виробів з корка, соломки та рослинних матеріалів для плетіння; Код КВЕД 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; Код КВЕД 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; Код КВЕД 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (основний); Код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; Код КВЕД 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування.

З 24.07.2019 по 13.08.2019 на підставі направлень виданих Головним управлінням ДФС в Одеській області, відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.77.1 ст.77 Податкового кодексу України, на підставі наказу ГУ ДФС в Одеській області від 07.02.2019 №837 проведена планова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю Рівер Торг код ЄДРПОУ 38450170, з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2017, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 по 31.12.2017, відповідно до затвердженого плану документальної перевірки.

За наслідками вказаної перевірки Головним управлінням ДФС в Одеській області складено Акт №1671/15-32-14-05/38450170 від 20.08.2019 р. Про результати планової виїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Рівер Торг , код 38450170 з питань дотримання вимог податкового, валютного, та іншого законодавства за період з 01.01.2016р. по 31.12.2017 р. (Т.1 а.с.85-128).

За висновками даного Акта перевірки встановлено порушення ТОВ Рівер Торг норм податкового законодавства, а саме:

п. 44.1, п. 44.2 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ, із змінами та доповненнями в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток всього у сумі 386674 грн., у тому числі:

за 2016 рік - 27956 грн.,

за 2017 рік - 358718 грн.

та встановлено завищення від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток всього у сумі 105387 грн., у тому числі:

за 2017 рік - 105387 грн.;

п. 44.1 ст.44, ч. а п.198.1, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (із змінами та доповненнями), в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість всього у сумі 432429 грн., в тому числі по періодам:

у липні 2016 року на 12095 грн.,

у серпні 2016 року на 37444 грн.,

у квітні 2017 року на 77407 грн.,

у травні 2017 року на 93610 грн.,

у червні 2017 року на 38353 грн.,

у липні 2017 року на 56168 грн.,

у серпні 2017 року на 49559 грн.,

у вересні 2017 року на 36207 грн.,

у жовтні 2017 року на 31586 грн.

та встановлено завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (ряд.21 Декларації), який переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного періоду всього на 82969 грн., в т.ч.

у грудні 2017 року на 82969 грн. (Т.1 а.с.126-127).

За фактом встановлених порушень Головним управлінням ДПС в Одеській області винесено наступні податкові повідомлення-рішення від 08.10.2019 року:

1. №0044881405, яким встановлено порушення п.44.1 ст. 44, ч а п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України і зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за декларацією за грудень 2017 року (зареєстрована в контролюючому органі 19.01.2018 за №9296322659) на 82 969, 00 грн. (Т.1 а.с.83);

2. №0044871405, яким встановлено порушення п.44.1 ст. 44, ч а п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України і збільшено суму грошового зобов`язання за податком на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (код платежу 14060100) на 478 613, 00 грн., в тому числі за податковим зобов`язанням 382 890,00 грн. та штрафними санкціями 95723,00 грн. (Т.1 а.с.82);

3. №0044861405, яким встановлено порушення п.44.1 ст. 44, ч а п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України і зменшено розмір від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 105 387,00 грн. за декларацією за 2017 року (зареєстрована в контролюючому органі 20.02.2018 за №9298911599) (Т.1 а.с.81);

4. №0044851405, яким встановлено порушення п.44.1., 44.2. ст. 44, пп. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України і збільшено суму грошового зобов`язання за податком на прибуток підприємств (код платежу 11021000) на 483 343, 00 грн., в тому числі за податковим зобов`язанням 386 674,00 грн. та штрафними санкціями 96 669,00 грн. (Т.1 а.с.80).

Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними, ТОВ Рівер Торг і звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із даним позовом.

Відповідно до ст.8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно ст.22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України).

Згідно з пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Пунктом 75.1.2. ч.75.1 с.75 ПК України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку визначені Законом України від 16 липня 1999 року №996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Згідно з пунктом 2 статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон N 996) фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Тому платники податків при визначенні порядку оподаткування здійснюваних ними операцій повинні керуватися одним із основних принципів бухгалтерського обліку - превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з їх юридичної форми (стаття 4 Закону N 996)). Для цілей податкового обліку беруться до уваги економічні наслідки, створені господарськими операціями, а не особливості оформлення таких операцій.

Як встановлено абзацом 5 ст. 1 Закону №996 господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до норм підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п. 1, 2 ст. 9 Закону №996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до пунктів 2.4, 2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 (далі - Положення №88) первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи підлягають обов`язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув`язка окремих показників.

У разі виявлення невідповідності первинного документа вимогам законодавства у сфері бухгалтерського обліку такі документи з письмовим обґрунтуванням передаються керівнику підприємства, установи. До окремого письмового рішення керівника такі документи не приймаються до виконання.

Судом встановлено, що у перевіряємому періоді ТОВ Рівер Торг здійснювало господарську діяльність із наступними контрагентами:

25.05.2016 між ТОВ Рівер Торг та ТОВ Голдторг Профіт було укладено Договір поставки №4 (Т.1 а.с.141)

Згідно умов вказаного договору ТОВ Голдторг Профіт (надалі - Постачальник) зобов`язується поставити належний йому товар у власність ТОВ Рівер Торг (надалі - Покупець), а Покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити за нього на умовах Договору. Найменування Товару: вугілля деревне марки В (ГОСТ 7657-84), ОКП 2455710100 (п. 2.1. Договору). Загальна кількість Товару, що підлягає передачі Постачальником Покупцю, встановлена пунктом 2.1.2 Договору та складає 18000 кг.

Ціна за одиницю Товару визначена Сторонами у п. 4.2. вказаного Договору та становить 8,33 грн. без ПДВ.

Постачальник зобов`язався передати товар Покупцю протягом 10 днів з моменту отримання чергової усної заявки Покупця, в обсязі визначеному у заявці. Постачальник зобов`язаний забезпечити Покупця такими документами щодо товару: сертифікат якості, рахунок, видаткова накладна (п. 3.2. Договору).

Відповідно до пункту 3.3 Договору перехід права власності на Товар відбувається в момент передачі Товару, що оформлюється видатковою накладною.

Згідно видаткової накладної №1 від 01.06.2016 року ТОВ Голдторг Профіт передало товар Вугілля деревне кількістю 18000 кг загальною вартістю 179928 грн., у тому числі 29988 грн. ПДВ (Т.1 а.с.142).

Згідно видаткової накладної №7 від 01.07.2016 року ТОВ Голдторг Профіт передало товар Вугілля деревне кількістю 17000 кг загальною вартістю 179928 грн., у тому числі 29988 грн. ПДВ (Т.1 а.с.143).

Згідно видаткової накладної №140 від 14.07.2016 року ТОВ Голдторг Профіт передало товар Вугілля деревне кількістю 18000 кг загальною вартістю 169932 грн., у тому числі 28322 грн. ПДВ (Т.1 а.с.144).

Згідно товарно-транспортних накладних №93/140 від 14.07.2016 року, №63/1 від 01.06.2016 року, №72/1 від 01.07.2016 року вказаний товар було відвантажено до м. Скалат до позивача (Т.1 а.с.145-147).

01.07.2016 р. ТОВ Голдторг Профіт склало для ТОВ Рівер Торг податкову накладну №1 на суму без ПДВ 149 940, 00 грн., крім цього ПДВ - 29 988, 00 грн., яка 13.07.2016 р. була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних під №9119180282 (Т.1 а.с.148).

14.07.2016 р. ТОВ Голдторг Профіт склало для ТОВ Рівер Торг податкову накладну №140 на суму без ПДВ 141 610, 00 грн., крім цього ПДВ - 28322, 00 грн., яка 18.07.2016 р. була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних під №9123383273 (Т.1 а.с.149).

01.07.2016 р. ТОВ Голдторг Профіт склало для ТОВ Рівер Торг податкову накладну №7 на суму без ПДВ 149 940, 00 грн., крім цього ПДВ - 29 988, 00 грн., яка 13.07.2016 р. була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних під №9119180282 (Т.1 а.с.150).

Згідно картки рахунку ТОВ Рівер Торг повністю оплатило поставлене ТОВ Голдторг Профіт вугілля деревне (Т.1 а.с.151).

03.04.2017 між ТОВ Рівер Торг та ТОВ Техлогістика було укладено Договір поставки №36 (Т.1 а.с.152-153).

Згідно умов вказаного Договору ТОВ Техлогістика (надалі - Постачальник) зобов`язується поставити належний йому товар у власність ТОВ Рівер Торг (надалі - Покупець), а Покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити за нього на умовах Договору. Найменування Товару: вугілля деревне марки В (ГОСТ 7657-84), УКТ ЗЕД 4402900000 (п. 2.1. Договору). Загальна кількість Товару, що підлягає передачі Постачальником Покупцю, встановлена пунктом 2.1.2 Договору та складає 72000 кг.

Ціна за одиницю Товару визначена Сторонами у п. 4.2. вказаного Договору та становить 8,70 грн. без ПДВ.

Постачальник зобов`язався передати товар Покупцю протягом 10 днів з моменту отримання чергової усної заявки Покупця, в обсязі визначеному у заявці. Постачальник зобов`язаний забезпечити Покупця такими документами щодо товару: сертифікат якості, рахунок, видаткова накладна (п. 3.2. Договору).

Відповідно до пункту 3.3 Договору перехід права власності на Товар відбувається в момент передачі Товар, що оформлюється видатковою накладною.

Згідно видаткової накладної №160405 від 16.04.2017 року ТОВ Техлогістика передало товар Вугілля деревне кількістю 17800 кг загальною вартістю 185832 грн., у тому числі 30972 грн. ПДВ (Т.1 а.с.154).

Згідно видаткової накладної №160404 від 16.04.2017 року ТОВ Техлогістика передало товар Вугілля деревне кількістю 18000 кг загальною вартістю 187920 грн., у тому числі 31320 грн. ПДВ (Т.1 а.с.155).

Згідно видаткової накладної №210406 від 21.04.2017 року ТОВ Техлогістика передало товар Вугілля деревне кількістю 18000 кг загальною вартістю 187920 грн., у тому числі 31320 грн. ПДВ (Т.1 а.с.156).

Згідно видаткової накладної №240405 від 24.04.2017 року ТОВ Техлогістика передало товар Вугілля деревне кількістю 17400 кг загальною вартістю 181656 грн., у тому числі 30276 грн. ПДВ (Т.1 а.с.157).

Згідно товарно-транспортних накладних №ттн04 від 16.04.2017 року, №ттн05 від 16.04.2017 року, №ттн06 від 21.04.2017, №ттн9 від 24.04.2017 року вказаний товар було відвантажено до м. Скалат до позивача (Т.1 а.с.158-161).

16.04.2017 р. ТОВ Техлогістика склало для ТОВ Рівер Торг податкову накладну №160405 на суму без ПДВ 154 860,00 грн., крім цього ПДВ - 30 972, 00 грн., яка 15.05.2017 р. була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних під №9090032443 (Т.1 а.с.162).

16.04.2017 р. ТОВ Техлогістика склало для ТОВ Рівер Торг податкову накладну №160404 на суму без ПДВ 156 600,00 грн., крім цього ПДВ - 31 320, 00 грн., яка 15.05.2017 р. була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних під №9090625058 (Т.1 а.с.163).

21.04.2017 р. ТОВ Техлогістика склало для ТОВ Рівер Торг податкову накладну №210406 на суму без ПДВ 156 600,00 грн., крім цього ПДВ - 31 320, 00 грн., яка 15.05.2017 р. була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних під №9090032225 (Т.1 а.с.164).

24.04.2017 р. ТОВ Техлогістика склало для ТОВ Рівер Торг податкову накладну №240425 на суму без ПДВ 151 380,00 грн., крім цього ПДВ - 30 276, 00 грн., яка 15.05.2017 р. була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних під №9090032265 (Т.1 а.с.165).

Згідно картки рахунку ТОВ Рівер Торг повністю оплатило поставлене ТОВ Техлогістика вугілля деревне (Т.1 а.с.167).

16.05.2017 між ТОВ Рівер Торг та ТОВ Евіал Груп було укладено Договір поставки №45 (Т.1 а.с.168-169).

Згідно умов вказаного Договору ТОВ Евіал Груп (надалі - Постачальник) зобов`язується поставити належний йому товар у власність ТОВ Рівер Торг (надалі - Покупець), а Покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити за нього на умовах Договору. Найменування Товару: вугілля деревне марки В (ГОСТ 7657-84), УКТ ЗЕД 4402900000 (п. 2.1. вказаного Договору). Загальна кількість Товару, що підлягає передачі Постачальником Покупцю, встановлена пунктом 2.1.2 Договору та складає 60000 кг.

Ціна за одиницю Товару визначена Сторонами у п. 4.2. вказаного Договору та становить 8,70 грн. без ПДВ.

Постачальник зобов`язався передати товар Покупцю протягом 10 днів з моменту отримання чергової усної заявки Покупця, в обсязі визначеному у заявці. Постачальник зобов`язаний забезпечити Покупця такими документами щодо товару: сертифікат якості, рахунок, видаткова накладна (п. 3.2. вказаного Договору).

Відповідно до пункту 3.3 Договору перехід права власності на Товар відбувається в момент передачі Товар, що оформлюється видатковою накладною.

Згідно видаткової накладної №56 від 18.05.2017 року ТОВ Евіал Груп передало товар Вугілля деревне кількістю 17100 кг загальною вартістю 178524 грн., у тому числі 29754 грн. ПДВ (Т.1 а.с.170).

Згідно видаткової накладної №63 від 23.05.2017 року ТОВ Евіал Груп передало товар Вугілля деревне кількістю 17250 кг загальною вартістю 180090 грн., у тому числі 30015 грн. ПДВ (Т.1 а.с.171).

Згідно видаткової накладної №69 від 26.05.2017 року ТОВ Евіал Груп передало товар Вугілля деревне кількістю 17550 кг загальною вартістю 183222 грн., у тому числі 30537 грн. ПДВ (Т.1 а.с.172).

Згідно товарно-транспортних накладних №56 від 18.05.2017 року, №63 від 23.05.2017 року, №69 від 26.05.2017 вказаний товар було відвантажено до м. Скалат до позивача (Т.1 а.с.173-175).

23.05.2017 р. ТОВ Евіал Груп склало для ТОВ Рівер Торг податкову накладну №63 на суму без ПДВ 150 075,00 грн., крім цього ПДВ - 30 015, 00 грн., яка 12.06.2017 р. була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних під №9109841031 (Т.1 а.с.178).

18.05.2017 р. ТОВ Евіал Груп склало для ТОВ Рівер Торг податкову накладну №56 на суму без ПДВ 148 770,00 грн., крім цього ПДВ - 29 754, 00 грн., яка 12.06.2017 р. була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних під №9109908712 (Т.1 а.с.177).

26.05.2017 р. ТОВ Евіал Груп склало для ТОВ Рівер Торг податкову накладну №69 на суму без ПДВ 152 685,00 грн., крім цього ПДВ - 30 537, 00 грн., яка 08.06.2017 р. була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних під №9107112170 (Т.1 а.с.179).

15.06.2017 р. ТОВ Евіал Груп згідно договору уступки права вимоги №54е уступило ТОВ ІСКО Груп свої права грошової вимоги оплати вартості поставленого товару - вугілля деревного за Договором поставки №45 від 16.05.2017 р. на загальну суму 541 836,00 грн. (Т.1 а.с.181).

Згідно картки рахунку ТОВ Рівер Торг повністю оплатило поставлене ТОВ Іско Групп вугілля деревне (Т.1 а.с.182), що в свою чергу підтверджується платіжними дорученнями:

№181 від 30.06.2017 на суму 106 836,00 грн. (Т.1 а.с.183),

№184 від 19.07.2017 на суму 96 000 грн. (Т.1 а.с.185).

11.05.2017 між ТОВ Рівер Торг та ТОВ Кімет Груп було укладено Договір поставки №42 (Т.1 а.с.192-193).

Згідно умов вказаного Договору ТОВ Кімет Груп (надалі - Постачальник) зобов`язується поставити належний йому товар у власність ТОВ Рівер Торг (надалі - Покупець), а Покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити за нього на умовах Договору. Найменування Товару: вугілля деревне марки В (ГОСТ 7657-84), УКТ ЗЕД 4402900000 (п. 2.1. вказаного Договору). Загальна кількість Товару, що підлягає передачі Постачальником Покупцю, встановлена пунктом 2.1.2 Договору та складає 60000 кг.

Ціна за одиницю Товару визначена Сторонами у п. 4.2. вказаного Договору та становить 8,70 грн. без ПДВ.

Постачальник зобов`язався передати товар Покупцю протягом 10 днів з моменту отримання чергової усної заявки Покупця, в обсязі визначеному у заявці. Постачальник зобов`язаний забезпечити Покупця такими документами щодо товару: сертифікат якості, рахунок, видаткова накладна (п. 3.2. вказаного Договору).

Відповідно до пункту 3.3 Договору перехід права власності на Товар відбувається в момент передачі Товар, що оформлюється видатковою накладною.

Згідно видаткової накладної №167 від 16.05.2017 року ТОВ Кімет Груп передало товар Вугілля деревне кількістю 17700 кг загальною вартістю 184788 грн., у тому числі 30798 грн. ПДВ (Т.1 а.с.195).

Згідно товарно-транспортної накладної №9 від 16.05.2017 року вказаний товар було відвантажено до м. Скалат до позивача (Т.1 а.с.196).

16.05.2017 р. ТОВ Кімет Груп склало для ТОВ Рівер Торг податкову накладну №167 на суму без ПДВ 153 990,00 грн., крім цього ПДВ - 30 798, 00 грн., яка 09.06.2017 р. була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних під № 9107403064 (Т.1 а.с.197).

15.06.2017 р. ТОВ Кімет Груп згідно договору уступки права вимоги №54к уступило ТОВ ІСКО Груп свої права грошової вимоги оплати вартості поставленого товару - вугілля деревного за Договором поставки №42 від 11.05.2017 на загальну суму 184 778,00 грн. (Т.1 а.с.200).

Згідно картки рахунку ТОВ Рівер Торг повністю оплатило поставлене ТОВ Кімет Груп вугілля деревне на користь ТОВ ІСКО Груп (Т.1 а.с.198), що в свою чергу підтверджується платіжними дорученнями:

№176 від 23.06.2017 р. на суму 109 788,00 грн. (Т.1 а.с.201),

№180 від 30.06.2017 на суму 75 000,00 грн. (Т.1 а.с.202).

15.09.2017 між ТОВ Рівер Торг та ТОВ Торбін ЛТД було укладено Договір поставки №69 (Т.1 а.с.203-204).

Згідно умов вказаного Договору ТОВ Торбін ЛТД (надалі - Постачальник) зобов`язується поставити належний йому товар у власність ТОВ Рівер Торг (надалі - Покупець), а Покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити за нього на умовах Договору. Найменування Товару: вугілля деревне марки В (ГОСТ 7657-84), УКТ ЗЕД 4402900000 (п. 2.1. вказаного Договору). Загальна кількість Товару, що підлягає передачі Постачальником Покупцю, встановлена пунктом 2.1.2 Договору та складає 48 000 кг.

Ціна за одиницю Товару визначена Сторонами у п. 4.2. вказаного Договору та становить 9,60 грн. без ПДВ.

Постачальник зобов`язався передати товар Покупцю протягом 10 днів з моменту отримання чергової усної заявки Покупця, в обсязі визначеному у заявці. Постачальник зобов`язаний забезпечити Покупця такими документами щодо товару: сертифікат якості, рахунок, видаткова накладна (п. 3.2. вказаного Договору).

Відповідно до пункту 3.3 Договору перехід права власності на Товар відбувається в момент передачі Товар, що оформлюється видатковою накладною.

Згідно видаткової накладної №41 від 27.09.2017 року ТОВ Торбін ЛТД передало товар Вугілля деревне кількістю 15800 кг загальною вартістю 182016 грн., у тому числі 30336 грн. ПДВ (Т.1 а.с.205).

Згідно видаткової накладної №40 від 27.09.2017 року ТОВ Торбін ЛТД передало товар Вугілля деревне кількістю 15000 кг загальною вартістю 172800 грн., у тому числі 28800 грн. ПДВ (Т.1 а.с.206).

Згідно видаткової накладної №42 від 30.09.2017 року ТОВ Торбін ЛТД передало товар Вугілля деревне кількістю 16075 кг загальною вартістю 185184 грн., у тому числі 30864 грн. ПДВ (Т.1 а.с.207)

Згідно товарно-транспортних накладних №ттн15 від 27.07.2017 року, №ттн16 від 27.09.2017 року, №ттн18 від 30.09.2017 вказаний товар було відвантажено до м. Скалат до позивача (Т.1 а.с.208-210).

27.09.2017 р. ТОВ Торбін ЛТД склало для ТОВ Рівер Торг податкову накладну №113 на суму без ПДВ 144 000 ,00 грн., крім цього ПДВ - 28 800, 00 грн., яка 14.10.2017 р. була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних під №9214120126 (Т.1 а.с.211).

27.09.2017 р. ТОВ Торбін ЛТД склало для ТОВ Рівер Торг податкову накладну №114 на суму без ПДВ 151 680,00 грн., крім цього ПДВ - 30 336, 00 грн., яка 14.10.2017 р. була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних під №9214118834 (Т.1 а.с.212).

30.09.2017 р. ТОВ Торбін ЛТД склало для ТОВ Рівер Торг податкову накладну №115 на суму без ПДВ 154 320,00 грн., крім цього ПДВ - 30 864, 00 грн., яка 14.10.2017 р. була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних під №9214119399 (Т.1 а.с.213).

18.05.2018 р. ТОВ Торбін ЛТД згідно договору уступки права вимоги №1805 уступило ТОВ Дельтаформ свої права грошової вимоги оплати вартості поставленого товару - вугілля деревного за Договором поставки №69 від 15.09.2017 р. в розмірі 60 000,00 грн. (Т.1 а.с.216).

Згідно картки рахунку ТОВ Рівер Торг повністю оплатило поставлене ТОВ Торбін ЛТД вугілля деревне (Т.1 а.с.215).

30.06.2017 між ТОВ Рівер Торг та ТОВ Тек ЮГ було укладено Договір поставки №55 (Т.1 а.с.224-225).

Згідно умов вказаного Договору ТОВ Тек ЮГ (надалі - Постачальник) зобов`язується поставити належний йому товар у власність ТОВ Рівер Торг (надалі - Покупець), а Покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити за нього на умовах Договору. Найменування Товару: вугілля деревне марки В (ГОСТ 7657-84), УКТ ЗЕД 4402900000 (п. 2.1. вказаного Договору). Загальна кількість Товару, що підлягає передачі Постачальником Покупцю, встановлена пунктом 2.1.2 Договору та складає 72000 кг.

Ціна за одиницю Товару визначена Сторонами у п. 4.2. вказаного Договору та становить 8,70 грн. без ПДВ.

Постачальник зобов`язався передати товар Покупцю протягом 10 днів з моменту отримання чергової усної заявки Покупця, в обсязі визначеному у заявці. Постачальник зобов`язаний забезпечити Покупця такими документами щодо товару: сертифікат якості, рахунок, видаткова накладна (п. 3.2. вказаного Договору).

Відповідно до пункту 3.3 Договору перехід права власності на Товар відбувається в момент передачі Товар, що оформлюється видатковою накладною.

Згідно видаткової накладної №4 від 03.07.2017 року ТОВ ТЕК ЮГ передало товар Вугілля деревне кількістю 17760 кг загальною вартістю 188414 грн., у тому числі 30902 грн. ПДВ (Т.1 а.с.226).

Згідно видаткової накладної №62 від 06.07.2017 року ТОВ ТЕК ЮГ передало товар Вугілля деревне кількістю 17400 кг загальною вартістю 181656 грн., у тому числі 30276 грн. ПДВ (Т.1 а.с.227).

Згідно видаткової накладної №164 від 12.07.2017 року ТОВ ТЕК ЮГ передало товар Вугілля деревне кількістю 17250 кг загальною вартістю 180090 грн., у тому числі 30015 грн. ПДВ (Т.1 а.с.228).

Згідно видаткової накладної №199 від 15.07.2017 року ТОВ ТЕК ЮГ передало товар Вугілля деревне кількістю 17760 кг загальною вартістю 188414 грн., у тому числі 30902 грн. ПДВ (Т.1 а.с.229).

Згідно товарно-транспортних накладних №134 від 03.07.2017 року, №135 від 06.07.2017 року, №150 від 12.07.2017, №165 ВІД 15.07.2017 року вказаний товар було відвантажено до м. Скалат до позивача (Т.1 а.с.230-233).

03.07.2017 р. ТОВ Тек ЮГ склало для ТОВ Рівер Торг податкову накладну №4 на суму без ПДВ 154 512,00 грн., крім цього ПДВ - 30 902,4 00 грн., яка 28.07.2017 р. була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних під №9148823391 (Т.1 а.с.234).

06.07.2017 р. ТОВ Тек ЮГ склало для ТОВ Рівер Торг податкову накладну №62 на суму без ПДВ 151 380,00 грн., крім цього ПДВ - 30 276, 00 грн., яка 28.07.2017 р. була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних під №9148802225 (Т.1 а.с.235).

12.07.2017 р. ТОВ Тек ЮГ склало для ТОВ Рівер Торг податкову накладну №164 на суму без ПДВ 150 075,00 грн., крім цього ПДВ - 30 015, 00 грн., яка 29.07.2017 р. була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних під №9149226330 (Т.1 а.с.236).

15.07.2017 р. ТОВ Тек ЮГ склало для ТОВ Рівер Торг податкову накладну №199 на суму без ПДВ 154 512,00 грн., крім цього ПДВ - 30 902, 4 грн., яка 29.07.2017 р. була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних під №9149279373 (Т.1 а.с.237).

03.08.2017 р. ТОВ Тек ЮГ згідно договору уступки права вимоги №63 уступило ТОВ Маруан Груп свої права грошової вимоги оплати вартості поставленого товару - вугілля деревного за Договором поставки №55 від 30.06.2017 р. в розмірі 132 574,80 грн. (Т.1 а.с.244).

18.08.2017 р. ТОВ Тек ЮГ згідно договору уступки права вимоги №66 уступило ТОВ Адміра Груп свої права грошової вимоги оплати вартості поставленого товару - вугілля деревного за Договором поставки №55 від 30.06.2017 р. в розмірі 270 000,00 грн. (Т.1 а.с.243).

27.09.2017 р. ТОВ Тек ЮГ згідно договору уступки права вимоги уступило ТОВ Рондо Ексім свої права грошової вимоги оплати вартості поставленого товару - вугілля деревного за Договором поставки №55 від 30.06.2017 р. в розмірі 180 000,00 грн. (Т.1 а.с.242).

03.10.2017 р. ТОВ Тек ЮГ згідно договору уступки права вимоги №72 уступило ТОВ АЛАРІКА свої права грошової вимоги оплати вартості поставленого товару - вугілля деревного за Договором поставки №55 від 30.06.2017 р. в розмірі 81 000,00 грн. (Т.1 а.с.241).

03.11.2017 р. ТОВ Тек ЮГ згідно договору уступки права вимоги №3 уступило ТОВ ГРАНАГРО свої права грошової вимоги оплати вартості поставленого товару - вугілля деревного за Договором поставки №55 від 30.06.2017 р. в розмірі 69 000,00 грн. (Т.1 а.с.240).

Згідно картки рахунку ТОВ Рівер Торг повністю оплатило поставлене ТОВ Тек ЮГ вугілля деревне (Т.1 а.с.239), що в свою чергу підтверджується платіжними дорученнями

№222 від 07.11.2017 р. на суму 69 000,00 грн. на користь ТОВ ГРАНАГРО (Т.1 а.с.250),

№217 від 18.10.2017 на суму 81 000,00 грн. на користь ТОВ Аларіка (Т.1 а.с.249),

№204 від 04.09.2017 на суму 120 000,00 грн. на користь ТОВ Адміра Груп (Т.1 а.с.246),

№208 від 14.09.2017 на суму 150 000,00 на користь ТОВ Адміра Груп (Т.1 а.с.247),

№202 від 30.08.2017 на суму 132 574,80 грн. на користь ТОВ Маруан Груп (Т.1 а.с.245),

№210 від 27.09.2017 на суму 180 000,00 грн. на користь ТОВ Рондо Ексім (Т.1 а.с.248).

Акт перевірки №1671/15-32-14-05/38450170 від 20.08.2019 р., складений Головним управлінням ДФС в Одеський області, зокрема, обґрунтований наступними висновками:

1. Оформлені видаткові накладні ТОВ Голдторг Профіт код 39801252, ТОВ Техлогістика код 39497005, ТОВ Евіал Груп код 41032505, ТОВ Кімет Груп код 41047134, ТОВ Тек ЮГ код 41066953, ТОВ Торбін ЛТД код 41484058 на адресу ТОВ Рівер Торг складені з порушенням, а саме: у видаткових накладних в графі Отримала містяться підписи, проте на зазначено даних П.І.Б., щодо відповідальних осіб ТОВ Рівер Торг та даних довіреностей на одержання товару;

2. ТОВ Голдторг Профіт код 39801252, ТОВ Техлогістика код 39497005, ТОВ Евіал Груп код 41032505, ТОВ Кімет Груп код 41047134, ТОВ Тек ЮГ код 41066953, ТОВ Торбін ЛТД код 41484058 за період 2016-2017 року не подано жодного податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ);

3. За результатами аналізу баз даних ДФС по ТОВ Голдторг Профіт код 39801252, ТОВ Техлогістика код 39497005, ТОВ Евіал Груп код 41032505, ТОВ Кімет Груп код 41047134, ТОВ Тек ЮГ код 41066953, ТОВ Торбін ЛТД код 41484058 встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні трудові ресурси, що підтверджує неможливість ведення фінансово-господарської діяльності підприємством ТОВ Торбін ЛТД , ТОВ Тек ЮГ , ТОВ Кімет Груп , ТОВ Евіал Груп , ТОВ Техлогістика , ТОВ Голдторг Профіт (аркуш Акту перевірки 8, 9, 10, 11, 12, 13, 25, 26, 27, 28, 29, 30);

4. Номенклатура та обсяг наданих ТОВ Голдторг Профіт код 39801252, ТОВ Техлогістика код 39497005, ТОВ Евіал Груп код 41032505, ТОВ Кімет Груп код 41047134, ТОВ Тек ЮГ код 41066953, ТОВ Торбін ЛТД код 41484058 товарів на адресу ТОВ Рівер Торг свідчить про фізичну неможливість здійснення такого об`єму господарської діяльності без трудових ресурсів та відсутності на підприємстві основних засобів, необхідних для провадження фінансово-господарської діяльності, зокрема з поставки такої значної партії вугілля деревного (аркуш Акту перевірки 8, 9, 10, 11, 12, 13, 25, 26, 27, 28, 29, 30);

5. Відповідно із отриманої та опрацьованої інформації із ЄРПН та системи Податковий блок ТОВ Голдторг Профіт код 39801252, ТОВ Техлогістика код 39497005, ТОВ Евіал Груп код 41032505, ТОВ Кімет Груп код 41047134, ТОВ Тек ЮГ код 41066953, ТОВ Торбін ЛТД код 41484058 з моменту реєстрації та по вересень 2017 включно не імпортували товар вугілля деревне та не придбавало товар вугілля деревне на митній території України (аркуш Акту перевірки 8, 9, 10, 11, 12, 13, 25, 26, 27, 28, 29, 30);

6. При здійсненні аналізу встановлено, що товар, який був придбаний ТОВ Рівер Торг у ТОВ Голдторг Профіт код 39801252, ТОВ Техлогістика код 39497005, ТОВ Евіал Груп код 41032505, ТОВ Кімет Груп код 41047134, ТОВ Тек ЮГ код 41066953, ТОВ Торбін ЛТД код 41484058 останніми фактично не реалізований, оскільки у ТОВ Торбін ЛТД , ТОВ Тек ЮГ , ТОВ Кімет Груп , ТОВ Евіал Груп , ТОВ Техлогістика , ТОВ Голдторг Профіт відсутнє джерело походження (введення в обіг при первинному продажі) товару вугілля деревне (не вироблялося самостійно, не імпортовано, не придбано у резидентів України) (аркуш Акту перевірки 16);

7. ТОВ Рівер Торг документів, що підтверджують взаємовідносини ТОВ Рівер Торг з ТОВ Голдторг Профіт код 39801252, ТОВ Техлогістика код 39497005, ТОВ Евіал Груп код 41032505, ТОВ Кімет Груп код 41047134, ТОВ Тек ЮГ код 41066953, ТОВ Торбін ЛТД код 41484058, а саме: товарно - транспортних накладних, будь-яких інших первинних документів, які підтверджують транспортування товарів (товарно - матеріальних цінностей), розвантаження-навантаження, зберігання, сертифікатів на придбаний товар (якості, відповідності, походження) із зазначенням виробника, довіреностей, що підтверджують факт отримання товарів від вказаних суб`єктів господарювання, журнал реєстрації доручень на отримання товарно - матеріальних цінностей, документів, що підтверджують факт зберігання та рух товарно - матеріальних цінностей (книги складського обліку, картки складського обліку, звіти про рух ТМЦ на складі), тощо, до перевірки не надано (аркуш Акту перевірки 13-14, 31).

Суд констатує, що матеріали справи містять первинні документи на підтвердження здійснення фінансово-господарських відносин позивача з контрагентами в періоді, що перевірявся, які відповідають вимогам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , та містять у собі відомості щодо змісту та обсягу проведених операцій.

З наданих позивачем первинних документів вбачається, що вказаними контрагентами позивача в періоді, що перевірявся, поставлявся товар, а позивач, в свою чергу, здійснював оплату товару з метою провадження своєї господарської діяльності, що підтверджується матеріалами справи.

Крім того, за наслідками цих господарських операцій були оформлені податкові накладні, які були включені позивачем у податкову звітність у періоді, що перевірявся.

Аналізуючи види господарської діяльності, які здійснюються позивачем, а саме Код КВЕД 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; Код КВЕД 16.29 Виробництво інших виробів з деревини; виготовлення виробів з корка, соломки та рослинних матеріалів для плетіння; Код КВЕД 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; Код КВЕД 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; Код КВЕД 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (основний) ; Код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; Код КВЕД 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування, суд убачає, що укладені договори позивача з його контрагентами узгоджуються із видом діяльності, яким займається підприємство позивача.

Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу (пункт 135.1. статті 135 ПК України).

Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 року N 73 визначено, що доходи - збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов`язань, які призводять до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників).

Витрати - зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками).

Відповідно до пункту 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.99 року №290 дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена. Критерії визначення доходу, наведені в цьому Положенні (стандарті), застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій).

Відповідно до пунктів 5 -7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 р. №318, витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов`язань. Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені. Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Згідно п. 11 розділу Склад витрат Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 р. №318, собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат.

До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.

До складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу вироблюваної продукції, купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат (п. 12 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати").

Відповідно до підпункту а пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПК України).

При цьому, продаж (реалізація) товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів (підпункт 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПК України).

Підпунктом 14.1.179 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що податкове зобов`язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше (перша подія):

дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

При цьому, пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з: придбання або виготовлення товарів та послуг.

За змістом пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності в межах оподатковуваних операцій.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, відповідно до зазначених правових норм, з моменту списання коштів з банківського рахунка позивача або отримання ним товару від контрагентів, що підтверджується податковими накладними, у нього виникло право на віднесення сум податку по операціях з цим контрагентом до складу свого податкового кредиту.

При цьому, факт виконання контрагентами позивача умов договору підтверджується оформленими первинними документами, що знаходяться в матеріалах справи.

Згідно з ч.1 ст.627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Суд зазначає, що позивач не повинен нести відповідальність за дії чи бездіяльність своїх контрагентів. Порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку тягнуть відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не можуть бути підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сум податку по операціях з контрагентами до складу свого податкового кредиту у випадку, коли він виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого права та має необхідні документальні підтвердження його розміру.

Такі висновки зазначені Верховним Судом у Постанові від 06.02.2018 року у справі №804/4940/14, які, в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України, враховуються судом при розгляді справ в подібних правовідносинах щодо застосування норм права.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків даних податкового обліку, зокрема, якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень (див. зокрема, висновок щодо застосування норм права, викладений Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду у Постанові від 13 серпня 2019 року у справі №824/741/18-а (адміністративне провадження №К/9901/15135/19).

Згідно з ч.1 та ч.2 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до положень ст.9 Конституції України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Суд звертає увагу на рішення Європейського Суду з прав людини від 9 січня 2007 року, про порушення Україною статті 1 Першого протоколу у справі Інтерсплав проти України . Так, у п.37 рішення вказується: Заявник стверджував, що він сплачував податки відповідно до Закону і ці платежі перевірялись декілька разів державними органами. Він зазначив, що він не несе відповідальності за діяльність інших компаній, у яких він купував металевий брухт, ціна на який включала ПДВ. Обов`язок сплачувати це ПДВ покладався на ці компанії, а не на заявника. Заявник підкреслив, що він не мав ні компетенції, ні можливості контролювати господарську діяльність інших підприємств і ситуація, на яку посилається Уряд, вказує на незадовільну діяльність податкових органів, за які заявник не повинен нести відповідальність. Він далі підкреслював, що численні перевірки його діяльності які здійснювалися податковими органами, не виявили порушень, на підставі яких останні могли б ґрунтувати свої відмови . Відповідно до п.38 рішення зазначено: На думку Суду, коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання в системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів для запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б указували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань .

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 22.01.2009 року у справі Булвес АД проти Болгарії (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов`язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки для отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов`язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Європейський Суд підкреслює особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах Беєлер проти Італії [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000, Онерїлдіз проти Туреччини [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, Megadat.com S.r.l. проти Молдови (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010 року, і Тошкуце та інші проти Румунії (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25.11.2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах.

Крім того, ЄСПЛ у своєму рішення по справі Yvonne van Duyn v.Home Office зазначив, що принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться в законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії . З огляду на принцип юридичної визначеності, держава не може посилатись на відсутність певного нормативного акта, який би визначав механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституції чи інших актах. Така дія названого принципу пов`язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов`язань для запобігання відповідальності. Захист принципу обґрунтованих сподівань та юридичної визначеності є досить важливим у сфері державного управління та соціального захисту. Так, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію своєї політики чи поведінки, така держава чи такий орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки щодо фізичних та юридичних осіб на власний розсуд та без завчасного повідомлення про зміни у такій політиці чи поведінці, позаяк схвалення названої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у названих осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст.1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Суд звертає увагу на той факт, що відповідачем не надано доказів на підтвердження нікчемності правочинів, вчинених між позивачем та його контрагентами. Відповідний факт, в силу ч.1 ст.204 ЦК України, яким встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним, може бути встановлений лише судом, однак будь-яких рішень стосовно цього або посилань на такі рішення до суду не надано.

Суд також акцентує увагу на тому, що позивачем до матеріалів справи надано докази на підтвердження подальшої реалізації придбаного товару, укладення договорів позивачем зі своїми контрагентами та результатів проведення господарської діяльності, а саме:

Договір підряду №27.1-16 від 01.04.2016 року (Т.1 а.с.251-254);

Специфікація від 04.04.2016 року (Т.1 а.с.255);

Видаткові накладні №614 від 22.04.2016 року, №2687 від 08.12.2017 року (Т.1 а.с.256);

Видаткова накладна №1680 від 26.10.2016 року (Т.1 а.с.257);

Договір поставки №63 від 01.02.2013 року (Т.2 а.с.1-9);

Договір поставки №67 від 01.02.2013 року (Т.2 а.с.14-22);

Договір поставки №120 від 01.02.2013 року (Т.2 а.с.27-35);

Договір №1І030269 від 01.06.2015 року (Т.2 а.с.41-45);

Банківська виписка №76114-40/130 від 23.09.2019 року (Т.2 а.с.47-49);

Довідка №39-21 від 26.09.2019 року (Т.2 а.с.50-51);

Договір №1І033141 від 30.12.2016 року (Т.2 а.с.52-56).

Крім цього, суд зазначає, що доводи контролюючого органу щодо неподання під час проведення перевірки товарно-транспортних накладних не може слугувати належною підставою для висновків про фіктивність та нереальність господарської операції.

Відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997 року та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 р. за №128/2568 (далі - Правила), товаротранспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюється облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно з пунктами 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 названих Правил основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. У тих випадках, коли в товарно-транспортній накладній немає можливості перерахувати всі найменування вантажу, підготовленого для перевезення, до такої накладної Замовник додає документ довільної форми з обов`язковим зазначенням відомостей про вантаж.

За аналізом наведеного судом встановлено, що товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом.

Товарно-транспортні накладні чи подорожні листи не є документами, на підставі яких формуються показники податкової та бухгалтерської звітності, та не є первинними бухгалтерськими документами, які підтверджують факт реальності здійснення господарської операції за договором, та за відсутності яких платник позбавляється права на формування податкового кредиту, а також віднесення до складу доходів і витрат сум за договорами у разі наявності інших первинних бухгалтерських документів оформлених у відповідності до положень діючого законодавства, а саме: договорів, видаткових накладних податкових накладних регістрів бухгалтерських документів, платіжних доручень, відомостей про рух активів, товару та інших документів. Аналогічного висновку дійшов Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у п. 28 Постанови від 30 серпня 2019 року у справі №804/17176/14 (адміністративне провадження №К/9901/7254/18).

Згідно правової позиції Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду викладеної у постанові від 16 січня 2018 року у справі № К/9901/2558718, чинне законодавство не зобов`язує платника податків перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства перед тим як вносити відповідні суми витрат до складу валових витрат і суми ПДВ - до податкового кредиту.

Суд враховує, що контролюючий орган під час проведення перевірки не вчиняв заходів щодо проведення зустрічних звірок у порядку ст.75 ПК України, а можливі недоліки ведення податкового обліку третіми особами не можуть ставитись у провину позивача та мати для нього негативні наслідки у вигляді податкових нарахувань.

Суду надані документальні підтвердження здійснення господарських операцій позивачем із контрагентами ТОВ Голдторг Профіт код 39801252, ТОВ Техлогістика код 39497005, ТОВ Евіал Груп код 41032505, ТОВ Кімет Груп код 41047134, ТОВ Тек ЮГ код 41066953, ТОВ Торбін ЛТД код 41484058 у перевіряємому періоді, у зв`язку із чим висновки акту перевірки не можуть слугувати належною підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі; 5) обов`язковість судового рішення; 6) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 7) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; 8) розумність строків розгляду справи судом; 9) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 10) відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У п. 110 рішення Європейського суду з прав людини від 23.07.2002 року у справі Компанія Вестберга таксі Актіеболаг та Вуліч проти Швеції визначено, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податного управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасовувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами для призначення податкових штрафів (санкцій), має саме податкове управління.

Відповідачем не доведена обґрунтованість та законність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а відзив на позовну заяву відтворює законодавчі норми та зміст документів перевірки, не містить будь-яких змістовних аргументів на противагу доводам позивача.

За цих обставин позов ТОВ Рівер Торг підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при поданні позовної заяви було сплачено судовий збір у розмірі 17254 (сімнадцять тисяч двісті п`ятдесят чотири) грн. 69 коп. (Т.1 а.с. 4), отже згідно ст.139 КАС України слід стягнути з Головного управління Державної податкової служби в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Рівер Торг (код ЄДРПОУ 38450170) 17254 (сімнадцять тисяч двісті п`ятдесят чотири) грн. 69 коп. судового збору.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Рівер Торг (код ЄДРПОУ 38450170, адреса: вул. Розкидайлівська, 18, к.2, м. Одеса, 65020) до Головного управління Державної податкової служби в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370, адреса: вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0044851405 від 08.10.2019 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0044861405 від 08.10.2019 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0044871405 від 08.10.2019 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0044881405 від 08.10.2019 року.

Стягнути з Головного управління Державної податкової служби в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Рівер Торг (код ЄДРПОУ 38450170) 17254 (сімнадцять тисяч двісті п`ятдесят чотири) грн. 69 коп. судового збору.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. 293,295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя М.М. Аракелян

.

Дата ухвалення рішення12.03.2020
Оприлюднено12.03.2020
Номер документу88141380
СудочинствоАдміністративне
Сутьвизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

Судовий реєстр по справі —420/7218/19

Постанова від 27.10.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Дашутін І.В.

Ухвала від 23.10.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Дашутін І.В.

Ухвала від 11.01.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Дашутін І.В.

Постанова від 13.11.2020

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Федусик А.Г.

Ухвала від 22.10.2020

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Федусик А.Г.

Ухвала від 01.09.2020

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Федусик А.Г.

Ухвала від 15.07.2020

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Кравченко К.В.

Ухвала від 04.06.2020

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Кравченко К.В.

Ухвала від 20.05.2020

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Кравченко К.В.

Ухвала від 28.04.2020

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Кравченко К.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні