Ухвала

від 11.03.2020 по справі 640/5226/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

11 березня 2020 року м. Київ № 640/5226/20

Cуддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П., ознайомившись із позовною заявою та доданими до неї матеріалами

Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) доДержавної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправним та скасування рішення головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань містобудування та архітектури департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України у місті Києві Іваніцького Сергія Івановича від 20.11.2019 про скасування містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва, затверджені наказом від 19.03.2019 № 316.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.

Частиною третьою статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).

Разом з тим, згідно з частиною четвертою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України .

Зазначене положення кореспондується також з пунктами 3, 5 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема:

- між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;

- за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 по справі № 915/478/18 сформульовано правову позицію, згідно якої поведінка органів, через які діє держава у цивільних або адміністративних відносинах, розглядається як поведінка держави у цивільних або адміністративних відносинах. Отже, як у цивільних, так і в адміністративних відносинах органи, через які діє держава, не мають власних прав і обов`язків, але наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних відносинах. Держава в особі відповідних органів може брати участь в судових процесах, в тому числі в якості позивача, за правилами цивільного, господарського або адміністративного судочинства, виходячи, в першу чергу, із суті правовідносин та з урахуванням, зокрема, суб`єктного складу сторін та інших чинників, які можуть впливати на визначення юрисдикції судів.

Отже, за загальним правилом один орган державної влади не може звертатися з позовом до іншого органу, тому що це означатиме позов держави до неї самої.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.11.2019 у справі № 826/3115/17 вказала, що винятком є компетенційний спір. При цьому під компетенційним спором слід розуміти спір між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління (публічної адміністрації), у тому числі - делегованих повноважень. Особливість судового розгляду компетенційних спорів зумовлена необхідністю вирішення питання про те, чи належним чином реалізована компетенція відповідача та чи не порушена при реалізації повноважень відповідача компетенція позивача.

Таким чином, для того, щоб мати адміністративну процесуальну дієздатність щодо звернення до суду з позовною заявою суб`єкту владних повноважень необхідно мати на це відповідні повноваження, що визначаються виключно законами.

З позовної заяви слідує, що спірні правовідносини виникли у зв`язку з прийняттям Державною архітектурно-будівельною інспекцією України рішення про скасування дії містобудівних умов та обмежень, прийнятих Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Вказане рішення прийняте відповідачем відповідно до частини другої статті 41 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 № 698.

У даному випадку, позивач є суб`єктом владних повноважень, який звернувся до суду із позовом про оскарження рішення іншого суб`єкта владних повноважень, однак, не у межах спору про компетенцію, а тому право звернення позивача до суду має бути чітко встановлено у відповідному законі.

Питання державного нагляду (контролю), зокрема право на оскарження рішень органів державного нагляду (контролю) врегульовані Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", проте, відповідно до статті 21 цього Закону, право судового оскарження рішень органів державного нагляду (контролю) надано лише суб`єкту господарювання.

Враховуючи, що позивач не є суб`єктом господарювання у спірних правовідносинах, а отже звернувся до суду без передбачених законом підстав, а тому не набув адміністративної процесуальної дієздатності для звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Пунктом 3 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Керуючись статтями 169, 241-243, 248, 251 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву повернути позивачу.

2. Повідомити позивача про можливість отримання позовної заяви та доданих до неї документів безпосередньо у приміщенні суду.

Згідно з частиною другою статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.П. Огурцов