Рішення

від 12.03.2020 по справі 640/593/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2020 року м. Київ № 640/593/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючої судді - Добрівської Н.А.,

розглянувши в спрощеному провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з додатковою відповідальністю Агентство Союздрук до 1. Головного управління ДПС у м. Києві, 2. Державної податкової служби України провизнання протиправними та скасування коригування плану-графіку та наказу, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з додатковою відповідальністю Агентство Союздрук (далі - позивач, ТДВ Агентство Союздрук ) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДФС у місті Києві (далі - ГУ ДФС у місті Києві), Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України), в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати коригування плану-графіку проведення документальних планових перевірок платників податків на 2018 рік, яке затверджено згідно листа ДФС України від 14.11.2018 №35412/7/99-99-14-03-04-17 в частині включення ТДВ Агентство Союздрук до плану-графіку проведення документальних планових перевірок платників податків на 2018 рік;

- визнати протиправним та скасувати наказ ГУ ДФС у м. Києві №6999 від 16.11.2018 Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТДВ Агентство Союздрук .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що коригування у листопаді 2018 року плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2018 рік здійснено з порушеннями строків, визначених Порядком формування та затвердження плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 02.06.2015 №524 та Податковим кодексом України.

У своїх додаткових поясненнях до позовної заяви позивач, окрім наведених вище доводів, звертає увагу суду на те, що відповідачем не надано доказів невідповідності даних звітності реєстратора розрахункових операцій та обсягів постачання, зазначених у деклараціях з податку на додану вартість, що могло б слугувати підставою для коригування плану-графіка.

Відповідач позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити повністю, наполягаючи при цьому на правомірності своїх дій. Зокрема, відповідач вказував, що позивача відібрано ГУ ДФС у м. Києві для включення до плану-графіка на 2018 рік у зв`язку із наявністю інформації про ухилення ним від оподаткування та наявністю критеріїв відбору платників податків - юридичних осіб, перелік яких наведено у пункті 5 розділу ІІІ Порядку формування плану-графіка. Відповідно до пункту 77.2 статті 77 Податкового кодексу України, з огляду на зазначене позивача включено до плану-графіка на 2018 рік з дотриманням вимог чинних нормативних документів щодо його формування (коригування).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.02.2019 відкрито провадження у справі, її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін) на підставі пункту 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України.

Оскільки на день розгляду справи у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 №227 Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України та розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №682-р Питання Державної податкової служби , а також зважаючи на перебування Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві в стані припинення (запис від 01.08.2019) у зв`язку з реорганізацією податкового органу на підставі постанови Кабінету Міністрів України №537 від 19.06.2019 Про утворення територіальних органів Державної податкової служби , суд, з урахуванням змісту позовних вимог та доводів, наведених на їх обґрунтування прийшов до висновку про необхідність здійснення на підставі статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України заміни первинного відповідача - Державної фіскальної служби України на її процесуального правонаступника - Державну податкову службу України (надалі - ДПС України), а також первинного відповідача - Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві на його процесуального правонаступника - Головне управління Державної податкової служби у місті Києві.

Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд справи в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Ознайомившись із письмово викладеними доводами учасників справи, дослідивши подані документи і матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

14.11.2018 ДФС України своїм листом №35412/7/99-99-14-03-04-17 повідомило, зокрема ГУ ДФС України в областях і м. Києві про затвердження в.о. Голови ДФС України 13.11.2018 року коригування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків у листопаді 2018 року.

16.11.2018 ГУ ДФС у м. Києві складено наказ за №6999 Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ Агентство Союздрук з 29.11.2018 по дату завершення перевірки, тривалістю 20 робочих днів. Перевірку наказано провести з метою дотримання вимог податкового законодавства за період 01.01.2017 по 30.09.2018, валютного - за період з 01.01.2017 по 30.09.2018, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2017 по 30.09.2018.

20.11.2018 позивачем отримано копію наказу, що підтверджується конвертом зі штриховим ідентифікатором №0315120266625 та повідомленням ГУ ДФС у м. Києві про проведення планової виїзної документальної перевірки №536/26-15-14-01-01 від 16.11.2018 з наказом.

29.11.2018 представником позивача до ГУ ДФС у м. Києві було направлено адвокатський запит вих. №2018/11/29-ГУ з метою з`ясування підстав включення позивача до плану-графіка податкових перевірок на 2018 рік, що, на думку позивача, перебуває у причинно-наслідковому зв`язку з винесенням ГУ ДФС у м. Києві наказу №16999 від 16.11.2018 та повідомлення ГУ ДФС у м. Києві про проведення планової виїзної документальної перевірки №536/26-15-14-01-01 від 16.11.2018.

ГУ ДФС у м. Києві у своїй відповіді від 07.12.2018 за №81350/Г/26-15-14-05-01-16 на адвокатський запит повідомила, що позивача було включено до розділу 1 Документальні планові перевірки платників податків - юридичних осіб плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2018 рік (листопад місяць) шляхом проведення його коригування у листопаді місяці 2018 року. Також, даним листом повідомлено про те, що саме ГУ ДФС у м. Києві сформовано коригування плану-графіка на 2018 рік, яке затверджено згідно листа ДФС України від 14.11.2018 №35412/7/99-99-14-03-04-17, в.о. Голови ДФС України Власовим О.С. 13.11.2018. План-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2018 рік з урахуванням коригування розміщено на сайті ДФС. Крім того, відповідач зазначив, що остання документальна планова перевірка позивача проводилася згідно плану-графіка І кварталу 2017 року. Тому, відповідно до пункту 77.2 статті 77 Податкового кодексу України, позивача включено до плану-графіка на 2018 рік з дотриманням вимог чинних нормативних документів щодо його формування (коригування).

Не погоджуючись з діями відповідачів щодо включення ТДВ Агентство Союздрук до плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2018 рік та прийняття відповідного наказу про проведення перевірки, позивач звернувся до суду із даним позовом, наполягаючи на тому, що коригування плану-графіка складено з порушеннями строків визначених Порядком формування та затвердження плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.06.2015 №524 та Податковим кодексом України, відтак, ГУ ДФС у м. Києві та ДФС України не дотримано умов та порядку прийняття контролюючим органом рішення щодо включення позивача до плану-графіка перевірок у 2018 році. Окремо позивач наголошує, що у розділах III-V вказаного Порядку, як і в Податковому кодексі України не передбачено можливість коригування у поточному році вже сформованого і затвердженого річного плану-графіка на поточний рік, проведення перевірок шляхом включення до нього нових платників податків.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи доводи позивача та заперечення відповідача, суд при вирішенні спору по суті бере до уваги наступне.

Підпункт 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України наділяє контролюючі органи правом проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно пункту 75.1 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Не може бути предметом планової документальної перевірки питання дотримання платником податків принципу витягнутої руки .

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Як вбачається з пункту 77.1 статті 77 Податкового кодексу України, документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок. План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.

Порядок формування та затвердження плану-графіка, перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до вимог пункту 77.4 статті 77 Податкового кодексу України про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Згідно підпункту 14.1.164 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України план-графік документальних виїзних перевірок - перелік платників податків, що підлягають плановій перевірці контролюючими органами у відповідний період календарного року.

У відповідності до пункту 77.2 статті 77 Податкового кодексу України до плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.

Таким чином, до 25.12.2017 ДФС України була зобов`язана оприлюднити сформований та затверджений план-графік проведення планових документальних перевірок на поточний 2018 рік, до якого включаються винятково платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів.

На дотримання вимог пункту 77.1 статті 77 Податкового кодексу України ДФС України до 25.12.2017 оприлюднила на своєму офіційному веб-сайті план-графік проведення планових документальних перевірок на поточний 2018 рік, до якого ТДВ Агентство Союздрук не було включено.

Згідно абзацу 3 пункту 77.2 статті 77 Податкового кодексу України порядок формування та затвердження плану-графіка, перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Порядок формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків, затверджений наказом Міністерства фінансів України №524 від 02.06.2015 (далі по тексту - Порядок №524, у редакції на час виникнення спірних правовідносин), який розроблений з метою забезпечення єдиного підходу до формування щоквартального плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків (далі - план-графік).

Так, згідно пункту 1 Порядку №524 оновлення річного плану-графіка здійснюється у разі його коригування територіальними органами ДФС.

Пунктом 2 Порядку №524 встановлюється, що формування (коригування) планів-графіків територіальних органів ДФС України здійснюється у порядку, встановленому у розділах ІІІ-V цього Порядку.

Формування (коригування) планів-графіків здійснюється засобами інформаційно-телекомунікаційних систем Державної фіскальної служби України (далі - ДФС).

Згідно пункту 3 цього ж Порядку проекти річних планів-графіків складаються територіальними органами ДФС не пізніше 01 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки, квартальних планів-графіків - не пізніше 20 числа останнього місяця поточного кварталу засобами інформаційно-телекомунікаційних систем ДФС.

Проекти коригування планів-графіків у разі здійснення такого коригування формуються територіальними органами ДФС не пізніше 03 числа кожного місяця поточного року, починаючи з другого місяця поточного року, засобами інформаційно-телекомунікаційних систем ДФС.

Разом з проектом плану-графіка (коригування плану-графіка) формуються інформаційно-аналітичні довідки за кожним платником податків з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем ДФС.

Після остаточного узгодження проектів планів-графіків (коригування планів-графіків) територіальні органи ДФС надають департаментам аудиту та податків і зборів з фізичних осіб засобами автоматизованої інформаційної системи Управління документами плани-графіки (коригування планів-графіків) з відповідними додатками та обґрунтування підстав включення платника податків до плану-графіка (коригування плану-графіка).

Разом з тим, у розділах ІІІ-V Порядку не передбачено можливість коригування у поточному році вже сформованого і затвердженого річного плану-графіка проведення перевірок шляхом включення до нього нових платників податків.

Як вбачається з матеріалів справи, ТДВ Агентство Союздрук включено до плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2018 рік шляхом проведення його коригування у листопаді місяці затверджено листом в.о. голови ДФС України Власовим О.С. від 13.11.2018.

Отже, коригування плану-графіка складено з порушеннями строків, а сам, як передбачено Порядком, проект плану-графіку на наступний квартал формуються територіальними органами ДФС не пізніше 20 числа останнього місяця поточного кварталу, проект коригування плану-графіку у разі здійснення такого коригування формуються територіальними органами ДФС не пізніше 03 числа другого та третього місяця поточного кварталу.

Відтак, відповідачем не дотримано умов та порядку прийняття контролюючим органом рішення про проведення перевірки.

В свою чергу, лише дотримання контролюючим органом встановлених умов та порядку прийняття контролюючим органом рішень про проведення перевірок може бути належною підставою наказу про проведення перевірки (аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України у справі №21-425а14).

До того ж, суд вважає за доцільне наголосити, що відповідачами, що є суб`єктами владних повноважень, і на яких процесуальним законодавством в силу положень частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов`язок доводити правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності не надано інформації з приводу процедури і підстав включення позивача до плану-графіку (не конкретизовано обставини, наявність яких слугувала підставою для висновку про ухилення позивачем від оподаткування, не вказано яким чином вираховувався ступінь ризику) в сукупності з іншими порушеннями.

Враховуючи вищевикладене в сукупності, суд визнає оскаржуваний наказ ГУ ДФС у м. Києві №6999 від 16.11.2018 Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТДВ Агентство Союздрук таким, що не ґрунтуються на нормах податкового законодавства та підлягає скасуванню.

Водночас, щодо вимоги позивача про визнання протиправним та скасувати коригування плану-графіку проведення документальних планових перевірок платників податків на 2018 рік, яке затверджено згідно листа ДФС України від 14.11.2018 №35412/7/99-99-14-03-04-17 в частині включення ТДВ Агентство Союздрук до плану-графіку проведення документальних планових перевірок платників податків на 2018 рік, суд зазначає наступне.

Частина перша статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначає завдання адміністративного судочинства як справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Приписами пункту 8 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

В пунктах 1, 2 частини першої статті 5 цього ж Кодексу закріплено право кожної особи в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вона вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Таким чином, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється, водночас, відповідно до зазначених норм, право особи на звернення до адміністративного суду обумовлено суб`єктивним уявленням особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту, однак, обов`язковою умовою здійснення такого захисту судом є наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

При цьому, порушення таких прав має бути спричинене саме тим рішенням суб`єкта владних повноважень (нормативного-правового акта або індивідуального акта чи окремих їх положень), що оскаржуються позивачем до адміністративного суду.

Неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб`єктивних прав та обов`язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов`язку.

Нормативно-правовий акт визначається у пункті 18 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України як акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.

Згідно ж із визначенням, наведеним у пункті 19 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, індивідуальний акт - це акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийнятий) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк;

З огляду на викладене вище, рішення суб`єкта владних повноважень є такими, що порушує права і свободи особи в тому разі, якщо, по-перше, такі рішення прийняті владним суб`єктом поза межами визначеної законом компетенції, а, по-друге, оспорюванні рішення є юридично значимими, тобто такими, що мають безпосередній вплив на суб`єктивні права та обов`язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладення на цю особу будь-якого обов`язку.

Задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.

У Рішенні від 01.12.2004 №18-рп/2004 Конституційний суд України розтлумачив, що поняття охоронюваний законом інтерес треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Верховний Суд України у своїй постанові від 10.04.2012 в справі №21-1115во10 зазначає наступне: суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин. Визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень можливе лише за позовом особи, право або законний інтерес якої порушені цим рішенням .

Відповідно до пункту 5 Рішення Конституційного Суду України №9-рп/2008 від 22.04.2008 у справі №1-10/2008, при визначенні природи правового акта індивідуальної дії правова позиція Конституційного Суду України ґрунтується на тому, що правові акти ненормативного характеру (індивідуальної дії) стосуються окремих осіб, розраховані на персональне (індивідуальне) застосування і після реалізації вичерпують свою дію.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, коригування плану-графіку проведення документальних планових перевірок платників податків на 2018 рік, яке у даному провадженні просить скасувати позивач, не створює безпосередньо для позивача правових наслідків - не наділяє новими правами, не впливає на інтереси, не встановлює нових (порівняно з часом до винесення оскаржуваного рішення) обов`язки.

Таким чином, на підставі встановлених фактичних обставин справи, суті позовних вимог, Окружний адміністративний суд міста Києва дійшов висновку про те, що в даній адміністративній справі належним способом відновлення порушеного права позивача є саме визнання протиправним та скасування наказу ГУ ДФС у м. Києві, яким таке порушення цим правам спричинене. Разом з тим, позивачем не доведено існування станом на момент розгляду справи факту порушення його законних прав та інтересів саме коригуванням плану-графіку проведення документальних планових перевірок платників податків на 2018 рік, яке лише слугувало підставою для прийняття ГУ ДФС у м. Києві оскаржуваного наказу.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлюється, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись ст.ст.2, 5-11, 73-77, 79, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариство з додатковою відповідальністю Агентство Союздрук задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві №6999 від 16.11.2018 Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТДВ Агентство Союздрук .

Стягнути на користь Товариства з додатковою відповідальністю Агентство Союздрук (код ЄДРПОУ 38272410, адреса: 03113, м. Київ, вул. Дружківська, буд. 10) понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) гривня 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (код ЄДРПОУ - 43141267, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) .

Рішення набирає законної сили у порядку, встановленому в ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено протягом 30 днів з моменту складення повного тексту до суду апеляційної інстанції в порядку, визначеному ст.ст.293, 296, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Суддя: Н.А. Добрівська