Постанова

від 09.09.2020 по справі 640/593/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/593/19 Суддя (судді) першої інстанції: Добрівська Н.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Кузьмишиної О.М.,

суддів: Костюк Л.О., Пилипенко О.Є.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м.Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 березня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з додатковою відповідальністю Агентство Союздрук до Головного управління ДПС у м.Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування коригування плану-графіку та наказу,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з додатковою відповідальністю Агентство Союздрук (далі - позивач, ТДВ Агентство Союздрук ) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДФС у місті Києві (далі - ГУ ДФС у місті Києві), Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України), в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати коригування плану-графіку проведення документальних планових перевірок платників податків на 2018 рік, яке затверджено згідно листа ДФС України від 14.11.2018 №35412/7/99-99-14-03-04-17 в частині включення ТДВ Агентство Союздрук до плану-графіку проведення документальних планових перевірок платників податків на 2018 рік;

- визнати протиправним та скасувати наказ ГУ ДФС у м. Києві №6999 від 16.11.2018 Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТДВ Агентство Союздрук .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що коригування у листопаді 2018 року плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2018 рік здійснено з порушеннями строків, визначених Порядком формування та затвердження плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 02.06.2015 №524 та Податковим кодексом України.

У своїх додаткових поясненнях до позовної заяви позивач, окрім наведених вище доводів, звертає увагу суду на те, що відповідачем не надано доказів невідповідності даних звітності реєстратора розрахункових операцій та обсягів постачання, зазначених у деклараціях з податку на додану вартість, що могло б слугувати підставою для коригування плану-графіка.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.03.2020 р. позов Товариства з додатковою відповідальністю Агентство Союздрук задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві №6999 від 16.11.2018 Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТДВ Агентство Союздрук .

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Товариство з додатковою відповідальністю Агентство Союздрук включено до розділу І Документальні планові перевірки платників податків - юридичних осіб плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2018 рік (листопад місяць) шляхом проведення його коригування в листопаді місяці. У відповідності до вимог Порядку формування плану-графіка, ГУ ДФС у м.Києві засобами інформаційно-телекомунікаційних систем ДФС сформовано коригування плану-графіка на 2018 рік у листопаді місяці, яке затверджено, згідно листа ДФС України від 14.11.2018 р. № 35412/7/99-99-14-03-04-17, в.о.Голови Державної фіскальної служби України О.С.Власовим 13.11.2018 р.

Позивача було відібрано ГУ ДФС у м.Києві для включення до плану-графіка на 2018 рік у зв`язку із наявністю критеріїв відбору платників податків-юридичних осіб, перелік яких наведено у п. 5 розділу ІІІ Порядку формування плану-графіка, а саме у зв`язку із невідповідністю даних звітності реєстратора розрахункових операцій та обсягів постачання, зазначених у деклараціях з податку на додану вартість.

Таким чином, вважає, що позивача правомірно включено до плану-графіка на 2018 рік.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, оскільки судом першої інстанції вірно встановлено, що коригування плану-графіку складено із порушенням строків, визначених чинним законодавством.

У відповідності до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою та не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 14.11.2018 р. ДФС України своїм листом № 35412/7/99-99-14-03-04-17 повідомило, зокрема ГУ ДФС України в областях і м.Києві про затвердження в.о. Голови ДФС України 13.11.2018 року коригування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків у листопаді 2018 року.

16.11.2018 ГУ ДФС у м. Києві складено наказ за № 6999 Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ Агентство Союздрук з 29.11.2018 по дату завершення перевірки, тривалістю 20 робочих днів. Перевірку наказано провести з метою дотримання вимог податкового законодавства за період 01.01.2017 по 30.09.2018, валютного - за період з 01.01.2017 по 30.09.2018, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2017 по 30.09.2018.

20.11.2018 позивачем отримано копію наказу, що підтверджується конвертом зі штриховим ідентифікатором №0315120266625 та повідомленням ГУ ДФС у м. Києві про проведення планової виїзної документальної перевірки №536/26-15-14-01-01 від 16.11.2018 з наказом.

29.11.2018 представником позивача до ГУ ДФС у м. Києві було направлено адвокатський запит вих. №2018/11/29-ГУ з метою з`ясування підстав включення позивача до плану-графіка податкових перевірок на 2018 рік, що, на думку позивача, перебуває у причинно-наслідковому зв`язку з винесенням ГУ ДФС у м. Києві наказу № 16999 від 16.11.2018 та повідомлення ГУ ДФС у м. Києві про проведення планової виїзної документальної перевірки №536/26-15-14-01-01 від 16.11.2018.

ГУ ДФС у м. Києві у своїй відповіді від 07.12.2018 за №81350/Г/26-15-14-05-01-16 на адвокатський запит повідомила, що позивача було включено до розділу 1 Документальні планові перевірки платників податків - юридичних осіб плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2018 рік (листопад місяць) шляхом проведення його коригування у листопаді місяці 2018 року. Також, даним листом повідомлено про те, що саме ГУ ДФС у м. Києві сформовано коригування плану-графіка на 2018 рік, яке затверджено згідно листа ДФС України від 14.11.2018 №35412/7/99-99-14-03-04-17, в.о. Голови ДФС України Власовим О.С. 13.11.2018. План-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2018 рік з урахуванням коригування розміщено на сайті ДФС. Крім того, відповідач зазначив, що остання документальна планова перевірка позивача проводилася згідно плану-графіка І кварталу 2017 року.

Тому, відповідно до п. 77.2 ст. 77 Податкового кодексу України, позивача включено до плану-графіка на 2018 рік з дотриманням вимог чинних нормативних документів щодо його формування (коригування).

Не погоджуючись з діями відповідачів щодо включення ТДВ Агентство Союздрук до плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2018 рік та прийняття відповідного наказу про проведення перевірки, позивач звернувся до суду із позовом.

Часткового задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, виходив із того, що на дотримання вимог п. 77.1 ст. 77 Податкового кодексу України ДФС України до 25.12.2017 оприлюднила на своєму офіційному веб-сайті план-графік проведення планових документальних перевірок на поточний 2018 рік, до якого ТДВ Агентство Союздрук не було включено, а відтак наказ Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві № 6999 від 16.11.2018 Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТДВ Агентство Союздрук є таким, що підлягає скасуванню.

Разом з тим, суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування коригування плану-графіку проведення документальних планових перевірок платників податків на 2018 рік, яке затверджено згідно листа ДФС України від 14.11.2018 №35412/7/99-99-14-03-04-17 в частині включення ТДВ Агентство Союздрук до плану-графіку проведення документальних планових перевірок платників податків на 2018 рік, оскільки воно не впливає на суб`єктивні права та обов`язки позивача.

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, виходячи із наступного.

Підпункт 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України наділяє контролюючі органи правом проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно п. 75.1 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Не може бути предметом планової документальної перевірки питання дотримання платником податків принципу "витягнутої руки".

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Як вбачається з п. 77.1 ст. 77 Податкового кодексу України, документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок. План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.

Порядок формування та затвердження плану-графіка, перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до вимог п. 77.4 ст. 77 Податкового кодексу України про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Згідно пп. 14.1.164 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України план-графік документальних виїзних перевірок - перелік платників податків, що підлягають плановій перевірці контролюючими органами у відповідний період календарного року.

У відповідності до п. 77.2 ст. 77 Податкового кодексу України до плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.

Таким чином, до 25.12.2017 ДФС України була зобов`язана оприлюднити сформований та затверджений план-графік проведення планових документальних перевірок на поточний 2018 рік, до якого включаються винятково платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів.

На дотримання вимог п. 77.1 ст. 77 Податкового кодексу України ДФС України до 25.12.2017 оприлюднила на своєму офіційному веб-сайті план-графік проведення планових документальних перевірок на поточний 2018 рік, до якого ТДВ Агентство Союздрук не було включено.

Згідно абз. 3 п. 77.2 ст. 77 Податкового кодексу України порядок формування та затвердження плану-графіка, перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Порядок формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків, затверджений наказом Міністерства фінансів України №524 від 02.06.2015 (далі по тексту - Порядок №524, у редакції на час виникнення спірних правовідносин), який розроблений з метою забезпечення єдиного підходу до формування щоквартального плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків (далі - план-графік).

Так, згідно п. 1 Порядку №524 оновлення річного плану-графіка здійснюється у разі його коригування територіальними органами ДФС.

Пунктом 2 Порядку №524 встановлюється, що формування (коригування) планів-графіків територіальних органів ДФС України здійснюється у порядку, встановленому у розділах ІІІ-V цього Порядку.

Формування (коригування) планів-графіків здійснюється засобами інформаційно-телекомунікаційних систем Державної фіскальної служби України (далі - ДФС).

Згідно пункту 3 цього ж Порядку проекти річних планів-графіків складаються територіальними органами ДФС не пізніше 01 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки, квартальних планів-графіків - не пізніше 20 числа останнього місяця поточного кварталу засобами інформаційно-телекомунікаційних систем ДФС.

Проекти коригування планів-графіків у разі здійснення такого коригування формуються територіальними органами ДФС не пізніше 03 числа кожного місяця поточного року, починаючи з другого місяця поточного року, засобами інформаційно-телекомунікаційних систем ДФС.

Разом з проектом плану-графіка (коригування плану-графіка) формуються інформаційно-аналітичні довідки за кожним платником податків з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем ДФС.

Після остаточного узгодження проектів планів-графіків (коригування планів-графіків) територіальні органи ДФС надають департаментам аудиту та податків і зборів з фізичних осіб засобами автоматизованої інформаційної системи "Управління документами" плани-графіки (коригування планів-графіків) з відповідними додатками та обґрунтування підстав включення платника податків до плану-графіка (коригування плану-графіка).

Разом з тим, у розділах ІІІ-V Порядку не передбачено можливість коригування у поточному році вже сформованого і затвердженого річного плану-графіка проведення перевірок шляхом включення до нього нових платників податків.

Як вбачається з матеріалів справи, ТДВ Агентство Союздрук включено до плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2018 рік шляхом проведення його коригування у листопаді місяці та затверджено листом в.о. Голови ДФС України Власовим О.С. від 13.11.2018.

Відтак, відповідачем не дотримано умов та порядку прийняття контролюючим органом рішення про проведення перевірки.

В свою чергу, лише дотримання контролюючим органом встановлених умов та порядку прийняття контролюючим органом рішень про проведення перевірок може бути належною підставою наказу про проведення перевірки (аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України у справі №21-425а14).

Враховуючи вищевикладене в сукупності, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що оскаржуваний наказ ГУ ДФС у м. Києві №6999 від 16.11.2018 Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТДВ Агентство Союздрук є таким, що не ґрунтуються на нормах податкового законодавства та підлягає скасуванню.

Водночас, щодо вимоги позивача про визнання протиправним та скасування коригування плану-графіку проведення документальних планових перевірок платників податків на 2018 рік, яке затверджено згідно листа ДФС України від 14.11.2018 №35412/7/99-99-14-03-04-17 в частині включення ТДВ "Агентство Союздрук" до плану-графіку проведення документальних планових перевірок платників податків на 2018 рік, суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову, виходячи із наступного.

Частина 1 ст. 2 КАС України визначає завдання адміністративного судочинства як справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Приписами п. 8 ч. 1 ст. 4 КАС України передбачено, що позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

В п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 5 цього ж Кодексу закріплено право кожної особи в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вона вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Таким чином, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється, водночас, відповідно до зазначених норм, право особи на звернення до адміністративного суду обумовлено суб`єктивним уявленням особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту, однак, обов`язковою умовою здійснення такого захисту судом є наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

При цьому, порушення таких прав має бути спричинене саме тим рішенням суб`єкта владних повноважень (нормативного-правового акта або індивідуального акта чи окремих їх положень), що оскаржуються позивачем до адміністративного суду.

Неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб`єктивних прав та обов`язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов`язку.

Нормативно-правовий акт визначається у п. 18 ч. 1 ст. 4 КАС України як акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.

Згідно ж із визначенням, наведеним у п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України, індивідуальний акт - це акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийнятий) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк;

З огляду на викладене вище, рішення суб`єкта владних повноважень є такими, що порушує права і свободи особи в тому разі, якщо, по-перше, такі рішення прийняті владним суб`єктом поза межами визначеної законом компетенції, а, по-друге, оспорюванні рішення є юридично значимими, тобто такими, що мають безпосередній вплив на суб`єктивні права та обов`язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладення на цю особу будь-якого обов`язку.

Задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.

У Рішенні від 01.12.2004 №18-рп/2004 Конституційний суд України розтлумачив, що поняття "охоронюваний законом інтерес" треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Верховний Суд України у своїй постанові від 10.04.2012 в справі №21-1115во10 зазначає наступне: "суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин. Визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень можливе лише за позовом особи, право або законний інтерес якої порушені цим рішенням".

Відповідно до пункту 5 Рішення Конституційного Суду України №9-рп/2008 від 22.04.2008 у справі №1-10/2008, при визначенні природи "правового акта індивідуальної дії" правова позиція Конституційного Суду України ґрунтується на тому, що "правові акти ненормативного характеру (індивідуальної дії)" стосуються окремих осіб, "розраховані на персональне (індивідуальне) застосування" і після реалізації вичерпують свою дію.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, коригування плану-графіку проведення документальних планових перевірок платників податків на 2018 рік, яке у даному провадженні просить скасувати позивач, не створює безпосередньо для позивача правових наслідків - не наділяє новими правами, не впливає на інтереси, не встановлює нових (порівняно з часом до винесення оскаржуваного рішення) обов`язки.

Таким чином, на підставі встановлених фактичних обставин справи, суті позовних вимог, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що в даній адміністративній справі належним способом відновлення порушеного права позивача є саме визнання протиправним та скасування наказу ГУ ДФС у м. Києві, яким таке порушення цим правам спричинене. Разом з тим, позивачем не доведено існування станом на момент розгляду справи факту порушення його законних прав та інтересів саме коригуванням плану-графіку проведення документальних планових перевірок платників податків на 2018 рік, яке лише слугувало підставою для прийняття ГУ ДФС у м. Києві оскаржуваного наказу.

З огляду на викладене суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищенаведене, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Доводи апеляційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судом першої інстанції. Апеляційна скарга не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені (наведені) в запереченні на позовну заяву, з урахуванням яких суд першої інстанції вже надав оцінку встановленим обставинам справи. Обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права апеляційна скарга відповідача не містить.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Так, згідно ч. 1 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності.

Відповідно до ст. 139 КАС України у разі залишення апеляційної скарги без задоволення, судові витрати не підлягають перерозподілу.

Керуючись ст.ст. 242, 243, 244, 250, 257, 308, 311, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м.Києві залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 березня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: О.М. Кузьмишина

Судді: Л.О. Костюк

О.Є. Пилипенко