Рішення

від 02.03.2020 по справі 820/2176/16

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

02 березня 2020 р. справа №820/2176/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мар`єнко Л.М.,

при секретарі судового засідання - Говтві Д.В.,

за участю: представника позивача - Сидорук Т.П., представника відповідача - Озацької О.В.,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківська бісквітна фабрика" до Офісу великих платників податків ДПС про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Харківська бісквітна фабрика", звернувся до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у місті Харкові Межрегіонального головного управління ДФС, в якому просив суд, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 13.04.2016 №0000114200, від 13.04.2016 №0000124200.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23.06.2016 позов задоволено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2016 - постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.06.2016 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 22.10.2019 - постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.06.2016 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2016 скасовано. Справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 20.11.2019 прийнято до розгляду дану справу.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2019 замінено первинного позивача - Публічне акціонерне товариство Харківська бісквітна фабрика на належного - Приватне акціонерне товариство "Харківська бісквітна фабрика", а також замінено відповідача - Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників податків у місті Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС на його правонаступника - Офіс великих платників податків ДПС.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки акту перевірки, на підставі якого винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення, є необґрунтованими та помилковими, оскільки судження податкового органу про порушення вимог податкового законодавства ПрАТ "ХБФ" виходить виключно з мотивів наявності у відношенні контрагента позивача ПП "Орім" певних висновків, викладених у узагальнених податкових інформаціях іншої податкової інспекції. Позиція відповідача спростовується наявністю первинної документації щодо господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Відповідач проти позову заперечував, від представника відповідача - Ємець О.А. через канцелярію суду надійшли письмові заперечення на позов, в яких представник відповідача просила відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що відповідач під час спірних правовідносин відповідач діяв у спосіб та у межах, визначених чинним законодавством. Також представник відповідача зазначив, що відповідно до проведеного аналізу діяльності ПП "Орім" відсутній за місцезнаходженням, знаходиться в стані припинення (має стан "28"), у нього відсутні трудові та матеріальні ресурси для надання маркетингових послуг. Також, податковий орган посилається на те, що господарські операції із надання виконавцем (ПП "Орім") маркетингових послуг замовнику (Позивачу) за договором №565/14/519 від 01.11.2014 не мали реального характеру, а первинні документи є дефектними.

Представник позивача - Сидорук Т.П. в судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі, просила їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та письмових поясненнях.

Представник відповідача - Озацька О.В. у судовому засіданні заперечувала проти позову, просила відмовити у його задоволенні, посилаючись на обставини наведені у письмових запереченнях на позов та письмових поясненнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Приватне акціонерне товариство "Харківська бісквітна фабрика" (далі - ПрАТ "ХБФ") зареєстровано як юридична особа (т.1 а.с.135), перебуває на обліку в Офісі великих платників податків ДПС, є платником податку на додану вартість (т.1 а.с.136).

Відповідно до Довідки Головного управління статистики у Харківській область з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АА №742885 від 30.11.2012 видами господарської діяльності ПрАТ "ХБФ" є виробництво сухарів і сухого печива; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок тривалого зберігання; виробництво какао, шоколаду та цукрових кондитерських виробів; оптова торгівля цукром, шоколадом і кондитерськими виробами; роздрібна торгівля хлібобулочними виробами, борошняними та цукровими кондитерськими виробами в спеціалізованих магазинах; роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах; вантажний автомобільний транспорт.

Судом встановлено, що на підставі направлення, виданого Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління ДФС від 16.03.2016р. № 58 ОСОБА_1 - заступнику начальника відділу податкового супроводження підприємств харчової промисловості СДПІ ОВП у м.. Харкові МГУ ДФС та на підставі направлення, виданого Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління ДФС від 16.03.2016р. № 59 ОСОБА_2 - головному державному ревізор - інспектору сектору контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів відділу податкового супроводження підприємств харчової промисловості, згідно з п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України, відповідно до наказу СДПІ ОВП у м. Харкові МГУ ДФС від 15.03.2016р. № 97 проведено документальну позапланову виїзну перевірку Публічного акціонерного товариства "Харківська бісквітна фабрика" (правонаступником якою є ПрАТ "ХБФ") з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП "Орім" (код за ЄДРПОУ 39355541) за грудень 2014р., лютий 2015р. та березень 2015р. та податку на прибуток за 2014р. та 2015р.

За результатами вказаної перевірки контролюючим органом складено акт перевірки за №26/28-09-42-10/00377265 від 30.03.2016 (т.1 а.с.24-53), у висновках якого податковим органом визначено порушення:

- п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, що призвело до завищення податку на додану вартість всього на суму 69 795,00 грн., у т.ч. по періодам: за грудень 2014 р. у сумі - 13 705,00 грн.; за лютий 2015 р. у сумі - 27 265,00 грн.; за березень 2015 р. у сумі - 28 825,00 грн.

- п. 200.1, абз. "б" п. 200.4 ст. 200 ПК України, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування всього на 69 795,00 грн., у т.ч. по періодам: за грудень 2014 р. у сумі - 13 705,00 грн.; за лютий 2015 р. у сумі - 27 265,00 грн.; за березень 2015 р. у сумі - 28 825,00 грн.

- п. 138.2 ст. 138, пп. "г" 138.10.3 п. 138.10 ст. 138 ПК України (в редакції, що діяла до 01.01.2015), пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України (в редакції, що діяла після 01.01.2015), що призвело до: завищення витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування та об`єкту оподаткування від усіх видів діяльності всього на 68 525,00 грн, та як наслідок занижено податок на прибуток на 12 335 грн у податковій декларації з податку на прибуток підприємств за 2014 рік; завищення фінансового результату до оподаткування (прибуток або збиток), визначеного у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності та об`єкту оподаткування всього на 280 450 грн, та як наслідок занижено податок на прибуток на 50481 грн у податковій декларації з податку на прибуток підприємств за 2015 рік.

На підставі висновків вказаного акту перевірки податковим органом винесені податкові повідомлення - рішення:

- № 0000124200 від 13.04.2016, яким визначено суми грошового зобов`язання за платежем 11021000 на загальну суму 78 520,00 грн., у т.ч. за збільшеними податковими зобов`язаннями на суму 62 816,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 15 704 грн. із додатком до нього (т. 1 а.с. 20-21);

- № 0000114200 від 13.04.2016, яким зменшено суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 69 795,00 грн., у т.ч.: по податковій декларації з ПДВ за грудень 2014 р. (№ 9078758757 від 20.01.2015 р.) та уточнюючих розрахунків (№ 9012091009 від 10.02.2015 р. та № 9019198534 від 20.02.2015 р.) на суму 13 705,00 грн, по податковій декларації з ПДВ за лютий 2015 р. (№ 9045594651 від 20.03.2015 р.) на суму 27 265,00 грн; по податковій декларації з ПДВ за березень 2015 р. (№ 9073332054 від 20.03.2016 р.) та уточнюючого розрахунку (№ 9095357819 від 14.05.2015 р.) на суму 28 825,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 17 448,75 грн із додатком до нього (т. 1 а.с. 22-23).

Перевіряючи обґрунтованість висновків ГУ ДФС у Харківській області, викладених в акті перевірки №26/28-09-42-10/00377265 від 30.03.2016, суд встановив наступне.

Як вбачається з вказаного акту перевірки, податковим органом визначено, що позивач у перевіреному періоді мав взаємовідносини із контрагентом ПП "Орім" діяльність якого не направлена на реальне настання правових наслідків. ПП "Орім" відсутній за місцезнаходженням, знаходиться в стані припинення (має стан "28"), у нього відсутні трудові та матеріальні ресурси для надання маркетингових послуг. Також, податковий орган посилається на те, що господарські операції із надання виконавцем (ПП "Орім") маркетингових послуг замовнику (ПрАТ "ХБФ") за договором № 565/14/519 від 01.11.2014 не мали реального характеру, а первинні документи є дефектними.

Судом встановлено, що між ПАТ "ХБФ" (замовник) (правонаступником якого є ПрАТ "ХБФ") та ПП "Орім" (виконавець), укладено договір на проведення маркетингових послуг № 565/14/519 від 01.11.2014 (т.1 а.с.225-228). Згідно п.п. 1.1 вказаного договору виконавець зобов`язується надати замовнику послуги, а Замовник зобов`язується прийняти належним чином надані Виконавцем послуги та оплатити їх на умовах та у порядку, указаному в цьому Договорі

Відповідно до умов п.п. 1.1., 1.2., 3.1. додатків до вказаного договору від 01.12.2014, від 01.02.2015, від 01.03.2015 (т. 1 а.с. 233, т. 2 а.с. 11, 61), з урахуванням Додатку № 1 до Договору узгоджено перелік, вид, кількість та вартість надання виконавцем маркетингових послуг у звітних періодах: грудень 2014 р., лютий 2015 р., березень 2015 р.

Реальність надання маркетингових послуг, отримання, підтверджується наданими позивачем до матеріалів справи первинними документами, а саме: актами здачі-прийняття робіт (наданих послуг) за грудень 2014 р. № 008414 від 31.12.2014 р. на загальну суму 82 230,00 грн., у т.ч. ПДВ - 13 705,00 грн., за лютий 2015 р. № 021424 від 28.02.2015 р. на загальну суму 163 590,00 грн., у т.ч. ПДВ - 27 265,00 грн., за березень 2015 р. № 030025 від 31.03.2015 р. на загальну суму 172 950,00 грн., у т.ч. ПДВ - 28 825,00 грн. (т. 1 а.с. 232, т. 2 а.с. 10, 60).

Суд зазначає, що вказані акти здачі-прийняття робіт (наданих послуг) за грудень 2014 р., лютий 2015 р та березень 2015 р. мають всі обов`язкові реквізити первинних документів, передбачені ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та повністю відповідають змісту господарських операцій, визначених сторонами у відповідності до умов Договору, оскільки містять необхідну для цілей оподаткування інформацію про зміст цих послуг, їх обсяг та вартість.

Разом з цим, твердження податкового органу про те, що надані платником податків до перевірки Акти здачі-прийняття робіт (наданих послуг) повинні містити більш детальний зміст та обсяг господарської операції, та підтверджуватися іншими документами є безпідставними, оскільки маркетингові послуги за своєю природою безпосередньо не створюють певних матеріальних результатів (як, наприклад, монтажні або транспортні послуги) та не можуть мати певного натурального вимірника, а можуть бути оцінені лише у грошовому виразі.

Отже, найменування наданих маркетингових послуг в актах здачі-прийняття робіт (наданих послуг) таких як: "обробка результатів маркетингового дослідження та надання звіту", "визначення відносної динаміки продажу продукції у торгівельній мережі", "визначення об`єму продажу товарів в торгівельних точках у грошовому виразі, що приймали участь у дослідженні", "дослідження ставлення споживачів до упаковки товару", "проведення кількісного маркетингового дослідження у форматі польового анкетування (закриті питання)", "визначення залишків продукції в магазинах, що приймали участь у дослідженні", "визначення об`єму продажу товарів в торгівельних точках у кількісному виразі, що приймали участь у дослідженні", "визначення продукції в магазинах, що приймали участь у дослідженні" із вказаною вартістю цих послуг (робіт) є достатнім для розкриття змісту та обсягу вищевказаних господарських операцій.

Також на підтвердження реальності надання маркетингових послуг позивачем надано звіти маркетингових досліджень, розрахунки, завдання, тощо (т.1 а.с.234-250, т.2 а.с.1-9,12-88).

Водночас, суд зазначає, що позивачем до матеріалів справи надано бухгалтерську довідку від 17.05.2016 та платіжні доручення на підтвердження сплати отриманих послуг, а також отримання економічного ефекту від здійснених господарських операцій з контрагентом ПП "Орім" (т.2 а.с.89-91).

Також суд зазначає, що на ухвалу суду про витребування доказів ПП "Орім" надано до матеріалів справи копії документів, а саме: балансу ПП ОРІМ за 2015 рік, оборотно-сальдова відомість по рахунку, звіту про фінансові результати (форма №2) за 2015 рік, договору №68259 від 01.09.2014 з ТОВ АТБ-маркет , додаткової угоди до договору №68259 від 01.09.2014 з ТОВ АТБ-маркет , додаток №4 від 01.12.2014 до договору №68259 від 01.09.2014 з ТОВ АТБ-маркет , акту здачі-прийняття робіт (наданих послуг) від 31.12.2014 року до договору №68259 від 01.09.2014 з ТОВ АТБ-маркет , додатку №2 від 01.02.2015 до договору №68259 від 01.09.2014 з ТОВ АТБ-маркет , акту здачі-прийняття робіт (наданих послуг) від 28.02.2015 року до договору №68259 від 01.09.2014 з ТОВ АТБ-маркет , додатку №3 від 01.03.2015 до договору №68259 від 01.09.2014 з ТОВ АТБ-маркет , акту здачі-прийняття робіт (наданих послуг) від 31.03.2015 року до договору №68259 від 01.09.2014 з ТОВ АТБ-маркет , договору оренди нежитлового приміщення від 01.10.2014 з ТОВ Рек Альфа , що також є належними та допустимими доказами реальності наданих мар кетингових послуг позивачу. Судом встановлено, що податкові накладні, виписані ПП "Орім", відповідають вимогам ст.201 Податкового кодексу України.

Позивач сплатив відповідні витрати та суми ПДВ по взаємовідносинам з ПП "Орім" були включені до складу податкового кредиту та відображені в податкових деклараціях з ПДВ у перевіряємий період, поданих до податкового органу.

Таким чином, ПП "Орім" - виконали свої зобов`язання за вказаними вище договорами, а ПрАТ "ХБФ" прийняло послуги за цими договорами, які відображені у податковому та бухгалтерському обліку позивача.

На підставі зазначених вище обставин, суд дійшов висновку, що подані позивачем документи підтверджують реальність господарських операцій у спірних правовідносинах, а понесені позивачем - ПрАТ "ХБФ" витрати у спірних правовідносинах шляхом вибуття безготівкових коштів з власності даного суб`єкта господарювання (в оплату вартості придбаного товару, виконаних робіт та наданих послуг) свідчить про відсутність наміру безпідставно отримати податкову вигоду.

Наявні у справі докази не містять жодних доказів наявності між позивачем та контрагентами позивача, взаємоузгоджених спільних зловмисних дій. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено.

Крім того, факт наявності у позивача - ПрАТ "ХБФ" матеріально - технічних ресурсів, персоналу, свідчить про наявність умов необхідних для здійснення основаного виду діяльності - виробництва кондитерських виробів та здійснення позивачем зазначеного виду діяльності, що не заперечується відповідачем.

Порядок формування податкового кредиту здійснювався у перевіряємому періоді відповідно Податкового кодексу України.

Згідно п. 198.3. ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Виходячи з вимог п.198.1. ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

У відповідності до п. 201.7 ст. 207 ПК України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Аналіз чинного податкового законодавства вказує на те, що законодавець не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків (позивача) і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Склад валових витрат та порядок їх визначення ст.ст.138, 139 ПК України.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку податку на прибуток не встановлюють особливих вимог до первинних документів і облікових регістрів, що повинні використовуватися при обчисленні даного податку, тому відповідними документами податкового обліку вважаються бухгалтерські документи і регістри обліку, складені належним чином.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов`язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п.138.1 ст. 138 ПК України - витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно п.138.2 ст.138 ПК України - витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов`язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Пунктом 138.8 ст. 138 ПК України встановлено, що собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов`язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загально - виробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Згідно п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України - не включаються до складу витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.п.134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Суд зазначає, що угода, укладена між позивачем та його контрагентом ПП "ОРІМ" є чинною та не визнана в установленому порядку недійсною.

Суд, аналізуючи вищезазначені положення нормативно-правових актів, приходить до висновку, що необхідною умовою для включення понесених витрат на придбання товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат є наявність зв`язку товарів (робіт, послуг) з господарською діяльністю підприємства. Придбання таких товарів (робіт, послуг) повинно бути складовою частиною діяльності особи, що направлена на отримання доходу.

Судом встановлено, що видами діяльності ПрАТ "ХБФ" є виробництво сухарів і сухого печива; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок тривалого зберігання; виробництво какао, шоколаду та цукрових кондитерських виробів; оптова торгівля цукром, шоколадом і кондитерськими виробами; роздрібна торгівля хлібобулочними виробами, борошняними та цукровими кондитерськими виробами в спеціалізованих магазинах; роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах; вантажний автомобільний транспорт.

Таким чином, оскільки позивач є виробником кондитерської продукції, що випускаються під Торгівельною маркою "Бісквіт-шоколад" господарська діяльність ПрАТ "ХБФ" пов`язана не тільки виробництвом кондитерських виробів, але й направлена на збільшення обсягів реалізації кондитерських виробів, пошук та дослідження ринків збуту з метою їх розширення та покриття у різних сегментах на найбільш вигідних та сприятливих для позивача умовах.

Згідно матеріалів справи, позивачем з метою 100% використання виробничих потужностей, збільшення обсягів виробництва та продажу кондитерської продукції по всій території України, визначення цільових ринків збуту та їх розширення, виданий наказ № 4/1 від 10.01.2014 р. (т. 1 а.с. 222), яким затверджений План маркетингових та інших заходів по розширенню ринку збуту і збільшення обсягів продажів кондитерської продукції в різних регіонах України на 2014-2015 рр. (далі - План) (т. 1 а.с. 223-224), згідно умов якого серед іншого, заплановано збільшення обсягів реалізації кондитерської продукції за рахунок проведення маркетингових досліджень з метою аналізу ринку кондитерський виробів України, його територіальних особливостей, виявлення портрета споживача та опис його соціально - демографічних, фінансових та психографічних характеристик, визначення споживчих переваг, їх аналіз та використання при розробці нових видів кондитерських виробів, збільшення обсягу реалізації кондитерських виробів ТМ "Бісквіт - Шоколад" за рахунок продажу кондитерської продукції із використанням брендів торгових мереж (private label, прайвет лейбл, мережева торгова марка). Цим Планом також передбачена можливість укладання різного роду договорів з метою проведення маркетингових послуг (досліджень) тощо.

На підтвердження вказаних обставин позивачем до матеріалів справи надано звіти надані ПП "Орім", а саме: звіт про проведене маркетингове дослідження "Ситуація на ринку цукерок" грудень 2014 р.; звіт "Визначення відносної динаміки продажу продукції у торгівельній мережі ТОВ "АТБ-Маркет" грудень 2014 р. (у 4-х магазинах стосовно карамелі 200 г Sladko Молочний коктейль м/уп); звіт "Визначення об`ємів продажу продукції в торгівельних точках мережі ТОВ "АТБ-Маркет" у грошовому виразі, що приймали участь у дослідженні у звітний період" грудень 2014 р. (у 23-х магазинах стосовно карамелі 200 г Sladko Молочний коктейль м/уп.) (т. 1 а.с. 235-250, т. 2 а.с. 1-9); звіт "Дослідження ставлення опитаних до упаковки цукерок" лютий 2015 р.; звіт про проведене маркетингове дослідження "Анкетування споживачів кондитерських виробів" лютий 2015 р.; звіт "Визначення залишків продукції в торгівельних точках мережі ТОВ "АТБ-Маркет", що приймали участь у дослідженні у звітний період" лютий 2015 р. (1-ому магазині стосовно цукерок 250 г Sladko Добра корівка м/уп); звіт "Визначення об`ємів продажу продукції в торгівельних точках мережі ТОВ "АТБ-Маркет" у грошовому виразі, що приймали участь у дослідженні у звітний період" лютий 2015 р. (в 20-ти магазинах стосовно цукерок 250 г Sladko Добра корівка м/уп); звіт "Визначення об`ємів продажу продукції в торгівельних точках мережі ТОВ "АТБ-Маркет" у кількісному виразі, що приймали участь у дослідженні у звітний період" лютий 2015 р. (в 14-ти магазинах стосовно карамелі 250 г Sladko ОСОБА_3 -добрячок м/уп); звіт про визначення відносної динаміки продажу продукції у торгівельній мережі ТОВ "АТБ-Маркет" лютий 2015 р. (у 3-х магазинах стосовно цукерок 250 г Sladko Добра корівка м/уп. та у 18-ти магазинах стосовно карамелі 250 г Sladko ОСОБА_3 -добрячок м/уп.) (т. 2 а.с. 13-59); звіт про проведеному опитуванні споживачів цукерок в місті Дніпропетровськ березень 2015 р.; звіт "Визначення відносної динаміки продажу продукції у торгівельній мережі ТОВ "АТБ-Маркет" березень 2015 р. (в 15-ти магазинах стосовно цукерок 430 г Sladko Золотий віночок глазуровані желейні к/уп); звіт "Визначення залишків продукції в торгівельних точках мережі ТОВ "АТБ-Маркет", що приймали участь у дослідженні у звітний період" березень 2015 р. (1-ому магазині стосовно цукерок 430 г Sladko Золотий віночок глазуровані желейні к/уп); звіт "Визначення об`ємів продажу продукції в торгівельних точках мережі ТОВ "АТБ-Маркет" у кількісному виразі, що приймали участь у дослідженні у звітний період" березень 2015 р. (в 20-ти магазинах стосовно цукерок 430 г Sladko Золотий віночок глазуровані желейні к/уп) (т. 2 а.с. 63-88).

Отже, отримання ПрАТ "ХБФ" маркетингових послуг від ПП "Орім" безпосередньо пов`язано з господарською діяльністю Позивача, з метою збільшення обсягів реалізації кондитерських виробів, а також розробці нових видів кондитерських виробів тощо.

Таким чином, позивачем дотримано вимоги Податкового кодексу України з реалізації права на податковий кредит та відображення валових витрат по операціях з ПП "ОРІМ", позивачем подано декларації з ПДВ та сум бюджетного відшкодування та декларації з податку на прибуток. Задекларовані позивачем суми підтверджені наявними у матеріалах справи первинними бухгалтерськими документами.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справа про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Посилання відповідача на податкову інформацію від 24.07.2015р. № 464/10-13-22-02/39355541 про відсутність у ПП "Орім" трудових ресурсів не узгоджується із даними, наведеними у такій податковій інформації - відповідно до звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування поданого ПП "Орім" до ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київської області (форма 4): за лютий 2015 р. кількість працюючих у штаті - 21 особа; за березень 2015 р. кількість працюючих у штаті - 19 осіб тощо, а також на податкову інформацію ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області від 18.03.2015р. №170/10-13-22-05/39355541 щодо спектру фінансово-господарської діяльності ПП "Орім" (код за ЄДРПОУ 39355541) з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з контрагентами - постачальниками та з контрагентами - покупцями за період з 01.09.2014 р. по 31.01.2015 - суд не бере до уваги, оскільки Податковий кодекс України не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів. Якщо контрагенти не виконали свого зобов`язання по сплаті податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Також, суд зазначає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" позивач та контрагенти позивача є окремими суб`єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість та податку на прибуток. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника податків, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб`єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених ст. 228 Цивільного кодексу України та ст.ст. 207 і 208 Господарського кодексу України випадків свідомого укладення таким суб`єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операцій.

Саме така правова позиція викладена Європейським Судом з прав людини (рішення від 22.01.2009 у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03), а також Верховним Судом України (постанова від 09.09.2008 у справі №21-500во08, постанова від 01.06.2010 у справі № 21-573во10, постанова від 31.01.2011 у справі за позовом ЗАТ «Мукачівський лісокомбінат» до Мукачівської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, постанова від 31.01.2011 у справі за позовом ТОВ «Фірма «ВІК» до ДПІ у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень).

Щодо доводів представника відповідача про відсутність, виходячи з наданих позивачем первинних документів, економічного ефекту від здійснення господарських операцій з вказаними контрагентами, суд зазначає, що аналіз ефективності витрат платника податків не належить до повноважень податкового органу. Витрати визначаються такими, що понесені у рамках господарської діяльності платника, якщо вони спрямовані на отримання платником позитивного економічного ефекту. Сама по собі збитковість окремої операції платника податків не є беззаперечним доказом того, що вона не пов`язана з господарською діяльністю позивача. Враховуючи вказане, податковий орган не може здійснювати донарахування платникам податків, зважаючи тільки на своє переконання, що такі витрати є неефективними.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 15.09.2016 у справі № К/800/15723/16, від 13.07.2016. у справі № К/800/11783/16, від 02.06.2016 у справі № К/800/6846/14, і від 31.05.2016 у справі № К/800/41816/14.

Виходячи з наведеного, фактичні обставини справи об`єктивно засвідчують здійснення господарських операцій між позивачем та ПП "ОРІМ" та правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість суми витрат та сум валових витрат, відповідно до первинних бухгалтерських документів та податковим накладним, які виписані на виконання умов договірних відносин.

Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

З огляду на викладене, оскаржувані податкові повідомлення - рішення від 13 квітня 2016 року №0000114200, №0000124200 не відповідають положенням ч. 2 ст. 2 КАС України.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 13 квітня 2016 року №0000114200, №0000124200 є необґрунтованими, через що позовні вимоги про скасування податкових повідомлень - рішень підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Приватного акціонерного товариства "Харківська бісквітна фабрика" до Офісу великих платників податків ДПС про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у місті Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС від 13 квітня 2016 року №0000114200, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ в загальному розмірі 69795 грн (шістдесят дев`ять тисяч сімсот дев`яносто п`ять гривень та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 17448,75 грн (сімнадцять тисяч чотириста сорок вісім гривень 75 копійок).

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у місті Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС від 13 квітня 2016 року №0000124200, яким збільшено податкове зобов`язання з податку на прибуток в розмірі 78520 грн (сімдесят вісім гривень п`ятсот двадцять гривень), в тому числі за податковим зобов`язанням 62816 грн (шістдесят дві тисячі вісімсот шістнадцять гривень) та за штрафними (фінансовими) санкціями - 15704 грн (п`ятнадцять тисяч сімсот чотири гривні).

Стягнути з Офісу великих платників податків ДПС за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь Приватного акціонерного товариства "Харківська бісквітна фабрика" (код ЄДРПОУ 00377265, поштовий індекс 61017, м. Харків, вул. Лозівська, буд.8) у розмірі 2486,46 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят шість 46 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 12 березня 2020 року.

Суддя Мар`єнко Л.М.