Рішення

від 26.02.2020 по справі 640/2154/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2020 року м. Київ № 640/2154/19

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі: головуючого судді - Шевченко Н.М., за участі секретаря судового засідання - Поліщук О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Краун Альянс до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, за участі учасників справи: представника позивача - Варес М.О., представника відповідача - Полякової С.Б.

У С Т А Н О В И В :

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Краун Альянс (позивач, ТОВ Краун Альянс ) з позовною заявою до Головного управління ДПС у м. Києві (відповідач, ГУ ДПС у м. Києві), у якій просить суд: - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0059271406 від 21.11.2018; - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення № 0059291406 від 21.11.2018.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що податкове повідомлення рішення № 0059291406 від 21.11.2018, надіслане з підстав неподання (несвоєчасного подання) звіту про контрольовані операції грунтується на хибному висновку про те, що господарські операції позивача з ANDILERO HOLDINGS LTD є контрольованими, оскільки факту реєстрації контрагента в Республіці Кіпр недостатньо для такої кваліфікації.

Стосовно податкового повідомлення-рішення № 0059271406 від 21.11.2018 позивач зазначає про недопустимість застосування протоколу допита, здійсненого в межах кримінального провадження, як підставу для визнання господарських операцій нереальними, за умови відсутності вироку у такій кримінальній справі.

Посилання контролюючого органу на міжнародний стандарт фінансової звітності, як на нормативно-правовий акт, положення якого порушені позивачем, також не можуть бути застосовані як висновки для надсилання податкового повідомлення-рішення, оскільки такий нормативно-правовий акт набув статусу обов`язкового пізніше звітного періоду, за який відповідачем виявлено порушення.

Також, на думку позивача, контролюючим органом на підтвердження висновків в акті перевірки використано хибні дані стосовно доходу/витрат, а також, не враховані обставини, за яких позивач здійснював оцінку справедливої вартості цінних паперів.

У відзиві відповідач із посиланнями на акт перевірки від 26.10.2018 стверджує на реальності виявлених порушень, натомість, правомірності надсилання податкових повідомлень-рішень.

У судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав у повному обсязі, представник відповідача проти задоволення позову заперечував.

Також у судовому засіданні здійснено заміну первинного відповідача - Головне управління ДФС у м. Києві на правонаступника - Головне управління ДПС у м. Києві, що в розумінні ст. 52 КАС України не має наслідком розгляд справи спочатку.

Вивчивши наявні у матеріалах справи документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд зазначає наступне.

За результатами документальної планової виїзної перевірки ТОВ Краун Альянс з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 31.12.2017 складено акт № 1283/26-15-14-06-02/37412569 від 26.10.2018 (Акт від 26.10.2018).

Перевіркою встановлено порушення ТОВ Краун Альянс : - п. п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. п. 141.2.1, 141.2.2, 141.2.3, 141.2.5 п. 141.2 ст. 14 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 6 966 907 грн за 2015- 2017 роки; - п. п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 ПК України, в результаті чого встановлено неподання звіту про контрольовані операції за 2016 звітний рік.

У подальшому ТОВ Краун Альянс надіслало до ГУ ДФС у м. Києві заперечення на Акт від 26.10.2018, за результатами розгляду якого листом від 16.11.2018 Акт перевірки залишено без змін, а заперечення - без задоволення.

На підставі висновків Акта від 26.10.2018 позивачу надіслано податкові повідомлення-рішення № 0059271406 від 21.11.2018, № 0059291406 від 21.11.2018. ТОВ Краун Альянс надіслало скаргу на оскаржувані податкові повідомлення рішення від 30.11.2018, яку рішенням про результати розгляду скарги від 25.01.2019

Державна фіскальна служба України залишено без задоволення, податкові повідомлення рішення - без змін.

Позивач не погодився із винесеним рішенням та звернувся із адміністративним позовом до суду. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частинами 1- 2 ст. 7 КАС України встановлено, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами п. 86.1 ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Відповідно до п. 58.1 ст. 58 ПК України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт заниження або завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.

Із аналізу наведених вище статей убачається необхідність встановлення фактів під час проведення перевірки, як обов`язкову підставу для надсилання податкового повідомлення-рішення. Оскільки податкова перевірка оформлюється актом перевірки, такі факти становлять основу висновків, викладених у ньому.

Податковим повідомленням-рішенням № 0059291406 від 21.11.2018 за результатами встановленого порушення п. п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 ПК України, на підставі п. п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54, п. 120.3 ст. 120 ПК України застосовано штрафну санкцію у розмірі 413 400 грн.

Відповідно до п. п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Згідно з п. 120.3 ст. 120 ПК України неподання платником податків звіту про контрольовані операції (уточнюючого звіту) та/або документації з трансфертного ціноутворення або невключення до такого звіту інформації про всі здійснені протягом звітного періоду контрольовані операції відповідно до вимог пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу тягне за собою накладення штрафу (штрафів) у розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, - у разі неподання звіту про контрольовані операції.

Перевіркою встановлено розмір річного доходу ТОВ Краун Альянс у 2016 році - 85 996 587 грн. У тому ж році ТОВ Краун Альянс та АНДІЛЕРО ХОЛДІНГС ЛТД уклали договори купівлі-продажу цінних паперів на загальну суму 35 500 000 гривень.

Оскільки АНДІЛЕРО ХОЛДІНГС ЛТД є резидентом Республіки Кіпр, яка включена до переліку держав (територій), які відповідають критеріям, встановленим для визнання операції контрольованою відповідно до п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПК України.

За приписами пп. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 ПК України платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов`язані подавати звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, до 1 жовтня року, що настає за звітним, засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги". У звіті про контрольовані операції зазначається інформація про всі контрольовані операції, здійснені платником податків у звітному періоді. У разі якщо платником податку виявлено, що у раніше поданому звіті про контрольовані операції інформація надана не в повному обсязі, містить помилки або недоліки, такий платник податків має право подати: новий звіт до закінчення граничного строку подання звіту про контрольовані операції за такий самий звітний період; уточнюючий звіт у разі його подання після закінчення граничного строку для відповідного звітного періоду. Подання платником податку уточнюючого звіту про контрольовані операції не звільняє від відповідальності, передбаченої підпунктами 120.3 та 120.4 статті 120 цього Кодексу. Платник податків під час проведення документальних перевірок не має права подавати уточнюючий звіт про контрольовані операції. Форма та порядок складання звіту про контрольовані операції встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної фінансової політики.

Як встановлено перевіркою, що не заперечується позивачем, звіт про контрольовані операції із АНДІЛЕРО ХОЛДІНГС ЛТД не подавався. Розбіжність у висновках позивача та відповідача стосовно згаданого порушення виникла виключно на підставі кваліфікації даної операції як контрольованої.

На думку ТОВ Краун Альянс , ПК України (в редакціях, чинних у звітний період за 2016 рік) передбачав дві підстави для визначення операції контрольованою.

Так, відповідно до пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПК України для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими операціями є: а) господарські операції, що впливають на об`єкт оподаткування сторін (сторони) таких операцій, що здійснюються платниками податків з пов`язаними особами - нерезидентами; б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу товарів через комісіонерів - нерезидентів.

Суд звертає увагу позивача на те, що пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПК України містить лише деякі засади визначення операцій контрольованими.

За приписами пп. 39.2.1.2 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПК України для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими є господарські операції, що впливають на об`єкт оподаткування платника податків, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України. Операції з контрагентом, зареєстрованим у державі (на території), включеній до зазначеного переліку, визнаються контрольованими з дати включення держави (території) до такого переліку.

Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 № 977-р, чинне у звітний період 2016 року Республіку Кіпр включено до переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим пп. 39.2.1.2 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПК України.

Таким чином господарські операції ТОВ Краун Альянс з резидентом Республіки Кіпр АНДІЛЕРО ХОЛДІНГС ЛТД є контрольованими для цілей нарахування податку на прибуток підприємств.

Відповідно до пп. 39.2.1.7 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПК України господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1- 39.2.1.3 і 39.2.1.5 підпункту 39.2.1 цього пункту, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови: річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік; обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Оскільки загальний прибуток ТОВ Краун Альянс за 2016 рік склав 85 996 587 грн, а обсяг операцій з АНДІЛЕРО ХОЛДІНГС ЛТД склав 35 500 000 грн, суд дійшов до висновку, що такі операції є контрольованими, що кореспондує із обов`язком, передбаченим пп. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 ПК України.

За встановлених обставин: (1) наявності контрольованих операцій, (2) щодо яких не подано звіт у встановлений ПК України строк, суд дійшов до висновку про те, що податкове повідомлення-рішення № 0059291406 від 21.11.2018 винесено обґрунтовано, відповідно до чинного, станом на період, що перевірявся податкового законодавства.

Стосовно податкового повідомлення-рішення № 0059271406 від 21.11.2018 слід зазначити наступне.

Основу згаданого податкового повідомлення-рішення склали наступні висновки, викладені в Акті від 26.10.2018:

- у порушення пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, пп. 141.2.3 п. 141.2 ст. 141 ПК України встановлено заниження ТОВ Краун Альянс задекларованих показників у рядку Дохід від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку за 3 квартал 2016 - на 8 279 259 грн, за 4 квартал 2016 - на 24 188 627 гривень; - у порушення пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, пп. 141.2.3 п. 141.2 ст. 141 ПК України ТОВ Краун Альянс у податковій декларації за 2015 рік не збільшило фінансовий результат на суму від`ємного значення від продажу або іншого відчуження цінних паперів на загальну суму 4 090 194 грн, що призвело до заниження показника Різниці, які виникають відповідно до ПК України на загальну суму 3 934 290 грн, з урахуванням завищень у наступних періодах; - у порушення пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, пп. 141.2.3 п. 141.2 ст. 141 ПК України ТОВ Краун Альянс не збільшено фінансовий результат на суму від`ємного фінансового результату від продажу або іншого відчуження цінних паперів на загальну суму 2 222 293 грн у 2 кварталі 2017 року.

Виявлені порушення у згаданих періодах склали основу податкового повідомлення-рішення № 0059271406 від 21.11.2018.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України для податку на прибуток підприємств об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу. Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку). Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку). Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об`єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років). Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об`єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу. Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

За приписами пп. 141.2.3 п. 141.2 ст. 141 ПК України платники податку окремо визначають загальний фінансовий результат за операціями з продажу або іншого відчуження цінних паперів звітного періоду відповідно до національних або міжнародних стандартів фінансової звітності.

З аналізу зазначених норм та висновків Акту від 26.10.2018, ТОВ Краун Альянс некоректно визначено загальний фінансовий результат за операціями з цінними паперами, що призвело до заниження сум об`єкта оподаткування на прибуток підприємств за періоди: 2015 рік, 3, 4 квартали 2016 року, 2 квартал 2017 року.

Щодо оцінки встановлених в Акті від 26.10.2018 фактичних обставин (висновків). Висновок про заниження ТОВ Краун Альянс показників Дохід від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку грунтується на оцінці реальності операцій позивача із ТОВ Аґрус Капітал щодо відчуження на користь останнього цінних паперів на загальну суму 32 467 876,62 гривень.

Такі операції визнані нереальними, оскільки, контролюючий орган критично оцінив первинні документи, надані на підтвердження реального руху коштів та активів, із посиланням на протокол допиту свідка (директора ТОВ Аґрус Капітал ) від 07.06.2018 вмежах досудового розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205-1 КК України.

За відомостями протокола допиту від 07.06.2018, директору ТОВ Аґрус Капітал не відомо про перебування на посаді директора згаданого товариства, будь-якої організаційно управлінської діяльності ним не здійснювалось.

Судом встановлено, про що також зазначає позивач, на дату складання Акту від 26.10.2018, оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та ухвалення даного рішення, вироку стосовно посадових та/або пов`язаних із ними осіб ТОВ Аґрус Капітал не винесено.

Відповідно до ст. 83 ПК України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Даною нормою регламентовано перелік інформації, яка може бути використана контролюючим органом для здійснення висновків, або такої, що містить такі висновки, встановлені іншим органом, зокрема, судом на підставі відповідних доказів.

В Акті від 26.10.2018 на підставі єдиного документа - протоколу допита свідка, здійснено висновок про нереальність операцій. Також, посилаючись на згаданий документ, контролюючий орган не визнав за необхідне провести (зазначити про це в акті) оцінку первинних документів стосовно господарської операції.

Відповідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Частиною 2 ст. 91 КПК України передбачено, що доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 95 КПК України показання - це відомості, які надаються в усній або письмовій формі під час допиту підозрюваним, обвинуваченим, свідком, потерпілим, експертом щодо відомих їм обставин у кримінальному провадженні, що мають значення

для цього кримінального провадження.

Таким чином, показання свідка, зафіксовані у протоколі допиту свідка є лише відомостями, що підлягають оцінці, за результатами якої слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють факти та обставини.

Протокол від 26.10.2018 не містить жодних висновків уповноважених на те осіб, стосовно викладених свідком відомостей. Не зважаючи на це, контролюючим органом такі відомості взяті до уваги як встановлені факти та склали основу висновку про нереальність господарських операцій.

За висновком суду, за відсутності встановлених фактів, викладені в протоколі допиту свідка відомості є лише презюмуванням окремої позиції. Такі відомості не можуть бути використані контролюючим органом, як джерело встановлених фактів, використання яких є допустимим у розумінні ПК України.

За приписами п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

За приписами Податкового кодексу України, оцінка реальності операцій здійснюється на підставі первинних документів.

Частиною 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію (ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ).

Оскільки контролюючий орган, керуючись встановленим, на його думку, фактом фіктивності операцій, не здійснив (не зазначив в акті) оцінку первинних документів стосовно згаданої операції, висновок щодо заниження показника Дохід за період 3, 4 кварталів 2016 року не може вважатись обґрунтованим, оскільки здійснений на підставі невстановлених фактів, без урахування первинних документів, що мають значення для прийняття рішення, зокрема, формування висновку про нереальність операцій.

Стосовно встановлених порушень у звітному періоді за 2015 рік. Контролюючим органом встановлено, що ТОВ Краун Альянс на підставі договору з КУА АПФ Даліз-Фінанс придбало облігації підприємства ПРАТ Концерн Хлібпром на загальну суму 28 812 676,03 гривень. У подальшому позивач здійснив дооцінку придбаних облігацій до справедливої вартості по біржовому курсу на загальну суму 4 134 007,97 грн, що відображено у звіті про фінансові результати як Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) .

За договорами від 11.11.2015 та 04.11.2015 ТОВ Краун Альянс реалізовано всі придбані облігації ПРАТ Концерн Хлібпром на користь КУА АПФ Даліз-Фінанс за договірною вартістю на загальну суму 28 816 684,00 гривень, при цьому в бухгалтерському обліку дана операція супроводжується списанням собівартості реалізованих цінних паперів на суму 32 946 684,00 грн, тобто, з урахуванням суми дооцінки, що призвело до отримання від`ємного фінансового результату (збитку) у 2015 році на суму 4 130 000,00 гривень.

Оскільки дооцінка в бухгалтерському обліку визнається іншими операційними доходами, позивачем неправомірно відображено згадану суму дооцінки як дохід від продажу та інших способів відчуження.

Також, актом перевірки встановлено, що в 2015 році, з урахуванням неправомірного відображення показників фінансової звітності, ТОВ Краун Альянс отримало дохід по операціям з продажу цінних паперів до оподаткування на суму 73 723 596 грн, а збиток склав 77 813 790 гривень.

Як вже зазначалось, об`єктом оподаткування з податку на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу (пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України).

Відповідно до п. 141.2 ст. 141 ПК України фінансовий результат до оподаткування збільшується: на суму від`ємного фінансового результату від продажу або іншого відчуження цінних паперів, відображеного у складі фінансового результату до оподаткування податкового (звітного) періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності; на суму від`ємного загального результату переоцінки цінних паперів (загальна сума уцінок цінних паперів перевищує загальну суму їх дооцінок за податковий (звітний) період) (крім

державних цінних паперів або облігацій місцевих позик), відображеного у складі фінансового результату до оподаткування податкового (звітного) періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Фінансовий результат до оподаткування зменшується: на суму позитивного фінансового результату від продажу або іншого відчуження цінних паперів, відображеного у складі фінансового результату до оподаткування податкового (звітного) періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Платники податку окремо визначають загальний фінансовий результат за операціями з продажу або іншого відчуження цінних паперів звітного періоду відповідно до національних або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Якщо за результатами звітного періоду отримано від`ємний загальний фінансовий результат від операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів (загальна сума збитків від операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів з урахуванням суми від`ємного фінансового результату від таких операцій та/або від`ємного загального результату переоцінки цінних паперів, не врахованих у попередніх податкових періодах, перевищує загальну суму прибутків від таких операцій), сума такого від`ємного значення загального фінансового результату за операціями з продажу або іншого відчуження цінних паперів зменшує загальний фінансовий результат від операцій з продажу абоіншого відчуження цінних паперів наступних податкових (звітних) періодів, що наступають за податковим (звітним) періодом виникнення зазначеного від`ємного значення фінансового результату.

Якщо за результатами звітного періоду платником податку отримано позитивний загальний фінансовий результат від операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів (загальна сума прибутків від операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів перевищує загальну суму збитків від таких операцій з урахуванням суми від`ємного фінансового результату від таких операцій та/або від`ємного загального результату переоцінки цінних паперів, не врахованих у попередніх податкових періодах), сума позитивного загального фінансового результату від операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів збільшує фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду платника податку.

Таким чином, фінансовий результат за податковий (звітний) період може зменшуватися та збільшуватися, зокрема, за наслідками здійснення господарських операцій, уцінок, дооцінок цінних паперів.

За висновком суду, контролюючим органом зроблено правильний висновок щодо неправомірності відображення суми дооцінки облігацій, як Доходу від продажу та інших способів відчуження цінних паперів , а також заниження показника Різниці, які виникають відповідно до Податкового кодексу України на суму 4 090 194 гривень.

У той же час, при розрахунку податкового зобов`язання у податковому повідомленні-рішенні № 0059271406 від 21.11.2018 контролюючим органом здійснено нарахування грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств без урахування інших операцій з цінними паперами за той самий звітний період - 2015 рік.

Таким чином, справедливий та обґрунтований висновок, викладений в Акті від 26.10.2018 стосовно окремої господарської операції використаний при визначенні суми грошового зобов`язання окремо від інших фактів, встановлених під час перевірки. Згадане заниження показника Різниці повинно застосовуватись при розрахунку бази оподаткування податком на прибуток підприємств за весь звітний період, а не за окремою операцією, як здійснено контролюючим органом.

Оскільки Акт перевірки від 26.10.2018 містить висновок щодо окремої господарської операції, разом з тим, зазначається про наявність інших господарських операцій з цінними паперами, суд дійшов до висновку про необґрунтованість податкового повідомлення-рішення № 0059271406 від 21.11.2018 в частині збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств за 2015 рік.

При винесенні податкового повідомлення-рішення, яким нараховується грошове зобов`язання за звітний період, контролюючому органу слід керуватись не сумою встановленого порушення, а перерахованим фінансовим результатом, з урахуванням

такого порушення.

Наступний висновок, що стосується заниження показників рядка Різниці, які відповідають відповідно до ПК України за 2 квартал 2017 року на суму 2 222 293 грн суд оцінює наступним чином.

Перевіркою встановлено здійснення операції з продажу цінних паперів за договором від 20.04.2017, укладеного між ТОВ Краун Альянс (продавець) та ТОВ Інвестфінанскапітал (покупець) на суму 79 800,00 гривень. Раніше, відчужені цінні папери придбані ТОВ Краун Альянс за 2 581 629 грн, після чого, на підставі рішення НКЦПФР від 29.09.2015 щодо зупинення обігу таких цінних паперів, позивачем здійснено уцінку згаданих документів та відображено їх собівартість у сумі 0 гривень.

Проведену уцінку контролюючий орган вважає неправомірною, оскільки ТОВ Краун Альянс наказом про облікову політику визначило методи оцінки справедливої вартості відповідно до вимог МСФЗ, які використовуються.

Із посиланнями на МСФЗ 13 Оцінка справедливої вартості та відкриті дані ГУ ДФС у м. Києві зробило висновок про те, що собівартість реалізованих цінних паперів слід було відобразити у сумі 2 403 478,62 гривень.

З приводу відкритих даних, на які посилається відповідач, слід зазначити, що жодних посилань на відомості, за якими така вартість встановлена. Відсутність такого посилання сама по собі є прогалиною в обґрунтуванні висновку контролюючого органу.

У той же час, навіть якщо відповідачем під час проведення перевірки застосовано інформацію Агентства з розвитку інфраструктури фондового ринку України, відсутні жодні докази стосовно того, чи була інформація щодо продажу таких цінних паперів у відкритому доступі на дату укладення договору купівлі-продажу. Посилаючись на обставини, що мають вплив на події в минулому слід переконатись, чи були такі обставини відомі на час перебігу таких подій, та чи могли мати вплив, про який зазначено в Акті від 26.10.2018.

Окрім того, посилання контролюючого органу на МСФЗ 13 сприймаються судом критично з огляду на наступне.

Статтею 12-1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні в редакції, що діяла на дату укладення договору купівлі-продажу цінних паперів, передбачено, що для складання фінансової звітності застосовуються міжнародні стандарти, якщо вони не суперечать цьому Закону та офіційно оприлюднені на веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Публічні акціонерні товариства, банки, страховики, а також підприємства, які провадять господарську діяльність за видами, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, складають фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за міжнародними стандартами.

Підприємства, крім тих, що зазначені в частині другій цієї статті, самостійно визначають доцільність застосування міжнародних стандартів для складання фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності.

Підприємства інформують у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, про складання ними фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності за міжнародними стандартами.

Фінансова звітність та консолідована фінансова звітність, складені за міжнародними стандартами, подаються у порядку, визначеному цим Законом.

Таким чином, підприємства, окрім визначених Кабінетом Міністрів України, самостійно визначають доцільність застосування міжнародних стандартів фінансової звітності у своїй діяльності. Окрім того, підтвердженням вибору застосування МСФЗ є факт інформування про це центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики. Посилання контролюючого органу виключно на МСФЗ та на внутрішні документи платника податків, якими регламентовано адміністрування діяльності підприємства не є релевантним джерелом норм, що встановлюють права та обов`язки платника податків.

Окрім того, у період здійснення досліджуваних господарських операцій, МСФЗ застосовувались лише якщо вони не суперечить Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Лише з набранням законної сили положеннями Закону України Про внесення змін до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні щодо удосконалення деяких положень з 01.01.2018, статтю 12-1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні викладено у редакції, що передбачає обов`язкове застосування гармонізованих з національним законодавством норм МСФЗ, у разі відповідного вибору підприємства, а також обов`язкове надання звітів на вимогу органів державної влади, зокрема, територіальним підрозділам Державної фіскальної служби України.

Таким чином, до 01.01.2018 підприємство, не включене до переліку Кабінету Міністрів України могло самостійно обирати правила складання фінансової звітності, за умови відсутності суперечностей із Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , при цьому, МСФЗ були альтернативним джерелом норм права, натомість посилання на їх порушення без доведення факту повідомлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, не створюють для платника податків елементу складу правопорушення, про яке йдеться в акті.

Слід також зазначити, що представник відповідача у судовому засіданні не зміг пояснити жодного обчислення грошового зобов`язання, визначеного у розрахунку до податкового повідомлення-рішення № 0059271406 від 21.11.2018. Окрім того, порівнюючи донараховану базу оподаткування, зазначену в Акті від 26.10.2018 та обчислену з неї суму податку на прибуток підприємств, суд констатує розбіжність такого обчислення, що також не прокоментовано представником відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 90 КАС України Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Зважаючи на встановлені судом недоліки обґрунтування позиції контролюючого органу, викладені в Акті перевірки від 26.10.2018, що склали основу податкового повідомлення-рішення № 0059271406 від 21.11.2018, суд встановив необґрунтованість такого, його надіслання без урахування усіх обставин, що мають значення.

У той же час Акт перевірки від 26.10.2018 містить ґрунтовні пояснення стосовно контрольованих операцій, за результатом яких позивач мав подати відповідний звіт, нівелювання чим призвело до порушення норм податкового законодавства, які передбачають санкцію у вигляді штрафу, який правомірно відображено в податковому повідомленні-рішенні № 0059291406 від 21.11.2018.

Зважаючи на все наведене вище, суд дійшов до висновку про те, що позов слід задовольнити частково.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 241- 247, 250, 255, 293, 295- 297 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В :

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Краун Альянс задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0059271406 від 21.11.2018.

3. У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.

4. Стягнути витрати зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Краун Альянс у розмірі 18326,34 (вісімнадцять тисяч триста двадцять шість) гривень 34 копійки.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Краун Альянс (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 34, кімната 431, код ЄДРПОУ: 37412569).

Відповідач: Головне управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, будинок 33/19, код ЄДРПОУ: 43141267).

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України та може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295- 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя Н.М. Шевченко

Повний текст рішення складено 10.03.2020.