Постанова

від 11.03.2020 по справі 200/9232/19-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2020 року справа № 200/9232/19-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ, вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Гайдара А.В., суддів: Гаврищук Т.Г., Казначеєва Е.Г., секретар судового засідання Сізонов Є.С., за участю представника відповідача Карацюби В.Л., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Виконавчого комітету Маріупольської міської ради Донецької області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 листопада 2019 року (повний текст складено 21 листопада 2019 року в м. Слов`янськ Донецької області) у справі № 200/9232/19-а (суддя в 1 інстанції - Загацька Т.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Єврофасад восток , Товариства з обмеженою відповідальністю Востокспецреклама до Виконавчого комітету Маріупольської міської ради Донецької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Державна регуляторна служба України, про визнання протиправними та нечинними окремих положень нормативно-правового акту,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Єврофасад восток (далі - позивач 1) та Товариство з обмеженою відповідальністю Востокспецреклама (далі - позивач 2), звернулись до суду з позовом до виконавчого комітету Маріупольської міської ради Донецької області (далі - відповідач), про визнання протиправними та нечинними окремих положень нормативно-правового акту, а саме п.2.8 Порядок демонтажу, обліку і зберігання спеціальних конструкцій зовнішньої реклами на території м. Маріуполя у новій редакції , затвердженого рішенням виконавчого комітету Маріупольської міської ради від 16.03.2011 року № 95.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 23.07.2019 року роз`єднано позовні вимоги в адміністративній справі № 200/4642/19-а, виділивши в самостійне провадження позовну вимогу товариства з обмеженою відповідальністю Єврофасад восток та Товариства з обмеженою відповідальністю Востокспецреклама до виконавчого комітету Маріупольської міської ради Донецької області про визнання протиправними та нечинними окремих положень нормативно-правового акту, а саме п.2.8 Порядок демонтажу, обліку і зберігання спеціальних конструкцій зовнішньої реклами на території м. Маріуполя у новій редакції , затвердженого рішенням виконавчого комітету Маріупольської міської ради від 16.03.2011 року № 95, присвоївши зазначеній справі новий номер.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 23.07.2019 року прийнято до розгляду позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю Єврофасад восток та Товариства з обмеженою відповідальністю Востокспецреклама до виконавчого комітету Маріупольської міської ради Донецької області, третя особа - Державна регуляторна служба України про визнання протиправними та нечинними окремих положень нормативно-правового акту, а саме п.2.8 Порядок демонтажу, обліку і зберігання спеціальних конструкцій зовнішньої реклами на території м. Маріуполя у новій редакції , затвердженого рішенням виконавчого комітету Маріупольської міської ради від 16.03.2011 року № 95 та відкрито провадження в адміністративній справі № 200/9232/19-а.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що згідно п. 10 Типових правил про розміщення зовнішньої реклами затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 року № 2067 строк видачі дозволу або надання письмового повідомлення про відмову у його видачі становить 10 робочих днів. На теперішній час, виконавчим органом місцевого самоврядування в порушення зазначених норм так і не прийнято жодного рішення про надання дозволу або про відмову у його видачі ТОВ Востокспецреклама . Зазначає, що будуть демонтовані спеціальні конструкції зовнішньої реклами підприємства, до якого не звернені конкретні приписи акта індивідуальної дії, а саме наказу № 5 від 21.01.2019 року, наказу № 127 від 24.06.2019 року та наказу №157 від 12.07.2019 року за рахунок підприємства, яке не в змозі виконати ці конкретні приписи. Тобто, на підставі вказаних рішень оформлених наказами начальника головного управління містобудування та архітектури, СКЗР, яке належить ТОВ Востокспецреклама на праві власності, буде демонтовано. Це обмежує ТОВ Востокспецреклама в праві володіння своїм майном, а саме (СКЗР), а також ТОВ Востокспецреклама може бути обмежено у його здійснені. При цьому у разі, якщо ТОВ Єврофасад Восток , до якого звернено даний наказ та який не є власником цих СКРЗ та не в змозі виконати припис цього наказу, то ТОВ Востокспецреклама може бути взагалі позбавлено права володіння та розпорядження власним майном шляхом проведення демонтажу за рахунок Маріупольської міської ради, з подальшим відшкодуванням від ТОВ Єврофасад Восток , що в свою чергу призводить до порушення прав обох цих підприємств.

Зазначає, що всі вказані рішення щодо демонтажу рекламних конструкцій прийнято у формі наказу відповідно до п.2.8 Порядку демонтажу, обліку і зберігання спеціальних конструкцій спеціальних конструкцій зовнішньої реклами на території м. Маріуполя у новій редакції затвердженого рішенням виконкому Маріупольської міської ради від 16.03.2011 року №95. Вказує, що виконавчим комітетом Маріупольської міської ради 16.03.2011 року прийнято рішення № 95 Порядок демонтажу, обліку і зберігання спеціальних конструкцій зовнішньої реклами на території м. Маріуполя у новій редакції . Позивач вважає окремі положення нормативно правового акту такими, що суперечать Конституції та законам України та прийняті з порушеннями норм права. Звертає увагу суду, що Типовими правилами розміщення зовнішньої реклами затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 року №2067 чітко вказано в який спосіб здійснюється контроль за порядком розповсюдження та розміщення реклами у разі його порушення, згідно якого не передбачено прийняття рішень будь якими виконавчими органами місцевого самоврядування щодо демонтажу СКЗР. Вважає, що втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі закону - нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків. У зв`язку з тим, що вирішення питання про демонтаж спеціальних конструкцій зовнішньої реклами, є спором щодо права власності, пов`язаний з обмеженням права володіння, користуванням спеціальних конструкцій зовнішньої реклами між Міською радою та розповсюджувачем реклами, який є власником спеціальних конструкцій зовнішньої реклами, то відповідно вирішення цього питання віднесено Законом виключно до компетенції суду. Також, вказує на те, що ані нормативно-правовими актами на виконання яких начебто рішення виконкому Маріупольської міської ради від 16.03.2011 року № 95, ані жодними нормами Конституції України та Законами України не віднесено до повноважень робочого органу, або до будь-яких інших органів місцевого самоврядування обмеження, або припинення права володіння, користування, розпорядження майном, яке с власністю фізичної особи, в тому числі фізичної особи-підприємця, юридичної особи та які відносяться до певної територіальної громади, шляхом прийняття рішень, щодо демонтажу спеціальних конструкцій зовнішньої реклами. Зазначає, що в матеріалах справи наданих маріупольською міською радою відсутні будь-які відомості про погодження проекту рішення зі спеціально уповноваженим органом у відповідності до ст.21 Закону України Про засади регуляторної політики у сфері господарської діяльності . Тобто виконавчим комітетом Маріупольської міської ради при затвердженні положень Порядку демонтажу, обліку і зберігання спеціальних конструкцій зовнішньої реклами на території м. Маріуполя у новій редакції у новій редакції, діяв не у спосіб передбачений Законом, чим порушив ч.2 ст.19 Конституції України. Вказує на те, що згідно п.5 рішення виконкому маріупольської міської ради від 16.03.2011 року № 95 відділу зв`язку з громадськістю та інновацій міської ради (Пефтієв) оприлюднити це рішення шляхом розміщення на офіційній сторінці Маріупольської міської ради в мережі Інтернет. Проте, як вбачається з офіційної сторінки Маріупольської міської ради в мережі Інтернет, вимоги вказані в п.5 рішення виконкому Маріупольської міської ради №95 від 16.03.2011 року, виконані не були, рішення не опубліковане. Вважає, що ТОВ Востокспецреклама та ТОВ Єврофасад Восток є суб`єктами правовідносин до яких буде застосовано п.2.8 Порядку демонтажу, обліку і зберігання спеціальних конструкцій спеціальних конструкцій зовнішньої реклами на території м. Маріуполя у новій редакції , затвердженого рішенням виконавчого комітету Маріупольської міської ради від 16.03.2011 року № 95, оскільки вони є власниками спеціальних конструкцій зовнішньої реклами та мають право використовувати спеціальних конструкцій зовнішньої реклами для розповсюдження реклами. Враховуючи наведене, просив визнати протиправними та нечинними окремих положень нормативно-правового акту, а саме п.2.8 Порядок демонтажу, обліку і зберігання спеціальних конструкцій зовнішньої реклами на території м. Маріуполя у новій редакції , затвердженого рішенням виконавчого комітету Маріупольської міської ради від 16.03.2011 року № 95 (з урахуванням уточненої позовної заяви).

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12 листопада 2019 року у справі № 200/9232/19-а позовні вимоги було задоволено, внаслідок чого: визнано протиправним та нечинним п.2.8 Порядку демонтажу, обліку і зберігання спеціальних конструкцій зовнішньої реклами на території м. Маріуполя у новій редакції , затвердженого рішенням виконавчого комітету Маріупольської міської ради від 16.03.2011 року № 95; стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Востокспецреклама за рахунок бюджетних асигнувань виконавчого комітету Маріупольської міської ради Донецької області сплачений судовий збір у розмірі 1921,00 грн.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим підлягає скасуванню, та просив скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідачем зазначено, що право на позов має особа, конкретні права, свободи або інтереси якої безпосередньо порушені, відповідно до ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України. Вважає, що права позивачів рішенням виконавчого комітету Маріупольської міської ради від 16.03.2011 № 95 не порушенні, рекламні конструкції, які належать ТОВ Востокспецреклама не демонтовані, наказ № 5 від 21.01.2019 року Про демонтаж спеціальних конструкцій зовнішньої реклами ТОВ Єврофасад восток скасовано. Вказує на те, що позивачами не надано жодного належного доказу, який містив би підтвердження того, що окремі положення рішення виконавчого комітету Маріупольської міської ради від 16.03.2011 № 95 є незаконним та прийняті з порушенням норм діючого законодавства. Зазначає, що всі доводи позивачів щодо порушення їх прав та незаконності оскаржуваного рішення побудовані лише на загальних нормах діючого законодавства та не містять в собі конкретних посилань. Крім того, позивачем не надано доказів на підтвердження наявного порушеного права та взагалі не зазначено в чому саме полягає порушення права та яке право позивачів порушено. Вважає, що при прийнятті рішення від 16.03.2011 року № 95 виконавчим комітетом Маріупольської міської ради були дотриманні норми Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності .

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Відповідно до вимог частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Востокспецреклама зареєстроване у якості юридичної особи, ідентифікаційний код: 40661646, місцезнаходження: 87515, Донецька область, м. Маріуполь, Жовтневий район, пр. Металургів, 57, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (том 1 зворотній бік арк.справи 12-14).

Товариство з обмеженою відповідальністю Єврофасад восток зареєстроване у якості юридичної особи, ідентифікаційний код: 32164004, місцезнаходження: 87515, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Металургів, 88/56, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (том 1 зворотній бік арк.справи 14-15).

Між позивачами 19.05.217 року укладено договір купівлі-продажу №1, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю Єврофасад восток (продавець) зобов`язується передати у власність товариству з обмеженою відповідальністю Востокспецреклама (покупець) об`єкти (товар), а саме спеціальні рекламні конструкції: пр. Перемоги 98, схема № 441, формат розміром 3х6; вул. Олімпійська, 175, схема № 438, формат розміром 3х6; пр. Перемоги, 78, схема № 444, двосторонній, розміром 3х6; перетин АДРЕСА_1 . АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 . Матросова, схема № 574, розміром 3х6; перетин АДРЕСА_2 схема № АДРЕСА_4 , розміром 3х6; перетин АДРЕСА_2 схема № АДРЕСА_5 , розміром 3х6 АДРЕСА_6 перетин АДРЕСА_7 схема № 445 АДРЕСА_8 схема № 447, АДРЕСА_9 , схема № 448, формат розміром 3х6; пр. Будівників/вул. Троїцька, схема № 448, розміром 3х6; пр. Будівників, 143, схема № 1033, розміром 3х6; пров. Металургів, 167, схема № 442, розміром 3х6; вул. Соборна/вул. Казанцева, схема № 575, розміром 3х6; пр. Металургів, 166А, схема №570, розміром 3х6; пр. Металургів, 164, схема №, розміром 3х6.

05.01.2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю Востокспецреклама звернулось до Маріупольської міської ради через Центр надання адміністративних послуг щодо отримання дозволу на розміщення зовнішньої реклами.

Наказом начальника Головного управління містобудування і архітектури Маріупольської міської ради від 21.01.2019 року № 5 про демонтаж спеціальних конструкцій зовнішньої реклами, на підставі, в тому числі п.2.8.2 Порядок демонтажу, обліку і зберігання спеціальних конструкцій зовнішньої реклами на території м. Маріуполя у новій редакції № 95, наказано товариству з обмеженою відповідальністю Єврофасад восток у термін, який не повинен перевищувати 30 календарних днів з дня отримання цього наказу демонтувати спеціальні конструкції зовнішньої реклами - бігборди, розміром 3,0х6,0м - 4 одиниці, що розташовані за адресами: 1. перехрестя вул. Олімпійської та пер. Пейзажний (за схемою № 440); 2. пр.Металургів,167 (за схемою № 442); 3. перехрестя пр. Будівельників та вул. Троїцької (за схемою № 448); 4. пр. Будівельників, 143 (за схемою № 1033).

Виконавчим комітетом Маріупольської міської ради прийнято рішення від 16.03.2011 року № 95, яким затверджено Порядок демонтажу, обліку і зберігання спеціальних конструкцій зовнішньої реклами на території м. Маріуполя у новій редакції з метою впорядкування правового регулювання відносин, які виникають у зв`язку з розміщенням зовнішньої реклами з порушенням законодавства України і правових актів органів місцевого самоврядування, визначення єдиних правил демонтажу, обліку і зберігання спеціальних конструкцій зовнішньої реклами на території міста Маріуполя, керуючись ч. 1 ст. 144 Конституції України, пп.13 п. а ч. 1 ст. 30, ст. 40, ч. 6 ст. 59, ч. 1 ст. 79 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , ст.ст. 33, 35, 36 Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності , ст. 16 Закону України Про рекламу , п. 45 Типових правил розміщення зовнішньої реклами , затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 року.

Спірним п.2.8 Поряду демонтажу, обліку і зберігання спеціальних конструкцій зовнішньої реклами на території м. Маріуполя визначено, що робочий орган приймає рішення про демонтаж спеціальних конструкцій зовнішньої реклами:

2.8.1.У випадку невиконання розповсюджувачем зовнішньої реклами вимог припису у термін, зазначений в ньому.

2.8.2.У випадках, передбачених підпунктами 2.1.3-2.1.5, пункту 2.1. цього порядку (у випадку, передбачених підпунктами 2.1.3-2.1.5, пункту 2.1. Порядку, припис не видається).

Позивачі не погоджуються із вказаним пунктом Поряду демонтажу, обліку і зберігання спеціальних конструкцій зовнішньої реклами на території м. Маріуполя, у зв`язку з чим звернулись до суду з даною позовною заявою.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, суб`єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Таким чином, межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.

Відповідно преамбули Закону України Про рекламу , цей Закон визначає засади рекламної діяльності в Україні, регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами.

Згідно ч.1 ст.16 Закону України Про рекламу (в редакції станом на день прийняття спірного рішення) розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах провадиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, та в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. При видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами втручання у форму та зміст зовнішньої реклами забороняється. Зовнішня реклама на територіях, будинках та спорудах розміщується за згодою їх власників або уповноважених ними органів (осіб). Розміщення зовнішньої реклами на територіях та об`єктах поза населеними пунктами провадиться лише за згодою їх власників або уповноважених ними органів (осіб). Стягнення плати за видачу дозволів забороняється.

Згідно ч.1 ст.26 Закону України Про рекламу (в редакції станом на день прийняття спірного рішення), контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень: спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами; Антимонопольний комітет України - щодо дотримання законодавства про захист економічної конкуренції; Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення - щодо телерадіоорганізацій усіх форм власності; Міністерство фінансів України - щодо реклами державних цінних паперів; Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку - щодо реклами на фондовому ринку; спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань містобудування та архітектури - щодо спорудження житлового будинку.

Як передбачено преамбулою Закону України Про місцеве самоврядування , цей Закон відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Повноваження щодо здійснення контролю в контексті спірних правовідносин в ст.ст. 30, 40, 59, 79 Закону України Про місцеве самоврядування (в редакції станом на день прийняття спірного рішення) відсутні.

Згідно з п.45 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 року № 2067 контроль за додержанням цих Правил здійснюють виконавчі органи сільських, селищних, міських рад та інші органи відповідно до законодавства.

Крім цього, як встановлено п.46 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 року № 2067, у разі порушення порядку розповсюдження та розміщення реклами уповноважена особа органу, який здійснює контроль за додержанням цих Правил, звертається до розповсюджувача зовнішньої реклами з вимогою усунення порушень у визначений строк. У разі невиконання цієї вимоги орган, який здійснює контроль, подає інформацію спеціально уповноваженому органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Маріупольської міської ради від 16.03.2011 року №95 виконком міської ради затвердив Порядок демонтажу, обліку і зберігання спеціальних конструкцій зовнішньої реклами на території м. Маріуполя керуючись, в тому числі, ст. 16 Закону України Про рекламу , п.45 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 року № 2067.

Отже, будь-який порядок демонтажу, обліку і зберігання спеціальних конструкцій зовнішньої реклами має відповідати вимогам Закону України Про рекламу , Закону України Про місцеве самоврядування , Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 року № 2067.

В спірному п.2.8 Порядку демонтажу, обліку і зберігання спеціальних конструкцій зовнішньої реклами на території м. Маріуполя (далі - Порядок) визначені випадки, у яких робочий орган приймає рішення про демонтаж спеціальних конструкцій зовнішньої реклами. При цьому, в п.1.2.8 Порядку є визначення робочий орган - орган, на який Маріупольською міською радою покладені функції щодо регулювання діяльності з розміщення зовнішньої на території міста Маріуполя - Головне управління містобудування та архітектури Маріупольської міської ради.

Отже, встановлений спірним п. 2.8 Порядку механізм реагування на порушення порядку розповсюдження та розміщення реклами не відповідає вимогам Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 року № 2067.

Правові та організаційні засади функціонування дозвільної системи у сфері господарської діяльності, а також порядок діяльності дозвільних органів, уповноважених видавати документи дозвільного характеру, та адміністраторів визначені Законом України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності (далі - Закон № 2806).

Окрім того, правові та організаційні засади функціонування дозвільної системи у сфері господарської діяльності і встановлює порядок діяльності дозвільних органів, уповноважених видавати документи дозвільного характеру, та адміністраторів визначає Закон України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності від 06.09.2005 № 2806-IV (надалі - Закон №2806-IV), дія якого поширюється на дозвільні органи, адміністраторів, уповноважений орган та суб`єктів господарювання, які мають намір провадити або провадять господарську діяльність.

У Законі України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності терміни вживаються в такому значенні, зокрема: дозвільна система у сфері господарської діяльності - сукупність урегульованих законодавством відносин, які виникають між дозвільними органами, адміністраторами та суб`єктами господарювання у зв`язку з видачею документів дозвільного характеру, переоформленням, анулюванням документів дозвільного характеру; дозвільні органи - суб`єкти надання адміністративних послуг, їх посадові особи, уповноважені відповідно до закону видавати документи дозвільного характеру; документ дозвільного характеру - дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ в електронному вигляді (запис про наявність дозволу, висновку, рішення, погодження, свідоцтва, іншого документа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), який дозвільний орган зобов`язаний видати суб`єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб`єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності; принцип мовчазної згоди - принцип, згідно з яким суб`єкт господарювання набуває право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання відповідного документа дозвільного характеру, за умови якщо суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою подано в установленому порядку заяву та документи в повному обсязі, але у встановлений законом строк документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі не видано або не направлено; дозвільна (погоджувальна) процедура - сукупність дій, що здійснюються адміністраторами та дозвільними органами під час проведення погодження (розгляду), оформлення, надання висновків тощо, які передують отриманню документа дозвільного характеру.

За приписами ст. 4-1 Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності (в редакції станом на день прийняття спірного рішення) порядок видачі документів дозвільного характеру або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання, видача або відмова у видачі яких законами України віднесена до повноважень органів місцевого самоврядування, встановлюється їх рішенням за погодженням з територіальними (місцевими) органами центральних органів виконавчої влади, що здійснюють регулювання у відповідній сфері, та територіальними органами уповноваженого органу, а у випадках, передбачених законом, - на підставі типових порядків, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Отже, нормами чинного законодавства не передбачено повноважень органів місцевого самоврядування стосовно нормативного врегулювання питання демонтажу спеціальних конструкцій зовнішньої реклами.

Колегія суддів вважає неприйнятними доводи апеляційної скарги щодо дотримання відповідачем процедури прийняття регуляторного акту, оскільки навіть дотримання процедури прийняття регуляторного акту не є підставою для не скасування рішення, яке прийнято суб`єктом владних повноважень з порушенням норм законодавства та перевищенням повноважень та компетенції, а саме - не дотримання відповідачем Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 року № 2067.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч.2 ст.77 КАС України).

У ході розгляду справи відповідач правомірності оскаржуваного п.2.8 Порядку не довів, натомість доводи позивачів знайшли своє обґрунтування.

Також колегія суддів вважає неприйнятними доводи апеляційної скарги щодо посилання на відсутність порушеного права позивачів, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 264 КАС України право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

Щодо ТОВ Єврофасад восток спірний акт було застосовано, оскільки начальником Головного управління містобудування і архітектури було прийнято наказ № 5 від 21.01.2019 року Про демонтаж спеціальної конструкції зовнішньої реклами Товариству з обмеженою відповідальністю Єврофасад-Восток на підставі, в тому числі, п.2.8.2 Порядку демонтажу, обліку і зберігання спеціальних конструкцій зовнішньої реклами на території м. Маріуполя у новій редакції, затвердженого рішенням виконавчого комітету Маріупольської міської ради від 16.03.2011 року № 95, станом на день звернення позивача до суду з цим позовом зазначений наказ не був скасований.

Щодо ТОВ Востокспецреклама , то останній на підставі договору купівлі-продажу № 1 від 19.05.2017 року, який був укладений з ТОВ Єврофасад восток (продавець), став власником спеціальних рекламних конструкцій, 05.01.2018 року до Маріупольської міської ради через Центр надання адміністративних послуг подав документи на отримання дозволу на розміщення зовнішньої реклами, отже, є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

Відповідно до ч. 9 ст. 264 КАС України суд може визнати нормативно-правовий акт протиправним (незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили) та нечинним повністю або в окремій його частині.

Встановлені у ході розгляду справи обставини колегія суддів вважає достатніми для висновку про обґрунтованість позовних вимог та визнання протиправним та нечинним п.2.8 Порядку, який не ґрунтується на вимогах чинного законодавства. Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

У зв`язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 23, 33, 292, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Маріупольської міської ради Донецької області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 листопада 2019 року у справі № 200/9232/19-а - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 листопада 2019 року у справі № 200/9232/19-а - залишити без змін.

Повне судове рішення складено 11 березня 2020 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя А.В. Гайдар

Судді Т.Г. Гаврищук

Е.Г. Казначеєв