Ухвала

від 28.04.2020 по справі 200/9232/19-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

28 квітня 2020 року

Київ

справа №200/9232/19-а

адміністративне провадження №К/9901/11129/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Тацій Л.В.,

суддів: Стрелець Т.Г., Стеценка С.Г.,

перевіривши касаційну скаргу виконавчого комітету Маріупольської міської ради на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 листопада 2019 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2020 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврофасад восток", Товариства з обмеженою відповідальністю "Востокспецреклама" до виконавчого комітету Маріупольської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів - Державна регуляторна служба України про визнання протиправними та нечинними окремих положень нормативно-правового акту, -

в с т а н о в и в:

У липні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Єврофасад восток" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Востокспецреклама" звернулися до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до виконавчого комітету Маріупольської міської ради Донецької області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів - Державна регуляторна служба України, у якому просили:

- визнати протиправними та нечинними окремі положення нормативно-правового акту, а саме п. 2.8 Порядку демонтажу, обліку і зберігання спеціальних конструкцій зовнішньої реклами на території м. Маріуполя у новій редакції, затвердженого рішенням виконавчого комітету Маріупольської міської ради від 16 березня 2011 року № 95.

Донецький окружний адміністративний суд рішенням від 12 листопада 2019 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2020 року, позов задовольнив.

Визнав протиправним та нечинним п. 2.8 Порядку демонтажу, обліку і зберігання спеціальних конструкцій зовнішньої реклами на території м. Маріуполя у новій редакції, затвердженого рішенням виконавчого комітету Маріупольської міської ради від 16 березня 2011 року № 95.

Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень, суди першої та апеляційної інстанції розглянули справу за правилами загального позовного провадження.

Вважаючи судові рішення такими, що ухвалені з порушенням норм матеріального права, відповідач подав касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 21 квітня 2020 року.

При вивченні матеріалів касаційної скарги, суд установив, що касаційна скарга не відповідає вимогам статей 328, 330 КАС України, з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

За правилами частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України , відповідно до пункту 4 частини 2 якої, у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 4 статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 4 статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Отже, системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині 1 статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланнями на відповідний пункт частини 4 статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Перевіряючи доводи касаційної скарги, Верховним Судом встановлено, що скарга не відповідає вимогам статті 330 КАС України, оскільки у порушення вимог пункту 4 частини 2 цієї статті, у ній не зазначено передбачені статтею 328 цього Кодексу підстави, а аргументи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, з посиланням на неповне з`ясування обставин справи та зібраним по справі доказам судами першої та апеляційної інстанцій.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхиленні ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Отже, касаційна скарга за формою та змістом не відповідає положенню пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України, позаяк в ній не зазначено та не визначено підстав (підстави), передбачених статтею 328 КАС України.

Наслідком відсутності зазначення у касаційній скарзі підстав, визначених частиною 4 статті 328 КАС України, є залишення такої скарги без руху.

Щодо строків касаційного оскарження.

Відповідно до частин першої та другої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

З матеріалів касаційної скарги вбачається, що оскаржувану постанову Першого апеляційного адміністративного суду ухвалено 11 березня 2020 року, її повний текст складено цього ж дня, а касаційну скаргу заявник направив до Верховного Суду 17 квітня 2020 року.

У касаційній скарзі заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, в якому заявник посилається на те, що повний текст оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції отримано засобами поштового зв`язку 19 березня 2020 року. На підтвердження поважності причин пропуску строку відповідач надав копію супровідного листа Першого апеляційного адміністративного суду з відбитком штампу вхідної кореспонденції Маріупольської міської ради.

Відповідно до частини четвертої статті 332 КАС України розгляд заяви особи про поновлення строку на касаційне оскарження здійснюється колегією суддів суду касаційної інстанції, склад якої визначений у порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Перевіривши доводи поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, наведені в клопотанні, колегія суддів приходить до висновку, що наведені скаржником обставини та надані на їх підтвердження докази не дають підстав для поновлення строку, з огляду на таке.

Відповідно до частини другої статті 329 КАС України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Тобто, початок перебігу тридцятиденного строку на касаційне оскарження судового рішення відліковується від дати складання повного тексту такого судового рішення, а за умов, передбачених частиною другою статті 329 КАС України строк підлягає безумовному поновленню у разі подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення судового рішення.

Отже, в даному випадку, для надання оцінки поважності причин пропуску процесуального строку на касаційне оскарження, визначальним є з`ясування дати вручення Маріупольській міській раді копії судового рішення.

Питання ж, пов`язані з врученням судового рішення, врегульовані частинами шостою, сьомою статті 251 КАС України, якими визначено, що днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення. Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.

Відмітка ж про реєстрацію вхідної кореспонденції на супровідному листі у розумінні названих вище положень процесуального закону не вказує на день вручення копії судового рішення учаснику справи, а лише засвідчує дату реєстрації відповідного документа в канцелярії установи і не може беззаперечно свідчити про дату фактичного отримання відповідачем копії оскаржуваної постанови апеляційного суду.

Належними доказами факту отримання копії судового рішення можуть бути, наприклад: поштовий конверт з відтиском штемпелю поштового відділення, довідка суду про час отримання копії відповідного судового рішення тощо.

Таким чином, вказані заявником доводи, в обсязі поданих на їх підтвердження доказів, не свідчать про наявність обставин, які би могли зумовити поновлення строку касаційного оскарження згідно з частиною другою статті 329 КАС України.

Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання наведених відповідачем у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження підстав пропуску такого строку поважними.

Згідно із частиною третьою статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнанні неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

З урахуванням викладеного, заявник касаційної скарги повинен виправити її недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху шляхом подання до касаційного суду виправленої касаційної скарги із зазначенням: які саме норми матеріального права неправильно застосовано судом (судами) у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини 4 статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Згідно з частиною 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, установлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 КАС України.

Відповідно до положень статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання передбачених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. У цій ухвалі зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 248, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, -

у х в а л и в:

Визнати підстави, вказані у заяві виконавчого комітету Маріупольської міської ради про поновлення строку на касаційне оскарження, неповажними.

Касаційну скаргу виконавчого комітету Маріупольської міської ради на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 листопада 2019 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2020 року у справі № 200/9232/19-а - залишити без руху.

Надати виконавчому комітету Маріупольської міської ради строк з дня вручення копії цієї ухвали не пізніше 10 дня з дня закінчення карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали шляхом надання заяви про поновлення строку на подачу касаційної скарги разом з доказами на підтвердження причин пропуску такого строку та подання до касаційного суду виправленої касаційної скарги із зазначенням: які саме норми матеріального права неправильно застосовано судом (судами) у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини 4 статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Роз`яснити, що невиконання в установлений судом строк вимог ухвали щодо поновлення строку на касаційне оскарження є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі, у разі неусунення недоліків в іншій частині - касаційну скаргу буде повернуто.

Надіслати виконавчому комітету Маріупольської міської ради копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Тацій Л.В.

Суддя Стрелець Т.Г.

Суддя Стеценко С.Г.