Рішення

від 02.03.2020 по справі 911/120/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" березня 2020 р. Справа № 911/120/20

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., за участю секретаря судового засідання Литовки А.С., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Н-Транс

до Товариства з обмеженою відповідальністю Енергія

про стягнення 81770,76 грн

за участю представників

позивача: Павлівський В.В. - предст. за дов. від 06.02.2020;

відповідача: не з`явився.

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Київської області звернулось Господарського суду Київської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Н-Транс (далі - позивач, ТОВ Н-Транс ) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Енергія (далі - відповідач, ТОВ Енергія ) про відшкодування 81770,76 грн збитків в порядку регресу.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що між ТОВ Н-ТРАНС як експедитором та ТОВ Енергія як перевізником 29.11.2017 було укладено договір на перевезення вантажів автомобільним транспортом № 29/11-17.

Позивач зазначає, що 13.09.2018 під час здійснення перевезення відповідно до умов договору відбулось пошкодження довіреного відповідачу вантажу (автомобілів), вартість відновлювального ремонту якого склала в загальній сумі 81770,76 грн. Вантажоодержувачем вказаних автомобілів, як зазначив позивач, являється TOB ЕМ ЕМ СІ Україна , які були застраховані у ТДВ Альянс Україна . За твердженнями позивача, страхові відшкодування за вказаними страховими випадками були виплачені страховою компанією вантажоодержувачу в повному обсязі.

Водночас, як зазначає позивач, відповідно до договору № 16.03 від 03.06.2016, що був укладений між ТДВ Альянс Україна та ТОВ Ларс Крогіус Україна , останнє надає страховій компанії сюрвейєрсько-аджастерські послуги, а також послуги з суброгації та регресу збитків і витрат, обробки претензій.

Позивач стверджує про те, що ним на підставі претензій ТОВ Ларс Крогіус Україна та укладеного з останнім договору про задоволення претензійних (регресних) вимог за договорами добровільного страхування вантажів було сплачено страховій компанії суму заподіяних збитків в загальному розмірі 81770,76 грн.

У зв`язку з викладеними обставинами позивач вважає, що набув право зворотної вимоги до відповідача, як винної особи за заподіяння шкоди, на відшкодування збитків у розмірі виплаченого позивачем відшкодування.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.01.2020 відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, розгляд справи по суті призначено на 10.02.2020.

Через канцелярію суду 31.01.2020 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Так, відповідач вважає, що у позивача відсутнє право відшкодування збитків у порядку регресу, на яке він посилається у позовній заяві. Відповідач стверджує, що з матеріалів справи та положень ст. ст. 512, 993 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України Про страхування , положень ч. 1 ст. 314 Господарського кодексу вбачається, що страхова компанія набула право вимоги до відповідача в порядку суброгації. Відповідач зауважує, що в подальшому право вимоги (суброгації) до відповідача, як вказує позивач, було передано йому страховою компанією за договором про задоволення претензійних (регресних) вимог за договорами добровільного страхування вантажів, тобто, на думку відповідача, відбулась заміна кредитора.

При цьому, відповідач, посилаючись на приписи ст. 925 Цивільного кодексу України, якою передбачено спеціальну позовну давність в один рік щодо вимог, які випливають із договору перевезення, також вважає, що позивачем пропущено строк позовної давності, який почав спливати з дати виявлення факту пошкодження вантажу.

Через канцелярію суду позивачем подано відповідь на відзив за вих. № 200207/Вих-2 від 07.02.2020, у якій позивач, серед іншого, зазначає про те, що відповідач у відзиві вірно зазначає, що до страховика перейшло право вимоги до особи, яка відповідальна за шкоду, однак ним не враховано, що згідно зі ст. 27 Закону України Про страхування дане право перейшло з моменту виплати страхового відшкодування та відповідальною особою згідно з умовами договору транспортного експедирування являється саме позивач, а не відповідач. Страхова компанія мала право суброгації саме до винної сторони по договору транспортного експедирування, укладеного з її страховиком, а саме - до позивача.

На думку позивача, право зворотної вимоги щодо відшкодування збитків, відповідно до п. 6 ст. 261 Цивільного кодексу України, виникло у позивача з дати оплати сум претензій на поточний рахунок страхової компанії. Позивач зауважує, що на дату завдання шкоди вантажу, позивач не являвся кредитором по відношенню до відповідача, оскільки шкода була завдана не позивачу, а власнику вантажу - ТОВ ЕМ ЕМ СІ Україна . Позивач став кредитором по відношенню до відповідача з моменту виплати суми завданої шкоди на рахунок страхової компанії.

Ухвалою суду від 10.02.2020 розгляд справи по суті відкладено на 24.02.2020.

У судовому засіданні 24.02.2020 судом оголошено перерву до 02.03.2020.

Присутній в судовому засіданні 02.03.2020 представник позивача обґрунтував в усному порядку заявлені вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі. Представник відповідача в судове засідання не з`явився.

Згідно з ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадках розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 ГПК України, суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

02.03.2020, після виходу з нарадчої кімнати, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов та заперечення проти позовних вимог, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

встановив:

Між ТОВ Н-Транс (експедитор) та ТОВ Енергія (перевізник) 29.11.2017 укладено договір № 29/11-17 на перевезення вантажів автомобільним транспортом (далі - договір № 29/11-17 від 29.11.2017), згідно з п. 1.1. якого перевізник зобов`язався доставити довірений йому вантажовідправником вантаж до місця призначення й передати його уповноваженій особі, а експедитор зобов`язався оплатити встановлену у даному договорі плату.

Перевезення виконується відповідно до законодавчих й нормативних актів України (п. 2.1. договору № 29/11-17 від 29.11.2017).

Відповідно до п. 2.2. договору № 29/11-17 від 29.11.2017 на кожне окреме перевезення оформляється Заявка, що містить опис умов і особливостей конкретного перевезення, що є невід`ємною частиною даного договору. При наявності розбіжностей між умовами Заявки та договору, пріоритет мають умови, визначені в Заявці.

За умовами п. 4.4. договору № 29/11-17 від 29.11.2017 перевізник зобов`язаний при навантаженні забезпечити звірення фактичної кількості місць вантажу із зазначеним у товаросупроводжувальних документах та оглянути стан вантажу. При розбіжності кількості місць вантажу або/чи у випадку неналежного стану вантажу інформувати експедитора й зробити відповідні записи в товаротранспортній накладній або/чи скласти акт огляду вантажу з зазначенням пошкоджень.

Перевізник зобов`язаний забезпечити перевірку відповідності кріплення й укладання вантажу на транспортний засіб вимогам безпеки руху й забезпечення схоронності транспортного засобу та вантажу (п. 4.6. договору № 29/11-17 від 29.11.2017).

Пунктом 6.1. договору № 29/11-17 від 29.11.2017 обумовлено, що за порушення умов даного договору сторона, винна в цьому, зобов`язана відшкодувати іншій стороні за договором всі понесені збитки, за винятком непрямих.

Відповідно до п. 6.7. договору № 29/11-17 від 29.11.2017 у випадку повної або часткової втрати, недостачі або ушкодження вантажу, що відбулося під час здійснення перевезення, перевізник відшкодовує експедитору суму, не більше вартості загубленого або ушкодженого вантажу відповідно до товаросупроводжувальних документів.

Згідно з розділом 9 договору № 29/11-17 від 29.11.2017 останній набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2017. Якщо жодна із сторін за 10 днів до закінчення терміну дії договору не сповістить іншу сторону в письмовій формі про розірвання даного договору, то строк його дії буде щоразу пролонговуватись на кожний наступний календарний рік.

Між ТОВ Н-Транс та ТОВ Енергія підписано заявку № 12/09/2018, за умовами якої перевізник взяв на себе зобов`язання здійснити перевезення вантажу: Pajero Sport 2,4 TD AT Intense (MMCGUKS10JHZ00664); Pajero Sport 2,4 TD AT Intense (MMCGUKS10JHZ00597); Pajero Sport 2,4 TD AT Intense (MMCGUKS10JHZ00609); Outlander 2.0 CVT Inform (JMBXTGF2WKZ000230); Outlander 2.4 CVT Ultimate (JMBXTGF3WKJ000117); Pajero Sport 2,4 TD MT Intense (MMCGJKS10JH200586), за маршрутом: Чорноморськ-Копилів; дата завантаження 12.09.2018.

Між ТОВ Н-Транс та ТОВ Енергія підписано заявку № 12/09/2018/2, за умовами якої перевізник взяв на себе зобов`язання здійснити перевезення вантажу: Outlander 2.4 CVT Ultimate (JMBXTGF3WKJ000137); Outlander 2.4 CVT Ultimate (JMBXTGF3WKJ000135); Pajero Sport 2,4 TD MT Intense (MMCGJKS10JHZ00823); Pajero Sport 2,4 TD MT Intense (MMCGJKS10JHZ00685); Pajero Sport 2,4 TD AT Intense (MMCGUKS10JHZ00638); Pajero Sport 2,4 TD AT Intense (MMCGUKS10JHZ00589), за маршрутом: Чорноморськ-Копилів; дата завантаження 12.09.2018.

Відповідно до товарно-транспортної накладної № 01 від 12.09.2018 відповідачем у м. Чорноморськ прийнято до перевезення визначений у заявці № 12/09/2018 вантаж; замовник - ТОВ ЕМ ЕМ СІ Україна ; вантажоодержувач - ДП Український термінал (с. Копилів).

Під час здійснення перевезення відбулось пошкодження вантажу - автомобіля Pajero Sport 2,4 TD AT Intense (MMCGUKS10JHZ00664), що зафіксовано 13.09.2018 в ТТН № 01 від 12.09.2018 та акті приймання-передачі № 1201-0918 від 13.09.2018.

Вартість відновлювального ремонту вказаного автомобіля склала 27648,36 грн, що підтверджується рахунком № 08488/0000007565 від 20.09.2018 сервісної організації, яка здійснила ремонт вказаного автомобіля.

Відповідно до товарно-транспортної накладної № 05 від 12.09.2018 відповідачем у м. Чорноморськ прийнято до перевезення визначений у заявці № 12/09/2018/2 вантаж; замовник - ТОВ ЕМ ЕМ СІ Україна ; вантажоодержувач - ДП Український термінал (с. Копилів).

Під час здійснення перевезення відбулось пошкодження вантажу - автомобіля Pajero Sport 2,4 TD AT Intense (MMCGUKS10JHZ00638), що зафіксовано 13.09.2018 в ТТН № 05 від 12.09.2018 та акті приймання-передачі № 1205-0918 від 13.09.2018.

Вартість відновлювального ремонту вказаного автомобіля склала 54122,40 грн, що підтверджується наряд-замовленням № НН078087 від 20.11.2018 та рахунком № 08489/0000007564 від 20.09.2018 сервісної організації, яка здійснила ремонт автомобіля.

На підставі договору № 29/11-17 від 29.11.2017 між сторонами складено та підписано акт надання послуг від 13.09.2018 № 617, згідно з яким ТОВ Н-Транс прийняло від ТОВ Енергія послуги з перевезення автомобілів по території України на загальну суму 79000,00 грн.

Судом встановлено, що у матеріалах справи наявний договір добровільного страхування вантажів № TRS 16816 (далі - договір № TRS 16816), укладений 10.05.2018 між ТОВ Альянс Україна (страховик) та ТОВ ЕМ ЕМ СІ Україна (страхувальник), відповідно до пп. 2.1.1. якого страхувальник зберігає товар у визначеній вільній зоні з місцезнаходженням за адресами, зокрема: головний склад в Україні - 08033, Київська обл., Макарівський р-н, с. Копилів, вул. Миру, 4; склад у порту Чорноморськ - Україна, 68094, Одеська обл., м. Чорноморськ, с. Бурлача Балка, вул. Північна.

Для цілей цього договору під вантажем розуміється товар або майно, яке перевозиться або зберігається на складах (п. 4 договору № TRS 16816).

У пункті 8.1. договору № TRS 16816 зазначено, що за цим договором підлягають відшкодуванню збитки від пошкодження, втрати, крадіжки і повної загибелі всього чи частини застрахованого вантажу, що відбулися за будь-якої причини за винятком виключень, визначених цими умовами.

Вид застрахованих вантажів: готові транспортні засоби (п. 13 договору № TRS 16816).

Також, як свідчать матеріали справи, між ТДВ Альянс Україна (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Ларс Крогіус Україна (далі - виконавець, ТОВ Ларс Крогіус Україна ) 03.06.2016 укладено договір № 16.03, відповідно до п. 1.1. якого виконавець зобов`язався за завданням замовника надати, а замовник зобов`язався оплатити виконавцю надання послуги (надалі - послуги) на умовах, передбачених даним договором та завданням замовника.

Виконавець зобов`язався надавати замовнику наступні (але не обмежуючись) послуги, зокрема: сюрвейєрсько-аджастерські послуги, а також послуги з суброгації та регресу збитків і витрат, обробки претензій, пов`язаних з, включаючи, але не обмежуючись, нерухомим та рухомим майном, товарно-матеріальними цінностями, кораблями, вантажем, дво-, трьох- чи чотирьох-колісними транспортними засобами, силовим обладнанням, в тому числі товаром, який поставляється у зібраному або повністю розібраному вигляді (пп. 1.1.1. договору № 16.03).

ТОВ Ларс Крогіус Україна звернулось до ТОВ Н-Транс з претензією за вих. № 0135460 від 04.02.2019 про відшкодування збитків, заподіяних за договором транспортного експедирування № 160526/2 від 26.05.2016 на суму 54122,40 грн, в якій повідомляло, що 13.09.2018 було пошкоджено автомобіль MITSUBISHI Pajero Sport 2,4 TD AT Intense VIN MMCGUKS103HZ00638 (надалі - вантаж) під час його перевезення ТОВ Н-Транс (надалі - експедитор) на підставі Договору транспортного експедирування № 160526/2 від 26.05.2016, укладеного між експедитором та TOB EM ЕМ СІ Україна (надалі - замовник). ТОВ Ларс Крогіус Україна зазначило, що вантаж застрахований страховою компанією ТДВ Альянс Україна (надалі - страхова компанія), на підставі Договору № TRS-16816 від 10.05.2018, укладеного між страховою компанією та замовником. У зв`язку з цим ТОВ Ларс Крогіус Україна запропонувало ТОВ Н-Транс перерахувати суму збитків у розмірі 54122,40 грн протягом 10 днів з моменту пред`явлення претензії за банківськими реквізитами ТДВ Альянс Україна .

Як свідчать матеріали справи, платіжним дорученням № 3005 від 09.10.2018 Товариством з додатковою відповідальністю Альянс Україна (далі - ТДВ Альянс Україна ) перераховано на користь ТОВ ЕМ ЕМ СІ Україна 54122,40 грн з призначенням платежу: Страх. відшкод. по випадку №0135460 VIN MMCGUKS10JHZ00638 по дог. TRS 16816 від 10.05.2018р., розп. №0135460 від 09.10.2018р. Без ПДВ .

ТОВ Ларс Крогіус Україна також звернулось до ТОВ Н-Транс з претензією за вих. № 0135459 від 04.02.2019 про відшкодування збитків, заподіяних за договором транспортного експедирування № 160526/2 від 26.05.2016 на суму 27648,36 грн, в якій повідомляло, що 13.09.2018 було пошкоджено автомобіль MITSUBISHI Pajero Sport 2,4 TD AT Intense MMCGUKS10JHZ00664 (надалі - вантаж) під час його перевезення ТОВ Н-Транс (надалі - експедитор) на підставі Договору транспортного експедирування № 160526/2 від 26.05.2016, укладеного між експедитором та TOB EM ЕМ СІ Україна (надалі - замовник). Вказане пошкодження зафіксовано у ТТН № 01 від 12.09.2018 ТОВ Ларс Крогіус Україна зазначило, що вантаж застрахований страховою компанією ТДВ Альянс Україна (надалі - страхова компанія), на підставі Договору № TRS-16816 від 10.05.2018, укладеного між страховою компанією та замовником. У зв`язку з цим ТОВ Ларс Крогіус Україна запропонувало ТОВ Н-Транс перерахувати суму збитків у розмірі 27648,36 грн протягом 10 днів з моменту пред`явлення претензії за банківськими реквізитами ТДВ Альянс Україна .

Платіжним дорученням № 3005 від 09.10.2018 ТДВ Альянс Україна перераховано на користь ТОВ ЕМ ЕМ СІ Україна 27648,36 грн з призначенням платежу: Страх. відшкод. по випадку №0135459 VIN MMCGUKS10JHZ00664 по дог. TRS 16816 від 10.05.2018р., розп. №0135459 від 09.10.2018р. Без ПДВ .

Водночас між ТОВ Н-Транс (особа, відповідальна за заподіяний збиток) та Товариством з додатковою відповідальністю Альянс Україна (ТДВ Альянс Україна , страхова компанія) 04.02.2019 укладено договір № 1-19 про задоволення претензійних (регресних) вимог за Договорами добровільного страхування вантажів № TRS 13333 від 10.05.16 р., № TRS 15050 від 10.05.17 р. та TRS 16816 від 10.05.18 р. (далі - договір № 1-19), відповідно до п. 1 якого особа, відповідальна за заподіяний збиток, погоджується добровільно задовольнити (оплатити) страховій компанії у порядку, розмірі та строки, що визначені цим Договором, претензійні (регресні) вимоги на погоджену сторонами загальну суму 905492,97 грн, за пошкоджений вантаж, який перевозився відповідно до договорів транспортного експедирування № 160526/2 від 26.05.2016 та № 160526/1 від 26.05.2016 р., укладених між ТОВ Н-ТРАНС і TOB ЕМ ЕМ СІ Україна , та застрахованого відповідно до договорів добровільного страхування вантажів № TRS 13333 від 10.05.16 р., № TRS 15050 від 10.05.17 р. та TRS 16816 від 10.05.18 р., укладених між ТДВ АЛЬЯНС Україна та TOB ЕМ ЕМ СІ УКРАЇНА2, згідно переліку який наведено у договорі, у тому числі, суму страхового відшкодування в розмірі: 54122,40 грн (за пошкоджений вантаж MMCGUKS10JHZ00638) та 27648,36 грн (за пошкоджений вантаж MMCGUKS10JHZ00664).

За умовами п. 2 договору № 1-19 особа, відповідальна за заподіяний збиток, зобов`язується відшкодувати на користь страхової компанії 905492,97 грн до 17.01.2020 включно шляхом перерахування цих коштів за реквізитами страхової компанії, що зазначені у цьому договорі. У призначенні платежу вказується наступне: Оплата за Договором №1-19 про задоволення претензійних (регресних) вимог за Договорами добровільного страхування вантажів № TRS 13333 від 10.05.16 р., № TRS 15050 від 10.05.17 р. та TRS 16816 від 10.05.18 р. .

Платіжним дорученням № 00005601 від 17.04.2019 ТОВ Н-Транс перераховано на користь ТДВ Альянс Україна 27648,36 грн з призначенням платежу: Опл за Дог № 1-19 про задов претенз вимог, Дог добровільного страх вантажів № TRS 16816 від 10.05.18 р, прет №0135459 від 04.02.2019р; ПДВ(Без ПДВ) 0,00 грн .

Платіжним дорученням № 00007024 від 16.08.2019 ТОВ Н-Транс перераховано на користь ТДВ Альянс Україна 54122,40 грн з призначенням платежу: Опл за Дог № 1-19 про задов претенз вимог, Дог добровільного страх вантажів № TRS-16816 від 10.05.18 р, прет №0135460 від 04.02.2019р; ПДВ(Без ПДВ) 0,00 грн .

У зв`язку із здійсненням ТОВ Н-Транс вказаних виплат останнє звернулось до ТОВ Енергія (перевізника) з претензією за вих. № 1804/03 від 18.04.2019 про відшкодування в порядку регресу збитків на суму 27648,36 грн. Надіслання вказаної претензії на адресу ТОВ Енергія підтверджується, зокрема, наявною в матеріалах справи копією опису вкладення у цінний лист від 19.04.2019.

Також 23.08.2019 ТОВ Н-Транс було надіслано на адресу ТОВ Енергія (перевізника) претензію за вих. № 23/08-01 про відшкодування в порядку регресу збитків на суму 54122,40 грн. 07.10.2019 позивачем було надіслано на адресу відповідача повторну претензію за вих. № 10/07-01 на зазначену суму. У відповідях на вказані претензії ТОВ Енергія зазначило, що TOB Н-Транс не додало до претензії жодного документа, що підтверджує заявлений факт завдання збитків та причини виникнення таких збитків саме з вини перевізника - ТОВ Енергія , у зв`язку з чим останнє відмовило ТОВ Н-Транс у задоволенні претензійних вимог.

Відмова відповідача відшкодувати позивачу суму завданих збитків у загальному розмірі 81770,76 грн стала підставою для звернення ТОВ Н-Транс з позовом до суду.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам при вирішення спору по суті, суд виходив з наступного.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 3, ст.627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Як передбачено ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Укладений між сторонами договір № 29/11-17 від 29.11.2017 за своїми ознаками є договором перевезення, за яким відповідно до ч. 1 ст. 909 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до ч. 2 ст. 307 Господарського кодексу України договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.

Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 визначено, що основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна (п. 11.1).

Долученими до матеріалів справи товарно-транспортними накладними від 12.09.2018 №№ 01, 05 підтверджується, що на виконання умов договору № 29/11-17 від 29.11.2017 відповідачем було здійснено перевезення вантажу, визначеного у заявках № 12/09/2018 та № 12/09/2018/2, які були підписані обома сторонами.

За змістом ст. 908 Цивільного кодексу України, загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

За приписами ч. 1 ст. 314 Господарського кодексу України, перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.

Відповідно до ст. 924 Цивільного кодексу України, перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Зазначена норма передбачає принцип винності в разі відповідальності перевізника за втрату, нестачу, псування й ушкодження вантажу, який є загальним для всіх видів транспорту. Перевізник несе відповідальність за нестачу, втрату, псування й ушкодження вантажу лише у випадках, коли він винен у несхоронності вантажу. При цьому обов`язок доведення своєї невинуватості лежить на ньому.

Отже відповідальність перевізника побудована за принципом вини і діє, як правило, презумпція вини зобов`язаної сторони.

Перевізник несе відповідальність, якщо не доведе, що втрата, псування й ушкодження вантажу відбулися внаслідок обставин, яким він не міг запобігти чи усунення яких від нього не залежало, зокрема внаслідок вини перевізника чи відправника вантажу; особливих природних властивостей перевезеного вантажу; недоліків тари й пакування, яких не можна було встановити шляхом зовнішнього огляду при прийманні вантажу до перевезення й інших обставин, передбачених законом.

Перевізник несе відповідальність щодо забезпечення схоронності вантажу чи багажу в період здійснення перевезення. Крім того, він також зобов`язаний доставити вантаж чи багаж у пункт призначення і видати його уповноваженій особі.

Невиконання цього обов`язку тягне відповідальність перевізника, який звільняється від відповідальності тільки у випадках, коли незбереження вантажу стало наслідком обставин, що характеризуються одночасно двома ознаками: 1) усунення цих обставин не залежало від перевізника; 2) перевізник не міг запобігти цим обставинам.

Отже, перевізник звільняється від відповідальності за незбереження вантажу у випадках, коли причиною його незбереження була непереборна сила. Втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу внаслідок випадку, що не підлягає під визначення непереборної сили, відповідно до ч. 1 ст. 924 Цивільного кодексу України не звільняють перевізника від відповідальності за незбереження вантажу.

Таким чином законодавець покладає на перевізника обов`язок доводити наявність обставин, що звільняють його від відповідальності за незбереження вантажу.

У даних спірних відносинах позивача та відповідача, останній за умовами договору № 29/11-17 від 29.11.2017 є перевізником, на якого, відповідно до наведених вище законодавчих приписів, що підлягають застосуванню, покладається обов`язок забезпечення схоронності вантажу під час перевезення, доставки вантажу до пункту призначення та видачі його уповноваженій особі. Невиконання цього обов`язку є підставою для відповідальності перевізника за незбереження вантажу, крім випадків, коли він доведе наявність обставин, що за законом звільняють його від відповідальності.

Умовами договору № 29/11-17 від 29.11.2017 передбачено, що у випадку повної або часткової втрати, недостачі або ушкодження вантажу, що відбулося під час здійснення перевезення, відповідач відшкодовує позивачу суму, не більше вартості загубленого або ушкодженого вантажу відповідно до товаросупроводжувальних документів (п. 6.7. договору № 29/11-17 від 29.11.2017).

ТОВ Енергія як перевізник за договором № 29/11-17 від 29.11.2017, здійснивши відповідно до замовлення позивача спірне перевезення, не довів у ході судового розгляду наявності обставин, які відповідно до закону звільняють його від відповідальності за пошкодження вантажу, що сталось під час перевезення, та яке зафіксовано в товарно-транспортних накладних від 12.09.2018 №№ 01, 05.

Судом також враховується, що відповідач у своєму відзиві на позовну заяву по суті не заперечує наявності факту пошкодження спірного вантажу.

Так, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

При цьому, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків (ч. 4 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Статтею 614 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Як встановлено судом, вартість відновлювального ремонту пошкодженого вантажу склала 81770,76 грн, що підтверджується відповідними наряд-замовленням та рахунками сервісної організації, яка здійснила ремонт пошкоджених автомобілів. У зв`язку з виплатою ТДВ Альянс Україна , як страховиком, страхових виплат власнику вантажу - ТОВ Е МЕМ СІ Україна , як страхувальнику, ТОВ Н-Транс на вимоги ТОВ Ларс Крогіус Україна , який відповідно до договору № 16.03 надавав ТДВ Альянс Україна послуги, в тому числі, з суброгації та регресу збитків і витрат, виплатив на рахунок ТДВ Альянс Україна суми страхових відшкодувань в загальному розмірі 81770,76 грн (54122,40 грн+27648,36 грн).

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

За таких обставин, у ТОВ Н-Транс наявне право на стягнення збитків у розмірі 81770,76 грн з ТОВ Енергія у порядку регресу, згідно з положеннями ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України.

При цьому суд вважає помилковими твердження відповідача, що спірні правовідносини між сторонами мають ознаки суброгації з огляду на таке.

Відповідно до ст. 27 Закону України Про страхування та ст. 993 Цивільного кодексу України України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Перехід права вимоги страхувальника до страховика в порядку ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України Про страхування є суброгацією.

У випадку суброгації відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов`язанні (заміна активного суб`єкта) зі збереженням самого зобов`язання. У такому разі страхувальник передає свої права страховикові на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. У випадку регресу одне зобов`язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається. При цьому регрес регулюється загальними нормами цивільного права (зокрема, статтею 1191 ЦК України), а також статтею 38 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , а для суброгації відповідно до статті 993 ЦК України і статті 27 Закону України Про страхування встановлено особливий правовий режим. При суброгації перебіг строку позовної давності починає обчислюватися з моменту виникнення страхового випадку, а при регресі - з того моменту, коли страховик виплатив страхове відшкодування. Розмір страхового відшкодування визначається за правилами, встановленими у договорі страхування. Оскільки при суброгації відбувається заміна особи в зобов`язанні, то з урахуванням положення статті 515 ЦК України суброгація застосовується лише до майнового страхування. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 183/791/16-ц та від 28.02.2018 у справі № 521/16989/13-ц.

Натомість регрес - право відповідальної особи, яка здійснила відшкодування шкоди, заподіяної не її діями, звернутися з вимогою про повернення виплаченого до боржника, з вини якого заподіяно шкоду. Регрес характеризується тим, що правовідношення, за яким відповідальна особа здійснила відшкодування, припинилося, у зв`язку з чим і виникло нове - пов`язане саме з регресною вимогою.

У процесуальному відношенні страхувальник передає свої права страховику на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. При регресі одне зобов`язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається. Ці інститути мають різний режим правового регулювання. Регрес регулюється загальними нормами цивільного права, а для суброгації відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України встановлений особливий правовий режим. Регрес у страхуванні виникає стосовно вузького кола осіб, тоді як суброгація застосовуються щодо будь-якої особи, відповідальної за настання страхового випадку. У порядку суброгації страховик може стягнути із заподіювача шкоди лише ту суму, яку він сам виплатить страхувальнику (правова позиція Верховного Суду у постанові від 30.01.2018 у складі у справі № 910/12500/17.

В даному випадку саме ТДВ Альянс Україна (страхова компанія) звернулось до позивача з претензійними вимогами про відшкодування збитків в порядку суброгації, передбаченому ст. 27 Закону України Про страхування , в свою чергу позивач звернувся до відповідача про відшкодування збитків у порядку регресу, передбаченому ст. 1191 Цивільного кодексу України.

При цьому, суд вважає необгрунтованими твердження відповідача щодо спливу спеціальної позовної давності строком в один рік у спірних відносинах сторін, на чому наполягає відповідач з огляду на характер спірних відносин як відносин перевезення.

На думку відповідача, строк позовної давності почав спливати з моменту виявлення факту пошкодження вантажу, а саме - з 13.09.2018.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 Цивільного кодексу України).

Приписами ст. 261 Цивільного кодексу України встановлено, зокрема, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно з ч. 1 ст. 259 Цивільного кодексу України для окремих видів вимог законом може встановлюватись спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог у зв`язку з перевезенням вантажу ( п. 6 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України).

Частиною 6 ст. 261 Цивільного кодексу України передбачено, що за регресними зобов`язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов`язання.

З урахуванням того, що вимоги до відповідача є регресними, право регресної вимоги щодо відшкодування збитків виникло у позивача з дати оплати сум претензій на поточний рахунок страхової компанії, а саме: 17.04.2019 в сумі 27648,36 грн та 16.08.2019 в сумі 54122,40 грн. Отже строк позовної давності в даному випадку є таким, що не сплинув станом на дату подання позову - 02.01.2020.

Враховуючи викладені обставини в сукупності, вимоги позивача у даній справі до відповідача про стягнення збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання, що випливає з укладеного сторонами договору від № 29/11-17 від 29.11.2017 є правомірними з огляду на умови зазначеного договору та приписи законодавства, що регулюють спірні відносини сторін, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Судовий збір, відповідно приписів ст. 129 ГПК України, покладається судом на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 129, 237, 238, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Енергія (08003, Київська обл., Макарівський р-н, с. Гавронщина, вул. Шевченка, буд. 19, корпус А; код ЄДРПОУ 23482906) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Н-Транс (01004, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 5; код ЄДРПОУ 32918146) суму завданих збитків в розмірі 81770 (вісімдесят одна тисяча сімсот сімдесят) грн 76 коп. та 1921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) грн 00 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 12.03.2020.

Суддя О.В. Щоткін