Рішення

від 03.03.2020 по справі 916/3086/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" березня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/3086/19

Господарський суд Одеської області у складі судді Степанової Л.В.

при секретарі судового засідання Луцюк Р.П.

за участю представників сторін:

від позивача: Кокарєв А.В. адвокат;

від відповідача: Тучкова Р.А. адвокат;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю КОЛОС до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Виноград-Одеса про стягнення 738923,47грн.

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю КОЛОС звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Виноград-Одеса 738923,47грн.

В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю КОЛОС посилається понесення витрат у зв`язку із поставкою Товариством з обмеженою відповідальністю Виноград-Одеса саджанців винограду неналежної якості.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.10.2019р. відкрито провадження у справі №916/3086/19, ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 12.11.2020р. о 12:20.

12.11.2019р. за вх.суду№23397/19 відповідач надав до суду відзив на позовну заяву.

В підготовчому засіданні від 12.11.2019р. було оголошено про відкладення підготовчого засідання на 05.12.2019р. о 12:30, про що зазначено у протоколі судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.11.2020р. викликано учасників справи у підготовче засідання на 05.12.2020р. о 12:30.

В підготовчому засіданні від 05.12.2019р. було оголошено перерву на 19.12.2019р. о 12:00, про що зазначено в протоклі судового засідання.

16.12.2019р. за вх.суду№25892/19 позивач надав до суду відповідь на відзив відповідача.

В підготовчому засіданні від 19.12.2019р. представник відповідача звернувся до суду з клопотанням про продовження строку підготовчого провадження.

В підготовчому засіданні від 19.12.2019р. було оголошено перерву на 16.01.2020р. о 09:20, про що зазначено в протоклі судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.12.2019р. задоволено клопотання відповідача та продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.

09.01.2020р. за вх.суду№386/20 відповідач надав до суду заперечення на відповідь на відзив позивача.

В підготовчому засіданні від 16.01.2020р. було оголошено про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.01.2020р. закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 03.02.2020р. о 10:40.

В судовому засіданні від 03.02.2020р. було оголошено про початок розгляду справи по суті.

В судовому засіданні від 03.02.2020р. було оголошено перерву на 27.02.2020р. о 12:00, про що зазначено у протоколі судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.02.2020р. викликано учасників справи у судове засідання на 27.02.2020р. о 12:00.

В судовому засіданні від 27.02.2020р. було оголошено перерву на 03.03.2020р. о 10:00 про що зазначено в протоколі судового засідання.

У судовому засіданні від 03.03.2020р. було оголошено вступну та резолютивну частину рішення по справі №916/3086/19.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, суд встановив:

22.11.2016р. між Товариством з обмеженою відповідальністю КОЛОС (Покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Виноград-Одеса (Продавець, відповідач) було укладено договір купівлі-продажу №516 (далі договір) відповідно до умов якого Продавець зобов`язується продати узгоджений сторонами товар: саджанці винограду, привиті на филоксероустойчивий подвой (мова договору), а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити даний товар (п.1.1. договору).

Відповідно до п.1.2. договору кількість товару, його дольове співвідношення (асортимент, сортимент тощо) узгоджуються сторонами шляхом підписання Специфікації, яка з моменту підписання є невід`ємною частиною договору.

Пунктом 3.6. договору сторони встановили, що у випадку надання Покупцю для прийняття товару, що не відповідає умовам договору (неналежного товару), Покупець має право або відмовитися від договору та вимагати повернення сплачених коштів або вимагати від Продавця замінити неналежний товар належним товаром у найкоротші строки (які не можуть перевищувати строки, узгоджені сторонами для поставки товару).

Згідно п.п.4.1.,4.2. договору весь товар має відповідати обов`язковим вимогам, що діють в Україні (у тому числі ДСТУ 4390:2005 Саджанці винограду та черенки виноградної лози. Технічні умови ).

Як вказує позивач, на виконання умов договору 05.12.2016р. позивач, згідно платіжного доручення №1343 перерахував відповідачу 280000,00грн., а відповідач, згідно видаткової накладної №24/03 від 24.03.2017р. передав позивачу саджанці винограду. Вказані саджанці винограду були висаджені на площі на території Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області відповідно до проекту розробленого Одеською філією Українського державного інституту проектування садів і виноградників УКРДІПРОСАД у період з 20.04.2017р. по 10.05.2017р., про що було складено Акт посадки виноградних насаджень ТОВ Колос на території Лиманської селищної ради від 06.11.2017р. Вказані насадження винограду в подальшому ремонтувались шляхом підсадки згідно акту від 01.04.2018р. та від 01.06.2018р.

Позивач зазначає, що відповідачем 24.03.2017р. було надано позивачу сортове свідоцтво №1 на садівний матеріал винограду, яке засвідчується, що відпущений садівний матеріал відповідає категорії та товарної якості згідно вимог стандартів ДСТУ 4390:2005. Вказане свідоцтво видане на підставі акту апробації №2 від 16.09.2016р. та вказаним свідоцтвом підприємство гарантувало сортову достовірність і якість відпущеного садивного матеріалу. Проте, в квітні 2019 року працівниками ТОВ Колос візуально бyло виявлено захворювання насаджень винограду. З цього приводу було запрошено представника ННЦ ІВіВ ім. В.Є. Таїрова для огляду насаджень листом №33 ві 23.04.2019р. В результаті обстеження виноградних насаджень на сорті Мускат Гамбурський фахівцями було виявлено високий відсоток ураженості виноградних рослин збудником бактеріального раку Rhizobium vitis (приблизно 70 %), про щ було складено відповідний акт №1/2 від 24.04.2019р.

Позивач вказує, що листом №191 від 25.04.2019 року ННЦ ІВіВ ім. В.Є. Таїрова було повідомлено позивача, що заходи боротьби з збудником бактеріального раку на виноградниках зараз відсутня. Таким чином, заражені саджанці винограду неможливо вилікувати. В результаті проведених лабораторних досліджень було встановлено, що пухлини з виноградних кущів, які були виявлені під час огляду дійсно заражені збудником бактеріального раку винограду, про що було складено відповідний протокол лабораторних випробувань №221/534-538-19-в від 11.06.2019р. фахівцями ННЦ ІВіВ ім. В.Є. Таїрова . Факт того, що збудник бактеріального раку міг знаходитись в ґрунті, на якому був висаджений виноград, спростовується висновками лабораторних випробувань ННЦ ІВіВ ім. В.Є. Таїрова згідно протоколу №222/539-543-19-в від 11.06.2019р., яким встановлено, що ґрунт на вказаному винограднику не заражений збудником бактеріального раку винограду.

Як зазначає позивач, загальна площа насадженого винограднику складає 20,80га про що свідчить акт посадки виноградних насаджень позивача на території Лиманської селищної ради 06.11.2017р. Для закладення вказаного винограднику було придбано 14490 саджанців, що підтверджується відповідними договорами купівлі-продажу, актом посадки. У відповідача позивач придбав 7000 саджанців. Таким чином витрати на посадку, догляд за виноградом, який був придбаний у відповідача складає 16,87% від загальних витрат на вказаний виноградник. Позивачем у 2017р. на посадку та догляд за вказаним виноградником були понесені витрати у сумі 917607,30грн., у 2018р. - 1303552,55грн., у 2019р. станом на 31.05.2019р. - 499192,70грн.

Таким чином, як вказує позивач ним були понесені витрати у сумі 2270352,55грн. На виноград, придбаний у відповідача витрати складають 458923,47грн. Позивачем були понесені збитки у сумі 280000,00грн. (вартість саджанців)+458923,47грн. (витрати на посадку та догляд за саджанцями)=738923,47грн.

Позивач зазначає, що враховуючи той факт, що вказане захворювання невиліковне, позивач буде змушений викорчовувати вказаний виноградник та закласти його в іншому місці. Таким чином позивач понесе додаткові витрати по викорчовуванню винограднику та закладці нового масиву в іншому місті.

Позивач стверджує, що враховуючи наведені доводи та висновки досліджень, причиною захворювання винограду стало зараженість саджанців винограду, які були придбані у відповідача.

Як вказує позивач, 28.05.2019р. він звернувся з листом до відповідача в якому повідомив відповідача про виявлену проблемну ситуацію та запропонував вирішити питання шляхом мирного врегулювання. Проте відповідач не виявив бажання розглянути вказаний лист у зв`язку з чим позивач був вимушений звернутися до суду з позовом про стягнення збитків.

Враховуючи викладене, позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та стягнути з відповідача 738923,47грн. збитків.

Відповідач проти позовних вимог заперечує посилаючись на те, що у позовній заяві позивач зазначає, що товар за договором купівлі-продажу №5/l6 від 22.11.2016р. був переданий відповідачем за видатковою накладною №24/03 від 24.03.2017р. Однак, відповідно до п. 3.4 договору купівлі-продажу №5/16 від 22.11.2016р. товар вважається поставленим з моменту фактичної його передачі покупцю та підписання сторонами акту прийому-передачі товару. На виконання вищезазначених положень договору 24.03.2017р. між сторонами був підписаний та скріплений печатками акт прийому-передачі товару відповідно до якого позивач підтвердив, що відповідач виконав договір купівлі-продажу №5/16 від 22.11.2016р. у повному обсязі. Позивач підтвердив, що придбаний за договором купівлі-продажу №5/16 від 22.11.2016р. товар був особисто покупцем перевірений на якість, яка відповідає обов`язковим нормативним вимогам, діючим в Україні ( у тому числі ДСТУ 4390:2005 Саджанці винограду та чубуки виноградної лози ). У п. 2 акту прийому-передачі товару від 24.03.2017р. вказано, що претензії до якості товару у покупця до продавця відсутні. Позивач підтвердив, що прийняв у відповідача погоджений сторонами товар - саджанці винограду у кількості 7000 шт. Відповідач підтвердив відсутність претензій до позивача.

Як вказує відповідач, відповідно до п. 8.5 ДСТУ 4390:2005 Саджанці винограду та чубуки виноградної лози садівний матеріал винограду відбраковують та не приймають у таких випадках: невідповідність вимогам даного стандарту, ураження хворобами, зазначеними у додатку А (який, серед інших, включає бактеріальний рак), пошкодження низькими температурами, механічні пошкодження, підсушування, відсутність документів про походження та категорію. Як вказано у п.8.6 ДСТУ 4390:2005, кількість чубуків або саджанців, яка не відповідає технічним вимогам якості чи відсутня, до рахунку виконання договору не долучають, а результати аналізування якості садивного матеріалу винограду (чубуків і саджанців) оформлюють актом. Також, ДСТУ 4390:2005 визначають методи контролювання, до яких, зокрема, віднесено можливість відбирання проб (п.9.1), визначення стану коренів саджанців (п.9.8). Так, зокрема, визначення ураження саджанців і чубуків бактеріальним раком, згідно п.9.9.3 ДСТУ 4390:2005, визначають візуально або лабораторним методом. Лабораторним тестом визначають латентне ураження саджанців бактеріальним раком. Отже, з наведених технічних умов вбачається, що при прийманні садивного матеріалу за якістю мають здійснюватись його бракування у разі невідповідності вимогам якості, які сторони за взаємною згодою підпорядкували ДСТУ 4390:2005 шляхом визначення цього у п.4.1 договору; приймання садивного матеріали мало здійснюватись у відповідності з вимогами ДСТУ 4390:2005, оскільки сторонами за взаємною згодою не визначено інших правил приймання. Отже, при прийманні- передачі саджанців сторони керувались умовами договору купівлі-продажу та положеннями ДСТУ 4390:2005 Саджанці винограду та чубуки виноградної лози . Позивач при поставці товару за договором, укладеним з відповідачем, був жодним чином не обмежений у діях та мав можливість перевірити як візуально, так і лабораторним методом наявність уражень виноградних саджанців бактеріальним раком. З урахуванням того, що саджанці виноградні у кількості 7000 штук були прийняті від відповідача без зауважень, як до кількості так і до якості, то можна дійти висновку, що позивач вжив усіх необхідних заходів задля перевірки якості, поставлених відповідачем саджанців, та підписанням акту прийому- передачі товару від 24.03.2017р. не лише зафіксував такий юридичний факт, як момент поставки товару, а й документально підтвердив, що якість товару за договором купівлі- продажу №5/16 від 22.11.2016р. - саджанців винограду у кількості 7000шт. на момент поставки - передачі товару покупцю, повністю відповідає нормативним вимогам, діючим в України, у тому числі, ДСТУ 4390:2005 Саджанці винограду та чубуки виноградної лози , що, в свою чергу, свідчить про відсутність зараження товару відповідача бактеріальним раком у момент його передачі позивачу.

Відповідач зазначає, що оскільки іншого моменту не зазначено у договорі, якість саджанців мала відповідати вимогам, встановленим ДСТУ 4390:2005 (як визначено п.4 договору), в момент передачі саджанців позивачу і з огляду на вищевказане позивач мав пересвідчитись у цьому при прийнятті товару. Таким чином, нормами чинного законодавства на позивача, як покупця за договором покладається обов`язок довести, що відповідні недоліки товару - ураження виноградних насаджень бактеріальним раком виникли до передання йому товару відповідачем або з причин, які існували до цього моменту. Між тим, у даному випадку, такі обставини позивачем не доведені, у тому числі протоколами лабораторних випробувань, наданими ННЦ ІВіВ ім. В.Є. Таїрова , які свідчать лише про те, що станом на 2019 рік деякі виноградні кущі сорту Мускат Гамбурзький уражені бактеріальним раком, причиною чого, в свою чергу, може бути, як посадка саджанців у заражений грунт, так і придбання позивачем неякісних саджанців у інших постачальників або зараження бактеріальним раком від кущів, які раніше же були висаджені поряд з ділянкою позивача або на ній. Однак, у наданих позивачем протоколах випробувань не зазначено, що лабораторним методом досліджувались виноградні саджанці відповідача і не встановлено, що вони були уражені до моменту поставки чи після цього, зокрема, при висаджуванні та обробці саджанців внаслідок недотримання (нездійснення або передчасного здійснення, здійснення з порушенням встановленої технології тощо) певного виду сільськогосподарських робіт.

Відповідач вказує, що позивач у позовній заяві зазначає, що саджанці винограду були висаджені згідно проекту розробленого Одеською філією Українського державного інституту проектування садів і виноградників УКРДІПРОСАД у період з 20.04.2017р. по 10.05.2017р. про що було складено акт посадки виноградних насаджень від 06.11.2017р. Відповідно до актів від 01.04.2018р., від 01.06.2018р., наданих позивачем, вказані насадження винограду ремонтувались шляхом підсадки інших саджанців. Відповідно до Акту посадки виноградних насаджень позивачем на території Лиманської селищної ради від 06.11.2017р., затвердженого начальником Управління розвитку та інвестицій Роздільнянської районної держаної адміністрації 23.11.2017р., згідно проекту, були висаджені саджанці виноградні щеплені у кількості 39625шт. на площі 20,80га, в тому числі по сорту Мускат Гамбурзький у кількості 9982шт. на площі 5,24га. Однак, відповідно до умов договору купівлі-продажу №5/16 від 22.11.2016р. відповідач передав позивачу не 9982шт., а лише 7000шт. виноградних саджанців сортуМускат Гамбурзький, які згідно акту посадки були висаджені разом з іншими сортами виноградних саджанців у загальній кількості 52625шт., висаджених позивачем на території Лиманської селищної ради на площі 20,80га, які були придбані позивачем у інших постачальників (у тому числі 2982шт. виноградних саджанців сорту Мускат Гамбурзький). Документів, які б підтверджували якість 2982шт. виноградних саджанців сорту Мускат Гамбурзький, придбаних позивачем у інших постачальників та 29643шт. виноградних саджанців інших сортів, вказаних у акті посадки від 06.11.2017р. позивачем надано не було. Більш того, є документально не підтвердженим те, яким чином позивач ідентифікував з 9982шт. виноградних саджанців сорту Мускат Гамбурзький 7000шт. саджанців, поставлених саме відповідачем, що в свою чергу свідчить про недоведеність поставки саме відповідачем неякісного товару. Обставини, що зазначені позивачем у позові щодо поставки саме відповідачем неякісного і товару є недоведеними. При цьому, як вже зазначалось вище по тексту цього відзиву, факт поставки відповідачем якісних саджанців винограду у загальній кількості 7000шт. сорту Мускат Гамбурзький підтверджений актом прийому-передачі товару від 24.03.2017р., підписанням якого позивач документально підтвердив, що якість товару за договором купівлі-продажу №5/16 від 22.11.2016р. - саджанців винограду у кількості 7000шт. на момент поставки - передачі товару покупцю, повністю відповідає нормативним вимогам, діючим в України, у тому числі, ДСТУ 4390:2005 Саджанці винограду та чубуки виноградної лози , що, в свою чергу, свідчить про відсутність вини відповідача у поставці неякісного товару.

Відповідач вказує, що як зазначив позивач, у 2018 році ним був здійснений ремонт насаджень винограду шляхом підсадки відповідно до актів від 01.04.2018р., від 01.06.2018р., а саме: актом від 01.04.2018р. є акт позивача про інвентаризацію посадки молодого винограду на площі 22,8га на території Лиманської селищної ради, відповідно до якого виключно співробітниками позивача було обстежено земельну ділянку під посадкою винограду 2017 року та виявлено пошкоджені та непригідні саджанці у кількості 1860шт. При цьому, слід зазначити, що в даному акті відсутня будь-яка ідентифікація та локація пошкоджених та не пригідних саджанців. З урахуванням того, що в акті посадки виноградних насаджень позивачем на території Лиманської селищної ради від 06.11.2017р. було зазначено про посадку 39625шт. саджанців на площі 22,8га, то для відповідача, який поставив лише 7000шт. саджанців є незрозумілим які саме саджанці були пошкоджені та де саме на 22,8га вони розміщувались; актом від 01.06.2018р. є акт позивача про ремонт посадки молодого винограду на площі 22,8га на території Лиманської селищної ради, відповідно до якого виключно співробітниками позивача було підтверджено, що була проведена посадка (ремонт) саджанців винограду у кількості 1860шт. на площі 22,8га. При цьому, знову таки не зрозуміло, які саме сорти виноградних саджанців були висаджені, у кого вони були придбані, яким документом підтверджена якість таких саджанців, де саме на 22,8га вони були висаджені.

Відповдіач стверджує, що що документальним підтвердженням відповідності за якістю виноградних саджанців відповідача є рекомендаційні листи покупців (рекомендаційний лист ФОП Бабачек М.М. від 28.10.2018р., який придбав 4000шт. та рекомендаційний лист ТОВ Ер- Те Агро від 05.11.2019р., який придбав 55912шт . додаються до цього відзиву), які придбавали у той же період, що і позивач виноградні саджанці сорту Мускат Гамбурзький у відповідача та ті до цього часу не мають жодних претензій до відповідача.

Як вказує відповідач, відповідно до Акту обстеження №60/15-6079/00064 від 25.09.2019р., виданого Головним управлінням Держпродспоживслужби України в Одеській області, на польової ділянці 1га та саджанцях винограду Мускат Гамбурзький відповідача не виявлено жодного карантинного організму. Актом сортового контролю виноградної шкілки №3/17/4651 від 11.10.2017р. ДП Державний центр сертифікації і експертизи сільськогосподарської продукції підтверджено, що сертифіковані виноградні саджанці сорту Мускат Гамбурзький (підщепа Берландиери* Репария С04) відповідача відповідають морфологічним та помологічним ознакам, вільні від вірусних захворювань, відповідають вимогам ДСТУ 4390:2005. Актом апробації виноградної шкілки №2 від 16.09.2016р. Української Державної помологічно- ічпелографічної інспекції встановлено відсутність хвороб сертифікованих виноградних саджанців сорту Мускат Гамбурзький (підщепа Берландиери*Репария С04) відповідача. Листом за вих.№140 від 07.11.2019р. ДП Державний центр сертифікації і експертизи сільськогосподарської продукції підтверджено факт надання послуг зі сертифікації відповідачу, як суб`єкту господарювання, який занесений до Державного реєстру суб`єктів насінництва та розсадництва, якому надано право вирощування садивного багаторічного матеріалу. Окремими документами, наявними у відповідача щорічно підтверджується якість сертифікованих виноградних саджанців сорту Мускат Гамбурзький (підщепа Берландиери*Репария С04), а саме: Сертифікату, що засвідчує сортову якість садивного матеріалу серія АМ №001033 від 02.11.2018р., а саме виноград сорту Мускат Гамбурзький безвірусний, відповідає вимогам ДСТУ 4390:2005, Сертифікат, що засвідчує сортову якість садивного матеріалу серія АМ №000623 від 25.05.2018р., а саме саджанці винограду сорту Мускат Гамбурзький (підщепа Берландиери*Репария С04) відповідає вимогам ДСТУ 4390:2005, Сертифікат, що засвідчує сортову якість садивного матеріалу серія АМ №001339 від 24.01.2019р., а саме виноград сорту Мускат Гамбурзький (підщепа Берландиери* Репария С04) безвірусний, відповідає вимогам ДСТУ 4390:2005.

Щодо протоколів лабораторних випробувань, складених Національним науковим иентром Інститут виноградарства і виноробства ім. В.Є. Таїрова відповідач зазначає, що 23.04.2019р. позивач, листом за вих. №33 звернулось до ННЦ ІВіВ ім. В.Є. Таїрова задля направлення співробітників лабораторії вірусології та мікробіології для проведення фітосанітарного обстеження виноградників позивача на предмет виявлення наявності симптомів бактеріального раку. 24.04.2019р. ННЦ ІВіВ ім. В.Є. Таїрова був складений акт №1/2 обстеження виноградних насаджень, відповідно до якого за результатами обстеження виноградних багаторічних насаджень сорту Мускат Гамбурзький, підщепа Беландієрі х Ріпарія Кобера 5ББ на площі 3,4га було виявлено високий відсоток ураженості виноградних рослин збудником бактеріального раку (Rhizobium vitis) приблизно 70%. На думку спеціалістів ННЦ ІВіВ ім. В.Є. Таїрова такий відсоток зараженості виноградних рослин сорту Мускат Гамбурзький будником бактеріального раку є наслідком поставки зараженого садивного матеріалу. 25.04.2019р. заступником лабораторії вірусології та мікробіології ННЦ ІВіВ ім. В Є. Таїрова ОСОБА_1 був направлений позивачу лист за вих.№191 з актом №1/2 обстеження виноградних насаджень, відповідно до якого збудник бактеріального раку часто знаходиться в пасоці і при обрізанні кустів інфікування відбувається через інструмент, загиблі або слабкі виноградні кущі необхідно викорчовувати, ретельно видаляючи корені, бо вони є джерелом збереження бактерії, вегетуючі пухлини з`являються в кінці червня на початку липня. Однак, зі слів позивача ураження саджанців бактеріальним раком було виявлене у квітні 2019 року. Отже, з урахуванням зазначеного у листі за вих. №191 від 25.04.2019р. того, що пухлини могли бути візуально виявлені або у липні 2018 року або у липні 2019 року, то позивач вводить в оману суд щодо строку виявлення ураження кущів - начебто виявлені у квітні 2019 року пухлини фактично мали з`явитись ще у липні 2018 року. Плодоносні кущі можна зберегти, виводячи два і більше нових штамбів, зрізання пухлин з обробкою дезинкфікуючою речовиною, своєчасні агротехнічні заходи та заходи щодо захисту рослин від грибних хвороб і шкідників є належними заходами боротьби та профілактики з бактеріальним раком. При цьому у листі зазначено, що заходи боротьби з збудником бактеріального раку на виноградниках зараз відсутні.

Щодо протоколу лабораторних випробувань Національного наукового центру -Інститут виноградарства і виноробства ім. В.Є. Таїрова №221/534-538-19-в від 11.06.2019р. відповідач вказує, що протокол лабораторних досліджень №221/534-538-19-в від 11.06.2019р., на який посилається позивач, є необгрунтованим та суперечливим, неузгодженим між дослідницькою частиною та підсумковим висновком експертизи, а також іншими доказами, що містяться у справі. Так, з протоколу лабораторних досліджень №221/534-538-19-в від 11.06.2019р. вбачається, шо об`єкти випробувань у протоколі зазначені під реєстраційними номерами: №534 (зразок виноградної лози №7), №535 (зразок виноградної лози №8), №536 (зразок виноградної лози №9), №537 (зразок виноградної лози №10), №538 (пухлини з виноградних кущів №2 зразок 8шт.). Місце відбору - виноградник ТОВ КОЛОС . З п`яти об`єктів випробувань лише у трьох було виявлено збудник бактеріального раку. Однак, у протоколі не зазначено виноградні лози якого сорту чи сортів були відібрані, у якої кількості були відібрані зразки та не зазначена локація кущів на 22,8га, з яких були відібрані зразки. З урахуванням того, що відповідач не був запрошений для відбору зразків, чим був позбавлений можливості прийняти участь у процедурі аабору зразків та підтвердити чи спростувати інформацію зазначену у протоколі, надати свої заперечення щодо процедури відбору зразків, то такий протокол не може бути об`єктивним та трактуватись однозначно. Більш того, у наданому позивачем протоколі випробувань не зазначено, що лабораторним методом досліджувались виноградні саджанці відповідача і не встановлено, що вони були уражені до моменту поставки. Також у протоколі відсутня інформація щодо ступеня (стадії) зараженості відібраних зразків, моменту зараження та остаточного джерела зараження.

Відповдіач наполягає, що жодним документом не встановлено, що саме саджанці відповідача, а не будь-якого іншого підприємства або саджанці невідомого взагалі походження, уражені на момент поставки та стали джерелом зараження виноградників сорту Мускатт Гамбурзький позивача. Протоколами взагалі не встановлено момент зараження саджанців позивача. Більш того, відповідач упродовж значного часу є виробником сертифікованих виноградних саджанців Мускат Гамбурзький, підщепа Берландиери х Рипария 5С04, що документально підтведжено (актом сортового контролю виноградної шкілки №3/17/4651 від 11.10.2017р. ДП Державний центр сертифікації і експертизи сільськогосподарської продукції ; Актом апробації виноградної шкілки №2 від 16.09.2016р. Української Державної помологічно- ампелографічної інспекції; Сертифікатом, що засвідчує сортову якість садівного матеріалу АМ №001033 від 02.11.2018р.; Сертифікатом, що засвідчує сортову якість садівного матеріалу серія АМ №000623 від 25.05.2018р.; Сертифікатом, що засвідчує сортову якість садівного матеріалу серія АМ №001339 від 24.01.2019р.). Однак, у Акті №1/2 обстеження виноградних насаджень від 24.04.2019р. ННЦ ІВіВ ім. В.Є. Таїрова вказано, що проведене обстеження виноградних багаторічних насаджень сорту Мускат Гамбурзький, підщепа Беландієрі х Ріпарія Кобера 5ББ на площі 3,4га, постачальником яких відповідач не є. Більш того, відповідно до п. 9.9.3 ДСТУ 4390:2005 Саджанці винограду та чубуки градної лози ураження саджанців і чубуків бактеріальним раком можна визначити у тому і візуально. Відповідно до листа заступника лабораторії вірусології та мікробіології ННЦ 1 ім. В.С. Таїрова ОСОБА_1 за вих. №191 від 25.04.2019р. вегетуючі пухлини з`являються в кінці червня на початку липня. Отже, на момент проведення обстеження у травні 2019 році могли бути виявлені пухлини, які з`явились ще рік тому, тобто у кінці червня на початку липня 2018 року. Протокол лабораторних досліджень №221/534-538-19-в складений лише 11.06.2019р. (тобто через 2 роки після поставки товару відповідачем). Але, відповідно до ч. 5 ст. 680 Цивільного кодексу України у разі якщо недоліки товару виявлені покупцем після спливу строку придатності, продавець несе відповідальність, якщо покупець доведе, шо недоліки товару виникли до передання йому товару або з причин, які існували до цього моменту. Таким чином, за спеціальною нормою ч. 5 ст. 680 Цивільного кодексу України щодо збитків від недоліків товару, який передано після спливу строку його придатності, обов`язок щодо доказування виникнення недоліків до моменту передання товару покладено на покупця, в даному випадку ним є позивач. Однак, протокол лабораторних досліджень №221/534-538-19-в складений лише 11.06.2019р. та є результатом проведених досліджень зі зразками, відібраними на виноградних насадженнях Позивача, саджанці на які засаджувались ще у 2017 році, були придбані у декількох постачальників та ремонтувались (тобто досаджувались іншими саджанцями). Враховуючи відсутність даних лабораторного дослідження про наявність бактеріального раку в виноградних саджанцях, отриманих позивачем від відповідача за актом прийому-передачі товару від 24.03.2017р. за договором купівлі-продажу №5/16 від 22.11.2016р. на момент їх приймання-передачі, посадку та ремонт виноградних насаджень позивача саджанцями отриманими не тільки від відповідача, а й від інших постачальників, можна дійти висновку, що зараження саджанців позивача раковою хворобою до передання їх відповідачем не підтверджено належними доказами.

Більш того, як вказує відповідач, він є виробником виноградних саджанців упродовж значного часу, а офіційний статус був отриманий відповідачем у 2013 після проходження сертифікації. Відповідач займається виробництвом, в першу чергу,щеплених на філоксеростійких підщепі сорту Європейських технічних і столових сортів юграду, вільних від вірусних інфекцій, фітоплазми і збудника бактеріального раку Agr. Vitis у латентній формі. Технологія отримання виноградних саджанців базується на досягненнях науки і передової практики вітчизняних і зарубіжних розплідників, а також на власних зробках з елементами світової новизни. Виноградний розплідник Відповідача у своєму зпорядженні має власні маточники підщепних і прищепних лоз, нових перспективних їлових форм і сортів винограду, більше 80 видів. Розплідник має найновіший у Східній Європі комплекс з вирощування саджанців винограду, в який входить величезний перелік гціального устаткування для вирощування кращих на ринку України саджанців винограду, зисний маточник сортів винограду на площі 4га закладений з метою виробництва щеплених сертифікованих саджанців необхідних сортів. Отже, відповідач є одним з небагатьох виробників садівного матеріалу, який включений в Державний реєстр виробників, а тому не лише виробляє якісний садівний матеріал, а й регулярно здійснює моніторинг його якості.

Враховуючи вищевикладене, відповідач вважає, що неможливо погодитись з висновками позивача, що якість поставленого відповідачем в 2017р. садивного матеріалу сорту Мускат Гамбурзький не відповідає вимогам ДСТУ 4390:2005, оскільки поставлені саджанці були заражені бактеріальним раком, який є вірусним захворюванням бактеріального походження. На момент реалізації позивачу виноградних саджанців сорту Мускат Гамбурзький діяв ДСТУ 4390:2005, відповідно до якого видавалося сортове свідоцтво, а також здійснювалося приймання-передача виноградних саджанців за кількістю та якістю. ДСТУ 4390:2005 визначено, що бактеріальний рак визначають візуально. Саджанець вважаеться ураженим при наявності пухлини на будь-якій частині саджанця. При прийманні продукції жодних претензій відносно якості посадкового матеріалу з боку позивача не було. Більш того позивач, підписанням акту прийому-передачі підтвердив відповідність саджанців відповідача вимогам не лише ДСТУ 4390:2005, а й усім обов`язковим нормативним вимогам, діючим в Україні. Позивач не надав документального підтвердження того, що на дату підписання накладної та акту прийому- передачі, за яким відповідач поставив позивачу саджанці винограду сорту Мускат Гамбурзький в кількості 7000шт., в яких виявлено бактеріальний рак.

Щодо нарахованої суми збитків відповідач вказує, що важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та шкодою потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки. Однак, як вже неодноразово зазначалось та документально підтверджувалось відповідачем, відсутня наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а тому стягнення збитків з відповдіача є неправомірним. На момент реалізації виноградних саджанців сорту Мускат Гамбурзький діяли ДСТУ 4390:2005, відповідно до якого видавалося сортове свідоцтво, а також здійснювалося приймання-передача виноградних саджанців за кількістю та якістю. Пунктом 9.9.3 ДСТУ 4390:2005 визначено, що бактеріальний рак визначають візуально, саджанець вважається ураженим при наявності пухлини на будь-якій частині саджанця, при прийманні продукції ніяких претензій відносно якості посадкового матеріалу внаслідок огляду з боку позивача не було. На дату підписання акту прийому-передачі від 24.03.2017р., за яким відповідач поставив позивачу саджанці винограду сорту Виноград Гамбурзький у кількості 7000шт., позивач був жодним чином не обмежений у діях та мав можливість перевірити як візуально, так і лабораторним методом наявність уражень виноградних саджанців бактеріальним раком. З урахуванням того, що саджанці виноградні у кількості 7000шт. були прийняті від відповідача без зауважень, як до кількості так і до якості, то можна дійти висновку, що позивач вжив усіх необхідних заходів задля перевірки якості поставлених відповідачем саджанців, та підписанням акту приймання-передачі від 24.03.2017р. підтвердив, що якість товару відповідає нормативним вимогам, діючим в Україні, що свідчить про відсутність зараження товару відповідача бактеріальним раком у момент його передачі позивачу.

Щодо розрахунку збитків позивача, відповідач зазначає, на підтвердження розміру понесених збитків по догляду за виноградом за 2017-2019 роки у змірі 2720352,55грн. позивач надає копії первинних документів, значна більшість яких складена виключно позивачем (наприклад, акти списання) без зазначення певної локації здійнення таких витрат. Однак, складені в односторонньому порядку документи не можуть бути прийняті як об`єктивні, достовірні докази по справі, у розумінні ст. 78 ГПК України, відповідно до якої достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Більш того, з урахуванням наявності у позивача декількох виноградних насаджень, розташованих навіть у декількох районах Одеської області, є спірним та незрозумілим яким чином позивач здійснював розрахунок збитків, чому саме він їх здійснював з розрахунку суми розмірі 2720353,55грн. та 16,87%, що становить 458923,47грн. Також слід зазначити, що при розрахунку суми збитків позивачем не враховано того, він як учасник державної програми часткової компенсації вартості посадкового матеріалу, порядок проведення якої врегульований постановою КМУ від 15 липня 2005р. №587 Про затвердження Порядку справляння збору та використання коштів на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства , можливо отримав компенсацію з державного бюджету. При вирішенні даного спору саме на позивача покладається обов`язок довести розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, факт порушення відповідачем його обов`язку та причинний зв`язок між цим порушенням і збитками. Однак, позивачем не підтверджено та не доведено документально наявність усіх елементів цивільного правопорушення, зокрема наявність протиправної поведінки відповідача(поставки неякісних виноградних саджанців), вини відповідача, розмір збитків, а також існування безпосереднього причинного зв`язку між протиправною поведінкою відповідача і завданими позивачеві збитками (збитки виступають об`єктивним наслідком поведінки відповідача, через невиконання умов договору).

Враховуючи викладене, відповідач просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

У своїй відповіді на відзив відповідача позивач зазначає, що при закладенні винограднику на території Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області площею 20,8га позивач дійсно використовував не тільки саджанці, придбані у відповідача, а й посадочний матеріал, придбаний у інших постачальників. При цьому використовувались саджанці різних сортів, як і зазначено в акті посадки виноградних насаджень. Протеій саджанці інших сортів були заражені бактеріальним раком, що було встановлено відповідними актами, складеними працівниками ННЦ ІВіВ ім. В.Є. Таїрова та протоколами лабораторних досліджень. На теперішній час позивачем готуються відповідні позовні заяви про стягнення збитків, аналогічно позову, поданого в цій справі. При цьому у позивача наявні відповідні сортові свідоцтва та інші документи про якість виноградних саджанців аналогічно до наданих відповідачем по цій справі при укладенні договору купівлі-продажу №5/16 від 22.11.2016р., а саме: 22.01.2016р. між ФОП Гайдай В.О. та ТОВ Колос було укладено договір купівлі-продажу №1/16 та накладну №1 від 24.03.2017р. до даного договору, згідно з умовами зазначеного договору ФОП Гайдай В.О. передала ТОВ Колос привиті виноградні саджанці в кількості 24990шт. на загальну суму 916300,00грн., на виконання вказаного договору ТОВ Колос сплатило відповідні кошти, а ФОП Гайдай В.О. було передано ТОВ Колос саджанці винограду згідно видаткової накладної №1 від 24.03.2017 року та надано сортове свідоцтво від 24.03.2017р. на саджанці винограду аркадія, флора та оригінал. При чому підприємство гарантувало сортову достовірність і якість пущеного садивного матеріалу. Також, 15.01.2016р. між ФОП Маджар К.М. та ТОВ Колос було укладено договір купівлі-продажу №02, згідно з умовами зазначеного договору накладної №01.003 від 06.03.2017р. ФОП Маджар К.М. продала ТОВ Колос привиті виноградні саджанці сорту Мускат Гамбурзський в кількості 3500шт. по ціні 40 грн. за 1 шт. сорту Аркадія в кількості 3000шт. по ціні 40 . за 1 шт. та сорту Королева виноградників в кількості 3000шт. по ціні 40грн. за 1 шт., а всього 9500шт. на загальну суму 380000,00грн. При цьому також було надано сертифікат якості №5 від 06.03.2017р. на вказані саджанці винограду.

Позивач вказує, що незрозумілим доказом по цій справі є наданий відповідачем акт обстеження №60/15-6079/0000064 від 25.09.2019р. складений Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області, оскільки, він складений лише в 2019 році, при тому, що виноградні саджанці купувалия в 2017 році, крім того в цьому акті відсутні будь-які докази, що саджанці винограду відповідача не вражені збудником бактеріального рал винограду, про це у вказаному акті не написано жодного слова. Також вкрай незрозуміло яку доказову силу мають надані відповідачем акт сортового контролю виноградної шкілки №3/17/4651 від 11.10.2017р. і акт апробації виноградної шкілки №2 від 16.09.2016р., оскільки вказані акти підписані лише директором відповідача, а один директором та агрономом відповідача та, за необхідності та при наявності бажання вказаних актів можна скласти будь-яку кількість та зазначити в них будь-яку інформацію. Факт внесення відповідача до Державного Реєстр суб`єктів господарювання, яким надано право на вирощування садивної матеріалу багаторічних культур не оспорюється позивачем, проте не свідчить жодним чином про незараженність виноградних саджанців відповідача збудником бактеріального раку винограду. А отже лист Одеської обласні філії Державного центру сертифікації і експертизи сільськогосподарські продукції від 07.11.2019р. №140 не може буди доказом по вказаній справі. Надані відповідачем сертифікати, що засвідчують сортову якість садівного матеріалу підтверджують саме сортову якість садівного матеріалу та жодним чином не підтверджують незараженність вказаного садівного матеріалу збудником бактеріального раку винограду. Крім того, вказаі сертифікати складені після проведення польового оцінювання шкілки, жодні лабораторні дослідження в цьому випадку не проводились. Незрозумілими є посилання відповідача на лист ННЦ ІВіВ ім. В.Є.Таїрова , оскільки цей лист був надісланий після проведення обстеження відповідним фахівцем, результатом чого була сформована думка відповідного спеціаліста, що наслідком ураження насаджень була поставка зараженого садівного матеріалу. Крім того, у вказаному листі фахівець надає рекомендаїі по максимальному зниженню негативного ефекту від відповідного захворювання.

Щодо начебто проведення відеофіксації виноградних насаджень позивача агрономом відповідача позивач зазначає, що вказаний факт не доведений, незрозуміло які насадження, якщо й знімав на відео, фіксував агроном відповідача та яким чином свідчить про те, що відповідачем були поставлені незаражені саджанці.

Позивач зазначає, що протокол лабораторних досліджень № 221/534-538-19-в від 11.06.2019р. підтверджує той факт, що пухлина з виноградного куща заражена збудником бактеріального раку винограду, а орієнтовна кількість кущів винограду з відповідними пухлина була встановлена актом обстеження №1/2 від 24.04.2019р. Крім того, вказаний протокол був складений саме в 2019 році, оскільки в цей час візуально стало помітно, що насадження винограду уражені захворюванням. Щодо того, що фахівцем ННЦ ІВіВ ім. В.Є.Таїрова зазначено, що пухлини з`являються в червні-липні жодним чином не спростовує факту їх наявності на винограднику позивача та факту їх виявлення наприкінці квітня за умови теплої погоди у весняний період. Щодо твердження відповідача що зараженим був товар інших постачальників, то необхідно ще раз заначити, що й саджанці інших сортів були заражені бактеріальним раком, що було встановлено відповідними актами, складеними працівниками ННЦ ІВіВ ім. В.Є. Таїрова та протоколами лабораторних досліджень. На теперішній час позивачем готуються відповідні позовні заяви про стягнення збитків, аналогічно до позову, поданого в цій справі. При цьому у позивача наявні відповідні сортові свідоцтва та інші документи про якість виноградних саджанців аналогічно до наданих відповідачем по цій справі при укладенні договору купівлі-продажу №5/16 від 22.11.2016р., про що детально було вказано вище.

Позивач вказує, що факт тривалого вирощування відповідача саджанців винограду не свідчить про відсутність захворювань, а протоколи лабораторних досліджень від 2017 та 2018 років не свідчать про те, що відповідачем був поставлений незаражений матеріал, оскільки незрозуміло в якому місці та яким чином відбирались зразки та чи саме з цих маточників був відібраний товар, який було поставлено в рамках договору купівлі-продажу.

Щодо тверджень відповідача про відсутність на момент приймання-передачі пухлин на саджанцях, позивач зазначає, що дійсно при отриманні саджанців представники позивача візуально оглянули переданий товар та на той момент претензій щодо якості поставленого товару у нього не було. Проте, як вже зазначалось вище захворювання протікає латентно та може проявитись в будь-який час, а отже цей факт не є доказом поставки нєзаражених саджанців.

Стосовно досліджень ґрунту позивач вказує, що згідно робочогопроекту створення вказаних вище виноградних насаджень, вказаний виноградник, закладався на масиві №9 Лиманської селищної ради Роздільнянської району Одеської Області (державний акт серії ЯБ №897274 від 16.03.2006р.). Разом з тим, відповідно до облікового листа №34 тракториста-машиніста за травень 2015 року на вказаному масиві був засіяний соняшник. Відповідно до облікового листа №60 тракториста машиніста за липень 2016 року на вказаному масиві була засіяна озима пшениця. Це, окрім іншого, свідчить про те, що ґрунт на момент посадки не міг бути заражений збудником бактеріального раку винограду, оскільки на вказаному полі вирощували зернові та олійні культури.

Позивач вказує, що для підтвердження розміру витрат позивачем було надано детальні розрахунки по 2017, 2018 та 2019 роках з конкретним зазначенням кожної статті видатків, а місцерозташування винограднику, на який списувались ТМЦ та водились роботи вказано в відповідних первинних документах.

У запереченнях на відповідь на відзив відповідач посилається на ті самі обставини, що і у відзиві на позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 175 Господарського процесуального кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.11.2016р. між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу №516 відповідно до умов якого відповідач продав позивачу саджанці винограду, привиті на филоксероустойчивий подвой сору Мускат ГГамбурзький у кількості 7000шт. на загальну суму 280000,00грн. згідно Специфікації, яка є невідємною частино договору.

Судом встановлено та не заперечується учасниками справи, що разом із товаром позивачу було надано сортове свідоцтво на садівний матеріал винограду від 24.03.2017р. яке свідчить про те, що садівний матеріал - саджанці винограду сорту Мускат Гамбурзький у кількості 7000шт. відповідає категорії та товарної якості згідно вимог стандартів ДСТУ 4390:2005.

24.03.2017р. між сторонами був підписаний та скріплений печатками акт прийому-передачі товару відповідно до якого позивач підтвердив, що відповідач виконав договір купівлі-продажу №5/16 від 22.11.2016р. у повному обсязі. Позивач підтвердив, що придбаний за договором купівлі-продажу №5/16 від 22.11.2016р. товар був особисто покупцем перевірений на якість, яка відповідає обов`язковим нормативним вимогам, діючим в Україні у тому числі ДСТУ 4390:2005 Саджанці винограду та чубуки виноградної лози .

Крім того у п. 2 акту прийому-передачі товару від 24.03.2017р. вказано, що претензії до якості товару у покупця до продавця відсутні.

Однак, в квітні 2019 року працівниками позивача візуально бyло виявлено захворювання насаджень винограду та запрошено представника ННЦ ІВіВ ім. В.Є. Таїрова для огляду насаджень листом №33 ві 23.04.2019р. В результаті обстеження виноградних насаджень на сорті Мускат Гамбурський фахівцями було виявлено високий відсоток ураженості виноградних рослин збудником бактеріального раку Rhizobium vitis (приблизно 70 %), про що було складено відповідний акт №1/2 від 24.04.2019р. Листом №191 від 25.04.2019 року ННЦ ІВіВ ім. В.Є. Таїрова було повідомлено позивача, що заражені саджанці винограду неможливо вилікувати. В результаті проведених лабораторних досліджень було встановлено, що пухлини з виноградних кущів, які були виявлені під час огляду дійсно заражені збудником бактеріального раку винограду, про що було складено відповідний протокол лабораторних випробувань №221/534-538-19-в від 11.06.2019р. фахівцями ННЦ ІВіВ ім. В.Є. Таїрова .

Загальна площа насадженого винограднику складає 20,80га про що свідчить акт посадки виноградних насаджень позивача на території Лиманської селищної ради 06.11.2017р. Для закладення вказаного винограднику було придбано 14490 саджанців, що підтверджується відповідними договорами купівлі-продажу, актом посадки. У відповідача позивач придбав 7000 саджанців. Таким чином витрати на посадку, догляд за виноградом, який був придбаний у відповідача складає 16,87% від загальних витрат на вказаний виноградник. Позивачем у 2017р. на посадку та догляд за вказаним виноградником були понесені витрати у сумі 917607,30грн., у 2018р. - 1303552,55грн., у 2019р. станом на 31.05.2019р. - 499192,70грн.

Таким чином, як вказує позивач ним були понесені витрати у сумі 2270352,55грн. На виноград, придбаний у відповідача витрати складають 458923,47грн. Позивачем були понесені збитки у сумі 280000,00грн. (вартість саджанців)+458923,47грн. (витрати на посадку та догляд за саджанцями)=738923,47грн.

Позивач зазначає, що враховуючи той факт, що вказане захворювання невиліковне, позивач буде змушений викорчовувати вказаний виноградник та закласти його в іншому місці. Таким чином позивач понесе додаткові витрати по викорчовуванню винограднику та закладці нового масиву в іншому місті.

Позивач стверджує, що враховуючи наведені доводи та висновки досліджень, причиною захворювання винограду стало зараженість саджанців винограду, які були придбані у відповідача.

Відповідно до ст.22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є зокрема втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та шкодою потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.

Судом встановлено, що позивачем були придбані садженці винограду сорту Мускат Гамбурзький не тільки у відповідача, а й у інших постачальників, що підтверджується наданими позивачем поясненнями та документами, які свідчать про те, що позивачем були придбані саджанці винограду сорту Мускат Гамбурзький у кількості 9982шт., а натомість у відповідача було придбано 7000шт.

З наданої до позовної заяви копії акту обстеження виноградних насаджень №1/2 від 24.04.2019р. вбачається, що в результаті обстеження виноградних насаджень на сорту Мускат Гамбурзький було виявлено високий відсоток ураженості виноградних рослин збудником бактеріального раку.

Однак у вказаному акті відсутні посилання на те, що відібрані зразки саджанців сорту Мускат Гамбурзький були придбані у відповідача, а зазачено, що виноградний матеріал було відібрано для дослідження.

А як вже зазачалося вище, позивачем були придбані саджанці зазначеного сорту і у інших постачальників.

Позивачем не доведено, що саме саджанці відповідача, а не будь-якого іншого підприємства або саджанці невідомого взагалі походження, уражені на момент поставки та стали джерелом зараження виноградників сорту Мускатт Гамбурзький позивача.

Посилання позивача на протокол лабораторних випробувань Національного наукового центру Інститут виноградарства і виноробства ім. В.Є. Таїрова №221/534-538-19-в від 11.06.2019р. судовм до уваги не приймається, оскільки з протоколу лабораторних досліджень №221/534-538-19-в від 11.06.2019р., вбачається, що з п`яти об`єктів випробувань лише у трьох було виявлено збудник бактеріального раку, однак, у протоколі не зазначено виноградні лози якого сорту чи сортів були відібрані, у якої кількості були відібрані зразки та не зазначена локація кущів на 22,8га, з яких були відібрані зразки.

Крім того суд зазначає, що позивачем, у 2018 році був здійснений ремонт насаджень винограду шляхом підсадки відповідно до актів від 01.04.2018р., від 01.06.2018р., а саме: актом від 01.04.2018р. є акт про інвентаризацію посадки молодого винограду на площі 22,8га на території Лиманської селищної ради, відповідно до якого виключно співробітниками позивача було обстежено земельну ділянку під посадкою винограду 2017 року та виявлено пошкоджені та непригідні саджанці у кількості 1860шт.

Однак в даному акті відсутня будь-яка ідентифікація та локація пошкоджених та не пригідних саджанців. З урахуванням того, що в акті посадки виноградних насаджень позивачем на території Лиманської селищної ради від 06.11.2017р. було зазначено про посадку 39625шт. саджанців на площі 22,8га, а у відповідача було придбано лише 7000шт. саджанців у зв`язку з чим є незрозумілим які саме саджанці були пошкоджені та де саме на 22,8га вони розміщувались; актом від 01.06.2018р. є акт позивача про ремонт посадки молодого винограду на площі 22,8га на території Лиманської селищної ради, відповідно до якого виключно співробітниками позивача було підтверджено, що була проведена посадка (ремонт) саджанців винограду у кількості 1860шт. на площі 22,8га. Однак в акті не зазначено, які саме сорти виноградних саджанців були висаджені, у кого вони були придбані, яким документом підтверджена якість таких саджанців, де саме на 22,8га вони були висаджені.

Суд не приймає до уваги доводи позивача про те, що якість поставленого відповідачем в 2017р. садивного матеріалу сорту Мускат Гамбурзький не відповідає вимогам ДСТУ 4390:2005, оскільки поставлені саджанці були заражені бактеріальним раком, який є вірусним захворюванням бактеріального походження.

Як встановлено судом, на момент реалізації позивачу виноградних саджанців сорту Мускат Гамбурзький діяв ДСТУ 4390:2005, відповідно до якого видавалося сортове свідоцтво, а також здійснювалося приймання-передача виноградних саджанців за кількістю та якістю. ДСТУ 4390:2005 визначено, що бактеріальний рак визначають візуально. Саджанець вважаеться ураженим при наявності пухлини на будь-якій частині саджанця. При прийманні продукції жодних претензій відносно якості посадкового матеріалу з боку позивача не було. Більш того позивач, підписанням акту прийому-передачі підтвердив відповідність саджанців відповідача вимогам не лише ДСТУ 4390:2005, а й усім обов`язковим нормативним вимогам, діючим в Україні. Позивач не надав документального підтвердження того, що на дату підписання накладної та акту прийому- передачі, за яким відповідач поставив позивачу саджанці винограду сорту Мускат Гамбурзький в кількості 7000шт., в яких виявлено бактеріальний рак.

Крім того в матеріалах справи міститься копія адвокатського запиту відповідача директору Національного наукового центру Інституту виноградарства і виноробства ім. В.Є. Таїрова в якому адвокат з метою надання правової допомоги щодо оспорювання питань пов`язаних з поставкою неякісних виноградних саджанців. У відповідь на адвокатський запит, Національний науковий центр Інституту виноградарства і виноробства ім. В.Є. Таїрова надав відповідь в якому повідомив зокрема про те, що посадковий матеріал винограду не є єдиним джерелом інфікування збудником бактеріального раку винограду, санітарний стан грунту може також впливати на зараженість бактеріальним раком, бактеріальний рак можна виявити візуально лише у разі утворення зовнішніх симптомів, пухлин. Латентне (приховане) ураження, тобто наявність бактерії у тканині без утворення пухлин виявити візуально не можливо, виноградні насадження, хворі на бактеріальний рак, розташовані на ділянках поблизу здорового насадження можуть бути джерелом інфекції, особливо у разі одних і тих самих інструментів для обрізання та знарядь обробітку на ділянках.

Крім того у вказаному листі Національного наукового центру Інституту виноградарства і виноробства ім. В.Є. Таїрова зазначено, що агробактерії-збуднику бактеріального раку притаманна сезонна міграція саме внаслідок цієї міграції практично неможлива наявність здорового грунту у зв`язку з чим найкращим вважається висаджувати виноградні саджанці через 10 років вирощування зернових культур.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а тому стягнення збитків з відповдіача є неправомірним.

Суд зазначає, що на момент реалізації виноградних саджанців сорту Мускат Гамбурзький діяли ДСТУ 4390:2005, відповідно до якого видавалося сортове свідоцтво, а також здійснювалося приймання-передача виноградних саджанців за кількістю та якістю. Пунктом 9.9.3 ДСТУ 4390:2005 визначено, що бактеріальний рак визначають візуально, саджанець вважається ураженим при наявності пухлини на будь-якій частині саджанця, при прийманні продукції ніяких претензій відносно якості посадкового матеріалу внаслідок огляду з боку позивача не було. На дату підписання акту прийому-передачі від 24.03.2017р., за яким відповідач поставив позивачу саджанці винограду сорту Виноград Гамбурзький у кількості 7000шт., позивач був жодним чином не обмежений у діях та мав можливість перевірити як візуально, так і лабораторним методом наявність уражень виноградних саджанців бактеріальним раком. З урахуванням того, що саджанці виноградні у кількості 7000шт. були прийняті від відповідача без зауважень, як до кількості так і до якості, то можна дійти висновку, що позивач вжив усіх необхідних заходів задля перевірки якості поставлених відповідачем саджанців, та підписанням акту приймання-передачі від 24.03.2017р. підтвердив, що якість товару відповідає нормативним вимогам, діючим в Україні, що свідчить про відсутність зараження товару відповідача бактеріальним раком у момент його передачі позивачу.

Під час розгляду справи позивачем не надано належних доказів спричинення відповідачем збитків поставкою неякісного товару, а саме садженців винограду сорту Мускат Гамбурзький у кількості 7000шт.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

Однак позивачем в обґрунтування своєї позиції не надано до суду висновків експертизи яка б підтвердила, що садженці винограду сорту Мускат Гамбурзький, що був придбаний у позивача за договором купівлі-продажу №516 від 22.11.2016р. були заражені бактеріальним раком.

Крім того, під час розгляду справи позивачем не було заявлене клопотання про призначення судової експертизи для встановлення або спростування вказаного факту.

Відповідно до ст.3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є зокрема справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю КОЛОС до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Виноград-Одеса про стягнення 738923,47грн. збитків, необґрунтовані, не підтверджені матеріалами справи та задоволенню не підлягають.

Щодо розподілу судових витрат слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Статтею 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судові витрати по сплаті судового збору у сумі 11083,86грн. покладаються на позивача відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач просить стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу у сумі 10000,00грн.

Згідно ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Однак в підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу відповідачем не надано доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена відповідачем у сумі 10000,00грн.

Крім того в матеріалах справи відсутній детальний розрахунок наданих послуг.

Враховуючи ненадання доказів в підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу, витрати відповідача на професійну правничу допомогу у сумі 10000,00грн. не підлягають стягненню з позивача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 86, 129, ст.ст. 232-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. У позові Товариства з обмеженою відповідальністю КОЛОС до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Виноград-Одеса про стягнення 738923,47грн. - відмовити у повному обсязі.

2. Судові витрати у сумі 11083,86грн. покласти на позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю КОЛОС .

Повне рішення складено 12 березня 2020 р.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.В. Степанова