Справа № 761/35638/17
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" січня 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючої судді Яровенко Н. О.,
при секретарі Локотковій І.С.,
за участі сторін:
представника позивача Шмагаревська Г.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Вістекс Компані про відшкодування шкоди, заданої майну
в с т а н о в и в :
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ ВістексКомпані та КП Керуюча компанія Благоустрій про солідарне стягнення матеріальної шкоди на користь позивача в сумі 14 330,00 гривень, а також витрати а послуги адвоката. Стягнути солідарно з ТОВ ВістексКомпані та КП Керуюча компанія Благоустрій суму моральної шкоди у розмірі 7 000,00 гривень завдану пошкодженням майна.
05 липня 2019 року представник позивача подала позовну заяву про відшкодування шкоди (уточнену, в якій просила стягнути з ТОВ ВістексКомпані на користь позивача майнову шкоду в розмірі 14 330,00 гривень, а також витрати на правову допомогу у розмірі 10 000,00 гривень. Стягнути з ТОВ ВістексКомпані на користь позивача моральну шкоду у розмірі 7 000,00 гривень.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 10 березня 2017 позивач придбав причіп - ПГ-02Б. 07 квітня 2017 року, за адресою: вул. Вершигори, буд. 1, в місті Києві , транспортний засіб було демонтовано та перевезено на зберігання до ТОВ ВістексКомпані , яке розташоване за адресою: вул. Вершигори, буд. 9 в місті Києві. Під час демонтажу транспортного засобу жодних недоліків виявлено не було, що підтверджується актом демонтажу МАФ (ТС). 17 травня 2017 року, під час передачі транспортного засобу, між ОСОБА_1 та представником ТОВ ВістексКомпані , а саме директором ОСОБА_2 було підписано Акт приймання-передачі транспортного засобу ПГ-02Б, з примітками, зауваженнями та зобов`язаннями компенсувати витрати пов`язані з усуненням недоліків, які були виявлені та сталися з вини ТОВ ВістексКомпані при отриманні транспортного засобу. А саме при отриманні транспортного засобу виявлено відсутність колес (металеві диски з покришками КІЗ), відсутній причепний пристрій, ліва бокова стінка розмальована фарбою, деформовано частину лівої стінки, деформовано частину даху, порушено герметичність стику між стіною та дахом, нижня частина дверей деформована на 3 см. Чим було завдано не тільки матеріальної, а й моральної шкоди позивачу. 21 вересня 2017 та 04 вересня 2017 року позивачем листом було надіслано претензію до ТОВ ВістексКомпані , за адресою його місця розташування, а саме по вулиці Саксаганського , буд. 1 в місті Києві . Станм на 27 вересня 2017 року відповіді не було отримано.
Представник позивача в судовому засідання позовні вимоги підтримала в повному обсязі, наполягала на їх задоволення з підстав викладених у позовній заяві та доказів, які містяться в матеріалах справи.
Представник відповідача ТОВ ВістексКомпані в судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином, про причини неявки су не повідомив.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 06 листопада 2017 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків.
06 грудня 2017 року представником позивача на виконання вимог ухвали суду від 06 листопада 2017 року було надано оригінал квитанції про сплату судового збору.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 14 грудня 2017 року відкрито провадження по справ та призначено до розгляду в судове засідання.
05 липня 2018 року представником позивача ОСОБА_3 було подано до суду уточнену позовну заяву про відшкодування шкоди, з якої вбачається, що відповідачем по справі є ТОВ ВістексКомпані .
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 25 липня 2018 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ВістексКомпані про відшкодування матеріальної та майнової шкоди передано за підсудністю до Дніпровського районного суду м. Києва.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 29 серпня 2018 року відмовлено у прийнятті до провадження вище вказаної цивільної справи.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 21 лютого 2019 року повернуто цивільну справу за підсудністю до Дніпровського районного суду м. Києва, згідно ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 25 липня 2018 року для розгляду по суті.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 21 січня 2020 року поновлено судовий розгляд для з`ясування питання щодо повноважень виконавця ремонтно-відновлювальних робіт.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно оцінивши наявні докази в їх сукупності, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
З пояснень та матеріалів справи вбачається, що 10 березня 2017 року позивачем було придбано транспортний засіб - причіп ПН - 02Б торгівельний павільйон, відповідно до акту приймання - передачі серії ТОВ № 513065. (а.с.9).
07 квітня 2017 року було складено акт проведення демонтажу відповідно до якого, ТОВ ВістексКомпані за адресою: м. Київ, вул. Вершигори, 1, було проведено демонтаж МАФу (ТС) металевої конструкції за участю членів комісії КП Керуюча компанія Благоустрій : ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Та відповідно до даного акту Директор КП Керуюча компанія Благоустрій передав МАФ (ТС) на зберігання, а ОСОБА_2 прийняв на зберігання вище зазначений МАФ (ТС). (а.с. 10).
10 травня 2017 року позивач оплатив платіж по рахунку - фактури № 231 за демонтаж, знесення та транспортні послуги на загальну суму 9 600,00 гривень. (а.с. 12).
17 травня 2017 року було складено та підписано акт приймання-передачі засобу ПГ - 02Б між ТОВ ВістексКомпані в особі представника ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відповідно до якого в примітках та зауваженнях зазначено: відсутні колеса (металеві диски з покришками R13), відсутній причепний пристрій, ліва бокова стінка розмальована фарбою, деформовано частину лівої стінки, деформовано частину даху, порушено герметичність стику між стіною та дахом, нижня частина дверей деформормована на 3 см. Крім цього, в даному акті зазначено, що сторона яка передає транспортний засіб зобов`язується компенсувати стороні, що приймає транспортний засіб, витрати з усунення недоліків, що сталися з вини сторони, що передає транспортний засіб. (а.с. 13).
На підставі акту приймання передачі засобу ПГ - 02Б від 17 травня 2017 року, позивачем на адресу ТОВ Вістекс Компані було направлено претензійний лист, відповідно до якого, позивачем було повідомлено про всі події, що відбулися та безпосередньо із посиланням на акт від 17 травня 2017 року. (а.с.4).
Згідно пунктів 8 та 9 частини 2 статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, а також відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Відповідно до частини другої статті 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, а отже, підставою цивільно-правової відповідальності як обов`язку відшкодувати шкоду є заподіяння майнової шкоди.
Зобов`язання із заподіяння шкоди - це правовідношення, у силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування заподіяної шкоди, а інша сторона (боржник) зобов`язана відшкодувати заподіяну шкоду в повному розмірі.
Загальні положення про відшкодування заподіяної майнової шкоди закріплені в нормах статті 1166 ЦК України.
Відповідно до ч.1ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 ЦК України необхідно довести такі факти:
а) неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії.
б) наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки ст. 22 ЦК України).
в) причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.
г) вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.
У п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди роз`яснено, що при визначенні розміру відшкодування шкоди, заподіяної майну, незалежно від форм власності судам слід враховувати, що відшкодування шкоди шляхом покладення на відповідальну за неї особу обов`язку надати річ того ж роду і якості, виправити пошкоджену річ, іншим шляхом відновити попереднє становище в натурі, застосовується, якщо за обставинами справи цей спосіб відшкодування шкоди можливий. Коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб виправити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювача шкоди. Як при відшкодуванні в натурі, так і при відшкодуванні заподіяних збитків грішми потерпілому на його вимогу відшкодовуються неодержані доходи у зв`язку з заподіянням шкоди майну.
Крім цього, відповідно до ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
При цьому обов`язок щодо обґрунтованості та доведеності розміру збитків покладається на позивача.
Відповідно до ст. 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
У пункті 11 постанови від 18 грудня 2009 року № 14 Про судове рішення у цивільній справі Пленум Верховного Суду України роз`яснив, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог.
Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 статті 81 ЦПК України). Оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (частини перша та друга статті 1 ЦПК України), то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, N 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Відповідно до ст.ст. 76-80 ЦПК України, вказані обставини підлягають встановленню на підставі належних та допустимих доказів, які оцінюються самостійно судом в їх сукупності.
До істотних обставин, що підлягають з`ясуванню судом та доведенню сторонами у такому спорі, є наявність всіх сукупних елементів складу цивільного правопорушення; при цьому позивач зобов`язаний довести протиправність поведінки відповідача, розмір заподіяної шкоди, причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 89 ЦПК України).
Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право на справедливий суд, зокрема кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
На підтвердження своїх вимог позивач надав до суду акт здачі-приймання ремонтно-відновлювальних робіт транспортного засобу (причіп ПГ-02 Б), який був складений на виконання умов договору між Замовником та виконавцем Про проведення ремонтно-відновлюваних робіт ТЗ та підписаний виконавцем ОСОБА_6 та замовником ОСОБА_1 .
Як вбачається з даного акту були проведені наступні роботи: придбання 2- сталевих дисків R-14 та 2-х гумових покришок R-14, проведення робіт з шиномонтажу та встановлення на ТЗ вартістю 1800 гривень, придбання причіпного пристрою та встановлення його на ТЗ вартістю 750 гривень, демонтаж зіпсованих панелей лівої стіни (3 шт.), даху (2 шт.) та дверей (1 шт.) вартістю 1 440 гривень, виготовлення нових панелей для стіни (3 шт.), даху (2 шт.) та дверей (1шт.) вартістю 7 200 гривень, монтаж нових панелей на стіну, дах та двері вартістю 1920 гривень, проведення робіт з герметизації стиків вартістю 740 гривень та транспортні витрати вартістю 480 гривень, а всього вартість визе перелічених робіт складає 14 330,00 гривень.
Судом встановлено, що відповідачем ТОВ Вістекс Компані було заподіяно позивачу майнову шкоду, що зокрема, підтверджується актом приймання-передачі транспортного засобу ПГ - 02Б від 17 травня 2017 року, в якому зазначений перелік зауважень щодо вище зазначеного транспортного засобу. Крім того, під час демонтажу металевого МАФу (ТЗ) в акті від 07 квітня 2017 року в графі: примітки будь - яких зауважень щодо зовнішнього вигляду транспортного засобу не було зазначено та під час судового розгляду відповідачем дана обставина спростована не була. Однак до наданого акту здачі-приймання ремонтно-відновлювальних робіт транспортного засобу (причіп ПГ-02Б) суд ставиться критично, оскільки з останнього не можливо встановити чи були заподіяні відповідачем ТОВ Вістекс Компані реальні збитки майну позивача на суму зазначену в акті - 14 330,00 гривень. З акту вбачається, що згідно умов договору між замовником та виконавцем Про проведення ремонтно-відновлювальних робіт ТЗ сторони підписаний даний акт, однак в матеріалах справи відсутній примірник даного договору у зв`язку з чим неможливо встановити повноваження виконавця ремонтно-відновлювальних робіт.
Окрім цього, матеріали справи не містять будь - яких підтверджень щодо сплати позивачем зазначеної суми коштів в розмірі 14 330,00 гривень на проведення ремонтно-відновлюваних робіт ТЗ ПГ-02Б.
З огляду на викладене суд приходить до висновку про недоведеність позовних вимог в частині стягнення майнової шкоди, оскільки судом не встановлено, а позивачем не доведено наявності протиправних дій відповідача та завдання ним шкоди шляхом пошкодження належного позивачу майна та розмір збитків; не доведено наявності причинного зв`язку між протиправною поведінкою відповідача та настанням шкоди; вини завдавача шкоди.
Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.
За правилами ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди , під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб". Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Разом з тим, позивач не надав суду докази, які б свідчили про те, про характер, обсяг та тривалість страждань, яких зазнав позивач у зв`язку із завданою шкодою, у зв`язку із чим суд вважає за необхідне в задоволенні вимоги про стягнення моральної шкоди відмовити.
На основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст. ст.11, 15-16, 22, 977, 1166, 1167, 1192 ЦК України, ст.ст. 2, 3-13, 27, 43, 49, 76, 81-83, 89, 95, 133, 141, 223, 247, 258-259, 263-265, 268, 354ЦПК України суд, -
у х в а л и в:
В позові ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Вістекс Компані про відшкодування шкоди, заданої майну відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 31 січня 2020 року.
Дані сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП невідомий, адреса проживання: АДРЕСА_3 ;
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю Вістекс Компані , ЄДРПОУ 41055559, місцезнаходження: місто Фастів, вулиця Шевченка, 29.
Суддя Н.О. Яровенко
Суд | Дніпровський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 21.01.2020 |
Оприлюднено | 13.03.2020 |
Номер документу | 88153913 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Дніпровський районний суд міста Києва
Яровенко Н. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні