Постанова

від 25.02.2020 по справі 521/3343/19

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/3887/20

Номер справи місцевого суду: 521/3343/19

Головуючий у першій інстанції Поліщук І. О.

Доповідач Таварткіладзе О. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.02.2020 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Таварткіладзе О.М.,

суддів: Заїкіна А.П., Погорєлової С.О.,

за участю секретаря судового засідання: Томашевської К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 19 серпня 2019 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини ,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі в розмірі 16 000 грн., щомісячно, до його повноліття, мотивуючи це тим, що з відповідачем по справі перебувала у зареєстрованому шлюбі, який 31.05.2007 року було розірвано, про що в Книзі реєстрації розірвань шлюбів зроблено відповідний актовий запис за № 215 від 2007 року. Від даного шлюбу мають сина - ОСОБА_3 , який проживає з позивачкою, знаходиться на її утриманні та піклуванні. В останні роки відповідач утриманням та вихованням дитини не цікавиться, аліменти не платить. Позивач зазначає, що батько дитини є засновником та керівником підприємста, має нерухоме та рухоме майно, яке дає додатковий стабільний дохід, а тому має можливість сплачувати аліменти у заявленому розмірі.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 19 серпня 2019 року позов ОСОБА_1 задовлено частково, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі в розмірі 6000 (шість тисяч) гривень щомісячно, до його повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 . В решті позову - відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали апеляційні скарги, в яких просять:

* ОСОБА_1 - рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 19 серпня 2019 року змінити та стягнути з ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у твердій грошовій сумі 16 000 грн. щомісячно , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права;

* ОСОБА_2 - рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 19 серпня 2019 року змінити та стягнути з нього на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у твердій грошовій сумі 1 500 грн. щомісячно , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційних скарг та заперечень на них, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення в межах позовної заяви та доводів апеляційних скарг, судова колегія вважає, що апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення на таких підставах.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Згідно ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права, з дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Зазначеним вимогам рішення суду відповідає.

Задовольняючи позов частково та стягуючи з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання неповлітньої динити у розмірі 6 000 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття, суд першої інстанції виходив з того, що такий розмір аліментів найкраще відповідає балансу між матеріальним станом та рівнем забезпеченості відповідача та інтересами дитини в частині забезпечення її соціального, фізичного та духовного розвитку з урахуванням рівня доходу матері дитини, з якою остання мешкає.

Судова колегія погоджується з таким висновком районного суду.

Судом встановлено, з матеріалів справи вбачається, що:

- 06.03.2006 року у шлюбі між сторонами, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 народилася дитина - ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 23.03.2006 року;

- 31.05.2007 року вищевказаний шлюб розірвано, про що в Книзі реєстрації розірвань шлюбів зроблено відповідний актовий запис за № 215 від 2007 року (копія свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 від 22.03.2013 року);

- дитина постійно проживає разом з матір`ю;

- відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) є власником квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 32,6 квадратних метрів та квартири яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 86,1 квадратних метрів;

- згідно з Довідкою №31/15-1815 Регіонального сервісного центру в Одеській області Міністерства Внутрішніх Справ України вбачається, що за даними ЄДР НАІС МВС та облікових даних Регіонального сервісного центру МВС в Одеській області станом на 26.03.2019 року на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 зареєстровано наступні транспортні засоби: автомобіль PORSCHE BOXSTER 1999 року випуску; автомобіль VOLKSWAGEN 1981 року випуску; автомобіль ЗАЗ 965А 1968 року випуску.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 заперечує, що колись на праві власності мав автомобіль VOLKSWAGEN, вважає що Регіональний сервісний центр помилково направив до суду вказану інформацію. Крім того, вказував, що ПМП Валентина майже не мало прибутку в останні роки і він звільнився з посади керівника даного підприємства та працює кур`єром з середнім окладом 1-е півріччя 2019 року 3359,26 грн. на місяць. Крім того зазначає, що він отримує пенсію за інвалідністю 1510 грн. на місяць і більше доходів немає. Зареєстровані на його ім`я автомобілі ЗАЗ 1968 року випуску та Порше 1999 року випуску не находу , квартиру по АДРЕСА_2 він продав у 2016 році за 148 899,16 грн., а в іншій квартирі по АДРЕСА_1 проживає теща відповідача.

Судова колегія виходить з такого.

Відповідно до статті 141 СК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно зі статтею 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Статтею 180 СК України встановлений обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Частинами першою-третьою статті 181 СК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Частиною 1 ст.189 цього Кодексу батькам надано право укласти договір про сплату аліментів на дитину, умови якого (про розмір аліментів, строки їх виплати тощо) не повинні порушувати її права. При цьому розмір аліментів сторони визначають за домовленістю між собою, але за жодних обставин він не може бути меншим від передбаченого у ч.2 ст.182 СК України.

В пукті17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів роз`яснено, що за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Згідно з ч.3 ст.181 СК аліменти на дитину присуджуються зокрема в твердій грошовій сумі (ст.184 СК) і виплачуються щомісячно.

Статтею 187 СК України передбачено один із способів добровільного виконання батьками свого обов`язку утримувати дитину, це відрахування аліментів за ініціативою платника. У цьому випадку платникові надано право самому визначати розмір аліментів, а також строк, протягом якого має проводитися відрахування аліментів з його заробітної плати, пенсії чи стипендії.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не надав суду належних доказів про те, що до звернення позивача до суду з позовом про стягнення аліментів на утримання дитини, він приймав участь в утриманні дитини, внаслідок чого є підстави для висновку, що позивачка скористалася своїм правом заявивши вимоги про стягнення аліментів та відмова в цьому праві за таких обставин не допускається.

Відповідно до вимог статей 181, 182, 183 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. При визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, інші обставини, що мають істотне значення.

Судом досліджено та встановлено, що у власності відповідача ОСОБА_2 перебувають об`єкти нерухомого та рухомого майна, що він є засновником приватного підприємства, має достатній дохід, що дозволяє йому виїздити за кордон до туристичних міст, відвідувати розважальні заклади, ресторани, платні пляжі, користуватися автомобілями.

Виходячи з встановлених обставин, суд задовольнив заявлені вимоги частково та стягнув аліменти у розмірі 6 000 грн. щомісячно, визначивши, що такий розмір аліментів найкраще відповідає балансу інтересам дитини, яка проживає разом з матір`ю, врахувавши розмір доходу останньої та матеріальний стан та рівень забезпеченості відповідача.

Будь-яких належних допустимих та достатніх доказів на підтвердження обставин, якими відповідач обґрунтовує свою незгоду з розміром аліментів визначеного судом у розмірі 6 000 грн. та які б спростовували би обґрунтованість висновку суду першої інстанції до апеляційної скарги не надано.

Доводи апеляційної скарги, що прибуток ПМП Валентина , в якому на час звернення до суду з позовом, одним з учасників був ОСОБА_2 складав за 2016 рік - 33900 грн., за 2017 рік - 35 400 грн., за 2018 рік - 37 300 грн. не можуть бути взятими до уваги, оскільки на підтвердження вказаних обставин, відповідачем надано копію довідки за підписом самого відповідача, яка ним же і завірена. З копії цієї довідки незрозуміло до кого вона адресована і у зв`язку з чим (а. с. 179).

Крім того дана інформація не впливає на висновок районного суду, оскільки згідно з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб -платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків вбачається, що у 2018 році, що передував зверненню позивача до суду у лютому 2019 року з позовом про стягнення аліментів, відповідач отримував у ПМП Валентина не лише зарплату, а і дохід від надання майна в лізинг (надання лізингодавцем у виключне користування на визначений термін лізингоодержувачу майна за певну орендну плату в строкове користування) у розмірі 500 грн. за 2 -й квартал і 1500 грн. за 3-й квартал 2018 року.

Крім того ОСОБА_2 отримав у 2 кварталі 2018 року від ПМП Валентина в якості поворотньої фінансової допомоги 400 219,01 грн., а у 3-му кварталі 2018 року - 1 373 768,20 грн.. а всього на суму 1 773 987,21 грн. (а. с. 88).

Дані обставини, які офіційно враховані в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків щодо ОСОБА_2 останнім у встановленому порядку під час розгляду справи в районному суді не спростовані. Не надано ОСОБА_2 належних і достатніх доказів на спростування вказаних обставин і в суді апеляційної інстанції.

Крім того, суд першої інстанції вірно врахував довідку Головного центру обробки спеціальної інформації на №521/3343/18/7044/19-Вх від 14.03.2019 року щодо перетинання громадянином ОСОБА_2 державного кордону України у період з 27.03.2014 року по 27.03.2019 року, відповідно до якої ОСОБА_2 за вказаний період часу, а саме з 02.08.2017 року по 11.12.2018 року три рази перетинав державний кордон у наступних напрямках: - Кучурган; - Київ-Барселона; - Одеса-Дубаї.

Посилання відповідача, що дані поїздки оплачував батько його дружини ОСОБА_4 не можуть бути взятими до уваги, оскільки обставини оплати поїздок відповідача його тестем не підтверджені належнимі допустимим доказами (квитанції, платіжні доручення, прибутковий касовий ордер у разі оплати туристичних послуг готівковим розрахунком).

Враховуючи наведене, немає підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_2 відносно зміни рішення суду першої інстанції в частині розміру стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина з 6 000 грн. щомісячно до 1 500 грн.

Крім того, апеляційний суд враховуючи розмір доведеного доходу позивача ОСОБА_1 у вигляді отримуваної нею заробітної плати, яка за вирахуванням податків та обов`язкових платежів становить в середньому близько 18 000 грн. та виходячи з вимог закону щодо рівності обов`язків батьків щодо утримання дитини, вважає, що суд першої інстанції обгрунтовано визначив розмір стягнення аліментів з відповідача на утримання дитини у розмірі 6 000 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Крім того, виходячи з обставин справи, розмір аліментів визначний судом є необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 висновку суду першої інстанції щодо визначеного розміру аліментів на утримання дитини, не спростовують.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання дитини в твердій грошовій сумі - 6 000 гривень.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення ( Серявін та інші проти України (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04).

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи, які є підставою для скасування (зміни) рішення, не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, внаслідок чого апеляційні скарги задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381, 383 ЦПК України, Одеський апеляційний суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 19 серпня 2019 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення складено: 11.03.2020 року.

Головуючий О.М. Таварткіладзе

Судді: А.П. Заїкін

С.О. Погорєлова