Ухвала

від 26.02.2020 по справі 324/2102/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

26 лютого 2020 року

м. Київ

справа № 324/2102/16-ц

провадження № 61-3406ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Журавель В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , на постанову Запорізького апеляційного суду від 14 січня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_3 , правонаступником якого є ОСОБА_4 , до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів,

встановив:

У листопаді 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів.

Позов мотивований тим, що 09 жовтня 2014 року між ним та ОСОБА_1 виникла домовленість про те, що остання продала, а він купив належну ОСОБА_1 на праві власності земельну ділянку в розмірі 5,2413 га, розташовану на території Чубарівської сільської ради Пологівського району Запорізької області.

Договір купівлі-продажу був оформлений у простій письмовій формі у зв`язку з тим, що на момент укладення договору в Україні діяв мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення.

Під час укладення договору купівлі-продажу відповідач запевнила його, що після скасування мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення вони звернуться до нотаріуса для його нотаріального посвідчення договору.

На виконання домовленості він передав ОСОБА_1 обумовлену договором суму у розмірі 7 860 доларів США, що станом на 19 жовтня 2016 року за курсом обміну становить 204 360 грн, на підтвердження чого відповідач підписала акт прийому-передачі від 09 жовтня 2014 року та передала йому Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЗП №164839, виданий 10 квітня 2007 року Пологівським районним відділом земельних ресурсів.

Йому стало відомо, що у газеті Пологівські вісті №36(12108) за 08 вересня 2016 року у розділі Вважати недійсними надрукована інформація про втрату Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЗП №164839, виданого 10 квітня 2007 року Пологівським районним відділом земельних ресурсів.

Вважає, що ОСОБА_1 намагається отримати дублікат зазначеного державного акту, оскільки вважає земельну ділянку своєю власністю.

Укладений між ними договір відповідно до частини другої статті 215 ЦК України є нікчемним в силу закону, а тому грошові кошти, отримані відповідачем від нього на підставі нікчемного правочину є безпідставно набутими та підлягають поверненню.

Відповідач у добровільному порядку повертати безпідставно отримані грошові кошти відмовляється.

На підставі зазначеного просив стягнути зі ОСОБА_1 на його користь безпідставно одержані кошти у сумі 7 860 доларів США, що станом на 19 жовтня 2016 року становить 204 360 грн.

Рішенням Пологівського районного суду Запорізької області від 19 грудня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 14 січня 2020 року рішення Пологівського районного суду Запорізької області від 19 грудня 2018 року скасовано і ухвалено нове рішення про задоволення позову.

Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 як спадкоємця ОСОБА_3 безпідставно одержані кошти у сумі 7 860 доларів США, що станом на 19 жовтня 2016 року еквівалентно 204 360 грн.

19 лютого 2020 року ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2 подала касаційну скаргу на постанову Запорізького апеляційного суду від 14 січня 2020 року, у якій заявник, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржене судове рішення і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, у якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Ціна позову у цій справі становить 204 360 грн, яка станом на 01 січня 2020 року не перевищує ста розмірівпрожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 102 грн * 100 = 210 200 грн).

Посилання заявника на фундаментальне значення касаційної скарги для формування єдиної правозастосовної практики та її виняткове значення для нього є безпідставними, оскільки заявником не наведено логічного обґрунтування такого твердження.

Ураховуючи те, що оскаржувані судове рішення ухвалене у малозначній справі, а випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, відсутні, у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 1 частини шостої, частиною дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ухвалив:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , на постанову Запорізького апеляційного суду від 14 січня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_3 , правонаступником якого є ОСОБА_4 , до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: В. І. Журавель

Н. О. Антоненко

М. М. Русинчук