Постанова

від 04.03.2020 по справі 921/393/18

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" березня 2020 р. Справа №921/393/18

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Желік М.Б.

судді Орищин Г.В.

Данко Л.С.

за участю секретаря судового засідання Гуньки О.П.

розглянувши апеляційну скаргу Млиновецької сільської ради Зборівського району Тернопільської області б/н від 12.11.2019 (вх. №01-05/4269/19 від 28.11.2019)

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 05.11.2019 (суддя Андрусик А.О., повний текст рішення складено 18.11.2019)

у справі №921/393/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Млинівці» , с. Млинівці Зборівського району Тернопільської області

до Млиновецької сільської ради, с. Млинівці Зборівського району Тернопільської області

про внесення змін до договорів оренди

за участю представників:

від позивача: Найчук О.Є. - адвокат

від відповідача: Майка М.Б. - адвокат (в режимі відеоконференції )

Учасникам процесу роз`яснено їх права та обов`язки, передбачені ст.ст. 35, 42, 46, Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового засідання здійснюється технічними засобами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 05.11.2019 у справі №921/393/18 позовні вимоги задоволено, внесено зміни до договору оренди землі, укладеного 21.05.2009 року між Млиновецькою сільською радою та ТзОВ «Млинівці» , зареєстрованого Зборівським відділом Тернопільської регіональної філії ДП «Центру ДЗК при Держкомземі України» , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 13 липня 2009 року за №040964900610, шляхом викладення пункту 9 Договору у наступній редакції: "п.9 Орендна плата вноситься орендарем у розмірі 3,0% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки 2669968,70грн і становить 80 099 гривень 06 копійок на рік."; внесено зміни до договору оренди землі, укладеного 21.05.2009 року між Млиновецькою сільською радою та товариством з обмеженою відповідальністю «Млинівці» , зареєстрованого Зборівським відділом Тернопільської регіональної філії ДП «Центру ДЗК при Держкомземі України» , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 13 липня 2009 року за №040964900611, шляхом викладення пункту 9 Договору у наступній редакції: «п.9. Орендна плата вноситься орендарем у розмірі 3,0% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки 212641,05грн і становить 6 379 гривень 24 копійки на рік.» ; стягнуто з Млиновецької сільської ради Зборівського району Тернопільської області на користь ТзОВ «Млинівці» 3524 грн. 00коп. в повернення сплаченого судового збору та 15858 грн. 00коп. судового збору за розгляд справи в судах апеляційної та касаційної інстанції; здійснено поворот виконання додаткового рішення Господарського суду Тернопільської області від 23.01.2019 та постанови Західного апеляційного господарського суду від 09.04.2019 у справі № 921/393/18 про стягнення з ТзОВ «Млинівці» на користь Млиновецької сільської ради Зборівського району Тернопільської області 9514 грн. 80 коп. витрат на професійну правничу допомогу: стягнено з Млиновецької сільської ради Зборівського району Тернопільської області на користь ТзОВ «Млинівці» 9514 грн. 80 коп. в повернення сплачених витрат на професійну правничу допомогу.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням скаржник звернувся до Західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Тернопільської області з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Згідно із супровідним листом Господарського суду Тернопільської області №921/393/18/740/2019 від 22.11.2019 апеляційну скаргу надіслано до Західного апеляційного господарського суду разом із матеріалами справи №921/393/18.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.11.2019 справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: Желік М.Б. - головуючий суддя, члени колегії - Орищин Г.В., Галушко Н.А.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 03.12.2019 апеляційну скаргу залишено без руху. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 23.12.2019 (після усунення недоліків апеляційної скарги) відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 22.01.2020.

Ухвалами Західного апеляційного господарського суду від 22.01.2020, 06.02.2020 розгляд справи відкладався.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 17.02.2020 розгляд справи призначено на 04.03.2020.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.03.2020 у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді Галушко Н.А. до складу колегії суддів введено суддю Мирутенка О.Л.

В судовому засіданні 04.03.2020 представник апелянта надав суду пояснення щодо вимог та доводів апеляційної скарги, просив оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Представник позивача надала суду пояснення щодо обставин справи, навела заперечення щодо вимог та доводів апеляційної скарги, просила оскаржене рішення залишити без змін.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, взявши до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, а відтак оскаржуване рішення слід залишити без змін, з огляду на наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Млинівці звернулося у жовтні 2018 року до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Млиновецької сільської ради Зборівського району Тернопільської області, про внесення змін до договорів оренди землі від 21.05.2009 (площею 3,96га за кадастровим номером 6122686000:02:001:0002 та площею 0,32га за кадастровим номером 6122686000:02:001:0003) в частині визначення орендної плати.

На обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 21.05.2009 між сторонами було укладено два договори оренди земельних ділянок на аналогічних умовах із змінами. Внаслідок набрання з 01.01.2017 чинності нового Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №489 від 25.11.2016, було проведено нову нормативну грошову оцінку земельних ділянок, які є об`єктами договорів оренди.

Посилаючись на норми Закону України Про оцінку земель , Податкового кодексу України, позивач зазначає, що орендна плата за земельні ділянки, як і земельний податок є різновидом плати за землю, базою сплати яких виступає нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Умови договорів оренди містять положення, відповідно до яких передбачено можливість перегляду розміру орендної плати, зокрема у разі зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, що стосується земельних відносин, а також в інших випадках, передбачених законом. Розмір земельного податку змінився в результаті зміни цільового призначення земельної ділянки та відповідної зміни нормативно-грошової оцінки землі, а оскільки сторони не досягли згоди щодо такої зміни, вважає, що розмір орендної плати повинен бути змінений судом.

Відповідач, заперечуючи позов, вважає, що орендар земельної ділянки в будь якому випадку повинен сплачувати орендну плату у розмірі, не нижчому ніж встановлений Податковим кодексом України незалежно від того, чи співпадає такий розмір орендної плати із розміром, встановленим у договорі оренди землі.

Оскільки 22.08.2018 радою прийнято рішення №340 "Про затвердження витягу із технічної документації про нормативно грошову оцінку земельних ділянок ТОВ "Млинівці", яким затверджено витяги з нормативної грошової оцінки вказаних земельних ділянок та встановлено розмір орендної плати 6% від нормативної грошової оцінки і дане рішення є чинним, то з огляду на відсутність волевиявлення орендодавця на внесення змін до договорів оренди на умовах, запропонованих позивачем, а також враховуючи положення ст.ст. 188, 189 ГК України, ст.ст. 9,14, 269, 288 Податкового кодексу України, підстав для задоволення позову немає.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 08.01.2019 (суддя Шумський І.П.), залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 09.04.2019, в позові відмовлено.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31.07.2019 постанову Західного апеляційного господарського суду від 09.04.2019 та рішення Господарського суду Тернопільської області від 08.01.2019 у справі №921/393/18 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Скасовуючи рішення попередніх судових інстанцій колегією суддів Верховного Суду зазначено, що висновок про необґрунтованість позовних вимог є передчасним, адже рішення відповідача у справі про зміну процентної ставки орендної плати в сторону збільшення з 3% до 6% може бути самостійною підставою для внесення змін до договору оренди за наявності правових підстав для цього. Проте, виходячи із визначених товариством предмету та підстав даного позову, таке рішення відповідача (Орендодавця) не може бути підставою для відмови у позові, який заявлено іншою стороною договору (Орендарем) з іншої підстави.

У відповідності до ст.316 ГПК України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

При ухваленні оскаржуваного рішення місцевий господарський суд, врахувавши, що нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати, а її зміна є підставою для перегляду розміру орендної плати і рішення про зміну нормативної грошової оцінки є обов`язковим, взявши до уваги встановлені сторонами умови договорів, дійшов висновку, що, звертаючись до відповідача з відповідною пропозицією про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок з підстав зміни нормативної грошової оцінки, позивачем вчинено дії, які відповідали умовам договорів та положенням чинного законодавства, а тому позов ТОВ Млинівці підлягає до задоволення із наведених у ньому підстав як обґрунтований документально належними та допустимими доказами. Щодо тверджень відповідача щодо визначення нормативно-грошової оцінки орендованих земельних ділянок, виходячи із чинного рішення ради, то такі не можуть прийматися до уваги, оскільки предметом спору у даній справі є внесення змін до договорів оренди землі, виходячи із ставки 3% від нормативно грошової оцінки переданих в оренду земель, котра визначена сторонами у 2009 році при укладенні правочинів та залишалась незмінною у 2015 році при укладенні додаткових угод №1.

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Тернопільської області у даній справі скаржник звернувся до суду апеляційної інстанції зі скаргою, в якій просить скасувати оскаржене рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що протоколом наради при голові Зборівської районної державної адміністрації Тернопільської області від 04.09.2018 рекомендовано встановити орендну плату в розмірі 12% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок, а рішенням 32 сесії Млиновецької сільської ради Зборівського району Тернопільської області сьомого скликання від 22.08.2018 №340 прийнято рішення про встановлення орендної плати в розмірі 6% від нормативної грошової оцінки вказаних земельних ділянок. Преамбула рішення Млиновецької сільської ради вказує на те, що це рішення стосується конкретного договору, також апелянт звертає увагу, що вказане рішення позивачем не оскаржувалось. Покликаючись на статтю 288 Податкового кодексу України скаржник зазначає, що законодавством визначена нижня гранична межа річної суми платежу з орендної плати на земельні ділянки, незалежно від того, чи співпадає її розмір із визначеним у договорі.

Апелянт зазначає, що відповідач не надавав згоди на зміну існуючих договорів, а рішенням Млиновецької сільської ради оформлено відповідь на пропозицію - ця пропозиція є новою офертою, яка не розглянута позивачем.

Крім того, скаржник вказує, що до позовної заяви додано примірники договору в новій редакції, які не підписані навіть позивачем, немає протоколу розбіжностей, додано весь текст, а не редакцію конкретного пункту договору, є зміни в інших істотних умовах, а саме у тих, що стосуються строку та порядку припинення договору. Посилається на те, що договір передбачає зміну орендної плати у разі зміни нормативно-грошової оцінки не передбачає зміну орендної плати в бік її зменшення.

Також скаржник в апеляційній скарзі покликається на правові висновки щодо орендної плати за землю, викладені у постановах Верховного суду України та рішення ЄСПЛ від 23.10.2018 у справі Bradshaw and others v. Malta .

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що з аналізу положень п.п.288.5 ст. 288 ПК України можна зробити висновки про те, що розмір орендної плати встановлюється у договорі; річна сума платежу орендної плати не може бути меншою за розмір земельного податку; розмір земельного податку встановлено у розмірі не більше 3% їх нормативної грошової оцінки (для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено); розмір орендної плати за рік не може бути більшим ніж 12 % нормативної грошової оцінки.

Отже, обмеження, яке стосується розміру орендної плати встановлено на рівні земельного податку, а саме орендна плата повинна бути не менше розміру земельного податку та не може бути більшою ніж 12% нормативної грошової оцінки.

Згідно з рішенням Млиновецької сільської ради від 20.06.2018 року №326 затверджено ставки земельного податку згідно з якими, для позивача, а саме для виду цільового призначення земель за кодом 11.02 - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості встановлено ставку податку за земельну ділянку, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження) для юридичних осіб в розмірі 2%. Така ж ставка земельного податку в розмірі 2% від нормативної грошової оцінки діяла для позивача і раніше в період 2017 - 2018 років по виду цільового призначення земель 03.07.

Тобто для позивача нижня гранична межа розміру орендної плати становить 2% від нормативної грошової оцінки використовуваних земельних ділянок.

За таких обставин розмір річної орендної плати для позивача, що встановлений в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки є законним, відповідає вимогам ст. 288 ПК України, є більшим від розміру встановленого земельного податку, отже є прибутковим для відповідача.

Оскільки апелянт Млиновецька сільська рада не пред`являв зустрічного позову та не заявляв окремо вимоги про внесення змін до договорів оренди землі з інших підстав, ніж позивач, зокрема про встановлення розміру орендної плати в розмірі 6% від нормативно-грошових оцінок земельних ділянок, і такі зміни не були предметом розгляду в рамках цього судового спору, тому рішення Млиновецької сільської ради №340 від 22.08.2018 вірно критично оцінено судом першої інстанції та не може бути підставою для перегляду під час розгляду в апеляційній інстанції.

Окрім того, на переконання позивача, рішення Млиновецької сільської ради №340 від 22.08.2018 є незаконним та не може братися судами до уваги, оскільки прийняте за межами наданих законом повноважень в частині затвердження витягів із нормативно-грошової оцінки земельних ділянок та в частині самостійного вирішення розміру орендної плати. З цих підстав вказане рішення не може вважатись офертою, та не підлягає розгляду позивачем.

Також при прийнятті рішення сільська рада не дотримала вимоги ст. 181, 188 ГК України щодо строку розгляду пропозиції про внесення змін до діючих договорів оренди, які відповідач отримав 18.07.2018, проте в строк до 07.08.2018 не повідомив позивача про результати розгляду пропозиції, натомість 22.08.2018 Млиновецька сільська рада прийняла рішення №340 від 22.08.2018.

Колегія суддів зазначає, що обставини справи, на які посилаються сторони як на підставу своїх вимог та заперечень, було повно та всебічно з`ясовано судом першої інстанції.

Так, 21.05.2009 між Млиновецькою сільською радою (орендодавцем) та ТОВ «Млинівці» (орендарем) укладено договір оренди землі, відповідно до п. 1 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування на 49 років земельну ділянку (кадастровий номер 6122686000020010002 як землі змішаного використання, що знаходиться на території Млиновецької сільської ради, загальною площею 3,96 га, у тому числі забудовані землі, для зберігання та вигрузки зернопродуктів. На земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна - склади ТзОВ Млинівці . (а/с 17-23, том 1). Вказаний договір оренди зареєстровано Зборівським відділом Тернопільської регіональної філії ДП «Центру ДЗК при Держкомземі України» , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 13.07.2009 за № 040964900610.

Відповідно до п. 5 договору нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить 1 345 460,37 грн. (п. 5 договору).

Відповідно до п. 9 договору орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 3 % - 40 363,81 грн. за земельні ділянки приватної власності, а за земельні ділянки державної або комунальної власності також із зазначенням відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки або розміру земельного податку.

Також, 21.05.2009 між Млиновецькою сільською радою (орендодавцем) та ТОВ «Млинівці» (орендарем) укладено договір оренди землі, відповідно до якого в строкове платне користування, терміном на 49 років передано земельну ділянку, кадастровий номер 6122686000020010003, що знаходиться на території Млиновецької сільської ради, загальною площею 0,32 га, у тому числі забудовані землі, для обслуговування адмінбудинку (а/с 29-35, том 1). Вказаний договір оренди зареєстровано Зборівським відділом Тернопільської регіональної філії ДП «Центру ДЗК при Держкомземі України» , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 13.07.2009 за № 040964900611.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 94 955,52 грн. (п. 5 договору).

Відповідно до п. 9 договору орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 3 % - 2 848,66 грн. за земельні ділянки приватної власності, а за земельні ділянки державної або комунальної власності також із зазначенням відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки або розміру земельного податку.

Інші умови даних договорів є тотожними.

Так, у п. 13 договорів оренди сторони обумовили, що розмір орендної плати переглядається раз у два роки у разі, зокрема: зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, зміни коефіцієнтів, індексації, визначених законодавством, що стосується земельних відносин; в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до п. 36 договорів оренди зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір вирішується у судовому порядку.

03.02.2015 сторонами підписано додаткові угоди №1 та № 2 до договорів оренди від 21.05.2009 (№ 040964900610, № 040964900611) про внесення змін та доповнень.

Додаткові угоди №1 від 03.02.2015 були укладені на виконання ст.ст. 271, 286, 288 Податкового кодексу України, з врахуванням Витягу з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки, виданого відділом Держземагенства у Зборівському районі Тернопільської області №186 від 22.01.2015 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель с. Млинівці» та відповідно до п. 13 договору оренди землі. В угодах сторонами викладено п. 9 договору в новій редакції: «Грошова плата вноситься на поточний рахунок власника землі. Призначення платежу: орендна плата з юридичних осіб. Оплата за земельну ділянку обчислюється у наступному порядку: в розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки 3 622 339,60 грн., що становить 109 870,19 грн. в рік. Адреса земельної ділянки: Тернопільська область, Зборівський район, с. Млинівці, вул. Кабаровецька, 10» (договір № 040964900610) (а/с 26, 27, 38, 39, том 1).

«Грошова плата вноситься на поточний рахунок власника землі. Призначення платежу: орендна плата з юридичних осіб. Оплата за земельну ділянку обчислюється у наступному порядку: в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки 291 675,23 грн., що становить 8 750,26 грн. в рік. Адреса земельної ділянки: Тернопільська область, Зборівський район, с. Млинівці, вул. Кабаровецька, 10» (договір № 040964900611).

Додатковими угодами № 2 від 03.02.2015 до договорів оренди, в новій редакції викладено окремі пункти, зокрема п. 2 «в оренду передається земельна ділянка загальною площею 3,9640 га у тому числі забудованої землі, кадастровий номер земельної ділянки 6122686000:02:001:0002, яка розташована за адресою: село Млинівці, Зборівського району по вул. Кабаровецька, 10» (договір № 040964900610); «в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,3157 га у тому числі забудованої землі, кадастровий номер земельної ділянки 6122686000:02:001:0003, яка розташована за адресою: село Млинівці, Зборівського району по вул Кабаровецька, 10» (договір № 040964900611).

Також доповнено договори новим пунктом 7.1. «передача в заставу та внесення до статутного фонду права оренди даної земельної ділянки без згоди власника земельної ділянки забороняється» .

Судом першої інстанції встановлено, що спірні земельні ділянки, нормативна грошова оцінка яких проведена, не належать до земель загального користування та сільськогосподарського призначення і знаходяться в межах населеного пункту села Млинівці Зборівського району Тернопільської області.

Відповідно до Витягів № НВ-6104832862018 та № НВ-6104831382018 від 04.07.2018 з Державного земельного кадастру, Інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права від 03.11.2018, земельні ділянки, площею 3,9640га з кадастровим номером 6122686000:02:001:0002 та площею 0,3157га з кадастровим номером 6122686000:02:001:0003 перебувають в комунальній власності Млиновецької сільської ради Зборівського району Тернопільської області, знаходяться за адресою: вул. Кабаровецька, 10, с. Млинівці, Зборівський район, Тернопільська область і належать до категорії земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення з цільовим призначенням - код 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості. Право оренди зареєстровано за ТОВ «Млинівці» (а/с 55, 61, 140, 141, том 1).

20.06.2018 Млиновецькою сільською радою прийнято рішення № 326 Про встановлення ставок та пільг зі сплати земельного податку на території Млиновецької сільської ради на 2019 рік , котре набирає чинності з 01.01.2019 та згідно з яким встановлено нові ставки земельного податку (а/с.28-50, том 3).

Відповідно до ставок земельного податку, затверджених рішенням Млиновецької сільської ради №326 від 20.06.2018 на 2019 рік, для земель із цільовим призначенням землі промисловості, а саме землі для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (код. 11.02) ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження) для юридичних осіб становить 2% від нормативної грошової оцінки.

ТзОВ Млинівці звернулось до Млиновецької сільської ради листом №41 від 16.07.2018 про приведення укладених договорів оренди у відповідність чинному законодавству України та типовому договору оренди відповідно до Постанови КМУ №220 від 03.03.20014 із наступними змінами і доповненнями, у якому орендар просив розглянути і прийняти додаткові угоди про внесення змін до договорів оренди землі від 21.05.2009 та викласти їх в редакції, що додана заявником. (а/с 104, том 1).

До листа додано проект додаткової угоди №3 від 16.07.2018 (для земельної ділянки площею 3,9640 га) та проект додаткової угоди №4 від 16.07.2018 (для земельної ділянки площею 0,3157 га), копії витягів з ДЗК про земельну ділянку №НВ-6104832862018 від 04.07.2018 та №НВ-6104831382018 від 04.07.2018, копії витягів з технічної документації про нормативно-грошову оцінку від 10.07.2018 №321.

Вказаний лист Млиновецька сільська рада отримала 18.07.2018, що підтверджується відтиском штампу із зазначенням дати вхідної кореспонденції Млиновецької сільської ради.

У проектах додаткових угод №№ 3,4 від 16.07.2018 позивачем, зокрема було запропоновано внести зміни на таких умовах:

-в п.п. 3, 4 проектів зазначено, що цільове призначення земельних ділянок: 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості. Категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення;

- в п. 8 проектів визначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки, площею 39640 кв.м. становить 2 669 968,70 грн. відповідно до витягу із технічної документації про НГО ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області Зборівського району № 231 від 10.07.2018; нормативна грошова оцінка земельної ділянки, площею 3157 кв.м. становить 212 641,05 грн. відповідно до витягу із технічної документації про НГО ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області Зборівського району № 231 від 10.07.2018;

- в п. 11 проектів зазначено, що договір укладено на 49 років з моменту державної реєстрації та діє до 13.07.2058. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за тридцять днів по закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію;

- в п. 12 проектів додаткових угод - орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі відповідно до Податкового кодексу України у грошовій формі в розмірі 3 відсотка від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на розрахунковий рахунок власника землі в ГУ ДКСУ в Тернопільській області (р/р 33110318019237, код ЗКПО 37943418, МФО 899998 в Казначейство Україна), що становить 80099,06 грн. за один рік для земельної ділянки площею 3,9640га та 6379,23 грн. за один рік для земельної ділянки площею 0,3157га;

- в п. 13 проектів вказано, що обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.

22.08.2018 Млиновецькою сільською радою, розглянувши відношення ТОВ «Млинівці» щодо затвердження витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок і внесення змін до договорів оренди від 21.05.2009, прийнято рішення № 340 «Про затвердження витягу із технічної документації про нормативно грошову оцінку земельних ділянок ТОВ «Млинівці» і внесення змін до договорів оренди земельних ділянок від 21.05.2009» , яким вирішено:

- затвердити витяги із нормативної грошової оцінки земельних ділянок, загальною площею 4,2797 га у сумі 2 882 609,75 грн., в тому числі: земельна ділянка площею 0,3157 га за кадастровим номером 6122686000:02:001:0003 в сумі 212 641,05 грн. та земельна ділянка площею 3,9640 га за кадастровим номером 6122686000:02:001:0002 в сумі 2 669 968,70 грн. (п. 1);

- встановити розмір орендної плати 6% від нормативно грошових оцінок земельних ділянок (п. 2);

- доручити сільському голові заключити додаткові угоди про внесення змін до договору оренди на земельні ділянки з ТОВ «Млинівці» та зареєструвати їх у встановленому законом порядку (п. 3) (а/с 136, том 1).

Крім того, Зборівською районною державною адміністрацією у Протоколі наради від 04.09.2018, проведеної при голові райдержадміністрації по питанню збільшення розміру орендної плати за землю ТОВ "Млинівці" рекомендовано скликати позачергову сесію та внести зміни до рішення Млиновецької сільської ради від 22.08.2018 за № 340, яким встановити розмір орендної плати на рівні 12 % від нормативно грошової оцінки а/с 137, том 1).

Недосягнення сторонами згоди щодо внесення змін до договорів оренди в досудовому порядку, в частині розміру орендної плати внаслідок зміни нормативно грошової оцінки земель та їх цільового призначення, послугувало підставою звернення позивача з даним позовом до суду.

При цьому позивач вказує, що пропозиція про внесення змін до договорів оренди не була розглянута Орендодавцем в межах передбаченого ч.3 ст. 188 ГК України 20-денного строку, а також відповідачем не було повідомлено Товариство про результати розгляду листа № 41, що, в силу частини 4 даної правової норми, надало право Товариству передати спір на вирішення суду.

Відповідно до витягів Відділу у Зборівському районі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області №231 від 10.07.2018, нормативно грошова оцінка земельної ділянки, площею 3157 кв.м. з кадастровим номером 6122686000:02:001:0003 становить 212 641,05 грн., а земельної ділянки, площею 39640 кв.м. з кадастровим номером 6122686000:02:001:0002 становить 2 669 968,70 грн. Категорія земель - землі промисловості; цільове призначення - для розміщення та експлуатації основних, підсобних та допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості» (код використання 11.02). Станом на дату укладення договору спірні земельні ділянки відносилися до земель змішаного використання (п. п. 1, 16 договорів) (а/с 53, 54, том 1).

Відповідна зміна цільового призначення земель була проведена на підставі розробленого Зборівським районним виробничим відділом ТРФ Центр Державного земельного кадастру Проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі зміни їх цільового призначення, котрий в подальшому затверджено Млиновецькою сільською радою. 03.07.2018 до Державного земельного кадастру внесено відповідні відомості, що вбачається з Витягів з Державного земельного кадастру № НВ-6104832862018 та № НВ-6104831382018 від 04.07.2018 та відповідає приписам ст. 20 ЗК України, яка регулює встановлення та зміну цільового призначення земельних ділянок.

Відповідно до статті 188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Однак, у визначений законом 20-денний строк відповідач у справі змін до договорів не вніс, додаткових угод № 3 та № 4 не підписав.

У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку (п. 36 Договорів).

Відповідно до ст.13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно зі ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до положень ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами статей 651, 652 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Зокрема, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладенні договору.

За приписами ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є істотною умовою договору оренди землі.

Орендна плата за землю визначена у ч.1, 2 ст.21 Закону України "Про оренду землі" як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Отже, чинним законодавством передбачено можливість зміни умов договору оренди землі за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках, встановлених договором або законом.

У пункті 13 договорів сторони дійшли згоди про те, що розмір орендної плати переглядається раз у два роки у разі, зокрема: зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, зміни коефіцієнтів, індексації, визначених законодавством, що стосується земельних відносин; в інших випадках, передбачених законом.

Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін (п.36 Договорів).

У зв`язку з введенням в дію Податкового кодексу України з 01.01.2011р. втратив чинність Закон України "Про плату за землю", а питання сплати податку на землю та оплати орендної плати за користування земельною ділянкою регулюється виключно цим Кодексом.

Відповідно до п.288.5. ст. 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки; (п.п. 288.5.1.) та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки (п.п. 288.5.2.).

Таким чином, встановивши підстави для зміни розміру орендної плати у договорах, будь яка із сторін договору вправі вимагати приведення цього договору у відповідність до вимог законодавства шляхом внесення відповідних змін з метою приведення розміру орендної плати за землю у відповідність із зміненою грошовою оцінкою земельної ділянки.

Пунктом 14.1.125 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

У відповідності до ч.5 статті 5 Закону України "Про оцінку земель", нормативна грошова оцінка використовується, зокрема, при визначенні розміру земельного податку, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Згідно з статтею 18 Закону України "Про оцінку земель", нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Щодо земельних ділянок розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років.

Відповідно до пункту 289.1 статті 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Згідно з частинами першою, другою статті 20, частини першої статті 23 Закону України "Про оцінку земель" за результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Таким чином, суд першої інстанції вірно зазначив, що нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати (вказана правова позиція викладена Верховним Судом України у постанові від 20.08.2013р., прийнятій за наслідками розгляду заяви про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 25.04.2013 у справі №5009/3430/12, від 02.03.2016 у справі №922/583/14, від 07.10.2015 у справі № 922/3871/14, у постановах Верховного Суду від 13.06.2019 у справі №910/11764/17, від 20.11.2018 у справі №908/4582/15).

Звідси, у разі зміни нормативної грошової оцінки землі, яка є базою оподаткування для плати за землю, змінюється річна сума податкового зобов`язання по земельному податку та орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності, а відтак прийняте органом місцевого самоврядування рішення про затвердження нових нормативно грошових оцінок земельних ділянок комунальної власності, є підставою для внесення змін до договорів оренди землі. Проте така вимога має бути заявлена стороною із зазначеної підстави і повинна розглядатися в окремому позовному провадженні. Даної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 16.04.2018 у справі №910/7905/17, від 21.11.2018 у справі №911/3627/17.

17.01.2017 набув чинності Порядок нормативної грошової оцінки населених пунктів, затверджений наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 №489. Позивач у відповідності із вказаним порядком провів нормативно-грошову оцінку земель, які перебувають у його використанні на підставі договорів оренди від 21.05.2009, що підтверджується витягами Відділу у Зборівському районі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області №231 від 10.07.2018 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок.

З огляду на встановлені обставини справи, а також враховуючи, що нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати, а її зміна є підставою для перегляду розміру орендної плати і рішення про зміну нормативної грошової оцінки є обов`язковим (в даному випадку витяги Відділу у Зборівському районі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області №231 від 10.07.2018), а також, беручи до уваги встановлені сторонами умови договорів (пункти 13, 36), суд першої інстанції дійшов висновку про те, що звертаючись до Відповідача з відповідною пропозицією про внесення змін до вказаних вище договорів з підстав зміни нормативної грошової оцінки, позивачем вчинено дії, які відповідали умовам договорів та положенням чинного законодавства, а тому позов ТОВ "Млинівці" як обґрунтований документально належними та допустимими доказами, правомірний, підлягає до задоволення із наведених у ньому підстав. З такими висновками погоджується колегія суддів апеляційної інстанції.

Щодо тверджень відповідача щодо визначення нормативно-грошової оцінки орендованих земельних ділянок, виходячи із чинного рішення ради, та аналогічних доводів апеляційної скарги, то такі не можуть прийматися до уваги, оскільки предметом спору у даній справі є внесення змін до договорів оренди землі, виходячи із ставки 3% від нормативно грошової оцінки переданих в оренду земель, котра визначена сторонами у 2009 році при укладенні правочинів та залишалась незмінною у 2015 році при укладенні додаткових угод №1.

Так, згідно із п. 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги; правові підстави позову. З аналізу змісту ст. 16 ЦК України, ст. 4, 5, п. 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України вбачається, що провадження у справі відкривається не інакше як за заявою позивача, оформленою у відповідності до вимог ГПК України.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. Предмет позову повинен мати правовий характер і випливати з певних матеріально-правових відносин.

Підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що стверджують позов, зокрема, факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення.

Згідно з частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Визначення підстав та предмету позову належить виключно позивачу за правилами процесуального закону.

Тобто, зміна процентної ставки орендної плати за рішенням ради не входить до кола обставин, які підлягають доказуванню у даній справі, де підставою позову Товариством визначено внесення змін до договору у зв`язку із новою нормативно грошовою оцінкою земельних ділянок, що слідує з Витягів з технічної документації, виданих відповідним державним органом в межах повноважень, тобто з іншої підстави.

З огляду на наведене, суд першої інстанції вірно відхилив заперечення відповідача з посиланням на прийняте Млиновецькою сільською радою рішення № 340 від 22.08.2018 "Про затвердження витягу із технічної документації про нормативно грошову оцінку земельних ділянок ТОВ "Млинівці" і внесення змін до договорів оренди земельних ділянок від 21.05.2009", яким вирішено: затвердити витяги із нормативно-грошової оцінки земельних ділянок загальною площею 4,2797 га у сумі 2 882 609,75 грн, в тому числі: земельна ділянка площею 0,3157 га за кадастровим номером 6122686000:02:001:0003 в сумі 212 641,05 грн та земельна ділянка 3,9640 га за кадастровим номером 6122686000:02:001:0002 в сумі 2 669 968,70 грн. (пункт 1 рішення); встановити розмір орендної плати 6% від нормативних грошових оцінок земельних ділянок (пункт 2 рішення), котре за твердженням відповідача, є чинним, тому є обов`язковим до виконання на відповідній території.

У Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31.07.2019, якою скасовано постанову Західного апеляційного господарського суду від 09.04.2019 та рішення Господарського суду Тернопільської області від 08.01.2019 у справі №921/393/18, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції, зазначено, що висновок про необґрунтованість позовних вимог є передчасним, адже рішення відповідача у справі про зміну процентної ставки орендної плати в сторону збільшення з 3% до 6% може бути самостійною підставою для внесення змін до договору оренди за наявності правових підстав для цього. Проте, виходячи із визначених товариством предмету та підстав даного позову, таке рішення відповідача (Орендодавця) не може бути підставою для відмови у позові, який заявлено іншою стороною договору (Орендарем) з іншої підстави.

Враховуючи наведене вище обґрунтування, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при розгляді справи належно врахував обов`язкові вказівки Верховного Суду у цій справі.

Щодо тверджень апелянта про те, відповідач не надавав згоди на зміну існуючих договорів, а рішенням Млиновецької сільської ради оформлено відповідь на пропозицію, а ця пропозиція є новою офертою, яка не розглянута позивачем, колегія суддів зазначає, що у відповідності до ч.3 ст. 188 ГК України сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. Пропозицію укладення додаткових угод відповідач отримав 18.07.2018, а відтак, прийняття 22.08.2018 Млиновецькою сільською радою рішення щодо встановлення нового розміру орендної плати не може вважатись оформленням відповіді на пропозицію.

Скаржник вказує, що до позовної заяви додано примірники договору в новій редакції, які не підписані навіть позивачем, немає протоколу розбіжностей, додано весь текст, а не редакцію конкретного пункту договору, є зміни в інших істотних умовах, а саме у тих, що стосуються строку та порядку припинення договору.

Щодо вказаних зауважень, слід зазначити, що проекти додаткових угод від 16.07.2018 дійсно викладені в формі договору в оновленій редакції, однак, у прохальній частині позовної заяви позивач просить внести зміни до договорів оренди лише в частині викладення пунктів 9 у новій редакції щодо орендної плати, вимог щодо викладення договорів оренди від 21.05.2009 у редакції проектів додаткових угод від 16.07.2018 позовна заява не містить, такі вимоги не були предметом розгляду в суді першої інстанції та не знайшли жодного відображення в оскарженому рішенні.

Стосовно покликання скаржника в апеляційній скарзі на правові висновки щодо орендної плати за землю, викладені у постановах Верховного суду України, а також щодо застосування рішення Європейського суду з прав людини від 23.10.2018 у справі Bradshaw and others v. Malta слід зазначити наступне.

Апелянт зазначає, що згідно з правовими позиціями, викладеними у постановах Верховного суду України орендна плата за ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною (постанови від 20.08.2013 (№3-19гс13), від 04.07.2011 (№3-66гс11), від 23.05.2011 (№3-42гс11) та від 30.05.2011 (33-43гс11), за змістом ст.21 закону Про плату за землю (який діяв на час спірних правовідносин), розмір та умови орендної плати, зазначені в договорі, не можуть суперечити чинному на час його укладення законодавству, а річна орендна плата за ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може бути меншою за розмір земельного податку, що встановлювався законом Про плату за землю ( постанови від 12.12.2012 № 6-146цс12 та 25.06.20116-17цс11); річний розмір орендної плати за ділянки державної та комунальної форм власності має відповідати вимогам пп.288.5.1 п.288.5 ст.288 ПК, які є підставою для перегляду цього розміру, водночас, виходячи з принципу пріоритетності норм ПК, до моменту внесення до договору відповідних змін розмір орендної плати в будь-якому разі не може бути меншим, ніж установлений приписами кодексу (постанови ВСУ від 10.02.2016 №21-4172а14, 14.04.2015 №21-165а15, 7.04.2015 №21-117а15 та 2.12.2014 №21-274а14); оскільки законодавець у ПК визначив нижню граничну межу річної суми платежу, вона має застосовуватися незалежно від того, чи збігається її розмір із визначеним у договорі (постанови від 14.03.2017 №21-2246а16, 16.03.2016 №1170/2а-3151/12, 14.07.2015 №826/5560/14, 21.04.2015 №21-131а15 та 7.04.2015 №21-117а15); нормативно-грошова оцінка є основою для визначення орендної плати для земель державної та комунальної власності, а її зміна є підставою для перегляду розміру такої плати, який у будь-якому разі не може бути меншим, ніж установлено положеннями ст.288 ПК (постанови від 2.03.2016 №3-476гс15 та від 7.10.2015 №3-481гс15).

Однак апелянт не зазначив, в чому саме полягає суперечність між зазначеними висновками Верховного суду України та правовими висновками, викладеними у оскаржуваному рішенні, колегія суддів апеляційної інстанції такої суперечності не вбачає.

Що ж до застосування рішення Європейського суду з прав людини від 23.10.2018 у справі Bradshaw and others v. Malta колегія суддів зазначає, що у вказаному рішенні стосується невідповідності національного законодавства Мальти щодо плати за оренду комерційної нерухомості, яка є об`єктом культурної спадщини, однак використовується в комерційних цілях. Як зазначає в апеляційній скарзі апелянт, суд дійшов висновку, що вкрай низька орендна плата і відсутність процесуальних гарантій у застосуванні закону накладають на власників непропорційний та надмірний тягар підтримки місцевих традицій, відповідно мало місце порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції з прав людини.

Вказані висновки не підлягають застосуванню при розгляді цієї апеляційної скарги, оскільки оскарженим рішенням внесено зміни до договорів оренди земельних ділянок в частині зміни розміру орендної плати, який є вищим за встановлену чинним законодавством України нижню граничну межу розміру плати за землю, тобто є прибутковим для органу місцевого самоврядування як орендодавця.

Також місцевий господарський суд вірно застосував положення частин 2, 5 ст. 333 ГПК України щодо здійснення повороту виконання судового рішення.

Рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України. Оскаржуване рішення вказаним вимогам відповідає.

Враховуючи встановлені обставини справи, межі перегляду оскаржуваного рішення, доводи сторін, суд апеляційної інстанції доходить висновку про те, що вимоги апеляційної скарги не підлягають до задоволення, відтак оскаржуване рішення слід залишити без змін.

В порядку положень ст. 129 ГПК України сплачений скаржником за подання апеляційної скарги судовий збір слід залишити за скаржником.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 269, 270, 275, 276, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні вимог апеляційної скарги Млиновецької сільської ради Зборівського району Тернопільської області б/н від 12.11.2019 (вх. №01-05/4269/19 від 28.11.2019) - відмовити.

2. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 05.11.2019 - залишити без змін.

3. Судовий збір, сплачений заявником за подання апеляційної скарги - залишити за скаржником

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки встановлені ст. 287,288 ГПК України протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Матеріали справи №921/393/18 повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови складено та підписано 13.03.2020.

Головуючий суддя Желік М.Б.

суддя Орищин Г.В.

суддя Данко Л.С.