Постанова

від 11.03.2020 по справі 922/2947/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" березня 2020 р. Справа № 922/2947/19

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Россолов В.В., суддя Ільїн О.В. , суддя Гетьман Р.А.

за участю секретаря судового засідання Ярош В.В.,

за участю:

позивача- Шевеленко Т.В., ордер серія ВІ №1002899 від 04.10.2019, посвідчення № 1873 від 10.10.17;

відповідача - Зучека Є.Н., довіреність №64, від 26.12.2019, посвідчення № 4 від 27.02.2020,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Шевченківський комбінат хлібопродуктів" (вх. №219 Х/1) на рішення Господарського суду Харківської області від 04.12.2019 у справі № 922/2947/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шевченківський комбінат хлібопродуктів", 63601, Харківська область, смт. Шевченково, вул. Харківський шлях, 1, код ЄДРПОУ 31581728 в особі голови ліквідаційної комісії Горобця Дениса Миколайовича та члена ліквідаційної комісії Моцар Марини Миколаївни

до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області 61024, м. Харків, м-н Театральний, 1, код ЄДРПОУ 23148337

про визнання дій неправомірними та зобов`язання прийняти об`єкт,-

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Шевченківський комбінат хлібопродуктів" (позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області (відповідач) в якому просить суд :

-визнати неправомірною бездіяльність та неправомірними дії Регіонального відділення фонду державного майна України по Харківській області щодо відмови у прийняття об`єкта державного майна, який не ввійшов до статутного капіталу ВАТ "Шевченківський комбінат хлібопродуктів" , а саме Нежитлової будівлі інв. №2209, 1958 р. вводу в експлуатацію, розташованого за адресою: Харківська область, Шевченківський район, смт Шевченкове, вул. Мічуріна, 6, від балансоутримувача, яким є Товариство з обмеженою відповідальністю "Шевченківський комбінат хлібопродуктів";

-зобов`язати Регіонального відділення фонду державного майна України по Харківській області прийняти від Позивача об`єкт державного майна, який не ввійшов до статутного капіталу ВАТ "Шевченківський комбінат хлібопродуктів" , а саме нежитлову будівлю інв. №2209, 1958 р. вводу в експлуатацію, розташованого за адресою: Харківська область, Шевченківський район, смт. Шевченкове, вул. Мічуріна, 6, від балансоутримувача Товариства з обмеженою відповідальністю "Шевченківський комбінат хлібопродуктів", за актом приймання передачі та підписати акт приймання передачі.

В обгрунтуванні позовної заяви вказує про невиконання відповідачем обов`язків, передбачених Законом України "Про управління об`єктами державної власності", Положенням про управління державним майном, -яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, затвердженим наказом Фонду державного майна України та Міністерства економіки України від 19 травня 1999 року № 908/68, Положенням про регіональне відділення Фонду державного майна України", затвердженим Наказом Фонду державного майна України 15 травня 2012 року № 678, що унеможливлює завершення адміністративної процедури ліквідації товариства.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 04.12.2019 у справі №922/2947/19 в задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до приписів чинного законодавства органи приватизації не мають повноважень з прийняття на свій баланс майна інших господарських організацій.

Позивач з відповідним рішенням суду не погодився, звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.

В обгрунтуванні апеляційної скарги наголошує про недотримання відповідачем своїх обов`язків, визначених Законом України "Про управління об`єктами державної власності", Положенням про управління державним майном, -яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, затвердженим наказом Фонду державного майна України та Міністерства економіки України від 19 травня 1999 року № 908/68, Положенням про регіональне відділення Фонду державного майна України", затвердженим Наказом Фонду державного майна України 15 травня 2012 року № 678. Одночасно апелянт зазначає, що відсутність регламентованої процедури передачі державного майна від балансоутримувача у разі його ліквідації, не виключає відповідний обов`язок у органів фонду державного майна України.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.02.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Шевченківський комбінат хлібопродуктів" на рішення Господарського суду Харківської області від 04.12.2019 у справі №922/2947/19; призначено справу до розгляду на 11.03.2020 о 10:00 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань № 132.

21.02.2020 від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№1777), в якому останній просить апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Шевченківський комбінат хлібопродуктів" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 04.12.2019 у справі № 922/2947/19 без змін.

У судове засідання, яке відбулось 11.03.2020, з`явились належні представники сторін, які підтримали свої правові позиції по справі.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановила, що рішення Господарського суду Харківської області від 04.12.2019 у справі №922/2947/19 не відповідає нормам процесуального права, враховуючи таке.

Як вбачається з матеріалів справи, Регіональне відділення фонду державного майна України по Харківській області 28.09.2018 здійснила перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Шевченківський комбінат хлібопродуктів" щодо збереження та використання майна, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств в процесі приватизації.

За результатами перевірки 28.09.2018 був складений відповідний акт.

Актом перевірки державного майна, яке не увійшло в процесі приватизації до Статутного капіталу ВАТ "Шевченківський комбінат хлібопродуктів" та на час перевірки перебуває на балансі ТОВ "Шевченківський комбінат хлібопродуктів" від 28.09.2018 р. за №1291, встановлено, що на балансі Товариства з обмеженою відповідальністю "Шевченківський комбінат хлібопродуктів" обліковується один об`єкт державного майна, який не ввійшов до статутного капіталу ВАТ "Шевченківський комбінат хлібопродуктів", а саме нежитлова будівля інв. №2209, яка розташована по вул. Мічуріна, 6, в смт. Шевченкове Шевченківського району Харківської області.

Поряд з цим рішенням учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Шевченківський комбінат хлібопродуктів" від 28.12.2018, у відповідності до положень п.10.2.12 розділу 10, п.16.1, 16.2, 16.6 розділу 16 Статуту Товариства, прийнято рішення про припинення Товариства шляхом ліквідації та обрано (призначено) ліквідаційну комісію.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Шевченківський комбінат хлібопродуктів" 10.01.2019, 18.02.2019, 04.03.2019 та 08.05.2019 на адресу відповідача ліквідаційною комісією були направлені листи з актами приймання-передачі майна, які не були задоволені відповідачем.

Позивач вважає, що дії Регіонального відділення фонду державного майна України по Харківській області, як управителя державного майна, по відмову від приймання об`єкта державного майна, який не ввійшов до статутного капіталу ВАТ "Шевченківський комбінат хлібопродуктів" та на даний час перебуває на балансі ТОВ "Шевченківський комбінат хлібопродуктів" є незаконними та такими, що порушують право ТОВ "Шевченківський комбінат хлібопродуктів" на належне завершення процедури та оформлення процедури ліквідації товариства.

Господарським судом Харківської області при розгляді даного позову надана правова оцінка спірним правовідносинам та вирішено спір по суті.

Втім колегія суддів не погоджується з відповідними діями суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до частини другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Господарський спір належить до юрисдикції господарського суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, урегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського й цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

За змістом частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають

1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;

2) справи у спорах щодо приватизації майна, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду;

3) справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів;

4) справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах;

5) справи у спорах щодо цінних паперів, в тому числі пов`язані з правами на цінні папери та правами, що виникають з них, емісією, розміщенням, обігом та погашенням цінних паперів, обліком прав на цінні папери, зобов`язаннями за цінними паперами, крім боргових цінних паперів, власником яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та векселів, що використовуються у податкових та митних правовідносинах;

6) справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;

7) справи у спорах, що виникають з відносин, пов`язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції, в тому числі у спорах, пов`язаних з оскарженням рішень Антимонопольного комітету України, а також справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законом до їх компетенції, крім спорів, які віднесені до юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності;

8) справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України;

9) справи за заявами про затвердження планів санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство;

10) справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб`єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб`єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем;

11) справи про оскарження рішень третейських судів та про видачу наказу на примусове виконання рішень третейських судів, утворених відповідно до Закону України "Про третейські суди", якщо такі рішення ухвалені у спорах, зазначених у цій статті;

12) справи у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи, за позовом власника (учасника, акціонера) такої юридичної особи, поданим в її інтересах;

13) вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами;

14) справи у спорах про захист ділової репутації, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем або самозайнятою особою;

15) інші справи у спорах між суб`єктами господарювання;

16) справи за заявами про видачу судового наказу, якщо заявником та боржником є юридична особа або фізична особа - підприємець;

17) справи, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні договорів, укладених у рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійних договорів, крім спорів, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Разом з тим, частиною 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (п.1).

Пункт 1 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України справою адміністративної юрисдикції визнає публічно-правовий спір.

Публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи (п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України).

Таким чином, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції і який виник у зв`язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Місцевий господарський суд не звернув увагу, що предмет позову полягає у визнанні неправомірною бездіяльності Регіонального відділення фонду державного майна України по Харківській області та зобов`язання його вчинити управлінські функції з приводу державного майна, яке не ввійшло до статутного капіталу ВАТ "Шевченківський комбінат хлібопродуктів", а саме нежитлова будівля інв. №2209, яка розташована по вул. Мічуріна, 6, в смт. Шевченкове Шевченківського району Харківської області у зв`язку із невиконанням такою стороною зазначених обов`язків.

Позивач, звертаючись до суду, не просить захистити його право власності чи інше речове право на майно, яке є предметом спору, а просить встановити протиправність дій відповідача та виконати безпосередні обов`язки державного органу, здійснюючого управління державним майном, задля належного завершення адміністративної процедури ліквідації товариства. Тобто, між сторонами відсутній саме цивільний спір про право на предмет позову, та наявний з приводу невиконання відповідачем публічно-владних управлінській функцій щодо управління державним майном, у зв`язку з ліквідацією відповідача як балансоутримувача такого майна.

Відтак, даний позов заявлено до сторони, яка здійснює публічно-владні управлінські функції у сфері управління державною власністю у зв`язку із невиконанням такою стороною зазначених функцій, передбачених Законом України "Про управління об`єктами державної власності", Положенням про управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, затвердженим наказом Фонду державного майна України та Міністерства економіки України від 19 травня 1999 року № 908/68, Положенням про регіональне відділення Фонду державного майна України", затвердженим Наказом Фонду державного майна України 15 травня 2012 року № 678 та зобов`язання її вчинити управлінські функції у зв`язку із їх невиконанням такою стороною.

Таким чином, за своїм предметним та суб`єктним складом, даний спір є публічно- правовим, а не приватно -правовим.

На підставі наведеного колегія суддів приходить до висновку, що зазначені позовні вимоги не відносяться до юрисдикції господарських судів, а носять публічно - правовий характер та повинні розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

Зважаючи на характер правовідносин у цій справі, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про необхідність розгляду цієї справи в порядку господарського судочинства.

За змістом пункту 1 частини першої статті 175 і пункту 1 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, а відкрите провадження у справі підлягає закриттю, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених ними фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення і закриття провадження в цій справі.

Оскільки спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства колегія суддів не надає правової оцінки доводам позовної заяви та апеляційної скарги.

Статтею 278 ГПК України передбачено, що судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку із залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 226 та 231 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 278 ГПК України, порушення правил юрисдикції господарських судів, визначених статтями 20-23 ГПК України, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги.

У відповідності до ч. 2 ст. 231 ГПК України, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі.

З урахуванням наведеного, апеляційний суд дійшов висновку про те, що даний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, у зв`язку з чим оскаржуване судове рішення слід скасувати, а провадження у справі закрити.

Керуючись статтями 129, 269, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Шевченківський комбінат хлібопродуктів" задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Харківської області від 04.12.2019 у справі №922/2947/19 скасувати.

Провадження у справі №922/2947/19 - закрити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови складено 13.03.2020.

Головуючий суддя В.В. Россолов

Суддя О.В. Ільїн

Суддя Р.А. Гетьман