Рішення

від 27.02.2020 по справі 909/1303/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.02.2020 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1303/19

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

судді Рочняк О. В.

секретар судового засідання Клапків Н. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом :Товариства з обмеженою відповідальністю "Кема Україна"

вул. Плодова, буд.1, м. Київ, 04128

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ.КОМ"

вул. Залізнична, буд. 15А , м. Івано-Франківськ,76018

про повернення заборгованості в сумі 1 445 463 грн 89 коп.

учасники судового процесу:

від позивача: Осіпчук Віталій Юрійович;

від відповідача: представник не з"явився

ВСТАНОВИВ: товариство з обмеженою відповідальністю "Кема Україна" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ.КОМ" про стягнення заборгованості за договором купівлі - продажу продукції №01/12/16 від 01.12.2016 у розмірі 1 092 694 грн. 99 коп. із врахуванням індексу інфляції у розмірі 263 863 грн 48 коп. та 3% річних у розмірі 88 905 грн 42 коп.

Позов мотивовано тим, що в порушення договірних зобов"язань відповідач не оплатив кошти за придбаний товар, у зв"язку з чим виникла заборгованість, яку позивач просить стягнути з відповідача з урахуванням 3% річних та інфляційних збитків.

Згідно з ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 09.12.2019, суд відкрив провадження у справі, постановив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 09.01.2020, встановив сторонам строк для надання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечення; задовольнив клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Кема Україна" про участь в судовому засіданні у даній справі в режимі відеоконференції; постановив проведення підготовчого засідання у справі, призначеного на 09.01.2020 проводити з використанням системи відеоконференцзв`язку; доручив Північному апеляційному господарському суду забезпечити 09.01.2020 проведення в режимі відеоконференції підготовчого засідання по справі №909/1303/19.

Відповідно до ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 09.01.2020, суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 04.02.2020; задовольнив клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Кема Україна" про участь в судовому засіданні у даній справі в режимі відеоконференції; постановив судове засідання у справі, призначене на 04.02.2020 провести з використанням системи відеоконференцзв`язку; доручив Північному апеляційному господарському суду забезпечити 04.02.2020 проведення в режимі відеоконференції судового засідання по справі №909/1303/19.

В судовому засіданні 04.02.2020, суд, на підставі ч.4 ст.74 ГПК України, витребував у позивача банківську виписку щодо розрахунків з відповідачем, у зв"язу з чим, постановив ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про відкладення судового засідання на 27.02.2020 та проведення судового засідання у справі з використанням системи відеоконференцзв`язку з Північним апеляційним господарським судом.

На виконання вимог суду 20.02.2020 через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання №14/02 від 14.02.2020 (вх.№2754/20) про приєднання до матеріалів справи витребуваних судом доказів: а саме - засвідчених копій банківських виписок від 14.02.2020.

Відповідач не скористався передбаченим ГПК України правом на участь представника у судовому засіданні, хоча, у відповідності до ст.ст.120, 242 Господарського процесуального кодексу України, належним чином повідомлений про день, час і місце розгляду справи.

Так, ухвали суду від 09.12.2019, від 09.01.2020, від 04.02.2020, направлені відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за його місцезнаходженням, зазначеним в позовній заяві, що відповідає даним з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, повернулася до суду з відміткою відділення поштового зв"язку про вручення поштового відправлення 12.12.2019, 21.01.2020 та 10.02.2020 відповідно.

За приписами п.3 ч.6 ст.242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Стаття 42 ГПК України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов`язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Згідно з приписами ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи.

За приписами ч. 1ст. 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача до суду не надходило.

У суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи.

Правом на надання відзиву на позов відповідач також не скористався.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Так, згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, що кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 р. у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

З огляду на викладене, враховуючи вимоги чинного законодавства щодо розумності строків розгляду справи, беручи до уваги той факт, що розгляд справи неодноразово відкладався, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд судової справи і забезпечення його явки в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів, а також беручи до уваги принципи змагальності та диспозитивності судового процесу, суд дійшов висновку, що є підстави для розгляду справи за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, давши оцінку доказам у відповідності до ст.86 Господарського процесуального кодексу України, які мають значення для справи, суд встановив таке.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

01.12.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кема Україна" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СВ.КОМ" (покупець) укладено договір купівлі-продажу продукції №01/12/16, за умовами якого продавець зобов"язався в порядку та на умовах договору передати товар у власність покупця, а покупець зобов"язався в порядку та на умовах договору, прийняти та сплатити його вартість (п.1.1 договору).

Згідно п.2.1 договору, ціни на товари, що продаються за цим договором, встановлюються за погодженням сторін та вказуються у видаткових накладних, які є невід"ємною частиною договору. Загальна ціна договору складається з суми вартості товару, що поставляється згідно із видатковими накладними протягом всього строку його дії.

Поставка товару здійснюється на умовах самовивозу зі складу продавця (п.3.1 договору).

В розділі 4 договору сторони обумовили порядок оплати товару, зокрема розрахунки за цим договором здійснюються у гривні у безготівковій формі шляхом перерахування покупцем суми вартості товару на розрахунковий рахунок продавця. Покупець здійснює розрахунки за поставлений товар протягом 30 робочих днів з дати поставки (підписання видаткових накладних), але у будь-якому випадку не пізніше 01.03.2017 (п.п.4.1,4.2.1 договору).

Відповідно до п.10.3 договору у випадку порушення термінів оплати товару, передбачених цих договором, покупець оплачує на користь продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період такого прострочення, від заборгованості за кожен день прострочення.

Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов"язань за цим договором (п.11.1 договору).

Договір скріплено підписами та печатками сторін.

Передача товару у власність покупця на загальну суму 1 092 694 грн 99 коп. підтверджується такими видатковими накладними: №1821 від 13.12.2016 на суму 46235 грн, №1822 від 13.12.2016 на суму 31 443 грн, №1823 від 13.12.2016 на суму 127 570 грн, №1824 від 13.12.2016 на суму 37 782 грн 20 коп., №1825 від 13.12.2016 на суму 4745 грн 40 коп., №1826 від 13.12.2016 на суму 4181 грн 45 коп., №1827 від 13.12.2016 на суму 13060 грн, №1828 від 13.12.2016 на суму 14978 грн 64 коп., №1829 від 13.12.2016 на суму 22 856 грн 72 коп., №1830 від 13.12.2016 на суму 2511 грн, №1831 від 13.12.2016 на суму 5929 грн 50 коп., №1832 від 13.12.2016 на суму 474 грн, №1833 від 13.12.2016 на суму 7527 грн 42 коп., №1834 від 13.12.2016 на суму 28 172 грн 70 коп., №1835 від 13.12.2016 на суму 22 198 грн 52 коп., №1836 від 13.12.2016 на суму 697 грн 64 коп., №1837 від 13.12.2016 на суму 1170 грн, №1838 від 13.12.2016 на суму 1636 грн 30 коп., №1839 від 13.12.2016 на суму 3023 грн 80 коп., №1840 від 13.12.2016 на суму 15980 грн, №1849 від 16.12.2016 на суму 113 603 грн 60 коп., №1867 від 16.12.2016 на суму 418 976 грн 08 коп., №1042 від 10.08.2017 на суму 75 751 грн 68 коп., №1208 від 04.09.2017 на суму 11 859 грн 62 коп., №1233 від 06.09.2017 на суму 81 330 грн 72 коп.

14.03.2019 та 23.05.2019 позивач направляв відповідачу претензії №22/02 від 22.02.2019 та №20/05-3 від 20.05.2019 з вимогами про сплату основної заборгованості за договором в розмірі 777 810 грн 36 коп.

Відповіді на претензії матеріали справи не містять.

З виписки банку АТ "Райффайзен Банк Аваль" по рахунку ТОВ "Кема Україна" за період з 01.12.2016 по 14.02.2020 вбачається надходження коштів на рахунок позивача від відповідача, однак у призначенні платежу відсутні відомості про зарахування коштів згідно договору №01/12/16 від 01.12.2016, заборгованість по якому є предметом даного судового розгляду.

Як пояснив в судовому засіданні представник позивача, між сторонами існували також інші договірні відносини, за які ТОВ "СВ "КОМ" перераховувало ТОВ "Кема Україна" грошові кошти, а сума заборгованості, вказана позивачем в претензії, є помилковою.

Відповідно до поданого суду розрахунку позивачем заявлено до стягнення основний борг в сумі 1 092 694 грн 99 коп, 3% річних за період з 26.01.2017 по 20.11.2019 в сумі 88905 грн 42 коп, інфляційні збитки за період з 26.01.2017 по 20.11.2019 в сумі 263 863 грн 48 коп.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД ТА МОТИВИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Із змісту статті 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов`язки виникають, зокрема з договору.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов"язковим для виконання сторонами (статті 626, 627, 628, 629 Цивільного кодексу України).

Договір купівлі-продажу №01/12/16 від 01.12.2016, укладений між сторонами в межах чинного законодавства України - є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом та він не визнаний судом недійсним (стаття 204 Цивільного кодексу України).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і оплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

У відповідності до частини 1 статті 691 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Термін виконання грошового зобов`язання, що випливає з правовідносин купівлі - продажу, встановлений спеціальною нормою права частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України відповідно до якої, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (стаття 509 Цивільного кодексу України, стаття 173 Господарського кодексу України).

В силу положень статті 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України, частина 7 статті193 Господарського кодексу України).

Згідно з приписами статей 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (частини 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Позивачем доведено та документально підтверджено обставини, на які він посилався, як на підставу своїх вимог.

Пунктом 2 статті 614 Цивільного кодексу України встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов"язання.

Відповідач в судове засідання не з"явився, своїми правами, наданим йому статтями 42, 46, 165, 251 Господарського процесуального кодексу України не скористався, будь - яких заперечень проти позову чи доказів належного виконання своїх зобов"язань не надав, доводи позивача не спростував. З наданих на вимогу суду банківських виписок від 14.02.2020 не вбачається, що відповідачем здійснювалися будь-які оплати за договором №01/12/16 від 01.12.2016.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості за договором купівлі - продажу продукції №01/12/16 від 01.12.2016 у розмірі 1 092 694 грн 99 коп. обґрунтовані та належать до задоволення.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Приписами ст.625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов`язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору (ст.ст. 612, 625 ЦК України).

Судом встановлено, що відповідач свого обов`язку щодо оплати придбаного товару на умовах та в строки встановлені договором не виконав, у зв"язку з чим позивач нарахував відповідачу 3% річних за період з 26.01.2017 по 20.11.2019 в сумі 88905 грн 42 коп та інфляційні збитки за період з 26.01.2017 по 20.11.2019 в сумі 263 863 грн 48 коп.

Суд перевірив правильність нарахування позивачем заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних збитків та встановив, що період стягнення слід розраховувати з 27.01.2017 по 20.11.2019, а тому до стягнення підлягають 3% річних в сумі 88634 грн 26 коп. та інфляційні збитки в сумі 294 154 грн 82 коп.

Однак, враховуючи, що суд не вправі виходити за межі заявлених позовних вимог, до стягнення належить заявлена позивачем сума інфляційних збитків в розмірі 263 863 грн 48 коп.

За наведених обставин, позов належить до задоволення частково.

Судовий збір, у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.74, 76-80, 129, 232, 236, 237, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ.КОМ" (вул. Залізнична, буд. 15А, м.Івано-Франківськ,76018, код 35517184) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кема Україна" (вул.Плодова, буд.1, м. Київ, 04128, код 33550801) 1092694 (один мільйон дев"яносто дві тисячі шістсот дев"яносто чотири гривні) 99 коп. основної заборгованості, 88634 (вісімдесят вісім тисяч шістсот тридцять чотири) гривні 26 коп. - 3% річних, 263 863 (двісті шістдесят три тисячі вісімсот шістдесят три гривні) 48 коп. інфляційних втрат та 21 465 (двадцять одну тисячу чотириста шістдесят п"ять гривень) 96 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 13.03.2020

Суддя О.В. Рочняк