Рішення

від 12.03.2020 по справі 910/361/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.03.2020Справа № 910/361/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., за участі секретаря судового засідання Коновалова С.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "РДЛ" до товариства з обмеженою відповідальністю "Хотей Стоун" про стягнення 440 308,86 грн.,

за участі представників:

позивача: не з`явився;

відповідача: не з`явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У січні 2020 року товариство з обмеженою відповідальністю "РДЛ" (далі - ТОВ "РДЛ") звернулося до Господарського суду міста Києва з вказаним позовом, посилаючись на те, що 19 серпня 2019 року між ним та товариством з обмеженою відповідальністю "Хотей Стоун" (далі - ТОВ "Хотей Стоун") було укладено договір № 19.08/1.1, за умовами якого відповідач зобов`язався на свій ризик до вересня 2019 року виконати комплекс робіт на об`єкті будівництва позивача. Оскільки відповідач свої зобов`язання щодо виконання обумовлених даним правочином робіт у встановлений строк не виконав, позивач, посилаючись на статті 525, 526, 530, 538, 612, 624, 625, 875, 879, 882, 883 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статтю 230 Господарського кодексу України (далі - ГК України), просив суд стягнути з відповідача суму авансового платежу в розмірі 394 379,00 грн., 38 473,20 грн. пені, нарахованої у зв`язку з несвоєчасним виконанням робіт, а також 3 666,13 грн. інфляційних втрат та 3 790,53 грн. трьох процентів річних, нарахованих на підставі пункту 9.1 договору та статті 625 ЦК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14 січня 2020 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали.

15 січня 2020 року через загальний відділ канцелярії суду позивачем на виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 14 січня 2020 року подано документи для усунення недоліків позовної заяви.

У зв`язку з наведеними обставинами ухвалою суду від 16 січня 2020 року наведену позовну заяву ТОВ "РДЛ" прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/361/20, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи та призначено судове засідання на 13 лютого 2020 року.

Ухвалою суду від 13 лютого 2020 року розгляд справи відкладено на 12 березня 2020 року.

Сторони про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, проте явку своїх уповноважених представників у призначене судове засідання не забезпечили.

Відповідно до частин 4, 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

19 серпня 2019 року між сторонами було укладено договір № 19.08/1.1, за умовами якого ТОВ "Хотей Стоун" зобов`язалося на свій ризик за завданням замовника згідно із затвердженим кошторисом виконати повний комплекс робіт на об`єкті будівництва за адресою: місто Київ, вулиця Жамбила Жабаєва, 7И, офіс 4, а ТОВ "РДЛ", у свою чергу, - надати підряднику будівельний майданчик, прийняти завершений будівництвом об`єкт та оплатити вартість виконаних робіт на умовах вказаної угоди.

Зазначений правочин підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками наведених юридичних осіб.

Пунктом 2.1 цього договору визначено терміни виконання робіт: початок робіт - серпень 2019 року, завершення робіт - вересень 2019 року.

За змістом пункту 2.2 даної угоди рішення сторін про перегляд строків виконання робіт оформляється додатковою угодою, що є невід`ємною частиною цього договору.

У пунктах 3.1-3.3 договору сторони домовились, що вартість виконаних робіт встановлюється договором. Договірна ціна визначається з урахуванням ціни, визначеної в кошторисі. Вартість робіт складає 457 865,88 грн.

Замовник зобов`язується сплатити авансовий платіж 50 % від вартості робіт, зазначеної у пункті 3.3 договору, протягом 3 робочих днів з дати підписання договору. У подальшому замовник проводить оплати протягом 7 робочих днів з дати підписання акту здачі-приймання виконаних робіт кожні 15 робочих днів (пункт 4.1 договору).

Відповідно до пункту 7.1 цієї угоди виконані роботи за цим договором приймаються повноважними представниками сторін. Після виконання робіт підрядник повідомляє про це замовника шляхом надсилання підписаного акту здачі-приймання виконаних робіт. Замовник зобов`язується протягом 5 робочих днів з моменту отримання підписаного підрядником акту прийняти виконані роботи або відмовитися від підписання акту та надати свої зауваження щодо якості та обсягу робіт у письмовому вигляді.

За умовами пункту 10.1 договору останній набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2019 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань.

Судом встановлено, що на виконання умов цієї угоди позивач відповідно до платіжних доручень від 20 серпня 2019 року № 254 на суму 224 379,00 грн. та від 19 вересня 2019 року № 359 на суму 170 000,00 грн. сплатив на рахунок виконавця суму авансового платежу в загальному розмірі 394 379,00 грн.

Про належне виконання позивачем умов цього договору свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення замовником своїх зобов`язань за цим правочином.

Водночас з матеріалів справи вбачається, що у передбачений укладеним між сторонами договором строк ТОВ "Хотей Стоун" не виконало взятих на себе зобов`язань щодо здійснення комплексу робіт на об`єкті будівництва позивача та не направило останньому відповідних актів здачі-приймання виконаних робіт.

Листом від 19 грудня 2019 року № 19/12-19 позивач звернувся до відповідача з претензією, в якій фактично відмовився від укладеного між сторонами договору та просив повернути йому, зокрема, сплачену суму авансового платежу в розмірі 394 379,00 грн.

Проте наведена претензія була залишена ТОВ "Хотей Стоун" без відповіді та задоволення.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини, предметом яких є виконання будівельних робіт.

За умовами частини 1 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів. (частина 4 наведеної статті).

Відповідно до статті 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта.

До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з частинами 1, 2 статті 883 ЦК України підрядник відповідає за недоліки збудованого об`єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини.

За невиконання або неналежне виконання обов`язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (частина 1 статті 846 ЦК України).

За частиною 2 статті 849 ЦК України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За частиною 2 статті 570 ЦК України якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона є авансом. Однак, з припиненням дії договору підряду така грошова сума втрачає ознаки авансу та стає майном (грошовими коштами), набутими підрядником без достатньої правової підстави.

Відповідно до частини 1 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відтак, зазначена норма застосовується за наявності сукупності таких умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав; або коли така підстава згодом відпала. Випадок, коли зобов`язання було припинено на вимогу однієї із сторін відповідно до закону чи умов договору належить до таких підстав.

Про можливість виникнення позадоговірного грошового зобов`язання на підставі статті 1212 ЦК України зазначала також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2018 року в справі № 910/10156/17.

З огляду на зазначене, суд вважає за можливе застосувати до спірних правовідносин положення статті 849 ЦК України в сукупності з приписами статті 1212 ЦК України.

Зважаючи на те, що сума боргу відповідача, яка складає 394 379,00 грн. перерахованої позивачем попередньої оплати, підтверджена належними доказами, наявними в матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед ТОВ "РДЛ", суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача до відповідача про стягнення вказаної суми боргу.

Також у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем покладеного на нього обов`язку щодо своєчасного виконання робіт, позивач просив суд стягнути з ТОВ "Хотей Стоун" 38 473,20 грн. пені, нарахованої за прострочення виконання зобов`язання по виконанню зазначених робіт у період з 1 жовтня 2019 року по 9 січня 2020 року на суму в розмірі 457 865,88 грн.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (частина 1 статті 550 ЦК України).

Частиною 1 статті 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі.

Приписами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів, робіт, чи послуг (частина 4 статті 231 ГК України).

Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 9.3 договору передбачено, що за порушення строків виконання робіт з вини підрядника останній сплачує замовнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми залишку від договору за кожен день прострочення.

Як було зазначено вище, за умовами укладеного між сторонами договору терміном завершення відповідачем передбачених цією угодою робіт є вересень 2019 року.

Водночас вимога позивача від 19 грудня 2019 року № 19/12-19 про повернення суми здійсненого ним авансового платежу була направлена відповідачу 19 грудня 2019 року. Зі змісту наявних у матеріалах справи документів вбачається, що наведена вимога відповідачем отримана не була, у зв`язку з чим підприємством поштового зв`язку 23 грудня 2019 року було оформлено відповідне повідомлення.

Суд звертає увагу на те, що коли у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов`язання, слід виходити з приписів частини 2 статті 530 ЦК України.

Відповідно до вказаної норми якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Днем пред`явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв`язку і підприємством зв`язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред`явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.

Аналогічна правова позиція викладена у пункті 1.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань".

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про те, що прострочення відповідачем виконання його зобов`язання щодо повернення позивачу сплаченого останнім авансового платежу виникло лише 31 грудня 2019 року, тоді як з 1 жовтня 2019 року по 30 грудня 2019 року в ТОВ "Хотей Стоун" було наявне негрошове зобов`язання з виконання передбачених договором робіт.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума пені у розмірі 35 086,33 грн., нарахована за прострочення виконання зобов`язання по виконанню робіт у період з 1 жовтня 2019 року по 30 грудня 2019 року на суму в розмірі 457 865,88 грн.

Водночас у задоволенні вимог ТОВ "РДЛ" про стягнення з ТОВ "Хотей Стоун" 3 386,87 грн. пені слід відмовити.

Крім того, позивач на підставі статті 625 ЦК України також просив стягнути з ТОВ "Хотей Стоун" три проценти річних у розмірі 3 790,53 грн., нарахованих у період з 1 жовтня 2019 року по 9 січня 2020 року на суму боргу в розмірі 457 865,88 грн., а також 3 666,13 грн. інфляційних втрат, нарахованих на вказану суму боргу протягом жовтня 2019 року - січня 2020 року.

За умовами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вже було зазначено, прострочення відповідачем виконання його зобов`язання щодо повернення позивачу сплаченого останнім авансового платежу виникло лише 31 грудня 2019 року, тоді як з 1 жовтня 2019 року по 30 грудня 2019 року в ТОВ "Хотей Стоун" грошове зобов`язання щодо повернення позивачу спірних грошових коштів було відсутнє.

Враховуючи те, що передбачені статтею 625 ЦК України компенсаційні виплати можуть бути нараховані лише у період прострочення виконання боржником грошового зобов`язання, суд дійшов висновку про те, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума трьох процентів річних у розмірі 324,15 грн., нарахованих у період з 31 грудня 2019 року по 9 січня 2020 року на суму основного боргу в розмірі 394 379,00 грн.

Разом із тим, у задоволенні решти заявленої до стягнення суми трьох процентів річних у розмірі 3 466,39 грн. слід відмовити. Також не підлягає стягненню з відповідача і заявлена позивачем сума інфляційних втрат у розмірі 3 666,13 грн. у зв`язку з необґрунтованістю її розрахунку та відсутністю протягом дійсного періоду прострочення відповідачем виконання його грошового зобов`язання з повернення суми авансу інфляційних процесів.

За таких обставин позов ТОВ "РДЛ" підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 86, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Хотей Стоун" (02660, місто Київ, вулиця Колекторна, будинок 38/40; ідентифікаційний код 40182777) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "РДЛ" (02088, місто Київ, вулиця Євгена Харченка, будинок 31, офіс 4; ідентифікаційний код 37062832) 394 379 (триста дев`яносто чотири тисячі триста сімдесят дев`ять) грн. 00 коп. основного боргу, 35 086 (тридцять п`ять тисяч вісімдесят шість) грн. 33 коп. пені, 324 (триста двадцять чотири) грн. 15 коп. трьох процентів річних та 6 446 (шість тисяч чотириста сорок шість) грн. 84 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні решти позовних відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва (пункт 17.5 частини 1 Перехідних положень ГПК України) протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 12 березня 2020 року.

Суддя Є.В. Павленко