Рішення

від 26.02.2020 по справі 911/2262/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" лютого 2020 р.

м. Київ

Справа № 911/2262/19

Суддя Черногуз А.Ф., за участю секретаря Браги Л.К., розглянув в порядку загального позовного провадження

позов Фізичної особи-підприємця Осадчої Юлії Володимирівни ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 )

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Айватрейд" (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Героїв Небесної Сотні, буд. 32, офіс 5, код ЄДРПОУ 40315552)

про стягнення боргу, пені, втрат від інфляції та 3% річних за договором надання послуг з обслуговування об`єктів нерухомості №01/15/06-18 від 15.06.2018

за участю представників:

позивача: не з`явились;

відповідача: не з`явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява б/н від 11.09.2019 Фізичної особи-підприємця Осадчої Юлії Володимирівни до Товариства з обмеженою відповідальністю "Айватрейд" про стягнення боргу, пені, втрат від інфляції та 3% річних за договором надання послуг з обслуговування об`єктів нерухомості №01/15/06-18 від 15.06.2018.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.09.2019 вказану позовну заяву залишено без руху.

25.09.2019 через канцелярію суду від відповідча надійшло клопотання №24/09/19-г/267 від 24.09.2019 про ознайомлення з матеріалами справи.

26.09.2019 через канцелярію позивачем, на виконання ухвали Господарського суду Київської області від 17.09.2019, подано заяву б/н від 26.09.2019 про усунення недоліків позовної заяви. Суд, перевіривши подані пояснення, встановив, що позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

29.10.2019 від позивача надійшло клопотання б/н від 29.10.2019 про проведення судового засідання без участі позивача.

Ухвалою від 08.10.2019 відкрито провадження у справі, розгляд справи визначено здійснювати за правилами загального позовного провадження, проведення підготовчого судового засідання призначено на 04.11.2019.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач відповідно до умов договору надання послуг з обслуговування об`єктів нерухомості №01/15/06-18 від 15.06.2018 надав відповідачу ряд послуг, розрахунки за які останній здійснював не систематично та не в повному обсязі.

Так, у зв`язку з неповною оплатою та простроченням виконання грошового зобов`язання позивачем нараховано відповідачу як суму основного боргу так і пеню, 3% річних та втрат від інфляції.

Заперечуючи проти позову відповідач зазначає, що позивач не має жодних правових підстав на здійснення діяльності щодо надання послуг з обслуговування об`єктів нерухомості за адресою м. Київ, просп. Перемоги, 50, позаяк, в останнього не має ніяких правовідносин з власником приміщення за вказаною адресою та, відповідно, жодних правових підстав для отримання коштів за послуги, які він не надає.

01.11.2019 від відповідача надійшла заява №01/11/19-г-309 від 01.11.2019 про продовження строку для подання відзиву та відкладення розгляду справи.

У підготовчому судовому засіданні 04.11.2019 суд частково задовольнив заяву відповідача № 01/11/19-г/309 від 01.11.2019 про продовження строку на подання відзиву та відкладення розгляду справи та встановив відповідачу строк на подання відзиву протягом десяти днів з моменту винесення даної ухвали. У зв`язку з цим, суд в порядку ч. 2 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України постановив ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 18.11.2019. Також, суд, з метою додержання процесуальних строків, відповідно до ч. 3 ст. 177 Господарського процесуального кодексу України продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів.

15.11.2019 від відповідача надійшло клопотання №15/11/19-г/312 від 15.11.2019 про прийняття до спільного розгляду зустрічної позовної заяви.

18.11.2019 через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання б/н від 18.11.2019 про відкладення судового засідання та встановлення процесуальних строків.

У підготовчому судовому засіданні 18.11.2019 суд встановив позивачу строк для надання відповіді на відзив до наступного судового засідання та постановив ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 02.12.2019.

18.11.2019 на адресу суду від відповідача надійшов відзив №14/11/19-г/311 від 14.11.2019 та надійшла зустрічна позовна заява №14/11/19-г/310 від 14.11.2019.

19.11.2019 через канцелярію суду позивачем подано відповідь на відзив б/н від 19.11.2019.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.11.2019 судом залишено зустрічну позовну заяву №14/11/19-г/310 від 14.11.2019 без руху.

28.11.2019 позивачем до суду подано клопотання б/н від 28.11.2019 про проведення судового засідання 02.12.2019 без його участі.

Суд, ухвалою від 02.12.2019 в порядку п. 11 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України залишив позовну заяву без руху.

03.01.2020 через канцелярію суду від позивача надійшла заява б/н від 03.01.2020 про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.01.2020 судом продовжено розгляд справи №911/2266/19 у підготовчому провадженні та призначено проведення підготовчого судового засідання на 27.01.2020.

Ухвалою від 16.01.2020 судом відмовлено у задоволенні клопотання №15/11/19-г/312 від 15.11.2019 про надання відстрочення на оплату судового збору, а також, повернуто зустрічну позовну заяву №14/11/19-г/310 від 14.11.2019 заявнику.

27.01.2020 від позивача надійшло клопотання б/н від 27.01.2020 про проведення судового засідання без його участі.

У судовому засіданні 27.01.2020 судом закрите підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 07.02.2020 .

06.02.2020 від позивача надійшло клопотання б/н від 06.02.2020 про проведення судового засідання 07.02.2020 без його участі.

У судовому засіданні 07.02.2020 судом винесено ухвалу про відкладення судового засідання з розгляду справи по суті на 25.02.2020 на 16:10.

24.02.2020 від позивача надійшло клопотання б/н від 24.02.2020 про проведення судового засідання без його участі.

У судовому засіданні 25.02.2020 судом оголошено перерву до 26.02.2020.

У судове засідання 26.02.2020 представники сторін не з`явились. Суд розглянувши матеріали справи ухвалив рішення у справі.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Реалізація норми ст. 81 Господарського процесуального кодексу України щодо витребування господарським судом документів і матеріалів, необхідних для вирішення спору, безпосередньо залежить від суб`єктивної реалізації сторонами їх диспозитивного права витребовувати через суд докази.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що положеннями п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства визначено змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом, в межах наданих повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

15.06.2018 між Фізичною особою-підприємцем Осадчою Юлією Володимирівною (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Айватрейд" (замовник) укладено договір про надання послуг з обслуговування об`єктів нерухомості №01/15/06-18 (далі Договір), відповідно до п. 1.1. в порядку та на умовах, визначених цим договором, виконавець зобов`язується за завданням замовника надати послуги обслуговування об`єктів нерухомості, а замовник зобов`язується оплачувати такі послуги.

Відповідно до п. 1.2. Договору під послугами з обслуговування об`єктів нерухомості сторони домовились вважати дії з представництва інтересів замовника у відносинах з третіми особами (орендодавцями та іншими особами), що виникають за договорами оренди, зберігання та інших, дії з обслуговування будинків і споруд та прибудинкових територій, які включають, але не обмежуються, наступними діями виконавця: організація забезпечення безперервного функціонування інженерних мереж та теплопостачання; організація прибирання прибудинкової території нежилих приміщень в яких зберігається майно замовника; організація і вивезення снігу, посипання частини прибудинкової території призначеної для проходу та проїзду протиожеледними сумішами - (сплачується замовником додатково в зимовий період); надання замовнику у встановленому порядку необхідної інформації про витрати електроенергії відповідно до засобів обліку; місцем надання послуг є прибудинкова територія нежилого приміщення, яке розташовано за адресою м. Київ, просп. Перемоги 50; виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору ( п.п. 1.2.1.,1.2.2., 1.2.3, 1.2.4., 1.3., 1.1.4. Договору).

Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2018. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на наступний рік і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. (п. 2.1., 2.2. Договору).

Оплата за надання послуг в поточному місяці здійснюється щомісяця авансовим платежем до 10 (десятого) числа такого поточного місяця на підставі рахунка-фактури виставленого замовнику виконавцем (п. 3.2. Договору).

У випадку порушення своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність визначену чинним законодавством України. У разі порушення строків оплати цього договору, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення (п.п. 5.1., 5.2, Договору).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає наступне:

- позивач належним чином та в строки виконував умови Договору, що підтверджується актами прийому-передачі надання послуг;

- грошові зобов`язання відповідача виконувались хаотично та не були виконані в повному обсязі;

- у зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання та виконанням його не в повному обсязі позивачем окрім основного боргу нараховано відповідачу пеню, 3% річних та втрати від інфляції окремо по кожному акту прийому-передачі надання послуг.

Заперечуючи проти позову відповідач зазначає, що позивач не має жодних правових підстав на здійснення діяльності щодо надання послуг з обслуговування об`єктів нерухомості за адресою: м. Київ, просп. Перемоги, 50, позаяк, в останнього не має ніяких правовідносин з власником приміщення за вказаною адресою та, відповідно, жодних правових підстав для отримання коштів за послуги, які він не надає.

Отже, відповідач зауважує, що договір надання послуг з обслуговування об`єктів нерухомості №01/15/06-18 від 15.06.2018 є нікчемним та таким, що вчинений під впливом обману, а відтак позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду, тож відносини, що з нього виникають, регулюються відповідними положеннями Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Відповідно до ст. 854 Цивільного кодексу України, яка кореспондується зі ст. 321 Господарського кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Статтею 846 Цивільного кодексу України встановлено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Приписами ст. 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною першою статті 612 цього Кодексу встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, установлений договором або законом.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Відтак, з матеріалів справи вбачається, що підписані сторонами акти прийому-передачі наданих послуг:

№ ОУ-004 від 31.07.2018 на суму 19473,12 грн;

№ ОУ-0010 від 31.08.2018 на суму 35000,00 грн;

№ ОУ-0015 від 30.09.2018 на суму 35000,00 грн;

№ ОУ-0027 від 30.11.2018 на суму 35000,00 грн;

№ ОУ-0008 від 28.02.2019 на суму 35000,00 грн;

№ ОУ-0017 від 31.03.2019 на суму 35000,00 грн;

№ ОУ-0028 від 30.04.2019 на суму 20000,00 грн;

№ ОУ-0038 від 31.05.2019 на суму 20000,00 грн;

на загальну суму 234473,12 грн (містяться в матеріалах справи) свідчать про належне виконання позивачем умов Договору що також підтверджується відсутністю скарг від відповідача щодо неналежної якості наданих послуг.

Водночас, позивачем до позовної заяви, також, додані копії актів прийому-передачі наданих послуг № ОУ-0021 від 31.10.2018 на суму 35000,00 грн; № ОУ-0034 від 31.12.2018 на суму 35000,00 грн; № ОУ-0001 від 31.01.2019 на суму 35000,00 грн; (загальна сума 105000,00) грн., які не відносяться до договору №01/15/06-18 від 15.06.2018, позаяк, у вказаних актах зазначено до договору про надання послуг з обслуговування об`єктів нерухомості №02/01/06-18 від 01.06.2018 . Крім того, у вказаних актах вказано представником замовника є ТОВ Алюміній Україна в особі директора Лисиченка Олексія Миколайовича, проте підписані дані акти директором ТОВ Айватрейд А.В. Сова та скріплені печаткою відповідача.

Між тим, до позовної заяви не додано інформації (доказів) про те, що ТОВ Айватрейд відповідає за зобов`язаннями ТОВ Алюміній Україна та директор ТОВ Айватрейд уповноважений на підписання від імені ТОВ Алюміній Україна вказаних актів прийому-передачі наданих послуг.

Відтак, з наведеного вбачається, що вищевказані акти є такими, що не відносяться до договору про надання послуг з обслуговування об`єктів нерухомості №01/15/06-18 від 15.06.2018, та є такими, які не породжують грошових зобов`язань у відповідача та не підтверджують надання послуг позивачем за договором №01/15/06-18 від 15.06.2018 на користь відповідача на суму 105000,00 грн та, відповідно, судом не беруться до уваги.

Отже, відповідно до актів, перерахованих вище, які містять посилання на договір №01/15/06-18 від 15.06.2018 суд вважає доведеним факт надання послуг позивачем відповідачу на загальну суму 234473,12 грн.

Щодо прострочення відповідачем строків оплати.

Як вже зазначалось вище, сторони погодили, що оплата за надання послуг в поточному місяці здійснюється щомісяця авансовим платежем до 10 (десятого) числа такого поточного місяця на підставі рахунка-фактури виставленого замовнику виконавцем (п. 3.2. Договору).

Відтак, проаналізувавши вказані умови Договору суд дійшов висновку, що сторонами погоджено те, що умовою, яку сторони пов`язують з моментом виникнення у відповідача зустрічного обов`язку з оплати авансового платежу за послуги, що надаються в межах цього договору є умова щодо надання (направлення) замовнику позивачем (виконавцем) рахунку фактури на підставі якого, має бути здійснена оплата, позаяк, як призначення та підстава здійснення авансування (платежу), сторони погодили саме рахунок-фактуру, виставлений замовнику виконавцем.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 613 Цивільного кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку. Кредитор також вважається таким, що прострочив, у випадках, встановлених частиною четвертою статті 545 цього Кодексу. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Так, в матеріалах справи, наявні рахунки-фактури складені та підписані позивачем, водночас, в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які підтверджують факт вручення чи направлення засобами поштового зв`язку останніх відповідачу, з яких можна встановити дату вчинення відповідної дії та встановити факт отримання відповідачем вказаних рахунків-фактур, а також, встановити факт дотримання позивачем п. 3.2. Договору щодо виставлення рахунку-фактури.

Отже, у зв`язку з відсутністю доказів вручення (направлення) позивачем рахунків-фактур відповідачу, суд приходить до висновку, що відповідач у розумінні ст. 613 Цивільного кодексу України прострочив виконання свого обов`язку визначеного Договором, у зв`язку з чим відповідач був позбавлений можливості виконати свій зустрічний обов`язок з оплати авансових платежів, у строки визначені п. 3.2. Договору.

З огляду на те, що судом встановлено відсутність інших строків вчинення платежів за договором, які погоджені сторонами суд приходить до висновку, про неможливість визначення строків оплати за договором, що свідчить про те, строк виконання зобов`язання з оплати наданих послуг за договором має визначатись в порядку ст. 530 Цивільного кодексу України.

Так, відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З даної норми вбачається, якщо обов`язок не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Відтак, в матеріалах справи наявна вимога б/н від 31.05.2019 про сплату заборгованості, з якої вбачається, що відповідачу необхідно сплатити суму боргу до 31.07.2019.

Отже, вказана вимога зобов`язує відповідача здійснити оплату заборгованості до 31.07.2019, при цьому, у разі не здійснення такої оплати, прострочення суми боргу починається з 01.08.2019.

Відповідно до банківської виписки №2409-19VU-1553-5369 від 24.09.2019 виданою АТ КБ Приватбанк (наявна в матеріалах справи) відповідач в період з 15.06.2018 по 11.09.2019 перерахував позивачу кошти на загальну суму 177773,12 грн.

Відтак, відповідно до вищеперерахованого, загальна сума неоплачених, наданих послуг відповідно до актів прийому-передачі наданих послуг та часткових оплат відповідача складає 56700,00 грн (234473,12-177773,12).

Щодо розрахунків пені.

Відповідно до вищевказаної банківської виписки станом на 31.07.2019 відповідачем сумарно було сплачено позивачу 160773,12 грн, отже, загальна сума боргу станом на перший день прострочення платежів (на 01.08.2019) дорівнювала 73700,00 грн. (234473,12 - 160773,12).

З наведеного вбачається, що частково залишився неоплаченим акт прийому-передачі наданих послуг № ОУ-0017 від 31.03.2019 на суму 33700,00 грн, та акти № ОУ-0028 від 30.04.2019 на суму 20000,00 грн та № ОУ-0038 від 31.05.2019 на суму 20000,00 грн (20000,00+20000,00+33700,00 =73700,00).

Суд проводячи розрахунки пені керувався періодами заявленими позивачем у його розрахунках, по кожному акту окремо.

Розрахунок пені по акту № ОУ-0017 від 31.03.2019 на суму 33700,00 грн (з урахуванням подальших оплат, відповідно до банківської виписки):

Заявлений позивачем період до стягнення - з 19.07.2019 по 02.09.2019 на суму 35000,00 грн

Періоди за які нарахування пені підлягає задоволенню:

з 01.08.2019 по 01.08.2019 на суму 33700,00 грн;

з 02.08.2019 по 11.08.2019 на суму 30700,00 грн;

з 12.08.2019 по 15.08.2019 на суму 26500,00 грн;

з 16.08.2019 по 18.08.2019 на суму 23700,00 грн;

з 19.08.2019 по 27.08.2019 на суму 20700,00 грн;

з 28.08.2019 по 02.09.2019 на суму 18700,00 грн.

Розрахунок пені по акту № ОУ-0028 від 30.04.2019 на суму 20000,00 грн:

Заявлений позивачем період до стягнення - з 19.07.2019 по 11.09.2019 на суму 20000,00 грн

Період за який нарахування пені підлягає задоволенню:

з 01.08.2019 по 11.09.2019 на суму 20000,00 грн.

Розрахунок пені по акту № ОУ-0038 від 31.05.2019 на суму 20000,00 грн:

Заявлений позивачем період до стягнення - з 19.07.2019 по 11.09.2019 на суму 20000,00 грн

Період за який нарахування пені підлягає задоволенню:

з 01.08.2019 по 11.09.2019 на суму 20000,00 грн.

Відтак, судом зроблено розрахунок пені згідно зазначених періодів та встановлено, що сума пені підлягає до стягнення у розмірі 2319,49 грн.

Щодо розрахунку 3% річних.

Під час розрахунку 3% річних суд керувався ідентичними періодами, які були зазначені у розрахунку пені по актам № ОУ-0017 від 31.03.2019 на суму 33700,00 грн, та акти № ОУ-0028 від 30.04.2019 на суму 20000,00 грн та № ОУ-0038 від 31.05.2019 на суму 20000,00.

Отже, суд зробивши розрахунки 3% річних встановив, що сума останніх, яка підлягає до стягнення становить 218,08 грн.

Поряд з тим, стосовно нарахування втрат від інфляції суд зазначає, що як встановлено раніше, право позивача на нарахування втрат від інфляції виникло у останнього з 01.08.2019, водночас, у розрахунках позивача відсутні посилання на періоди, на які нараховуються втрати від інфляції після 01.08.2019, а отже, суд не може з власної ініціативи нараховувати втрати від інфляції за періоди, які не зазначені у розрахунках позивача. У зв`язку з цим, суд відмовляє позивачу у задоволенні втрат від інфляції.

Також, суд звертає увагу на те, що суд позбавлений можливості робити висновки з приводу тверджень відповідача про те, що між власником приміщення за адресою: м. Київ, просп. Перемоги, 50, та позивачем не укладено жодного договору на надання послуг з обслуговування об`єктів нерухомості, позаяк, відповідачем не додано до справи належних та допустимих доказів, які підтверджують дану обставину (листи, офіційні відповіді тощо) та клопотань про витребування відповідних доказів до суду не надходило.

Між тим, суд доводить до відома відповідача, що питання щодо чинності правочину, що укладений між сторонами може бути предметом окремого позовного провадження, позаяк обставини щодо недійсності правочину не були предметом розгляду в межах даного провадження.

При цьому, суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 4 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Отже, суд вважає зауваження позивача викладені у відзиві не доведеними та такими, що врахуванню не підлягають.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відтак, сторони, звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 81 Господарського процесуального кодексу України сторонами доказів.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на позивача та відповідача пропорційно від задоволених вимог. Оскільки, судовий збір за стягнуту з відповідача суму є меншим за розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 2019 рік, суд стягує з відповідача мінімальний розмір судового збору у розмірі 1921,00 грн.

Керуючись ст.ст. 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Айватрейд" (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Героїв Небесної Сотні, буд. 32, офіс 5, код ЄДРПОУ 40315552) на користь Фізичної особи-підприємця Осадчої Юлії Володимирівни ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) 56700,00 грн боргу, 2319,49 грн пені та 218,08 грн 3% річних, а також, 1921,00 грн судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення складено та підписано 12.03.2020.

Суддя А.Ф. Черногуз