Ухвала

від 10.03.2020 по справі 914/139/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

10.03.2020 Справа № 914/139/20

Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашка М.М., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи

за позовом Керівника Коростишівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Житомирської обласної ради та Служби автомобільних доріг у Житомирської області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Білдінг Груп»

про стягнення матеріальної шкоди (збитків) в розмірі 425139,00 грн.

за участю представників :

від прокуратури Лука Г.В.

від позивачів не з`явилися

від відповідача не з`явився

ВСТАНОВИВ

У провадженні Господарського суду Львівської області перебуває справа за позовом Керівника Коростишівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Житомирської обласної ради та Служби автомобільних доріг у Житомирської області до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Білдінг Груп» про стягнення матеріальної шкоди (збитків) в розмірі 425139,00 грн.

Ухвалою суду від 10.02.2020р. прийнято справу до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 10.03.2020 р.

В підготовче засідання 10.03.2020р. з`явився представник прокуратури, надав усні пояснення щодо предмета спору.

Представники позивачів та відповідача в підготовче засідання не з`явилися, причини неявки не повідомили, хоча належним чином були повідомленні про дату, час та місце судового засідання.

02.03.2020р. від Служби автомобільних доріг у Житомирській області на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву (вх.№ 10629).

Відповідно до частини 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Частинами 3 та 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

З наведених норм господарського процесуального законодавства, а також приписів Закону України «Про прокуратуру» випливає, що прокурор є процесуальним позивачем у справі - тобто особою, яка ініціює відкриття провадження у справі на захист прав і інтересів інших осіб у випадках, коли це прямо дозволено законом.

При цьому відповідно до Закону України «Про прокуратуру» підставами представництва прокуратурою інтересів держави є наявність порушення або загрози порушення інтересів держави та не здійснення або неналежне здійснення захисту цих інтересів органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, та за відсутності такого органу.

В свою чергу інтереси держави мають чітко формулюватися й умотивовуватися прокурором. Звертаючись до суду, прокурор повинен обґрунтувати та довести наявність підстав для здійснення представництва. Саме лише посилання в позовній заяві прокурора на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, не достатньо для встановлення судом правових підстав для представництва.

Доведення цих підстав здійснюється у загальному порядку відповідно до вимог статей 74, 76, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, шляхом подання належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів.

Разом з цим, суд зазначає, що існує неоднакове застосування статті 23 Закону України «Про прокуратуру» у подібних правовідносинах щодо здійснення прокурором представництва, викладеного в раніше ухвалених рішеннях Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справах №910/3486/18, №927/246/18, №915/242/18, №904/585/18, №921/31/18, тощо.

У даній справі №914/139/20 Керівник Коростишівської місцевої прокуратури звернувся до Господарського суду Львівської області в інтересах держави в особі Житомирської обласної ради та Служби автомобільних доріг у Житомирської області до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Білдінг Груп» про стягнення матеріальної шкоди (збитків) в розмірі 425139,00 грн.

Спір у справі № 914/139/20 пов`язаний з реалізацією прокурором повноважень відповідно до статті 23 Закону України "Про прокуратуру", зокрема щодо представництва інтересів держави в суді.

07.11.2019 р. Великою палатою Верховного Суду прийнято до розгляду справу № 912/2385/18 за позовом заступника керівника Олександрійської місцевої прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі: Устинівської районної державної адміністрації Кіровоградської області, Східного офісу Державної аудиторської служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-груп" та Відділу освіти, молоді та спорту Устинівської районної державної адміністрації про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 90 577,26 грн.

Так, у даній справі слід вирішити питання, чи зобов`язаний прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі, окрім обґрунтування, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, обґрунтовувати також визначені законом підстави для звернення до суду прокурора шляхом: 1) додання до позовної заяви суду доказів, які підтверджують, що захист законних інтересів держави не здійснюється, зокрема, доказів здійснення передбачених законом дій щодо порушення прокурором відповідного провадження у разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурором; 2) обґрунтування та доведення суду причини, через які захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження. Чи достатньо у такому разі самого лише посилання в позовній заяві прокурора на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження для прийняття позову прокурора до розгляду?

Окрім того, за позицією Верховного Суду, існує також інше питання, що потребує правового висновку, щодо наслідків, якщо судом після відкриття провадження у справі за результатами розгляду справи буде встановлено відсутність підстав для представництва інтересів держави в суді (прокурор не обґрунтовував, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, недотримання прокурором процедури, що передбачена абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

З огляду на те, що висновок Великої Палати Верховного Суду в справі № 912/2385/18 щодо вказаної правової проблеми сприятиме забезпеченню єдності судової практики, дотриманню принципу верховенства права, складовою якого є юридична визначеність, та принципу пропорційності, господарський суд вважає, що у даному випадку висновки Великої Палати Верховного Суду за результатами розгляду справи № 912/2385/18 матимуть значення при вирішенні справи № 914/139/20 та підлягатимуть застосуванню у даному спорі.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою палатою Верховного Суду.

Провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених: пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку (пункт 11 частини 1 статті 229 ГПК України).

З огляду на викладене, суд вважає за можливе зупинити провадження у даній справі №914/139/20 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №912/2385/18, при розгляді якої вирішуватиметься питання про усунення неоднакового застосування статті 23 Закону України «Про прокуратуру» .

Керуючись пунктом 7 частини 1 статті 228, статтею 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ

1. Зупинити провадження у даній справі №914/139/20 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №912/2385/18.

2. Зобов`язати учасників справи повідомити суд щодо наявності підстав для поновлення проводження у справі, в підтвердження чого надати належні докази.

Ухвала господарського суду набирає законної сили відповідно до ст.235 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду відповідно до розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано 13.03.2020р.

Суддя Петрашко М.М.