Рішення

від 02.03.2020 по справі 916/3251/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" березня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/3251/19

Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р.В.,

При секретарі судового засідання Кришталі Д.І.,

розглядаючи справу №916/3251/19,

за позовом: Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (вул. Артилерійська, буд. 1, м. Одеса, 65039, код ЄДРПОУ 26302595),

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМА ПОБУТСЕРВІС ЛТД" (пр-т Глушка, буд. 22, м. Одеса, 65104, код ЄДРПОУ 19215430),

про розірвання договору та виселення

представники сторін:

від позивача: Добров Р.М.;

від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Департамент комунальної власності Одеської міської ради (далі - Позивач) звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМА ПОБУТСЕРВІС ЛТД" (далі - Відповідач) про розірвання договору оренди нежитлового приміщення №37/205 від 15.01.2001 у новій редакції від 08.05.2007, укладеного між позивачем та відповідачем, та про виселення відповідача з нежилих приміщень першого поверху №505, загальною площею 90,1 кв.м., що розташовані за адресою: м. Одеса, проспект Академіка Глушка, буд. 22 на користь позивача.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.11.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у господарській справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 04.12.2019.

04.12.2019 позивачем заявлено клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з тим, що відповідач звернувся до позивача із заявою про часткове погашення боргу. Судом оголошено протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів, відкладено підготовче засідання на 20.01.2020.

20.01.2020 від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

20.01.2020 представником відповідача заявлено клопотання про відкладення з метою ознайомлення з матеріалами справи, оголошено ухвалу про відкладення розгляду справи на 29.01.2020.

29.01.2020 представником відповідача подано клопотання про відкладення розгляду справи, надано докази сплати заборгованості.

29.01.2020 представником позивача подано клопотання про долучення до матеріалів справи розрахунку заборгованості станом на 29.01.2020. Також представником позивача подано клопотання про розгляд справи без участі представника Департаменту.

29.01.2020 підготовче засідання відкладено на 03.02.2020.

03.02.2020 представником відповідача надано відзив на позов (вх.№2761/20).

03.02.2020 від представника позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів направлення клопотання від 29.01.2020 стороні по справі.

03.02.2020 закрито підготовче провадження, оголошено перехід до розгляду справи по суті та призначено розгляд справи по суті на 24.02.2020.

24.02.2020 відкладено розгляд справи по суті на 02.03.2020.

02.03.2020 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на укладання з відповідачем договору оренди №37/205 від 15.01.2001, підписання до договору додаткових погоджень, передачу відповідачу в строкове платне користування об`єкту комунальної власності - нежилих приміщень першого поверху №505 загальною площею 90,1 кв.м., систематичне порушення відповідачем зобов`язань щодо внесення орендної плати, наявність заборгованості станом на 28.10.2019 у розмірі 39918,15грн., при цьому мали місце факти несплати орендної плати чотири місяці поспіль. Вказує, що такі порушення з боку відповідача є підставою для розірвання договору оренди з подальшим виселенням відповідача з орендованих приміщень.

Позивач додатково звернувся з клопотанням (вх.№ 2195/20 від 29.01.2020, а.с. 80) про поновлення строку на подання доказів та залучення до матеріалів справи розрахунку заборгованості.

Вказане клопотання судом задоволено. З розрахунку вбачається, що за період з жовтня 2019 по січень 2020 включно відповідачем здійснено погашення заборгованості зі сплати оренди у повному обсязі. Разом з цим, розрахунок фактично повторює заявлені позивачем обставини щодо несплати орендної плати чотири місяці поспіль з червня по вересень 22019 року включно.

Відповідач у відзиві на позовну заяву вимоги позивача не визнав, посилаючись на смерть директора та засновника Богомолової Л.Ф. 28.12.2018, відсутність тривалий час на підприємстві відповідальної особи, яка б могла забезпечувати функціонування підприємства та виконання обов`язків за договорами, відсутність навмисних дій з боку відповідача щодо невиконання зобов`язань за договором оренди.

Також вказує на погашення заборгованості та звернення до позивача у січні 2020 року з пропозицією вирішити питання подальшої оренди приміщень у позасудовому порядку.

Вважає, що за таких обставин відсутні підстави для розірвання договору та виселення з орендованих приміщень. Надав до матеріалів справи разом з відзивом на позов копії свідоцтва про смерть, витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі, розрахунку заборгованості від 30.01.2020, квитанцій щодо погашення заборгованості, листа пропозиції направленого на адресу позивача.

Про дату та час судового розгляду сторони були повідомлені належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Між позивачем та відповідачем 15.01.2001 було підписано договір оренди нежитлового приміщення №37/205, відповідно до п.1.1 якого позивач передає, а відповідач приймає у строкове платне володіння та користування приміщення, загальною площею 90,1 кв.м. першого поверху за адресою м. Одеса, проспект Академіка Глушка, буд. 22, з метою розміщення майстерні з ремонту побутової техніки.

Пунктом 1.2 договору строк його дії був встановлений з 23.07.2000 по 15.01.2004.

Між сторонами також за період з 2003 по 2012 рік підписано 7 додаткових погоджень до договору, які здебільшого стосувались продовження строку дії договору та зміни розміру орендної плати (а.с. 24 - 30), 08.05.2007 підписана нова редакція договору оренди нежитлового приміщення № 37/205 від 15.01.2001 (а.с. 20 - 23), а також три додаткові договори № 8 від 07.07.2015, № 9 від 14.08.2015 та № 10 № 9 від 01.03.2017 "про внесення змін до договору оренди нежитлового приміщення № 37/205 від 15.01.2001, викладеного у новій редакції 08.05.2007" (а.с. 31, а.с. 33 та а.с.35 відповідно).

Кінцевий термін дії договору оренди останній раз визначався сторонами у Додатковому договору № 8 від 07.07.2015 (а.с. 31) та встановлений до 07.06.2018.

Згідно з ч.2 ст. 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

З пропозицією щодо розірвання договору оренди позивач звернувся до відповідача лише листом від 03.09.2019 (а.с. 36-37), в якому з посиланням на наявність заборгованості зі сплати орендної плати пропонував розірвати договір та сплатити заборгованість, та зазначив що у разі невиконання вимушений буде звернутися до господарського суду з позовом про розірвання договору оренди, виселення та стягнення заборгованості.

Доказів наявності інших заяв щодо припинення договірних відносин між сторонами суду не надано.

Стаття 15 ЦК України визначає, що кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За положеннями до ч. ч.1, 2 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Ч. 1 ст. 202 ЦК України встановлює, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із приписами ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ч. 1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Аналогічні положення містяться в ч.ч.1,7 ст.193 ГК України, в яких визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ч.1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Положеннями ст. 762 ЦК України визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.

Орендар зобов`язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату (ч.3 ст. 285 ГК України).

Відповідно до ч.1 ст. 19 Закону України Про оренду державного та комунального майна орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Законом (частина третя статті 291 ГК України, частина друга статті 651, стаття 783 ЦК України) передбачено можливість розірвання договору найму (оренди) за рішенням суду на вимогу однієї з сторін, а статтею 782 ЦК України - право наймодавця на односторонню відмову від такого договору у разі невнесення наймачем плати за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Відповідне право наймодавця на відмову від договору найму не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою щодо розірвання договору в разі несплати наймачем (орендарем) платежів, якщо має місце істотне порушення умов договору.

За змістом статей 18, 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі. Орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Згідно з частиною 3 статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" підставою для дострокового розірвання договору оренди за рішенням суду може бути невиконання сторонами своїх зобов`язань.

При цьому порушення орендарем умов договору оренди нерухомого майна щодо несплати протягом законодавчо визначеного строку (три місяці) платежів за користування орендованим нерухомим майном, є істотним, оскільки значною мірою позбавляє орендодавця того, на що він розраховував при укладенні договору, зокрема, надходження відповідних коштів з орендної плати.

Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за змістом статті 3 Цивільного кодексу України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Отже, істотне порушення орендарем (наймачем) такої умови договору оренди державного (комунального) майна, як невнесення орендної плати, є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання зазначеного договору оренди в судовому порядку.

У разі звернення до суду з вимогою про розірвання договору оренди у зв`язку з несплатою орендарем орендної плати протягом трьох місяців позивачу необхідно довести факт такої несплати та її триваючий характер (протягом трьох місяців).

Зазначене відповідає правовій позиції ВС, викладеній у постанові від 13.11.2019 по справі № 908/1399/17 (№ в ЄДРСР 85972214).

Згідно з положеннями статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до абз.2 ч.1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст. 628 ЦК України). При цьому договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Також, ч.3 ст. 26 Закону України Про оренду державного та комунального майна визначено, що Договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов`язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Згідно з частиною шостою статті 762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Посилання відповідача на смерть керівника не є обставиною, через яку майно не може бути використане, чи форс-мажорною обставиною у розумінні ст. 617 ЦК України.

Пунктом 2.4. Нової редакції договору оренди (а.с.20-23) встановлено, що Орендар вносить орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності.

Додатковим договором № 10 (а.с.35) сторони встановили базову місячну орендну плату починаючи з 01.03.2017 у розмірі 4013,16грн. (без ПДВ та індексу інфляції), а з ПДВ відповідно 4815,79грн.

Позивач вказує, що орендарем залишились невиконаними зобов`язання щодо сплати орендної плати. Так він зазначає, що станом на 28.10.2019 сума заборгованості з орендної плати складала 39918,15грн., при цьому чотири місяці з 01.06.2019 по 30.09.2019 орендна плата взагалі не сплачувалася.

Вказані твердження позивача відповідачем не спростовано, доказів здійснення оплати у заявлений період або невірного визначення розміру заборгованості станом на 28.10.2019 суду не надано.

За таких обставин суд доходить висновку про наявність підстав для розірвання договору оренди відповідно до умов ст. 782 ЦК України.

Стосовно вимоги позивача про виселення відповідача суд приходить до висновку про наявність підстав для її задоволення у зв`язку з наступним.

Відповідно до ч.1 ст. 27 Закону України Про оренду державного та комунального майна у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов`язаний повернути орендодавцеві об`єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Цьому кореспондує положення ч.1 ст. 785 ЦК України, відповідно до якої у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з п.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Решта доводів сторін висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та, зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 р. (заява №4909/04), відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до ст.ст.123, 129 ГПК України, у разі задоволення позову судові витрати покладаються відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 11, 15, 16, 202, 525, 526, 530, 548, 610, 617, 629, 638, 651, 759, 762, 782, 783, 785 ЦК України, ст.ст. 17, 18, 19, 22, 26, 27 Закону України Про оренду державного та комунального майна ст.ст.46, 73, 74, 75, 77, 79, 86, 91, 98, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (вул. Артилерійська, буд. 1, м. Одеса, 65039, код ЄДРПОУ 26302595) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМА ПОБУТСЕРВІС ЛТД" (пр-т Глушка, буд. 22, м. Одеса, 65104, код ЄДРПОУ 19215430) задовольнити.

2. Розірвати договір оренди нежитлового приміщення №37/205 від 15.01.2001 у новій редакції від 08.05.2007, який укладено між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради (вул. Артилерійська, буд. 1, м. Одеса, 65039, код ЄДРПОУ 26302595) та Товариством з обмеженою відповідальністю ФІРМА ПОБУТСЕРВІС ЛТД ((пр-т Глушка, буд. 22, м. Одеса, 65104, код ЄДРПОУ 19215430).

3. Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю ФІРМА ПОБУТСЕРВІС ЛТД (пр-т Глушка, буд. 22, м. Одеса, 65104, код ЄДРПОУ 19215430) з нежилих приміщень першого поверху №505, загальною площею 90,1 кв.м., що розташовані за адресою: м. Одеса, проспект Академіка Глушка, буд. 22, на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (вул. Артилерійська, буд. 1, м. Одеса, 65039, код ЄДРПОУ 26302595).

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ФІРМА ПОБУТСЕРВІС ЛТД (пр-т Глушка, буд. 22, м. Одеса, 65104, код ЄДРПОУ 19215430) на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (вул. Артилерійська, буд. 1, м. Одеса, 65039, код ЄДРПОУ 26302595) 3842,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Вступна та резолютивна частина рішення оголошені в судовому засіданні 02.03.2020. Повний текст рішення складено та підписано 12 березня 2020 р.

Суддя Р.В. Волков