Рішення

від 12.03.2020 по справі 140/3907/19

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2020 року ЛуцькСправа № 140/3907/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Лозовського О.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Єврорезина до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Єврорезина (далі - ТзОВ Єврорезина , позивач) звернулося з позовом до Одеської митниці Держмитслужби (далі - Одеська митниця, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 29.112019 №UA500170/2019/000089/2.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що на виконання умов контракту №ERL001H716-0819 від 03.09.2019, укладеного між ТзОВ Єврорезина та іноземним контрагентом Best Choice International Trade Co. Ltd (продавець, Китайська Народна Республіка) про поставку пневматичних шин для легкових автомобілів, мікроавтобусів, легких вантажівок, вантажних автомобілів і автобусів, на підставі платіжного доручення №1JBKLJ9 від 05.09.2019 про проведення SWIFT платежу позивач здійснив передоплату за товар на банківський рахунок продавця в сумі 8 521,00 доларів США, що становить 29,78 % від ціни контракту. На підставі Інвойсу від 20.09.2019 №ERL001H716-0819, на базисних умовах FOB-Shanghai China (згідно правил ІНКОТЕРМС), 20.09.2019 продавець виконав експортні митні процедури в країні походження товару (Китай) та 24.09.2019 здійснив відвантаження товару шляхом передачі перевізнику за коносаментом (транспортною накладною) №MRFB 19092154/586927045. Згідно Інвойсу від 20.09.2019 №ERL001H716-0819, пакувального листа від 20.09.2019 №ERL001H716-0819 та коносаменту продавець відвантажив в адресу ТзОВ Єврорезина контейнером №MRKU5385383 шини в кількості 1098 штук загальною вартістю 28 616,14 доларів США загальною вагою 10 771 кг, у тому числі 92 штуки на суму 3 472,16 доларів США вагою 1 322,21 кг становили шини для автобусів і вантажних автомобілів (індекси 113/111R, 112/110R, 121/119R), решта - 1006 штук на суму 25 143,98 доларів США вагою 9 448,79 кг становили шини для легкових автомобілів. Товар прибув в порт призначення Південний (Україна) 28.10.2019.

Відповідно до умов контракту ТзОВ Єврорезина платіжним дорученням №2JBKLJA від 01.11.2019 про проведення SWIFT платежу здійснило повну (з урахуванням передоплати) оплату за поставлений товар на банківський рахунок продавця в сумі 20 095,14 доларів США, що становить 70,22% від ціни контракту.

З метою митного оформлення товару митним брокером 29.11.2019 на митний пост Південний Одеської митниці подано електронну митну декларацію типу ІМ 40 АА №UА500170/2019/030701, згідно якої товар було задекларовано за двома товарними позиція відповідно до УКТ ЗЕД: 1 позиція - 4011100090 за УКТ ЗЕД - шини гумові нові для легкових автомобілів; кількість 1006 шт.; вага 9448,79 кг, фактурна вартість 25 143,98 доларів США; 2 позиція - 4011201000 за УКТ ЗЕД - шини гумові нові для автобусів і вантажних автомобілів; кількість 92 шт.; вага 1322,21 кг, фактурна вартість 3 472,16 доларів США.

Під час декларування товару митний брокер заявив загальну митну вартість товару на рівні 30 583,80 доларів США, що складає 735 099,22 грн, у тому числі: товару 1 - 4011100090 - шини гумові нові для легкових автомобілів: 26 870,10 доларів США, що становить 645 838,23 грн; товару 2 - 4011201000 - шини гумові нові для автобусів і вантажних автомобілів: 3 713,70 доларів США, що становить 89 260,99 грн.

Визначення митної вартості товару здійснювалось митним брокером за основним методом - за ціною контракту. При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена за товар (фактурна вартість), додано у якості складових митної вартості невключені до ціни витрати на транспортування товару до порту ввезення на територію України за маршрутом порт Shanghai (China) - порт Південний (Україна), а саме вартість доставки контейнера №MRKU5385383 згідно коносаменту 586927045/MRFB19092154 за маршрутом Shanghai (China) - порт Південний (Україна) в сумі 47 293,84 грн.

Позивач вказує, що на підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом були подані усі необхідні документи, однак, відповідач не погодився із зазначеною митною вартістю товару та рішенням Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA500170/2019/000089/2 від 29.11.2019 відмовлено у визнанні заявленої декларантом митної вартості товару-1 (4011100090 - шини гумові нові для легкових автомобілів) та товару-2 (4011201000 - шини гумові нові для автобусів і вантажних автомобілів) згідно митної декларації ІМ 40 АА №UA500170/2019/030701 від 29.11.2019.

Спірним рішенням відповідач вартість товару визначив (скоригував) за резервним методом на підставі аналізу баз даних АСМО Інспектор та ЄАІС Держмитслужби. Рівень митної вартості за рішенням митниці становить: товару1 - 36,0664 доларів США/од, що становить загальну суму за товар1 - 36 282,80 доларів США; товару2 - 66,3731 доларів США/од, що становить загальну суму за товар2 - 6 106,33 доларів США, що в сумі становить 42 389,12 доларів США.

Дане рішення мотивоване тим, що за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості за МД №UA500170/2019/030701 встановлено, що вони не містять достовірних та об`єктивних відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості, зокрема витрати на пакування, маркування та експедиційні послуги за межами митної території України. У числі підстав для коригування вказано, що з поданих документів неможливо підтвердити заявлений метод визначення митної вартості товару.

Позивач вважає вказане рішення неправомірним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки на підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товару та обраного методу її визначення було подано усі необхідні документи, які посвідчують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування митної вартості.

У зв`язку з незгодою з прийнятим рішенням про коригування митної вартості, відповідно до положень частини 7 статті 55 Митного кодексу України (далі - МК України), позивач, з метою випуску товару у вільний обіг 03.12.2019 подав митну декларацію №UA500170/2019/031153, сплатив митні платежі згідно із самостійно визначеною митною вартістю, а також різницю у загальному розмірі 88 391,66 грн. між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товару, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товару, визначеною митницею. На підставі вказаної декларації товар було випущено у вільний обіг.

З наведених підстав позивач просила позов задовольнити.

Ухвалою суду від 14.01.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач у відзиві на позовну заяву адміністративний позов не визнав, посилаючись на те, що митною вартістю товарів є ціна, яку декларант дійсно сплатив за придбаний товар, щодо якого здійснюється митне оформлення. Така ціна має бути підтверджена належними та достовірними документами. Митні органи мають право здійснювати контроль правильності визначення декларантом митної вартості. Вказує, що 29.11.2019 декларантом ТзОВ Ав-Лайн , діючого в інтересах ТзОВ Єврорезина для здійснення митного оформлення товару згідно договору про надання послуг з декларування товарів від 15.11.2019 № 15112019 на митний пост Південний була подана МД типу ІМ40АА на товар шини гумові нові . МД зареєстрована за №UA500170/2019/030701.

Для підтвердження митної вартості товарів до Одеської митниці ДФС разом з митною декларацією були надані: інвойс від 20.09.2019 №ERL001H716- 0819, зовнішньоекономічний договір від 03.09.2019 №ERL001H716-0819, банківські платіжні документи щодо оплати зовнішньоекономічної операції від 05.09.2019 № 1JBKLJ9 та від 01.11.2019 №2JBKLJA, довідка що підтверджує вартість перевезення вантажу від 14.11.2019 № 141119-1, прайс-лист виробника товарів від 20.09.2019 № б/н, звіт про оцінку майна від 27.11.2019 №405/19.

Однак, за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості за МД від 29.11.2019 №UA500170/2019/030701 встановлено, що вони не містять достовірних та об`єктивних відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості, зокрема витрати на пакування, маркування та експедиційні послуги за межами митної території України, а саме: довідка про транспортні витрати від 14.11.2019 №141119-1 складена ТзОВ Алтіор Груп , яка не відноситься до даної поставки (перевізник у коносаменті - MRF Internetional Forwarding); у банківських платіжних документах банк отримувача Морган Чейз Банк, проте за контрактом - DEUTCHE BANK CO; згідно п.п. 5.1. контракту від 03.09.2019 №ERL001H716-0819 передплата за виготовлення товару складає 30 відсотків, балансовий платіж - 70 відсотків, що не відповідає сумам, наведеним у банківських платіжних документах від 05.09.2019 №1JBKLJ9 та від 01.11.2019 № 2JBKLJA відповідно; за результатом розгляду копії митної декларації країни відправлення від 20.09.2019 №22312019003265529 встановлено, що в гр. Отримувач зазначений контрагент з Китаю, у гр. Контракт зазначено інший номер контракту, аніж у МД, також в митній декларації країни відправлення задекларовано лише один товар і наявний опис лише одного типу шин, що не відповідає інформації, наведеній у поданій до митного оформлення МД. Тому, відповідно до частини 2 статті 58 МК України з поданих документів неможливо підтвердити заявлений метод визначення митної вартості товару.

Також зазначає, що вимогами законодавства України передбачено зазначення в зовнішньоекономічному договорі (контракті) точних відомостей про базисні умови поставки відповідно до правил Інкотермс , які визначають обов`язки контрагентів щодо поставки товару і встановлюють момент переходу ризиків від однієї сторони до іншої; обрані сторонами умови зовнішньоекономічного договору умови поставки товару визначають те, які витрати включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари або іншими словами, визначають конкретні складові митної вартості товарів; а тому встановлення факту того, що згідно пункту 3.4 контракту №7487/21-SE від 22.05.2019 визначено умови поставки товару - CIF, проте, не зазначено географічний пункт переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця виключало можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 МК України.

З метою усунення виявлених розбіжностей та підтвердження числових складових митної вартості від декларанта було витребувано додаткові документи згідно з переліком, викладеним у електронному повідомленні, а саме: у зв`язку із спрацюванням профілів ризику системи управління ризиками 105-2 та 106-2 щодо можливого заниження митної вартості та відповідно до частини першої статті 337 МК України визначено, що перевірка документів та відомостей, які подаються органу доходів і зборів під час переміщення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені Кодексом. Згідно п.5 ст.54 Кодексу орган доходів і зборів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документу чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Згідно п.2 ст.52 Кодексу декларант зобов`язаний подавати органу доходів і зборів достовірні відомості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Так, подані до митного оформлення МД від 29.11.2019 за №UA5000170/2019/030701 документи містять розбіжності, а саме: номер товаросупровідного документу (коносаменту) в копії митної декларації країни відправлення від 20.19.2019 №22312019003265529 не відповідає номеру, зазначеному в МД (а саме: коносамент від 24.09.2019 №MRFB19092154); згідно п.8 ч.2 ст.53 МК України, якщо здійснювалося страхування, декларант повинен надати страхові документи, що містять відомості про вартість страхування (комерційні та банківські документи, які підтверджують вартість страхування вантажу). У наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, транспортних (перевізних) документах, що містять відомості про вартість перевезення тощо) відсутня будь-яка інформація щодо розрахунку страхування оцінюваних товарів; до митної вартості товару включається вартість транспортування вантажу до митного кордону України про що декларантом не надано документів, що підтверджують факт здійснення оплати транспортного перевезення; додатково декларанта повідомлено про те, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленою ним митної вартості товарів.

Також відповідач зазначає, що декларантом не виконані вимоги статті 254 МК України, щодо забезпечення перекладу з англійської мови документів, які підтверджують митну вартість товару та подаються разом з митною декларацією до ДФС, передбачених п.3 ст. 335 МКУ. Цей переклад є необхідними для перевірки та підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. Згідно наказу МФУ від 30.05.12 №631 правильність перекладу документів, що надаються декларантом відповідно до статті 254 МКУ, засвідчується шляхом вчинення напису Перекладено вірно , проставленням особистого підпису особи, яка здійснила переклад, та печатки підприємства, співробітник якого зробив переклад. З огляду на вищевикладене та відповідно до п. 3 ст.53 МКУ для підтвердження заявленої митної вартості декларант або уповноважена ним особа зобов`язані протягом 10 календарних днів надати такі додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прас-листи) виробника товару; висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Однак, 29.11.2019 електронним повідомленням ТзОВ АВ-ЛАЙН було надіслане повідомлення №29/11 з інформацією про неможливість подати додаткові документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2, 3 статті 53 МКУ. Таким чином, декларантом не вжито заходів для підтвердження заявленої митної вартості та методу її визначення. Подані декларантом основні та додаткові документи не містили належних, об`єктивних та достовірних відомостей про числові складові заявленої митної вартості.

За результатом проведеної консультації шляхом обміну електронними повідомленнями між органом доходів і зборів та декларантом з метою обгрунтованого вибору методу визначення митної вартості, було обрано другорядний метод визначення митної вартості - за резервним методом.

З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО Інспектор та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості оформлених товарів у максимально наближений до митного оформлення час та об`єм партії товару, є більшим та становить: товар №1 - 36,0664 дол. США/од. (МД від 20.11.2019 №UA209140/2019/204825); товар №2 - 66,3731 дол. США/од. (МД від 19.11.2019 №UA125110/2019/459896). Враховуючи вищезазначене, митну вартість товару №1 скориговано до рівня 36,0664 дол. США/од, товар №2 - до рівня 66,3731 дол. США/од.

У зв`язку з вищевикладеним та у відповідності до частини 2 статті 55 МК України Одеською митницею ДФС винесено рішення про коригування митної вартості товару за №UA500170/2019/000089/2 та надана картка відмови №UA500170/2019/00375.

Відповідач вважає, що оскаржуване рішення є таким, що прийняте у повній відповідності до вимог чинного законодавства, тому просив в задоволенні позову відмовити повністю (83-91).

Ухвалою суду від 12.02.2020 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача Одеської митниці Держмитслужби про призначення та проведення у даній справі судового засідання в режимі відеоконференції (а. с. 151-152).

У відповіді на відзив представник позивач щодо розбіжностей у поданих документах у відношенні ціни товару, яка буда фактично сплачена зазначає, що згідно договору та інвойсу вартість товару становить 28616,14 доларів США, яка була сплачена позивачем двома платежами 8 521,00 доларів США 05.09.2019 та 20 095,14 доларів США 01.11.2019, що підтверджено документально банківськими документами. За умовами договору покупець сплачує 30% передплату при замовленні товару та 70% після його відвантаження.Фактично процентне співвідношення передоплати та основної оплати становило 29,78 % та 70,22% відповідно. Банківські документи про проведення SWIFT-платежів повністю ідентифікують продавця, договір та інвойс, за яким здійснено поставку товару, відтак жодного впливу на правильність визначення митної вартості ця обставина не має. Транспортні витрати також належним чином підтверджені.

Позивач вважає безпідставним посилання відповідача на те, що у експортній декларації вказаний інший товаро-супровідний документ на здійснення контейнерного морського перевезення (коносамент №586927045) ніж той, який вказаний у поданій декларантом МД №UA500170/2019/030701 від 29.11.2019 (MRFB19092154). Обидва коносаменти - №586927045, що вказаний у експортній декларації, та MRFB19092154, що поданий до митного оформлення в Україні, стосується одного і того ж морського контейнерного перевезення. При цьому перший документ - це лінійний коносамент, який оформляється при прийнятті товару від відправника на борт судна морського перевізника, а другий - домашній коносамент, оригінал якого пред`являється отримувачем для отримання контейнера в порту призначення.

Представник позивача звертає увагу, що відповідачем не надано жодного пояснення щодо зроблених коригувань на порівнювані обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо не навів та не підтвердив визначену митну вартість.

З наведених підстав просить позов задовольнити (а. с. 156-158)

Дослідивши письмові докази, викладені у заявах по суті справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТзОВ Єврорезина здійснює зовнішньоекономічну діяльність згідно контракту №ERL001H716-0819 від 03.09.2019 з іноземним контрагентом Best Choice International Trade Co. Ltd (продавець, Китайська Народна Республіка) про поставку пневматичних шин для легкових автомобілів, мікроавтобусів, легких вантажівок, вантажних автомобілів і автобусів (далі - товар) (а. с. 27-31).

Згідно з умовами контракту товар постачається партіями, кількість партії зазначається в штуках у інвойсах. Умови поставки визначаються в інвойсі та можуть обиратись CIF-Одеса або FOB-Shanghai згідно правил ІНКОТЕРМС. Валюта контракту визначена долари США, загальна вартість контракту становить 28' 616,14 доларів США. Умови оплати за товар передбачають 30% передоплати та 70 % балансового платежу після прибуття товару в порт призначення. Строк відвантаження продавцем товару в адресу покупця має становити не більше 45 днів з моменту отримання 30-відсоткової передоплати.

На виконання умов контракту, згідно платіжного доручення №1JBKLJ9 від 05.09.2019 про проведення SWIFT платежу позивач здійснив передоплату за товар на банківський рахунок продавця в сумі 8 521,00 доларів США, що становить 29,78% від ціни контракту (а. с. 36).

На підставі Інвойсу від 20.09.2019 №ERL001H716-0819, на базисних умовах FOB-Shanghai China (згідно правил ІНКОТЕРМС) 20.09.2019 виконав експортні митні процедури в країні походження товару (Китай) та 24.09.2019 здійснив відвантаження товару шляхом передачі перевізнику за коносаментом (транспортною накладною) №MRFB 19092154/586927045.

Згідно Інвойсу від 20.09.2019 №ERL001H716-0819, пакувального листа від 20.09.2019 №ERL001H716-0819 та коносаменту продавець відвантажив в адресу ТзОВ Єврорезина контейнером №MRKU5385383 шини в кількості 1098 штук загальною вартістю 28 616,14 доларів США загальною вагою 10 771 кг, у тому числі, 92 штуки на суму 3 472,16 доларів США вагою 1322,21 кг становили шини для автобусів і вантажних автомобілів (індекси 113/111R, 112/110R, 121/119R), решта - 1006 штук на суму 25 143,98 доларів США вагою 9448,79 кг становили шини для легкових автомобілів (а. с. 32-44).

Товар прибув в порт призначення Південний (Україна) 28.10.2019.

Відповідно до умов контракту ТзОВ Єврорезина платіжним дорученням №2JBKLJA від 01.11.2019 про проведення SWIFT платежу здійснило повну (з урахуванням передоплати) оплату за поставлений товар на банківський рахунок продавця в сумі 20 095,14 доларів США, що становить 70,22% від ціни контракту (а. с. 37).

Як слідує з матеріалів справи, транспортно-експедиторське обслуговування даної поставки товару на підставі договору №1 від 23.08.2019 здійснювало ТзОВ Алтіор-Груп .

За умовами вказаного договору експедитор забезпечує перевезення імпортних, експортних, транзитних вантажів позивача будь-яким видом транспорту, з цією метою укладає договори та угоди з перевізниками, портами, складами, митними брокерами, агентами, експедиторськими та іншими організаціями (резидентами і нерезидентами).

Разом з тим, ТзОВ Алтіор-Груп на підставі договору-доручення №15112019 від 15.11.2019 доручив здійснювати декларування товару та виконувати інші дії, пов`язані з митним оформленням імпорту товару в Україну, ТзОВ АВ-ЛАЙН (далі - митний брокер).

25.11.2019 на митному посту Південний Одеської митниці ДФС проведено митний огляд контейнера №MRKU5385383 з вантажем Шини гумові , за результатами якого констатовано його відповідність заявленому, про що свідчить Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (а. с. 57).

Крім того, на замовлення митного брокера сертифікованим оцінювачем ФОП ОСОБА_1 проведено оцінку товару, за наслідками якої складено Звіт №405/19 від 27.11.2019 з висновком про загальну ринкову вартість товару станом на 27.11.2019 в сумі 28 013,00 доларів США (а. с. 58-60)

З метою митного оформлення товару митним брокером 29.11.2019 на митний пост Південний Одеської митниці подано електронну митну декларацію типу ІМ 40 АА №UА500170/2019/030701, згідно якої товар було задекларовано за двома товарними позиція відповідно до УКТ ЗЕД:

- 1 позиція - 4011100090 за УКТ ЗЕД - шини гумові нові для легкових автомобілів; кількість 1006 шт.; вага 9448,79 кг, фактурна вартість 25 143,98 доларів США;

- 2 позиція - 4011201000 за УКТ ЗЕД - шини гумові нові для автобусів і вантажних автомобілів; кількість 92 шт.; вага 1322,21 кг, фактурна вартість 3 472,16 доларів США (а. с. 19-20).

Загальна митна вартість товару склала 30583,80 доларів США (735 099,22 грн.), у тому числі: товару1 - 4011100090 - шини гумові нові для легкових автомобілів: 26 870,10 доларів США, що становить 645 838,23 грн.; товару2 - 4011201000 - шини гумові нові для автобусів і вантажних автомобілів: 3713,70 доларів США, що становить 89 260,99 грн.

Визначення митної вартості товару здійснювалось за основним методом - за ціною контракту.

Крім того, як слідує з матеріалів справи, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена за товар (фактурна вартість), додано у якості складових митної вартості невключені до ціни витрати на транспортування товару до порту ввезення на територію України за маршрутом порт Shanghai (China) - порт Південний (Україна).

Згідно довідки ТзОВ Алтіор Груп ) №141119-1 від 14.11.2019 вартість доставки контейнера №MRKU5385383 згідно коносаменту 586927045 / MRFB19092154 за маршрутом Shanghai (China) - порт Південний (Україна) становить 47 293,84 грн. (а. с. 51).

Для підтвердження заявленої митної вартості і обраного методу її визначення до органу доходів і зборів декларантом були подані наступні документи:

1) контракт (зовнішньоекономічний договір) №ERL001H716-0819 від 03.09.2019 про поставку пневматичних шин;

2) рахунок-фактуру (Commercial Invoice) від 20.09.2019 №ERL001H716-0819;

3) пакувальний лист (Packing list) від 20.09.2019 №ERL001H716-0819;

4)платіжне доручення №1JBKLJ9 від 05.09.2019 про проведення ТзОВ Єврорезина SWIFT платежу на рахунок Best Choice International Trade Co. Ltd на суму 8 521,00 доларів США;

5) платіжне доручення №2JBKLJA від 01.11.2019 про проведення ТзОВ Єврорезина SWIFT платежу на рахунок Best Choice International Trade Co. Ltd на суму 20 095,14 доларів США;

6) коносамент B/L№MRFB 19092154/S/O №586927045 від 24.09.2019 на перевезення контейнера №MRKU5385383 морським транспортом за маршрутом SHANGHAI, CHINA - PIVDENNYI, UKRAINE;

7) експортну декларацію країни походження товару №22312019003265529 від 20.09.2019;

8) договір №1 від 23.08.2019 на транспортно-експедиторське обслуговування між позивачем та експедитором ТОВ Алтіор Груп ;

9) договір-доручення №15112019 від 15.11.2019 на обслуговування митних вантажів і надання послуг на складах між експедитором та митним брокером ТОВ АВ-ЛАЙН ;

10) висновок сертифікованого оцінювача про вартісні характеристики товару - звіт про оцінку майна №405/19 від 27.11.2019;

11) прайс-лист на продукцію ТМ MAZZINI від Best Choice International Trade Co. Ltd.;

12) акт митного огляду від 25.11.2019;

13) сертифікат на товар №19С1100М0686/00323 від 20.09.2019;

14) навантажувальний документ - наряд №20192692 від 18.11.2019 на передачу контейнера № MRKU5385383 для подальшого транспортування залізничним транспортом територією України;

15) довідка №141119-1 від 14.11.2019 про вартість транспортування вантажу морським перевезенням від порту Shanghai, China до порту Південний , Україна.

Згідно електронного повідомлення від 29.11.2019 митний орган проінформував брокера, що за наслідками опрацювання ЕМД від 29.11.2019 №UA500170/2019/030701 митницею встановлено розбіжності у поданих на підтвердження митної вартості документах, а саме: 1) номер коносаменту в копії експортної декларації №22312019003265529 країни відправлення не відповідає номеру, зазначеному в ЕМД (MRFB19092154); 2) згідно п.8 ч.2 ст.53 МКУ, якщо здійснювалось страхування, декларант повинен надати страхові документи, що містять відомості про вартість страхування (комерційні та банківські документи, які підтверджують вартість страхування вантажу). У наданих документах (контракті, інвойсі, транспортних (перевізних) документах, документах, що містять відомості про вартість перевезення тощо) відсутня будь-яка інформація щодо розрахунку страхування оцінюваних товарів; 3) до митної вартості товару включається вартість транспортування вантажу до митного кордону України, однак декларантом не надано документів, що підтверджують факт здійснення оплати перевезення; 4) декларантом не виконані вимоги ст.254 Кодексу, тобто не забезпечено переклад з англійської мови документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Також із змісту вказаного повідомлення вбачається, що відповідачем на підставі частини третьої статті 53 МК України декларанту запропоновано протягом 10 календарних днів надати додаткові документ: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс - листи) виробника товару; висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 4) за власним бажанням декларанта додаткові наявні у нього документи на підтвердження заявленої митної вартості (а. с. 61-62).

У відповідь на вказане повідомлення, листом від 29.11.2019 №29/11 митний брокер повідомив відповідача про те, що усі наявні та необхідні документа для підтвердження заявленої митної вартості буди додані до митної декларації (а. с. 63).

Електронним повідомленням від 29.11.2019 (20:51:33) митний орган повідомив декларанта, що у зв`язку з відмовою декларанта надати витребувані додаткові документи та беручи до уваги, що наявні розбіжності не скасовані, митну вартість буде скориговано (а. с. 64-65); електронними повідомленням від 29.11.2019 (21:58:01) митний орган надіслав декларанту картку відмови №UA500170/2019/00375 в митному оформленні випуску товарів у зв`язку з винесенням рішення про коригування митної вартості товару від 29.11.2019 №UA500170/2019/000089/2 (а. с. 19-20, 66-67).

29.11.2019 Одеською митницею ДФС винесено рішення про коригування митної вартості товарів №UA500170/2019/000089/2, яким визначено митну вартість товару за резервним методом на підставі аналізу баз даних АСМО Інспектор та ЄАІС Держмитслужби, а саме: товару1 - 36,0664 доларів США/од, що становить загальну суму за товар 136 282,80 доларів США; товару2 - 66 3731 доларів США/од, що становить загальну суму за товар 26 10633 доларів США.

Скоригована відповідачем митна вартість товару склала 42 389,12 доларів США.

Дане рішення обгрунтоване тим, що за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості за МД №UA500170/2019/030701 встановлено, що вони не містять достовірних та об`єктивних відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості, зокрема витрати на пакування, маркування та експедиційні послуги за межами митної території України. У числі підстав для коригування вказано, що з поданих документів неможливо підтвердити заявлений метод визначення митної вартості товару.

Крім того, у рішенні зазначено, що подані документи містять розбіжності, а саме: документ про транспортні витрати від 14.11.2019 №141119-1 наданий ТзОВ Алтіор-Груп , хоча перевізником в коносаменті вказано MRF Intemetional Forwarding; у банківських платіжних документах вказано банк отримувача Морган Чейз Банк, проте за контрактом DEUTCHE BANK CO; згідно контракту передоплата за виготовлення товару складає 30 відсотків, балансовий платіж - 70 відсотків, що не відповідає сумам, наведеним у банківських платіжних документах від 05.09.2019 №1JBKLJ9 та від 01.11.2019 №2JBKLJA; в експортній декларації країни відправлення від 20.09.2019 №22312019003265529 в графі Отримувач зазначений контрагент з Китаю, у графі Контракт зазначено інший номер контракту, задекларовано лише один товар і наявний опис лише одного типу шин, що не відповідає інформації у поданій до митного оформлення МД.

Також у рішенні зазначено, що з метою усунення виявлених розбіжностей та підтвердження числових значень складових митної вартості у декларанта витребувано додаткові документи згідно з переліком, на що останній повідомив про неможливість їх подання через відсутність.

У зв`язку з незгодою з прийнятим рішенням про коригування митної вартості, відповідно до положень частини 7 статті 55 МК України позивач, з метою випуску товару у вільний обіг 03.12.2019 подав митну декларацію №UA500170/2019/031153, сплатив митні платежі згідно із самостійно визначеною митною вартістю, а також різницю у загальному розмірі 88 391,66 грн. між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товару, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товару, визначеною митницею. На підставі вказаної декларації товар було випущено у вільний обіг (а. с. 69-70).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).

Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).

Як вбачається з матеріалів справи, декларант при здійсненні митного оформлення товару надав наявні у нього документи, що підтверджують митну вартість товару, підстави його придбання, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, зокрема: контракт (зовнішньоекономічний договір) №ERL001H716-0819 від 03.09.2019 про поставку пневматичних шин; рахунок-фактуру (Commercial Invoice) від 20.09.2019 №ERL001H716-0819; пакувальний лист (Packing list) від 20.09.2019 №ERL001H716-0819; платіжне доручення №1JBKLJ9 від 05.09.2019 про проведення ТзОВ Єврорезина SWIFT платежу на рахунок Best Choice International Trade Co. Ltd на суму 8 521,00 доларів США; платіжне доручення №2JBKLJA від 01.11.2019 про проведення ТзОВ Єврорезина SWIFT платежу на рахунок Best Choice International Trade Co. Ltd на суму 20 095,14 доларів США; коносамент B/L№MRFB 19092154/S/O №586927045 від 24.09.2019 на перевезення контейнера №MRKU5385383 морським транспортом за маршрутом SHANGHAI, CHINA - PIVDENNYI, UKRAINE; експортну декларацію країни походження товару №22312019003265529 від 20.09.2019; договір №1 від 23.08.2019 на транспортно-експедиторське обслуговування між позивачем та експедитором ТОВ Алтіор Груп ; договір-доручення №15112019 від 15.11.2019 на обслуговування митних вантажів і надання послуг на складах між експедитором та митним брокером ТОВ АВ-ЛАЙН ; висновок сертифікованого оцінювача про вартісні характеристики товару - звіт про оцінку майна №405/19 від 27.11.2019; прайс-лист на продукцію ТМ MAZZINI від Best Choice International Trade Co. Ltd.; акт митного огляду від 25.11.2019; сертифікат на товар №19С1100М0686/00323 від 20.09.2019; навантажувальний документ - наряд №20192692 від 18.11.2019 на передачу контейнера № MRKU5385383 для подальшого транспортування залізничним транспортом територією України; довідку №141119-1 від 14.11.2019 про вартість транспортування вантажу морським перевезенням від порту Shanghai, China до порту Південний , Україна.

Частинами першою, другою статті 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною п`ятою статті 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у встановлених випадках, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені форми митного контролю.

У частині третій статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

З вищенаведеного випливає, що орган доходів і зборів досліджує документи стосовно усіх товарів, які переміщуються через митний кордон, на предмет перевірки правильності визначення митної вартості. Виключно висновки, що ґрунтуються на дослідженні документів, доданих до митної декларації, можуть бути підставою для витребування додаткових документів. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.

Суд не заперечує права органу доходів і зборів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів (частина п`ята статті 54 МК України), проте вважає, що при цьому він має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознаки підробки або відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару1 - 4011100090 - шини гумові нові для легкових автомобілів: 26 870,10 доларів США, що становить 645 838,23 грн; товару 2 - 4011201000 - шини гумові нові для автобусів і вантажних автомобілів: 3 713,70 доларів США, що становить 89 260,99 грн. та надання відповідачу необхідних документів для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Як слідує із рішення відповідача, в органу доходів і зборів відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, тому відповідно до статей 59, 60 МКУ неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів. Відповідно до статей 62, 63 МКУ методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використані, оскільки в органу доходів і зборів відсутня інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів. Відповідно до пункту 1 статті 64 МКУ у разі, якщо митну вартість товарів не можна визначити шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів буде визначена, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) - за резервним методом. За результатом проведеної консультації шляхом обміну електронними повідомленнями між органом доходів і зборів та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості, було обрано другорядний метод визначення митної вартості - за резервним методом. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО Інспектор та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості оформлених товарів у максимально наближений до митного оформлення час та об`єм партії товару, є більшим та становить: товар №1 - 36,0664 дол. США/од. (МД від 20.11.2019 №UA209140/2019/204825); товар №2-66,3731 дол. США/од. (МД від 19.11.2019 №UА125110/2019/459896). Враховуючи вищезазначене, митну вартість товару №1 скориговано до рівня 36,0664 дол. США/од, товар №2 до рівня 66,3731 дол. США/од.

Однак, суд не погоджується з такою позицією відповідача, з огляду на таке.

Зі змісту частини другої статті 53 МК України випливає, що визначення конкретного переліку документів із зазначених у цій статті необхідне у кожному окремому випадку.

Разом з тим, суд зазначає, що для підтвердження митної вартості товару позивачем були надані усі наявні документи.

Відповідно до частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Відтак, відповідно до статті 55 МК України орган доходів і зборів має право здійснювати коригування митної вартості товару, заявленої декларантом, за відповідних умов, зокрема, якщо ним у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до частини десятої статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

витрати, понесені покупцем:

а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;

б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами;

в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів;

б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів;

в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо);

г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

витрати на страхування цих товарів.

Отже, Митним кодексом України наведено вичерпний перелік документів, якими підтверджується митна вартість товару, при цьому витрати на транспортування та витрати на страхування є різними складовими митної вартості товару.

Водночас, суд зауважує, що позивачем були подані документи на підтвердження понесених витрат на транспортування товару, при цьому, страхування товару не здійснювалось.

Згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, не подання позивачем висновків про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару за умови наявності інших документів, що підтверджують числові значення складових митної вартості, не може бути обґрунтованою підставою для коригування митної вартості товару.

За змістом пункту 5 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 11 вересня 2015 року №689, під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися такі джерела інформації: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС; спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; інформація, отримана від ДФС, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів; інформація, отримана від митних органів іноземних держав за результатами перевірки автентичності документів, які подавалися під час митного контролю та митного оформлення товару; інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю, в тому числі, за результатами проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи; інформація, отримана від державних органів, установ та організацій на запити територіальних органів та/або ДФС; цінова інформація, отримана в рамках домовленостей, укладених між ДФС та асоціаціями, спілками та іншими об`єднаннями імпортерів та виробників; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; інформація отримана з мережі Інтернет.

Як визначено частиною шостою статті 54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

В оскаржуваному рішенні вказано, що воно прийняте у зв`язку із неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані документи не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом. Тобто, відповідач при прийнятті рішення застосував пункт 2 частини шостої статті 54 МК України). При цьому митну вартість він визначив також за другорядним методом - резервним. Його застосування передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, … посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 08.02.2019 в справі № 825/648/17 (№ К/9901/16592/18).

Згідно з пунктом 2 параграфу (а) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості. Відповідно до пункту 2 параграфу (b) статті VII цієї угоди під дійсною вартістю слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно з пунктом 2 параграфу (с) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до параграфу (b) цього параграфа, оцінка для митних цілей повинна базуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.

Між тим, як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів від 29.112019 №UA500170/2019/000089/2, у ньому зазначено про неможливість застосування другого-п`ятого методів визначення митної вартості у зв`язку з відсутністю інформації щодо угод на ідентичні та подібні (аналогічні) товари та даних, на підставі яких можливе визначення митної вартості згідно з методами четвертим та п`ятим. При прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем використано виключно інформацію баз даних АСМО Інспектор та ЄАІС Держмитслужби України. При цьому обов`язком митного органу у разі незгоди із заявленою декларантом митною вартістю є проведення консультацій з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та послідовний вибір методів з обґрунтуванням причин неможливості застосування кожного з попередніх методів.

Окрім того, витребування митним органом додаткових документів має відбуватися у випадку наявності обґрунтованого сумніву у достовірності поданих декларантом відомостей.

Суд також звертає увагу, що приписами частини шостої статті 54 МК України встановлено правило, за яким митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю, виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів.

Відповідно до частини третьої статті 53 МК України, у разі якщо документи, подані для підтвердження митної вартості товару, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: для підтвердження митної вартості товару.

На підставі аналізу наведених вище норм суд дійшов висновку, що законом чітко встановлено умови, за наявності яких у відповідача виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів та відмова у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю товарів.

Такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.

На думку законодавця, сумніви є обґрунтованими, якщо документи: містять розбіжності; наявні ознаки підробки; не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, приписи вказаних статей зобов`язують відповідача зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, відповідач повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Проте, відповідачем не було вказано, які саме підстави дають обґрунтовану можливість вважати, що заявлено неповні чи/або недостовірні відомості до митної вартості товару, зокрема не вказано які саме складові митної вартості є непідтвердженими, а також не зазначено чому саме з документів, які було подано декларантом, неможливим є встановлення даних складових.

При цьому, суд зазначає, що позивачем у відповідності до умов контракту №ERL001H716-0819 від 03.09.2019, укладеного між ТзОВ Єврорезина та іноземним контрагентом Best Choice International Trade Co. Ltd (продавець, Китайська Народна Республіка) про поставку пневматичних шин для легкових автомобілів, мікроавтобусів, легких вантажівок, вантажних автомобілів і автобусів, на підставі інвойсів, двома платежами по 8 521,00 доларів США та 20 095,14 доларів США проплачено поставку товару за ціною договору, що підтверджено банківськими платіжними документами.

Згідно з положеннями статті 6 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність зовнішньоекономічний договір (контракт) складається відповідно до цього та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. Суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.

Отже, під час розгляду справи відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами про наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

Тобто, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.

Відповідно до частини третьої статті 318 МК України митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Ця норма також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 №3018-VI Про внесення змін до Закону України Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур , якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 МК України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності та інших.

З урахуванням зазначеного, суд прийшов до висновку, що митний орган не навів доказів того, що документи подані декларантом є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів. В поданих при митному оформленні товарів документах відсутні розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та щодо ціни, що підлягала сплаті за цей товар.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень статті 9 Конституції України та статті 17, частини 5 статті 19 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Європейський Суд підкреслює особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах Беєлер проти Італії [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000, Онер`їлдіз проти Туреччини [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява №48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, Megadat.com S.r.l. проти Молдови (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010 року, і Тошкуце та інші проти Румунії (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25.11.2008) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах.

Крім того, ЄСПЛ у своєму рішенні по справі Yvonne van Duyn v.Home Office зазначив, що принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться в законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії . З огляду на принцип юридичної визначеності, держава не може посилатись на відсутність певного нормативного акта, який би визначав механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституції чи інших актах. Така дія названого принципу пов`язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов`язань для запобігання відповідальності. Захист принципу обґрунтованих сподівань та юридичної визначеності є досить важливим у сфері державного управління та соціального захисту. Так, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію своєї політики чи поведінки, така держава чи такий орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки щодо фізичних та юридичних осіб на власний розсуд та без завчасного повідомлення про зміни у такій політиці чи поведінці, позаяк схвалення названої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у названих осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд зазначає, що відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірність своїх дій. Натомість, позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Згідно з частиною першою статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Відповідно до п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010, заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Оскільки відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, а тому рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 29.11.2019 №UА500170/2019/000089/2 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці Держмитслужби підлягає до стягнення на користь позивача судовий збір в розмірі 1 921,00 грн., сплачений відповідно до платіжного доручення №9 від 24.12.2019 (а. с. 2).

При вирішенні клопотання позивача про стягнення на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат на правничу допомогу в розмір 6 187,00 грн. та витрат щодо перекладу документів в розмірі 1000,00 грн, суд зазначає, що воно підлягає до часткового задоволення, враховуючи наступне.

Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно із частинами третьою - п`ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Як вбачається із доданих письмових доказів (ордеру серії АС №1003003, договору про надання правової (правничої) допомоги №80/19 від 17.12.2019, рахунку на послуги правничої допомоги №80/19-1 від 17.12.2019, платіжного доручення №8 від 19.12.2019, акту надання послуг №80/19-1 від 18.02.2020, рахунку на послуги правничої допомоги №80/19-2 від 18.02.2020, квитанцій до прибуткового касового ордеру №28 від 20.12.2019, №30 від 27.12.2020 позивач сплатив на рахунок адвокатського бюро Сергій Степанюк і Партнери 6 187,25 грн. за надану правову допомогу, яка складається з: усної консультації щодо законності рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товару, правових підстав і способу оскарження рішення - 501,75 грн. (1/2 год); вивчення і аналіз документів, підготовка матеріалів до оскарження, витребування додаткових документів у митного брокера, організація перекладу документів, аналіз судової практики - 2007,00 (2 год.); складання адміністративного позову і подання до суду - 3153,00 (3 год.); супровід адміністративної справи в суді: моніторинг руху справи, аналіз прийнятих у справі процесуальних рішень, підготовка, складання та надіслання до суду письмових документів з процесуальних питань - 525,50 грн. (1/2 год.) та послуги перекладача 1000 грн.

На думку суду, виходячи із критеріїв, визначених частинами третьою, п`ятою статті 134, частиною дев`ятою статті 139 КАС України, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на правову допомогу в сумі 6 187,00 грн.

Разом з тим, суд зазначає, що витрати за здійснення перекладацьких послуг в сумі 1000,00 грн. не підлягають до відшкодування, оскільки із наданих позивачем квитанцій до прибуткового касового ордеру не можливо ідентифікувати замовника, вид та об`єм вказаних послуг.

Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Митного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 29.11.2019 №UА500/2019/000089/2.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Єврорезина (45400, Волинська область, місто Нововолинськ, Мікрорайон Шахтарський, будинок 27, квартира 58, код ЄДРПОУ 40723487) за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці Держмитслужби (65078, місто Одеса, вулиця Лип Івана та Юрія, будинок 21-а, код ЄДРПОУ 43333459) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одну) гривню 00 коп.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Єврорезина (45400, Волинська область, місто Нововолинськ, Мікрорайон Шахтарський, будинок 27, квартира 58, код ЄДРПОУ 40723487) за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці Держмитслужби (65078, місто Одеса, вулиця Лип Івана та Юрія, будинок 21-а, код ЄДРПОУ 43333459) витрати на правову допомогу у розмірі 6 187 (шість тисяч сто вісімдесят сім) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.А. Лозовський