Постанова

від 21.09.2020 по справі 140/3907/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2020 рокуЛьвівСправа № 140/3907/19 пров. № А/857/5841/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Глушка І.В.,

суддів: Довгої О.І., Матковської З.М.,

за участю секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Одеської митниці Держмитслужби на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12 березня 2020 року, ухвалене суддею Лозовським О.А. у м. Луцьку Волиннської області в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження, у справі №140/3907/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврорезина" до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів, -

ВСТАНОВИВ:

27 грудня 2019 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Єврорезина" звернувся до суду із позовом до відповідача - Одеської митниці Держмитслужби, у якому просив визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA500170/2019/000089/2 від 29.11.2019.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що в підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару та обраного методу її визначення до декларації додано документи, які посвідчують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обгрунтування.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 12 березня 2020 року адміністративний позов задоволено.

Рішення суду мотивоване тим, що правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення ухвалене з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що на підставі спрацювання системи аналізу ризиків та відповідно до Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 №689, при проведенні контролю правильності визначення митної вартості товарів здійснювались, окрім інших, у тому числі заходи порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено. Після здійснення вказаних заходів митницею встановлено, що документи, подані до митного оформлення для підтвердження заявленої митної вартості товару, містять розбіжності, не містять достовірних та об`єктивних відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, зокрема відомостей про вартість страхування, витрати на пакування, маркування та експедиційні послуги за межами митної території України, що унеможливлює підтвердження митної вартості товару за заявленим методом.

З врахуванням наведеного, уповноваженою особою митного органу декларанту надіслано електронне повідомлення про надання протягом 10 календарних днів додаткових документів, однак даної вимоги митного органу декларантом не виконано.

За результатами проведеної консультації шляхом обміну електронними повідомленнями між органом доходів і зборів та декларантом з метою обгрунтованого вибору методу визначення митної вартості було обрано другорядний метод визначення митної вартості - резервний.

З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО Інспектор та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної варості оформлених товарів у максимально наближений до митного оформлення час та об`єм партії, є більшим та становить за товар №1 -36,0664 дол. США/од (МД від 20.11.2019 №UA209140/2019/204825), товар №2 - 66,3731 дол. США/од (МД від 19.11.2019 UA125110/2019/459896). Враховуючи наведене, митну вартість товару №1 скориговано до рівня 36,0664 дол. США/од, товар №2 -66,3731 дол. США/од.

На думку скаржника, рішення про коригування митної вартості товару №UA500170/2019/000089/2 від 29.11.2019 прийнято з дотриманням вимог чинного законодавства, у рішенні наведено достатнє обгрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, визначені джерела інформації, що використовувалась митним органом для визначення митної вартості, а саме аналіз баз АСМО Інспектор та ЄАІС Держмитслужби України.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав.

Із змісту ст.19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, судом першої інстанції достовірно встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 29.11.2019 з метою митного оформлення товару митним брокером на митний пост «Південний» Одеської митниці подано електронну митну декларацію типу ІМ 40 АА №UА500170/2019/030701, згідно якої товар було задекларовано за двома товарними позиція відповідно до УКТ ЗЕД:

- 1 позиція - 4011100090 за УКТ ЗЕД - шини гумові нові для легкових автомобілів; кількість 1006 шт.; вага 9448,79 кг, фактурна вартість 25 143,98 доларів США;

- 2 позиція - 4011201000 за УКТ ЗЕД - шини гумові нові для автобусів і вантажних автомобілів; кількість 92 шт.; вага 1322,21 кг, фактурна вартість 3 472,16 доларів США (а.с.19-20).

Загальна митна вартість товару склала 30583,80 доларів США (735 099,22 грн), у тому числі: товару 1 - 4011100090 - шини гумові нові для легкових автомобілів: 26 870,10 доларів США, що становить 645 838,23 грн; товару2 - 4011201000 - шини гумові нові для автобусів і вантажних автомобілів: 3713,70 доларів США, що становить 89 260,99 грн.

Для підтвердження заявленої митної вартості за ціною контракту до органу доходів і зборів разом з митною декларацією були подані наступні документи, які підтверджують числові значення митної декларації:

1) контракт (зовнішньоекономічний договір) №ERL001H716-0819 від 03.09.2019 про поставку пневматичних шин;

2) рахунок-фактуру (Commercial Invoice) від 20.09.2019 №ERL001H716-0819;

3) пакувальний лист (Packing list) від 20.09.2019 №ERL001H716-0819;

4) платіжне доручення №1JBKLJ9 від 05.09.2019 про проведення ТзОВ «Єврорезина» SWIFT платежу на рахунок Best Choice International Trade Co. Ltd на суму 8521,00 доларів США;

5) платіжне доручення №2JBKLJA від 01.11.2019 про проведення ТзОВ «Єврорезина» SWIFT платежу на рахунок Best Choice International Trade Co. Ltd на суму 20 095,14 доларів США;

6) коносамент B/L№MRFB 19092154/S/O №586927045 від 24.09.2019 на перевезення контейнера №MRKU5385383 морським транспортом за маршрутом SHANGHAI, CHINA - PIVDENNYI, UKRAINE;

7) експортну декларацію країни походження товару №22312019003265529 від 20.09.2019;

8) договір №1 від 23.08.2019 на транспортно-експедиторське обслуговування між позивачем та експедитором ТОВ «Алтіор Груп» ;

9) договір-доручення №15112019 від 15.11.2019 на обслуговування митних вантажів і надання послуг на складах між експедитором та митним брокером ТОВ «АВ-ЛАЙН» ;

10) висновок сертифікованого оцінювача про вартісні характеристики товару - звіт про оцінку майна №405/19 від 27.11.2019;

11) прайс-лист на продукцію ТМ MAZZINI від Best Choice International Trade Co. Ltd.;

12) акт митного огляду від 25.11.2019;

13) сертифікат на товар №19С1100М0686/00323 від 20.09.2019;

14) навантажувальний документ - наряд №20192692 від 18.11.2019 на передачу контейнера № MRKU5385383 для подальшого транспортування залізничним транспортом територією України;

15) довідка №141119-1 від 14.11.2019 про вартість транспортування вантажу морським перевезенням від порту Shanghai, China до порту «Південний» , Україна.

Крім того, судом встановлено з матеріалів справи, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена за товар (фактурна вартість), додано у якості складових митної вартості невключені до ціни витрати на транспортування товару до порту ввезення на територію України за маршрутом порт Shanghai (China) - порт «Південний» (Україна).

Згідно довідки ТзОВ «Алтіор Груп» №141119-1 від 14.11.2019 вартість доставки контейнера №MRKU5385383 згідно коносаменту 586927045/MRFB19092154 за маршрутом Shanghai (China) - порт «Південний» (Україна) становить 47 293,84 грн (а.с.51).

Згідно електронного повідомлення від 29.11.2019 митний орган проінформував брокера, що за наслідками опрацювання ЕМД від 29.11.2019 №UA500170/2019/030701 митницею встановлено розбіжності у поданих на підтвердження митної вартості документах, а саме: 1) номер коносаменту в копії експортної декларації №22312019003265529 країни відправлення не відповідає номеру, зазначеному в ЕМД (MRFB19092154); 2) згідно п.8 ч.2 ст.53 МКУ, якщо здійснювалось страхування, декларант повинен надати страхові документи, що містять відомості про вартість страхування (комерційні та банківські документи, які підтверджують вартість страхування вантажу). У наданих документах (контракті, інвойсі, транспортних (перевізних) документах, документах, що містять відомості про вартість перевезення тощо) відсутня будь-яка інформація щодо розрахунку страхування оцінюваних товарів; 3) до митної вартості товару включається вартість транспортування вантажу до митного кордону України, однак декларантом не надано документів, що підтверджують факт здійснення оплати перевезення; 4) декларантом не виконані вимоги ст.254 Кодексу, тобто не забезпечено переклад з англійської мови документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Також із змісту вказаного повідомлення вбачається, що відповідачем на підставі частини третьої статті 53 МК України декларанту запропоновано протягом 10 календарних днів надати додаткові документ: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс - листи) виробника товару; висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 4) за власним бажанням декларанта додаткові наявні у нього документи на підтвердження заявленої митної вартості (а. с. 61-62).

У відповідь на вказане повідомлення, митний брокер листом від 29.11.2019 №29/11 повідомив відповідача про те, що усі наявні та необхідні документа для підтвердження заявленої митної вартості буди додані до митної декларації (а. с. 63).

Електронним повідомленням від 29.11.2019 (20:51:33) митний орган повідомив декларанта, що у зв`язку з відмовою декларанта надати витребувані додаткові документи та беручи до уваги, що наявні розбіжності не скасовані, митну вартість буде скориговано (а. с. 64-65); електронними повідомленням від 29.11.2019 (21:58:01) митний орган надіслав декларанту картку відмови №UA500170/2019/00375 в митному оформленні випуску товарів у зв`язку з винесенням рішення про коригування митної вартості товару від 29.11.2019 №UA500170/2019/000089/2 (а. с. 19-20, 66-67).

29.11.2019 Одеською митницею ДФС винесено рішення про коригування митної вартості товарів №UA500170/2019/000089/2, яким визначено митну вартість товару за резервним методом на підставі аналізу баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби, а саме: товару 1 - 36,0664 доларів США/од, що становить загальну суму за товар 36 282,80 доларів США; товару 2 - 66,3731 доларів США/од, що становить загальну суму за товар 6106, 33 доларів США.

Скоригована відповідачем митна вартість товару склала 42 389,12 доларів США.

Дане рішення обгрунтоване тим, що за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості за МД №UA500170/2019/030701 встановлено, що вони не містять достовірних та об`єктивних відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості, зокрема витрати на пакування, маркування та експедиційні послуги за межами митної території України. У числі підстав для коригування вказано, що з поданих документів неможливо підтвердити заявлений метод визначення митної вартості товару.

Крім того, у рішенні зазначено, що подані документи містять розбіжності, а саме: документ про транспортні витрати від 14.11.2019 №141119-1 наданий ТзОВ «Алтіор-Груп» , хоча перевізником в коносаменті вказано MRF Intemetional Forwarding; у банківських платіжних документах вказано банк отримувача Морган Чейз Банк, проте за контрактом DEUTCHE BANK CO; згідно контракту передоплата за виготовлення товару складає 30 відсотків, балансовий платіж - 70 відсотків, що не відповідає сумам, наведеним у банківських платіжних документах від 05.09.2019 №1JBKLJ9 та від 01.11.2019 №2JBKLJA; в експортній декларації країни відправлення від 20.09.2019 №22312019003265529 в графі «Отримувач» зазначений контрагент з Китаю, у графі «Контракт» зазначено інший номер контракту, задекларовано лише один товар і наявний опис лише одного типу шин, що не відповідає інформації у поданій до митного оформлення МД.

Також у рішенні зазначено, що з метою усунення виявлених розбіжностей та підтвердження числових значень складових митної вартості у декларанта витребувано додаткові документи згідно з переліком, на що останній повідомив про неможливість їх подання через відсутність.

У зв`язку з незгодою з прийнятим рішенням про коригування митної вартості, відповідно до положень частини 7 статті 55 МК України позивач, з метою випуску товару у вільний обіг 03.12.2019 подав митну декларацію №UA500170/2019/031153, сплатив митні платежі згідно із самостійно визначеною митною вартістю, а також різницю у загальному розмірі 88 391,66 грн між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товару, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товару, визначеною митницею. На підставі вказаної декларації товар було випущено у вільний обіг (а. с. 69-70).

Позивач, вважаючи рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості №UA500170/2019/000089/2 від 29.11.2019 протиправним, звернувся до суду з вимогою про його скасування.

Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального та процесуального права, з огляду на таке.

Відповідно частини 1 статті 246 Митного кодексу України (далі - МК України) метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з частиною 1 статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до статей 49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно із частиною першою статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та главою 8.

За приписами частини другої цієї статті декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Як встановлено частиною першою статті 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначений ч.2 ст. 53 МК України.

За правилами частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до частини 5 статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Згідно з частиною першою статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (ч.ч. 2-3 ст. 54 МК України).

Частиною четвертою статті 54 Митного кодексу України встановлено, що орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування.

Водночас частиною п`ятою статті 54 Митного кодексу України передбачено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Згідно з частиною 6 статті 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів.

Відповідно до частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Відтак, в силу приписів статті 55 МК України орган доходів і зборів має право здійснювати коригування митної вартості товару, заявленої декларантом, за відповідних умов, зокрема, якщо ним у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено тощо.

Наявність в органу доходів і зборів обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

В свою чергу, відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 29 січня 2019 року (справа №815/6827/17), від 06 лютого 2020 року (справа №826/24776/15), а відповідно до ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

Суд апеляційної інстанції, здійснивши перевірку рішення, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо відповідності визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям, вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст. 90 КАС України).

З наявних в матеріалах справи доказів слідує, що митну вартість імпортованого товару, що вказана у митній декларації, декларантом визначено за основним методом.

Декларант позивача надав наявні у нього документи, що підтверджують митну вартість товарів і обраний ним метод її визначення згідно із частиною другою статті 53 МК України.

Встановлено, що відповідачем під час здійснення контролю правильності визначення декларантом позивача митної вартості імпортованого в Україну товару поставлено під сумнів правильність визначення його митної вартості.

Зі змісту приписів розділу ІІІ («Митна вартість товарів та методи її визначення» ) МК України слідує, що в аспекті реалізації процедур із визначення митної вартості товарів основоположну роль відіграє принцип обґрунтованості.

Так, зокрема, митний орган повинен дотримуватися вимог принципу обґрунтованості при: а) встановлені належного до застосування методу визначення митної вартості товарів; б) встановлені достатнього переліку документів для цілей визначення митної вартості товарів.

Відповідно рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Суд встановив, що декларант надавав митниці до митної декларації достатній пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом.

З матеріалів справи слідує, що підставою для коригування митної вартості товарів слугувала інформація з електронної бази даних ЄАІС ДФС України щодо митного оформлення ідентичних товарів з вищим рівнем митної вартості.

Також в обгрунтування правомірності оскаржуваного рішення скаржник покликається на те, що подані до митного оформлення ЕМД від 29.11.2019 за №UA 5000170/2019/030701 документи містять розбіжності та не подано документів, на підтвердження ціни.

Зокрема вказує на необхідність додавання до фактурної вартості товару перелічених у пунктах 1 (в), 5, 7 ч.10 ст. 58 Митного кодексу України витрат.

Так, вказаними нормами передбачено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 1 (в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; 5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 7) витрати на страхування цих товарів.

За таких обставин, скаржник вважає, що МД не могла бути оформлена за основним методом, у зв`язку з не поданням необхідного переліку документів, а інспектор не міг застосувати жоден із другорядних методів, окрім резервного.

Митну вартість товару декларант позивача вказав за ціною, яка визначена договором.

Судом встановлено, що доставка товару відбувалась на умовах FOB (Free On Board), тобто відповідно до однієї з умов (термінів) Інкотермс, що означає, що продавець доставить вантаж, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця, а термін FOB означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати і ризики чи втрати ушкодження товару повинен нести покупець. За умовами терміна FOB на продавця покладається обов`язок з митного очищення товару для експорту. Цей термін може застосовуватися тільки під час перевезення товару морським чи внутрішнім водним транспортом.

Правила Інкотермс є стандартизованими та забезпечують тлумачення торговельних термінів у зовнішній торгівлі, регламентуючи, перш за все, момент передачі права власності на товар і всі пов`язані із цим ризики, встановлюючи правила, які регулюють питання пов`язані з доставкою товарів від продавця до покупця (перевезення, відповідальність за експортне та імпортне оформлення товарів).

Колегія суддів зауважує, що оскільки згідно умов зовнішньоекономічного контракту та специфікації продавець зобов`язався здійснити покупцю поставку на умовах FOB, вимоги митного органу щодо необхідності додавання до фактурної вартості товару перелічених у пцнктах 1 (в), 5 ч.10 ст. 58 Митного кодексу України витрат, що впливає на вартість оцінюваного товару, є безпідставними, оскільки за умовами поставки вказані витрати вже включені у вартість товару (базис поставки FOB Інкотермс 2010 покладає цей обов`язок на продавця).

Згідно з пунктом 8 частини 2 статті 53 МК України вимоги щодо надання страхових документів, а також документів, що містять відомості про вартість страхування, передбачені лише для випадків, якщо страхування здійснювалося.

Отже, якщо товар фактично не страхувався, відсутність доказів страхування не може бути підставою для відмови у митному оформленні товару за заявленою декларантом митною вартістю.

Разом з тим необхідність додавання до фактурної вартості товару вартості страхування пов`язана із фактом здійснення страхування товару.

Водночас за умовами поставки FOB (згідно з Інкотермс 2010) як у продавця, так і у покупця відсутні зобов`язання щодо укладення договорів страхування, тобто при поставці товару на зазначених умовах страхування товару може здійснюватися лише за бажанням сторін договору, про що неодноразово наголошував Верховний Суд у свої постановах, зокрема від 21 січня 2020 року (справа 815/4477/15), від 24 лютого 2020 року (справа №804/5360/17), від 16 липня 2020 року (справа № 804/3236/17).

Відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах 5 і 6 статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Судом встановлено, що ТзОВ «Єврорезина» здійснює зовнішньоекономічну діяльність згідно контракту №ERL001H716-0819 від 03.09.2019 з іноземним контрагентом Best Choice International Trade Co. Ltd (продавець, Китайська Народна Республіка) про поставку пневматичних шин для легкових автомобілів, мікроавтобусів, легких вантажівок, вантажних автомобілів і автобусів (далі - товар) (а. с. 27-31).

Згідно з умовами контракту товар постачається партіями, кількість партії зазначається в штуках у інвойсах. Умови поставки визначаються в інвойсі та можуть обиратись CIF-Одеса або FOB-Shanghai згідно правил ІНКОТЕРМС. Валюта контракту визначена долари США, загальна вартість контракту становить 28616,14 доларів США. Умови оплати за товар передбачають 30% передоплати та 70 % балансового платежу після прибуття товару в порт призначення. Строк відвантаження продавцем товару в адресу покупця має становити не більше 45 днів з моменту отримання 30-відсоткової передоплати.

На виконання умов контракту, згідно платіжного доручення №1JBKLJ9 від 05.09.2019 про проведення SWIFT платежу позивач здійснив передоплату за товар на банківський рахунок продавця в сумі 8 521,00 доларів США, що становить 29,78 % від ціни контракту (а.с.36).

На підставі Інвойсу від 20.09.2019 №ERL001H716-0819, на базисних умовах FOB-Shanghai China (згідно правил ІНКОТЕРМС) 20.09.2019 виконав експортні митні процедури в країні походження товару (Китай) та 24.09.2019 здійснив відвантаження товару шляхом передачі перевізнику за коносаментом (транспортною накладною) №MRFB 19092154/586927045.

Згідно Інвойсу від 20.09.2019 №ERL001H716-0819, пакувального листа від 20.09.2019 №ERL001H716-0819 та коносаменту продавець відвантажив в адресу ТзОВ «Єврорезина» контейнером №MRKU5385383 шини в кількості 1098 штук загальною вартістю 28 616,14 доларів США загальною вагою 10 771 кг, у тому числі, 92 штуки на суму 3 472,16 доларів США вагою 1322,21 кг становили шини для автобусів і вантажних автомобілів (індекси 113/111R, 112/110R, 121/119R), решта - 1006 штук на суму 25 143,98 доларів США вагою 9448,79 кг становили шини для легкових автомобілів (а. с. 32-44).

Товар прибув в порт призначення «Південний» (Україна) 28.10.2019.

Відповідно до умов контракту ТзОВ «Єврорезина» платіжним дорученням №2JBKLJA від 01.11.2019 про проведення SWIFT платежу здійснило повну (з урахуванням передоплати) оплату за поставлений товар на банківський рахунок продавця в сумі 20 095,14 доларів США, що становить 70,22% від ціни контракту (а. с. 37).

Як слідує з матеріалів справи, транспортно-експедиторське обслуговування даної поставки товару на підставі договору №1 від 23.08.2019 здійснювало ТзОВ «Алтіор-Груп» .

За умовами вказаного договору експедитор забезпечує перевезення імпортних, експортних, транзитних вантажів позивача будь-яким видом транспорту, з цією метою укладає договори та угоди з перевізниками, портами, складами, митними брокерами, агентами, експедиторськими та іншими організаціями (резидентами і нерезидентами).

Разом з тим, ТзОВ «Алтіор-Груп» на підставі договору-доручення №15112019 від 15.11.2019 доручив здійснювати декларування товару та виконувати інші дії, пов`язані з митним оформленням імпорту товару в Україну, ТзОВ «АВ-ЛАЙН» (далі - митний брокер).

25.11.2019 на митному посту «Південний» Одеської митниці ДФС проведено митний огляд контейнера №MRKU5385383 з вантажем «Шини гумові» , за результатами якого констатовано його відповідність заявленому, про що свідчить Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (а. с. 57).

Крім того, на замовлення митного брокера сертифікованим оцінювачем ФОП ОСОБА_1 проведено оцінку товару, за наслідками якої складено Звіт №405/19 від 27.11.2019 з висновком про загальну ринкову вартість товару станом на 27.11.2019 в сумі 28 013,00 доларів США (а. с. 58-60).

З метою митного оформлення товару митним брокером 29.11.2019 на митний пост «Південний» Одеської митниці подано електронну митну декларацію типу ІМ 40 АА №UА500170/2019/030701, згідно якої товар було задекларовано за двома товарними позиція відповідно до УКТ ЗЕД:

- 1 позиція - 4011100090 за УКТ ЗЕД - шини гумові нові для легкових автомобілів; кількість 1006 шт.; вага 9448,79 кг, фактурна вартість 25 143,98 доларів США;

- 2 позиція - 4011201000 за УКТ ЗЕД - шини гумові нові для автобусів і вантажних автомобілів; кількість 92 шт.; вага 1322,21 кг, фактурна вартість 3 472,16 доларів США (а.с. 19-20).

Загальна митна вартість товару склала 30583,80 доларів США (735 099,22 грн), у тому числі: товару 1 - 4011100090 - шини гумові нові для легкових автомобілів: 26 870,10 доларів США, що становить 645 838,23 грн; товару 2 - 4011201000 - шини гумові нові для автобусів і вантажних автомобілів: 3713,70 доларів США, що становить 89 260,99 грн.

Визначення митної вартості товару здійснювалось за основним методом - за ціною контракту.

Крім того, як слідує з матеріалів справи, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена за товар (фактурна вартість), додано у якості складових митної вартості невключені до ціни витрати на транспортування товару до порту ввезення на територію України за маршрутом порт Shanghai (China) - порт «Південний» (Україна).

Згідно довідки ТзОВ «Алтіор Груп» ) №141119-1 від 14.11.2019 вартість доставки контейнера №MRKU5385383 згідно коносаменту 586927045 / MRFB19092154 за маршрутом Shanghai (China) - порт «Південний» (Україна) становить 47 293,84 грн (а. с. 51).

Як вбачається з матеріалів справи, декларант при здійсненні митного оформлення товару надав наявні у нього документи, що підтверджують митну вартість товару, підстави його придбання, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, зокрема: контракт (зовнішньоекономічний договір) №ERL001H716-0819 від 03.09.2019 про поставку пневматичних шин; рахунок-фактуру (Commercial Invoice) від 20.09.2019 №ERL001H716-0819; пакувальний лист (Packing list) від 20.09.2019 №ERL001H716-0819; платіжне доручення №1JBKLJ9 від 05.09.2019 про проведення ТзОВ «Єврорезина» SWIFT платежу на рахунок Best Choice International Trade Co. Ltd на суму 8 521,00 доларів США; платіжне доручення №2JBKLJA від 01.11.2019 про проведення ТзОВ «Єврорезина» SWIFT платежу на рахунок Best Choice International Trade Co. Ltd на суму 20 095,14 доларів США; коносамент B/L№MRFB 19092154/S/O №586927045 від 24.09.2019 на перевезення контейнера №MRKU5385383 морським транспортом за маршрутом SHANGHAI, CHINA - PIVDENNYI, UKRAINE; експортну декларацію країни походження товару №22312019003265529 від 20.09.2019; договір №1 від 23.08.2019 на транспортно-експедиторське обслуговування між позивачем та експедитором ТОВ «Алтіор Груп» ; договір-доручення №15112019 від 15.11.2019 на обслуговування митних вантажів і надання послуг на складах між експедитором та митним брокером ТОВ «АВ-ЛАЙН» ; висновок сертифікованого оцінювача про вартісні характеристики товару - звіт про оцінку майна №405/19 від 27.11.2019; прайс-лист на продукцію ТМ MAZZINI від Best Choice International Trade Co. Ltd.; акт митного огляду від 25.11.2019; сертифікат на товар №19С1100М0686/00323 від 20.09.2019; навантажувальний документ - наряд №20192692 від 18.11.2019 на передачу контейнера № MRKU5385383 для подальшого транспортування залізничним транспортом територією України; довідку №141119-1 від 14.11.2019 про вартість транспортування вантажу морським перевезенням від порту Shanghai, China до порту «Південний» , Україна.

При цьому, позивачем у відповідності до умов контракту №ERL001H716-0819 від 03.09.2019, укладеного між ТзОВ «Єврорезина» та іноземним контрагентом Best Choice International Trade Co. Ltd (продавець, Китайська Народна Республіка) про поставку пневматичних шин для легкових автомобілів, мікроавтобусів, легких вантажівок, вантажних автомобілів і автобусів, на підставі інвойсів, двома платежами по 8 521,00 доларів США та 20 095,14 доларів США проплачено поставку товару за ціною договору, що підтверджено банківськими платіжними документами.

Оцінивши під час розгляду справи документи, які подавались позивачем під час митного оформлення товару колегія суддів дійшла висновку про недоведеність відповідачем неповноти, неточності чи недостатності наданих позивачем з первинною МД документів та наведених в ній відомостей для визначення митної вартості товару за основним методом; наявності встановлених частинами 1 та 2 статті 58 МК України обмежень для застосування першого методу та обставин, зазначених в частині 6 статті 54 МК України, для відмови у митному оформленні товару за першим методом, а отже і підстав для застосування положень частини 3 статті 57 та частини 3 статті 58 МК України, тобто використання другорядного методу визначення митної вартості товару при недоведеності неможливості її визначення за основним.

При цьому надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

У рішенні про коригування митної вартості вказано, що органом доходів та зборів митна вартість визначена за резервним методом, з урахуванням вимог ст.64 МКУ та ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях, товар №1-МД від 20.11.2019 №UA209140/2019/204825, товар №2 - 66,3731 дол. США/од МД від 19.11.2019 UA125110/2019/459896.

В контексті наведеного, колегія суддів зазначає, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених частиною другою статті 55 Митного кодексу України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, додавання вартості, резервний метод.

У постанові від 05 лютого 2019 року у справі №816/1199/15-а (касаційне провадження №К/9901/6035/18) Верховним Судом викладено чітку правову позицію, що сама лише інформація з бази даних ЄАІС ДФС про вантажну митну декларацію, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та не скасоване судом.

Слід також зазначити, що спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Аналогічні правові висновки висловлені Верховним Судом у постанові від 19.02.2019 року (справа №805/2713/16-а).

В той же час відповідачем ані суду першої, ані суду апеляційної інстанцій не надано жодних доказів недостовірності заявленої Товариством вартості товару, а саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Аналізуючи наведені правові норми та обставнини справи колегія суддів погоджується із вимсновком суду першої інстанції, що позивач під час митного оформлення надав усі необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів за ціною договору, водночас відповідач не довів наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого Товариством товару та протиправність оскарженого рішення.

Відтак, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврорезина" про визнання протиправними та скасування рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості №UA500170/2019/000089/2 від 29.11.2019 є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке скасуванню не підлягає.

Керуючись статтями 242, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Одеської митниці Держмитслужби залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12 березня 2020 року у справі №140/3907/19- без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І. В. Глушко судді О. І. Довга З. М. Матковська Постанова складена в повному обсязі 25.09.2020.