Рішення

від 25.02.2020 по справі 460/4444/19

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

25 лютого 2020 року м. Рівне №460/4444/19 Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Друзенко Н.В. за участю секретаря судового засідання Головатчик А.А. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі: позивача: представник не прибув, відповідача: представник Охман Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Трансбуд" доДержавної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов, - В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Захід-Трансбуд" звернулось в суд з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов №161315 та №161316 від 19.11.2019 на загальну суму 35700,00 грн.

Ухвалою суду від 24.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, визначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено розгляд справи по суті на 28.01.2020.

Ухвалою суду від 24.01.2020 задоволено клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Ухвалою суду від 28.01.2020 судове засідання відкладено на 25.02.2020 у зв`язку з неприбуттям представника позивача з поважних причин.

В судове засідання 25.02.2020 представник позивача не прибув повторно.

За правилами пункту 2 частини третьої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки.

В судовому засіданні 25.02.2020 було проголошено вступну та резолютивну частину ухваленого рішення.

Згідно змісту позовної заяви, відповідачем 08.10.2019 і 21.10.2019 було проведено рейдові перевірки транспортних засобів ТзОВ "Захід-Трансбуд". В ході їх здійснення було виявлено порушення позивачем законодавства про автомобільний транспорт і складені відповідні акти. В подальшому, постановами контролюючого органу за вказані вище порушення були накладені адміністративно-господарські санкції. Позивач зазначив, що з такими рішеннями відповідача він не погоджується, вважає їх протиправними і такими, що підлягають скасуванню, оскільки вони винесенні з порушенням встановленого порядку проведення перевірки і розгляду справ щодо притягнення до відповідальності. Повідомив, що 08.10.2019 при здійсненні габаритно-вагового контролю посадовими особами відповідача на вимогу водія не було надано можливості ознайомитися з документами, що підтверджують робочий стан, справність та повірку зважувального обладнання. Разом з тим, вказав, що водію було безпідставно відмовлено у дозволі на проходження повторного зважування, оскільки результати попереднього виміру, на його думку, були хибними. Зауважив, що в порушення вимог закону відповідачем під час проведення габаритно-вагового контролю не керувався методикою, затвердженою Мінекономрозвитку. Наголосив, що розгляд справ про порушення за результатами перевірки відбувся без належного повідомлення позивача про дату, час і місце його проведення, що позбавило його права бути присутнім на ньому та висловити свої заперечення. З тих підстав просив позов задовольнити.

Згідно відзиву на позовну заяву, а також пояснень представника відповідача в судовому засіданні, позовні вимоги є безпідставними і необґрунтованими. Стороною відповідача зазначено, що 08.10.2019 габаритно-ваговий контроль транспортного засобу здійснювався за допомогою пересувних автомобільних вагів типу CHEKLODE FREEWEIGH, повірених у встановленому законодавством порядку, про що видано свідоцтво від 12.07.2019 № 34-00/2569 з терміном дії до 12.07.2020. За його результатами було зафіксовано перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, яке полягало у тому, що навантаження на здвоєну вісь становить 20,35 т, при нормативно допустимому 11 т. Повідомлено, що дозволу на перевезення вантажу з перевищенням вагових параметрів автомобільними дорогами України у водія не було, а це є порушенням абзацу 16 частини 1 статті 60 Закону України Про автомобільний транспорт . Вказано, що водій підписав документи складені за результатами контролю без зауважень щодо порядку його проведення. Відповідач при здійсненні рейдової перевірки повністю дотримався встановленої законом процедури, що підтверджується доказами, які містяться у матеріалах справи. Також стороною відповідача наголошено, що про вчинення інспекторами будь-яких протиправних дій під час проведення зважування водій мав право вказати в акті, але таким правом не скористався. Аналогічним чином 21.10.2019 під час габаритно-вагового контролю транспортного засобу позивача було зафіксовано порушення абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України Про автомобільний транспорт , оскільки надавалися послуги з перевезення вантажу без оформлення документів, перелік яких визначений статтю 48 цього Закону. В обох випадках, відповідач завчасно, належним чином повідомляв позивача про дату час і місце розгляду справ про порушення законодавства автомобільний транспорт по актам №208202 і №172242, однак позивач не прибув і жодних аргументів на спростування порушень не навів. З тих підстав сторона відповідача просила у позові відмовити.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази, суд встановив такі обставини справи та фактичні правовідносини сторін.

ОСОБА_1 є власником транспортного засобу марки RENAULT, модель KERAX 420.20, номерний знак НОМЕР_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 (а.с.14).

Згідно з договором оренди автомобіля ОСОБА_1 (орендодавець) передав, а ТзОВ Захід-Трансбуд (орендар) прийняв вказаний вище транспортний засіб у користування, що підтверджується актом його прийому-передачі від 06.06.2019 (а.с.16-17).

08.10.2019 посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Волинській області, відповідно до направлення на рейдову перевірку №011787 від 04.10.2019, на 127 км автомобільної дороги Н-22 була проведена перевірка транспортного засобу марки RENAULT, модель KERAX 420.20, номерний знак НОМЕР_1 , який орендує позивач (а.с.32).

Згідно з товарно-транспортною накладною №1045 від 08.10.2019 цей автомобіль перевозив 14,5 тон асфальтобетону відповідно до паспорту (а.с.36) із АБЗ с. Городок до станції Олика (а.с.15).

Про результати габаритно-вагового контролю даного транспортного засобу на підставі талону про зважування (а.с.33) складено довідку №0002378 від 08.10.2019 та акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №0021840 від тієї ж дати, в яких зафіксовано перевищення позивачем нормативних вагових параметрів, а саме: нормативно допустиме навантаження на здвоєну вісь -16 т, тоді як фактичне навантаження на здвоєну вісь становило 20,35 т (а.с.32в,34).

Зважування здійснювалось за допомогою пересувних автомобільних вагів типу CHEKLODE FREEWEIGH, що відповідають вимогам ГОСТ 29329-92 Весы для статического взвешивания. Общиетехнические требования і на них видано свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 12.07.2019 №34-00/2569 з терміном дії до 12.07.2020 (а.с.47).

За результатами перевірки було складено акт щодо додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №208202 від 08.10.2019, в якому зазначено про виявлення порушення ТзОВ Захід-Трансбуд абзацу 16 частини 1 статті 60 Закону України Про автомобільний транспорт у зв`язку з відсутністю дозволу на перевезення вантажу з перевищенням вагових параметрів автомобільними дорогами України (а.с.32 б).

На підставі зазначених вище документів габаритно-вагового контролю, посадовою особою Управління Укртрансбезпеки у Волинській області Мельником В.І. 08.10.2019 складено розрахунок №312 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування згідно акту від 08.10.2019 №0021840, яким позивачу нараховано плату за проїзд в сумі 123,12 євро (а.с.35).

Водій позивача ОСОБА_2 , який керував транспортним засобу марки RENAULT, модель KERAX 420.20, номерний знак НОМЕР_1 ознайомився із складеними матеріалами, підписав кожний з цих документів, письмових заперечень, пояснень, зауважень щодо їх змісту не надав.

В подальшому, матеріали вказаної перевірки були направлені в Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області для розгляду за місцезнаходженням перевізника ТзОВ Захід-Трансбуд .

Поряд з цим, 21.10.2019 посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області, відповідно до направлення на рейдову перевірку №007376 від 18.10.2019, на автомобільній дорозі Городище-Рівне-Старокостянтинів була проведена перевірка транспортного засобу марки RENAULT, номерний знак НОМЕР_3 , що належить позивачу (а.с.32 а).

За її результатами було складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №172242 від 21.10.2019, в якому зазначено про виявлення порушення ТзОВ Захід-Трансбуд абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України Про автомобільний транспорт у зв`язку з наданням послуг з перевезення вантажів без оформлення документів перелік, яких визначений статтею 48 цього Закону (а.с.42).

Зокрема, встановлено, що у водія перевізника при собі відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також немає товаро-транспортної накладної чи інших документів на вантаж. Водій ОСОБА_3 , який керував автомобілем з актом ознайомлений, підписав його без зауважень та пояснень.

Хід проведення перевірки RENAULT, номерний знак НОМЕР_4 засобами фотофіксації. Так, на фотографії зображений вказаний вище автомобіль, на якому знаходиться вантаж і поруч інспектор, що здійснює перевірку документів (а.с.43).

Розгляд справ про порушення ТзОВ Захід-Трансбуд законодавства про автомобільний транспорт по актам №208202 від 08.10.2019 і №172242 від 21.10.2019 було призначено на 19.11.2019.

Управління Укртрансбезпеки в Рівненській області направило позивачу повідомлення від 07.11.2019 №68127/34/34 про дату, час і місце розгляду справ (а. с. 39-40. а.с.44). Цей документ був направлений ТзОВ Захід-Трансбуд рекомендованим листом від 08.11.2019 №3301105293675 з повідомленням про вручення.

19.11.2019 Управлінням Укртрансбезпеки в Рівненській області винесено постанови:

№161315 про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу у розмірі 34000 грн. відповідно до абзацу 16 частини 1 статті 60 Закону України Про автомобільний транспорт за перевезення вантажу з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу (а.с.41);

№161316 про застосування до ТзОВ Захід-Трансбуд штрафу у розмірі 1700 грн. відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України Про автомобільний транспорт за надання послуг з перевезення вантажів без оформлення документів, передбачених ст. 48 цього Закону (а.с.45).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені Законом України Про автомобільний транспорт №2344-ІІІ від 05.04.2001.

Цей Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.

В розумінні статті 1 вказаного Закону автомобільний перевізник - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - перевезення вантажів вантажними автомобілями.

Статтею 5 цього ж Закону визначено, що основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Частиною 14 статті 6 Закону передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Згідно абзацу 3 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади №442 від 10.09.2014 Державна інспекція України з безпеки на наземному транспорті була реорганізована шляхом злиття з Державною інспекцією України з безпеки на морському та річковому транспорті, та утворено Державну службу України з безпеки на транспорті.

Постановою Кабінету Міністрів України №103 від 11.02.2015 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, відповідно до пункту 1 якого Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Підпунктами 2, 15, 27, 54, 58, 62 пункту 5 даного Положення передбачено, що Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті; здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю; проводить перевірки за додержанням суб`єктами господарювання, фізичними особами та юридичними особами вимог законодавства про транспорт; здійснює контроль наявності, видачу дозвільних документів на здійснення перевезень та контроль відповідності виду перевезення, що фактично здійснюється; здійснює інші повноваження, визначені законом.

Згідно з пунктом 8 вказаного Положення Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з безпеки на транспорті № 592 від 26.06.2015 утворено територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно з додатком 3, зокрема управління Укртрансбезпеки у Рівненській області.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами визначена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006 (далі - Порядок №1567).

Відповідно до пункту 4 Порядку №1567 державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Пунктом 13 Порядку №1567 передбачено, що графік проведення рейдових перевірок складається та затверджується наказом Укртрансінспекції або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.

За приписами пункту 14 Порядку №1567, рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

За змістом пункту 15 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом (абзац 2).

Згідно пункту 21 Порядку №1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).

Щодо доводів позивача про порушення інспекторами процедури проведення габаритно-вагового контролю від 08.10.2019, а саме: ненадання водієві документів про робочий стан, справність та повірку зважувального обладнання на ознайомлення, відмову у дозволі пройти повторне зважування і відсутності методики процесу вимірювання суд зазначає наступне.

За статтею 48 Закону України Про автомобільний транспорт №2344-ІІІ від 05.04.2001, автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007 (далі - Порядок №879).

За пунктом 32 Порядку №879, перевізник, який має намір використовувати великоваговий та/або великогабаритний транспортний засіб, зобов`язаний не пізніше ніж за три доби звернутися до уповноважених Укравтодором підприємств із заявою про видачу погодження маршруту. Дозвіл на рух великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу видається відповідним підрозділом МВС, що забезпечує безпеку дорожнього руху, після надання погодження маршруту.

Відповідно до пункту 2 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль - це контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотриманий визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів. Попередній габаритно-ваговий контроль - це визначення параметрів великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу для встановлення наявності перевищення нормативів на стаціонарних пунктах; точний габаритно-ваговий контроль - визначення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу на стаціонарному або пересувному пункті.

Згідно з пункту 3 Порядку №879, транспортний засіб з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Згідно з п. 22.5 Правил дорожнього руху за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Пунктом 16 Порядку №879 передбачено, що габаритно-ваговий контроль на стаціонарних пунктах включає документальний, попередній та/або точний контроль, на пересувних - документальний, точний контроль.

Підпунктами 5-1, 11 пункту 2 Порядку №879 визначено, що документальний габаритно-ваговий контроль - визначення загальної маси транспортного засобу шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу, а точний габаритно-ваговий контроль - визначення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу на стаціонарному або пересувному пункті.

Пунктом 18 Порядку №879 встановлено, що за результатами точного габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка результатів здійснення контролю із зазначенням часу і місця його проведення, а на запит водія - міжнародний сертифікат зважування вантажних транспортних засобів, якщо пункт габаритно-вагового контролю уповноважений видавати такі сертифікати.

Згідно з абзацом 16 частини 1 статті 60 Закону України Про автомобільний транспорт №2344-ІІІ від 05.04.2001 перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - тягне за собою штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Судом встановлено, що габаритно-ваговий контроль транспортного засобу марки RENAULT, модель KERAX 420.20, номерний знак НОМЕР_1 здійснювався за допомогою пересувних автомобільних вагів типу CHEKLODE FREEWEIGH, повірених у встановленому законодавством порядку, про що видано свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 12.07.2019 №34-00/2569 з терміном дії до 12.07.2020.

За результатами проведеного зважування зафіксовано перевищення таким транспортним засобом нормативних вагових параметрів, яке полягало у тому, що навантаження на здвоєну вісь становить 20,35 т, при нормативно допустимому 16 т.

Жодних доказів щодо того, що показання цього пристрою були хибними перевізником суду не надано.

Отже, позивачем вчинено порушення абзацу 16 частини 1 статті 60 Закону України Про автомобільний транспорт , а саме перевезення вантажу з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу.

При цьому, контролюючим органом також було складено довідку №0002378 від 08.10.2019 та акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №0021840 від тієї ж дати. І на підставі зазначених вище документів габаритно-вагового контролю, посадовою особою Управління Укртрансбезпеки у Волинській області 08.10.2019 складено розрахунок №312 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування.

Суд зауважує, що водій перевізника ознайомився із складеними за результатами перевірки, підписав кожний з цих документів і жодних заперечень, пояснень і зауважень з приводу порушень відповідачем процедури проведення перевірки в них не вказав.

Відтак, суд вважає непереконливими доводи позивача про ненадання водію документів стосовно справності та повірки вимірювального засобу, відмови у проведенні повторного габаритного-вагового контролю, оскільки жодними доказами наявними у матеріалах справи ці обставини не підтверджені.

З огляду на наведене підстав ставити під сумнів правомірність дій контролюючого органу в ході здійснення перевірки немає, а тому, суд дійшов висновку, що встановлений законом порядок її проведення був дотриманий відповідачем

Разом з тим, суд зауважує що, дійсно, на момент виникнення спірних правовідносин, не була затверджена відповідна методика Мінекономрозвитку, якою мали керуватися органи Укртрансбезпеки під час проведення габаритно-вагового контролю.

Проте, оскільки за змістом статей 4 і 29 Закону України Про дорожній рух , статті 33 Закону України Про автомобільні дороги визначення порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України, і такий механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів визначено Порядком №879, яким керувався відповідач, суд вважає, що відповідачем правомірно проведений габаритно-ваговий контроль транспортного засобу. Крім того, позивачем не наведено жодних обґрунтувань порушення його права у спірних правовідносинах внаслідок проведення габаритно-вагового контролю без використання методики Мінекономрозвитку.

Наведене узгоджується з подальшим нормативним регулюванням спірних правовідносин, а саме скасування п.19 Порядку №879 постановою Кабінету Міністрів України №671 від 30.08.2017 без визначення необхідності застосування затвердженою Мінекономрозвитку або іншою методикою.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 09.08.2019 у справі № 817/1051/16.

За таких обставин, доводи сторони позивача з посиланням, зокрема, на постанови Верховного Суду від 12.04.2018 у справі №816/2329/13-а, від 16.01.2018 у справі №826/442/13-а, від 12.06.2018 у справі №821/597/17, суд відхиляє, оскільки слід враховувати останню позицію суду касаційної інстанції від 09.08.2019.

Відтак, суд дійшов висновку, що відповідач мав достатні правові підстави для винесення постанови №161315 про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу у розмірі 34000 грн. за порушення абзацу 16 частини 1 статті 60 Закону України Про автомобільний транспорт №2344-ІІІ від 05.04.2001.

Щодо порушень, встановлених актом перевірки №172242 від 21.10.2019 суд зазначає, що відповідно до положень статті 48 Закону України Про автомобільний транспорт №2344-ІІІ від 05.04.2001 автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

- для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

- для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Аналіз положень статті 48 Закону України Про автомобільний транспорт №2344-ІІІ від 05.04.2001 дає підстави для висновку, що законодавцем при визначенні документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів не встановлено їх вичерпний перелік, проте зазначено на необхідність наявності інших документів, передбачених законодавством.

Порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів встановлено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України №385 від 24.06.2010 (далі - Інструкція № 385).

Відповідно до пункту 1.4 Інструкції №385 контрольний пристрій (тахограф) - це обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв; тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР.

Згідно з положеннями пункту 3.3 Інструкції №385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, зокрема, повинен мати при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.

З врахуванням викладеного вище, суд вважає, що положеннями статті 48 Закону України Про автомобільний транспорт №2344-ІІІ від 05.04.2001 встановлено необхідність наявності у водія, який здійснює перевезення інших документів, передбачених законодавством, а саме протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, який передбачений Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженою Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України №385 від 24.06.2010.

Абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України Про автомобільний транспорт №2344-ІІІ від 05.04.2001 визначено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що за відсутності документів, зокрема, в даному випадку протоколу перевірки та адаптації пристрою тахографа на підставі яких виконуються вантажні перевезення до фізичних або юридичних осіб, які здійснюють на комерційній основі чи за власний кошт перевезення вантажів транспортними засобами, застосовуються адміністративно-господарські штрафи.

Так доказами, які містяться у матеріалах справи підтверджується, що 21.10.2019 у водія позивача при собі був відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також не було товарно-транспортної накладної чи інших документів на вантаж, що не заперечується сторонами. Водій, який керував автомобілем з підписав акт перевірки без будь-яких зауважень.

Отже, вчинення позивачем порушення передбаченого абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України Про автомобільний транспорт №2344-ІІІ від 05.04.2001 повністю доведено належними і допустимими доказами.

Щодо доводів позивача про розгляд справ про порушення Закону України Про автомобільний транспорт №2344-ІІІ від 05.04.2001 без участі позивача та без його належного повідомлення час і місце розгляду справи, що позбавило його права взяти участь у розгляді справи з метою свого захисту, то суд зауважує на таке.

Згідно із пунктом 25 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Пунктом 26 Порядку №1567 передбачено, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

Розгляд справ про порушення ТзОВ Захід-Трансбуд законодавства про автомобільний транспорт по актам №208202 від 08.10.2019 і №172242 від 21.10.2019 було призначено на 19.11.2019.

Зі змісту документів, які містяться у матеріалах справи встановлено, що повідомленням від 07.11.2019 №68127/34/34 позивача було викликано на розгляд справ про порушення законодавства про автомобільний транспорт по актам №208202 і №172242, яке було надіслано 08.11.2019 рекомендованим листом №3301105293675 з повідомленням про вручення.

Судом з`ясовано, що згідно із інформацією про відстеження пересилання поштових відправлень на Офіційному сайті Укрпошта копію повідомлення від 07.11.2019 №68127/34/34 направлено на адресу позивача 08.11.2019, а 09.11.2019 повідомлення надійшло до відділення зв`язку за його місцезнаходженням, проте не було вручено під час доставки (вказано на інші причини ).

Вказане свідчить, що позивач мав можливість отримати дане повідомлення з 09.11.2019 і завчасно дізнатися про час і місце розгляду справи, проте вказаним правом не скористався.

Пунктом 27 Порядку №1567 передбачено, що у разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що відповідач виконав свій обов`язок і належним чином повідомив позивача про час і місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, а у зв`язку із неявкою уповноваженої особи суб`єкта господарювання, правомірно розглянув справи без її участі.

Водночас позивачем не вказано, а судом не встановлено інших порушень процедури винесення відповідачем спірних постанов.

Інші доводи та аргументи, наведені сторонами, судом не оцінюються, позаяк не впливають на правомірність оскаржуваного рішення, а тому не мають значення для правильного вирішення судового спору по суті.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах відповідач діяв у межах і спосіб наданих повноважень та відповідно до приписів матеріального права, а відтак правомірність винесення оскаржуваних постанов не спростована у ході судового розгляду.

Оцінюючи наявні в справі докази та аналізуючи встановлені фактичні обставини суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів позивача. Разом з тим, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, в ході судового розгляду довів правомірність виданих ним постанов.

З урахуванням наведеного вище, за результатами судового розгляду адміністративної справи суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Товариству з обмеженою відповідальністю "Захід-Трансбуд" (код ЄДРПОУ 38067339, вул.Грушевського, 25, офіс 327, м.Здолбунів, 35700) в позові до Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ 39816845, пр-т Перемоги, буд.14, м. Київ, 03135) про визнання протиправними та скасування постанов про застосування адміністративно-господарського штрафу № 161315 та № 161316 від 19.11.2019, - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складений 02 березня 2020 року.

Суддя Друзенко Н.В.