Рішення

від 13.03.2020 по справі 520/14283/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2020 р. № 520/14283/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тітова О.М., розглянувши адміністративний позов та додані до нього документи за позовом Приватного підприємства "ГАЛЛЕГО" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "ГАЛЛЕГО" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення, яке оформлено протоколом, прийняте комісією Головного управління ДПС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, в частині внесення Приватного підприємства ГАЛЛЕГО (код ЄДРПОУ 43023576) до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості відповідно п. 1.6 Наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником ;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області виключити Приватне підприємство ГАЛЛЕГО (код ЄДРПОУ 43023576) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості відповідно п. 1.6 Наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Приватне підприємство ГАЛЛЕГО неправомірно включено до переліку ризикових платників податків на підставі Критеріїв ризиковості.

Ухвалою суду від 14.01.2020 відкрито спрощене провадження в даній адміністративній справі.

Представник відповідача проти позову заперечив, надав відзив на позов, відповідно до якого зазначив, що позивач звернувшись до суду із позовом про оскарження проміжного рішення податкового органу, обрав такий спосіб захисту своїх прав, який суперечить закону.

Відповідно до ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Розгляд справи було призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Згідно з п.10 ч.1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Частиною 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що згідно витягу з протоколу №1 від 01.08.2019 засідання комісії Головного управління ДПС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації на порядку денному було питання про розгляд пропозиції щодо включення до переліку ризикових підприємство Приватне підприємство ГАЛЛЕГО .

Відповідно до вищевказаного рішення включено підприємство Приватне підприємство ГАЛЛЕГО до переліку платників податків в режимі "Журнал ризикових платників податків" розділу "Робота Комісії регіонального рівня" підсистеми "Аналітична система" ITC "Податковий блок" за критерієм ризиковості платників відповідно п.1.6 "наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником".

У зв`язку із цим позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Підставами заперечень проти позову є доводи про те, що рішення контролюючого органу про віднесення платника до категорії ризикових не підлягає окремому оскарженню у судовому порядку, оскільки до суду може бути оскаржено рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Реєстрі.

Суд зазначає, що Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податковий кодекс України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Так, згідно п. 201.10 ст. 201 Податковий кодекс України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Згідно з п. 201.16 ст. 201 Податковий кодекс України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 117 від 21 лютого 2018 року затверджено Порядок, який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі за текстом - Порядок № 117).

Також на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 наказом Державної фіскальної служби України від 03.08.2018 № 523 затверджено Порядок взаємодії Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, структурних підрозділів ДФС та головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС (далі - Порядок №523).

Відповідно до пункту 6 Порядку №523 Комісіями регіонального рівня здійснює, зокрема, розгляд питань щодо внесення/виключення платників податку до (з) переліку ризикових платників податків згідно з пунктом 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку, які затверджено Державною фіскальною службою України та погоджено з Міністерством фінансів України (далі - Критерії).

Відповідно до пунктів 7, 8 Порядку № 523 до протоколу засідання комісій регіонального рівня обов`язково додаються: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків внесено до переліку ризикових платників податків; інша інформація, що розглядається комісіями регіонального рівня. Засідання Комісії щодо розгляду питань про внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків проводиться згідно з порядком, передбаченим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних".

Так, контролюючим органом позивача віднесено до переліку ризикових платників податків на підставі пункту 1.6 Критеріїв ризиковості платників податку відповідно до листа Державної фіскальної служби України № 959/99-99-07-18 від 21.03.2018, яким визначено, що платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: 1.6. комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16, абз.1 п. 49.2, п. 49.18 ст.49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 та п. 46.2 ст.46 Податкового кодексу України; наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1-1.6 цих Критеріїв. Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1-1.5 цих Критеріїв. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків вноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення. Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1-1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації. У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.

При цьому, протоколом №231 від 01.08.2019 комісії Головного управління Державної податкової служби у Харківській області включено підприємство Приватне підприємство ГАЛЛЕГО до переліку платників податків в режимі "Журнал ризикових платників податків" розділу "Робота Комісії регіонального рівня" підсистеми "Аналітична система" ITC "Податковий блок" за критерієм ризиковості платників відповідно п.1.6 "наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником .

Судом встановлено, що оскаржуване рішення не містить жодної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до п. 1.6 Критеріїв ризиковості платників податку за ознакою - "наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником", як і не містить доказів наявності податкової інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Отже, в даному випадку рішенням відповідача до позивача безпідставно застосовано п. 1.6 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб`єктів господарювання за ознакою "наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником".

Рішення контролюючого органу про присвоєння особі ознаки ризикового платника саме по собі значно погіршує правове становище платника податків, покладаючи на платника додатковий тягар у наданні пояснень і документів у виправдання правомірності реєстрації податкової накладної до Комісії регіонального рівня, а у подальшому створюючи для платника стан абсолютної правової невизначеності до прийняття остаточного рішення Комісією центрального рівня.

Відмова ж владного суб`єкта як різновид форми реалізації адміністративного волевиявлення (управлінської функції) може бути втілена як у рішенні владного суб`єкта, так і в дії владного суб`єкта, котра має певну документальну фіксацію.

Тому, управлінське волевиявлення відповідача з приводу присвоєння платнику ознаки ризиковості є самостійним актом індивідуальної дії, який вичерпує свою дію зміною режиму реєстрації податкових накладних в Реєстрі.

Згідно з правовими висновками постанови Верховного Суду від 02.07.2019 по справі №140/2160/18 (адміністративне провадження №К/9901/13662/19) загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Натомість, позивач направив на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних податкові накладні за серпень 2019, однак, ГУ ДПС у Харківській області реєстрацію податкових накладних зупинено, у зв`язку з тим, що податкові накладні/розрахунки коригування відповідають п.п.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку, про що на електронну адресу позивача надіслані відповідні квитанції.

У пункті 68 постанови Верховного Суду від 17.12.2018 по справі №509/4156/15-а (адміністративне провадження №К/9901/7504/18) міститься правовий висновок, у силу якого адміністративний суд під час перевірки правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, повинен надати правову оцінку тим обставинам, які стали підставою для його прийняття та наведені безпосередньо у цьому рішенні, а не тим, які в подальшому були виявлені суб`єктом владних повноважень для доведення правомірності ( виправдання ) свого рішення.

Відповідно до правової позиції постанови Верховного Суду від 02.04.2019 по справі №822/1878/18 (адміністративне провадження №К/9901/4668/19) окремими положеннями Порядку №117 не визначено конкретних критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, натомість на підставі п.10 цього Порядку зобов`язано ДФС України визначити такі критерії та погодити їх з Міністерством фінансів України; листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні ст. 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України; загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством; суперечливість нормативного регулювання, презумпція правомірності рішень платника (п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Податкового кодексу України), а також вимоги принципів правової визначеності та передбачуваності свідчать на користь протиправності рішення податкового органу про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних на підставі ознак ризиковості за листом ДФС України.

Суд прийшов до висновку, що текст оскарженого рішення контролюючого органу та відзив на позов не містять ані юридичних мотивів, ані фактичних мотивів кваліфікації заявника як ризикового платника податків.

Враховуючи наведене та з метою ефективного захисту інтересів позивача рішення, яке оформлено протоколом від 01.08.2019 №231, прийняте комісією Головного управління ДПС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, в частині внесення Приватного підприємства ГАЛЛЕГО (код ЄДРПОУ 43023576) до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості відповідно п. 1.6 Наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником, не відповідає вимогам пунктів 1, 3 частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки винесене необґрунтовано.

При цьому, обираючи спосіб відновлення порушеного права позивача, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до Рекомендацій Комітету Ради Європи №R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Ради 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він уважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.

При цьому, дискреційними є повноваження відповідача - суб`єкта владних повноважень, обирати у конкретній ситуації між альтернативними, кожна з яких є правомірною.

За приписами ч. 3 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі скасування індивідуального акту суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Аналізуючи дані положення кодексу, можна дійти висновку, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов`язувати суб`єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

У даному випадку, задоволення позовної вимоги щодо зобов`язання Головного управління Державної податкової служби у Харківській області виключити Приватне підприємство ГАЛЛЕГО з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Крім того, судом при задоволенні вказаної вимоги у наведений спосіб було враховано правові висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 24.07.2018 у справі №806/2254/15, від 01.03.2018 у справі №826/22282/15, від 29.03.2018 у справі №816/303/16, від 03.04.2018 у справі №815/6881/16, від 13.06.2018 у справі №815/6768/15.

Згідно з ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на те, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірності вчинених ним дій, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "ГАЛЛЕГО" (вул. Франка, буд. 9, с. Мищенки, Харківський район, Харківська область, 62449, код ЄДРПОУ 43023576) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43143704) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення, яке оформлено протоколом від 01.08.2019 №231, прийняте комісією Головного управління ДПС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, в частині внесення Приватного підприємства ГАЛЛЕГО (код ЄДРПОУ 43023576) до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості відповідно п. 1.6 Наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником .

Зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області виключити Приватне підприємство ГАЛЛЕГО (код ЄДРПОУ 43023576) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості відповідно п. 1.6 Наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником .

Стягнути на користь Приватне підприємство ГАЛЛЕГО судовий збір у розмірі 1921 (одна тисяча двадцять одна) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Тітов