Рішення

від 02.03.2020 по справі 620/3626/19

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2020 року м. Чернігів Справа № 620/3626/19

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Падій В.В.,

за участю секретаря Кондратенко О.В.,

представника позивача Лутай Н.М.,

представника відповідача Бисикало Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами загального позовного провадження, справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Рік до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Рік (далі - ТОВ Рік ) звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області (далі - ГУ ДПС у Чернігівській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.11.2019, а саме:

- №00000730500 (форма П ), яким ТОВ Рік зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у сумі 14280,00 грн.;

- №00000750500 (форма В1 ), яким ТОВ Рік зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану за рахунок платника у банку у сумі 600000,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у сумі 150000,00 грн.;

- №00000760500 (форма Н ), яким до ТОВ Рік застосовано штраф за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 61 і більше календарних днів на суму податку на додану вартість та/або встановлено відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого абзацом 2 пункту 120-1.2 статті 120-1 Податкового кодексу України, податкових накладних/розрахунків коригування на суму податку на додану вартість у розмірі 50% у сумі 367926,50 грн.;

- №00000740500 (форма Р ) в частині збільшення ТОВ Рік суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 169816,00 грн., у тому числі 135853,00 грн. основного платежу та 33963,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Обґрунтовуючи вимоги, позивачем зазначено про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень з підстав, що оскільки ним ведеться облік необоротних активів, що відображається у відповідній фінансовій звітності, то для реалізації ним правомірно була визначена ціна не нижче балансової. У ТОВ Рік не виникало зобов`язання щодо нарахування податкових зобов`язань, складання і реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних зведеної податкової накладної за необоротним активом (нежитлове приміщення по АДРЕСА_1 , приміщення АДРЕСА_2 ), придбаним з податком на додану вартість, оскільки такий необоротний актив використовувався позивачем в операціях, що є його господарською діяльністю. У зв`язку з цим вважає необґрунтованим висновок контролюючого органу щодо необхідності складання та реєстрації позивачем податкової накладної за операцією з використання основного засобу не в господарській діяльності платника (нежитлового приміщення). Крім того вважає, що ним правомірно було нараховано амортизацію основного засобу за червень 2019 року у сумі 14280,48 грн.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 09.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній адміністративній справі за правилами загального позовного провадження та відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк, з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, для подання відзиву на позовну заяву або заяви про визнання позову.

Відповідачем, у встановлений судом строк, подано до суду відзив на позов, в якому останній не погоджується з позовними вимогами, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначивши про заниження позивачем податкових зобов`язань з податку на додану вартість на суму 735853,00 грн., оскільки реалізаційна вартість об`єктів нерухомості за адресою: вул. Белова, 5, м. Чернігів та за адресою: вул. Кирпоноса, 26, м. АДРЕСА_2 не відповідає рівню звичайних цін у розумінні пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України, у зв`язку з чим підприємством занижено податкові зобов`язання з податку на додану вартість при передачі необоротних активів до статутного капіталу на загальну суму 60853,00 грн., у тому числі за липень 2017 року на суму 60853,00 грн. Крім того не встановлено наявності договорів оренди, що укладались між ТОВ Рік та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , а також між ТОВ Рік та Товариством з обмеженою відповідальністю СМ Центр Україна на оренду приміщень за адресою: вул. Шевченка, АДРЕСА_1 , приміщення 1, АДРЕСА_2 . Згідно журналу-ордеру по рахунку 377 Розрахунки з іншими дебіторами відсутні контрагенти - ФОП ОСОБА_1 та ТОВ СМ Центр Україна , ФОП ОСОБА_2 . Отже, в порушення пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України підприємством занижено податкові зобов`язання в частині не нарахування податку на додану вартість при придбанні основного засобу, що не використовується господарській діяльності платника податку на загальну суму 675000,00 грн., в тому числі за квітень 2019 року в сумі 675000,00 грн.

У зв`язку з тим, що основний засіб (приміщення за адресою: АДРЕСА_3 ) не використовується в господарській діяльності підприємства, то показник рядка 1.2. Додатку РІ Сума розрахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до пункту 138.3 статті 138 розділу III Податкового кодексу України (пункт 138.2 статті 138 розділу III Податкового кодексу України) повинен бути зменшений на суму амортизації по нежитловій будівлі за адресою: АДРЕСА_3 в розмірі 14280,00 грн., у тому числі за І півріччя 2019 року на суму 14280,00 грн. В порушення підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, підпункту 138.3.2 пункту 138.3 статті 138 Податкового кодексу України встановлено завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування всього у сумі 14280,00 грн., у тому числі за І півріччя 2019 року в сумі 14280,00 грн.

Також щодо завищення розміру податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ Пром Гарант Плюс на суму 5222,00 грн. відповідач зазначив, що проведеною перевіркою встановлено, що ТОВ Рік протягом вересня 2016 року - січня 2017 року здійснювало документальне оформлення операцій з придбання у ТОВ Пром Гарант Плюс бензину та газу. Суми податку на додану вартість при придбанні паливно-мастильних матеріалів знайшли своє відображення у складі податкового кредиту ТОВ Рік . При дослідженні первинних документів було встановлено, що у підприємстві відсутні чеки з АЗС, які являються підтвердженням фактичного отримання палива. Враховуючи вимоги Закону України Про застосування розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг , доказом операції відпуску (продажу) пального на АЗС є розрахунковий документ, роздрукований реєстратором розрахункових операцій, тобто саме розрахунковий документ, чек, є допустимим доказом продажу (придбання) палива на АЗС. Проте в ході проведення перевірки позивачем не надано документи, що підтверджують фактичне отримання дизпалива, бензину та газу скрапленого від ТОВ Пром Гарант Плюс , а саме - розрахункових документів. Отже, в порушення пунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, позивачем завищено розмір податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ Пром Гарант Плюс на загальну сум 5222,00 грн.

Враховуючи наведене, відповідач вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є таким, що відповідають нормам чинного законодавства України.

Представником позивача подано до суду додаткові письмові пояснення від 03.02.2020 та від 26.02.2020, в яких остання, серед іншого, зазначила, що однією з позовних вимог є визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.11.2019 форми Н №00000760500, яким до позивача застосовано штраф за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 61 і більше календарних днів на суму ПДВ та/або встановлено відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого абзацем 2 пункту 120-1.2 статті 120-1 Податкового кодексу України, податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ в розмірі 50% у сумі 367926,50 грн. Вважає, що відповідач мав право застосовувати до позивача штраф на підставі абзацу 2 пункту 120-1.2 статті 120-1 Податкового кодексу України тільки після спливу 10 календарних днів, наступних за отриманням ТОВ Рік податкового повідомлення-рішення про визначення податкових зобов`язань з ПДВ, проте позивач не отримував будь-яких податкових повідомлень-рішень, що передували 10-денному строку до винесення оскаржуваного повідомлення-рішення. Також з приводу здачі в оренду частини нежитлового приміщення за адресою: вул. Шевченка, будинок 11, приміщення 1, м. Чернігів представник позивача зазначила, що 11.05.2019 між ТОВ Рік (Орендодавець) та ТОВ СМ Центр Україна (Орендар) було укладено договір оренди №11/05/19РІК, відповідно до умов якого орендодавець передав у тимчасове платне користування (оренду) частину нежитлового приміщення за адресою: вул. Шевченка АДРЕСА_4 будинок 11, приміщення 1, м. Чернігів, площею 80 кв.м. Відповідно до пункту 4.1 договору орендодавець зобов`язується за власні кошти підготувати приміщення для використання орендарем у господарській діяльності, а саме: здійснити роботи по реконструкції існуючого підключення нежитлового приміщення до мереж водопостачання та каналізації, встановити прилади обліку водопостачання, у зв`язку з набуттям права власності на нежитлове приміщення укласти з відповідною організацією договір про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, договір з електропостачальною організацією, з відповідною теплопостачальною організацією договір купівлі-продажу теплової енергії, здійснити поточний ремонт орендованого приміщення. Пунктом 3.12 договору передбачено, що на період підготовки приміщення до експлуатації орендна плата, що сплачується за цим Договором, становить 1 (одна) грн. в місяць, в тому числі ПДВ. При цьому період підготовки приміщення до експлуатації становить 1 календарний місяць з дати прийняття приміщення на підставі акту приймання-передачі. ТОВ Рік повідомило орендаря - ТОВ СМ Центр Україна про те, що виконати умови договору оренди від 11.05.2019 №11/05/19РІК буде неможливо, а тому сторони дійшли згоди розірвати укладений договір з 12.05.2019 та після закінчення ремонту укласти новий договір. Починаючи з 11.05.2019 по 30.06.2019 ТОВ Рік здійснювало поточний ремонт для пристосування нежитлового приміщення до потреб орендаря - ТОВ СМ Ценрт Україна . Після закінчення ремонтних робіт 30.09.2019 між ТОВ Рік (Орендодавець) та ТОВ СМ Центр Україна (Орендар) було укладено договір оренди №30/09/19РІК, відповідно до умов якого орендодавець передав у тимчасове платне користування (оренду) частину нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 приміщення АДРЕСА_2 , площею 80 кв.м.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві та у додаткових письмових поясненнях.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі та просив суд у їх задоволенні відмовити з підстав, викладених у відзиві на позов.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що ТОВ Рік зареєстроване в якості юридичної особи, яку взято на податковий облік в органах державної фіскальної служби 18.03.1997 (т.1 а.с.20-23).

На підставі наказу ГУ ДПС у Чернігівській області від 11.09.2019 №73 та направлень на перевірку від 24.09.2019 №58 і №59, відповідачем з 25.09.2019 по 23.10.2019 проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ Рік з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 30.06.2019, валютного законодавства за період з 01.01.2016 по 30.06.2019, іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 30.06.2019 (т.1 а.с.24-98).

За результатами перевірки відповідачем складено акт документальної планової виїзної перевірки податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи від 30.10.2019 №97/05/24558646 (далі - акт перевірки), в якому зафіксовані порушення позивачем:

- статті 5, 6 П(С)БО 16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, пункту 4 П(С)БО 7 Основні засоби , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 №92, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, підпункту 138.3.2 пункту 138.3 cтатті 138, підпункту 140.5.9 пункту 140.5 статті 140 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 4789,00 грн., в тому числі за 2016 рік в сумі 2809,00 грн., за 2017 рік у сумі 1980,00 грн., та завищено від`ємне значення об`єкту оподаткування всього у сумі 14280 грн., в тому числі за І півріччя 2019 року в сумі 14280,00 грн.;

- пунктів 198.1, 198.2, 198.5 cтатті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України та наказу Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування в розмірі 600000,00 грн., в тому числі за травень 2019 року в сумі 600000,00 грн., та занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету всього в сумі 141075,00 грн., в тому числі за вересень 2016 року у сумі 992,00 грн., за листопад 2016 року у сумі 1015,00 грн., за грудень 2016 року у сумі 1015,00 грн., за січень 2017 року у сумі 2200,00 грн., за липень 2017 року у сумі 60853,00 грн., за травень 2019 року у сумі 63951,00 грн., за червень 2019 року у сумі 11049,00 грн.;

- пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції з 01.01.2017) в частині не реєстрації податкових накладних;

- Порядок заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум отриманого з них податку , який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за №111/26556.

Не погоджуючись з висновками, викладеними в акті перевірки, позивач подав до ГУ ДПС у Чернігівській області письмові заперечення від 14.11.2019 вих. №149 з додатковими документами, в яких зазначив, що висновки відповідача, викладені в акті перевірки, не відповідають дійсним обставинам справи та нормам чинного законодавства України (т.1 а.с.99-110).

Листом від 25.11.2019 №2794/10/25-01-05-01-06 Про надання відповіді на заперечення відповідачем надано відповідь позивачу, в якій зроблено висновок, що аргументи, викладені у запереченні до акта, не є достатньо обґрунтованими та не можуть бути враховані при винесенні податкових повідомлень-рішень (т.1 а.с.111-117).

На підставі висновків акту перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення- рішення:

- від 27.11.2019 №00000730500 (Форма П ), яким позивачу зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 14280,00 грн. (т.1 а.с.119-120);

- від 27.11.2019 №00000740500 (Форма Р ), яким позивачу було збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 175104,00 грн., в тому числі 140083,00 грн. основного платежу та 35021,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (т.1 а.с.121-122);

- від 27.11.2019 №00000750500 (Форма В1 ), який позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану за рахунок платника у банку, у розмірі 600000,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції (штраф) в сумі 150000,00 грн. (т.1 а.с.123);

- від 27.11.2019 №00000760500 (Форма Н ), яким до позивача застосовано штраф за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 61 і більше календарних днів на суму ПДВ та/або встановлено відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого абзацем 2 пункту 120-1.2 статті 120-1 Податкового кодексу України, податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ в розмірі 50% у сумі 367926,50 грн. (т.1 а.с.118,124).

Вважаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд застосовує джерела правового регулювання у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, та зважає на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України), зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковим кредитом визнається сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

В силу підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

У відповідності до пункту 135.1 статті 135 ПК України базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Згідно з пунктом 137.1 статті 137 ПК України податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.

Порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів для визначення об`єкта оподаткування передбачений пунктом 138.3 статті 138 ПК України.

Відповідно до підпункту 138.3.2 пункту 138.3 статті 138 ПК України не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел: вартість гудвілу; витрати на придбання/самостійне виготовлення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів; на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів.

Термін невиробничі основні засоби , невиробничі нематеріальні активи означають відповідно основні засоби, нематеріальні активи, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку.

Відповідно до підпункту 140.5.9 пункту 140.5 статті 140 ПК України фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується: на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг (крім неприбуткової організації, яка є об`єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об`єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону, та неприбуткових організацій, до яких застосовуються положення підпункту 140.5.13 цього пункту), у розмірі, що перевищує 4 відсотки оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.

Згідно з підпунктами а , б пункту 198.1, пунктом 198.2 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності). Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

В силу пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи). Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З метою застосування цього пункту податкові зобов`язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах: придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання; придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктами 200.1, 200.4 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (пункт 201.2 статті 201 ПК України).

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З наведених законодавчих положень випливає, що умовами реалізації права платника на податковий кредит є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах власної господарської діяльності платника податку та наявність первинних документів (зокрема, податкових накладних), оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства, на підтвердження факту понесення витрат на їх придбання.

За приписами пунктів 44.1. та 44.2 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності регламентовано Положенням (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати , що затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248 (далі - П(С)БО 16).

Відповідно до пунктів 5-6 П(С)БО 16 витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов`язань. Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

У свою чергу, у відповідності до статті 4 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон №996-XIV), бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких основних принципах, зокрема, превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Статтею 9 Закону №996-XIV передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Аналогічні положення відображені у пункті 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704 (далі - Положення №88).

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом №996-XIV і Положенням №88.

Відповідно до частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зважаючи на зміст наведеної норми процесуального права та враховуючи, що вимоги заявленого позову полягають у скасуванні податкових повідомлень-рішень, предметом доказування у даній справі мають бути саме обставини, які свідчать про обґрунтованість чи безпідставність їх винесення та наявність чи відсутність порушень позивачем законодавчих приписів.

Стосовно зменшення відповідачем ТОВ Рік суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларованої за рахунок платника у банку у сумі 600000,00 грн. і нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штраф) в сумі 150000,00 грн. (податкове повідомлення-рішення від 27.11.2019 №00000750500 (Форма В1 ), та збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 169816,00 грн., в тому числі 135853,00 грн. основного платежу та 33963,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (податкове повідомлення-рішення від 27.11.2019 №00000740500 (Форма Р ).

Так, судом встановлено, що на підставі уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість (далі - ПДВ) у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2016 року позивач 22.07.2019 отримав відшкодування ПДВ у сумі 600000,00 грн. (т.1 а.с.125-134).

Як вбачається з акту перевірки (пункт 3.1.2.3), відповідачем встановлено, що ТОВ Рік за період з 01.01.2016 по 30.06.2019 задекларовано податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, у сумі 4375243,00 грн. та податку, що підлягає (підлягав) бюджетному відшкодуванню, у сумі 699000 грн.

Перевіркою встановлено, в результаті допущених порушень податкового законодавства, що відображено в пунктах 3.1.2.1 та 3.1.2.2 розділу III акта перевірки, позивачем завищено бюджетне відшкодування всього в сумі 600000,00 грн., у тому числі за травень 2019 року в сумі 600000,00 грн., та занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, всього в сумі 141075,00 грн., в тому числі за вересень 2016 року - 992,00 грн., за листопад 2016 року - 1015,00 грн., за грудень 2016 року - 1015,00 грн., за січень 2017 року - 2200,00 грн., за липень 2017 року в сумі 60853,00 грн., за травень 2019 року в сумі 63951,00 грн., за червень 2019 року у сумі 11049,00 грн.

Як у адміністративному позові, так і у судовому засіданні представник позивача визнав заниження ним податку на додану вартість в сумі 5222,00 грн., в тому числі за вересень 2016 року - 992,00 грн., за листопад 2016 року - 1015,00 грн., за грудень 2016 року - 1015,00 грн., за січень 2017 року - 2200,00 грн., у зв`язку з чим не оскаржує податкове повідомлення-рішення від 27.11.2019 №00000740500 (Форма Р ) в цій частині та в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1058,00 грн.

Стосовно висновків відповідача, викладених в акті перевірки (пункт 3.1.2.1.), щодо заниження позивачем податкових зобов`язань з ПДВ на 735853,00 грн., суд враховує таке.

Як встановлено відповідачем у ході перевірки, ТОВ Рік за період з 01.01.2016 по 30.06.2019 задекларовано податкових зобов`язань з податку на додану вартість у сумі 59027399,00 грн., проте перевіркою встановлено їх заниження всього у сумі 735853,00 грн., у тому числі за липень 2017 року у сумі 60853,00 грн., за квітень 2019 року у сумі 675000,00 грн. Відповідач вважає, що позивачем порушено вимоги пункту 188.1 статті 188 ПК України, а саме: відображення податкових зобов`язань з ПДВ при передачі об`єктів нерухомості як внеску до статутного капіталу за цінами, що є нижчими за звичайні. Зазначає, що у липні 2017 року ТОВ Рік здійснило внесок до статутного капіталу пов`язаної особи ТОВ СПОРТ ЛАЙН 2000 об`єктами нерухомості. Реалізаційна вартість об`єкту нерухомості за адресою: вул. Белова, 5, м. Чернігів, не відповідає рівню звичайних цін у розумінні пункту 188.1 статті 188 ПК України, база оподаткування ПДВ об`єкту нерухомості за вказаною адресою повинна складати 489684,02 грн. Проте позивач реалізував даний об`єкт за 325000,00 грн. Різниця складає 164684,02 грн., відповідно сума ПДВ - 32936,80 грн. Реалізаційна вартість об`єкту нерухомості за адресою: вул. Кирпоноса, 26, м. Чернігів також не відповідає рівню звичайних цін, база оподаткування ПДВ об`єкту нерухомості за вказаною адресою повинна складати 422914,34 грн. Проте позивач реалізував даний об`єкт за 283333,33 грн. Різниця складає 139581,01 грн., відповідно сума ПДВ - 27916,20 грн. В порушення пункту 198.5 статті 198 ПК України підприємством занижено податкові зобов`язання в частині ненарахування ПДВ при придбанні основного засобу, що не використовується в господарській діяльності платника податку, на загальну суму 675000,00 грн., в тому числі за квітень 2019 року в сумі 675000 грн.

Так, 05.07.2017 загальними зборами учасників ТОВ СПОРТ ЛАЙН 2000 було прийнято рішення (протокол №4) про збільшення статутного капіталу ТОВ СПОРТ ЛАЙН 2000 шляхом внесення до статутного капіталу об`єктів нерухомого майна, що належить ТОВ Рік , а саме: приміщення магазину - складу продовольчих товарів літ. А-1, А1-1, A2-1, A3-l, A7-l, A5-1, А6-1, А8- 1, А9-1: літ. 1-1, літ.2-1, з літ 3-1 по літ. 3-8, з літ. 4-1 по літ. 4-4, з літ 5-1 по літ.5-5, літ. 6-1, з літ 7-1 по літ. 7-6, літ. 8-1, літ. 9-1, літ 10-1, загальною площею 754,3 кв.м., що знаходиться за адресою: вулиця Белова Генерала, будинок 5, місто Чернігів, зі здійснення грошової оцінки вкладу ТОВ Рік до статутного капіталу ТОВ СПОРТ ЛАЙН 2000 за взаємною згодою учасників у сумі 390000,00 грн.; приміщення магазину: у підвалі 1-1 - 1-6 площею 137,5 кв.м., на першому поверсі 1-7 - 1-15 , 2-1 , площею 189,1 кв.м, загальною площею 326,6 кв.м., що знаходиться за адресою: вулиця Кирпоноса, будинок 26, місто Чернігів, зі здійснення грошової оцінки вкладу ТОВ Рік до статутного капіталу ТОВ СПОРТ ЛАЙН 2000 за взаємною згодою учасників у сумі 340000,00 грн. (т.1 а.с.153-157).

Перелічені об`єкти нерухомості 05.07.2017 були передані ТОВ Рік до статутного капіталу ТОВ СПОРТ ЛАЙН 2000 відповідно до актів прийому-передачі (т.1 а.с.159-162).

Вказані акти містять підтвердження здійснення грошової оцінки майна сторонами за згодою всіх учасників товариства, а саме: приміщення магазину за адресою: вул. Белова Генерала, 5, м. Чернігів - 390000,00 грн. з ПДВ та приміщення магазину за адресою: вул. Кирпоноса, 26, м. Чернігів - 340000,00 грн. з ПДВ.

Відповідно до частин 1-2 статті 13 Закону України Про господарські товариства (у редакції, що діяла на час передання майна до статутного капіталу ТОВ СПОРТ ЛАЙН 2000 ) вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом. Грошова оцінка вкладу учасника господарського товариства здійснюється за згодою учасників товариства, а у випадках, встановлених законом, вона підлягає незалежній експертній перевірці.

Підпунктом 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 ПК України (у редакції, що діяла на час передання майна до статутного капіталу ТОВ СПОРТ ЛАЙН 2000 ) продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

Таким чином для цілей податкового обліку внесення/отримання активів як вкладів до статутного капіталу прирівнюють до їх продажу/придбання.

Відповідно до пункту 188.1. статті 188 ПК України (у редакції, що діяла на час передання майна до статутного капіталу ТОВ СПОРТ ЛАЙН 2000 ) база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів). При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню, газу, який постачається для потреб населення.

Абзацом 21 пункту 3 Національного положення (Стандарту) бухгалтерського обліку 1 Загальні вимоги до фінансової звітності , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 №73, у редакції від 14.03.2017, визначено, що необоротні активи - це всі активи, що не є оборотними.

Абзац 22 цього ж Стандарту визначає, що оборотні активи - гроші та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

Отже нерухоме майно є необоротним активом.

Відповідно до довідки ТОВ Рік від 05.07.2017 №53 станом на 05.07.2017 залишкова вартість майна - приміщення магазину-складу продовольчих товарів, що знаходиться за адресою: вулиця Белова Генерала, будинок 5, місто Чернігів, становила 229039,26 грн., а приміщення магазину, що знаходиться за адресою: вулиця Кирпоноса, будинок 26, місто Чернігів - 166599,00 грн. (т.1 а.с.158).

Зазначені відомості щодо залишкової вартості майна були відображені у відповідній фінансовій звітності позивача.

Відповідач в акті перевірки зазначає, що враховуючи інформацію, отриману з інтернет-ресурсів DOM.RIA.com, ЛУН, RIELTOR.UA, середня ціна продажу об`єктів нежитлової нерухомості в 2017 році (в період травень-серпень) в 4-й зоні з врахуванням функціонального призначення, фізичного та морального зносу склала 649,19 грн. за 1 кв.м., тобто реалізаційна вартість об`єкту нерухомості за адресою: вул. Белова, 5, м. Чернігів, не відповідає рівню звичайних цін в розумінні пункту 188.1 статті 188 ПК України; середня ціна продажу об`єктів нежитлової нерухомості в 2017 році (в період травень-серпень) в 2-й зоні з врахуванням функціонального призначення, фізичного та морального зносу склала 1294,90 грн. за 1 кв.м., тобто реалізаційна вартість об`єкту нерухомості за адресою: вул. Кирпоноса, 26, м. Чернігів, не відповідає рівню звичайних цін в розумінні пункту 188.1 статті 188 ПК України.

Відповідно до пункту 14.1.71 ПК України звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

Частиною 1 статті 632 Цивільного кодексу України передбачено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Згідно з частиною 4 статті 632 Цивільного кодексу України якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

З аналізу вищевикладеного випливає, що за загальним правилом база оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості. При цьому база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. Це визначення не поширюється на операції, що визнаються контрольованими відповідно до статті 39 ПК України.

Разом з тим пунктом 188.1 статті 188 ПК України прямо передбачено, що база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче саме балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції, а тільки у разі відсутності обліку таких необоротних активів - виходячи із звичайної ціни.

Суд зазначає, що оскільки ТОВ Рік ведеться облік необоротних активів, що відображається у відповідній фінансовій звітності, то для реалізації позивачем правомірно була визначена ціна не нижче балансової.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів відповідача щодо порушення позивачем вимог пункту 188.1 статті 188 ПК України, оскільки податкові зобов`язання були відображені ТОВ Рік за цінами, що не є нижчими балансової (залишкової) вартості та які погоджені учасниками товариства у відповідності до вимог частини 2 статті 13 Закону України Про господарські товариства (у редакції, що діяла на час передання майна до статутного капіталу ТОВ СПОРТ ЛАЙН 2000 ).

Також позивач у позові зазначає, що ТОВ Рік правомірно відображено у складі податкового кредиту в сумі 675000,00 грн. по операції з придбання нежитлового приміщення за адресою: вул. Шевченка, 11-1, м АДРЕСА_3 , на підставі договору купівлі-продажу від 04.04.2019.

Так, судом встановлено, що 10.05.2019 Акціонерним товариством Базис було передано у власність за плату ТОВ Рік нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: вул. Шевченка, будинок 11, приміщення 1, м. Чернігів, що має загальну площу 304,2 кв.м., відповідно до договору купівлі-продажу від 04.04.2019, що підтверджується актом приймання-передачі нежитлового приміщення (т.1 а.с.135-141).

11.05.2019 зазначене нежитлове приміщення введено в експлуатацію на підставі акту приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів №РК000000001 та наказу ТОВ Рік від 10.05.2019 №28 (т.1 а.с.142-143).

Відповідно до підпункту а пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митні території України.

База оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання товарів визначається виходячи з договірної вартості таких товарів з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів) (пункт 188.1 статті 188 ПК України).

Правила визначення дати виникнення податкових зобов`язань з ПДВ встановлені статтею 187 розділу V ПКУ.

Так, пунктом 187.1 статті 187 розділу V ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

З урахуванням наведених судом вище положень підпункту а пункту 198.1, пунктів 198.2, 198.3, 198.5 статті 198 ПК України суд дійшов висновку, що право на податковий кредит у ТОВ Рік , яке зареєстроване платником податку на додану вартість, по операціях з придбання товарно-матеріальних цінностей виникає у разі, якщо таке майно та послуги придбаваються для використання у межах господарської діяльності в оподатковуваних операціях, та за наявності належного документального підтвердження такого придбання товарів та послуг. При цьому в подальшому таке використання повинне підтверджуватися документально.

Пунктом 198.5 ПК України визначено, що однією з підстав для визнання податкового зобов`язання з ПДВ є використання товарів/послуг, необоротних активів в операціях з передачі для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів.

Суд враховує, що розділ V ПК України не містить визначення, що саме є невиробничим використанням або які необоротні активи є невиробничими з метою оподаткування ПДВ.

Так, відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т.1 а.с.20-23), ТОВ Рік здійснює господарську діяльність за такими видами, зокрема, код КВЕД 47.11 - роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (основний), а також код КВЕД 68.20 - надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Наказом ТОВ Рік від 11.05.2019 №29 Про переведення частини адміністративного персоналу у зв`язку з придбанням нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: вул. Шевченка, будинок 11, приміщення 1, м. Чернігів, переведено менеджера з постачання та завідуючого господарством за вказаною адресою з 11.05.2019 для проведення своєї діяльності (т.1 а.с.144).

Суд погоджується з твердженнями позивача, що вищенаведене свідчить про використання ТОВ Рік з 11.05.2019 приміщення за адресою: вул АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , у межах провадження своєї господарської діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.05.2019 між ТОВ Рік (Орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (Орендар) укладено договір оренди №11/05/2019, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове платне користування (оренду) частину нежитлового складського приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_5 , площею 17м2. Орендна плата становить 24480,00 грн., у тому числі ПДВ 4080,00 грн., на рік (т.1 а.с.234-238).

Платіжним дорученням від 15.11.2019 №17 фізична особа-підприємець ОСОБА_2 сплатила ТОВ Рік 12240,00 грн., у тому числі ПДВ 2040,00 грн., за оренду приміщення по договору оренди від 11.05.2019 №11/05/19,за період з 11.05.2019 по 10.11.2019 (т.1 а.с.239).

11.05.2019 між ТОВ Рік (Орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) укладено договір оренди №11/05/2019, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове платне користування (оренду) частину нежитлового складського приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_5 , АДРЕСА_3 , площею 17м2. За орендоване приміщення орендар сплачує орендну плату за місяць у сумі 2040,00 грн., у тому числі ПДВ 340,00 грн. (т.1 а.с.229-232).

У подальшому, відповідно до додаткової угоди від 12.05.2019 до договору оренди від 11.05.2019 №11/05/2019, у зв`язку з тим, що у орендаря відпала необхідність користування (оренди) приміщення, сторони дійшли згоди про дострокове припинення договору оренди від 11.05.2019 №11/05/2019 з дати підписання цієї додаткової угоди (т.1 а.с.233).

Також 11.05.2019 між ТОВ Рік (Орендодавець) та ТОВ СМ Центр Україна (Орендар) було укладено договір оренди №11/05/19РІК, відповідно до умов якого орендодавець зобов`язується передати, а орендар зобов`язується прийняти у тимчасове платне користування (оренду) частину нежитлового приміщення, що розташоване за адресою: вул АДРЕСА_1 , приміщення АДРЕСА_2 , м АДРЕСА_3 , площею 80 кв.м. Відповідно до пункту 4.1 договору орендодавець зобов`язується, зокрема, за власні кошти підготувати приміщення для використання орендарем у господарській діяльності, а саме: здійснити роботи по реконструкції існуючого підключення нежитлового приміщення до мереж водопостачання та каналізації по вул. Шевченка, 11 (приміщення №1) в м. Чернігові, встановити прилади обліку водопостачання, у зв`язку з набуттям права власності на нежитлове приміщення укласти з відповідною організацією договір про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, договір з електропостачальною організацією, з відповідною теплопостачальною організацією договір купівлі-продажу теплової енергії, здійснити поточний ремонт орендованого приміщення (т.1 а.с.163-167).

11.05.2019 ТОВ Рік видано наказ №30 про здійснення заходів по організації робіт та проведення поточного ремонту у частині приміщення, що розташоване за адресою: вул. Шевченка, будинок 11, м. Чернігів, у строк один місяць (т.2 а.с.44).

У зв`язку з неможливістю ТОВ Рік виконати умови договору оренди від 11.05.2019 №11/05/19РІК в місячний строк, сторони дійшли згоди про дострокове припинення вказаного договору оренди 12.05.2019, у зв`язку з чим уклали додаткову угоду від 12.05.2019 (т.1 а.с.168, т.2 а.с.45-46).

Матеріалами справи підтверджується, що у період з 11.05.2019 по 30.06.2019 ТОВ Рік здійснювало поточний ремонт для пристосування нежитлового приміщення до потреб орендаря, а саме: демонтаж цегляних перегородок, демонтаж дерев`яного полу, ремонт підвісної стелі Армстронг , відповідно до договору підряду від 15.05.2019 №15/05-19, укладеного між ТОВ Рік та ТОВ Будівельна компанія Фенікс+ , та акту приймання наданих послуг з поточного ремонту приміщення №2 від 01.10.2019 (т.1 а.с.169-184).

Також матеріалами справи підтверджується, що починаючи з 11.05.2019 ТОВ Рік виконувало роботи по реконструкції існуючого підключення нежитлового приміщення до мереж водопостачання та каналізації по вул. Шевченка, 11 (приміщення №1) в м. Чернігові, проводились роботи по встановленню приладів обліку водопостачання, а також у зв`язку з набуттям права власності на нежитлове приміщення укладались договори про надання послуг з відповідною організацією з централізованого водопостачання та водовідведення, з електропостачальною організацією, з відповідною теплопостачальною організацією договір купівлі-продажу теплової енергії (т.1 а.с.185-228).

Після закінчення ремонтних робіт 30.09.2019 між ТОВ Рік (Орендодавець) та ТОВ СМ Центр Україна (Орендар) було укладено договір оренди №30/09/19РІК, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове платне користування (оренду) частину нежитлового приміщення, що розташоване за адресою: вул. Шевченка АДРЕСА_6 11, приміщення 1, м. Чернігів, площею 80 кв.м. (т.2 а.с.47-63).

З огляду на викладене, на переконання суду, відсутні підстави вважати, що основний засіб - нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: вул. Шевченка, будинок 11, приміщення 1, м. Чернігів, не використовувався у господарській діяльності ТОВ Рік у період з 11.05.2019 по 30.06.2019.

За таких обставин у позивача не виникало зобов`язання щодо нарахування податкових зобов`язань, складання і реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних зведеної податкової накладної за необоротним активом (нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: вул. Шевченка, будинок 11, приміщення 1, м АДРЕСА_3 ), придбаним з податком на додану вартість, оскільки такий необоротний актив використовувався ТОВ Рік в операціях, що є його господарською діяльністю.

Враховуючи вищевикладене, суд погоджується з доводами позивача, що ТОВ Рік мало право на отримання бюджетного відшкодування з ПДВ, задекларованої за рахунок платника у банку у розмірі 600000,00 грн., а відповідачем безпідставно збільшено ТОВ Рік грошове зобов`язання з ПДВ на суму 135853,00 грн., у зв`язку з чим податкове повідомлення рішення від 27.11.2019 №00000750500 (Форма В1 ) підлягає скасуванню повністю, а податкове повідомлення-рішення від 27.11.2019 №00000740500 (Форма Р ) - скасуванню в частині 169816,00 грн. грошового зобов`язання, в тому числі 135853,00 грн. основного платежу та 33963,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Стосовно відсутності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (пункт 3.1.2.4 акту) та застосування до ТОВ Рік штрафу в сумі 367926,50 грн. (податкове повідомлення-рішення від 27.11.2019 №00000760500 (Форма Н ) суд зазначає таке.

Під час перевірки контролюючий орган дійшов висновку щодо відсутності реєстрації ТОВ Рік податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних за операцією з використання основного засобу не в господарській діяльності платника (нежитлового приміщення) за квітень 2019 року.

Відповідно до підпункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умов щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений Податковим кодексом термін.

Чинним на момент виникнення спірних правовідносин податковим законодавством України передбачено складання та реєстрація податкових накладних за операціями, за якими виникають податкові зобов`язання з податку на додану вартість, а також за операціями, звільненими від оподаткування податком на додану вартість; податкові накладні, які не надаються покупцю, також підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Разом з тим, як встановлено судом вище, у позивача не виникало зобов`язання щодо нарахування податкових зобов`язань, складання і реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних зведеної податкової накладної за необоротним активом (нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: вул. Шевченка АДРЕСА_6 11, приміщення 1, АДРЕСА_3 ), придбаним з податком на додану вартість, оскільки такий необоротний актив використовувався ТОВ Рік в операціях, що є його господарською діяльністю.

Враховуючи наведене, суд вважає необґрунтованим висновок контролюючого органу щодо необхідності складання та реєстрації платником податків - ТОВ Рік податкової накладної за операцією з використання основного засобу (нежитлового приміщення) не в господарській діяльності позивача за квітень 2019 року, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення від 27.11.2019 №00000760500, яким до ТОВ Рік застосовано штраф за відсутність реєстрації протягом граничного строку податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних у сумі 367926,00 грн.

Стосовно зменшення відповідачем позивачу суми від`ємного значення за І півріччя 2019 року податком на прибуток в сумі 14280,00 грн. (податкове повідомлення-рішення від 27.11.2019 №00000730500 (Форма П ), суд зазначає таке.

Як вказано відповідачем у акті перевірки, оскільки основний засіб - нежитлове приміщення за адресою: вул. Шевченка, будинок 11, приміщення 1, м. Чернігів, не використовувався в господарській діяльності позивача, то показник рядка 1.2.1 Додатку РІ Сума розрахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до пункту 138.3 статті 138 розділу III ПК України повинен бути зменшений на суму амортизації по вищевказаній нежитловій будівлі.

Проте судом встановлено та матеріалами справи підтверджено факт використання ТОВ Рік нежитлового приміщення за адресою: вул. Шевченка, будинок 11, приміщення 1, м. Чернігів у власній господарській діяльності.

Згідно з підпунктом 138.3.1 пункту 138.3 статті 138 ПК України розрахунок амортизації основних засобів або нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених підпунктом 14.1.138 пункту 14.1 статті 14 розділу І цього Кодексу, підпунктами 138.3.2-138.3.4 цього пункту. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, крім виробничого методу. Для розрахунку амортизації відповідно до положень цього пункту визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 ПК України фінансовий результат до оподаткування зменшується, зокрема, на суму розрахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до пункту 138.3 цієї статті.

Суд встановив, що ТОВ Рік було здійснено розрахунок амортизації основного засобу - нежитлове приміщення за адресою: вул. Шевченка, будинок 11, приміщення 1, м. Чернігів (група 3 - будівлі 20 років, або 240 місяців), враховуючи вимоги підпункту 138.3.3 пункту 138.3 статті 138 ПК України.

Так, первісна вартість 3427315 грн./240 місяців = 14280,48 грн. Амортизація нараховується з першого числа місяця, після місяця введення об`єкта в експлуатацію, отже ТОВ Рік правомірно було нараховано амортизацію основного засобу за червень 2019 року у сумі 14280,48 грн.

За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно зменшено позивачу суми від`ємного значення за І півріччя 2019 року податком на прибуток в сумі 14280,00 грн., у зв`язку з чим податкове повідомлення-рішення від 27.11.2019 №00000730500 (Форма П ) є протиправним та підлягає скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, суд, оцінивши в сукупності докази, наявні у матеріалах справи, дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято відповідачем не обґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, не розсудливо, а отже останні є протиправними і підлягають скасуванню, а позов - задоволенню повністю.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позов ТОВ Рік підлягає задоволенню повністю, то суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Чернігівській області на користь ТОВ Рік судовий збір у сумі 19210,00 грн.

Керуючись статтями 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Рік до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 27.11.2019, а саме:

- №00000730500 (форма П ), яким Товариству з обмеженою відповідальністю Рік зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у сумі 14280 (чотирнадцять тисяч двісті вісімдесят) грн. 00 коп.;

- №00000750500 (форма В1 ), яким Товариству з обмеженою відповідальністю Рік зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану за рахунок платника у банку у сумі 600000 (шістсот тисяч) грн. 00 коп. та нараховано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у сумі 150000 (сто п`ятдесят тисяч) грн. 00 коп.;

- №00000760500 (форма Н ), яким до Товариства з обмеженою відповідальністю Рік застосовано штраф за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 61 і більше календарних днів на суму податку на додану вартість та/або встановлено відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого абзацом 2 пункту 120-1.2 статті 120-1 Податкового кодексу України, податкових накладних/розрахунків коригування на суму податку на додану вартість у розмірі 50% у сумі 367926 (триста шістдесят сім тисяч дев`ятсот двадцять шість) грн. 50 коп.;

- №00000740500 (форма Р ) в частині збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю Рік суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 169816 (сто шістдесят дев`ять тисяч вісімсот шістнадцять) грн. 00 коп., у тому числі 135853 (сто тридцять п`ять тисяч вісімсот п`ятдесят три) грн. 00 коп. основного платежу та 33963 (тридцять три тисячі дев`ятсот шістдесят три) грн. 00 коп. штрафних (фінансових) санкцій.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Рік судовий збір у сумі 19210 (дев`ятнадцять тисяч двісті десять) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 та підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського окружного адміністративного суду або до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду у повному обсязі виготовлено 12.03.2020.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Рік (вул. Бєлова, 5, м. Чернігів, 14032, код ЄДРПОУ - 24558646).

Відповідач: Головне управління ДПС у Чернігівській області (вул. Реміснича, 11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ - 43143966).

Суддя В.В. Падій