Вирок

від 03.03.2020 по справі 140/2101/19

НЕМИРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 140/2101/19

Провадження № 1-кп/930/182/20

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.03.2020 року м. Немирів

Немирівський районний суд Вінницької області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Немирові обвинувальний акт з угодою про примирення між потерпілим та підозрюваними в кримінальному провадженніза № 12019020240000350 від 10.07.2019 щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Грабовець Немирівського району Вінницької області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянин України, має на утримані двоє неповнолітніх дітей, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України,-

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка с. Чуків Немирівського району Вінницької області, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянка України, має на утримані двоє неповнолітніх дітей, раніше не судима, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 146 КК України ,-

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Немирівської місцевої прокуратури ОСОБА_5

обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4

захисника - ОСОБА_6

потерпілого ОСОБА_7

ВСТАНОВИВ:

До Немирівського районного суду Вінницької області поступило кримінальне провадження з обвинувальним актомі угодою про примирення між потерпілим і обвинуваченими.

Згідно обвинувального акта ОСОБА_3 обвинувачується у тому, що у нього та ОСОБА_4 , на ґрунті тривалих неприязних відносинах із потерпілим ОСОБА_7 , виник спільний злочинний умисел, направлений на умисне викрадення людини, а саме ОСОБА_7 , за попередньою змовою групою осіб із заподіянням йому фізичних страждань.

З метою реалізації спільного злочинного умислу, спрямованого на викрадення ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , 09 липня 2019 року близько 14:00 год., власним автомобілем марки ВАЗ 21081 червоного кольору, номер державної реєстрації якого НОМЕР_1 , розшукав ОСОБА_7 біля домогосподарства ОСОБА_8 , що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , та запропонував ОСОБА_7 присісти до його автомобіля, на що ОСОБА_7 погодився та добровільно сів до вищезазначеного автомобіля, поїхавши із ОСОБА_3 до домогосподарства останнього.

Приїхавши до домогосподарства, в якому проживає ОСОБА_3 , що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_7 вийшли із салону автомобіля та останній, побоюючись фізичної розправи з боку ОСОБА_3 , вирішив покинути вищевказане домогосподарство та вибіг із нього в сторону центральної дороги с. Чуків.

У цей час, ОСОБА_3 , реалізовуючи свій злочинний умисел, протиправно, відкрито, нехтуючи вимогами статей3,29,33 Конституції України, згідно яких людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність; кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування,вільний вибір місця проживання, статті 5 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, якою визначено, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність, нікого не може бути позбавлено свободи, крім випадків і відповідно до процедури, встановленої законом, та статті 1 Міжнародної конвенції про захист усіх осіб від насильницьких зникнень, якою визначено, що ніхто не може піддаватися насильницькому зникненню, побіг за ОСОБА_7 , і, наздогнавши його біля сусідського домогосподарства, застосовуючи фізичну силу, умисно схопив його за руки, однак потерпілий вирвався та побіг у напрямку центральної дороги с. Чуків. Натомість, ОСОБА_3 , з метою реалізації свого умислу, знову ж наздогнав ОСОБА_7 навпроти домогосподарства ОСОБА_9 , що розташоване по АДРЕСА_3 , схопивши його за руки крикнув до ОСОБА_4 , що необхідно принести мотузку, що остання і зробила, однак ОСОБА_7 знову ж вирвався та побіг у тому ж напрямку.

У подальшому, ОСОБА_3 , реалізовуючи спільний злочинний умисел, наздогнав ОСОБА_7 та штовхнув останнього, внаслідок чого потерпілий впав на землю, вдарившись при цьому об бетонний бордюр. ОСОБА_3 , ставши позаду голови ОСОБА_7 , який в цей час лежав на землі, утримуючи однією рукою руки потерпілого, з метою подолання опору останнього, наніс кулаком правої руки два удари по правому передпліччю ОСОБА_7 , тим самим завдавши фізичного болю останньому, але не спричинивши тілесних ушкоджень. Потім, ОСОБА_4 , усвідомлюючи неправомірні дії відносно потерпілого, реалізуючи свій злочинний умисел направлений на умисне викрадення людини, за попередньою змовою групою осіб із заподіянням йому фізичних страждань, надала ОСОБА_3 поліетиленову мотузку сірого кольору, якою ОСОБА_3 зв`язав з переду руки, ноги ОСОБА_10 , а також руки і ноги між собою, залишив останнього зв`язаного на землі та пішов за власним автомобілем. В свою чергу, ОСОБА_4 з метою незаконного утримання ОСОБА_7 залишилася наглядати, щоб він не звільнився та не втік.

Після чого, ОСОБА_3 , на власному автомобілімарки ВАЗ 21081 червоного кольору, номер державної реєстрації якого НОМЕР_1 , приїхав до місця, де перебували ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , відкрив багажне відділення вищевказаного транспортного засобу, помістив ОСОБА_7 до багажного відділення та зачинив його, тим самим позбавивши потерпілого можливості вільно пересуватись.

Згодом, до вищевказаного автомобіля підійшли ОСОБА_11 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які, не знаючи про неправомірні та протиправні дії ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відносно ОСОБА_7 , а також про те, що останній знаходиться в багажному відділенні, сіли до салону вищевказаного автомобіля та почали рух у напрямку Салинецького кладовища Райгородської ОТГ. Враховуючи викладене, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 своїми діями спричинили фізичні страждання ОСОБА_7 , утримували останнього протягом близько 30 хвилин в умовах, що позбавили потерпілого зору, слуху, просторової та часової орієнтації, необхідності свіжого повітря.

Близько 15:00 год., приїхавши на Салинецьке кладовище, ОСОБА_3 , відчинив багажне відділення, та ОСОБА_11 , побачивши, що ОСОБА_7 , перебуває в даному відділенні у зв`язаному вигляді, з метою його звільнення ножем перерізав мотузки, яким був зв`язаний останній, тим самим звільнивши його. У цей час, ОСОБА_7 виліз із багажного відділення, однак, ОСОБА_3 , продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на викрадення людини, застосовуючи психічне насильство до потерпілого, надав останньому лопату, змушуючи копати яму. Однак, під час цього втрутився ОСОБА_11 , який, забравши лопату у потерпілого, повідомив ОСОБА_3 про необхідність припинити протиправні дії відносно ОСОБА_7 . Тоді, ОСОБА_3 , нанісши один удар правою ногою в праву частину голови над вухом ОСОБА_7 , який присів біля лавки однієї із могил, цим самих спричинивши йому тілесне ушкодження у вигляді синців в області правої вушної раковини та правій завушній ділянці голови, після чого відпустив ОСОБА_7 .

Відповідно довисновку експерта№ 162від 22.07.2019у ОСОБА_7 мали місцеушкодження увигляді синцівв областіправої вушноїраковини,правій завушнійділянці голови,саден вобласті лівогопередпліччя,садна тасинця вобласті правогопередпліччя,синців областілівого передпліччя.Враховуючи характерта розміщеннятілесних ушкодженьна рукахв областіобох передпліч ОСОБА_7 ,не виключено,що вонимогли утворитисявід діїполіетиленової мотузкипід часзв`язування рук.Ушкодження увигляді синцівта саденвідносяться до легких тілесних ушкоджень згідно «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», п. 2.3.5., тобто такі, що не спричинили короткочасного розладу здоров`я.

Такі дії ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.2 ст. 146 КК України, як викрадення людини за попередньою змовою групою осіб, яке супроводжувалося заподіянням йому фізичних страждань. Дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.2 ст. 146 КК України, як викрадення людини за попередньою змовою групою осіб, яке супроводжувалося заподіянням йому фізичних страждань. 31.07.2019 р. між потерпілим та обвинуваченими укладена угода про примирення у відповідності до вимог ст. ст. 468,469,471 КПК України. Угода про примирення має положення про те, що сторони визнають правильність кваліфікації дій обвинувачених за ч. 2 ст.146 КК Українита узгоджують вид і розмір покарання ОСОБА_3 , у вигляді двох років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік. Відповідно до п. п. 1,2 ч.1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи. ОСОБА_4 у вигляді двох років обмеження волі, із застосуванням ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік. Відповідно до п. п. 1,2 ч.1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи. Обвинувачені в повному обсязі визнають свою вину у вчиненні кримінального правопорушення за наведених обставин. Потерпілий підтверджує, що не має будь-яких претензій матеріального чи морального характеру до обвинувачених. Сторони розуміють наслідки невиконання угоди про примирення, передбачені положеннямист.476 КПК України. Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності, встановленої законом.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 , ствердив добровільність укладення угоди про примирення між ним та потерпілим, просив її затвердити і призначити йому узгоджену міру покарання. Наслідки укладення та затвердження угоди про примиренняйому зрозумілі.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 ствердила добровільність укладення угоди про примиренні між нею та потерпілим, просить її затвердити і призначити її узгоджену міру покарання. Наслідки укладення та затвердження угоди про примирення її зрозумілі.

Потерпілий ОСОБА_7 , в судовому засіданні просить затвердити угоду про примирення між потерпілим та обвинуваченими і призначити обвинуваченому ОСОБА_3 узгоджену міру покарання у вигляді двох років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік. Відповідно до п. п. 1,2 ч.1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи. Обвинуваченій ОСОБА_4 призначити узгоджену міру покарання у вигляді двох років обмеження волі із застосуванням ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік. Відповідно до п. п. 1,2 ч.1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Прокурор в судовому засіданні просив затвердити угоду про примирення і призначити обвинуваченому ОСОБА_3 узгоджену міру покарання у вигляді двох років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік. Відповідно до п. п. 1,2 ч.1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи. Обвинуваченій ОСОБА_4 призначити узгоджену міру покарання у вигляді двох років обмеження волі із застосуванням ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік. Відповідно до п. п. 1,2 ч.1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Наслідки укладення та затвердження угоди про примирення їм зрозумілі.

Вивчивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку учасників судового провадження про можливість затвердження угоди, суд приходить до висновку, що угоду про примирення слід затвердити і призначити обвинуваченим узгоджену сторонами угоди міру покарання, виходячи з наступного.

Згідно п.1 ч.3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Відповідно до положень ч.3ст.469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч.2 ст.146 КК України. Вказаний злочин згідно ч.3ст. 12 КК Україниє злочином середньої тяжкості.

Зміст угоди пропримирення відповідає вимогамст.471 КПК України. Підстави для відмови у затвердженні угоди про примирення, передбачені положеннями ч.7ст.474 КПК України, відсутні.

Судом з`ясовано, що обвинувачені цілком розуміють права, наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, характер обвинувачення, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до них у разі затвердження угоди судом, визначені положеннями ст.ст. 473,474 КПК України. Потерпілий також цілком розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про примирення.

Поясненнями сторін угоди встановлено, що вони уклали угоду про примирення добровільно.

Судом встановлено, що умови угоди про примиреннявідповідають вимогамКПК Українита на її основі може бути ухвалений вирок, постільки обвинувачені вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.146 КК України. Умови угоди не порушують прав, свобод та інтересів сторін і потерпілого, укладення угоди було добровільним, обвинувачені і потерпілий примирились. Суд також бере до уваги той факт, що узгоджені вид і міра покарання є відповідними ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинувачених.

Тому слід затвердити угоду про примирення, укладену між обвинуваченими та потерпілим і призначити обвинуваченому ОСОБА_3 узгоджену міру покарання у вигляді двох років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік. Відповідно до п. п. 1,2 ч.1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи. Обвинуваченій ОСОБА_4 призначити узгоджену міру покарання у вигляді двох років обмеження волі із застосуванням ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік. Відповідно до п. п. 1,2 ч.1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Накладений арешт згідно ухвали слідчого судді Немирівського районного суду Вінницької області від 11.07.2019 року необхідно скасувати.

Керуючись ст.ст.314,370,374,475 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду від 31.07.2019 р. між потерпілим ОСОБА_7 та обвинуваченими ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

ОСОБА_3 , визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.2 ст.146 КК Україниі призначити йому узгоджене сторонами угоди покарання у вигляді двох років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від призначеного покарання з іспитовим строком один рік.

На підставі ч. 1 п.1, п. 2 ст.76 КК України зобов`язати ОСОБА_3 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

ОСОБА_4 , визнати винною у пред`явленому обвинуваченні за ч.2 ст. 146 КК України і призначити її узгоджене сторонами угоди покарання у вигляді двох років обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від призначеного покарання з іспитовим строком один рік.

На підставі ч. 1 п.1, п. 2 ст.76 КК України зобов`язати ОСОБА_4 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Зняти арешт з належного ОСОБА_3 автомобіля марки «ВАЗ» моделі «2108» д.н.з. НОМЕР_1 , та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , накладений ухвалою слідчого судді Немирівського районного суду Вінницької області від 11.07.2019 року.

Автомобіль «ВАЗ» моделі «2108» д.н.з. НОМЕР_1 який знаходиться на арешт майданчику Немирівського ВП ГУНП у Вінницькій області за адресою м. Немирів, вул. Гімназійна, 32, Вінницької області повернути ОСОБА_3 .

Речові докази, а саме - ніж з чорною ручкою, дві частки полімерною мотузки блакитного кольору, лопату із дерев`яною ручкою та металічним наконечником, пусту пачку від цигарок із надписом «Strong»- знищити.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана обвинуваченим, прокурором чи представником потерпілого виключно з підстав, передбачених ч.3ст. 394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду через Немирівський районний суд.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору.

Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя: (підпис)

З оригіналом вірно:

Судя Немирівського

районного суду: ОСОБА_1